Обробка цибулевих овочів

Обробка цибулевих овочів

Реферат.

на тему:

Обробка цибулевих овочів.

1. Загальні відомості про цибулинні овочі.

До цибулинних овочів відносять цибулю ріпчасту, цибулю зелену, цибулю-батун, цибулю-порей, шалот, багатоярусну цибулю і часник. Основними видами є цибуля ріпчаста, зелена, порей і часник. Інші малорозповсюджені.

Цибуля ріпчаста за забарвленням луски буває білою, солом" яно-жовтою, фіолетовою, коричневою, за смаком — солодкою, напівгострою і гострою.

Гострі, напівгострі, солодкі сорти ріпчастої цибулі та інші види цибулі різняться за вмістом основних харчових речовин (табл. 1).

Таблиця 1. Хімічний склад цибулинних овочів.

Види цибулинниховочів.

Вміст речовин, % на сиру масу.

сухихречовин.

цукрів.

білків.

вітаміну С, мг%.

Ефірної олії, мг%.

Цибуля ріпчастасорти:гостранапівгострасолодкаЦибуля зеленаЦибуля-порейЧасник.

15−2013;188−137−910−1325−30.

12−158−126−91,5−2,50,4−0,82,8−3,2.

1,3−2,81,0−2,01,3−1,52,4−3,02,1−2,85,5−6,5.

7−106−115−1013−3015−248−10.

18−10 015−4010−205−2115−2040;140.

Цибулинні овочі місять також вітаміни В, Bg, PP та ін., мінеральні речовини (калій, фосфор, кальцій, магній, залізо та ін.).

Цибуля зелена порівняно з цибулею ріпчастою має менше сухих речовин, але більше харчових волокон, калію, кальцію, магнію і у 3—6 разів більше вітаміну С, за що ціниться, особливо у зимовий і весняний періоди, коли інших свіжих овочів стає менше.

Цибуля-порей відома ще під назвами жемчужна, перлова цибуля, пор, прас. Їстівною частиною цієї цибулі є несправжнє стебло довжиною 15—ЗО см, товщиною 3—5 см і молоді листки, що мають плескату форму. Смак порею менш гострий, ніж ріпчастої цибулі.

Часник складається із зубків, вкритих зовнішньою сухою лускою, яка має забарвлення сріблясто-біле, біле, біле з сіруватим відтінком, сріблясто-біле з бузковим відтінком, темно-вишневе, фіолетове зі смугами.

Хвороби і пошкодження цибулинних овочів. Мікробіальні хвороби: шийкова гниль цибулі ріпчастої, мокра бактеріальна гниль, чорна плісень, зелена плісень часнику, гниль денця, бактеріоз часнику.

Пошкодження шкідниками: стеблева нематода, кліщі.Фізіологічні захворювання: запарення, підморожування, проростання.

Механічні пошкодження: оголення цибулин, розриви зовнішньої луски, розчавлені цибулини, відпалі зубки часнику.

Показники і градація якості цибулинних овочів. Цибулю ріпчасту, що заготовляється і поставляється, поділяють на три товарні сорти: вищий, 1-й, 2-й.

Якість і товарний сорт цибулі визначають за зовнішнім виглядом (чистота, цілісність, форма, забарвлення тощо), запахом, смаком, розміром у найбільшому поперечному діаметрі, довжиною висушеної шийки, кількістю цибулин оголених, пророслих, пошкоджених механічно, мікроорганізмами і шкідниками.

Часник, що заготовляється і поставляється, поділяють на три товарні сорти: вищий, 1-й, 2-й.

Якість і товарний сорт часнику визначається за тими ж показниками, що і цибулі ріпчастої.

Цибуля зелена і цибуля-порей на товарні сорти не поділяється.

2. Правила обробки цибулевих овочів.

Ріпчасту цибулю сортують, відрізають денце і зав’язь, обчищають сухе листя і промивають у холодній воді. У великих заготівельних підприємствах обробку цибулі здійснюють у спеціальних шафах з витяжною вентиляцією.

Можна використовувати вогневий спосіб обчищання цибулі, який полягає в обпалюванні верхньої шкірки у камері термоагрегату при температурі 1000−1200 оС з подальшим обчищанням обгорілих лусок на щітковій машині. Цибуля нарізають безпосередньо перед тепловою обробкою, оскільки швидко вивітрюються ефірні олії.

