Проблемы використання енергоресурсів в Украине

смотреть на реферати схожі на «Проблеми використання енергоресурсів України «.

Реферат.

на задану тему: Проблеми використання энергоресурсов.

учня 11-Б класса.

Третяка Станислава.

Днепропетровск.

Зміст стр

. Вступ … 3 Бар'єри по дорозі досягнення ефективного енерговикористання … 4 Що зробити передусім? … 7 Системна стратегія енергозбереження … 8 Надійність енергопостачання … 8 Політика цін, і тарифів … 9 Законодавство і нормативна база … 10 Ефективність використання … 12 Охорона навколишнього середовища … 14.

Вступление.

Останніми роками питання реалізації політики енергозбереження і підвищення енергоефективності України придбали як ніколи актуальними і безпосередньо пов’язані з энергобезопасностью країни. Учені й фахівців із різних галузей (і особливо з галузей, що з топливноенергетичним комплексом) під час численних семінарів, конференцій, виставок та інших, як галузевих, національних, і міжнародних заходів, активно обговорюють різні аспекти цієї проблеми. Пропонується дуже багато технічних рішень, законодавчих ініціатив, економічних та соціальних перетворень. Всі ці пропозиції спрямовані влади на рішення конкретних завдань, що відбивають одне із чинників, що перешкоджають досягненню поставленої мети. У даний роботі зроблено спроба провести комплексний аналіз перешкод (бар'єрів) по дорозі реалізації політики енергозбереження і досягнення енергоефективності в Україні, їх класифікація, і навіть намічені стратегічні напрями для їх преодоления.

Поняття «енергозбереження «і «енергоефективність «дуже взаємопов'язані. Справді, саме собою «енергозбереження «в дослівному цього слова перестав бути самоціллю. Ніхто нині різноманітні ставить за мету зберегти енергію за будь-яку ціну, адже можна було її тоді не витрачати, а закрити все, погасити світ і зупинити всі технології чи знизити потреба у енергії до мінімуму. Це було б рівнозначно заклику до припинення розвитку людства. Крім того, якщо розглядати енергію з філософської погляду, то енергія — «…загальна кількісна міра руху, і взаємодії всіх видів матерії. Енергія немає з нічого й жевріє, вона лише переходити з однієї форми в іншу… ». Тобто, енергія підпорядковується закону збереження, а, отже, його не можна зберегти. Проте, поняття «енергозбереження «широко використовують у у світовій практиці - «Energy Saving», «Energy Conservation» (анг.), «Energieeinsparen» (ньому.), але у це поняття вкладається більш загальний сенс. Наприклад, зниження питомої витрати твердих палив на одиницю виробленого 1 кВт.год. на узагальненому вигляді призводить до «збереженню» палива на надрах землі, що буде витрачено з цією самі цілі, але в в довгостроковій перспективі, цим показується збереження цього енергоресурсу визначений період. У цьому саме розумінні й використовується термін «енергозбереження». Україна має були схвалені й діють Закон «Про енергозбереження », низку Держстандартів у сфері енергоі ресурсоиспользования, працює Державний Комітет з енергозбереження, і тих щонайменше зберігається тенденція до зростання енергоємності продукції, що з’явилася України (після економічного спаду 1989 р. Навіть порівняно із СНД та інші країнами з перехідною економікою, цей показник продовжує зростати. Слід зазначити, що показники валового внутрішнього продукту (ВВП) країни з перехідною економікою спотворені безліччю статистичних і методологічних неточностей, т.к. значної частини економічної діяльність у Україні, Росії та інших країн СНД проводиться через тіньової економіки, тому даних про ВВП не фіксуються в офіційних документах. У країнах ж із розвиненою економікою більшість тих матеріальних цінностей створюється неэнергоемкими галузями, такі як сфера послуг (наприклад, банки і торгівля). Що ж до енергоємних секторів економіки, то в розвинених країнах вирізняються високою энергоэффективностью. У цьому порівняння показників енергоефективності Україна поряд із аналогічними показниками в країнах із розвиненою економікою може бути об'єктивним. Більше доцільно таке порівняння проводити із країнами із перехідною економікою, зокрема і державами СНД, де, ще, використовується аналогічне устаткування. Так, навіть порівняно із СНД та інші країнами із перехідною економікою, ці показники Україні виглядають не дуже добре — енергоємність продукції продовжує зростати. Тому, колись всього, необхідно причини (бар'єри), від яких Україна ні суттєвих успіхів у энергосбережении.

