Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Методические вказівки із технічної механике

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Таблиця 2.2-Электродвигатели постійного струму |Характерис|Серии електродвигунів — |тики — | |параметри — | — |Д |ДРВ|СД |ДПМ |ДПP |МіГ |ТАК — |Напряже|< |+ |- |- |- |+ |- |- — |ние |6 — | — | — | — | |харчування| — | — | — | — | |У, — | — | — | — | — | |6 |- |- |- |- |+ |- |- — | |12|- |- |- |+ |+ |+ |- — | |27|+ |+ |+ |+ |+ |+ |+ — | |60|- |+ |+ |- |- |- |- — | |11|- |- |- |- |- |- |- — | |0… Читати ще >

Методические вказівки із технічної механике (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство освіти Украины.

Технічний університет Украины.

(Київський політехнічний институт).

Методичні указания.

до курсовому проектування по дисциплине.

" Технічна механіка «.

для студентів специальностей.

«Информационно-измерительная техніка «.

Київ 2000 г.

Методичні вказівки до курсовому проектування по дисциплине.

" Технічна механіка «для студентів спеціальностей «Інформаційновимірювальна техніка «/Сост. У. А. Бойко, У. З. Детлинг. — Київ: НТУУ КПІ. 2000. 1 СПІЛЬНІ МЕТОДИЧНІ УКАЗАНИЯ.

1.1 Мета курсового проектирования.

Курсової проект курсу «Технічна механіка «є першою самостоятель-ной комплексної роботою студентів у процесі підготовки до інженерної діяльності. Мета курсового проекту — систематизувати і закріпити теоретичні знання, полу-ченные щодо курсів «Інженерна графіка », «Фізика », «Хімія », «Математика », «Технічна механіка », придбати навички проектування нових виробів (в част-ности електромеханічних пристроїв з урахуванням сучасних вимог); использования довідкової літератури, стандартів, єдиних і розцінок; розробки тексто-вой та графічної документації; підготовки до виконання курсових проектів із профілюючим предметам.

Курсової проект виконується виходячи з технічного завдання, що його видають керівником проекта.

1.2. Зміст і обсяг курсового проекта.

У процесі роботи над курсовим проектом студенти розраховують основні параметри заданого механізму, і розробляють його конструкцію. Конструкторська документація проекту складається з пояснювальній записки (15- 20 сторінок), принципиа-льной кинематической схеми, складальних креслень пристрої і складальної одиниці, робочих креслень 5−8 нестандартних деталей (валу, зубчастого колеса, шкали, пружи-ны, склянки, стійки і т.п.).

Пояснювальна записка у випадку повинна містити таке разделы:

Призначення і науковотехнологічна галузь застосування проектованого изделия.

Технічна характеристика изделия.

Опис та обґрунтування обраної конструкции.

Розрахунки, що підтверджують працездатність і надійність конструкції: розрахунок потужності і вибір електродвигуна; розрахунок кінематичних параметрів (визначення загального передатного стосунки держави й передатних відносин щаблів); розрахунки на міцність; розрахунки кинематической точності й діють похибки мертвого ходу; вибір матеріалів та покрить; визначення критеріїв конструктивного якості та його економічної эффективности конструкции.

Конкретний перелік конструкторської документація, підлягає обов’язкової розробці, вказується в технічному завданні на курсової проект.

1.3. Оформлення документації проекта.

Уся графічна і текстова документація проекту повинна оформлятися в повній відповідності до вимогами Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД) і СТП КПІ 2.001−83 «Курсові проекти. Вимоги до оформленню документації «.

2. ВИБІР ЕЛЕКТРОДВИГУНІВ ДЛЯ ПРИВОДІВ ВИКОНАВЧИХ МЕХАНІЗМІВ МАЛОЇ МОЩНОСТИ.

2.1 Вихідні данные.

1 Призначення електропривода, загальну характеристику режиму роботи электродви-гателя, спеціальні требования.

А. Приводи спеціалізованих пристроїв (магнітофони, МТЛ пристроїв ЕОМ, друкують машини та ін.). Режим праці та вимоги до электродвигателю опреде-ляются спеціальними технічними условиями.

Б. Нерегульовані приводи виконавчих механізмів управління, операцион-ных механізмів і технологічних пристроїв, механізмів дистанційного управління. Режим роботи двигуна тривалий чи повторнокороткочасний, нерегульований за частотою обертання, реверсивний чи нереверсивный.

У. Нерегульовані приводи приладів часу, програмних пристроїв, МТЛ са-мопишущих приладів та ін. Режим робота двигуна тривалий чи повторнократко-временный із постійною стабилизированной частотою обертання, нереверсивный.

Р. Приводи стежать системам управління (приводи РЛС, графопостроителей, ма-нипуляторов, привід стабілізації становища корпусів та інших.). Режим роботи длитель-ный чи повторно-кратковременный реверсивний, регульований по частоті вращения.

2. Характеристика джерела харчування двигуна: для постійного струму — напряже-ние і допущені струми навантаження; для змінного — напруга, частота й посвідку мережі (однофазна, трехфазная).

3. Конструктивні вимоги: спосіб кріплення двигуна; кількість вихідних кінців валу ротора; наявність вбудованих елементів (тахогенератор, редуктор і др.).

4. Функціональні вимоги: допускаемое зміна частоти обертання, спосіб регулювання, час перехідного процесу, характеристика режиму робота яка стежить системи та вхідних сигналов.

5. Експлуатаційні вимоги: термін їхньої служби; температура довкілля; тре-бования опірності лінійним прискоренням, вібрації, до ударним перевантажень, до змін атмосферного тиску і влажности.

6. Характеристика зовнішньої навантаження: числове значення чи закон зміни ста-тического моменту навантаження; швидкості і прискорення валу нагрузки.

2.2 Вибір серії электродвигателей.

По вихідним даним вибирають серії двигунів змінного чи постійного струму, відповідних вимогам пп. 1 і 2 групи приводу (А, Б, У чи Р) (див. под-разд. 2.1), використовуючи каталоги чи обмежувальні переліки, наприклад таблиці 2.1.

Групу серій і типів вибирають двигуни, задовольняють вимогам пп. 1−5 вихідних даних, порівнюючи вимоги з паспортними характеристиками конк-ретных типів двигунів. Передусім відбирають серії, відповідні напря-жению харчування, частоті сіті й необхідної постійної часу (для стежать систем), потім, враховуючи надзвичайний ступінь обов’язковості, вибирають серії і типи, задовольняють вимогам до конструкції, терміну; служби й опірності кліматичним і механи-ческим воздействиям.

