Эвфемизмы у сучасній російської мови

ЭВФЕМИЗМЫ У СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКОЇ РЕЧИ

Предварительные замечания

Обращаясь до темі «евфемізми », дослідник змушений залучати до аналізу не лише самі эвфемистические висловлювання, що перший соціально-культурний та мовною фон, у якому виникає потреба в евфемізмах. Для повноти картини доводиться згадувати такі реалії і цю лексику, які зазвичай перебувають поза полем уваги мовознавців. Як і носія літературної мови та просто людини, наступного певним культурним нормам, те й біля дослідника може викликати внутрішній супротив проти і протест, однак у ролі безстороннього спостерігача, котрий фіксує усе, що відбувається у мові, він вивчати і що така «неприємні «факти.

Это зауваження служить попередженням читача у тому, від якого роду лексичним матеріалом йому доведеться зіштовхнутися під час читання цієї статті, і водночас, вибаченням проти нього, якщо знайомстві з цим матеріалом він відчує якийсь моральний дискомфорт.

В сучасної російської мови досить чітко виявляються дві протилежні тенденції: до огрублению мови і до її эвфемизации. Назву лише ті штрихи, що характеризують першу тенденцію, подскольку докладний її аналіз не входить у завдання цієї статті.

На лексичному рівні бруталізація виражається, зокрема, у збільшенні употребительности грубо-просторечных і жаргонних слів і висловів типу сука, наволоч, падло, гад, покидьок, негідник й під., отмазаться, вішати локшину на вуха (Президент отмазался від неприємного питання; Досить вішати нам локшину на вуха! — з промов депутатів Верховного ради Росії) тощо., причому у устно-бытовой сфері, а й у деяких жанрах письмовій формі й публічної промови, на радіоі телепублицистике (сл. слововживання відомого телерепортера А. Невзорова). Однією з проявів свободи слова, приходу межі 80-х-90-х років, стало зняття заборонити вживання обсценной лексики як і мистецьких та полухудожественных текстах (порівн., напр., прозу Юза Алешковского, Венедикта Єрофєєва, Еге. Лімонова і недо. ін.), і у різних жанрах обиходно-бытовой і публічної промови, зокрема і розрахованої на масового адресата: матірні слова нерідкісне явище у сприйнятті сучасних фільмах, в телевізійних передачах, газетних і журнальні статті. Як влучно висловилася З. Кестер-Тома, «недруковане «слово стало «друкованим «(Кёстер-Тома, 1993, 26).

Показательным також представляється зменшення вплив статевих різниці між розмовляючими на використання такої лексики: грубі висловлювання й слова, включаючи матірні (переважно у їх експресивній, а чи не номинативной функції), вживаються і чоловіками, та місцевим жіноцтвом. У цьому соціальні обмеження не дуже істотні: таке слововживання, за нашими спостереженнями, характерно не лише робочої середовища (де вона издавно постійне атрибутом мовної комунікації), а й, наприклад, для акторської, письменницької, журналістської. Щоправда, зберігаються обмеження, пов’язані з типом адресата: обсценна лексика вживається вільніше серед, однорідної підлогою і віку, ніж у гетерогенної (тобто, напр., женщина-ровесницы зі спілкуванням друг з одним більш вільно використовують мат, ніж у спілкуванні в змішаних компаній тим паче при зверненні до чоловіків). Знижується й віковий поріг у вживанні мату: багато підлітки й навіть 10−12-летние школярі вільно використовують матірні слова висловлювання й в однорідної й у різнорідною підлогою середовищі однолітків.

Происходят зміни у нормативному статусі низки слів і лексичних груп. Так, слова, які позначають деякі фізіологічні відправлення, раніше мали дуже обмежені рамки вживання (порівн. дієслова какати, писати — як у дитячій мови і при зверненні дорослих до маленького дитині); тепер можуть фігурувати й у письмових текстах, расчитанных на масового адресата (порівн. заголовок замітки у газеті «Московський комсомолець », 1992: Откакались…). Коли раніше все, що пов’язані з відносинами статей, в неспециальной промови позначалося непрямо, з допомогою евфемізмів (зв'язок, близькі, інтимні стосунки, жити з будь-ким і - пряміший оборот — спати з і т.п.), нині не лише у обиходной промови, а й у засобах масової інформації вживаються слова трахати, трахкатися (багатьом представникам молодшого і середнього покоління розмовляючих російською це слово видаються вдалою евфемістичній заміною нелітературних дієслів коитальной семантики), закінчити, давати [2 ] (порівн. в репліці повії у фільмі «За останньої рисою », 1991): — Хочеш, я тобі прямо тут дам безплатно? чи глибокодумне початок газетної статті (в «Московському комсомольці «): У наших дівчат відсутня культура давания).

Изменился і нормативний статус деяких медичних термінів: ряд термінів, що з статевої сферою й раніше які вживалися на суто спеціальних текстах чи узко-профессиональной середовищі (типу коитус, оргазм, клітор, пеніс, ерекція і під.), нині досить вільно використовують у неспециальной промови — в газетну статтю, радіочи телепередачі, в побутовому мовленні.

Помимо лексичних особливостей низки жанрів сучасної російської мови, можна назвати деякі інтонаційні властивості її, що свідчить про огрубении звичних форм спілкування. Так було в певних соціально-професійних і вікових групах (наприклад, серед торгових працівників, працівників служб побуту, готельного сервісу, медсестер, друкарок, серед робочої молоді, учнів професійно-технічних училищ, старшокласників загальноосвітніх шкіл) грубої, з традиційною погляду, є інтонація звичайного інформативного діалогу (як і «своєї «середовищі, і у розмовах із сторонніми). Взагалі, користуючись не суворо лінґвістичними термінами, а оцінними, в наші дні надзвичайно високий рівень агресивності в мовному поведінці людей. Починаючи з побутових розмов сусідів в роботі і суперечок в магазинних чергах і закінчуючи мітингами майданами і дебатами у парламенті, яка лунає мова характеризується такими рисами, як жорсткість у оцінці поведінки співрозмовника (що зумовлює вибір відповідних оціночних коштів), крайня негативна експресивність під час обговорення того, із чим незгодний який провіщає, збуджений, нерідко ворожий тон мови і т.п.).

