Вступ. 
Засоби які впливають на серцево-судину систему

Фармакологія (грец. pharmacon — лікарський засіб або отрута і logos — наука вчення) -наука, що вивчає дію лікарських та інших біологічно активних речовин на організм людини і тварин.

Фармакологія — це наука про дію хімічних сполук на живі організми. В основному фармакологія вивчає дію лікарських засобів, вживаних для лікування і профілактики різних захворювань і патологічних станів. Одне з найважливіших завдань фармакології - дослідження нових ефективних лікарських засобів. Ширше фармакологію можна розглядати як науку про дію хімічних сполук на живі організми як тварини, так і рослинні, тобто як біологічну фармакологію.

Фармакологія вивчає такі головні питання:

• 1. Зміни, які відбуваються в органах і системах організму під впливом лікарських засобів.
• 2. Перетворення лікарських речовин в організмі.
• 3. Залежність між хімічною будовою фізико-хімічними властивостями і фармакологічною дією лікарських речовин
• 4. Використання лікарських засобів для лікування хворих і з профілактичною метою

Одним з важливих завдань фармакологи є створення нових високоефективних лікарських засобів на основі продуктів хімічного і напівхімічного синтезу, сировини природного походження (рослини, тканини органи тварин, мінерали, продукти життєдіяльності мікроорганізмів і грибів) на основі генно-інженерних технологій, а також вивчення механізмів їхньої дії з наступним впровадженням у медичну практику.

До основних розділів сучасної фармакології відносяться фармакокинетіка, фармакодинаміка, фармакотерапія. Фармакологія має тісний зв’язок з іншими науками про лікарські речовини — фармацевтичною хімією, фармакогнозією, токсикологією і ін. Фармакологія має безпосереднє відношення до хіміотерапії, предмет якої складає вивчення впливу хімічних сполук на інфекційний або пухлинний процес.

Фармакологія як біологічна наука пов’язана також з іншими природними науками — фізіологією, біохімією, патологією і ін. 1]. У наш час, завдяки створенню безлічі препаратів, можна робити вплив майже на всі функції організму. У зв’язку з цим клінічна медицина досягла значних успіхів. Наприклад, засоби для місцевої і загальної анестезії, курареподібні речовини сприяли розвитку хірургії; відкриття нових психотропних препаратів — нейтролептіков, транквілізаторів, антидепресантів — поклало початок в лікуванні психічних захворювань; створення гормональних препаратів сприяло розвитку замісної терапії багатьох ендокринних захворювань; коли відкрили сульфаніламіди і антибіотики, можливо стало лікувати інфекційні захворювання.

Не дивлячись на величезні досягнення у фармакології, багато ще треба подолати труднощів, щоб винайти препарати для лікування сердечно — судинних, онкологічних, вірусних, нервово-психічних і інших захворювань. Застосування лікарських засобів має таку ж давність, як сама медицина. Відповідно до історичних періодів розвитку людського суспільства виникнення і розвиток фармакології слід розглядати в аспекті зміни історичних епох людського суспільства.