Порівняльні характеристики деяких серій двигунів наведені у таблицях 2.2 і 2.3. Якщо вихідні вимоги переліком серій однієї групи не може бути удов-летворены, використовують серії нижчестоящих груп у таблиці 2.1: групу Б, наприклад, можна доповнити переліком груп У чи Г.

Таблиця 2.1-Перечень електродвигунів предпочтительного застосування |Группа|Общая |Серії чи типи | | |характеристика|электродвигателей | | | |змінного |постійного| | | |струму |струму | | |Сп|для |ЭДГ; типи: |ДКС; ДКМ | |А |ец|аппаратуры |АД-5; АДТ-6;|типы: | | |иа|магнитной |АДТ-1,6 |Д16−06; | | |ль|записи |КД-3,5 |ВДС-02 | | |ны| |КДП-6−4; |МД-0,35−2ОО| | |е | |ДК-16; |О-9 | | | | |КД-б-4 | | | | |интегрирующ|ИД-1; ИД-2; |ДИ-6−1500А | | | |не |ИД-9 | | | | |для |РД-09 |СЛ-267; | | | |потенциомет| |СЛ-367 | | | |-рических | | | | | |систем | | | |Б |Не|общего |УАД; АОЛБ; |Дв. авиац. | | |ре|при-менения|АОЛ |Д-100; МА | | |гу|Редук-торн.| |Ред.:МКМ; | | |ли|двигатели | |МСВ; | | |ру|со | |МС-160; | | |ем|встроенным | |МФА; ДР-1; | | |ые|редуктором | |5Р, МН чи | | | | | |ЭДН | |У | |зі | Р; ДСР; |ДПР; ДПМ в | | | |стабилизиро|ДСГ; ДСА; |ісп. Н3; | | | |-ванній |ДСМ; ДСДР; |ДРВ; ДП в | | | |частотою |ДСД; типи: |ісп. Цр, | | | |обертання |СД-09; ЭГ-10| | | |Керовані |АДП; ДИД; |ДПМ; ДПР; | |Р |загального |ЕМ; ДКМ; АД;|ДП, СЛ, ДП,| | |застосування в |ДМ; АДИ; |СД, ПЯ, | | |стежать |ДАД; АСМ; з| | | |системах |тахоге-нерат| | | | |орами АДТ; | | | | |ДГ; СМА; СМБ| |.

Таблиця 2.2-Электродвигатели постійного струму |Характерис|Серии електродвигунів | |тики | | |параметри | | | |Д |ДРВ|СД |ДПМ |ДПP |МіГ |ТАК | |Напряже|< |+ |- |- |- |+ |- |- | |ние |6 | | | | | | | | |харчування| | | | | | | | | |У, | | | | | | | | | | |6 |- |- |- |- |+ |- |- | | |12|- |- |- |+ |+ |+ |- | | |27|+ |+ |+ |+ |+ |+ |+ | | |60|- |+ |+ |- |- |- |- | | |11|- |- |- |- |- |- |- | | |0 | | | | | | | | |Номинал|от|0,1|0,1|8,0|0,5 |0,3 |10 |2,0 | |и | | | | | | | | | |ная | | | | | | | | | |мощно-с| | | | | | | | | |ть, Вт | | | | | | | | | | |до|200|300|150|14 |80 |600 |600 | |Электромех|25…|15.|11.|45.|12.|1,3…|30…| |ани-ческая| |.1|.1|90 |20 |8.5 |160 | |постоян-на|100|00 |50 | | | | | |я часу,| | | | | | | | |мс | | | | | | | | |З | |+ |- |+/- |+/- |- |- | |регуляторо|- | | | | | | | |м | | | | | | | | |швидкості | | | | | | | | |З |- |- |- |- |- |- |- | |редуктором| | | | | | | | |З |- |- |- |- |+/- |+/- |- | |тахогенер.| | | | | | | | |З 0 В «Лев «|- |- |- |- |- |- |+ | |і «Ін | | | | | | | | |З |- |- |- |- |- |- |+/- | |гальмівний | | | | | | | | |муфтою | | | | | | | | |Паля. |½|1 |1 |½ |½ |½ |1 | |кінців | | | | | | | | |валу | | | | | | | | |З |+ |+ |+ |- |+ |+ |+ | |фланцевым | | | | | | | | |кріпленням| | | | | | | | |З |+ |- |- |+ |+ |- |+ | |кріпленням| | | | | | | | |по | | | | | | | | |діаметру | | | | | | | | |Последоват|+ |- |- |- |- |- |+ | |ельно-го | | | | | | | | |возбуждени| | | | | | | | |я | | | | | | | | |Параллельн|+ |+ |+ |- |- |- |- | |ого | | | | | | | | |возбуждени| | | | | | | | |я | | | | | | | | |З |+ |- |- |+ |+ |+ |- | |постійним| | | | | | | | |магнітом | | | | | | | | |Термін |1,5|1,5|0,5|1,0 |3,0 | |0,5 | |служби, | | | | | | | | |тис. год, | | | | | | | | |макр. | | | | | | | | |У|к линейн.| | | | | | | | |с|ускор |35 |15 |15 |50 |100 | |35 | |т| | | | | | | | | |про| | | | | | | | | |і| | | | | | | | | |год| | | | | | | | | |і| | | | | | | | | |в| | | | | | | | | |про| | | | | | | | | |з| | | | | | | | | |т| | | | | | | | | |т| | | | | | | | | | |до |12 |10 |10 |10 |10 | |15 | | |вибрацион| | | | | | | | | |ным | | | | | | | | | |навантажень| | | | | | | | | |До ударным|35 |10 |35 |50 |50 | |35 | | |навантажень| | | | | | | | | |До |2,5|2,5|2,5|50- |50- | |2,5-| | |зовнішньому |-15|-15|-20|200 |300 | | | | |атмосферн|0 |0 |0 | | | |150 | | |ому | | | | | | | | | |давлений, | | | | | | | | | |кПа | | | | | | | |.

2.3. Вибір типорозміру двигуна і передатного відносини редуктора.

Енергетичні, кінематичні і динамічні показники приводу залежать одночасно від характеристик двигуна і південь від параметрів редуктора. Оптимальний ва-риант поєднання типорозміру двигуна, структури редуктора і його передатного отно-шения встановлюється, виходячи з енергетичного, кінематичного і динамиче-ского розрахунку системи ДВИГАТЕЛЬ-РЕДУКТОРНАВАНТАЖЕННЯ. Для приводів групи, А методика такого розрахунку розробляється стосовно конкретному виду привода.

