М'язи живота. 
Структура опорно-рухового апарату людини

М’язи живота утворюють зовнішню та внутрішню черевні стінки, їхні волокна розташовуються в різних напрямках: поздовжньому, поперечному, косому. До м’язів, які мають прямі волокна, відносять прямий м’яз живота й пірамідальний. Горизонтально розташовані волокна в поперечного м’яза живота. Косе розташування волокон мають зовнішній і внутрішній косі м’язи живота і квадратний м’яз попереку.

М’язи живота виконують такі функції: утворюють стінку черевної порожнини спереду і частково ззаду, завдяки своєму тонусу утримують органи черевної порожнини; опускають униз ребра й цим зменшують у розмірі грудну клітку, беруть участь у видиху.

Прямий м’яз живота починається від мечоподібного відростка, хрящів VIII-X ребер і приєднується до лобкової кістки. Він має 3−4 сухожилкові перемички, що зміцнюють як м’яз, так і черевну стінку. Прямий м’яз лежить у фіброзній піхві, утвореній апоневрозами косих м’язів живота. Цей м’яз бере участь у нахилі тулуба вперед.

Пірамідальний м’яз невеликий, трикутної форми, одним кінцем починається в ділянці лобкового симфізу, а другим прикріплюється до нижнього кінця білої лінії живота, яку при скороченні натягує.

Зовнішній косий м’яз живота. Його волокна розташовані так, як і волокна зовнішніх міжреберних м’язів, тобто спрямовані згори донизу і вперед. Починається зубцями від восьми нижніх ребер і приєднується до клубового гребеня. Спереду волокна м’яза переходять в апоневроз. Волокна апоневроза, перехрещуючись з волокнами однойменного м’яза протилежної стінки живота, утворюють передню стінку піхви прямого м’яза живота, а також білої лінії живота. Нижній край апоневроза потовщується й утворює пахвинну, або пупартову, зв’язку, яка переднім кінцем приєднується до лобкового горбка, а заднім — до передньо-верхньої клубової ості. Волокна апоневроза в ділянці лобкової кістки розходяться й утворюють зовнішній отвір пахвинного каналу.

Внутрішній косий м’яз живота. Його волокна повторюють напрямок волокон внутрішніх міжреберних м’язів грудної клітки. Починається м’яз від грудопоперекової фасції, клубового гребеня та зовнішніх двох третин пахвинної зв’язки. Прикріплюється цей м’яз однією частиною волокон до нижніх країв XII, XI та X ребер, а другою утворює апоневроз, який розщеплюється на дві пластинки — передню й задню, котрі беруть участь в утворенні піхви прямого м’яза живота у жінок. У чоловіків від нижньої частини разом з нижніми пучками внутрішнього косого м’яза відходять волокна, що утворюють підвісний м’яз яєчка. Передній апоневроз внутрішнього косого м’яза бере участь в утворенні білої лінії живота. При однобічному скороченні внутрішній косий м’яз повертає тулуб у свій бік, а при фіксованій грудній клітці м’язи підіймають таз.

Поперечний м’яз живота починається від попереково-спинної фасції, внутрішньої поверхні нижніх ребер, гребеня клубової кістки та двох зовнішніх третин пахвинної зв’язки. Волокна м’яза розташовані поперечно, більшість їх переходить в апоневроз, волокна якого вплітаються в білу лінію живота. М’яз бере участь в утворенні піхви прямого м’яза живота, білої лінії та м’яза, що підвішує яєчко.

Квадратний м’яз попереку починається від клубового гребеня, а прикріплюється до тіла XII грудного хребця та поперечних відростків чотирьох верхніх поперекових хребців. М’яз тягне XII ребро донизу, чим сприяє видихові, а також згинає поперекову частину хребетного стовпа.

Черевний прес, утворений м’язами живота, крім згаданих функцій, виконує й функцію допоміжного дихального м’яза. В нижньому відділі черевної стінки розташований пахвинний канал, у чоловіків у ньому лежить сім'яний канатик, а у жінок — кругла зв’язка матки. Поверхневий отвір пахвинного каналу називається поверхневим пахвинним кільцем, утвореним двома ніжками — верхньою, яка приєднується до лобкового симфізу, та нижньою, котра приєднується до лобкового горбка.

Стінка черевного преса має неоднакову товщину й міцність. Так слабкими місцями стінки черевного преса іноді бувають: пахвинне кільце, пупковий отвір, біла лінія, а тому в цих місцях можуть виникати й пахвинні та пупкові грижі, а також грижі білої лінії живота. Через слабкі місця внутрішні органи можуть випинатися під шкіру разом з парієтальною очеревиною, або сальником.