Бар'єри по дорозі досягнення ефективного енерговикористання Проведений аналіз показує, що перешкоди (бар'єри) по дорозі ефективного енерговикористання можна умовно класифікувати на фінансові, управлінські, адміністративні, юридичні і ринкові. Розглянемо докладніше кожен із класів. Фінансові - найчастіше згадуються під час обговорення проблем енергозбереження. До них належать: відсутність капіталу, особливо оборотних засобів, високі банківські ставки кредити, великі Витрати нарощування капіталу за причини високих кредитних ставок (період окупності інвестицій для проектів із енергозбереження стає занадто тривалим), використання не грошових форм взаиморасчётов (бартер, векселі), неплатежі за використану енергію (призводить до нестачі палива для електростанцій і ТЕЦ, дефіциту теплової та електричної енергії, і зводить ідею функціонування енергоринку нанівець), недолік інвестицій, включаючи зовнішні — головна перешкода у цьому «економічному кліматі». Соціальні - пов’язані з рівнем освіти, інформаційним забезпеченням і менталітетом нації: низька інформованість: керівництво підприємством, та й суто окремі громадяни не знають можливостях економії енергії або поінформовані про дійсною вартості енергії, не знають можливих (часом альтернативних) варіантах постачання енергії, енергоефективного устаткування, мало використовуються ИНТЕРНЕТ-технологии у пошуках фірм-виробників, энергоконсалтинговых і энергоаудиротских компаній, створенні баз даних, низький рівень освіти буде у сфері енергозбереження — починаючи з шкіл, ВНЗ, до підвищення кваліфікації фахівців програми підготовки (здебільшого) не відповідають вимогам по висвітлення проблеми енергозбереження, не сформована потреба у консультаційних пунктах з питань оцінки енергоефективності тих чи інших приладів, технологій, устаткування, будівництва або реконструкцію житлового сектори й ін. Споживач неспроможна зробити правильний вибір, «проблема торкається моїх інтересів», тобто. «це мою справу» — таке думку більшості населення. Виробничі - для промисловості ефективність енерговикористання найчастіше сприймається як важлива складова бізнесу. Існує так звана «виробнича специфіка», тож даним бар'єрам можна віднести: пріоритет інвестицій для підвищення продуктивність праці чи якості продукції перед інвестиціями, спрямованими для підвищення енергоефективності - «спочатку зробити, бо як — то вже інше питання». (Проте слід пам’ятати, що реалізовані програми енергозбереження дозволяють знизити вартість своєї продукції і підвищити її конкурентоспроможність). технологічні втрати: внаслідок високої зольності що надходить вугілля ТЕС працюють із занадто низькими ККД, електропостачання складає неприпустимо зниженою частоті, унаслідок чого в багатьох споживачів виникає збитки через зниження продуктивності машин і немає механізмів, суттєві втрати енергії і енергоносіїв під час транспортування і розподілі, пов’язані з недосконалістю технології, устаткування, помилками під час проектування і експлуатації, раптові відключення споживачів електричної енергії чи, меншою мері, відключення із попередженнями приносять значні збитки промислових підприємств (що інколи обчислюються як фінансовими втратами, а й пристрітом технологічного устаткування. Часто усе веде до порушення правил безпеки на робочих місць, на конкретних технологічними процесами, що неприпустимо. Ці самі проблеми стосуються та приватного споживача — населення (в зимовий період у години проходження максимуму навантаження в об'єднаної енергосистемі України потужність відключення становила до запланованих 4 млн. кВт)). відсутність мотивації (оскільки як можна отримати пряму зиск із впровадження програм енергозбереження, би ставки оподаткування неможливо займатися реинвестированием в енергозбереження, у своїй існує думка, чого слід здійснювати матеріальне стимулювання персоналу за економію енергії), комерційні втрати (відсутність автоматизованих систем обліку енергії і розрахунків за споживання енергії оптовому і роздрібному ринках, недосконалість тарифів енергоносіїв, відсутність практики вибору і використання призводить до значним «комерційним» втрат потужності і енергії), стимулювання енергозбереження (Стимулювання енергозбереження досить часто здійснюється там у вигляді субсидій. А в Україні, наприклад, бюджетні і позабюджетні субсидії скеровуються в виробництво і введення у експлуатацію ветрогенерирующих установок, а чи не передаються користувачам установок нетрадиційної енергетики, як це робиться в інших країнах. З іншого боку, у країнах субсидії виділяються за умови, що використовується лише сертифіковане устаткування. Сертифікація засвідчує устаткування щодо відповідності державним стандартам і дає декларація про монтують устаткування й одержання державних субсидій. Видача субсидій повинна стимулювати використання технологій нетрадиційної енергетики, а чи не виробників ветрогенерирующих установок), відсутня можливість вибору постачальника і/або типу енергоносія (споживач неспроможна поміняти постачальника ані за яких умовах (приміром, у Німеччині споживач неспроможна поміняти постачальника лише у перебігу трьох місяців, після цього часу він є у виборі нового постачальника), споживач утруднений під час виборів тарифів про поставки енергії, оскільки немає системи критеріїв вибору і технічні узгодження тарифів на електричну енергію між постачальниками і споживачами), існує прихована монополія постачальників енергії, яка полягає у прямому чи непрямому диктаті при реалізації програм енергозбереження (наприклад, постачальник енергії: вказує споживачеві які конкретні типи приладів обліку енергії він має встановити своєму об'єкті, пропонує конкретну фірму, яка встановлювати системи обліку енергії, у своїй ці фірми є «наближеними» до постачальникам, тому навіть за проведенні «тендерів» є переможцями, перешкоджає переходу споживачів в іншу систему тарифів тощо.) Адміністративні - головно пов’язані зі спадщиною адміністративно-командної системи управління: ціна на енергію визначається адміністративними рішеннями, передусім політичними міркуваннями, і потім — витратами, нормативна база планової економіки переноситься на економіку України — диктат середньої ланки, вони звикли мислити тими категоріями, хто був раніше, і намагається їх перенести в сьогоднішній день «Правила користування електричної енергії» ніхто не звернув істотних змін, документи енергопостачальних організацій корисною і практика їх застосування не враховують прав споживача, немає меха-нізму захисту цих прав, групове, технологічне і загальнозаводське нормування переноситься з планової економіки, яка дозволяє розкрити й у обсязі використовувати потенціал енергозбереження, пріоритет керівників віддається ліквідному зовнішньому ринках товару з високий рівень енерговитрат (з великим питомим витратою, наприклад, виробництво сталі, цементу та інших.), а чи не вкладенню інвестицій у энергосберегающее устаткування, що б знизити собівартість і підвищення конкурентоспроможності продукції. (Однак це шлях перестав бути очевидним, оскільки що виходить продукція експортується і є товаром, приносить країні валюту, але продаваним найчастіше по нижчим цінами проти товаром інших країн. Слід відзначити, що з виробництва цієї товару в конкуруючих країнах витрачається значно менше енергії (майже двічі - див. далі). Необхідну енергію ми купуємо за валюту зі світової ціні, а товар продаємо нижче світових цін. Якщо й ті екологічні аспекти, викликані виробництвом цих товарів хороших і спалюванням енергії на энергозатратном устаткуванні, то напрошується сьогодні вже очевидний відповідь: «а чи не час усе це підрахувати». Можливо, все населення України, навіть підозрюючи, субсидіює це виробництво), відключення споживачів (обмеження) найчастіше здійснюються за адміністративним ознаками — одне нове підприємство відключити не можна, навіть якщо він має боргу оплаті за енергію, оскільки є адміністративні важелі (діє «телефонне право»), а інше підприємство, яке має боргів, відключити (обмежити) можна. Юридичні: відсутність нормативних актів для обов’язкового урахування витрат теплової та електричної енергії, і навіть інших енергоносіїв всіх рівнях — від виробництва до споживання, безвідповідальність неплатежі за використану енергію, збитки споживачів з допомогою відключення і постачання неякісної енергії залишаються поза увагою, оскільки відсутні відповідні нормативні документи, включаючи юридичні. Ринкові: ринок енергозберігаючого устаткування та технологій більше схожий на «дикий ринок», де чесна конкуренція замінюється явним лобіюванням інтересів окремих фірм-виробників, за відсутності інформації споживач набуває «те, що блищить», не оцінюючи його ефективності, відсутність достатнього досвіду і західної культур проведення маркетингових досліджень, бізнес планування, менеджменту проектів, що з енергозбереженням, фактичні витрати, пов’язані з нераціональним використанням енергії покриваються суспільством, а чи не винуватцями, додаткові видатки, пов’язані з забрудненням довкілля, усуненням екологічних наслідків під час виробництва, передачі чи споживанні енергії не покриваються забруднювачами, надлишкове споживання покривається як споживачами (через оплату енергії), а й суспільством — з допомогою імпорту додаткових (понад необхідних) енергоресурсів. Аби вирішити питань у галузі енергозберігання необхідно більше втручання державні органи, активна позиція як населення, і підприємницьких структур, особливо управлінського ланки. Разом про те, від часу здобуття енергетична політика України зводилася переважно мирно вирішити проблеми дефіциту енергоносіїв є й подолання труднощів зі сплатою за імпорт. Абсолютно очевидно, що стимулювання ефективне використання енергії є важливий чинник, які забезпечують зменшення дефіциту національного платіжного балансу, що підвищує конкурентоспроможність промисловості на міжнародному ринку, і навіть що знижують шкідливі викиди в довкілля. Аналізуючи бар'єри по дорозі досягнення енергоефективності, слід констатувати, що у Україні є дуже багато серйозних перепон, котрі за їх сумарному впливу становлять «критичну масу» і дозволяють досягти серйозних успіхів у енергозбереженні. Найважливішою завданням задля досягнення енергозбереження у сенсі цього слова є пошук необхідних етапів й модульна побудова системної стратегії енергозбереження, що дозволить подолати бар'єри з його шляху, тобто. необхідним умовам задля досягнення енергоефективності є руйнація «критичної маси» негативних препятствий.