Таблиця 2.3 Електродвигуни змінного струму |Характери|Серия єлектродвигателей | |сти-ки, | | |параметри| | | |Силовий |Малонагруженный| | |Кількість щаблів | | |поставлено |не поставлено |задан|не | | | | |про |поставлено | | |Не |[pic] |i1=i2=i3=…=| | |Минима|ревер | |= ik= = і =| | |льный |сивный| |2,89 |i1 = i2 = i3 | |обсяг | | |nопт= 0,942|=…= in= ik = | |переду| | |lniS |1,895 | |-чи | | | |nопт= 1,564 | | | | | |lniS | | |реверс|[pic] |i1=i2=i3=…=| | | |ивный | |= ik= = і =| | | | | |2,414 | | | | | |nопт= | | | | | |1,1346 lniS| | |Минима|Не | |i1=i2=i3=…=| |i1 = i2 | |- |ревер |ik+1=0,8|= ik= = і =|[pic]|= i3 = | |льный |сивный|54i1,2 |2,176 | |=…= in= | |привед| | |nопт= 1,286| |ik = = | |ен-ный| | |lniS | |1,554 | |момент| | | | |nопт=2,2| |инерци| | | | |69* | |і | | | | |*lniS | |переду| | | | | | |чи | | | | | | | |Ревер-|[pic] |i1=i2=i3=…=| | | | |сивный| |= ik= = і =| | | | | | |1,806 | | | | | | |nопт= 1,692| | | | | | |lniS | | | |Мінімальна | |[pic] | |сум-марная | |ikmin= | |кинемати-ческ| |1,202nопт=0,2*l| |на | |niS | |похибка | | |.

3.5. Допустимі відхилення передатних взаємин у механизмах.

При реалізації розробленої кинематической схеми через дискретності значе-ний чисел зубів, що їх цілими, найчастіше доводиться відхилятися від розрахункових значень передатних взаємин у щаблях і значення загального переда-точного відносини механізму. Допускаемое відхилення загального передатного отно-шения: +2%…-5%. У кінематичних механізмах отсчетных пристроїв похибка загального передатного відносини неприпустима. У силових механізмах типу 1 і 2 наи-более точно мають бути реалізовані передавальні відносини останніх щаблів, а малоинерционных механізмах типу 4 і п’яти — перших двох-трьох ступеней.

4. розрахунок геометрії зубчастих ПЕРЕДАЧ ЗАЦЕПЛЕНИЯ.

4.1. Эвольвентные циліндричні передачі зовнішнього зачеплення. Для зубчастих циліндричних передач використовуються терміни, ухвали і обозначения, встановлені ГОСТ 16 530–83 і ГОСТ 16 531–83.

Як стандартної величини зубчастих передач, задля забезпечення взаимозаме-няемости обраний модуль зачеплення m = p/?. Стандартний ряд модулів регламентиро-ван ГОСТ 9563–60. Значення модулів буде в діапазоні від 0,1 до 5 мм, що охоплюватиме обла-сть механізмів приладів, наведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1- Стандартні ряди модулів зубчастих передач, мм |Ряд|0.1|0,1|0,1|0,2 |0,25 |0,3|0,4 |0,5 |0,6 | |1 | |2 |5 | | | | | | | |Ряд| | | | | | | | | | |2 | | | | | | | | | | | |0,1|0,1|0,1|0,22 |0,28 |0,3|0,45|0,55|0,7 | | |1 |4 |8. | | |5 | | | | |Ряд|0,8|1,0|1,2|1,5 |2,0 |2,5|3,0 |4,0 |5,0 | |1 | | |5 | | | | | | | |Ряд| | | | | | | | | | |2 | | | | | | | | | | | |0,9|1,1|1,3|1,75 |2,25 |2,7|3,5 |4,5 | | | | |25 |75 | | |5 | | | |.

Исходнымым контуром аби визначити розміри і форми зубів коліс эвольвент-ного зачеплення є теоретичний вихідний контур рейки, стандартизованный для передач з модулем m ?1мм ГОСТ 9587–81, а m > 1 мм — ГОСТ 13 755–81. Стан-дартные параметри профілів: кут профілю? = 20°, коефіцієнт висоти голівки зуба h*a= 1, радіального зазору з* = 0,25.

4.1.2. Зміщення вихідного контуру в эвольвентных зубчастих передачах. Примене-ние передач зі зміщенням дозволяє істотно підвищити навантажувальну спроможність населення і довговічність передачі. Позитивне усунення вихідного контуру збільшує: изгибную міцність, т.к. підставу зуба стає ширше; контактну міцність, т. до, зменшується кривизна контактуючих профілів зубів; довговічність, т.к. подбо-ром коефіцієнтів усунення можна зменшити відносне ковзання сопрягае-мых профілів і, отже, їхню зношеність. При застосуванні оптимальних зсувів підвищення изгибной міцності зубів може становити 70%, контактної 30%, долго-вечности по зносу 50%. У цьому технологія й вартість виготовлення коліс зі зміщенням не змінюються проти нульовими (без усунення). Застосування усунення дозволяє також у простий спосіб отримати заданий межосевое відстань передачі, без використання косозубых коліс, складніших технологи-чески і менше точних кинематически.

Тому эвольвентные циліндричні передачі, які мають якісні показа-тели повинні прагнути бути високими, необхідно проектувати з оптимальними коэффициен-тами смещения.

4.2. Вибір коефіцієнтів усунення вихідного контуру X .

Значення коефіцієнтів усунення вихідного контуру зубчастих коліс у парі X1, і X2 слід забезпечити виготовлення зубів без підрізання і заострения, а коефіцієнт перекриття у передачі може бути щонайменше 1,2; ще, вони визначаються назна-чением передачі, тобто. необхідністю отримати максимальну изгибную чи контакт-ную міцність, чи максимальну зносостійкість, і навіть тим, поставлено межосевое відстань чи нет.

Значення мінімально необхідного коефіцієнта усунення Хmin, обеспечивающее відсутність підрізання робочого профілю, то, можливо розраховане по формуле:

Xmin= hl*- ha*- 0,5 · z · sin2 ?,.

(4.1) де — hl*, ha*коэффициенты граничной висоти і висоти голівки зуба, zчисло зубів колеса,.

? — кут профиля.

Для стандартних вихідних контурів hl*- ha*= 1.

У силових передачах з відносно низькою твердістю поверхонь зубів НВ?350 несуча здатність визначається контактної міцністю і сумарний, коэф-фициент усунення Х? = X1+ Х2 повинен мати максимально можливе значення. У зубів із високим твердістю критичною є изгибная міцність, у своїй, задля забезпечення рівної міцності зубів коліс пари коефіцієнт усунення X1 меншого колеса може бути максимальним. У точних силових і кінематичних передачах необхідно, щоб знос зубів обох коліс був мінімальним, що забезпечується великим коефіцієнтом усунення більшого колеса. Якщо межосевое відстань прямозубой передачі не поставлено, коефіцієнти усунення коліс вибирають за таблицею 4.2, згідно з критерієм, який передачі визначальний: До — умова найбільшої контактної міцності, І - умова найбільшої изгибной інности, ІЗ — умова найбільшої износостойкости.