Необыкновенно активізувався жанр мовної інвективи, використовує різноманітні кошти негативної оцінки поведінки особистості адресата — від експресивних слів і оборотів, розташованих у межах літературного слововжитку, до грубо-просторечной лексики (див. звідси, зокрема, Жельвис, 1992).

Все ці особливості современеной усній й почасти, книжно-письменной промови — слідство негативних процесів, які у позамовною дійсності; вони тісно пов’язані зі спільними деструктивними явищами у сфері культури і моралі.

Эвфемизация речи

В певної ступеня протилежним характером, цілям та результатів використовуваних коштів є процес эвфемизации промови, ще дуже характерний сучасного її стану.

Как здається, для процесу эвфемизации істотні такі моменти:

1) оцінка що говорять предмета мови, як такого, пряме позначення якої може бути кваліфіковане — у цій соціальному середовищі чи конкретним адресатом — як грубість, різкість, непристойність [3 ] тощо.; у всій видимості, лише певні об'єкти, реалії, сфери людської роботи і людські стосунки можуть викликати таку оцінку — інші з цим точки зору «нейтральні «; тому эвфемизации піддається не всяка мова, а мова, що з певними темами і сферами діяльності (див. звідси нижче);

2) добір що говорять таких позначень, які просто пом’якшують ті чи інші удавані грубими слова висловлювання, а маскують, вуалюють суть явища; це особливо ясно видно з прикладу семантично розпливчастих медичних термінів типу новоутворення замість лякаючого пухлина чи іншомовних — тому не всім зрозумілих — термінів типу педикулёз замість вошивість й під., соціальній та використанні слів з «дифузійної «семантикою: відомий, певний, належний, спеціальний тощо. (див. звідси нижче);

3) залежність вживання евфемізму від контексту і зажадав від умов промови: що жорсткіший соціальний контроль мовної ситуації та самоконтроль що говорять власної промови, тим паче мабуть поява евфемізмів; і, навпаки, в слабко контрольованих мовних ситуаціях та за високого автоматизмі промови (див. спілкування у ній, з і т.п.) евфемізмам можуть предпочитаться «прямі «позначення, чи дисфемизмы [4 ] (про понятті соціального контролю у процесах мовного спілкування див. КРИСІН, 1989, 139);

4) соціальна обумовленість уявлення, може бути евфемізмом: те що однієї середовищі розцінюють як евфемізм, на другий може отримувати інші оцінки (див. нижче).

Темы та побутову сфери эвфемизации

Оценка що говорять тієї чи іншої предмета промови з погляду пристойності / непристойності, грубості / ввічливості зазвичай буває орієнтована визначені теми і сфери діяльності людей (чи відносин з-поміж них). Традиційно такими темами і сферами є:

— деякі фізіологічні процеси та стану; порівн. звільни ніс! — замість высморкай!; звільнити кишечник; нездужання (про менструації); Вона чекає дитини (замість: Вона вагітна) та інших.;

— певні частини тіла, пов’язані з «тілесним низом »; об'єкти цього були такі, як і непряме, эвфемистическое їх позначення в побутовому мовленні сприймається більшістю як і цілком пристойну — порівн., напр., просторічні і жаргонні позначення чоловічого члена: кінець, палиця, інструмент, апарат, прилад, ковбаса, балда, вафля, банан і мн. ін. чи жіночого піхви: дірка, свердловина, балія, лохмушка, мочалка, скарбничка і мн. ін. (див. Балдаев та інших., 1992, 314); серед медиків, як відомо, цих цілей використовується латину;

— відносини із чоловіками; порівн.: перебувати у близьких, інтимні стосунки, в інтимний зв’язок, фізична близькість; просторічне вживання дієслів зустрічатися, дружити, гуляти (з кимось); Ми з ним не було — мають на увазі фізична близькість, тощо.;

— хворобу і смерть: нездужання, погано почуватися замість хворіти, слабувати; Вона зовсім погана про безнадійно хворий, уникнув нас, їх стало замість помер; смерть замість смерть; летальний кінець як медичний евфемізм, який заміняє «занадто пряме «смерть, та інших. Теми смерті Леніна і похорону, коли ці події актуальні (або збігаються з моментом промови, або відділені від цього невеликим проміжком часу), вербалізуються майже з допомогою евфемізмів. Порівн. померти і устар. і простий. скінчитися, покійний, Х-а Герасимчука, немає більше на нас; поховати (але з закопати!); дії установ, котрі займаються організацією похорону, в офіційному мові позначаються расплывчатым і евфімістичним за своєю природою оборотом ритуальні послуги. Порівн. й у промови медиків: втратити хворого, тобто допустити, щоб хворий помер, не справитися з хворобою; діти йдуть (у значенні «вмирають »).

Эти сфери эвфемизации може бути особистими; вони стосуються особистому житті й особистості говорить, адресата і третіх осіб.

Кроме того, явище эвфемизации простежується й у різні сфери соціального життя людини й суспільства. Важливо підкреслити, що у сучасних умовах наибольнее розвиток одержують, як раз засоби і способи эвфемизации, які заторкують соціально значимі теми, сфери діяльності, його відносин із на інших людей, з нашим суспільством, з владою.

Эвфемизмы в соціальних сферах діяльності человека

Рассмотрим цього були евфемізми, характеризуючи (1) мети эвфемизации; (2) сфери соціальної життя, у яких частіше, ніж у сусідніх, використовуються эвфемистические мовні кошти; (3) мовні кошти та прийоми эвфемизации; (4) соціальні відмінності між розмовляючими у створенні й використанні евфемізмів.

Цели эвфемизации речи.

1. Основна мета, яка переслідується розмовляючими під час використання евфемізмів в соціальних і міжособистісні стосунки, — прагнення уникати комунікативних конфліктам та невдач, ні у співрозмовника відчуття комунікативного дискомфорту [5 ].