Що зробити передусім? Перший крок по дорозі визначення пріоритетних напрямів полягає у аналізі кількісних показників ефективність використання енергії у конкретних секторах економіки України, важливо адекватно оцінити «куди ми перебуваємо?». Транспорт (близько тридцяти% використаної усією енергії) сьогодні є другорядною галуззю, проте нема сумнівів у тому, що вона швидко розвиватися принаймні поліпшення стану економіки і зростання кількості особистих автомобілів. Енергозбереження у галузі можна досягнути з допомогою конструкцій і пристроїв, які забезпечують оптимізацію режимів роботи транспорту: використання інформаційних і електронних систем (електронне запалювання, навігаційне обладнання та ін.), і навіть силове електронне устаткування в залізничному транспорті (частотно-регулируемый тяговий і допоміжний електропривод). Одним із пріоритетних напрямів є поліпшення роботи громадського транспорту, що призведе до зменшенню використання особистих автомобілів. Важливим залишається питання екоэнергомониторинга роботи транспорту. Сектор споживання комунальному господарство і сфері послуг дуже різносторонній і містить дуже багато індивідуальних споживачів. Через структурних і культурних відмінностей (термін експлуатації житлового фонду, рівень заселення житлових будинків, вид енергоносіїв є й т.п.), дані різних країн часто важко порівнювати. Існує, проте, значний потенціал підвищення положення у даному секторі, якщо взяти у уваги цілому низькі рівні ізоляції конструкцій будинків, практичне відсутність регуляторів технологічних процесів (опалення, висвітлення, вентиляції та інших) переважно будинків. Вочевидь, що промисловість — пріоритетна з погляду енергоспоживання галузь. Це пов’язано з багатьма причинами: вона є найбільшим споживачем, споживання обмежена відносно невеликим кількістю користувачів. Деякі галузі промисловості України в тонну продукції споживають енергії на 50−100% більше, ніж відповідні галузі країнах ЄС. Слід зазначити, що більшість використовуваного сьогодні устаткування має низький ККД, значний моральний і тяжка фізична знос, оскільки він спроектували ще у період, коли вартість енергії була низька. Показники питомої енергоспоживання (ГДж/т продукції) окремими секторах виробництва, у Україні та ЄС свідчать самі за себя:

Сектор виробництва Україна — ЕС.

Чавун і сталь 32 20.

Цукор 1,8 0,9.

Скло 14 7.

Цегла 1,9 1,8.

Цемент 6,3 3,8 На національному рівні показники ефективність використання енергії мають відігравати винятково важливу роль під час виборів пріоритетних напрямів для інвестування і за визначенні прогресу в ефективне використання енергії не більше країни. Будівельний сектор. Будівництво нові й реконструкція вже побудованих будинків не враховуючи необхідності економії енергії, особливо тоді, коли проектувальники й будівельники не відчувають відповідальності перед, хто оплачує рахунки опалення, неприпустиме. У країнах ЄС встановлено дуже суворі норми теплових характеристик будинків та їх компонентів: герметичності і вентиляції, теплоізоляції тощо. Актуальним стає енергетична паспортизація будинків та споруд. Другий крок передбачає аналіз якісних показників, які характеризують рівні повноти законодавства надають у енергозбереженні, стандартів, і правил, регулюючих ефективність використання. Вони базуються на кількісних даних, що які у нормативних документах. Найяскравішим прикладом у цій галузі є строгість будівельних норм щодо втрат тепла і ізоляційних матеріалів. Інші приклади — стандарти на витрати автомобілями чи стандарти, які регламентують ККД побутових приладів і обов’язкове наявність лічильників теплової та електричної енергії, витрат газу тощо. Третій крок необхідний оцінки якісних показників, що відбивають хід скорочення питомої енергоспоживання економіки країни. Вони включають: потенціал поставок енергозберігаючого устаткування, відповідального сучасним вимогам, створення необхідних баз даних, наявність доступною інформації та можливість підготовки кадрів, загальні рівні знань і умінь, дозволяють здійснювати консультації в галузі енергозберігання (энергоконсалтинг), рівень майстерності у впровадженні енергозберігаючих проектов.

Системна стратегія энергосбережения.