При виборі коефіцієнтів усунення у цій таблиці забезпечуються относите-льная товщина эубьев лежить на поверхні вершин s*a? 0,25 і коефіцієнт перекриття ??? 1,2. Проміжні значення коефіцієнтів усунення знаходять лінійним интер-полированием.

У передачах з заданим межосевым відстанню aw не рівним делительному a = 0,5 m (z1+ z2) розраховують сумарний коефіцієнт усунення Х? (розділ 4.3), та був виробляють його розбивку на складові X1 і Х2 в відповідність до определяющи-ми критеріями передачі, пропорційно значенням X1 і Х2 у графах таблиці 4.2, по формулам:

[pic] [pic],.

(4.2).

[pic] - значення сумарного коефіцієнта усунення в таблиці 4.2 для відповідних значень Z1 і Z2.

У цьому має бути: XSХ1min, X2 >X2min.

Значення мінімально необхідних коефіцієнтів усунення знаходять по формулі (4.1).

|Таблиця 4.2 | | | | | | | | | | | |Z2 |Z1 | |Вихідні дані | |Числа |Шестерні і |[pic], Z2[pic] | |зубьев|колеса | | |Модуль, мм |mпо ГОСТ 9563–60 | |Нормальний вихідний |mda.

У формулах (4.3) і (4.4): Dдіаметр вимірювального ролика (кульки) опреде-ляется з умови D (1,7? m. У цьому стандартні значення діаметрів роликів вибираються з низки: (ГОСТ 2475−62): 0,260; 0,289; 0,346; 0,404; 0,433; 0,462; 0,577; 0,722; 0,866; 1,010; 1.023; 1,155; 1,193; 1,302; 1,432; 1,443; 1,591; 1,732; 1,790; 2.021; 2,045; 2,309; 2,387; а стандартні значення діаметрів кульок з низки: (ГОСТ 3722−8I): 0,25; 0,3; 0,36; 0,4; 0,5; 0,508; 0,6; 0,635; 0,68; 0,7; 0,8; 0,85; 1,00; 1,2; 1,3; 1,5; 1,588; 1,984; 2,0; 2,381; 2,5. dD — діаметр окружності, що проходить через центр ролика (кульки): dD = d cos (t /cos (D ;

(4.5).

(D — кут профілю зуба на окружності діаметра dD, що може бути знайдено із системи рівнянь inv (D = inv (t + D/(z?m?cos (t) — ((/2 -2?x ?tg ()/z ;

(4.6).

(D = 1,3945(inv (D + 1,66 10−3) 0,235 — 0,183.

(4.7).

2. Розрахунок довжини загальної нормальний Wm .

Визначення довжини загальної нормальний виробляють, послідовно розраховуючи: А) кут профілю ?x у точці на концентрической окружності діаметром dx = d +2xm:

[pic] (4.8).

[pic][pic].

Малюнок 4.1.

Б) розрахункове число зубів в довжині загальної нормали.

[pic]. (4.9).

У) дійсне число зубів zn, охоплюване при контрольному замере, полу-чается округленням znr до найближчого цілого значения;

Р) довжину загальної нормали.

[pic] (4.10).

Граничні відхилення довжини загальної нормальний та розміру по роликам определяются для мелкомодульных передач — по ГОСТ 9178–81, а передач з модулем m? 1 мм — по ГОСТ 1643–81.

4.2 Розрахунок геометрії прямозубых циліндричних эвольвент-ных передач внутрішнього зацепления.

4.2.1. Терміни, ухвали і позначення, модулі і параметри вихідного кон-тура прямозубых циліндричних звольвентных передач внутрішнього зачеплення — по п 4.1.1 — 4.1.3.

4.2.2. Зміщення вихідного контуру передач внутрішнього зачеплення вибирають за таблицею 4.4.

4.2.3. Розрахунок геометрії прямозубых циліндричних эвольвентных передач вну-треннего зачеплення відповідно до Р «ОСТ 19 274−73 приведено у таблиці 4.5,.

Таблиця 4.4 Коефіцієнти усунення [pic] для передач внутрішнього зацепления при m=1…2 мм |Z2 |Z1 | |Вихідні дані | |Числа зубьев|шестер|Z1 | | |ні | | | |колеса|Z2 | |Модуль |по ГОСТ 9363–60, табл.4.1 | |Нормальний исходный|по ГОСТ 9587–81 по ГОСТ 13 755–81 | |контур | | |Основні геометричні параметри | |Коефіцієнти |Див. таблицю 4.4 | |усунення | | |Ділильні |шестер|[pic] | |діаметри |ні | | | |колеса|[pic] | |Делительное |[pic] | |межосевое | | |рас-стояние | | |Коефіцієнт |[pic] | |різниці смеще-ний | | |Кут зачеплення |[pic] | |Межосевое |[pic] | |відстань | | |Діаметри |шестер|[pic] | |вершин |ні | | |зубів | | | | |колеса|[pic] | |Діаметри |шестер|[pic] | |западин |ні | | | |колеса|[pic] | |Висота |шестер|[pic] | |зубів |ні | | | |колеса|[pic] | |Передатне число |[pic] | |Початкові |шестер|[pic] | |діаметри |ні | | | |колеса|[pic] | |Геометричні показники якості зачеплення | |Кути |шестер|[pic] | |профілів на |ні | | |поверностях | | | |вершин | | | | |колеса|[pic] | |Товщина |шестер|[pic] | |зубів на |ні | | |поверхнях| | | |вершин | | | | |колеса|[pic] | |Koэффициент |[pic] | |торцового пере- | | |тия | |.

Примітка. Для стандартних вихідних контуров:[pic] [pic]; [pic] Визначення кута зачеплення [pic]производят як і й у передач зовнішнього зацеп-ления відповідно до формулою в таблиці 4.3, приймаючи (=xd/(z2 — z1).

4.3. Розрахунок геометрії реечных циліндричних прямозубых передач.

4.3.1. Тернины, ухвали і позначення, модулі і параметри вихідних конту-ров реечных передач — по пп. 4.1.1- 4.1.3.

4.3.2 Розрахунок геометрії зубчастого колеса і рейки приведено у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6. Реечные циліндричні прямозубые передачи.

