Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Племена Закавказзя під час гегемонії Урарту

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

В релігійних уявленнях племен Закавказзя у період фантастично відбиваються найбільші громадські й господарські зрушення у житті; поруч із уявленнями, висхідними до примітивною мисливської магії і тотемизму, розвиваються культи піднебіння та сонця, і навіть шанування свійських тварин, наприклад бика, переплетающееся з астральними уявленнями. Усе це, зрозуміло, було пов’язано із розвитком… Читати ще >

Племена Закавказзя під час гегемонії Урарту (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Племена Закавказзя під час гегемонії Урарту

Возникновение і розвиток рабовласницького суспільства до території Вірменського нагір'я надали впливом геть жили північніше нього племена Закавказзя. Тут процес розкладання первісно-общинного ладу іде у цей час особливо швидким темпом. Безпосереднє зустріч із рабовласницькими державами Сходу веде до прискорення формування тут класового общества.

Племена Закавказзя на початку І тис. до н.э.

Клинообразные написи урартских царів разом із на археологічні пам’ятки дають можливість показати життя племен Закавказзя тим часом. У Закавказзі урарты застали не на них з культури, а відомої мері і за мовою населення, тримав вже в досить високою щаблі развития.

В цей час Північний Кавказ, частина Чорноморського узбережжя і, мабуть, Східне Закавказзі були, очевидно, заселені племенами, говорившими мовами абхазо-черкесской і північно-східній (дагестанського) груп кавказьких мов. Східна частина Південного Причорномор’я і, мабуть, частина внутрішніх районів Західного Закавказзя були що тоді заселені племенами, говорившими мовами картвельской групи. У західному і Центральному Закавказзі поширено також племена, близькі з мови до хуррито-урартам. Лише наприкінці періоду, а частково пізніше починається проникнення завезеними на територію Кавказу індоєвропейських елементів і з півночі (кіммерійці, скіфи), і з півдня (вірмени, мидяне).

Закавказские племена тоді займалися землеробством і скотарством. Про це свідчать сільськогосподарський реманент (зернотёрки, серпи, вила), знайдені під час розкопок поселень i в могилах, і навіть скелети свійських тварин, належних разом із небіжчиком. Численні повідомлення урартских царів говорять про викрадення великих кількостей худоби із території Закавказзя. З ремёсел, які у цей період біля Закавказзя, особливо високо стояла бронзова металургія; дані археологічних розкопок показують, що у території Закавказзя існували різні типи секір, мечів, кинджалів, наконечників стріл і копій, і навіть інших напрямів зброї. Але залізо на Закавказзі ще було поширене. З власного суспільному ладу населення Закавказзя перебувало на стадії розкладання первісно-общинного ладу. Воно поділялося на племена, які жили самостійним життям і володіли кожне своєю територією, зазвичай дуже невеличкий. Урартские царі у написах згадують десятки «царів», через землі яких вони мусили проходити. Зрозуміло, ці «царі» були більш як племінними вождями.

В релігійних уявленнях племен Закавказзя у період фантастично відбиваються найбільші громадські й господарські зрушення у житті; поруч із уявленнями, висхідними до примітивною мисливської магії і тотемизму, розвиваються культи піднебіння та сонця, і навіть шанування свійських тварин, наприклад бика, переплетающееся з астральними уявленнями. Усе це, зрозуміло, було пов’язано із розвитком хліборобства й скотарства, з розкладанням первісно-общинного ладу.

Урартское завоювання. Початок залізного віку в Закавказье.

Урартские походи супроводжувалися величезними опустошениями, систематичним викраденням худоби і поневоленням населення. Про поході у країну Эриахи, біля підніжжя Арагац, Сардури II повідомив у однієї літописі: «Про 436 юнаків я повів, 15 553 жінки погнав, всього 21 989 людина, деяких убив, деяких живими повів. 1 013 коней, 115 верблюдів, 16 529 голів великої рогатої худоби я погнав, 37 085 овець я погнав». Поруч із військовим здирством країна піддавалася і систематичної експлуатації. На території Закавказзя урарты будували фортеці, які були як адміністративними осередками та опорними пунктами оборони, а й центрами збору данини. Однією із найбільших була згадувана раніше фортеця Тейшебаини. Тут, навколо цитаделі, в якому мешкав урартский намісник, перебував місто, у якому жили ремісники, можливо насильно сюди переселені і перерабатывавшие зібрані і вигляді данини з землеробській округи продукти, які, вслід те відсилалися в Биаинили.

В урартский період Закавказзі починається швидке освоєння заліза. На Кавказ залізо проникає межі II і I тисячоліття, а остаточно стверджується тут у другий чверті 1-го тисячоліття е. Крім Урарту і, то, можливо, Ірану третім осередком металургії, звідки залізо могло проникати на Кавказ, був схід Малої Азії; жили тут халибы і мешканці гір Тавра — племена, частково, мабуть, родинні картвельским, а частично—индоевропейским хеттским племенам, — славилися у минулому як ковалі железа.

Изготовление з заліза сільськогосподарських знарядь на Закавказзі, що у період урартського панування, послало вперед землеробство. Удосконалювалася ирригационная система, розлучалися сади і виноградники. Усе це були не сприяти економічному прогресу південних областей Закавказзя. У цілому цей період окремі представники місцевої знаті починають зосереджувати у руках іноді за кількома десятків рабів. У кургані березі Севану чоловічої скелет, мабуть скелет племінного вождя, оточений 14 іншими кістяками, очевидно, рабів. Такі поховання відомий і в Азербайджані. Вони показують, що племена Закавказзя перебувають у цей час біля підніжжя рабовласницького общества.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою