Творчість і життя М.Шашкевича

Творчість і життя М. Шашкевича

«М. В. Гоголь — життєвий шлях».

М.В.Гоголь народився 20 березня 1804 року в с. Великі Сорочинці, Полтавської губернії. Його батько писав п'єси, ставив театральні спектаклі. В дитинстві М. Гоголь багато читав художніх книжок, що сформувало літературні смаки майбутнього письменника. Дальше М. Гоголь навчався в полтавському училищі та «Гімназії вищих наук» в Ніжині, в якій він вчився з 1821 по 1828 рік. Серед його наставників був професор Н.І.Білоусов, що під його керівництвом М. Гоголь брав активну участь в випуску рукописного журналу «Північна зоря». В цей час М. Гоголь створює першу свою поему «Ганц Кюхельгатен». Успіху поема не мала.

В 1829 р. М. В. Гоголь закінчує гімназію і переїздить в Петербург. Надалі продовжує писати: повість «Балаврюк або ніч перед Івана Купала…». На протязі початку літературної творчості М. Гоголь знайомиться з Жуковським, Дельвігом і головне з Олександром Пушкіним. Дружба з О. Пушкіним стала щастям для М.Гоголя. Геній благословив генія.

Гоголівські «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» перекликаються по духу з Пушкінськими «Русланом і Людмилою». В ньому — свято народного духу. А згадаємо як починається «Майська ніч…» -.

«Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Вдивіться в неї».

Уже півтора століття читачі любуються персонажами «Сорочинського ярмарку». В цей час М. В. Гоголь — викладач одної із кафедр Петербурзького університету — повен літературних задумів.

В 1835 р. буди надруковані його дві книги — «Миргород» і «Арабески».

Ідеал художника виражається в повісті «Тарас Бульба», в повісті, де оспівана духовна висота особистості і народу, що прагне національної і соціальної свободи.

В 1842 році світ познайомився з третім томом зібраних творів М. Гоголя — циклом петербурзьких повістей. Одну за одною створює М. Гоголь свої п'єси і повісті: «Каяття», «Ніс», «Старосвітські поміщики», «Шинель». Але ці твори не вичерпують художній спадок М. В. Гоголя. Він автор геніальної комедії «Ревізор» та монументальної епопеї «Мертві душі». Створення цих творів є істинний подвиг письменника. Вони створили цілу епоху в художньому пізнанні життя.

Психологічна глибина, створених в них реалістичних типів, естетична неповторність гоголівських творів, історичний оптимізм письменника відносно майбутнього Росії, — все це є великим вкладом в духовне життя народу.

Цими шедеврами мистецтва Гоголь увійшов в світову літературу, і його ім'я стало в один ряд з такими іменами, як Сервантес, Мольєр, Шекспір, Гете, Бальзак, Діккенс і т.д.

Помер М. В. Гоголь в 1852 р.

В усьому світі зараз надзвичайно широкий інтерес до творчості М. В. Гоголя. Виходять з друку його книги, ставлять на сцені його п'єси, знімають кінофільми за мотивами його творів.

В неповторному єдинстві комічного і трагічного був виражений гуманістичний пафос Гоголя. Відкривши світу «всю Русь» перш за все її смішні і трагічні, драматичні сторони, — Гоголь створив книги, що є оригінальним відкриттям в художній літературі.

Книгам М. В. Гоголя суджене вічне життя.