В евфемізмах цієї своєрідної інакше, на більш чемній формі - проти іншими засобами номінації - називають об'єкт, дію, властивість. Порівн., напр., що їх вживають в функції своєрідних термінів слова слабослышащий замість глухий, невидющий замість сліпий, і навіть вислови на кшталт Вона недочує, Він накульгує про сильно кульгавому людині, Та я занедужав — температура близько сорока, тощо.

Канцелярский штамп відпочинок (спокій) у поєднанні піти (проводити) на заслужений відпочинок (спокій) відчувається розмовляючими як більше ввічливе вираз, ніж слово пенсія, особливо коли вона вживається у присутності особи, про який мова (очевидно, оскільки слово пенсія може викликати в адресата небажані асоціації із соціальної ущербністю).

Ср. випадки більш індивідуальних евфемізмів такого роду:

— Присядьте, прошу вас, присядьмо — ось тобі й маєш балконі, гості! (Головуючий на з'їзді народних депутатів, квітень 1992 р.) — тут словоформа сядьте розцінюється що говорять, певне, як недостатньо чемна;

— Її вас … е-е… взрослит (який провіщає уникнув слова старит);

— Ти став якийсь… — Дорослий — так нині говорять, ніж сказати: старий. — (Сміх) Так-так (Записи мовлення, 90-ті роки).

2. Більше специфічної - у соціальному сенсі - є інша мета эвфемизации: вуалирование, камуфляж істоти справи. Эвфемистические кошти, використовувані цієї мети, дуже різні і характерні, як здається, саме з нашої мовної дійсності. Причина цього — у спільній брехливість системи та обслуговуючого її ідеологічного апарату, в страху розголосу непорядної чи антигуманної діяльності. Недарма камуфляжні найменування найбільш частотны в описах те, що треба приховувати: життя табору — чи в’язниці, роботи оборонних підприємств, а недавньому минулому — прихованої діяльності верхівки Комуністичної партії і держапарату, роботи ЧК — ОГПУ — НКВС — МДБ — КДБ, які отримали стійке эвфемистическое найменування компетентні органи.

Например, табір чи в’язниця в административно-деловом жаргоні називається установа [6 ] (У той установа надійшло багато нових людей. — Телебачення, 27.8.1991, інтерв'ю з працівниками МВС); поєднанням окремо що стоїть приміщення позначається штрафний ізолятор в таборі (див. в повісті Л. Розгону «Непридуманное »); слово наглядач останнім часом витиснене більш туманним не таке одіозним контролёр; замість слова агент чи пейоративного стукач кажуть інформатор чи доброзичливець (порівн. у мові колишнього І.В. Сталіна — Рибина: Агент незручно говорити, ну, доброзичливець можна сказати, доброзичливець. — Телебачення, 12.9.1991); порівн. також: У обслуговування (так на гэбистском жаргоні звали оперуповноважені своєї роботи) дали величезну територію (Комсомольська щоправда, 29.7.1991).

Весьма показові також як «камуфлирующих «численні найменування з першого частиною спец-: спецконтингент (про ув’язнених чи засланців), спецвідділ (і навіть особливий відділ в військових підрозділах, в цивільних — перший відділ, що є також евфімістичним позначенням служби розшуку і цензури), спецраспределение, спецсектор, спецзавдання, спецполиклиника, спецхран — як скорочена назва відділу спеціального зберігання книжок на бібліотеці, тобто книжок, не видавали читачам без особливого дозволу, тощо. (див. звідси КРИСІН, 1990).

Спецакция і просто акція у цьому жаргоні позначає «розстріл, приведення у виконанні смертного вироку », а словосполучення найвища міра (з вища міра покарання), евфемістично що означає вирок до страти, стало офіційним юридичним терміном (що у просторіччі і арготическом вживанні стянулся до вишка і вышак) [7 ].

Сюда ж примикає вуалирующее вживання дієслів нейтралізувати і знешкодити в контекстах типу: Треба було нейтралізувати охорону (= «перебити, знищити »), Потому, як годинниковий був знешкоджений… (= убитий чи приведено у стан, що він неспроможна діяти), фізичну ліквідацію — замість вбивство (У «Вечірньої Москві «з'явилася провокаційна стаття про нібито що готується фізичному усуненні президента. — Телебачення, 20.4.1993) і недо. ін.

В військовому мові з давніх-давен вживаються позначення, з допомогою яких від противника приховується справжній сенс переданих повідомлень: господарство було у значенні «військова частина », огірки у значенні «снаряди «тощо. Ця традиція була сприйнята і за описі діяльності оборонних і різних інших «закритих «підприємств: ящик у значенні «завод, інститут «(Працюю у шухляді; Їх розподілили по ящиків — про випускників інституту) — зі сполучення поштову скриньку номер такий-то; об'єкт — у значенні «військовий об'єкт «чи «промисловий об'єкт оборонного характеру «(див. численні приклади вживання слова об'єкт в сенсі в «Спогадах «А.Д. Сахарова), виріб — про бомбі, ракеті й інші такої техніки військового призначення: Перебуваючи полігон (для ядерних випробувань), ми дізналися про несподіваної дуже складній ситуації. Випробування було заплановано в наземному варіанті. Виріб в останній момент вибуху має було перебувати спеціальному вежі, побудованої на центрі випробувального поля (А.Д. Сахаров. Спогади); продукт: Продуктом називали начинку для атомних бомб (Телебачення, 18.10.1991).

Камуфлирующими є евфемізми, які у недавньому минулому використовувалися для позначення діянь П. Лазаренка та властивостей представників партійного і радянського апарату (будь-якого рівня). Життя всередині партійної верхівки, всередині структур влади мала приховуватися від непосвячених, і тому повідомлення про те чи інші події у цих сферах рясніли дуже розпливчастими оборотами типу: для службового користування — про секретних документах, розглянутий організаційний питання (це означало, що якийсь партійний чи радянський начальник виведено з складу керівного органу, знижений на посаді та т.п.), було зроблено оргвисновки (позначення репресивних заходів, застосованих до якомусь функціонеру чи взагалі працівникові), поводитися нескромно (партійним хапузі, коррупционере і т.п.); порівн. також напівжартівливе — але від імені цієї не змінює своєї евфемістичній суті - життєлюб стосовно якомусь чиновнику п’янице чи розпуснику. Де у яких таке слововживання зберігається у наші дні, порівн.: Була відзначено нескромність глави своєї адміністрації, що використовував своє посадове становище в корисливих цілях [тобто брав, торгував державним майном тощо.] (Радіо, 15.3.1993).