Cистемная стратегія складається з взаємозалежних п’яти важливих блоків: надійність енергопостачання, політика цін, законодавство ще й нормативна база, безпосередньо програми ефективність використання енергії, захист довкілля. Серед завдань, включених в блоки системної стратегії, є вже досить відомі (перебувають у розгляді, втілювані у життя, наприклад, державну підтримку програм енергозбереження у бюджетній сфері) й ті, котрі знайшли відображення у діях державних підприємств і недержавних установ. Системна стратегія вимагає розв’язання цих завдань комплексно, що дозволить розчистити дорогу наявних преград.

Надійність энергоснабжения Следует застосовувати найефективніші кошти забезпечення надёжности енергопостачання. Найочевидніші засоби цього включають следующее:

1. максимальне використання місцевих джерел енергії (оскільки постійної проблемою України і те, що на енергоресурси перевищує можливості їх постачання з допомогою місцевих ресурсов),.

2. заохочення застосування різних видів палива з єдиною метою виключити домінування однієї з них (споживач повинен мати право вибрати той інший енергоносій з урахуванням відповідних техникоекономічних расчетов),.

3. створення умов стимулювання конкуренції, та доступ третю сторону до електромережі (можливість підключення до конкуруючим мереж чи джерелам энергии),.

4. постачанню нафти і є важливо налагодження гарних манер і довгострокових зв’язку з різними країнами (лише з Росією і Туркменістаном, але з країнами Близького Сходу, і другими),.

5. виконати будівництво і нафтотерміналу «Південний» (Одесса;

Броды),.

6. Розрахунок поставлену енергію має здійснюватися лише живими деньгами,.

7. Перейти направити на розрахунки за транзит енергоносіїв виключно в.

(твердої) валюте,.

8. Здійснити будівництво нафтопроводів узбережжя Чорного моря.

(аби знизити залежність від російської нефти),.

9. Триматися міжнародних договорів стосовно транзитних перевезень енергоносіїв, 10. Прискорити введення у експлуатацію енергоблоків на Хмельницькій и.

Рівненській АЕС та Київській ТЕЦ-6, 11. Здійснити реконструкцію ТЕС, реконструкція має здійснюватися лише для створення маневреній потужності (загальна маневрена генеруюча потужність України має складати щонайменше 30%), 12. При поставках вугілля на ТЕС слід перейти вже у 2001 року на закупівлю його за калоріями замість валу, 13. Виконати реконструкцію нафтогазопроводів і нафтотерміналів, 14. Здійснити реконструкцію діючих гідроелектростанцій і достройку.

Дністровською ГАЕС на Дністрі і Ташлицкой на Південному Бузі, 15. Здійснити підключення об'єднаної енергетичної системи (ОЭС).

України залучені до енергетичної системі Європи пов’язано з використанням вставок постійного струму, 16. Створити умови для співпраці ОЕС України та. Україна продовжує докладати зусиль до того що, щоб ефективне використання енергії допомогло скоротити імпорт палива й сприяло підвищенню надійності електропостачання з допомогою значного поширення відновлювальних джерел енергії, при цьому необходимо:

1. Створити єдину програму розроблення та впровадження коштів із використанням відновлювальних джерел енергії: енергії вітру, сонячної енергії (сонячні колектори і сонячні батареї), тепла довкілля, геотермальної енергії, енергетичної биомассы.

(енергетичні сільськогосподарські культури, деревина, солома, тверді побутові відходи, биогаз),.

2. Провести інвентаризацію потенціалів за кожним видом енергетичної біомаси і створити мапі України по енергетичної биомассе,.

3. Здійснити поетапний перехід у коммунально-бытовом секторі середніх і містечок і сіл використання комбінованого виробництва тепла і електричної енергії з урахуванням біомаси (відходи соломи, деревини, трісок, дерев’яних гранул і др.),.

4. Створити умови і розробити і впровадження устаткування, створення інфраструктури з виробництва і поставкам біомаси відповідно до можливостями регіонів Украины.

Політика цін, і тарифов.

1. Ціни мають відображати реальні витрати, механізм етапі їх утворення може бути зрозумілим, і прозорим, включаючи ціни на всі послуги енергопостачальних компаній, які надаються потребителям,.

2. Перейти від використання «правил використання» до «правилам купівлі-продажу енергії», до створення яких мають залучатися представники громадських организаций,.

3. Законодавчо забезпечити заборона використання інших (крім «правил купівлі-продажу енергії») відомчих актів (різних умов про поставки та під'єднання до відповідним сетям),.

4. Збір платежів за використану енергію може бути принудительным,.

5. Законодавчо забезпечити можливість збору платежів за умов передоплати за энергию,.

6. При поставці електричної енергії з обмеженнями чи тимчасовим відключенням запровадити «тарифи з перериваннями», які враховували б б ці негативні явища (постачальник матиме право вимагати застосовувати штрафні санкції порушення відповідного договору споживачем, а останній платитиме меншу ціну за поставку йому енергії зі зниженою надежностью),.

