Економічна освіта й економічна культура суспільства

Завдання і роль економічної освіти в розвитку економіки України

Сьогодні в Україні актуальною є проблема методики викладання економіки. Ми стаємо свідками реформування системи вищої освіти. Все більша увага приділяється самостійній роботі студентів. Помітні також і інші тенденції. Мета дисципліни — отримання систематизованих психолого-педагогічних знань та вмінь, необхідних як для професійної педагогічної діяльності з викладання економічних дисциплін, так і для підвищення загальної компетенції у міжособистісних стосунках.

Економічна освіта покликана сформувати у громадян України не тільки знання, діловитість, підприємницькі здібності, а й економічну культуру. Економічна освіта сприяє розвитку економічного мислення на основі глибокого розуміння економічних процесів. У свою чергу, це дає можливість аналізувати факти та явища економічного життя, фактори і способи вирішення економічних завдань. Економічна освіта тісно пов’язана зі створенням власної ефективної економіки. Економіка як жива система, особливий простір, в якому постійно перебуває кожний з нас, є системою знань, необхідних для формування економічного мислення, поведінки і культури, що досягається в процесі отримання економічної освіти.

Важливою галуззю економіко-соціологічного знання є вивчення економічної поведінки людей і факторів, що цю поведінку визначають. Як відомо, поняття «економічна поведінка» складається з: мотивації, що спрямована на підвищення свого добробуту (підвищення кваліфікації теж); мислення, що віддзеркалює економічні зв’язки та відношення між суспільними, виробничими та особистісними суб'єктами; вчинків, що базуються, з одного боку, на національних традиціях, а, з іншого — на спеціальних знаннях та вміннях, які реалізуються в контактах між суб'єктами економічної діяльності.

Схематично вплив культури на формування конкретної поведінки людини можна відобразити схемою (рис. 1.1).

Для усвідомлення проблем економічної культури й економічної освіти важливо розуміти таке: існують об'єктивні труднощі засвоєння сучасної економічної культури і ринкового мислення; ринкові відносини вимагають від людей нового рівня економічних знань.

Рис. 1.1. Вплив культури на формування поведінки

Виховання і культура (з релігією включно) — це материнське лоно економіки. Такою є концепція відомого американського спеціаліста професора Френсіса Фукуями, про що йдеться у книзі Л. С. Переломова «Слово Конфуція». Фукуяма приділяє увагу етичному аспекту підприємницької діяльності.

Необхідність визначення в Україні національного шляху до економічно організованого суспільства потребує розуміння українського менталітету і специфіки нашої економічної культури. У цих питаннях важливим є розумне співвідношення національних традицій і доцільне використання світового досвіду. Сучасний економічний стан країни потребує різкого підвищення культури технологій, праці, комунікацій тощо. Досить сказати, що з кожної тисячі винаходів в країні впроваджується у виробництво тільки один! Суттєва і показова для оцінки економічної підготовки особистості - проблема витрати грошей. Те, що так звані нові українці витрачають гроші на «Мерседеси», курорти, казино й т.ін., характеризує низький рівень їхньої споживацької культури як складової загальної економічної культури нашого суспільства.

Отже, людина, що є носієм економічної культури, виявляє цю культуру через вчинки, а здобуває - значною мірою через освіту й виховання.

Проте вивчення економічних понять і категорій — лише одна сторона економічної підготовки. Процес реформування економіки доводить необхідність вирішення відповідних морально-етичних проблем. Економічна культура має на увазі обов’язкове поєднання етики й економіки, хоча це може здаватися неможливим поєднанням протилежностей. Аналіз походження окремих моральних категорій засвідчує їхній зв’язок з економічними категоріями. Так, одна із заповідей Мойсея засуджувала зазіхання на чужу власність: не кради! Дуже важливо виходити з національного менталітету та моральних цінностей. Уже минув етап орієнтації суто на Захід. У нашій країні формується новий тип економічної культури, й економічна освіта відіграватиме в цьому провідну роль. Для створення в Україні економічно організованого суспільства необхідно, щоб система економічної освіти, як складова культури, була адекватна вимогам управління за умов ринкових відносин. Всі ці елементи мають бути між собою в певній гармонії.

Таким чином, завдання економічної освіти полягає в перетворенні потрібних економічних знань в економічне мислення, а далі в економічну поведінку та економічну дисципліну як окремої людини, так і суспільства в цілому.

Економічна освіта, що сприяє формуванню особистості, здатної свої дії коригувати відповідно до існуючих ринкових законів, має на меті формування активних суб'єктів (індивідів, здатних на мікрорівні впливати на економічні процеси, і на макрорівні - адекватно оцінювати дії держави), а не тільки пасивних споживачів і виробників продукції.

В умовах реформування економіки України до фахівців пред’являються певні вимоги, оскільки за недосконалого законодавства робота підприємств ускладнюється як об'єктивними економічними законами, так і недосконалістю роботи самого підприємства. Фірми функціонують задля отримання прибутку, а тому від фахівця вимагають професійних дій, які базуються на чіткому розрахунку, глибоких знаннях та аналізі економічних ситуацій. Ринкові умови діяльності підприємств, з одного боку, та надлишок фахівців-економістів — з іншого, ставлять випускників даної професії у жорсткі конкурентні умови на ринку праці. Для досягнення успіху, вони повинні мати високу професійну підготовку та вміти проявляти свої професійні якості під час проходження виробничої практики, стажування, прийому на роботу. Тільки викликаючи зацікавленість з боку роботодавців до себе як до відмінного майбутнього працівника, випускник може отримати хорошу роботу за спеціальністю.

Конкурентоспроможність випускників значною мірою залежить від якості оволодіння економічними знаннями, ступеня економічної культури, вміння мислити і діяти в категоріальній системі ринкової економіки. Сьогодні без глибокої базової освіти людина не може реалізувати себе як фахівець та отримати відповідну винагороду. Роботодавця сьогодні мало цікавить колір диплому і середній бал. Знати все неможливо, а вміти швидко розбиратися у проблемному питанні та вирішувати його — цілком реально. Проте без глибоких теоретичних знань працювати складніше, оскільки у пізнанні теорії можна розвинути свої інтелектуальні здібності. Існує тісний взаємозв'язок між хорошою працею і здібністю до навчання.

Отже, від високого рівня економічних знань, економічної культури, які досягаються в процесі здобуття економічної освіти, безпосередньо залежить створення та функціонування ефективного ринкового простору в Україні.