Економічна характеристика вугільних басейнів України
В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам’яного має більш низьку теплотворну здатність і які споживаються населенням на комунально-побутові потреби. Розробка буровугільних родовищ проводиться підземним та відкритим способом. Частка відкритих розробок становить 88,2%. Глибина залягання пластів невелика — максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластів… Читати ще >
Економічна характеристика вугільних басейнів України (реферат, курсова, диплом, контрольна)
РЕФЕРАТ на тему:
" Економічна характеристика вугільних басейнів України" .
Запаси вугілля на території України зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. В загальних запасах вугілля в Україні (117,1 млрд. т) найвища питома вага належить Донецькому басейну — 87,0% (101,9 млрд. т), Львівсько-Волинському та Дніпровському — відповідно 2,0% (2,3 млрд. т) та 3,5% (4,1 млрд. т).
Крім того, запаси вугілля є на території Харківської і Полтавської областей — 8,7 млрд. т та Закарпатської вугленосної площі - 0,2 млрд. т. Із загальних запасів 42,5 млрд. т віднесено до прогнозних ресурсів.
Запаси вугілля в Україні цілком достатні для задоволення власних потреб і забезпечення експортних поставок. Однак складні гірничо-геологічні та технологічні умови розробки вугільних родовищ України, в першу чергу Донбасу, суттєво впливають на економічну ефективність виробництва у вугільній промисловості.
Таблиця 1
РОЗМІЩЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАПАСІВ ВУГІЛЛЯ
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ на 01.01.2005 p.
Запаси всього. | Балансові запаси. | За балансові запаси. | ||||||||
басейни. | млрд. | %. | А+ В + С,. | С2. | Всього. | млрд. т. | %. | |||
млрд. т. | %. | млрд. т. | %. | млрд. т. | %. | |||||
Україна. | 117,1. | 100,0. | 45,7. | 100,0. | 11,2. | 100,0. | 56,9. | 100,0. | 17,4. | 100,0. |
Донецький басейн. | 101,9. | 87,0. | 42,2. | 92,3. | 10,7. | 95,5. | 52,9. | 93,0. | 16,7. | 96,0. |
Львівсько-Волинський басейн. | 2,3. | 2,0. | 1,2. | 2,6. | 0,25. | 2,2. | 1,5. | 2,6. | 0,4. | 2,3. |
Дніпровський басейн. | 4,1. | 3,5. | 1,9. | 4,2. | 0,25. | 2,2. | 2,2. | 3,9. | 0,2. | 1,1. |
За даними Державного балансу запасів корисних копалин України (вугілля).
Наведені в табл. дані характеризують стан вугільних басейнів України. Вони свідчать про те, що геологічні запаси вугілля в Донецькому басейні зосереджені переважно в тонких і надто тонких пластах потужністю до 1,2 м. Середня глибина розробки родовищ наближається до 700 м, а максимальна — становить 1400 м. На горизонтах понад 600 м функціонує майже 60% шахт, на частку яких припадає понад половини всього видобутого вугілля. Пласти, які вважаються небезпечними щодо раптових викидів вугілля і газу, характерні для 40% шахт.
Умови розробки вугільних пластів Львівсько-Волинського і Дніпровського басейнів більш сприятливі. Максимальна глибина розробки пластів Львівсько-Волинського басейну становить 550 м, а потужність пластів вугілля — від 1 до 1,5 м. Небезпека раптових викидів вугілля і газу майже відсутня. Разом з тим зольність видобутого вугілля (47,6%) значно перевищує аналогічний показник в Донбасі (36,2%) і до того ж запаси вугілля досить обмежені (2,0% усіх запасів вугілля України).
Таблиця 2.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВУГІЛЬНИХ БАСЕЙНІВ УКРАЇНИ.
(за даними 2005 р.).
Показники. | По Мін-вугле-прому. | Донецький басейн. | Львівсько-Волинський басейн. | Дніпровський басейн. |
Промислові запаси вугілля кат. А + В+ С1 млрд. т. | 45,7. | 42,2. | 1,2. | 1,9. |
Розроблювані і підготовлені до освоєння запаси, млрд. т. | 23,3. | 21,5. | 0,7. | 0,8. |
Середня потужність розроблюваних пластів, м. | 1,18. | 1,06. | 1,24. | 3,27. |
Максимальна глибина розробки, м. | ||||
Мінімальна глибина розробки, м. | ||||
Середня глибина розробки, м. | ||||
Виробничі потужності, млн. т. | 115,1. | 109,1. | 4,0. | 2,0. |
Видобуток вугілля, млн. т. | 75,9. | 70,9. | 3,6. | 1,4. |
в тому числі: коксівного, млн. т. | 31,6. | 31,6. | ||
енергетичного, млн. т. | 44,3. | 39,3. | 3,6. | 1,4. |
Зольність видобутого вугілля, %. | 36,0. | 36,2. | 47,6. | 21,7. |
Середньо спискова чисельність НИМ, тис. чол. | 428,0. | 403,2. | 19,3. | 5,5. |
В Дніпровському басейні зосереджені запаси бурого вугілля, яке на відміну від кам’яного має більш низьку теплотворну здатність і які споживаються населенням на комунально-побутові потреби. Розробка буровугільних родовищ проводиться підземним та відкритим способом. Частка відкритих розробок становить 88,2%. Глибина залягання пластів невелика — максимальна 100 м. Середня глибина розробки пластів на шахтах сягає 90 м, на розрізах — 64 м. Зольність видобутого вугілля нижча, ніж у Донбасі та Львівсько-Волинському басейні і становить 21,7%, однак запаси вугілля також невеликі (3,5% від усіх запасів вугілля України).
Великий вплив на ефективність роботи галузі має стан виробничих фондів шахт. Сьогодні до 40% шахт працює понад 50 років, а найбільш старі шахти мають строк служби понад 70 років. Лише 8% шахт експлуатуються менше 20 років.
Незважаючи на значний строк експлуатації шахт, обсяги реконструкції і будівництва нових шахт з 1975 р. стали різко зменшуватися. За останні 15−20 років у Донбасі не було закладено жодної шахти, у Львівсько-Волинському басейні - одна, в Дніпровському басейні - один розріз. Остання масова реконструкція вугільних шахт була проведена у другій половині 60-х — на початку 70-х років. Тоді вона була здійснена на 25% підприємств.
Однією з причин такого важкого стану було обмеження капітальних вкладень на оновлення виробничих потужностей вугільної промисловості України. Це пов’язано з тим, що протягом трьох останніх десятиліть вся інвестиційна діяльність у вугільній промисловості була орієнтована на розвиток видобутку вугілля у східних регіонах колишнього СРСР.
Усе це і визначило різке гальмування процесу оновлення виробничих потужностей і погіршення структури шахтного фонду в Україні.
Виробничі потужності, що вибули у 1991;2001 pp., склали 78,7 млн. т. Це призвело до втрати реальної виробничої потужності шахтного фонду в обсязі 77,3 млн. т і зниження видобутку вугілля до надзвичайно низького рівня — 75,9 млн. т в 2002 р. при 164,8 млн. т в 1990 p., або більше ніж у два рази (табл. 3).
Найбільше зниження обсягів видобутку відбулося за цей час у Дніпровському буровугільному басейні - на 84,8%, тоді як у Донецькому — на 51,1%, а Львівсько-Волинському — на 65,7%.
Таблиця 3
ВИДОБУТОК ВУГІЛЛЯ В УКРАЇНІ
у 1990;2002 pp., млн. т.
Україна. | 164,8. | 135,6. | 133,6. | 115,7. | 94,4. | 83,6. | 71,7. | 75,9. |
Донецький басейн. | 145,1. | 120,4. | 119,4. | 103,6. | 85,3. | 76,4. | 66,3. | 70,9. |
Львівсько-Волинський басейн. | 10,5. | 8,0. | 8,4. | 8,0. | 6,4. | 4,9. | 3,8. | 3,6. |
Дніпровський басейн. | 9,2. | 7,2. | 5,8. | 4,1. | 2,7. | 2,3. | 1,6. | 1,4. |
За даними Міністерства вугільної промисловості України.
Із загального обсягу постачання вугілля на територію України до 95% припадає на донецьке вугілля, з якого майже 30% становить коксівне. Львівсько-Волинське вугілля і буре вугілля Дніпровського басейну використовується головним чином як енергетичне паливо на електростанціях та в комунальному секторі економіки.
Основним споживачем донецького вугілля є Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька області, де воно використовується головним чином для потреб енергетики та коксохімічної промисловості. В решту областей донецьке вугілля постачається лише для теплової електроенергетики.
Львівсько-Волинське вугілля постачається у західні області (Івано-Франківська, Львівська та ін.) і до того ж лише на енергетичні потреби. Буре вугілля використовується головним чином для виробництва буровугільних брикетів (Кіровоградська, Черкаська області).
Частина вугілля із Луганської, Дніпропетровської та Донецької областей постачається на експорт, головним чином у Молдову та країни далекого зарубіжжя.
Імпорт вугілля в Україну здійснюється в основному з Росії і Казахстану (для потреб коксохімічної промисловості) та Польщі.
Список використаної літератури
1.Заставний Ф. Д. Географія України. — Львів, 2003.
2.Статистичні дані за 2001;2005 рр.
3.Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є.П.Качана. — К., 2000.
4.Ковалевський І.М. Розміщення продуктивних сил. — К., 2004.
5.Шаблій О.І. Соціальна та економічна географія України. — Львів, 1996.