Розрахунок геометричних параметрів |Найменування |позначення, розрахункові формули, | |параметра |вказівки | |Вихідні дані | |Кількість зубів |Z1 | |зубчастого колеса | | |Модуль, мм | m— по ГОСТ 9563–75 | |Нормальний исходный|m 1 по | |контур |ГОСТ 13 755−81 | |Коефіцієнт |[pic] | |усунення зубча-того| | |колеса | | |Висота рейки, мм |H | |Довжина нарізаною |L | |частини рей-ки, мм | | |Основні геометричні параметри | |Рейка | |Нормальний крок, мм |[pic] | |Кількість зубів |[pic] | |Уточнена довжина |[pic] | |нарізаною частини | | |Висота зуба, мм |[pic] | |Висота голівки |[pic] | |зуба, мм | | |Товщина зуба, мм |[pic] | |Відстань від |[pic] | |базової плоско-сти | | |рейки до осі | | |колеса, мм | | |Діаметр |[pic]; приймають по ГОСТ 2475–62 | |вимірювального | | |роли-ка, мм | | |Відстань від |[pic] | |базової | | |поверх-ности до | | |ролика, мм | | |Зубцювате колесо | |Ділильний |[pic] | |діаметр, мм | | |Діаметр вершин |[pic] | |зубів, мм | | |Діаметр западин, мм |[pic] | |Геометричні показники якості задапления | |Товщина зубів на |[pic] | |поверности вершин, | | |мм | | | |[pic][pic] | |Коефіцієнт | | |перекриття | |.

4.4. Розрахунок геометрії конічних прямозубых передач.

4.4.1. Терміни, ухвали і позначення, які стосуються цим передачам, уста-новлены ГОСТ 16 530–83 і ГОСТ 19 325–73.

4.4.2. Модулі конічних передач відповідають модулями циліндричних і встановлено ГОСТ 9563–75.

4.4.3. Вихідний контур конічній передачі. Аналогом звичайною зубчастою рейки для кони-ческой передачі є пласке конічне колесо з кутом делительного конуса? = 90°, профіль зубів якого осіб на зовнішньому делительном діаметрі відповідає профілю вихідного контуру. Вихідні контури: для m< I мм — по ГОСТ 9587–81, для m>1мм ГОСТ I3754−8I (останній практично збігаються з контуром циліндричних передач по ГОСТ I3755−8I) .

4.4.4. Осьова форма зубів. Відповідно до ГОСТ 19 325–73 розрізняють три фор-мы зубів конічних коліс, зумовлені становищем вершин конусів делительного 8, виступів ?n і западин? f на осі колеса. Найчастіше застосовують форму I — пропор-ционально понижающиеся зуби — все вершини конусів совпадают.

4.4.5. Вибір чисел зубів коліс в конічних передачах. Знижуючі кониче-ские передачі слід виконувати з передаточным числом до 10, що б — до 3,15. Для ортогональних конічних передач (кут перетину oceй? = 90°) числа зубів шестерні і колеса мають відповідати одна одній: число зубів шестерні 12 13 14 15 16 17 мінімальне число зубів колеса 30 26 20 19 18 17.

4.6.6. Зміщення вихідного контуру. Задля більшої максимальної износостой-кости застосовують позитивне усунення що виробляє колеса для шестерні і негативне, який дорівнюється модулю попередньому, для колеса: x1 = -x2 (табл. 4.8).

4.4.7. Розрахунок геометрії прямозубых конічних передач з осьової формою зубів I відповідно до ГОСТ 19 624–74 приведено у таблиці 4.7.

Таблипа 4.7. Конічні прямозубые передачі Розрахунок геометричних параметрів |Найменування |Позначення, розрахункові формули | |параметра |вказівки | |Вихідні дані | |Числа зубів |шестер|Z1 | | |ні | | | |колеса|Z2 | | Модуль, мм |meпо ГОСТ 9563–60, | |Нормальний вихідний |me< по ГОСТ 9587–81; me>1 по | |контур |ГОСТ 13 754−81 | |Коефіцієнти |шестер|[pic] | |усунення |ні | | | |колеса|x2=-x1 | |Міжосьовий кут |? | |Основні геометричні параметри | |Кількість зубів |[pic] | |плоского колеса | | |Зовнішнє конусное |[pic] | |відстань, мм | | |Ширина зубчастого |[pic]; [pic] | |віденця, мм | | |Середнє конусное |[pic] | |расстояние, мм | | |Середній окружної |[pic] | |модуль, мм | | |Зовнішній |шестер|[pic] | |делитель-ный |ні | | |діаметр, мм | | | | |колеса|[pic] | |Середній |шестер|[pic] | |делитель-ный |ні | | |діаметр, мм | | | | |колеса|[pic] | |Передатне число |[pic] | |Кут |шестер|[pic] | |делительного |ні | | |конуса | | | | |колеса|[pic] | |Зовнішня |шестер|[pic] | |висота |ні | | |го-ловки | | | |зуба, мм | | | | |колеса|[pic] | |Зовнішня |шестер|[pic] | |висота но-жки|ни | | |зуба, мм | | | | |колеса|[pic] | |Зовнішня |шестер|[pic] | |висота зуба, |ні | | |мм | | | | |колеса|[pic] | |Кут ніжки |шестер|[pic] | |зуба |ні | | | |колеса|[pic] | |Кут голівки |шестер|[pic] | |зуба |ні | | | |колеса|[pic] | |Кут конуса |шестер|[pic] | |вершин |ні | | | |колеса|[pic] | |Кут конуса |шестер|[pic] | |западин |ні | | | |колеса|[pic] | |Зовнішній |шестер|[pic] | |діаметр |ні | | |вершин, мм | | | | |Колеса|[pic] | |Відстань от|шестер|[pic] | |вер-шины до |ні | | |площині | | | |зовнішньої, | | | |окружно-сти | | | |зубів, мм | | | | |колеса|[pic] |.

Примітка. Для стандартних вихідних контурів: [pic][pic]; [pic].

4.5 Розрахунок геометрії червячных циліндричних передач.

4.5.1 Терміни, ухвали і позначення, які стосуються черв’ячним передачам, встановлено ГОСТ 16 530–83 і ГОСТ 18 498–73. У механізмах приладів застосовуються, переважно, ортогональные черв’ячні передачі з архімедовим черв’яком (передача ZA).

4.5.2 Модулі (в осьовому сечении) і коефіцієнти діаметра черв’яка, — ці пара-метры, що визначають розміри черв’яка, встановлює ГОСТ I9672−74, значення моду-лей буде в діапазоні від 0,1…5 мм: 0.10; 0.125; 0,16; 0,20, 0,25; 0,315? 0,40; 0,50; 0,63; 0.80; 1,0;1,25; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0.

Коефіцієнти діаметра черв’яка наведені у таблиці 4.8. Ряд I слід пред-почитать ряду 2.

