Анализ фінансово-господарську діяльність предприятия

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Анализ фінансово-господарську діяльність предприятия (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МОСКОВСЬКИЙ КОЛЕДЖ АВТОМАТИЗАЦІЇ И.

РАДИОЭЛЕКТРОНИКИ.

КУРСОВА РАБОТА.

по Аналізу фінансово-господарську діяльність на задану тему: «Аналіз фінансово-господарську діяльність предприятия».

Варіант № 4.

Выполнила студента группы.

Проверила Оценка.

Москва 2004 г.

I. Теоретична частина 1. Аналіз виконання плану виробництва та реалізації продукції. 1. Аналіз динаміки і виконання плану виробництва и реализации продукції. 2. Баланс товарної продукції. 3. Аналіз асортименту і структури продукції. 4. Аналіз ритмічності роботи підприємства. 2. Аналіз ефективність використання основних виробничих фондів. 2.1.Анализ забезпеченості підприємства основні засоби виробництва. 2.2. Аналіз інтенсивності та ефективності використання основних виробничих фондів. 2.3. Аналіз використання устаткування й виробничої потужності підприємства. 3. Аналіз ефективність використання трудових ресурсів. 1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. 2. Аналіз використання трудових ресурсів. 3. Аналіз продуктивність праці. 4. Аналіз використання фонду зарплати. 4. Аналіз виконання плану в собівартості продукції. 1. Аналіз загального обсягу витрат за виробництво продукції. 2. Аналіз витрат за карбованець вироблену продукцію. 3. Аналіз прямих матеріальних витрат. 4. Аналіз прямих трудових витрат. 5. Аналіз непрямих витрат. 5. Аналіз прибутків і рентабельності. 1. Аналіз складу і динаміки прибутку. 2. Аналіз рентабельності підприємства. II. Розрахункова частина. Укладання. Використовувана литература.

Управління діяльністю підприємств, об'єднань, деяких галузей і національного господарства за цілому передбачає наукове обгрунтування розроблюваних рішень, планових завдань, контролю над виконанням, об'єктивна оцінка виробничих витрат і досягнутих результатів діяльності методом обгрунтування господарських прийняття рішень та контролю їх виконання є економічний анализ.

Забезпечення ефективного функціонування організацій вимагає економічно грамотного керування їхньою діяльністю, яке багато в чому визначається умінням її аналізувати. З допомогою аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко системно досліджуються чинники зміни результатів діяльності, обгрунтовуються плани і управлінські рішення, здійснюється контролю над виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, виробляється економічна стратегія його развития.

Аналіз господарську діяльність є науковою базою прийняття управлінські рішення у бізнесі. Для їх обгрунтування необхідно виявляти й прогнозувати існуючі режими та потенційні проблеми, виробничі і фінансових ризиків, визначати вплив прийнятих рішень до рівня ризиків і доходів суб'єкта хозяйствования.

Аналіз господарську діяльність є областю знань, яка найкраще об'єднує все дисципліни. Він забезпечує інтегроване, широке розуміння виробничо-фінансової діяльності предприятия.

I. Теоретична часть.

1. Аналіз виконання плану виробництва та реалізації продукции.

1.1. Аналіз динаміки і виконання плану виробництва та реалізації продукции.

Обсяг виробництва та реалізацію продукції взаємозалежними показниками. У разі обмежених виробничих можливостей та необмеженого попиту пріоритет віддається обсягу виробництва, що визначає обсяг продажу. Але в міру насичення ринку виробництва і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажу, а, навпаки, можливий обсяг продажу є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти ті товари та у тому обсязі, які може реалізувати. Темпи зростання кількості обсягу виробництва та реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має велике значение.

Основні завдання аналізу виробництва та реалізації продукции:

1. Оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукции;

2. Визначення впливу чинників зміну величини цих показателей;

3. Виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску та її реалізації продукции;

4. Розробка заходів із освоєння виявлених резервов.

Обсяг виробництва та реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовнонатуральних і вартісних измерителях. Узагальнюючі показники обсягу виробництва одержують з допомогою вартісної оцінки, тобто. в оптових цінах. Обсяг реалізації продукції визначається чи з відвантаженні продукції покупцям, чи з оплаті (виручці); може виражатися в порівняних, планових і головних дійових цінах. Від, розпродується продукція, який попит її у над ринком, залежить обсяг виробництва. Важливу роль з оцінки виконання виробничої програми мають значення і натуральні показники обсяги виробництва продукції (штуки, метри, тонни тощо.). Їх використовують під час аналізу обсяги виробництва та її реалізації продукції з окремих видів і групам однорідної продукції. Аналіз починається з вивчення динаміки випуску та її реалізації продукції, розрахунку базисних і цепних темпи зростання і прироста.

Для аналізу виробництва та реалізації продукції рассчитывают:

1. Абсолютна _ фактичний _ базисний відхилення Ї показник показатель.

2. Відсоток фактичний показник виконання = ————————————? 100% плану базисний показатель.

3. Відхилення абсолютне відхилення в = ————————————? 100% відсотках базисний показатель.

4. Темп фактичний показник звітного року зростання = ———————————————————? 100% фактичний показник минулого года.

5. Середній темп приросту = темпи зростання — 100%.

Аналіз реалізації продукції тісно пов’язані з аналізом виконання договірних зобов’язань на поставки продукції. Недовиконання плану за договорами обертається підприємствам зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. З іншого боку, за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту, що потягне у себе спад виробництва. У процесі аналізу виробництва та реалізації продукції необхідно оцінити також ризик незатребуваною продукції, котрі можуть виникнути внаслідок падіння попиту неї. Він визначається величиною можливого матеріальних збитків підприємства з цієї причини. Кожне підприємство має знати величину втрат, якщо якато частка виявиться нереализованной.

1.2. Баланс товарної продукции.

Вивчивши динаміку і виконання плану з випуску та її реалізації продукції, необхідно встановити чинники зміни її объема.

Можливі 2 варіанта методики аналізу реалізації продукції. Якщо виручка для підприємства визначається за відвантаженням товарної продукції, то баланс товарної продукції матиме вид:

ГПН + ТП = РП + ГПК Отсюда.

РП = ГПН + ТП — ЦПК Якщо виручка визначається після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс можна записати таким образом:

ГПН + ТП + ОТН = РП + ВТК + ЦПК Отсюда.

РП = ГПН +ТП + ОТН — ВТК — ЦПК, де ГПН, ЦПК — відповідно залишки готової своєї продукції складах початку і поклала край периода;

ТП — вартість випуску товарної продукции;

РП — реалізацію продукції за звітний период;

ОТН, ВТК — залишки відвантаженої своєї продукції початок і поклала край периода.

1.3. Аналіз асортименту і структури продукции.

Вплинув на результати господарську діяльність надають асортимент (номенклатура) і структура виробництва та реалізації продукції. При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство має враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, з другого — найефективніше використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, наявних у розпорядженні. Система формування асортименту включає у собі: визначення поточних і найперспективніших потреб покупців; оцінку рівня конкурентоспроможності випущеної чи планованої до випуску продукції; вивчення життєвого циклу виробів на ринках, прийняття своєчасних заходів для впровадження нових, досконаліших видів продукції і на вилучення из производственной програми морально застарілих й економічно неефективних виробів; оцінку економічну ефективність і рівня ризику змін — у асортименті продукції. Узагальнюючу характеристику змін асортименту продукції дає однойменний коефіцієнт, рівень визначається наступним образом.

Обсяг продукції, ухваленій у расчет.

КАС = —————————————————————————.

Базовий обсяги виробництва (реалізації) продукции.

У розрахунок даного коефіцієнта приймається фактичний випуск продукції кожного виду у звітній періоді, але з більш базового. Збільшення обсягу виробництва (реалізації) з одних видам і скорочення за іншими видами продукції призводить до зміни її структури, тобто. питому вагу одних видів продукції зростає, а інших — зменшується. Зміна структури виробництва та реалізації продукції надає впливом геть усе економічні показники: обсяг випуску вартісної оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питому вагу дорожчий продукції, то обсяг її випуску вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те саме відбувається з розміром прибутку зі збільшенням частки високорентабельної і, при зменшенні частки низькорентабельною продукции.

1.4. Аналіз ритмічності роботи предприятия.

Важливе значення щодо діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва та реалізації продукції. Ритмічність — рівномірне випуск і відвантаження продукції відповідність до графіком в об'ємі та асортименті, передбачених планом. Ритмічна робота є основним умовою своєчасного випуску та її реалізації продукції. Неритмічність погіршує все економічні показники: знижується якість продукції; збільшуються обсяг незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на яких складах як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу; не виконуються постачання за договорами, і підприємство платить штрафи за невчасну відвантаження продукції; невчасно надходить виручка, що створює дефіцит грошового потоку; перевитрачають фонд заробітної плати у зв’язку з, що спочатку місяці робочим оплачують простої, тож під кінець за понаднормові роботи. Усе це призводить до підвищенню собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршення фінансового становища підприємства. Для оцінки ритмічності роботи використовуються прямі й опосередковані показники. Прямі показники — це коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, питому вагу виробництва за і - і період (декаду, місяць, квартал) у річному обсязі виробництва. Непрямі показники ритмічності - це наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини підприємства, втрати від шлюбу, сплата штрафів за недопоставку і невчасну відвантаження продукції і на ін. Одне з найпоширеніших показників — коефіцієнт ритмічності - визначається підсумовуванням фактичного частки випуску продукції кожний період, але з більш базового рівня. Коефіцієнт варіації окреслюється ставлення среднеквадратического відхилення від планового завдання на добу (декаду, місяць, квартал) до среднесуточному (среднедекадному, среднемесячному, среднеквартальному) плановому випуску продукції. Причини аритмичности — це труднощі збуту, низький рівень організації, технологій і матеріально-технічного забезпечення виробництва, і навіть планування і контроля.

Ритмічність відвантаження та її реалізації продукції аналізується аналогічно. На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи з усунення причин неритмічної работы.

2. Аналіз ефективність використання основних виробничих фондов.

2.1. Аналіз забезпеченості підприємства основні засоби производства.

Одне з найважливіших чинників збільшення обсягів виробництва своєї продукції промислових підприємствах є забезпеченість їх основні засоби у необхідному необмеженій кількості й асортименті і ефективне їх использование.

Завдання аналізу: 1. визначення забезпеченості підприємства його структурних підрозділів основні засоби та підвищення рівня їх використання по узагальнюючим і приватним показниками; 2. виявлення причин зміни рівня; 3. розрахунок впливу використання основних засобів на обсяги виробництва продукції тощо показники; 4. вивчення рівні використання виробничої потужності підприємства міста і устаткування; 5. встановлення резервів підвищення ефективність використання основних средств.

Аналіз звичайно починаються з вивчення обсягу основних засобів, їх динаміки і структуры.

Важливе значення має аналіз руху, і технічного стану основних засобів, який з даним бухгалтерської звітності (форма № 5). І тому розраховуються такі показники: коефіцієнт відновлення, що характеризує частку нових основних засобів у загальної їх вартості наприкінці года:

Вартість які поступили основних средств.

Кобн = ————————————————————————— ;

Вартість основних засобів наприкінці периода.

термін відновлення основних средств:

Вартість основних засобів початку периода.

Тобн = ————————————————————————— ;

Вартість які поступили основних средств.

коефіцієнт выбытия:

Вартість вибулих основних средств.

Кв = ————————————————————————— ;

Вартість основних засобів початку периода.

коефіцієнт прироста:

Сума приросту основних средств.

Кпр = ————————————————————————— ;

Вартість їх у початок периода.

коефіцієнт износа:

Сума зносу основних средств.

Кизн = ————————————————————————— ;

Початкова вартість основних средств.

на відповідну дату.

коефіцієнт технічної годности:

Залишкова вартість основних средств.

Кобн = ————————————————————————— .

Початкова вартість основних средств.

Забезпеченість підприємства окремими видами машин, механізмів, устаткування, приміщеннями встановлюється порівнянням фактичного їх наявності з планової потребою, яка потрібна на виконання плану з випуску продукции.

2.2. Аналіз інтенсивності та ефективності використання ОПФ.

Для узагальнюючої характеристики ефективності і інтенсивності використання основних виробничих фондів використовуються такі показники: • фондорентабельность (ставлення прибутку до середньорічний вартості основних засобів); • фондовіддача ОПФ (ставлення вартості вироблену продукцію до середньорічний вартості основних виробничих фондів); • фондовіддача активній частині ОПФ (ставлення вартості вироблену продукцію до середньорічний вартості активній частині основних засобів); • фондоемкость (ставлення середньорічний вартості ОПФ до вартості вироблену продукцію за звітний період); • відносна економія ОПФ:

Эопф = ОПФ1 — ОПФ0 * ІВП, де ОПФ0, ОПФ1 — відповідно середньорічна вартість основних виробничих фондів в базисному і звітному роках; ІВП — індекс обсягу виробництва. У процесі аналізу вивчаються динаміка перелічених показників, виконання плану з їх рівню, проводяться міжгосподарські порівняння. Після цього досліджують чинники зміни його розміри. Найбільш узагальнюючим показником ефективність використання основних фондів є фондорентабельность. Її рівень залежить тільки від фондовіддачі, а й від рентабельності продукции.

2.3. Аналіз використання устаткування й виробничої потужності предприятия.

Під виробничої потужністю підприємства мається на увазі максимально можливий випускати продукцію при досягнутому чи визначеному рівні техніки, технологій і організації виробництва. Ступінь використання виробничої потужності (Кі. мощ) визначається наступним образом:

Фактичний (плановий) обсяги виробництва продукции.

Кі. мощ = —————————————————————————— .

Середньорічна виробнича потужність предприятия.

Для аналізу роботи устаткування використовується система показників, характеризуючих використання чисельності, часу праці та потужності. Розрізняють такі групи устаткування: наявне; встановлений (здане в експлуатацію); фактично використовуване у виробництві; що у ремонті й на модернізації; резервне. Для характеристики ступеня екстенсивної завантаження устаткування вивчається баланс час його роботи: календарний фонд часу — максимально можливе час работы оборудования (кількість календарних днів, у звітному періоді збільшується на 24 год. і кількість одиниць встановленого устаткування); режимний (номінальний) фонд часу (кількість одиниць установленного оборудования збільшується кількості робочих днів звітний період і кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності); плановий фонд — час устаткування за планом; відрізняється від режимного часом перебування обладнання плановому ремонті й на модернізації; фактичний фонд відпрацьованого часу (за даними обліку). Для характеристики використання часу роботи устаткування застосовуються такі показники: коефіцієнт використання календарного фонду времени:

Ккфв = Тф / Тк коефіцієнт використання режимного фонду времени:

Крфв = Тф / Тр коефіцієнт використання планового фонду времени:

Кпфв = Тф / Тп, де Тф, Тп, Тр, Тк — відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонд робочого дня оборудования.

Інтенсивна завантаження устаткування — це випускати продукцію за одиницю в середньому однією машину (1 машино-час). Показником інтенсивності роботи устаткування є коефіцієнт інтенсивної його загрузки:

Киз = ЧВф / ЧВп л ,.

где ЧВф, ЧВп л — відповідно фактична і планова вироблення устаткування за 1 машино-час.

По групам однорідної устаткування розраховується зміна обсягу виробництва з допомогою його кількості, екстенсивності і інтенсивності использования:

ВП й = Кі * Д й * До див й * П й * ЧВ й ,.

де Кі - кількість і-го оборудования;

Д й — кількість відпрацьованих днів одиницею оборудования;

До див й — коефіцієнт змінності роботи оборудования;

П й — середня тривалість смены;

ЧВ й — вироблення продукції за 1 машино-час на і-м оборудовании.

Розрахунок впливу цих факторів виробляється способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних разниц.

3. Аналіз ефективність використання трудових ресурсів. 3.1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами. Від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежать об'єм і своєчасність виконання всіх робіт, рівень використання устаткування, машин, механізмів як і слідство — обсяги виробництва продукції, собівартість їх, прибуток і низку інших економічних показателей.

Основні завдання аналізу: • вивчення забезпеченості підприємства його структурних підрозділів персоналом кількісними і якісним параметрами; • оцінка екстенсивності, інтенсивності та ефективності використання персоналу для підприємства; • виявлення резервів більш повного та ефективне використання персоналу підприємства. Джерела інформації - план за працею, статистична звітність «Звіт за працею», дані табельної обліку, і відділу кадрів. Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами визначається порівнянням фактичної кількості працівників із категоріям і професій з планової потребою. Особливу увагу приділяють аналізу забезпеченості підприємства кадрами найважливіших професій. Для характеристики руху робочої сили в розраховують і аналізують динаміку наступних показників: коефіцієнт обороту з прийому персонала:

Кількість прийнятого працювати персонала.

Кпр = ————————————————————————— ;

Среднесписочная чисельність персонала.

коефіцієнт обороту по выбытию:

Кількість звільнених работников.

Кв = ————————————————————————— ;

Среднесписочная чисельність персонала.

коефіцієнт плинності кадров:

Кількість звільнених працівників із собственному.

бажанню і поза порушення дисциплины.

Ктк = ————————————————————————— ;

Среднесписочная чисельність персонала.

коефіцієнт сталості складу персоналу предприятия:

Кількість працівників які працювали весь год.

Спс = ————————————————————————— ;

Среднесписочная кількість персоналу предприятия.

Необхідно вивчити причини звільнення працівників (за власним бажанням бажанню, скорочення кадрів, порушення трудовий дисципліни і др.).

Якщо підприємство розширює своєї діяльності, збільшує виробничі потужності, відкриває нові робочі місця, слід визначити додаткову потреба у трудових ресурсах по категоріям і професіями й джерела їх привлечения.

3.2. Аналіз використання трудових ресурсів. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити по кількості відпрацьованих днів і годин одним працівником за аналізований період, і навіть за рівнем використання фонду робочого дня (ФРВ). Такий аналіз проходить за кожної категорії працівників, в кожному виробничому підрозділу у цілому по підприємству. ФРВ залежить від кількості робочих, кількості відпрацьованих днів одним робочим щороку і на середні терміни робочого дня:

ФРВ = ПП * Д * П Для виявлення причин целодневных і внутрисменных втрат робочого часу порівнюють дані про фактичного і планового балансу робочого дня. Втрати виникають різними об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додатковими відпустками з адміністрації, захворюваннями працівників з тимчасової втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність устаткування, машин, механізмів, через брак роботи, сировини, матеріалів, електроенергії, палива й т.д. Кожен вид втрат аналізується більш докладно, особливо ті, що відбулися з вини підприємства. Скорочення втрат робочого дня, зумовлені причинами, залежними від колективу, є резервом збільшення виробництва, які потребують додаткових інвестицій і що дозволяє швидко отримати віддачу. Щоб підрахувати його, необхідно втрати робочого дня (ПРВ) з вини підприємства помножити на планову среднечасовую вироблення продукции:

?ВП = ПРВ * ЧВ0.

Анализ продуктивності труда.

Для оцінки рівня інтенсивності використання трудових ресурсів застосовується система узагальнюючих, приватних та допоміжних показників продуктивність праці. Узагальнюючі показники — це середньорічна, середньоденна і среднечасовая вироблення продукції одним робочим, а також середньорічна вироблення своєї продукції одного працівника в вартісному выражении.

Приватні показники — це витрати часу виробництва одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) чи випуску продукції певного виду в натуральному вираженні за человеко-день чи людино-година. Допоміжні показники — це витрати часу виконання одиниці певного виду робіт чи обсяг виконаних робіт за одиницю часу. Найбільш узагальнюючий показник продуктивність праці - середньорічна вироблення продукції одним працівником. Розмір його залежить тільки від вироблення робочих, а й від частки їх у від кількості персоналу, і навіть кількості відпрацьованих ними днів і тривалості робочого дня.

ГВ ппп = УД * Д * П * ЧВ ,.

Розрахунок впливу цих факторів виробляється способами ланцюгової підстановки і різниць. Обов’язково аналізується зміна среднечасовой вироблення як однієї з основних показників продуктивність праці і чинника, визначального рівень середньоденної і середньорічний вироблення робочих. Розмір цей показник залежить від багатьох чинників: ступеня механізації виробничих процесів, кваліфікації робочих. Їх виробничого стажу та працездатного віку, організації праці та його мотивації, техніки і технології виробництва, економічних умов та інших. Наприкінці аналізу необхідно розробити конкретні заходи щодо забезпечення зростання продуктивність праці і побачити резерви підвищення среднечасовой, середньоденної і середньорічний вироблення робочих. Для визначення резерву збільшення випуску продукції необхідно виявлений резерв зростання среднечасовой вироблення помножити на запланований фонд робочого дня всіх робочих: Р^ВП = Р^ЧВ * ФРВв .

4. Аналіз використання фонду заробітної платы.

Аналіз використання трудових ресурсів, зростання продуктивності праці необхідно розглядати у зв’язку з праці. З зростанням продуктивність праці створюються реальні передумови підвищення оплати. Натомість, підвищення рівня оплати праці сприяє зростанню його мотивації і продуктивності. У зв’язку з цим аналіз витрати коштів у оплату праці має виключно велике значення. У процесі її потрібен систематичний контролю над використанням фонду зарплати, виявляти можливостей його економії з допомогою зростання продуктивності праці. Абсолютна відхилення розраховується як різницю між фактично використаними засобами на оплату праці та плановим фондом заробітної плати цілому в підприємству, виробничим підрозділам й категоріям работников:

?ФЗП абс = ФЗП1 — ФЗП0. Відносне відхилення розраховується як різницю між фактично нарахованої сумою зарплати і плановим фондом, скоригованим на коефіцієнт виконання плану з виробництву продукции:

?ФЗПотн = ФЗП1 — ФЗП0 * % ВП.

100 Для детермінованого факторного аналізу абсолютного відхилення по ФЗП можна використовувати такі формули: ФЗП = ЧР * ГЗП, ФЗП = ЧР * Д * ДЗП, ФЗП = ЧР * Д * П * ЧЗП, де ЧР — середньорічна чисельність работников;

Д — кількість відпрацьованих днів одним працівником за год;

П — середня тривалість робочого дня;

ГЗП — середньорічна зарплата одного работника;

ДЗП — середньоденна зарплата одного работника;

ЧЗП — среднечасовая зарплата одного працівника. Важливе значення під час аналізу використання фонду зарплати має вивчення даних про середньому заробітку працівників, її зміні, і навіть про чинниках, які його рівень. Тому надалі необхідний аналіз причин зміни середньої зарплати працівників із підприємству, галузям виробництва, підрозділам, категоріям і професій. У процесі аналізу слід також знайти відповідність між темпами зростання середньої заробітної плати продуктивністю праці. Для розширеного відтворення, отримання необхідної прибутків і рентабельності важливо, щоб темпи зростання продуктивність праці випереджали темпи зростання оплати. Якщо це принцип не дотримується, це відбувається перевитрата фонду зарплати, підвищення собівартості продукції і на зменшення суми прибутку. Темп зростання середньорічний зарплати визначається ставленням середньорічний зарплати за звітний період до середньорічний зарплаті за минулий період. Коефіцієнт випередження визначається ставленням темпу зростання продуктивність праці до темпу зростання його оплаты.

4.Анализ виконання плану в собівартості продукції. 4.1. Аналіз загального обсягу витрат за виробництво продукции.

Собівартість продукції - найважливіший показник економічної ефективності її виробництва, який відбиває усі сторони господарської роботи і акумулючим результати використання всіх виробничих ресурсів. Від неї залежать фінансові результати підприємств, темпи розширеного відтворення, фінансове становище господарюючих суб'єктів. Аналіз собівартості продукції, робіт та надаваних послуг дозволяє з’ясувати тенденції зміни цього показника, виконання плану з його рівню, вплив чинників з його приріст, резерви, і навіть дати оцінку роботи підприємства з використанню можливостей зниження собівартості продукції. Джерела інформації: дані статистичної звітності «Звіт про витратах виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг) підприємства (організації)», планові і звітні калькуляції собівартості продукції, дані синтетичного і аналітичного обліку витрат з основним і допоміжним виробництвам і т.д.

Об'єкти аналізу собівартості продукції: повна собівартість продукції цілому і з елементам витрат; рівень витрат за карбованець випущеної продукції; собівартість окремих виробів; окремі статті витрат. Загальна вартість виробництво продукції може змінитися зза: обсягу виробництва; структури продукції; рівня змінних витрат за одиницю продукції; суми постійних витрат. При зміні обсягу виробництва зростають лише перемінні витрати (відрядна зарплата виробничих робочих, прямі матеріальні витрати, послуги), постійні витрати (амортизація, орендна плата, погодинна зарплата робітників і адміністративно-управлінського персоналу) залишаються незмінними в короткостроковому періоді (за умови збереження колишньої виробничої потужності підприємства). У процесі аналізу необхідно оцінити також зміни у структурі за елементами витрат. Якщо частка зарплати зменшується, а частка амортизації збільшується, це свідчить про підвищення технічного рівня підприємства, зростанні продуктивність праці. Питома вага зарплати скорочується у тому разі, якщо збільшується частка комплектуючих деталей, що свідчить про підвищення рівня кооперації і спеціалізації предприятия.

4.2. Аналіз витрат за карбованець виробленої продукции.

Витрати на карбованець вироблену продукцію — дуже важливий узагальнюючий показник, що характеризує рівень собівартості продукції цілому підприємством. По-перше, він універсальний, оскільки не може розраховуватися у будь-якій галузі виробництва, а по-друге, наочно показує пряме сполучення між собівартістю і прибутком. Обчислюється цей показник ставленням загального обсягу витрат за виробництво і реалізацію продукції до вартості вироблену продукцію в діючих цінах. Якщо його нижче одиниці, виробництво продукції є рентабельним, за 23−24-відсоткового рівня вище одиниці - збитковим. У процесі аналізу виявляють відхилення фактичні витрати на карбованець товарної продукції з базисного показника. Потім розглядають чинники, що впливають це й зміна, й сподіваються розмір впливу кожного чинника. На зміна витрат за карбованець товарної продукції впливають такі факторы:

1. зміна обсягу випуску продукции;

2. на зміну структури випуску продукции;

3. зміна середній рівень відпускних ціни продукцию;

4. зміна собівартості изделий.

Вплив чинників розраховують способом ланцюгової підстановки. Якщо для підприємства є зміни у обсязі випуску продукції, при ніж такі, що збільшується продукція, яка підприємству обходиться дешевше, то видатки карбованець товарної продукції знижуються. Що собівартість товарної продукції, тим більша видатки карбованець товарної продукції. При підвищення цін продукції видатки карбованець товарної продукції снижаются.

4.3. Аналіз прямих матеріальних затрат.

Великий питому вагу в собівартості продукції займають матеріальні витрати. Загальна сума матеріальних витрат у цілому в підприємству залежить від обсягу виробництва, її структури та зміни витрат за окреме виріб. Рівень матеріальних витрат на окреме виріб, своєю чергою, залежить кількості (маси) витрачених матеріальних ресурсів на одиницю продукції і на середньої ціні одиниці матеріальних ресурсів. Витрата сировини й матеріалів на одиницю продукції залежить від своїх якості, заміни жодного виду матеріалу іншим, зміни рецептури, сировини, техніки, технологій і організації виробництва, кваліфікації працівників та інших інноваційних заходів. Рівень середньої ринкової ціни матеріалів залежить від ринків збуту, відпускну ціну постачальника, рівня транспортних і заготівельних, якості сировини й т.д. Через війну заміни жодного виду матеріалу іншим змінюється як кількість спожитих матеріалів на одиницю продукції, а й їхні стоимость.

4.4. Аналіз прямих трудових затрат.

Прямі трудові витрати мають вплив формування рівня собівартості продукції. Тому аналіз динаміки зарплати на карбованець продукції, її в собівартості продукції, вивчення чинників, які її величину, та відшуковування резервів економії коштів за цій статті витрат яких багато важать. Загальна сума прямий зарплати залежить від обсягу виробництва, її структури та рівня витрат за окремі вироби. Останній своє чергу визначається трудомісткістю і рівнем оплати праці за 1 людино-година. Загальна сума прямий заробітної плати у цілому в підприємству залежить тільки від даних чинників, а й від структури продукції: при збільшенні частки більш трудомісткою продукції вона, і навпаки. Трудомісткість продукції і на рівень оплати праці залежить від впровадження нової. Прогресивної техніки і технології, механізації і автоматизації виробництва, організації праці, кваліфікації працівників та інших інноваційних мероприятий.

4.5. Аналіз непрямих затрат.

Непрямі витрати в собівартості продукції представлені такими комплексними статтями: Витрати утримання і експлуатацію устаткування, загальновиробничі і загальногосподарські витрати, комерційні витрати. Аналіз цих витрат виробляється шляхом порівняння їхніх фактичної величини на карбованець продукції динаміці за 5−10 років, ні з плановим рівнем звітний період. Таке зіставлення показує, як змінилася їх у вартості продукції динаміці і, порівняно з планом і її спостерігається тенденція — зростання чи зниження. У процесі наступного аналізу з’ясовують причини, які абсолютне і відносне зміна непрямих витрат. Витрати за змістом і експлуатації машин і устаткування включають амортизацію машин і технологічного устаткування, видатки їх, експлуатацію, витрати на внутрішньогосподарському переміщенню вантажів і др.