7. Вибір системи тарифів може бути відкритим і доступнішим споживачам під час укладання на поставку энергии.

Законодавство і нормативна база.

Важливим на впровадження політики енергозбереження є прийняття нові й внесення зміни й доповнення в існуючі закони та нормативні акти Украины.

1. Запровадження нових законів: «Про умови функціонування оптового ринку», «Про Національної комісії регулювання энергетики»,.

«Про Концепції енергетичної політики», «Про альтернативні джерела енергії» та інших. надасть енергозбереження нові можливості, бо прийнято відповідні правил гри в енергетичній сфері. Внесення змін — у існуючі закони та акти вимагає уваги питаннях корегирования їх щодо стимулювання енергозбереження. Ці зміни розроблено й представлені Держкоменергозбереження Украины.

2. За наявності умов глобалізації світової економіки розробити національну програму і законодавчу і нормативну базу до створення спільних структур з надійними партнерами інших держав, які мали на меті вилучення максимальної користі України на її транспортних можливостей, що значним внеском на забезпечення гармонізації енергопостачанняенергоспоживання (система ЭС-ЭП) при поступове розвитку життєдіяльності населення (слід, подальше пасивне участь України у вирішенні завантаження існуючих нафтогазотранспортних трубопроводів і жахаюча невизначеність у питаннях паралельної роботи електричних мереж з Росією і мережами європейських держав є дуже серйозною помилкою майбутньої государства.

Ми сподіваємося, що це зважиться саме по собі, і сперечаємося про можливі варіантах, і втрачаємо час, саме тепер ми є свідками того, як корпорації інших держав, які об'єднуються, створюють обхідні магістралі газотранспортної системи. Але це лише початок шляху, наступним кроком будуть електричні мережі запровадження вставок постійного струму. Це риси глобалізації світової економіки, що грунтуються не так на доцільності міждержавних дружніх стосунків, якими так любимо сподіватися, але в жорсткому економічному прагматизме).

3. Державну систему управління енергозбереженням повинна виконувати функції: управління з позицій створення законодавчої та нормативної бази, оцінки потенціалу енергозбереження, перспективного і короткострокового прогнозування пріоритетів, координації регіональних дій, визначення політики та молодіжні організації заходів із популяризації, підготовці кадрів підвищенню кваліфікації в цих галузях, створення єдиного Україні інформаційного простору й включення їх у міжнародну мережу. координації наукових розробок, супроводу великих пілотних проектов.

1. Державну систему управління енергопостачанням і енергозбереженням ані за яких умовах (безпосередньо чи через свої фірми) має виконувати конкретні наукові праці, здійснювати їхню впровадження, інспектувати організації та робити будь-які інші дії, пов’язані з конкретною діяльністю лише на рівні підприємств будь-який форми власності, оскільки через захоплення цими функціями важко визначати стратегічні дії, що негативно впливає на досягненні глобальної мети — підвищенні энергоэффективности.

2. НКРЕ повинна бути незалежною державної системою управления.

3. Перейти не від системи нормування енергії до застосування енергоаудиту що з контролем і нормалізацією енергоспоживання. (Україна успадкувала систему і стандартів використання енергії у промисловості від колишнього Радянського Союзу. Головна функція полягало у забезпеченні централізованого планування, а чи не під управлінням енергоспоживанням. Принаймні спаду промислового виробництва система нормування для технологічних і/або виробничих підрозділів, і підприємств у цілому ставала дедалі більше непотрібної, і з все зростаючій приватизацією об'єктів стає навіть шкідливою. Нормативні дані на одиницю своєї продукції (нормативні показники роботи — НПР) є індикаторами, здатними враховувати різні обставини використання на об'єктах. Приклади різних типів умов, врахованих НПР: розбіжність у типі та якість продукції, облік відмінності готових продуктів і напівфабрикатів, облік розбіжності у сировину, облік різних процесів і енергетичних ресурсів, облік часу використання коштів і погодних условий.

(наприклад, для повітряних систем опалення й кондиціонерів). Удільні витрати і НПР зазвичай отримують з енергетичних оглядів, використовуваних різними об'єктах з однією виглядом діяльності, їх урядові відділи управління чи торгові организации.

Порівняння їх у конкретному об'єкті вкаже, як об'єкт відрізняється від національних (міжнародних) показників. Але це дасть лише дуже обмежену, лімітовану інформацію у тому, які аспекти використання краще або гірше звичайних — трохи більше. Порівняння даних про фактичне споживання енергії з урахуванням питомих витрат і НПР відомий і застосовуються лише як «моментальне фото », оскільки вони розглядають витрата енергії лише крізь конкретний фіксований проміжок часу й за певних умов, і вони повинні виступати у вигляді арбітра під час аналізу ефективності виробничих ділянок та промислових підприємств. А в Україні помилково використовують НПР для.