Таблиця 4.8. Коефіцієнти діаметра черв’яка |Ряд I|6,3 |8,0 |10,0 |12,5 |16,0 |20.0 |25,0 | |Ряд 2|7,1 |9.0 |11,2 |14,0 |18,0 |22,4 |- |.

4.5.3 Вихідний черв’як. Параметри профілю черв’яка, що визначають форму крученийков і зубів червячного колеса і що утворюють профіль вихідного черв’яка, установ-лены для m I мм ГОСТ 20 184–81.

4.5.4. Кількість витків черв’яка приймають зазвичай z1 = 1…4; число зубів на колесі z2>24.

4.5.5. Зміщення в червячной парі. Застосовується зміни межосевого рас-стояния й коефіцієнтом усунення черв’яка x=(aw-a)/m; при цьому гео-метрия черв’яка не змінюється; змінюються лише розміри віденця зубчастого колеса. Пре-дельные значення коефіцієнтів усунення, з умов підрізання і заострения зубів, розраховують по формулам: xmin=1−0,0585z2.

(4.11) xmax=0,05z2−0,12.

(4.12).

4.5.6. Розрахунок геометрії циліндричних ортогональних передач SA, в соответ-ствии з ГОСТ 19 650–74, приведено у таблиці 4.9.

Таблиця 4. 9 Циліндричні ортогональные черв’ячні передачи.

Розрахунок геометричних параметрів |Найменування |позначення, розрахункові формули, | |параметра |вказівки | |Вихідні дані | |Кількість витків |[pic] | |черв'яка | | |Кількість зубів колеса |[pic] | |Модуль, мм |mпо ГОСТ 19 672–74 | |Вихідний черв’як |m1по ГОСТ | | |19 036−81 | |Коефіцієнт диаметра|qпо ГОСТ 19 672–74 | |черв'яка | | |Межосевое |aw | |відстань, мм | | |Основні геометричні параметри | |черв'як | |Ділильний кут |[pic] | |підйому витка | | |Ділильний диаметр,|[pic] | |мм | | | Розрахунковий крок, мм |[pic] | | Діаметр вершин |[pic] | |витків, мм | | |Діаметр западин, мм |[pic] | |Висота витка, мм |[pic] | |Довжина нарізаною |[pic] | |частини, мм | | |Колесо | |Коефіцієнт |[pic] | |усунення | | |Ділильний |[pic] | |діаметр, мм | | |Діаметр вершин |[pic] | |зубів, мм | | |Діаметр западин, мм |[pic] | |Найбільший діаметр, |[pic][pic] | |мм | | |Кут бічного скоса |[pic]; округлити до 5? | |зубів, (???) | | |Ширина віденця, мм |[pic] | |Передача | |Делительное |[pic] | |межосевое | | |рассто-яние, мм | | |Межосевое |[pic] | |відстань, мм | | |Передатне число |[pic] |.

[pic] |Початковий |червяка|[pic] | |діаметр, мм | | | | |колеса |[pic] | |Контрольні розміри черв’яка | |Хід витка, мм |[pic] | |Делительная товщина |[pic] | |по хорді витка, мм | | |Висота до хорди |[pic] | |витка, мм | | |Діаметр |[pic]; приймають по ГОСТ 2475–62 | |вимірювального | | |ролика, мм | | |Розмір черв’яка по|[pic] | |роликам, мм | |.

Примітка. Для стандартних вихідних хробаків: [pic] при m1 мм.

5. Розрахунок силових параметрів в зубчастих передачах.

5.1. Моменти сил, передані сусідніми валами пов’язані соотношением:

[pic] ,.

(5.1) де ТI і ТII — моменти сил на валах I і II відповідно, iI-II — передатне ставлення між валом I і II; ?1−2 — ККД звичайною зубчастою пари під час передачі потужності від колеса 1 до колесу. Аналогічне співвідношення пов’язує моменти сил будь-яких двох сусідніх валів. Зв’язок між моментами вхідного валу I і вихідного валу IV (рисунок.5.1) визначається формулой:

[pic], (5.2) де ТIV — момент сил на валі IV; iI-II, iII-III, iIII-IV — передавальні відносини між сусідніми валами, ?1−2, ?3−4, ?5−6, — ККД зубчастих пар

5.2. Формули визначення зусиль у зацеп-лении зубчастих коліс наведені у таблиці 5.1.

Малюнок 5.1.

Таблиця 5.1 Зусилля в зацеплениях зубчастих коліс. |Вигляд |Зусилля, М | |зубчат| | |ой | | |переду| | |чи | | | |Окружне |радіальне |осьове |нормальне | |Цилинд|[pic] |[pic] | |[pic] | |ри-чес| | | | | |кая, | | | | | |прямо-| | | | | |зубая | | | | | |Кониче|[pic] |[pic][pic] |[pic][pic]|[pic] | |скаю | | | | | |прямоз| | | | | |убая | | | | | |червяч|[pic][pic]|[pic] |[pic] |[pic] | |ная-ци| | | | | |линдри| | | | | |-ческа| | | | | |я | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Примітка: У формулах T1 і Т2 — моменти сил на | |провідному і відомому колесі соот-ветственно; Діаметри d | |W1 і dW2 в мм; в формулах для червячннх передач | |верхній знак — при провідному червяке, нижній — при | |провідному колесі, ?Т — наведений кут тертя профілів| |в червячной парі: ?Т = arctgfпр. |.

Значення наведеного коефіцієнта тертя fпp відповідні їм значення кутів тертя? Т залежить від швидкості відносного скольжения:

[pic], (5.4) де n1 — частота обертання черв’яка, об/мин.

Значення fпр і ?Т наведені у таблиці 5.2.

Таблица 5.2 |vs, |fпр |?Т, |vs, |fпр |?Т, | |м/с | |(???) |м/с | |(???) | |0,01|0,11…0.12 |6,3…6,8|1,5 |0,0400,050|2,3…2,9| |0,1 |0,08…0.09 |4,5…5,2|2,0 |0,035…0,04|2,0…2,6| | | | | |5 | | |0,25|0,063…0,07|3,7…4,3|2,5 |0,030…0,04|1,7…2,3| | |5 | | |0 | | |0,5 |0,055…0,06|3,2…3,7|3,0 |0,028…0,03|1,6…2,0| | |5 | | |5 | | |1,0 |0,045…0,05|2,6…3,2|4,0 |0,023…0,03|1,3…1,7| | |5 | | |0 | |.

5.3. Визначення КПД.