Камуфлирующие слова обертів дуже поширені й поза тій специфічній середовища, яка пов’язані з репресивної системою, військово-промисловим комплексом чи з відносинами всередині партійних і владних структур. До них вдаються у його випадках, коли пряме позначення об'єкта, дії, властивості, на думку говорить, може викликати небажаний громадський ефект, негативну реакцію масового адресата, осуд тощо.

Таковы, напр., словосполучення лібералізація цін, звільнення цін, впорядкування цін, вільні ціни на мові сучасної преси, в мовної практиці економістів, представників влади й ін. У буквальних своїх значеннях ці поєднання можуть додаватися до будь-яким цінами та будь-яким процесам, які із цінами: зниженню, підвищенню, збереженню тому ж рівні, приведення в порядок, як це випливає з сенсу слів звільнення, лібералізація, вільний, впорядкування. Однак у дійсності означають зростання цін, вищі, ніж раніше, ціни, але позначають, як кажуть, не прямо, а маскуючи малоприємне більшість людей явище.

Ср.: Наслідки реформи виявляються вигляді ініційовану згори гіперінфляції і безпрецедентного завищення ціни продовольчі і промислові товари першої необхідності, чомусь ніжно названого тут благозвучним ім'ям «лібералізація «(«Московський комсомолець », 2.2.1992, інтерв'ю з економістом Л.И. Пияшевой); Під благозвучним словом упорядкування цін підвищено ціни на всі ряд товарів повсякденного попиту (Радіо, 16.10.1991); Указ, який кокетливо називається «Про регулювання ціни деяких видів енергопродуктів », насправді значно підвищує ціна попри всі нафтопродукти й більшу частину інших напрямів палива (Телебачення, 20.9.1992).

Власть прагне пом’якшити удари, заподіяні населенню реформами з економіки. Так було в початку 80-х талони отримання цукру, мила та інших товарів першої необхідності, стали дефіцитними (по торгової термінології такі товари називаються эвфемистично товарами підвищеного попиту), постачалися лицемірною написом «Запрошення ». Дії уряду, створені задля підвищення, збільшення податків тощо., сама ж уряд називає дуже аморфним за змістом та евфімістичним сутнісно словосполученням непопулярні заходи.

Стремление приховати сенс явищ простежується і в позначеннях, як воїни-інтернаціоналісти (про радянських солдатів в Афганістані 1979;1990 рр.), приятельська допомогу братерського афганського народу, обмежений контингент військ біля цього ж Афганістану (порівн. використання більш прямих номінацій агресія, окупація, окупанти — в радіопередачах Бі-Бі-Сі, «Голоси Америки », радіостанції «Свобода »).

В зв’язки Польщі з розпадом Радянського Союзу, і посиленням ворожнечі між деякими, колись «братніми », його народами, повідомлення про кривавих подіях у тих чи інших районах Кавказу, Середню Азію, Прибалтики, Молдови ін. також нерідко подаються у «вуалирующем », смягчающем тоні, навіщо використовуються евфемізми типу: зберігається напруженість (У Нагірний Карабах зберігається напруженість… є убиті і поранені. — Радіо, 1991), постраждати (У боях постраждало понад сорок людина, їх вісім вбиті. — Телебачення, 1991), вдатися до крайні заходи (У ситуації небажано було б і на крайні міри і запровадити туди війська. — Телебачення, 1991), непередбачувані наслідки (Цей крок пояснюють азербайджанського уряду, може мати непередбачувані наслідки: оглядачі сходяться на думці, що військових дії Нагірний Карабах уникнути вдасться. — Радіо, 1990) тощо.

Напряженность відносин між різними народами і національними групами породжує люди, виступаючих публічно (у журналістів, коментаторів, депутатів, політичних діячів та інших.) страх неточним словом, неспритним вираженням посилити цю напруженість, мимоволі сприяти міжетнічним розбратів. Звідси — крок до удаваної інтерпретації сенсу деяких одиниць як занадто прямого, грубого, а самих цих одиниць — як які можуть завдати моральну шкоду адресата чи тим, кого йдеться.

Так, з недавніх пір замість однословного позначення представників народоы Кавказу, Середньої Азії, і деяких інших регіонів у пресі, з і телебаченню стали вживати описові обертів: особи вірменської національності (вресто вірмени), обличчя узбецької національності (замість узбек) і навіть особи кавказької національності (хоча такий національності, як кавказець, немає). У окремих випадках що така описовими оборотами хочуть приховати більш вузький сенс, конкретніший об'єкт, пряме назва якого представляється говорящему ні зручним, оскільки розкриває справжні погляди, наміри чи про мету. Так, представники націоналістично налаштованих літературних кіл під словосполученням російськомовні письменники іноді мають у своєму виду писателей-евреев; учасники літніх (1992 року) мітингів в будинку Останкінського телецентру спочатку висували вимога він був написано на плакатах — «Геть неросійське телебачення! », але незабаром перейшли до більш ясним гаслам: «Єврейське телебачення — Ізраїлю! », «Геть сіонізм в ефірі! тощо.

3. Третя мета, переслідувана розмовляючими за умови вживання евфемізмів, залежить від прагненні повідомити щось адресата в такий спосіб, щоб це були зрозуміло тільки Мариновському. Зрозуміло, що така зашифрованность повідомлення відносна, і дуже швидко вона стає мнимої, що такі повідомлення містяться над приватному листуванні, а публікуються цим робляться доступними для інтерпретації кожному читаючому чи слухаючому.

