Перелік умовних скорочень

ВНС — вегетативна нервова система Е 2 — естріол КІГ — кардіоінтервалографія КС — клімактеричний синдром ЛГ — лютеїнізуючий гормон НЦД — нейроциркуляторна дистонія П — прогестерон Прл — пролактин Т — тестостерон ФСГ — фолікулостимулюючий гормон.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Відмінною рисою сучасної демографічної ситуації в Україні є збільшення відносного числа жінок старших вікових груп, що потребує підвищеної уваги до стану їх здоров’я і способу життя. Серед різних проблем гінекологічної захворюваності вказаної категорії жінок одне з головних місць займає клімактеричний синдром (КС), частота якого залишається досить високою, а крім того, відбувається його омолодження і посилення ступеня тяжкості з боку внутрішніх органів (Б.М. Венцківський та співав., 2005; В. П. Сметник, 2009).

Більшість робіт вітчизняних і зарубіжних досліджень проблем клімактеричного періоду присвячено вивченню ендокринологічних особливостей і впливу даної патології на опорно-руховий апарат (Я.П. Сольський та співав., 2002; Т. Ф. Татарчук, 2006; В. И. Кулаков и соавт., 2008). У зв’язку з цим, певний інтерес становить дослідження взаємозв'язку клімактеричних порушень у жінок з функціональним станом вегетативної нервової системи (ВНС), особливо, на тлі різних варіантів нейроциркуляторної дистонії (НЦД). Крім того, функціональна напруга ВНС відіграє істотну роль в частоті і ступені основних клінічних проявів КС, в тому числі, і при нейроциркуляторній дистонія (З.М. Дубосарська, 2005; В. Я. Голота та співав., 2007; Е. М. Вихляева, 2008).

Незважаючи на значне число наукових публікацій з проблеми КС, не можна вважати її цілком вирішеною. На нашу думку, в першу чергу, це стосується особливостей клінічного перебігу клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією і можливості їх адекватної корекції. Все це, безумовно, свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України «Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивної системи жінки» (№ державної реєстрації 0102 V 6 916).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричного синдрому у жінок з нейроциркуляторною дистонією на підставі вивчення основних ендокринологічних показників, психоемоційних проявів, функціонального стану ВНС, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Завдання дослідження:

Вивчити структуру нейроциркуляторної дистонії у жінок з клімактеричним синдромом.

Визначити структуру ступеня тяжкості клімактеричного синдрому і терміни його розвитку у жінок з нейроциркуляторною дистонією.

Вивчити клінічну симптоматику клімактеричних порушень у жінок з нейроциркуляторною дистонією.

Встановити характер дисгормональних порушень у жінок з клімактеричним синдромом на фоні нейроциркуляторної дистонії.

Дослідити вплив нейроциркуляторної дистонії на психологічний статус і функціональний стан вегетативної нервової системи жінок з клімактеричним синдромом.

Розробити та впровадити в клінічну практику лікувально-профілактичний комплекс для зниження частоти і ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з НЦД.

Об'єкт дослідження — клімактеричні порушення у жінок.

Предмет дослідження — клімактеричні порушення у жінок з нейроциркуляторною дистонією.

Методи дослідження — клінічні, функціональні, ендокринологічні, психологічні, мікробіологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначено роль НЦД у розвитку і перебігу КС. Визначено клініко-психологічні особливості, зміни ендокринологічного статусу і мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з клімактеричними порушеннями на фоні НЦД. Доведено роль порушень функціонального стану ВНС в генезі розвитку КС у пацієнток цієї групи.

Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними, функціональними, психологічними і вегетативними розладами у жінок з КС на фоні НЦД. Це дозволило розширити існуючі дані про патогенез КС, а також науково обґрунтувати необхідність удосконалення методики корекції ендокринологічних і вегетативних порушень.

Практичне значення одержаних результатів. Вивчено порівняльні аспекти клінічної симптоматики, структури і ступеня тяжкості клімактеричних розладів у жінок на фоні НЦД. Показано необхідність вивчення психоемоційних чинників, функціонального стану ВНС, а також запропоновано методи контролю за клінічним перебігом і ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів у пацієнток цієї групи.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеню тяжкості клімактеричних порушень у жінок на фоні НЦД на підставі додаткового використання, окрім замісної гормональної терапії, антидепресантів і антигомотоксичної терапії.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень впроваджено в практику гінекологічних відділень і жіночих консультацій м. Сімферополя і АР Крим. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі кафедр акушерства та гінекології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення усіх досліджень виконано за період з 2005 по 2009 рр. Особисто автором обрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Самостійно обстежено 30 пацієнток з фізіологічним перебігом клімактеричного періоду і виконано клінічний аналіз перебігу КС у 60 жінок з нейроциркуляторною дистонією. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Усі лабораторні та функціональні методи дослідження виконано безпосередньо автором та за його участю. Дисертантом особисто проведено аналіз та узагальнення результатів, сформульовано усі положення та висновки. Автором розроблено, науково обгрунтовано та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти та ступеня тяжкості клімактеричних порушень у жінок з НЦД, підготовлено до друку наукові роботи, виступи. Статистична обробка одержаних результатів виконана безпосередньо автором.

Апробація результатів роботи. Основні положення та висновки дисертаційної роботи було оприлюднено на пленумі і з'їзді Асоціації акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006; Дніпропетровськ, 2008; Чернівці, 2009) на засіданні Асоціації акушерів-гінекологів АР Крим (Сімферополь, 2008); на науково-практичних конференціях «Актуальні питання репродуктивного здоров’я жінок» (Київ, 2006; 2007); на конференції молодих вчених Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського (2008); на міжнародних школах семінарах «Досягнення і перспективи перинатальної медицини» (Київ, 2006; Алушта, 2008); на 2 симпозіумі Українського товариства перинатальної медицини «Перинатальна медицина та безпечне материнство» (Ужгород, 2009) і на 2 спеціалізованій медичній виставці «Здоров'я жінки і дитини» (Київ, 2009). Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукових роботи, 3 з яких в часописах та збірниках, затверджених ВАК Україні.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 130 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, практичних рекомендацій та висновків. Список використаних джерел включає 212 джерел кирилицею і латинкою. Роботу ілюстровано 48 таблицями та 4 рисунками.