Клініка.
Інфекційні хвороби
Не пізніше 2-ї доби з’являється скарлатинозна висипка, що має характерні особливості: При важкій формі скарлатини розрізняють токсичну форму, при якій спостерігається: Ступінь ураження лімфовузлів залежить від патологічного процесу в мигдаликах. Під час розтягування шкіри висипка зникає, але можуть з’являтися петехії,. Під час пальпації живота іноді визначають гепатолієнальний синдром. Уражені… Читати ще >
Клініка. Інфекційні хвороби (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Інкубаційний період триває від 1 до 12 днів, найчастіше 2−7 днів.
Захворювання починається гостро. Продромальний період відсутній. Швидко розвиваються такі симптоми інтоксикації:
- — температура тіла підвищується до 38 — 39*С,
- — блювання,
- — біль у горлі,
- — головний біль,
- — зниження апетиту,
- — порушення сну,
- — загальне нездужання.
Головним проявом скарлатини є ангіна, яка має перебіг катарального, лакунарно — фолікулярного або некротичного процесу. Під час огляду горла спостерігають такі симптоми:
- — яскрава малинова гіперемія,
- — уражені мигдалики, язичок, піднебінні дужки, м’яке піднебіння,
- — є чітка межа зі здоровими тканинами, гіперемія не переходить на слизову оболонку твердого піднебіння (палаючий зів),
- — на піднебінні - крапкова енантема, інколи з петехіями.
Не пізніше 2-ї доби з’являється скарлатинозна висипка, що має характерні особливості :
- — вона дрібнокрапкова, яскраво — рожева,
- — з'являється одночасно на всій поверхні тіла,
- — уся поверхня шкіри гіперемована,
- — яскравіше виражена висипка на ліктьових, пахвових згинах (симптом Пастіа), внизу живота, на бічних поверхнях тулуба,
- — пальпаторно шкіра суха і гаряча, визначається набряк шкірних сосочків — вони припідняті над поверхнею шкіри,
- — під час розтягування шкіри висипка зникає, але можуть з’являтися петехії,
- — на обличчі елементи висипки зливаються, щоки стають яскраво — рожевими, набряклими, при цьому носогубний трикутник чистий, блідий — симптом Філатова,
- — яскраво виражений білий дермографізм,
- — висипка триває від 2 годин до 2 днів (шагренева шкіра).
На 3−4 -й день можна спостерігати симптом малинового язика. Язик очищується від сіро — білого нальоту і набуває малинового кольору з вираженими сосочками. Симптом триває 1−2 тижні. На 2-й тиждень на шкірі з’являються світло — коричневі смуги пігментації, частіше на животі та в складках шкіри. На 3-й тиждень починається лущення — спочатку там, де шкіра ніжна (вушні раковини, шия), а потім на шкірі всього тулуба і кінцівках.
Особливістю скарлатини є висівкоподібне лущення на шкірі тулуба та пластинчасте — на долонях і підошвах. У дітей грудного віку лущення відсутнє або слабко виражене.
Під час пальпації визначають збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, які стають щільними і болісними.
Ступінь ураження лімфовузлів залежить від патологічного процесу в мигдаликах.
Під час об'єктивного обстеження виявляють підвищення тонусу парасимпатичної системи, на що вказують уповільнення пульсу на 20 -40 ударів, збільшення періоду білого дермографізму. З порушенням вегетативної нервової системи пов’язані об'єктивні дані, які діагностуються з боку системи кровообігу:
- — тахікардія і підвищення артеріального тиску в перші дні змінюються на брадикардію та зниження артеріального тиску до норми або нижче від норми,
- — під час перкусії з 4−5 -го дня захворювання визначають розширення меж серця, особливо вліво,
- — під час аускультації вислуховують слабкість тонів серця, ніжний систолічний шум, акцент 2 тону над аортою.
При важкій формі скарлатини розрізняють токсичну форму, при якій спостерігається:
- — температура тіла 40−41*С,
- — затьмарена свідомість,
- — судоми, менінгеальні ознаки,
- — багаторазове блювання,
- — рідкі випорожнення,
- — геморагічна висипка,
- — слабкий пульс, падіння артеріального тиску,
- — гепатолієнальний синдром.
Септична форма, яка характеризується:
- — флегмонозна або некротична ангіна,
- — гнійний лімфаденіт, формування аденофлегмони,
- — розвиток септичних вогнищ,
- — виразковий або некротичний стоматит.
Синдром «скарлатинозного «серця підтверджується ЕКГ, яка виявляє синусову брадикардію і аритмію.
Зміни з боку серця лабільні і стан дитини не погіршують.
Під час пальпації живота іноді визначають гепатолієнальний синдром.