«нормування енергії» (як важливого інструмента энергосбережения).

Фактично робиться спроба нормувати «відмінності обставин» чи нормувати суб'єктивізм. Як альтернативу нормуванню витрати енергоносіїв, що часто є важелем до приховування потенціалу енергозбереження і тому служить рішенню його проблем, пропонується використовувати енергоаудит разом із контролем і нормалізацією енергоспоживання. Ці два завдання дозволяють визначити основних напрямів енергозбереження на конкретних підприємствах (енергоаудит) й у динаміці здійснювати поточну корекцію енергоспоживання, яка використовує удільні витрати енергоспоживання у взаємозв'язку з параметрами технологічних процесів, цим здійснюючи нормалізацію енергоспоживання. Проте НПР все-таки корисні контролю ефективність використання енергії лише на рівні кінцевого потребителя.

(електропривод технологічної установки, холодильні встановлення і др.).

Потрібно систематично з допомогою засобів масової информации.

(бюлетенів, журналів) інформувати инженерно-техничекую громадськість про світових воєн і вітчизняних досягненнях абсолютних величин НПР щодо окремих технологіям, устаткуванню, виробництвам та його сокращению).

4. Перейти від інспектування до енергоаудиту, експертизи й консалтингу з питань енергозбереження на промислових підприємствах будь-який форми власності та поступово для організацій бюджетних установ. (Слід пам’ятати, що за умови ринку енергоємність зменшується природним шляхом, оскільки ефективність використання диктується фінансовими міркуваннями. Це змушує підприємців діяти раціонально і жаліти грошей більш сучасне енергоефективне оборудование).

5. Слід відмовитися від створення державних програм енергозбереження, побудованих з урахуванням збору, підсумовування, аналізу даних, отримані від галузевих міністерств, і базі займатися плануванням енергозбереження. (Альтернативним є варіант оцінки потенціалу встановлення пріоритетів щодо реалізації програм енергозбереження на довгострокову й короткочасну перспективу з урахуванням аналізу даних про «горизонтальних» і «вертикальних» технологіях. «Горизонтальні» — усе це технології, застосовувані у різних секторах енергоспоживання (електричне висвітлення, двигуни, компресорні установки, бойлери, тощо.). «Вертикальні» — технології, що є специфічними, тобто. вони призначені до роботи на певних умов (підземні гірничодобувні машини, мартенівські печі і пр.).

Ефективність використання энергии.

Підвищення ефективність використання енергії сприятиме підвищенню надійності енергопостачання, поліпшенню екологічній ситуації і зниження витрат імпорту енергоносіїв. Сюди относятся:

1. Виділення субсидій чи фінансової підтримки програмам енергозбереження. (Оскільки вкладати гроші у енергозбереження значно вигідніша, ніж освоювати нові джерела, політика використання таких стимулів, як податкові пільги і позики під низький відсоток щодо заходів із енергозбереження адміністраціями всіх рівнів (від уряду до місцевих органів управління), економічно доцільна. Для проектів із енергозбереження особливої гостроти стоїть проблема коштів у період економічного спада.

Слід пам’ятати, що інвестиції — цей найважливіший чинник вирішення питань энергосбережения).

2. Широке впроваджувати програму підготовки, перепідготовки кадрів, інформування населення і ще популяризації енергозбереження. (Досвід розвинених країн свідчить, що забезпечення необхідною інформацією про засоби економії енергії є простою, але дуже не ефективним заходом. За даними США, кошти, витрачені інформування, залучають у енергозберігаючі проекти — у 2,5 рази більше капіталовкладень, ніж витрачені на податкові стимулы.

Дуже важливою стає діяльність информационно-консультационных центрів для населения).

