Скверно ви живете, добродії..

«Погано ви живете, господа…»

О творчості А.П.Чехова

Творчество великого письменника Антона Павловича Чехова належить до кінця ХІХ століття. Він народився 1860 року, тобто його народження практично збіглося з реформою 1861 року, процес формування особистості письменника йшло вже у послереформенной Росії, стан якій він чудово зобразив у творах. Надзвичайно цікавий ознайомитися з пригодами його, кумедних і найтрагічніших, веселих та сумні, багатих і бідних. Вражає розмаїтість показаних образів, життєвих ситуацій. Мова Чехова не нагадує мову інших письменників. Він дуже гарний, а головне, доступний і зрозуміліший, одразу видно головна думка письменника, але це простота і відкритість, під час першого чергу, свідчить про глибині життєвого досвіду автора. Чудово показаний образ народу, у творах Чехова героями є люди всіх класів суспільства, починаючи з кріпаків і до людьми, наближеними імператора. Тематика творів Чехова іноді перегукується з тематикою таких письменників, як Ф. М. Достоевский, И. С. Тургенев, А. Н. Островский. Але чехів глибоко індивідуальний, його стиль, його думка аніскільки не схожі на стиль й ставлячи крапку зору інших. Безсумнівно, Антоне Павловичу — великий письменник і драматург.

Наиболее близькі і зрозумілі для читача чудові розповіді письменника, а саме: «Смерть чиновника», «Розумний двірник», «Ионыч», «Криве дзеркало», «Наречена», «Про кохання». Це зовсім неповний список. «Смерть чиновника» — моє найулюбленіше розповідь Чехова. Чиношанування спрацьовує за життям чиновника. Це, звісно, перебільшення, але дуже сильне, звичаї чиновників й справді були близькі до цього. У оповіданні «Розумний двірник» автор зачіпає надзвичайно важливу тему освіти народу, але підкреслює, що його самоосвіта практично неможливо. А тема становища жінки у суспільстві розкривається у оповіданні «Наречена». Наді відкривається попереду забезпечене життя за спокійним, розумним людиною, але він ставить запитання: «Хіба далі?» А далі - нудна позбавленим просвітку. Мати каже їй: «Не помітиш, як саме станеш старою, і буде в тебе така сама непокірлива дочка, як в мене.» Надя жахається і вибирає можливість навчатися, проявити себя.

Темы оповідань А. П. Чехова схожі на багатогранної темою роману Ф. М. Достоевского «Злочин покарання». У розповідях й у романі розглядаються теми «принижених і ображених», людські стосунки, любові, становлення особистості, становища жінки у суспільстві, моральних переживаний.

Пьеса «Вишневий сад» піднімає соціальну проблему: буде за ким майбутнє Росії? Дворянство іде зі статусу ведучого класу, але не за такі як Лопахін, який прямо себе оцінює: «Мій татко був мужик, ідіот…, мене не вчив, лише бив сп’яну і всі палицею. По суті, і це той самий бовдуре і ідіот.» З цих людей неосвічені, хоч і ділові, але допускати їх до високих постів нельзя.

Рассказ «Палата № 6» — важке, мій погляд, твір. Важка і проблему, поднимаемая в ньому, проблема бідності Росії, людей, проблема зламаних доль божевільних, які від життя, звісно, стали такими.

А.П.Чехов — автор таких класичних п'єс, як «Вишневий сад», «Чайка», «Три сестри». Це класика театру. Важко сьогодні уявити російську драматургію без чеховських п'єс, які написані живим, влучним російським языком.

Актуальность чеховських творів, гадаю, ніхто не викликає сумнівів. За його життєвого досвіду, викладеного у творах, ми вчимося жити. Я які вже поставив Антона Павловича до кількох інших своїх улюблених письменників, де є А. С. Пушкин, А. С. Грибоедов, Ф. М. Достоевский і ще.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.