С цієї точки зору дуже характерні різноманітних оголошення, опубліковані у пресі чи вивішувані, як кажуть, в самодіяльному порядку на зупинках, у станцій метро, на парканах і стовпах тощо. «Міняю трикімнатну квартиру на чотирикімнатну по солідної домовленості «- за словами «солідна домовленість «приховано обіцянку добре оплатити різницю у площі обмінюваних квартир. Порівн. зустрічалися з більш характерне: «Міняю однокімнатну квартиру на двокімнатну з дуже хорошою домовленості «і навіть «Міняю Луганськ на Москву за дуже гарну домовленість », де у типі управління прозирає модель управління того предиката, який замінений евфемізмом: порівн. платити, Плата щось.

В сфері, що з обміном та придбанням житла, чимало інших евфемізмів. Кожному, хто впритул стоїть перед цієї викликає тяжкі відчуття сферою, ж добре відомо, що, наприклад, перспективна сім'я — це сім'я, у якій батьки перебувають у так званому репродуктивному віці, тобто, простіше кажучи, сім'я, у якій можуть народитися діти. А перспективна квартира — це щось майже протилежне за змістом та навіть зловеще-бесчеловечное власне: квартира, у якому живе престарілий (отже, безперспективний у щойно що розглянутий сенсі) чоловік і яка, отже, скоро звільниться.

С вуалированием, приховуванням суті даваемого повідомлення пов’язане й іще одна тип оголошень — що стосується відносин між чоловіками, й жінками. Порівн. такі приклади: Молода жінка надасть послуги заможному чоловіку; Струнка, розумна, молода жінка шукає особистого спонсора; Хочу карати неслухняну даму; Юнак 20 років шукає наставницю (оголошення газеті «Приватне життя », 1992). Виділені слова обертів — явні евфемізми: вони уживані в їхніх словникових значеннях, а тих, які хоче висловити адресант; у своїй, щоправда, ці евфемізми погано виконують своє камуфлирующее призначення, бо їх «таємний «сенс прочитується досить легко (ясно, про яких послугах йдеться, з якою метою ведуться активні пошуки особистого спонсора, чому саме має навчати юнака 20-ти років його наставниця і що викликано бажання карати неслухняну даму). Порівн. також специфічне розуміння слова комплекси у тому оголошенні: На високооплачувану роботу потрібні дівчини вільно (маю на увазі потенційні повії), і навіть дуже конкретне осмислення слова звички (точніше — словосполучення шкідливих звичок) в оголошенні про наймання працювати: Підприємству потрібні водії і експедитори. Облич з шкідливими звичками і старше від 35 років просимо не звертатися (під особами з шкідливими звичками маються на увазі любителі випити).

Сферы соціального життя, у яких використовуються эвфемизмы

1. Традиційної сферою, у якій активно вживаються эвфемистические способи вираження, є дипломатія. Очевидно, що комунікативні завдання, з якими має справу дипломатам та політиків, годі розв’язати, використовуючи лише прямі номінації, обходячись прямо, натяків, недомовленостей, камуфляжу, тобто — без усе те, висловлення чого як ще й призначені евфемізми.

Часто миготливі перехрестя нині шпальтах преси й у ефірі слова обертів (що з нього вже згадувалися) типу вдатися до крайні заходи, непередбачувані наслідки, конфронтація (стосовно ситуацій, коли відбувається війна, хоч і, можливо, локальна), певні кола, відповідні інстанції, миротворчі акції, принцип взаємності (порівн.: Право «око за око », мовою дипломатії що називається принципом взаємності… — Телебачення, 12.5.1993) тощо. — народилися саме у дипломатичному мовному побуті.

2. Репресивні дії центральної влади: затримати замість заарештувати (порівн. у інтерв'ю з начальником головного управління внутрішніх справ Москви: — Скажіть, когось заарештували з учасників цій акції вона? — Ми затримали кількох людей, ним буде пред’явлено обвинувачення у навмисному порушенні громадського порядку та злісне хуліганство (Телебачення, 1.5.1993), найвища міра замість смертну кару, застосувати санкції - цей оборот вживається на досить невизначеному сенсі: може означати притягнення до кримінальної відповідальності, позбавлення волі, економічну чи військову блокаду районів і аж держав (порівн. Блокада — проте литовці вживають саме це слово, відкидаючи запропоновані урядом СРСР евфемізми, — не озлобила і озлобила жителів республіки. Швидше, вони говорять про «санкції «з і образою… — «Демократична Росія », 1990, № 3; Санкції, застосовувані ООН в плані Іраку, виявляються малоефективними. — Телебачення, липень, 1992).

Сюда ж прилягають характерні для недавньому минулому позначення заходів партійного і адміністративного на людей: попередити, поставити на цей вид, вказати — зазвичай, без заповнення валентності змісту: Бюро попередило Іванова (поставило на цей вид, вказало); поправити (порівн. який перетворився на загальнопоширений жарт: Якщо неправий, старші товариші мене поправлять) та інших.

3. Державні та військові таємниці та секрети, яких належить виробництво зброї, певних видів техніки, соціальний та чисельність установ (як військових), профіль їх і багато іншого. Порівн. приводившиеся вище приклади вживання слів об'єкт, продукт, виріб, ящик та інших., і навіть такі приклади: розробка незвичайних видів зброї (мають на увазі бактеріологічну зброю), нетрадиційні форми війни (маю на увазі форми війни, створені задля знищення живої сили противника зі збереженням його військову техніку).