3. Безпосередньо програми управління енергоспоживанням, які, попри її явну привабливість, не знайшли належного уваги Україні (але значну увагу їм приділяється США). Вони складаються з: Управління електричної навантаженням, що необхідно вирівнювання графіків навантаження енергосистем здійснюється за методом зниження навантаження споживачів на годинник максимуму навантаження енергосистем, що передбачає створення внепиковых режимів роботи устаткування, короткочасне відключення другорядного устаткування й приладів у періоди добового максимуму навантаження в енергосистемі, перенесення навантажень споживачів із періодів «піків «у періоди «провалів «навантажень енергосистеми тощо. Важливе значення має Автоматизація та системи управління електроспоживання балансується. Разом про те, ефективне керівництво електричної навантаженням стане реальним лише за наявності наступних умов: -По-перше, очевидно, що у ринкових умов споживачі електричної енергії регулюватимуть режими енергоспоживання необхідним чином в тому разі, якщо в них виникне економічна зацікавленість у створенні маневреній електричної навантаження, тобто зацікавленість у внепиковом споживання електроенергії. Така зацікавленість досягається використанням прогресивної системи тарифів на електричну енергію. У разі ринку ефективне виконання тарифами «додаткової» функцій управління набуває особливо важливе значення. -По-друге, крім економічної зацікавленості, споживачі електроенергії повинен мати реальні кошти на управління електричної навантаженням з погляду того що в них конкретних методик, програмного забезпечення і набору заходів керувати електричної навантаженням. -По-третє, ні практичне використання прогресивних тарифів на електричну енергію, ні сама діяльність із регулювання електричної навантаження споживачами просто неможлива без того що в них сучасних технічних засобів обліку, і управління електроспоживання балансується. Неефективність тарифів на електричну енергію та відсутність сучасному технічному коштів обліку, і управління електроспоживання балансується створюють ситуацію, у якій споживачі зацікавлені у створенні програм управління навантаженням, так і що неспроможні виконувати таких програм. -По-четверте, і з метою створення згаданих вище умов управління енерговикористанням, і безпосередньо для ефективного здійснення такого управління особливо необхідним є розробка й твердження відповідних нормативно-правових документів. Ці документи мають стати юридичною підставою для своєчасного вживлення і правильного використання прогресивних тарифів на електричну енергію, технічних коштів, і навіть конкретних методів і заходів із управлінню електроспоживання балансується. Поступовий «підйом з колін» промисловості вимагає запровадження нових технологій і устаткування. Тому сьогодні необхідно створити і впроваджувати методики, нормативні документи з питань управління енерговикористанням, які допоможуть вибрати правильний шлях проектування нових, або реконструкції діючих об'єктів із урахуванням управління, їх електричної навантаженням. Управління энергоэффективностью кінцевих споживачів енергії, навіщо необхідно створити нове, більш енергоефективне устаткування (переобладнання, доукомплектування, зміна конструкції чи режиму функціонування, Автоматизація та т.п.), і навіть систему стимулів, включаючи податкові пільги і позики з низькими ставками. (Розглянемо такий приклад. Додаткові Витрати поліпшення теплоізоляції холодильника становлять близько 44 німецьких марок. Без цієї теплоізоляції 30 холодильників щороку споживають 6000 кВт· год електроенергії. Для його роботи слід або збільшити потужність електростанцій і мережі на 1кВт, або усунути цю потребу в електроенергії, поліпшивши теплоізоляцію холодильників. Інвестиційні витрати у своїй становлять для нової атомної електростанції близько 500 німецьких марок за 1 кВт.год. на рік (включаючи сплату відсотків із капіталу і податки), за 10 років — 5000 німецьких марок за 1 кВт.годин. А теплоізоляцію 30 холодильників (середній термін експлуатації - 10 років) коштує лише 2640 німецьких марок. Крім того, для 6000 кВт· год електроенергії відповідні експлуатаційних витрат, за даними працівників станціях експлуатаційників, становили б щонайменше 240 німецьких марок на рік. Щодо роботи 30 теплоизолированных холодильників непотрібен ніяких додаткових експлуатаційних витрат. Варто подумати й про тому, що у результаті збільшення виробництва електроенергії виникнуть додаткові Витрати її розподіл. І з погляду забруднення довкілля, і з погляду витрат ресурсів варіант збільшення вироблення електроенергії явно гірше. Якщо розсудливому людині запитати, куди вкладати капітал — у розвиток електростанцій задля її подальшого задоволення потреб у електроенергії або до заходів по раціональному її використанню, — він, безсумнівно, вибере друге рішення (тобто. на користь теплоізоляції холодильников).

Охорона навколишнього среды.

1. Необхідно здійснювати контроль і небажання досягати зменшення викидів у повітря CO2, NOx і Sox,.

2. Для підприємств енергію повинні відображати реальні Витрати відновлення оточуючої среды,.

3. Ядерна безпеку мусить бути пріоритетним напрямом політики у сфері энергетики,.

4. Потрібно здійснити інвентаризацію викидів і поглинань парникових газів, створити національний кадастр викидів парникових газов,.

5. Впровадження програм «спільного впровадження» енергозберігаючих проектів із закордоном з урахуванням відповідних сертифікованих квот на скорочення парникових газів відповідно до Кіотського протоколу.

(що піти може забезпечити потенційний джерело самофінансування енергоефективних проектів). Досвід країн свідчить, що окремі посадові особи не завжди діють раціонально, нерідко споруджуючи серйозну перешкоду по дорозі ефективне використання енергії. Україна має ситуація ще складнішим. Проведений аналіз бар'єрів по дорозі енергоефективності і запланована системна стратегія подолання сприятимуть зменшенню «критичної маси» існуючих нині бар'єрів, що дозволить вийти зі стану енергетичної кризи і може стати на шлях будівництва цивілізованої ринкового общества.