Формули для визначення ККД наведені у таблиці 5. З Таблиця 5. З |Вигляд звичайною зубчастою |Розрахункова формула|Коэффициент | |передачі | |навантаження | |Цилиндрическая |[pic] |[pic] | |прямозубая | | | |Конічна |[pic] | | |прямозубая | | | |Червячная|Червяк|[pic] |[pic] | |цилиндрич|е | | | |е-ская | | | | |при | | | | |веду-щем:| | | | | |колесе|[pic] | | |Примечание:В формулах: для циліндричних і конічних| |зубчастих передач: | |f — коефіцієнт тертя на новерхностм профілів зубів.| |Орієнтовні значення f залежить від поєднання | |матеріалів коліс в звичайною зубчастою парі і приведені нижче: | |Загартована сталь по загартованою стали 0,06 | |Сталь про сталь | |0,05…0,1 | |Сталь uo бронзі, бронза по бронзі | |0,07…0,1 | |Сталь але текстолиту | |0,12 | |Сталь по полімерним матеріалам 0,06…0,1 |.

5.4 Реакції в опорах.

Працюючи механізмів в опорах валів зубчастих передач виникають реакції, значения яких залежить від виду передачі, зусиль у зацеплениях зубчастих пар і распо ложения зубчастих коліс щодо опор.

1. Опори валів прямозубых передач зовнішнього зацепления.

Можливі три варіанта розташування коліс щодо опор: у суцільному прольоті (рисунок5.2а), консольное (малюнок 5.2б), комбіноване (малюнок 5.2в).

а б в.

Малюнок 5.2 Hагpyзкa в опорах при розташуванні коліс із малюнка 5.2а: |Номер |Радіальна навантаження, М | |опори | | |I |[pic] | |II |[pic] | |III |[pic] | |IV |[pic] | |V |[pic] | |VI |[pic] |.

Навантаження в опорах при розташуванні коліс із малюнка 5.2б: |Номер |Радіальна навантаження, М | |опори | | |I |[pic] | |II |[pic] | |III |[pic] | |IV |[pic] | |V |[pic] | |VI |[pic] |.

|Нагрузки в опорах при розташуванні коліс по | |малюнку 5.2в: | |Номер |Радіальна навантаження, М | |опори | | |I |[pic] | |II |[pic] | |III |[pic] | |IV |[pic] | |V |[pic] | |VI |[pic] | |VII |[pic] | |VIII |[pic] |.

5.5.Конические передачі. (малюнок 5.3) [pic].

а б.

Малюнок 5.3.

Навантаження в опорах при розташуванні коліс із малюнка 5.3а |Номер|Радиальная навантаження |Осьова| | | | | |опори| |нагруз| | | |ка | |I |[pic] | | | | |[pic] | |II |[pic] | | |III |[pic] | | | | |[pic] | |IV |[pic] | |.

Навантаження в опорах при розташуванні коліс із малюнка 5.3б: |Номер|Радиальная навантаження |Осьова| | | | | |опори| |нагруз| | | |ка | |I |[pic] | | | | |[pic] | |II |[pic] | | |III |[pic] | | | | |[pic] | |IV |[pic] | |.

5.6 Червячная передача (малюнок 5.4).

[pic].

Малюнок 5.4.

Складові повних навантажень: |Номер|Составляющие від сили | |опори| | | |[pic] |[pic] |[pic] | |I |[pic] |[pic] |[pic] | |II | |[pic] |[pic] | |III |[pic] |[pic] |[pic] | |IV | |[pic] |[pic] |.

Результуючі навантаження на опори: |Ном|Правое напрям лінії витка черв’яка при | |ер |обертанні | |опо| | |-ры| | | |по годинниковий стрілці |проти годинниковий стрілки | | |Радіальна |Осе-|Радиальная |Осі-| | |навантаження, М |вая |навантаження, М |вая | | | |нагр| |нагр| | | |у-зк| |вузька| | | |а, М| |, М | |I |[pic] |[pic|[pic] |[pic| | | |] | |] | |II |[pic] | |[pic] | | |III|[pic] |[pic|[pic] |[pic| | | |] | |] | |IV |[pic] | |[pic] | |.

|Но-|Левое напрям лінії витка черв’яка при | |мер|вращении | |опо| | |-ры| | | |по годинниковий стрілці |проти годинниковий стрілки | | |Радіальна |Осе-|Радиальная |Осі-| | |навантаження, М |вая |навантаження, М |вая | | | |нагр| |нагр| | | |у-зк| |вузька| | | |а, М| |, М | |I |[pic] |[pic|[pic] |[pic| | | |] | |] | |II |[pic] | |[pic] | | |III|[pic] |[pic|[pic] |[pic| | | |] | |] | |IV |[pic] | |[pic] | |.

Электродвигатели.

Електродвигуни — генератори типу ДГ.

|Технические характеристики |ДГ-0,1А|ДГ-0.5|ДГ-1ТА|ДГ-2ТА|ДГ-ЗТА|ДГ-5ТА| | | |ТА | | | | | |Напруга |обмоток порушення |36 |36 |36 |36 |36 |36 | |питнания, У |двигуна і | | | | | | | | |тахогене-ратора | | | | | | | | |управління двигуна |30 |30 |30 |30 |30 |30 | |Частота, гц |400 |400 |400 |400 |400 |400 | |Корисна потужність двигуна, Вт |0,07 |0,5 |1,0 |2,0 |3,0 |5,0 | |Поводить момент • 104, М м |0,83 |3,67 |6,37 |11,94 |35,8 |79,6 | |Пусковий мо- | (+20 ±5)єС |2,548 |9,8 |15,68 |33,32 |88,2 |215,6 | |мент • 104 Н· м | | | | | | | | |за нормальної температури| | | | | | | | | | | | | | | | | | |(+100±5)єС |1,96 |8,82 |15,68 |31,36 |78,4 |215,6 | |Момент інерції обертових частин |4,9 |12,74 |7,84 |10,78 |36,26 |39,2 | |•108, кг· мІ | | | | | | | |Электромеханическая стала |120 |100 |68 |68 |36 |30 | |часу, мс | | | | | | | |Швидкість |при нормальної |8000 |13 000 |15 000 |16 000 |8000 |6000 | |обертання, об/мин|температуре | | | | | | | | |за нормальної температури |7000 |12 000 |14 000 |15 000 |6000 |5000 | | |+ 100 °З | | | | | | | |Гарантійний срок|от -60°С до+100єС |500 |500 |500 |500 |500 |500 | |служби, год: | | | | | | | | |за нормальної температури | | | | | | | | | |від 60єС до + 70єС |1500 |1500 |1500 |1500 |1500 |1500 |.