У зеленої цибулі відрізають корінці, зачищають білу частину, видаляють в’ялі, пожовклі і забруднені пера, старанно промивають декілька разів холодною водою і обполіскують під проточною водою.

У цибулі-порею зчищають корінці, знімають пожовкле листя і те, що загнило, відрізають зелену частину стебла, розрізають уздовж для того, щоб змити пісок і землю, потім промивають холодною водою.

У часнику зрізають вершечок і денце, знімають луску, розбирають головки на зубки й обчищають.

Використана література:

Технологія приготування їжі / За ред. Шумило Г.І. — К., 2003.

Енциклопедія кулінара. — К., 2000.

ЦІКАВЕ ПРО ЦИБУЛЮ.

Без цибулі неможливо уявити собі багато страв. Але дивовижні властивості цього чудо-овоча не обмежуються кулінарною сферою.

Цибуля по праву вважається незамінним продуктом харчування. ЇЇ харчова цінність визначається унікальним складом білків, клітковини, мінеральних солей, вітаміну С і мікроелементів. Цибуля має унікальні знезаражувальні та бактерицидні властивості.

Цибуля забезпечує красу і блиск волосся — в ній високий вміст кремнію, важливого компоненту для зміцнення коренів волосся. Цибульні маски значно покращують стан волосся — зміцнюють корені, сприяють швидшому росту, ущільнюють структуру волосся. Спробуйте регулярно робити цибульні маски для волосся. Три столові ложки цибульного соку втирають в корені 1−2 рази на тиждень. Голову укутують рушником, а потім змивають шампунем. Якщо у вас сухе волосся тримайте маску одну годину, якщо нормальне — дві години. А от жирне волосся вимагає тригодинної маски. Для слабкого і пошкодженого волосся є корисна маска: у терту цибулю додайте рослинне масло, яєчний жовток і мед — по чайній ложці кожного компоненту. Нанесіть цю суміш на голову, тепло укутайте і через годину змийте.

При випаданні волосся використовується кашка зі свіжоподрібненої цибулі. За півтори години до миття голови її втирають у шкіру й укутують голову шерстяним шарфом або хусткою. Цей засіб також попереджає і передчасну появу сивини. Курс лікування становить два місяці. Його рекомендується проводити три рази на рік.

Корисно втирати цибульний сік з коньяком і відваром кореня реп’яха в шкіру голови під волоссям, якщо у вас лупа. На одну частину коньяку слід брати 4 частини цибульного соку і 6 частин відвару кореня реп’яха. Три процедури повністю позбавляють від лупи.

Широко застосовується цибуля й у косметології. Адже всі її сорти містять цинк, а цинк позитивно впливає на шкіру. Цибульні маски освіжають, живлять і розгладжують зморшкувату шкіру. Особливо корисна маска з молодої цибулі, звареної у лушпинні, жінкам після сорока. Розім'яти зварену цибулину, змішати зі сметаною і накласти на обличчя. Через 20 хвилин змити. Вода, в якій варили цибулю, — прекрасний антибактеріальний засіб. Нею слід умиватися. Ось один з рецептів еліксиру здорової шкіри: 10 цибулин середнього розміру і 1 головку часнику варити в 1 літрі молока не менше години. Додати мед. Приймати еліксир по одній столовій ложці 3−5 разів на день.

При пігментних плямах ефективний компрес з тертої сирої цибулі і меду. Його тримають на шкірі до появи легкого пощипування. При лущенні і запаленні шкіри натерту сиру цибулину змішують з борошном у рівних пропорціях. Кашку, що вийшла, наносять на обличчя і зверху накривають серветкою. Маску тримають 15 хвилин, потім змивають холодним молоком, розведеним наполовину з водою.

Якщо ви спробуєте щодня опускати на 5 хвилин руки в цибульний відвар, то шкіра стане шовковистою і ніжною. Щоденне протирання нігтьової пластини зрізом цибулі, збризнутим лимонним соком, — ефективний метод боротьби з ламкими нігтями. Цибульний запах повністю зникає в кислому середовищі. Тому після всіх цибульних процедур достатньо протерти шкіру будь-яким соком цитрусових, сироваткою або водою з додаванням лимонної кислоти.

При хворобах ясен, а також для зміцнення зубів корисно жувати шматочок цибулі. Після цієї процедури прополоскати рот водою з лимонним соком — запах зникне.