Які існують засоби і методи наукового дослідження

До логічних методів дослідження відносяться такі методи, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, аналогія, моделювання, узагальнення, порівняння.

Аналіз це уявне або реальне розчленування досліджуваного об'єкту, його властивості або відносини між предметними частинами. Синтез — зворотна аналізу процедура, це з'єднання раніше виділених частин об'єкта в єдине ціле і вивчення інтегративних властивостей цілого. Індукція — такий метод пізнання, в якому загальний висновок будується на основі приватних передумов. Дедукція — метод пізнання (або спосіб міркування), що складається у виведенні з загальних посилок висновків приватного характеру. Абстрагування — метод пізнання, який полягає в уявному відволіканні від ряду ознак, властивості, відносин об'єкта і одночасному виділенні для розгляду тих чи інших з них, які цікавлять дослідника.

Аналогія — такий прийом пізнання, при якому на підставі подібності об'єктів в одних ознаках укладають про їхню подібність і в інших ознаках. Моделювання — такий метод пізнання, при якому вивчення об'єкта (оригіналу) здійснюється за допомогою створення і дослідження його моделі (копії) з подальшим перенесенням отриманої інформації на оригінал. Існують матеріальні моделі, які є природними об'єктами, і ідеальні моделі, зафіксовані в знаковій формі.

Узагальнення — метод пізнання, що складається у встановленні загальних ознак, властивостей і відносин предмета. Порівняння — метод пізнання, що складаються в зіставленні однорідних по істотним для даного розгляду ознаками предметів, за допомогою яких виявляються їх кількісні та якісні властивості.

Загальнонаукові емпіричні методи дослідження. До загальнонаукових емпіричним методів належать: наукове спостереження, опис, вимірювання, експеримент, опитувальні (соціологічні) методи. Розглянемо коротко сутність кожного з них.

Наукове спостереження належить до широко розповсюдженим методам дослідження. Воно дозволяє зібрати безпосередні відомості про досліджуваних об'єктах, систематично сприймаючи їх у звичайних, повсякденних умовах роботи установи культури і мистецтва. Це дає можливість побачити у розвитку поведінку читача, глядача, слухача і вплив на зміну їх відносин. Наукове спостереження не впливає прямо на досліджуваний об'єкт (якщо воно вірно організовано), але з його допомогою можна визначити, як в майбутньому доцільно вести дослідження. А це передбачає попередню підготовку спостереження, вибір самого об'єкта, організацію процесу спостереження, збір даних та їх коментар.

Щоб наукове спостереження було результативним, воно повинно відповідати певним умовам. Серед них — чітко виражений спрямований характер, планомірність і систематичність у зборі матеріалу, комплексне, а не ізольоване вивчення об'єкта, аналіз специфічних моментів. Наукове спостереження приймається в дослідженнях, переважно присвячених темам пов’язаним з обслуговуванням глядача, читача, слухача.

Опис являє собою фіксацію в тій чи іншій формі результатів спостереження, інформації про досліджуваний об'єкт. При описі використовуються природні і штучні засоби вираження інформації: наукові поняття, знаки, схеми, графіки і т.д. Найважливішими вимогами до наукового опису є: точність, логічна строгість і простота. На сучасному стадії розвитку науки ці вимоги реалізуються на основі широкого використання штучної мови.

У процесі спостереження суб'єкт відображає і фіксує якісні та кількісні характеристики об'єкта, у зв’язку з чим опис ділиться на два види: якісний і кількісний. Якісне опис припускає фіксацію властивостей, які вказують, що собою представляє об'єкт, які властивості, процеси, явища для нього характерні. Кількісний опис має справу з більш-менш точним вираженням кількісної сторони спостережуваного явища (процесу, властивості). Воно виступає, таким чином, у вигляді виміру.

Вимірюванням називається пізнавальна операція, забезпечує чисельне вираження вимірюваних величин. Воно здійснюється завдяки співвідношенню, порівняно вимірюваного властивості або сторони спостережуваного об'єкта з тим чи іншим зразком, прийнятим за одиницю виміру, і тому дозволяє зафіксувати не тільки властивості, але й певні відносини об'єкта.

Вимірювання буває двох видів: пряме і непряме. Прямий вимір являє собою безпосереднє порівняння вимірюваного явища, властивості з відповідним еталоном, непряме — визначення величини вимірюваного властивості на основі врахування певній залежності від інших величин. Непряме вимірювання допомагає виробити визначення величин в таких умовах, коли безпосереднє вимірювання ускладнене або неможливе (вимірювання тих чи інших властивостей космічних об'єктів, мікротіл і т.д.).

Питання для самоконтролю

• 1. Що означає поняття «наукове дослідження»?
• 2. Які елементи наукового дослідження відносяться до предметних?
• 3. Які елементи наукового методу відносяться до процесуальних?
• 4. Які наукові методи відносяться до общелогіческого?
• 5. Які наукові методи відносяться до загальнонаукових емпіричним?
• 6. Які наукові методи відносяться до загальнонаукових теоретичним?