Що таке Боже Царство?

1. Що таке Царство Боже? Царство є те місце, де панує Цар. Царство Боже скрізь, де Бог управляє життями Своїх підданих. Царство Боже невидиме, бо невидимий Бог. Це духовне царство, яке не можна бачити звичайним чином. Ісус Христос сказав: «Царство Боже всередину них є» (Лк 17.21). У Молитві Господньої Ісус дав нам таке слово для звернення до Бога: «Так прийде Царство Твоє; буде воля Твоя і землі, як у небі» (Мв 6.10). Ця молитва показує пріоритет, який Ісус віддає Царству Божого. Чи можна сказати, що Царство Боже встановиться на землі тоді, коли воля Божа виконуватиметься тут як і, як у небесах, коли видимий світ точно відбивати невидимий? Гадаю, що можна. У Царстві Божому все підпорядковується Божої влади — миттєво, і без винятку. У видимому ж світі є опір волі Божьей.

Царство Боже вічно. Це місце, у якому зрештою перебувати християни. Нині це Царство й досі відчувається навколо б нас і всередині нас. Там, де є такі, які усі прославляють Царя, там, де є Дух Вічного Царя, там — Царство Божие.

2. Як ввійти у Царство? Одне з начальників іудейських під назвою Никодим вночі дійшов Ісусу. Він жадав вчення, яка допомогла йому знайти Бога. Никодим став праведним іудеєм, благочестивим людиною, але що відчував незадоволеність своїм життям. Він просто хотів ввійти у Царство Боже. Ісус відповів йому: «Якщо хтось не народиться понад, неспроможна побачити Царства Божого» (Ін. 3.3). Потім пішло обговорення з Никодимом те, що отже подібне друге «народження понад». Никодим хотів зрозуміти, може і літній чоловік повернутися до утробу про свою матір і знову народитися. Ісус ж заговорив щодо народженні плоті. Він зазначив: «Якщо хтось не народиться від води та Духа, неспроможна ввійти у Царство Боже» (Ін 3.5). Коли людина народжується вперше — це природне народження, що від статевих стосунках між чоловіком та жінкою. Друге народження відбувається, коли людина добровільно підкоряє своє життя Богу. Це трапляється, якщо хтось приймає жертовну смерть Ісуса, очищающую від гріха, робить Ісуса Господом свого духу, і приймає у собі Духа Святого. Цей досвід настільки глибокий, що він рівнозначний другому народженню. З цією новим народженням дух людини створюється наново і сполучається з Божим Духом; людина, таким чином, стає здатний мати духовне зір, необхідне, аби побачити Царство Боже і увійти до нього. Коли було створені Адам і Єва, вони мали всередині себе духовне подобу дзеркала, яке відбивало образ Божий. Тому могли бачити Царство і природним чином знати духовні предмети. З початком гріха це дзеркало й краще образ Божий всередині людини затемнились. Коли людина народжується наново, це дзеркало очищається і проясняється, і достойна людина знову може бачити Бог і погода Його Царство. Така людина може ввійти у Царство Боже та стати його частиною. Але це Царство — лише духовних людей: він тим, що залишаються почуттєвим, чи плотським, чи природним людиною. Апостол каже: «Душевний людина так само те, що від Духа Божого, оскільки він шанує це безумством; не може розуміти, оскільки про те потрібно судити духовно» (1 Кор 2.14). Отже, ввійти у Царство можна тільки через нове народження в Дусі Божием.

3. Що найбільшої чеснотою в Царстві Божому? Якщо гординя є найбільшим гріхом — а їм є, — то найбільшої чеснотою має бути смиренність (2 Пара 7.14; Иак 4.10). Саме смиренність дозволяє мені визнати, що життя належить Богу, що підвладне помилок створення умов та що Бог є Господь всесвіту. Саме смиренність каже: «Я грішник і потребую порятунок». Смиренність є початок мудрості (див. Притч 22.4). Істини Царства сприймаються лише з тими, хто смиренний. Жоден з гордих будь-коли отримає нічого Божий, оскільки «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Иак 4.6). Ті, хто смиренний, отримують благовоління Боже, і це відкриваються таємниці Царства, оскільки вони приходять, як злиденні. Ісус Христос сказав: «Блаженні злиденні духом; бо їх є Царство Небесне» (Мв 5.3). Жебрак духом — це гордий і багата людина. Він простягає своїх рук зі словами: «Я бідний. Я нужді. Я потребую допомоги». Саме такою людина має щось від Господа.

4. Що найбільшим гріхом в Царстві Божому? Найбільшим гріхом є гординя — і є ряд причин (див. Пс 58.13; Прит 8.13; 16.18; 29.23). По-перше, гординя була основною гріхом сатани, що він упав. Гординя каже: «Можу зробити це краще, ніж Бог» — і сатана думав, що він чи впорається з управлінням всесвіту краще, ніж Бог! По-друге, гординя неминуче веде до гріха бунту. Здійснюючи у своїй гордині свої плани щодо власного життя і життів тих, хто нас оточує, ми неминуче виникає конфлікт за Божественним планом. Ось у Біблії говориться: «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Иак 4.6). Неможливо бути нейтральним в Царстві Божому. Ви або за Ісуса, або проти Нього. Якщо вже ви пишалися, ви автоматично опиняєтеся проти Нього, оскільки життя нічого очікувати віддано Йому й усього того, що Він хоче зробити. На кожен крок свого шляху ви боротиметеся з Ним. Нарешті, гординя спричиняє почуття самодостатності, коли хотілося б вчитися чогось або приймати щось Божий або людину. Ісус сказав: «Не зверніться і будете як діти, не ввійдете в Царство Небесне» (Мв 18.3). Діти довірливі, вони можуть вчитися. Діти постійно ставлять запитання. «Татусю, чому трава зелена? Чому небо блакитне, чому собаки гавкають?» Вони постійно хочуть вчитися. Але якщо людина стає гордим, він каже: «Це мою справу. Не командуйте мною». Людина, який думає, що він знає все, швидше за все нічого зможе навчитися. Але блага Царства Божого даються тільки тим, хто просить; коли ви не просите, нічого не отримаєте. Ця істина виявляється в імені Бога. Воно отже «Я єсмь [Справжнє]» (Вих 3.14). Я єсмь — що? Відповідь: Я єсмь задоволення твоєї потреби. Я єсмь зцілення, мудрість, освячення, підтримка, перемога і порятунок. Його могутність щодо Його слуг у чомусь подібно незаповненому чеку на пред’явника. Ми заповнюємо чек згідно зі своїми нуждою. Тільки як ви зрозумієте, що в нужді, ви можете справді пізнати Бога. Бог частково розкриває Себе нам кожен раз, коли Він задовольняє наші потреби. Якщо ми почуваємося у нестатках, коли ми повністю самовпевнені, то ми закриваємо своє життя Божий. Саме тому гординя позбавляє нас всіх благ Царства. Гординею ми грішимо проти Бог і погода проти самих себя.

5. Який закон Царства Божого лежить в основі всього індивідуального і спільного розвитку? Я називаю цього закону «законом використання». У Євангеліє від Матвія записано повчання Ісуса, відоме як притча про те (талантом називалася грошова одиниця) (див. Мв 25.14−30). Ісус розповів про багатого чоловіка, яка збиралася в подорож. Перед від'їздом він зібрав своїх рабів і зробив одного з них п’ять талантів, іншому два таланту й іще одна отримав лише одне талант — кожен згідно відносини із своїми здібностями. Потім він заявив: «Володійте ними до мого повернення». Людина, яка має було п’ять талантів, пішов і нарешті зайнявся торгівлею. Він ризикував. Він вкладала гроші і перетворив в десять талантів. Людина з цими двома талантами зробив те саме. Він ризикував, торгував, вкладала гроші, купував, продавав, і він подвоїв гроші свого пана. Людина, який одержав один талант, був підозрілий. Він знав, що його пан — суворий людина, і не впевнений, чи він буде нагороджений, якщо ретельно попрацює. Він цей був недовірливий, але також егоїстичний і ледачий. Уникаючи ризику й тривоги, він узяв талант і зарив їх у землю. Коли господар повернувся, закликав своїх рабів і з нього звіт про тому, як вони використовували свої таланти. Перші дві за своє старанність отримали похвалу і додаткову винагороду. Потім підійшов той, хто мав один талант. Фактично, він заявив так: «Нічого не втратив. На тобі назад твої гроші». Його господар страшенно розгнівався. «Лукавий раб і ледачий! Ти знав, що жну, де немає сіяв, і збираю, де немає розсипав. Тому потрібно було тобі віддати мої гроші торгуючим, і прийшовши 2004 року одержав моє прибутково». І він відібрав в нього гроші й віддав людині, яка має було десять талантів. Коли Ісус розповів цю історію, багато хто у натовпі здивувалися, тому що закінчення історії видалось їм дуже несправедливим: забрати в людини єдиний талант і віддати тому, хто має десять. Ісус твердо оголосив цього закону Царства: «Будь-якому має дасться… а й у не має віднімається і те, що є» (Мв 25.29). Інакше кажучи, якщо ви використовуєте те, що вам дано, ви отримаєте більше. Якщо ж ви використовуєте дане вам, то втратите і те, що, як ви вважаєте, у них є. Фізична сфера ілюструє таку ж істину. Якщо вже ви регулярно упражняете свої м’язи, вони будуть вона зростатиме і зміцнюватися. Вам будуть потужні м’язи, велика витривалість і спритність. Це чи діє у бігу, плаванні, піднятті тягарів, футболі, у різноманітних фізичні вправи. Кожен щабель діяльності відкриває вам нової перспективи з сприятливими можливостями. Якщо ж ви прив’яжете свою руку до тулуба п’ять чи шість місяців, то виявиться, що ви зумієте навіть нормально користуватися нею. Її м’язи ні діяти, і це лише ніяк не зможете підняти цієї рукою чашку кави. Закон використання застосуємо також до інтелектуальних занять. Один рівень знань підводить до оволодіння наступним. Якщо знання використовується, стає можливим більше знання. Вивчав біологію стає студентом-медиком. Студент-медик стає практикантом у лікарні. Практикант стає лікарем при лікарні. Лікар при лікарні стає фахівцем. Фахівець може придбати світову популярність, коли він використовує своє дедалі більшу майстерність. У сфері гроші, вкладені під відсотки, ростуть із разючою швидкістю. Підприємство, збільшує свій капітал на 30 відсотків щорічно, подвоїть його менш як протягом трьох років. Подумайте лише, компанія із капіталом 1 мільйон доларів зросте компанію із капіталом у 128 мільйонів приблизно протягом двадцяти років при 30- відсотковому зростанні. Однак у період інфляції гроші, що лежать без руху, швидко втрачають значну частину своєї вартості, тому що де вони використовуються. Закон використання є основою будь-якого особистого зростання і розвитку. Використовуйте усе, що вам дано, хіба що мало воно не було. Використовуйте все ретельно і всі зростаючій ступеня. Поставте собі за мету нарощувати будь-яку своєї діяльності певний відсоток — неважливо, на 10, 20, 30 чи 40 відсотків. Незабаром ваші досягнення чи доступні вам можливості стануть цілком винятковими. Це таємниця Царства, що гарантує успіх кожному християнинові, її использующему.

6. Що таке рік Ювілею? У сфері закон використання — це дивно потужний принцип. Будучи почали зростання, гроші збільшуються з разючою швидкістю. Ротшильд назвав складні відсотки «восьмим дивом світла». Якщо людина, має 100 доларів, подвоює їх щороку протягом двадцяти років, він матиме 50 мільйонів. Якщо він продовжить подвоювати їх протягом понад тридцять років, він матиме 12,8 квадрильонов доларів, що перевищує суму всіх присутньому у світі грошей! Таке могутність складних відсотків. Але обізнаний із законі складних відсотків. Зрештою, це основний закон особистого зростання Його Царстві. Тому Він мудро передбачив для Ізраїлю противагу наслідків зростання вигляді року ювілею (див. Лев 25.8−52; 27.17−25; Числ 36.4). Кожні років, на рік ювілею, люди мали зробити три речі. По-перше, повинні були анулювати борги. Анулювалася будь-яка непогашена заборгованість будь-якого боржника. По-друге, вони мали відпустити рабів, оскільки рабство є форма заборгованості. Кожен мав отримати свободу, коли він добровільно та вільно не висловить бажання залишитися рабом. По-третє, все сільськогосподарські угіддя, що зараз ми віднесли до засобам виробництва, поверталися тим сім'ям, які володіли ними спочатку. Кожні років відбувалося перерозподіл багатства через анулювання боргів, і повернення землі. Потім починався новий п’ятдесятирічний цикл. Протягом наступних п’ятдесяти років людям дозволялося накопичувати стільки їм завгодно, без будь-яких обмежень. Наприкінці нинішнього терміну наступав рік Ювілею. Анулювалися борги, звільнялися раби, і перерозподілялися кошти виробництва. В Україні у нашій капіталістичному західному суспільстві є механізм перерозподілу, званий депресією. Кожні п’ятдесят-шістдесят років накопичення заборгованості виявляється незабезпеченим, нормальна механізм вільного ринку відмовляє. Розвивається надвиробництво, і настає криза. Саме тоді багато банків зазнають краху і боржники дійдуть банкрутства. Оскільки останні однак звільняються й від своїх боргів, кредит знижується, накопичення боргу падає, і багато засоби виробництва переходять до нових власників. У суспільство приходить нова, свіжа життєва енергія. У певному сенсі суспільство розпочинає нове життя. Наш спосіб забезпечувати відновлення дуже хворобливий. Біблійний рік Ювілею — те, чому для нашого суспільства було б повчитися. Інакше ми дуже швидко то дійдемо страшному краху.

7. Який закон Царства перебуває у серцевині всіх взаємовідносин? Ісус Христос дав закон, який так вірний і глибокий, що його має прийняти будь-яке суспільство. Це закон взаємності. Я використовую слово закон, оскільки це універсальний принцип: «Як хочете, щоб із вами надходили люди, і ви робіть із нею» (Мв 7.12). Яке глибоке вплив життя справило б це золоте правило, коли вона застосовувалося у світі всюди! Ви хотів би, щоб сусід крав ваші інструменти, тому й ви беріть його інструменти. Ви хотів би, щоб у вас налетів необережний водій, тому й ви водите машину необережно. Ви хотів би у нестатках отримати руку допомоги, тому допомагайте іншим, що вони потрібно. Не хотів би, щоб хоч хтось забруднював річку вище ми за течією, тому й ми маємо щодо тих, хто нижче по перебігу. Не хотів би дихати хімічно забрудненим повітрям, тому й ми повинні забруднювати повітря іншим. Не хотів би, щоб хоч хтось розтратив гроші, тому й ми повинні розтринькувати довірені нам гроші. Не хотів би, щоб підтримати наші гроші відбиралися у вигляді надмірних податків; отже, і ми, перебуваючи при владі, нічого не винні відбирати чужих грошей. Не хотіли б, щоб автомобілі розвалювалися на частини в час їзди, тому, коли ми автомобілебудівники, ми повинні виробляти автомобілі подібного типу і забезпечення якості. Не хотів би, щоб нас утискувалася на роботі, тому й ми повинні обмежувати своїх службовців. Подумайте про наслідки для світу, які міг би мати цього закону Царства, якщо він застосовувався усіма. Не потребували б не у яких арміях; ми потребували б не у яких в’язницях; багато наших проблеми з дорожнім рухом були б розв’язані, бо ні було б випадків перевищення швидкості чи водіння може сп’яніння. Якби закон взаємності практикувався, він мінімізував б тягар, лежаче на уряді, звільнивши до того ж час продуктивну енергію всього народу. «Зроби щодо інших як і, як ти хотів, що вони надходили щодо тебе» — якби та було профінансовано, це революционизировало б, усе нашого суспільства. Ось те підставу, яке Царство Боже дає усім громадським отношениям.

8. Не безрозсудно чи думати, що повинні діяти за законом взаємності? Закон взаємності повинен розпоряджатися справами людей, народжених понад, вже зараз. Ми повинні триматися його як частку своєї норми. Немає підстав, аби ми ми змогли цього. Зроби щодо інших як і, як ти хотів, що вони надходили щодо тебе. Втілити це у життя просто. Єдина річ, що заважає здійснитися закону взаємності у всесвітньому масштабі, — егоїзм більшості людей. Тому мені не очікую, щоб було можливе загальне проходження цим законом не зверненому світі (див. 1 Кор 2.10−16). Але ми, як християни, можемо допомогти цьому світу змінитися на краще. Демонстрація досконалості цього закону — одне із способів допомогти такому изменению!

9. Який закон Царства необхідний здобуття права закони використання коштів і взаємності діяли? Ісус сказав, аби ми продовжували просити, продовжували шукати і продовжували стукати (див. Мв 7.7−8). Ми говоримо тут «продовжувати», оскільки використовуване у грецькому оригіналі Євангелія справжнє час означає безперервність дії. Ісус не пропонує постукати і кинути, але продовжувати стукати до того часу, поки двері не відкриється. Бог у своїй дивовижної мудрості побудував світ в такий спосіб, що лише те, хто ретельний і котрі вперто старається далі мети, завойовує вищі нагороди. Людина, який сповнений рішучості незважаючи попри всі перешкоди досягти поставленої Богом мети, стане переможцем. Той, хто легкодухий і нерішучий, хто не що не відношенні немає твердих намірів, завжди програє. Бог змушує нас тягнутися вгору за найкращим. Лише поодинокі борються досить завзято, щоб вибороти це краще. Той, хто продовжує йти попри проблеми, страждання і труднощі, зрештою подолає їх. Аби їх дати законам використання коштів і взаємності працювати на вас, необхідно завзяття й сталість. Якщо вже ви дасте комусь один долар і чекатимете, що назавтра отримаєте назад 100, це лише магія. Якщо ви хоч вкладіть під відсотки 100 доларів, а коли отримаєте назад 110, то витратите їх, — ви будь-коли побачите дива збільшення. Якщо вже ви почнете тренуватися з бігу чи піднятті тягарів чи дотримуватися дієти, та був за кілька тижнів кинете це, нічого не досягнете. Апостол Павло розмовляв із гордістю: «Подвигом добрим я виступав, протягом зробив, віру зберіг» (2 Тім 4.7). Він писав галатам: «Роблячи добро, так не сумуємо: бо у свого часу пожнемо, а то й ослабшаємо» (Гал 6.9). Яке б завдання Бог не поставив вам, не кидайте це завдання, але тримайтеся вірного направления.

10. Який закон Царства сприяє успіху? Ісус Христос сказав: «Від будь-якого, кому дано багато, багато і знадобиться» (Лк 12.48). Існує вираз «noblesse oblige» («становище зобов’язує»). Якщо людина ретельний в Царстві і застосовує закони використання коштів і взаємності, він матиме такий рід успіху, що забезпечить йому репутацію, визнання, влада, авторитет чи ширші обов’язки. Про таке людині Господь у відповідь, що, коли вам дано багато, від вас багато і знадобиться. Що стає ваше становище у суспільстві, то більші вимоги будуть після того пред’являтися і більше досконалого виконання обов’язків позбутися вас очікувати. Людині, що він студент, ще лише вивчав медицину, можна вибачити деяких помилок в судженнях і прогалини у знанні біології. Якщо ж вона стає нейрохірургом, то, при операції у мозку йому не можна вибачити ніякої помилки. Людина, який розпоряджається сотнею доларів, може мати простий, а може і них прибуток. Він може домогтися прибутку на 5 чи 10 доларів, і це завжди буде оцінений як хороший результат. Проте, якщо йому статися стати президентом «Дженерал моторс», він неспроможна запропонувати річний прибуток лише на 100 дол. У його обов’язки входитиме управління десятками мільярдами доларів. Очікується, що результати своєї діяльності буде порівняємо з його можливостями. У дискусійному клубі середньої школи то вона може виголосити промову, яка оцінена найвищою оцінкою. Якщо ж це учень стане президентом Сполучених Штатів, його ораторські здібності будуть оцінюватися за іншими критеріями. Тепер його мова повинна спонукати до діям Конгрес, хвилювати націю забезпечуватиме керівництво вільним світом. Інакше кажучи, кожен рівень привілеїв включає підвищений рівень відповідальності. Революції відбуваються тоді, коли тим, хто наділений багатством, привілеями та владою, вдасться жити у відповідність до лежачої ними відповідальністю. Ніколи у житті людина не може сказати: «Я отримав багатство та владу. Отже, можу ігнорувати свої обов’язки перед Богом і власними ближніми». Кому багато дано, від цього багато і потребуется.

11. Який закон дозволяє здійснити неможливе? Скоєння неможливого гарантує закон чудес. Дива відбуваються ім'ям Ісуса у вигляді сили, які сягають невидимого світу, де перебуває Бог, через дух людини, де знаходиться центр нашого істоти, через розум людини, де можуть бути сумніви, і навіть через опосредствующие сили можна — через думки та мовлене слово. У Марка (11.22−24) знаходимо головний ключі до чудесам: «Ісус, відповідаючи, каже їм: «Майте віру Божу. Бо істинно кажу вам: якщо хтось скаже горі цей: «піднімися, і ввергнись у морі», і засумнівається у своєму, але повірить, що збудеться за словами його, — йому, що скаже, Тому кажу вам: все, що хто будете просити в молитві, вірте, що отримаєте, — і буде вам». По-перше, майте віру в Бога. Для Бога нічого немає неможливого. Він є Той, Хто створив всі з нічого. Обставини, — гори, які стоять вашому шляху, — здаються великими для ваших очей, але де вони ніщо для Бога. По-друге, Ісус велить нам сказати горі: «Піднімися і ввергнись в море». Він велить нам брати кайло і лопату і рухати гору, але сказати горі: «Зрушся». Кажете хвороби. Кажете фінансовому тягаря. Кажете всьому, що собі хочете зробити. Дайте цій ситуації прямий наказ, що виходить із віри в Бога. І вже віруючий отримав наказ Божий і його волю, це допомагає вимовляти його виконали голосно. Не просите бурю припинитися. Накажіть їй припинитися! Не просите рак піти з хворого тіла. Накажіть йому піти. Але слід зазначити і умова. Ісус продовжує: «і засумнівається в серці своєму». Той, хто коливається, щось отримає. Серце справді має бути такий сильний переконання, щоб віруючий знав, що наказане їм неодмінно станеться. Переконання має бути таке, ніби він одержав результат. Ви знаєте без всякими сумнівами, що буря припиниться. Ви знаєте, що гроші з’являться. Ви знаєте, що з дитиною усе гаразд. Я відчув це. Я справді почав бачити той будинок, яке хотів побудувати. Я починав переживати відкриття нації Євангелію, чи прийняття будь-ким Пресвятої Богородиці, чи те, що фінансові питання вирішені. Почніть володіти цим. Спробуйте це смак і дотик, відчуйте це у своєму дусі. Коли то це вже ваше в Дусі, це теж ваше в видимому світі. Проте Ісус продовжує: «І коли стоїте на молитві, прощавайте, якщо що маєте ким, щоб і Батько ваш небесний вибачив вам гріха ваші» (Км 11.25). Великим перешкодою до чудесам є недолік вибачення. Незалежно від цього, виправдано чи ваше ставлення обставинами, ви би мало бути абсолютно вільні запеклості і образи — ні ніяких сдвигающих гори чудес. Не має бути жодних образи, запеклості, ревнощів, заздрості - з від цього. А, аби побачити дива, потрібні прощення і любовь.

12. Як Царство можна зруйнувати? Коли з ворогів Ісуса звинувачували Його, що Він виганяє бісів силою веельзевула, Він зазначив: «Будь-яке царство, разделившееся саме по собі, спорожніє, та будинок разделившийся сам у собі, впаде». (Лк 11.17- 18). Це універсальна істина. Найкращі із усіх планів можуть бути зруйновані, якщо бракує єдності. Там, де поділ, плани що неспроможні здійснитися. У цьому полягає причина те, що Сатана робить б усе, щоб викликати поділ серед християн. Через те, що так розділені, підозрілі і зосереджені на слабких місцях одне одного, ми руйнуємо найважливіше знаряддя загального успіху — єдність. Ісус сказав, що дізнається, що Бог послав Його, якщо Його учні будуть єдині (див. Ін 17.20−23). Для світу єдність є головне доказ, що показує надприродне походження християнської церкви. «Як можна ці християни люблять одне одного», — таке був подив народу Римська імперія. Будучи єдиної, церква може завоювати світ. Без єдності безсила. Навіть люті люди можуть домогтися успіху з допомогою єдності. Бог глянув вниз на Вавилонську башту й сказав: «ось один народ, і тільки мову в усіх… і тепер для них труднощів нічого, що вони задумали б робити» (Побут 11.6). Це оцінка людства, що у єдності, із боку Самого Бога. Єдність дає неймовірну силу! Немає нічого неможливого для таких людей, що працюють у єдності. У старозавітні часи, коли Бог хотів знищити ворогів Ізраїлю, Він посилав поділ з-поміж них і змушував їх боротися між собою. Ізраїль часто вже не мав необхідності розпочинати битву, оскільки ворог знищував саму себе. Щоразу, коли всередині будь-якої організації розпочинається боротьба за, цю організацію зазнає аварії. Щоразу, коли вона чи діє у єдності, немає геть нічого, що вона міг би зробити — на добро чи зло. Якщо мафія, діючи організовано і об'єднані, може виконувати неймовірні речі, поки Бог чи суспільство її зупинять, — подумайте, що Мінздоров'я може зробити Божий народ, який працює за Його благословенню і згідно на закони Його Царства!

13. Діють чи закони Царства для не христиан?

Да. Не лише християнські і юдейські принципи, як і, як і закон тяжіння перестав бути християнським і іудейським. Ми говоримо про універсальних законах. Закони тяжіння, термодинаміки і електромагнетизму дійсні всім. Бог велить сонцю сходити над злими та добрими і посилає дощ на праведних і несправедливих (див. Мв. 5.45). Закони Бога працюють будь-кого, хто дотримується їх. Принципи Царства Божого застосовні до всього творінню. Звісно, ви повинні підкоритися закону, перш ніж допоможе вам; так і універсальні принципи дають модель в організацію будь-якого суспільства, Не тільки суспільства віруючих. Якщо ви хоч наслідуєте цим законам, ви отримаєте від нього користь. Якщо ж ви взбунтуетесь проти них, навіть якщо чином ви їх не знаєте, ви ними сокрушены. Не має бути ситуацій, коли добро дбає про зло. Закони фізики безособові. Закони балістики, наприклад, дійсні для буріння свердловин й у стрільби. Це істини, а істини працюють, оскільки вони істинними. Проте таких законів Царства, які б приносити користь неправедному фахівця в царині протягом багато часу. Пам’ятаєте застереження Ісуса: «Не всякий, який провіщає Мені: «Боже! Боже!» ввійде у Царство Небесне, але виконуючий волю Батька Мого небесного. Багато скажуть Мені того дня: «Боже! Боже! немає від Твого чи імені ми віщували? і Твоїм чи ім'ям бісів виганяли? і Твоїм чи ім'ям багато дива творили?» І тоді оголошу їм: «Я будь-коли знав вас; відійдіть від Мене, які роблять беззаконня» (Мв 7.21−23). Отже, Ісус застерігає від віри у те, що успіх або навіть дива в ім'я Його можуть забезпечити місце на небесах. Тільки ті, хто народжені понад прийняттям Ісуса як Спасителя і Панове, знаходять життя вічне і у Царство Божому. Хоча люди, хто знає Ісуса, можуть одержати користь від використання таких законів Царства, як закони використання, взаємності і єдності, вони побачать Царства Божого та не увійдуть до його повноту, поки не народяться свыше.

14. Хто більший в Царстві Божому? Господь Ісус вибрав людей — звичайних, схильних до помилок людей, — щоб були Його учнями. Як і люди, вони боролися спогорда і честолюбством. Хто буде першим? Хто сидіти по ліву чи з правицю від Нього в Його Царстві? (див. Мв 20.20−23). Хто їх великим? Побачивши їх боротьбу, Ісус поставив дитя посеред неї і сказав: «Хто умалится, як і дитя, той і більше коштів у Царстві Небесному» (Мв 18.4). Пізніше, коли занепокоєність своїм становищем знову оволоділа ними, Він зазначив: «Царі панують над народами, і володіють ними благодійниками називаються. А ви так: але з вас більше, чи як менший, і начальницький, як службовець. Бо хто від: возлежащий, чи службовець? не возлежащий чи? А Я посеред вас, як службовець» (Лк 22.25- 27). У Царстві більший смиренний як дитя. Найбільший є раб всіх. Дитина має три істотних властивості, які, очевидно, мав у виду Ісус: дитина смирний, довірливий і може до навчання. Не імператори і генерали — великими в Царство є діти так і раби — ті, хто в дні Ісуса фактично зовсім позбавили соціального статусу. Призначена ця норма лише небес чи вона діє для сьогодення? Деякі що бути «великими». Вони хочуть їздити у самих шикарних автомобілях, наймати багато слуг, володіти найбільшими будинками й мати якомога більше грошей. З цих людей не великі, вони лише зосереджені самих собі. Великими у суспільстві є люди на кшталт Альберта Ейнштейна, чи Матері Терези, чи тих, хто, подібно Флоренсу Найтингейлу, служить хворим, нужденним і пораненим. З цих людей великі, оскільки вони жертвують собою, аби бути іншим. Очолює цей перелік Ісус Христос. Він найвеличніший із всіх, бо Він віддав Себе за гріхи світу (див. Флп 2.1−11). Ті, які є багатьом людям, можуть стати відомими і процвітаючими. Томас Едісон дав людям електричне висвітлення, фонографи й великі винаходи. Заодно він стало дуже відомих актрис і досить багатим. Генрі Форд служив народу нашої країни, забезпечуючи дешеві кошти пересування. Он способи, дозволяють збирати дешеві автомобілі, отже мати їх міг собі середній американець. Служачи багатьом, вона сама став багатим. Дж. До. Пенні вірив у служіння. Своїми магазинами він намагався, як могла, служити можливо більшого числу людей. Всі його перші девізи всього говорять про чесності, правдивості, і служінні. І він створив величезну мережу власних магазинів і став мультимиллионером.

15. Які сили діють у Царстві Божому? Кінцевим джерелом сили є Сам Бог. Він — творець сили. Сонце, місяць і зірки, галактики, світ у нашої всесвіту — всі ці сили виникають Божий. Оскільки Бог є Дух, кінцевим джерелом життя і є духовний світ. З Духа Божого сила перетікає в дух людини, з людського духу — в людський розум. З Божого дозволу через людський розум може здійснюватися владу природним світом. Вітри, бурі, хвороби, немочі, смерть, гроші, навіть демони повинні коритися. Вірю, що у небесах думку стає справою. Ми матимемо лише побажати чогось, аби побачити виконання цієї. Ми будемо подорожувати зі швидкістю думки, яка швидше, чом' світ. На небесах зможемо подумати, що ми знаходимося на дальньої планеті, і миттєво зробимо. З допомогою думки зможемо змінювати себе і те, що оточує. Як зазначено десятки разів: «Які думки у душі, такаю вона це і є» (Притч 23.7). Зазвичай потік сили йде із нашого розуму через мову. Ми передаємо силу словами, які вимовляємо. У Біблії говориться: «Від творів губ своїх він насититься» (Притч 18.20). Деякі розуміють силу слів, які ми вимовляємо. Одне слово можна вбити, словом можна оживити, словом ми можемо принести благословення навіть ж — прокляття (див. Иак 3.10). Нашому мови належить дуже важлива функція — може бути провідником сили Божий, — через наш дух, через наш розум до всього навколишнього нас світу. Якщо ми усвідомлюємо влада, якої володіємо, ми зможемо глибоко змінити те, як ми живемо. Не розуміючи сили мови, говоримо негативні речі, на кшталт: «Я жахливо почуваюся», — що майже командою нашому тілу відчувати біль. Ми говоримо: «Гадаю, що помру», «зробив у знемозі», «не можу зробити і кроку», «я зломлений і залишуся таким», «диявол переміг мене». Ми постійно робимо негативні визнання, закріплюючи в такий спосіб свою невдачу. Мовою ми запрошуємо сатану панувати з нас. Ми підпорядковуємося силам можна натомість, щоб панувати і безроздільно панувати над ними. У його дусі ми завжди повинні бачити Бога. У Бога немає хвороби, немає невдачі, немає поразки, то проблеми нема. Наша мова повинен проголошувати нашу перемогу у Бога. Якщо ми діятимемо то побачимо перемогу. Не сказати, що ви повинні ігнорувати матеріальну дійсність. Хвороба і страждання реальні, але Божа реальність вище них. Припустимо, наприклад, що ви потрапили до аварії і зламали ногу. Можете сказати: «Я зламав ногу. Вона болить. Але Божа сила зараз їй зціляє. Біль проходить. Ісус робить диво, і це дякую За це. Я дякую За те, що незалежно стану моєї ноги трапляється диво. Тому мені наказую кістках зростися і нозі стати здорової. Хвала Богу!» Такий вид віросповідання віри отмобилизует духовну силу для зцілення і перемоги. Але, припустимо, після аварії ви скажете: «Про, не можу перенести цю біль! Це сама жахлива біль, яку лише терпів у житті! Усе це відніме дуже багато часу. Моя нога не стане здорової». Цим негативним визнанням ви приймаєте поразка і направляєте потік духовної енергії фактично те що, аби уповільнити і утруднити процес одужання. Біблія не заперечує існування зла і головний біль і вчить простому вищості свідомості над матерією. Вона говорить про існуванні реальності поза природного світу, — реальності настільки могутньої, що й частину їх, завбільшки з гірчичне зерно, дає практично безмежну владу видимим матеріальним миром.

16. У чому секрети скоєння дива? Перший секрет у тому, щоб мати віру в Бога — розуміти, що у Бога усе можливо. У Бога немає страждання, немає суму, немає поразки, не доводиться. Другий секрет полягає у визнанні те, що Бог має владу всім у цьому світі, — над демонами, над ангелами, над обставинами і над фізичним світом (див. Ін 14.12). Коли ж ви перебуваєте у Його присутності, ви перебуваєте у присутності Про те, Хто може всі: Він має лише вимовити слово. Третій секрет залежить від осягненні волі Бога у кожний даний момент (див. Рим 12.1−2; 1 Ін 5.14−15). «Боже, що Ти робиш у цій ситуації? Що Хочеш зробити?» Спілкуючись з Ним, присвячуючи Йому достатньо часу, ви дізнаєтеся, у чому полягають Його наміри (див. Пс 84.9; Євр 12.25). Потім погодьтеся з тими намірами. У Біблії говориться, що Авраам погоджувався з Богом, кажучи «амінь», і «це вменилось то праведність» (Иак 2.23). Він погоджувався щодо слова, яке говорив Бог. Саме ця ми повинні це робити: не погоджуватися з Богом і схвалювати усе, що Він хоче здійснити. Авраам погодитися з Богом, коли Бог говорив йому, що він буде син, як і раніше, що і родом його дружина були вже у дуже зрілому віці. Натомість, щоб засумніватися і ослабшати в вірі, Авраам, за словами Письма, «пребув твердий в вірі, віддавши славу Богу» (Рим 4.20). Четвертий секрет у тому, щоб ігнорувати обмеженість своїх фізичних можливостей. Не тривожтеся у тому, що з вас немає таких грошей в банку. Не вважайте, що все світ проти вас. Не звертайте увагу те, що поставлена вами завдання здається нездійсненним. Не думайте виключно про неспроможність або про своїх колишніх невдачах. Натомість укрепляйтесь в вірі, прославляючи Бога (див. Пс 83.10; Ів 65.24; Иер 32.27; Мв 19.26). П’ятий секрет — б бути зовсім впевненим. Біблія розповідає, що Авраам був «цілком упевнений, що Він сильний виконати обіцяне» (Рим 4.21). Авраам був цілком впевнений. У дусі своєму не лише погоджувався з Богом, а й був цілком упевнений" що сказане Богом здійсниться. Бути впевненим — те, про що говорив Ісус, коли Він сказав, що, якщо вірите, отримаєте те, що просите (див. Км 11.24). Є щось всередині вас, що говорить: «Це моє. Це моє. Це моє. Я тепер це маю. З цією немає жодних проблем. Бог це сказав, і це вірю цьому. Я повністю переконаний. Не гадаю про обставини. Нині мені це одержу!» Авраам почав жити, коли б в нього мав з’явитися син. І Ісаак, «син обітований», народився термін. Така віра неспроможна з’явитися у результаті людського зусилля. Вона приходить Божий, бо «віра від слухання, а слышание від слова Божого» (Рим 10.17). Вона має прийти від Панове. Спроба примусити себе вірити нічого не призведе. Ви повинні йти ту віру, яку дав вам Бог. Допомога Божий прийде, якщо ви думати скоріш про ньому, будете усвідомлювати Його могутність, вихваляти Його, читати Його Слово, якщо Слово оживе у вашій серце й почуєте, як Він скаже у вашій серце: «Ось що Я збираюся зробити. Вір этому!».

17. Який гріх особливо перешкоджає здійсненню дива? Найбільше заважає входженню в Царство і перегороджує шлях потоку чудесної сили недостатня спроможність до прощенню (див. Мв 5.23−24; 6.14−15; 18.21−25; Км 11.25). Перша людина, чого ви не вибачили, це, мабуть, ви самі. Я гадаю, більшості людей скоріш бракує здатності прощати помітно себе, ніж в інших людей. Вони хочуть вибачити себе і визнати те, що сказав Бог: «І схід від заходу, так видалив Він ми беззаконня наші» (Пс 102.12). Якщо вже ви віруючий, то Вона очистив вашу совість від мертві? справ, щоб могли служити Богу живому! (Євр 9.14). Бог очищає нас для служіння, ніж залишити на нас провини минулого гріха. Вона має бути мертва, поховано і забута. Люди повинні вибачити всіх, хто потребує прощення. Якщо перший людина, якого вам треба вибачити, це самі, ви мусите сказати: «Боже, перед Твоїм я прощаю себе. Щоб жодного зробив, я приймаю Твоє прощення і прощаю себе». Це дуже прості, але глибокі слова, бо поки відчуваємо себе засудженими, ми будь-коли матимемо віри, необхідної, щоб повністю бачити диво. «Якщо серце наше не засуджує нас, — гласить Євангеліє, — ми маємо дерзновение до Бога» (1 Ін 3.21). Зрозуміло, що ми можемо продовжувати грішити і весь час очікувати вибачення. Ми повинні позбутися триваючого свідомого гріха і бунту проти Бога. Але коли ми ходимо у світі й у прощення, тоді кров Ісуса Христа постійно очищає нас від будь-якого гріха (див. 1 Ін 1.7). Другим, кого ми повинні «вибачити», якщо нас тривожить якесь гірке почуття, — це Сам бог. Є обізнані, які звинувачують Бога через те, що помер дитина, через те, що пішов чоловік, що хворі, що він бракує грошей. Віддаючи або віддаючи собі звіту, вони вважають, що в усьому цьому винен Бог. Непокоїть глибоко сидить образа: проте не можна ображатися на Бог і погода бачити дива. Ви повинні позбутися будь-якої гіркоти щодо Бога. Це вимагатиме дослідження власної душі. Ви повинні запитати себе: не звинувачую я за своє становище Бога? Третій, кого ви повинні вибачити, — - це член вашої родини. Я розмовляв з одного жінкою з азіатською країни й запитав: «Тримайте ви образу когось?» Вона сказала: «Ні». «Чому б не вашого чоловіка?» Вона не відповіла: «Та звичайно, я ображаюся нею, а, гадаю, що образа чоловіка байдуже». Ви повинні позбутися образи, особливо стосовно найближчих людей. Чоловіки, дружини, діти, батьки — повинні бути прощені, тоді як сім'ї поступово виникли відчуження й образа. Багато хто каже: «Ну, я гадаю, це має значення. Це тільки сімейні справи». Кожен недолік вибачення може бути заповнено, особливо стосовно всіх членів вашої родини. Нарешті, слід вибачити кожного, хто хоч колись зробив щось проти вас. Ваша образа то, можливо обгрунтованою. Можливо, людина зробив вам щось дуже погане, жахливе. Можливо, ви маєте юридичне й на претензії і ненависть до цього людині. Але якщо хочете побачити у житті диво, ви обов’язково повинні йому вибачити. Прощавайте всіх, доки почуватиметеся справді чистим від образи" і гіркоти і почнете щиро молитися за них. Якщо цього станеться, недолік вибачення унеможливить для Бога вибачити вас. Кожне диво на 100 відсотків залежить від ваших відносин з Богом-Отцом. Ці відносини безпосередньо засновані у тому, наскільки Він прощає ваш гріх. Прощення — це ключ до всього. Перешкоджати можуть бути інші гріхи, і, якщо серце наше на щось засуджує нас, тоді, звісно, не будемо мати відваги до Бога. Але саме недолік вибачення найчастіше постає між Богом і людьми.

18. Який Божий задум щодо роду людського? Книжка Буття унаочнює задум Бога щодо людства. Бог створив світ у вигляді серії актів. Далі нам повідомляється, що разом із витвором прийшли лад і влада. Бог створив вдень і вночі, і навіть Сонце і Місяць, щоб керувати вдень і вночі. Він створив в воду; потім Він створив риб, щоб жити у води та володіти нею. Він створив в небо, та був птахів, щоб жити у ньому. Він створив в землі і всілякі тварі, щоб населити її. Нарешті, Він створив людини владарювати над усім цим (див. Побут 1.1−26). Оголошений Божий задум щодо людини у тому, що він плодився і розмножувався, наповнюючи землю, мав нею володарював з неї (див. Побут 1.28). Ключове слово тут — панування* (Англійською «dominion»). Латинське слово «dominus», від якого вона відбувається, означає «пан». Людина створена, щоб владарювати над землею і його тварями як представник Бога. У єврейському мові слово, перекладне як «панування», означає щось розпростерте у покорі перед людиною, подібно лежачому на підлозі килиму. Людина мала прийняти відповідальність за всіх, хто йому добровільно підпорядковується. Людина мала йти землі та брати себе відповідальність за дерева, рослини, трави, звірів, птахів, риб і плазунів. Господь Бог також повелів людині мати землею. У єврейському мові слово, перекладне як «мати», означає вибивання бруду з білизни під час прання. Те, що ні скоряється добровільно, має бути підпорядковане володіння. На землі є сатана, і міська влада людини поширюється також те, аби оволодіти сатаною і підпорядкувати його та її сили. Всеосяжна влада, дана людині, вочевидь охоплює будь-яке прояв демонічної сили, особливо хвороба, бідність, страждання і війну. Спочатку людина мала владу у Бога; Він тільки дав її людині для обмеження зла і здійснення доброзичливого керівництва всієї землею — ріками Лугою і морями, повітрям, птахами, всім, що повзає по землі, й оснащено всім, що за нею. Усе це належало людині. Усі це був дар їй від Бога. Натомість, щоб здійснювати своєю владою, людина поступився право панування сатани, який був у його вигляді змія (див. Побут 3.1- 7). Після трагічного випадку в Едемському саду людина стала рабом того, з чого колись мав влада. Сьогодні ми виявляємо, що людина — раб як сатани, а й плодів, квітів, рослин. Тютюн, алкоголь і наркотики — усе це речовини з трав і рослин, які людина мусила б культивувати і якими повинен мати влада. Натомість якого є їх рабом. Він — заручник хвороб Паркінсона й немощів, часто раб природних катастроф, тоді як у багатьох місцях землі і раб сатанинською влади. Такий стан неугодним Богу. Він хоче, щоб панування чоловіка було відновлено. Він має намір відновити його, коли Ісус Христос знову увійде на грішну землю. Доти, народу Божу дано право пізнавати Його Слово, наповнюватися Його Духом, укладати Його Царство і далі йти вперед в ім'я Його реалізації панування над всієї землею. Сили зла будуть переможені і підпорядковані силам добра. Почала і сили навчаться Божественному порядку, встановленому для Всесвіту (див. Мв 24.14; 28.18−19). Через церква Косьми і тих, хто належить до Ісусу, Бог хоче викласти великий урок любові. У той самий час Він має намір відновити Своє панування. Правильний лад у витворі буде відновлено, а хаосу і анархії прийде конец.

19. Не завадив людина наступові Царства Божого? Відповіддю буде суттєвим і так, немає і. Неможливо повірити, що Бог замислив гріхопадіння людини. На до того ж час Бог знав, що людина впаде. Вона мав план Спасіння, бо Писання називає Ісуса «Агнцем, закланным від створення світу» (Одкр 13.8). Ісус Христос знав про Своєю ролі доти, як була створена Всесвіт. Біблія каже нам також, що Бог в Своєму передбаченні вибрав нас, щоб були Його дітьми (див. 1 Петро 1.2). Бог знав усе, що має було статися, і навіть планував, як Він знайде цьому рішення. Проте, падіння людини мало заподіяти Богу біль. Бога засмучує, коли Він бачить чиюсь загибель. Він хоче, «аби хто загинув, але щоб усе дійшли покаяння» (2 Петро 3.9). І Бог дуже, дуже любить людський рід. У Євангеліє від Іоанна читаємо: «Так возлюбил Бог світ, що віддав сина Свого єдинородного, щоб всякий, віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін 3.16). Бог бідкається гріхом, Він бідкається бунтом. Він уболіває про те, хто вічно страждати. Непослух людини засмучує Бога — це безумовна істина. Людина неспроможна зруйнувати задум Бога. Цей задум здійсниться незалежно від бажання людини. Блаженні ті, хто охоче беруть участь у вічному Божому плане.

Міністерство обрязования і наук ******.

Реферат.

На тему: «Царство Божье».