Електродвигуни — генератори типу АДТ.

|Технические характеристики |АДТ-1 |АДТ-1А |АДТ-1Б |АДТ-С | |Напруга |тахогенератора|110 |5 5 |110 |110 | |харчування | | | | | | |обмоток, В | | | | | | | |управління |110 |110 |110 |110 | | |двигуна | | | | | |Частота, гц |400 — 500 |400 — 500 |400 — 500 |400 — 500 | |Корисна потужність |32 |32 |13 |13 | |двигателя, Вт | | | | | |Поводить момент • 104, М м |78,4 |78,4 |194 |194 | |Пусковий момент •104, Н? м |147 |147 |296 |296 | |Момент інерції обертових | | | | | |частин •108, кг м2 | | | | | |Швидкість обертання, об./хв |4000 |4000 |4000 |4000 | |Гарантійний термін службы, ч |2000 |2000 |2000 |2000 |.

Електродвигун асинхронний з полым ротором керований типу ДИД.

|Технічні характеристики |ДИД-0. 1ТА|ДИД-0,5ТА |ДИД-0,6ТА |ДИД—1ТА|ДИД-2ТА |ДИД-ЗТ|ДИД-5Т| | | | | | | |А |А | |Корисна потужність двигуна, Вт |0,1 |0,5 |0,6 |1, 0 |2,0 |3,0 |5 | |Поводить момент • 10 4, М? м |1, 47 |3,43 |6,37 |8,82 |18,. 0 |54,8 |117,6 | |Пусковий момент • 10 4, М? м |2,55 | |9,8 | |34, 0 | |215,6 | |за нормальної температури +20 ±5 °З | |6,86 | |15.68 | |88,2 | | |за нормальної температури +100 5 °З | |2,548 | |13,72 | |78,4 | | |Момент інерції обертових |2., 205 |4,41 |7,35 |6,86 |8,8 |23,5 |245 | |частин • 10 8, кг. мІ | | | | | | | | |Электромеханическая посаду. времени|90 |80 |50 |38 |32 |26 |52 | |, мc | | | | | | | | |Швидкість обертання, про / хв при|12 000 |14 000 |16 000 |18 000 |18 000 |8000 |6000 | |температурі +20±5 °З | | | | | | | | |Напруга харчування, У |220 |24 |220 |220 |220 |127/22| | | | | | | |0 | |Частота, гц |50 |50 |50 |50 |50 |50 | |Корисна потужність двигуна, Вт |0,02|0,012|0,012|6,85.10-|0,014| | | | | |3 |5 | | | |Номінальний поводить момент, М |0,09| |1,96.|0,196 |0,068|0.028 | |•м |8 | |10−3 | |7 | | |Максимальний поводить момент, | |0,068| | | |0.078 | |Н•м | |6 | | | | | |Пусковий момент, Н•м |0,09|0,049| | | | | | |8 | | | | | | |Швидкість обертання, про / хв |2,0 |2,0 |60 |1/300 |2,0 |3000 | |Гарантійний термін їхньої служби, год: |длит|1 рік| | | | | | |. | | | | | |.

Электродвигатели постійного струму типу ДПР.

|Тип |Ско- |Мо-мен|Напряжение харчування, У | |элект-|рость |т инер| | |родви-|враще-|- | | |гателя| |ции | | | |ния, |рото-р| | | |об/ми |а •108| | | | | | | | | |кг· м2 | | | | | |3,0 |6,0 |12,0 |14,0 |27,0 | |Напруга харчування, |27 |27 |27 |27 |27 |27 |27 | |У | | | | | | | | |Номінальна мощность,|7 |8 |20 |20 |20 |20 |20 | |Вт | | | | | | | | |Поводить момент |102 |127 |324 |319 |324 |324 |324 | |· 104, М · м | | | | | | | | |Швидкість обертання, |7000|5500|6000 |6000 |6000 |6000 |6000 | |об./хв | | | | | | | | |Режим роботи |Длит|Длит|П/кр. |Длит.|П/кр. |Длит. |П/кр. | | |. |. | | | | | | |Гарантійний термін |1000|400 |500 |500 |400 |450 |500 | |служби, год | | | | | | | | |Маса, кг |0,4 |0,5 |0,5 |0,9 |0,4 |0,5 |0,4 | |Момент інерції | | |39 |125 |39 | |42 | |вращающихся частин| | | | | | | | |· 10 8, кг · м 2 | | | | | | | | |Электромех. | | |0,02 |0,011|0,02 |0,02 |0,02 | |стала, з | | | | | | | |.

Електродвигуни постійного струму типу СЛ.

|Напряжение харчування, У |27 |27,5 |27,5 | |Номінальний момент •104, Н|2943 |102 |102 | |· м | | | | |Номінальна потужність, Вт |250 |7 |7 | |Швидкість обертання, об./хв |8000 |7000 |7000 | |Режим роботи |Прод. |Длит. |П/кр. | |Гарантійний термін їхньої служби, год |500 |500 |50 000цикл | |Маса, кг |3,6 | | | |Технічні |Д-75|Д-100-|Д-100-|Д-100−1|Д-120|Д-160 |Д-200−8| |характеристики | |3 |8 |0 | | | | |Напруга харчування, У |27 |27 |27 |27 |27 |27 |27 | |Номінальний момент •10 4|956 |2649 |1080 |814 |7848 |2060 |2354 | |, Нм | | | | | | | | |Номінальна потужність, Вт |75 |100 |90 |80 |120 |160 |200 | |Швидкість обертання, |7500|3000 |8000 |9500 |1200 |5500 |8000 | |об./хв | | | | | | | | |Режим роботи |П/кр|Прод. |Прод. |Прод. | |П/кр. |Прод. | | |. | | | | | | | |Гарантійний термін їхньої служби, |500 |500 |500 |400 |50 |25цикл|10 | |год | | | | | | | | |Маса, кг |1,4 |2,6 |3,0 |2,0 | |1,8 |3,5 |.

Технические.

характеристики |Д-0,1 |Д-0,16 А |Д-5 |Д-7 |Д-25А |Д-25−1С |Д-40 |Д-50А |Д- 55 | |Напруга харчування, У |2,8 |4,5 |27 |27,5 |27 |27 |27 |27 |27 | |Номінальний момент •10 4, Н · м |4,9 |6,37 |41,2 |102 |399 |285 |687 |412 |952 | |Номінальна потужність, Вт |0,092 |0,2 |5 |7 |25 |20 |50 |50 |55 |.

|Швидкість обертання, об./хв |1500 |3000 |12 000 |7000 |6000 |8400 |7000.

|11 400 |4500 | |Режим роботи |Длит. |Цикл. |Длит. |Длит |Длит. |Прод |Прод. |П/кр. |Длит. | |Гарантійний термін їхньої служби, год |200 | |250 |1500 |1000 |1000 |70 |500 |1080 | |Маса, кг |0,1 | | | |0,7 |0.9 |0,8 |1,3 |1,5 | | ———————————- ?х Т=Т (?).

Тн=Тн (?н).

[pic]??

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою