Біллінгс Йосип

Биллингс Йосип (?-1806)

Капитан-лейтенант російського флоту, дослідник східних берегів Сибіру та островів, лежачих близько них. Він перший, хто ознайомив світ досить докладно з країною чукчів і їх побутом. Родом англієць, Биллингс брав участь у третьому подорож Кука, за що було зроблений мічмани, та був й у штурмани; в російську службу було прийнято в 80-х рр. XVIII століття за рекомендацією графа С. Р. Воронцова (російського посланника у Лондоні). Биллингс в 1785 р. призначили імператрицею Катериною II начальником астрономічної та географічній експедиції, мала метою з заходу (від гирла Колими) пройти Берингове морі та до Північно-Західним берегів Північної Америки і досліджувати північно-східні берега Сибіру. Наприкінці тієї самої року (1785) експедиція виступила з Петербурга, і 27 березня 1786 р. одне із членів її, капітан Сарычев, прибув Охотск, а липні і саме Биллингс з капітаном Галлом та інші супутниками. Залишивши тут капітана Галла для контролю над будівництвом судів, Биллингс зі значною частиною своєї команди попрямував до р. Колимі. З гирла її намагався пройти повз Шелагского і Чукотського мисів, але безуспішно; повернувся після цього зимівлю в Якутськ і став займатися мінової торгівлею із місцевими жителями за власний кошт, які отримував із казначейств Іркутської губернии.

Поки намісником иркутским і колыванским був Якобі, таке відступ від інструкції Адмиралтейств-коллегий із боку Биллингса терпілося; але Пель, котрий замінив Якобі, зажадав від Биллингса звіту в витрачених грошах і негайного виїзду з Якутська. Ухильний відповідь Биллингса, невдовзі після цього переїхав до Охотск, змусив Пеля звернутися до Адмиралтейств-коллегий. Остання указом 20 червня 1789 р. зажадала продовження експедиції, а ще через чотири місяці новим указом призупинила її «заради скорочення расходов».

Але вже пізно. Биллингс у вересні виїхав із Охотска, наважившись зі Сходу обігнути Азію. Однак вдалося пропливти лише до затоки св. Лаврентія; чукчі запевняли, що плавання по Льодовитому океану неможливо, і він залишив це підприємство. Для подальших досліджень на море він надсилає капітана Саричева з часткою своєї команди на кораблі «Слава», а сам з іншою частиною сухим шляхом досліджує Чукотскую землю. Цей новий шлях Биллингс почав від Мечегменской губи (4 вересня 1791 р.) і по морському узбережжі; але вже настав 10 жовтня змушений був через неможливість триматися морського берега повернути на запад.

17 лютого 1792 р. експедиція закінчила нарешті його останню подорож, а 1794 р. повернулося у Петербург. Результатом її були описи країни й побуту чукчів, описи більшу частину берегів Охотського моря, Алеутських островів, берегів Америки до про. Каян і «відкриття острова св. Ионы.

Значна частка у охотских відкриттях і дослідженнях належить супутнику Биллингса капітану Сарычеву.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.