4. Діяльність армії, розвідки, міліції, карного розшуку та інших органів влади, дії яких немає би мало бути «відкриті «. Тут уживані слова обороти з досить загальним змістом, тоді як застосовуються вони за відношенню до дій і явищам: завдання, операція (на завдання, виконати завдання, провести операцію з затримання злочинця), об'єкт в значенні «обличчя, на яких ведеться негласне спостереження «(порівн.: Він уточнив, де перебуває «об'єкт », тобто Солженіцин… Саме тоді я побачив «об'єкта «з приятелем, виходили із дверей магазину. — Цілком таємно, 1992, № 4), акція, спеціальну акцію (порівн.: Під час зустрічі з резидентом КДБ Вадиа Хаддаг виклав перспективну програму диверсионно-террористической діяльності НФВП… Основною метою спеціальних акцій НФВП є збільшення ефективності боротьби Палестинської руху Опору проти Ізраїлю, сіонізму і журналісти американського імперіалізму, здійснення акцій проти «американського і ізраїльського персоналу… — З постанов Політбюро цк кпрс; «Московські новини », 14.2.1992), установа закритого типу, жаргонно-профессиональное мати, отримати допуск (без вказівки об'єкта: до секретної документації, до секретної роботі), невиїзний — про людину, пов’язаному з секретної роботою та тому не що має можливості зарубіжних країн (в подальшому розповсюдили на політично неблагонадійних осіб).

6. Сфера і розподілу і обслуговування: товари підвищеного попиту, дефіцитні товари, дефіцит (Дефіцит викинули) [8 ]; в побутовому мовленні й у просторіччі поширені обертів організувати, влаштувати щось у значенні «сприяти у придбанні якогось товару »: Влаштуй мені холодильник за півтори ціни; А кухонний гарнітур організувати можеш?

6. Відносини між різними національними та соціальними групами, статус цих груп: некоренное населення — то, можливо вжито стосовно російським, котрі живуть у Прибалтиці чи інших колишніх республіках СРСР; етнічну чистку — знищення тому чи іншому районі (місті, республіці) осіб, котрі належать до до в у цьому районі нації; було вперше вжито стосовно ситуації у Югославії, де серби знищують мусульман, хорвати — сербів на території Хорватії, та був стало використовуватися стосовно ситуацій в СРСР (порівн.: У Гірському Бадахшане добре пам’ятають, що, узявши під контроль Душанбе, деякі солдати урядових військ зайнялися етнічними чистками, у своїй, насамперед, знищувалися памирцы. — «Незалежна газета », 5.7.1993); гастролери з кавказького регіону — про злочинних групах у Москві Петербурзі, які з «осіб кавказької національності «; групи підвищений ризик — про наркоманів, гомосексуалістів, повій, які мають вищу (ніж робимо інші соціальні групи) ймовірність заразитися СНІДом.

7. Деякі види професій, эвфемистическое позначення яких має своєю метою підвищити престиж цих професій чи приховати негативне враження від обозначаемого «прямим «найменуванням роду занять: оператор машинного доїння, оператор на бойні, оператор очисних робіт (порівн. старе асенізатор, переставшее виконувати свою эвфемистическую функцію), контролер замість наглядач, виконавець — про людину, приводящем у виконанні смертні вироки (порівн. кат) та інших. Істотну роль цій групі евфемізмів грають іншомовні позначення, порівн.: Професія Олега значно більше романтична й життєва: він інструктор по злучці собак. Олег, щоправда, ображається, що його називають «вязальщиком «(від професійного значення дієслова в’язати — «сірник (тварин) »), нічого немає проти киносексопатолога («Московський комсомолець », 8.2.1992) — докладніше звідси див. в наступному розділі.

Языковые засоби і способи эвфемизации

1. Слова-определители з «дифузійної «семантикою: певний, відомий, певний, відповідний, належний і недо. ін. Порівн.: Я маю до цього певний стосунок — може говоритися кілька іронічно у кризовій ситуації, коли який провіщає прямо причетний до P (наприклад, він яка написала книжку, яку йдеться, брав участь у розробці цього проекту й т.п.); Не порадившись із нами, він (президент) підтримує уряд, яке своїми діями привело країну до відомим результатам (= поганим, негативним) (Радіо, 8.4.1992, виступ депутата Верховного ради); Стало цілком явним, що — скористаємося введеній у оборот Михайлом Горбачовим термінологією — «певні деструктивні сили «роблять усе возможнное, щоб… (Російська газета, 29.8.1991); Чемпіон світу дуже добре розпорядився своїми постатями в цейтноті (тобто погано) (Телебачення, 28.2.1992).

2. Номінації з досить загальним змістом, використовувані для називання цілком конкретних предметів і понять: акція, виріб, об'єкт, продукт, установа (приклади див. вище), матеріал у значенні «компрометуючі інформацію про будь-кого «(На вас надійшов матеріал), сигнал у значенні «повідомлення про щось несприятливому в вищі інстанції «(Свого часу ми дослухалися сигналам з місць) та інших. У ролі позначень конкретних об'єктів і безкомпромісність дій можна використовувати навіть займенника (тобто слова з найбільш загальним змістом): (Діалог матері та 16-річної дочки) — Ти щось була пов’язана з Толею? — Ви що ти, мам, — нічого був (запис мовлення); Друга Сюзанни звуть Джино. Сюзанна показує Ілоні, яке в Джино «це », і Ілона каже: «Треба, хто знає, ввійшло в мене! «(«Приватне життя », 1991, № 1).

3. Іншомовні слова терміни, вжиті як позначення, більш придатні вуалирования суті явища, ніж споконвічна лексика: лібералізація (цін), канцер (замість рак), педикулёз (замість вошивість), селадон (замість оскорбляющего слух слова бабій), деструктивний «руйнівний «(деструктивні сили), конфронтація «протистояння «(ми інколи з застосовує зброю) [9 ].

4. Абревіатури, особливо характерні для репресивної сфери, і сфер, що з приховуванням державних підприємств і військових таємниць: ВМ = найвища міра (покарання), ДСК = для службового користування, СС = цілком таємно (гриф на документах; в професійному побуті такий гриф іменувався «два Семена »), зек (з укладений каналоармеец — абревіатура виникла під час будівництва Біломоро-Балтійського каналу) [10 ], ПКТ = приміщення камерного типу (насправді, просто — камера) та інших.

5. Деякі слова, які позначають неповноту дії чи слабку ступінь властивості, вжиті над своєму звичайному значенні, а ролі що пом’якшує евфемізму: Він недочує (про глухому), Він накульгує (про хромом), призупинити (діяльність організації, членство у партії та т.п.) — може позначати не лише тимчасове, а й повне припинення дії, діяльності.

