Вступ. 
Місцезростання Epipactis helleborine (L.) Crantz на території м. Луцька

Однією з основних причин зникнення видів рослин на території міст є антропогенний фактор. І найпершими на антропогенні зміни в екотопах урбанізованих територій реагують саме рідкісні види рослин, які в першу чергу випадають зі складу рослинних угруповань. Однією з таких родин виступає родина Orchidaceae Juss., до якої належить занесений до Червоної книги України вид Epipactis helleborine (L.) Crantz. [26]. Однак останнім часом відзначається зростання цього виду на території міст вздовж травмайних колій, лісових стежок та доріг [10, 13].

Просторовий розподіл особин популяції певного виду на будь-якій території залежить від зовнішніх екологічних умов та біологічних особливостей виду. Щодо просторового поширення генеративних особин E. helleborine, то воно зазвичай має випадковий характер [24]. Тобто можна говорити про стохастичний характер розселення коручки чемерникоподібної.

Завдяки значній екологічній пластичності [11], властивій E. helleborine, даний вид постійно в центрі уваги польських [33], німецьких [35, 36], англійських [32, 42], російських [22, 23, 29]та інших вчених. Значна частина робіт присвячена морфології [30, 39], розмноженню [20, 9]та особливостям запилення виду [25, 33, 40, 41]. В.В. Пінчук та В. М. Тихомиров [15]досліджували проблеми гібридизації даного виду з іншими видами роду Epipactis на території Білорусії.

Поширення коручки чемерникоподібної на заході України досліджував М. М. Загульський [5, 6]. Вплив урбанізації на даний вид орхідних детально досліджував І.Ю. Парнікоза [12, 13, 37]. E. helleborine не раз виявляли та досліджували під час комплексних досліджень м. Києва та його околиць [10, 16, 27, 37].

Вивченням E. helleborine в кінці 90 років ХХ ст. на території Центральної Європи було з’ясовано, що даний вид є урбанофобом [31]. Але на початку ХХІ ст. для території Уралу вже було показано, що E. helleborine за ступенем гемеробності є найбільш антропотолерантним видом орхідних [7], із змішаною CSR стратегією життя [17]. У нього за сприятливих умовах посилюється C компонента, S стратегія проявляється за посиленого стресу, а за умов урбанізації переважає саме R стратегія. Тому, думка, щодо високої стійкості досліджуваного виду в урбанізованому середовищі підтримується багатьма вченими [2, 3, 18].

Дослідження щорічного насіннєвого поновлення E. helleborine [13]показало, що даний вид зазнає опосередкований вплив людської діяльності і здатний зносити лише певні рівні антропогенного навантаження, не витримуючи 4 та 5 ступеня рекреаційної дегресії. Тому питання антропогенного впливу і його ролі у поширенні E. helleborine на урбанізованих територіях залишається не до кінця з’ясованим.

Матеріал і методи досліджень. Об'єктом дослідження є Epipactis helleborine (L.) Crantz родини Orchidaceae Juss. Даний вид належить до євразійського (палеарктичного) типу елементів флори та євразійського геоелементу [8]. Виділено багато підвидів, різновидностей, які відрізняються за розміром і формою листкової пластинки, форми і забарвленням квітів [19, 21]. Розмноження відбувається переважно насіннєвим способом, що забезпечує хороший потенціал ценопопуляції [20]. В стабільних умовах існування для виду характерне утримання території за рахунок довготривалого самопітримання та здатності переходити в стан вторинного спокою і за сприятливих умов переходити у ювеніальний період [1]. Інколи спостерігається ураження рослини грибом Phyllosticta cruenta (Fr.) Kickx. [14]. В основу нашого дослідження покладено матеріали польових обстежень території м. Луцька, що проводились маршрутним методом протягом вегетаційного періоду E. helleborine в різних типах міських місцезростань (рекреаційних зонах, заповідних територіях тощо), включаючи в коло дослідження промислові райони та район житлових будинків. Використана картографічна основа міста Луцька, яка складена за допомогою програмного забезпечення MapInfo [4].