6. Деякі дієслівні форми з часткою під-: під'їхати, підійти, підвезти і недо. ін., які відчуваються частиною розмовляючих (переважно носіями просторіччя) як більш чемні, пом’якшувальні прямий стосунок до адресата і тому вживаються ними як эвфемистических замін «прямих «позначень приїхати, прийти, привезти, довезти (в літературному мові, як відомо, дієслова з приставками під-, принесинонимичны). Порівн.: — Можна після того під'їхати, щоб обговорити це сьогодні? Я годині о шести підійду. Ви в себе будете? До метро підвезіть, будь ласка (записи мовлення). Порівн. також евфемізм підказати в контекстах типу: — Не підкажете, як пройти до Военторгу?).

Социальные різницю між розмовляючими у створенні й використанні эвфемизмов

Эвфемизмы, в на відміну від більшу частину лексичних коштів мови, особливо чуйні до змін у сфері культури людських і моральних оцінок чи інших явищ життя. Те, що здається евфемізмом однією етапі розвитку суспільства, перестає їм здалося бути ось на чому, перетворюючись на засіб, яке, з погляду більшості носіїв даного мови, іменує об'єкт занадто прямо. Порівн. характерний приклад: «У роки революції отримує широке поширення термін «дефективний «із багатьма його похідними. Цей науковий термін мав покрити і закрити цілу групу дуже різних слів: ненормальний, неповноцінний, божевільна, «якесь неповноцінне », недоумкуватий, псих, поганий, іноді навіть — ідіот і божевільний, і ще багатьох інших… Деякі (з цих слів) вже були колись евфемізмами, і потім стали звучати як дуже прямі і міцні слова… «(Борової, 1963, 450). Зауважимо, як і найновіші засоби і знаходять способи позначення психічної ненормальності швидко втрачають властивість эвфемистичности і розцінюються носіями мови як прямі (і тому образливі для що характеризується особи) позначення: шизик, (він) з привітом, (В нього) дах поїхав тощо.

Кроме тимчасового чинника істотний і чинник соціальний: на підприємства різної соціальному середовищі - неоднакове уявлення у тому, що «пристойно «і «непристойно «і, у тому, що піти може іменуватися прямо, прямо, що має отримувати «вуалювало », эвфемистические позначення.

В цьому плані дуже примітні різницю між носіями літературної мови, з одного боку, з, з іншого, людьми, використовуючи як основне чи єдиного кошти місцевий діалект, міське просторіччя, соціальний жаргон чи якісь ще некодифицированные підсистеми національного мови [11 ].

Полевыми дослідниками територіальних діалектів і просторіччя давно помічено, що носії цих підсистем схильні прямо називати деякі об'єкти і дії, які стосуються анатомії та фізіології людини, до взаємин статей, вживати обсценную лексику як і її експресивній, і у номинативной функції. Проте не так було б вважати, що у цій соціальної сфери немає потреби у эвфемизации промови.

Напротив, й у діалектах, й у просторіччі існують розвинені «мікросистеми «лексичних кошти, які є для эвфемистического позначення табуируемых об'єктів, процесів, властивостей. Порівн., наприклад, дієслова пустувати, озоровать, пустувати, балувати, балуватися, що використовуються називання деяких негативно оцінюваних дій: Продавці озорничают: хочу — відкрию в два, хочу — у трьох, а хочу і зовсім прийду; На заводі озоруют: молоко водою розбавляють; На дорогах та й у лісах тоді лишень був: і білі, і червоні, і зелені, — і всі бешкетували, нашого брата оббирали (записи мовлення); - Вони, старі, прості; їм це пташиний гріх — зі невісткою балуватися (М. Горький. Річ Артамоновых); - Хлопчику з дівчинкою дружиться — ту хорошу справа: Тільки балуватися зайве… І найпростішими словами пояснювала нам, що таке «балуватися «(М. Горький. У людях); Білі козаки, бажаючи помститися Андрію вихід в червоні, люто пустували з його дружиною (М. Шолохов. Піднята цілина).

В залежності від ситуативних умов промови — від типу співрозмовника, тональності спілкування, його мети, иллокутивных і перлокутивных властивостей мовного акту й т.п. — носії діалектів, і розмовляючі на просторіччі, вдаючись до эвфемистическимсредствам, можуть виявляти так звану гиперкоррекцию: евфемістичній заміні піддаються навіть ті слова обертів, які у іншій соціальній середовищі (наприклад, у носіїв літературної мови) не оцінюються як «непристойні «і грубі. Наприклад, за нашими спостереженнями, деякі носії сучасного російського просторіччя заміняють назва бабине літо оборотом жіноче літо, уникають слів вбиральню (вследствии фонетичної і значеннєвий асоціації його з певним ненормативним дієсловом), яйця (використовуючи як назви продукту лише слово яєчко і брехливо оцінюючи його як більше пристойне, хоча, як відомо, як анатомічного терміна використовується саме зменшувальна форма) [12 ] і недо. ін.

Своеобразные функції виконують евфемізми в соціальних жаргонах. Очевидно, головна їх — приховування, вуалирование сутності обозначаемого поняття [13 ], ми інколи з елементами словесної жарти, гри, каламбуру. Порівн.: академія, дача, курорт «про таборі, в’язниці «; браслети «наручники », бути хворим «перебувати під вартою », полегшити, обмити, помити «обікрасти », буфера, литаври «жіночі грудях », мати, оприбуткувати, поджениться, поставити пістон і мн. ін. «зробити статевої акт «(злодійська арго), бемоль «живіт (переважно в жінки) », забемолеть «завагітніти », жмурик «небіжчик », камертон «склянку, ёмкость для випивки », синкопа «кульгавою людина «(жаргон лабухов); гонець «торговець наркотиками », кольки «наркотики, запроваджувані з допомогою шприца », машина, самоскид «шприц », трава, травичка «наркотики », черняга «низькосортний морфій «та інших. в жаргоні наркоманів (див. Грачов, Гуров 1989; Балдаев та інших., 1992).

Эвфемистичны багато слова сучасного молодіжного жаргону: Якщо дівчина дивна чи Джульєтта, випивши, про ній може сказати «отъехавшая «(Аргументи як факти, 1992, № 10); порівн. також слова синьоока, мелодія «про міліцейської машині «, в відкоті, в пожежі «може сильного сп’яніння », синусоїда «нетрезвое стану », тундра, тайга «про дурному і недалекому людині «, очко «анальний отвір », гума «презерватив », залетіти «заразитися венеричної хворобою », і навіть «отримати небажану вагітність «та інших. (див. Стернин, 1992; Файн і Лур'є, 1992).

Сноски

1. Це стаття написана за підтримки Російського Фонду Фундаментальних Досліджень (проект № 93−06−10 962 «Російську мову 90-х XX століття »).

2. По походженню таке слово є евфемізмами. Проте, оскільки вони позначають дії й стосунку, які І.С. Кон назвав «принципово невербализуемыми «(Кон, 1988, 108), то, виникнувши як эвфемистическая заміна грубих номінацій, вони тим щонайменше оцінюються більшістю носіїв мови як неприпустимі в культурному общении.

3. Р. Пауль називав причиною виникнення евфемізмів «почуття сорому », яке змушує говорить уникати позначення речей «їх своїми власними іменами «і користуватися «непрямими позначками «(Пауль, 1960, 123).

4. Дисфемизмы — це «заміна емоційно і стилістично нейтрального слова більш грубим, зневажливим тощо., напр. загриміти замість впасти, рассопливиться замість заплакати, зіграти у ящик замість померти, осточортіти замість набриднути (Арапова, 1990).

5. Це відповідає одного з сформульованих Р. Грайсом постулатів — постулату ввічливості (Грайс, 1985, 223): прагнення з допомогою евфемізмів уникнути комунікативного дискомфорту є приватною випадком цього постулата.

6. Очевидно, таке абсолютне вживання слова установа — результат відсікання номери такого роду установ, який, зазвичай, ставиться від слова установа у різних адміністративних і юридичиних текстах: установа № К/975-д і т.п.

7. У 1920;х роках оборот найвища міра мав алегоричне позначення Віра Михайлівна (подібно тому, як сполучення радянська владу у «небезпечних «ситуаціях кодувалося безневинним іменем-прізвищем Софія Власьевна).

8. До останнього час, у зв’язку з зміною ситуації у російської торгівлі: хоч і дорого, але можна майже всі, — подібні висловлювання втрачають свою актуальность.

9. Про особливої ролі іншомовних слів в «радянському мові «писали С.М. і А. М. Волконские у книзі «На захист російської «(Берлін, 1928); в частковості, відзначали вони, іноземні слова йдуть на здобуття права камуфлювати страшні поняття: експропріація «грабіж », ілюмінація «підпал », ліквідація «розстріл, терор «тощо. Взагалі іншомовна лексика частіше, ніж «своя », фігурує як евфемізму, «оскільки іншомовні слова менше шокують і видаються більш благородними «(Видлак, 1967, 275).

10. За іншою версії, зек — від скороченою записи: замість укладений — зеків (вимовлялося «зэ-ка »), — див. А. Солженіцин, Архіпелаг ГУЛАГ, год. 3, гол. 19.

11. Порівн. розряди евфемізмів, виділені Б. А. Лариным: «1) загальновживані евфемізми національного літературної мови; 2) класові і профессилнальные евфемізми; 3) сімейно-побутові «(Ларін, 1961, 122).

12. Втім, річ тут трохи складніше (аніж простий усунення оцінок). Для представників малокультурной середовища слово яйця — передусім елемент обсценной лексики і лише у другу чергу — позначення продукту. Зменшувальне ж яєчка, не будучи обсценным, як відчувається як більше пристойне назва цього продукту, а й входить у ряд зменшувальних утворень, які у просторіччі у функції чемних позначень відповідних предметів (ковбаска, огірочки і под.).

13. Порівн. слова А. А. Реформатського у тому, що у жаргонах «эвфемистика служить цілям тайноречия (криптологии) «(Реформатський, 1967, 101).

Список литературы

АРАПОВА М.С. Евфемізми // Лінгвістичний енциклопедичний словник. М., 1990.

БАЛДАЕВ Д.С., БЕЛКО В.К., ИСУПОВ І.М. Словник тюремно-лагерного блатного жаргону. М., 1992.

БОРОВОЙ Л. Шлях слова. М., 1963.

ВАРБОТ Ж. Ж. Табу // Російську мову. Енциклопедія. М., 1979.

ВИДЛАК З. Проблема евфемізму і натомість теорії мовного поля // Етимологія, 1965. М., 1967.

ГРАЙС Р. Логіка і мовленнєвий спілкування // Нове у закордонній лінгвістиці. М., 1085, Вип. 16.

ГРАЧЁВ М.А., ГУРОВ А.І. Словник молодіжних сленгів. Горький, 1989.

ЖЕЛЬВИС В.І. Психолінгвістична інтерпретація инвективного впливу // Докторська дисертація. М., 1992.

КЁСТЕР-ТОМА З. Стандарт, субстандарт, нонстандарт // Русистика, 1993, № 2, 15−31.

КОН І.С. Введення ЄІАС у мексологию. М., 1988.

КРЫСИН Л. П. З історії вживання слів особливий і спеціальний // Русистика, 1990, № 2, 64−69.

ЛАРИН Б. А. Про евфемізмах // Проблеми мовознавства. Л., 1961.

ПАУЛЬ Р. Принципи історії мови. М., 1961.

РЕФОРМАТСКИЙ А. А. Введення у мовознавство. М., 1967.

СТЕРНИН І.А. (ред.) Словник молодіжного жаргону. Воронеж, 1992.

ФАЙН А., ЛУР'Є У. Усе змінилося на кайф! Санкт-Петербург, 1992.

ШМЕЛЁВ Д.Н. Евфемізм // Російську мову. Енциклопедія. М., 1979.

Л.П. КРИСІН. ЕВФЕМІЗМИ У СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКОЇ РЕЧИ.