Деякі види витрат (наприклад, амортизація) не залежить від обсягу виробництва і є условно-постоянными. Інші в цілому або частково залежить від його і є умовноперемінними. Загальна сума амортизації залежить кількості машин і устаткування, їх структури, вартості і норми амортизації. Вартість устаткування може змінитися з допомогою придбання більш як дорогих машин та його переоцінки у зв’язку з інфляцією. Норми амортизації змінюються нечасто і, зазвичай, за рішенням уряду. Питома амортизація на одиницю продукції залежить від обсягу виробництва: що більше продукції випущено на даних виробничих потужностях, тим менше амортизації та інших постійних витрат на одиницю продукції. На величину експлуатаційних витрат впливають кількість чинного устаткування, його праці та удільні Витрати один машино-час роботи. Витрати на: ремонт устаткування можуть змінитися через обсягу ремонтних робіт, їх складності, ступеня зношеності основних фондів, вартості запасними частинами і ремонтних матеріалів, економного їх використання. На суму по внутризаводскому переміщенню вантажів надають вплив вид транспортних засобів, повнота їх використання, ступінь виконання виробничої програми, ощадливе використання коштів утримання і експлуатацію рухомого складу. Для аналізу загальновиробничих і загальногосподарських витрат за статтям витрат послуговуються даними аналітичного бухгалтерського обліку. З кожної статті виявляють абсолютне і відносне відхилення від плану та його причини. У процесі аналізу повинні прагнути бути виявлено непродуктивні витрати, втрати від безгосподарності і надмірностей, які можна розглядати, як невикористані резерви зниження собівартості продукції. Комерційні витрати містять у собі: витрати з відвантаженні продукції покупцям (вантажно-розвантажувальні роботи, доставка), витрати на тару і пакувальні матеріали, рекламу, вивчення ринків збуту і т.д. Витрати з доставки товарів залежить від відстані перевезення, ваги перевезеного вантажу, транспортних тарифів перевезення вантажів, виду транспортних засобів. Витрати по навантаження і розвантаження можуть змінюватися у зв’язку з зміною ваги відвантаженої продукції і на розцінок за вантаження й розвантаження однієї тонни продукції. Витрати тару і пакувальні матеріали залежить від їх кількості та вартості. Кількість, своєю чергою, пов’язані з обсягом відвантаженої продукції і на нормою витрати пакувальних матеріалів на одиницю продукції. Наприкінці аналізу непрямих витрат підраховуються резерви застосування скорочення твору і розробляються конкретні пропозиції з їхньої освоению.

5. Аналіз прибутків і рентабельности.

5.1. Аналіз складу і динаміки прибыли.

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою одержаного прибутку і їх рівнем рентабельності. Важливе значення у процесі управління фінансовими результатами відводиться економічному анализу.

Основні його задачи:

1. систематичний контролю над формуванням фінансових результатов;

2. визначення впливу як об'єктивних, і піддається на фінансові результаты;

3. виявлення резервів збільшення суми прибутків і рівня рентабельності та прогнозування їх величины;

4. оцінка роботи підприємства з використанню можливостей збільшення прибутків і рентабельности;

5. розробка заходів із освоєння виявлених резервів. Основні джерела інформації: дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів, «Звіт прибутки і збитках» (форма № 2), «Звіт про зміни капіталу» (форма № 3), і навіть відповідні таблиці бізнес-плану підприємства. У процесі аналізу використовуються такі показники прибыли:

1. маржинальная прибуток (різницю між виручкою і прямими виробничими витратами по реалізованої продукции);

2. прибуток від продукції, товарів, послуг (різницю між сумою маржинальної прибутків і постійними видатками звітного периода);

3. загальний фінансовий результат до оподаткування (фінансові результати від продукції, робіт та надання послуг, доходи і від фінансової та інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи громадян та расходы);

4. оподатковуваний прибуток (різницю між загальним фінансовим результатом до оподаткування нафтопереробки і сумою прибутку, оподаткованого на доход);

5. чистий прибуток — це те частина, яка залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та інші обов’язкових отчислений;

6. нерозподілена прибуток — це частина чистий прибуток, що спрямована фінансування приросту активов;

7. споживана прибуток — та значна її частина, яка на виплату дивідендів, персоналу підприємства чи соціальні программы.

5.2. Аналіз рентабельності предприятия.

Рентабельність — це відносний показник, який рівень дохідності бізнесу. Показники рентабельності характеризують ефективності роботи підприємства у цілому, дохідність різних напрямів діяльності (виробничої, комерційної, інвестиційної і т.д.).

Показники рентабельності можна поєднати на кілька груп: а) показники, що характеризують окупність витрат виробництва и инвестиционных проектів; б) показники, що характеризують рентабельність продажів; в) показники, що характеризують дохідність капіталу та її частин. Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) Rз обчислюється шляхом відносини прибуток від реалізації (П рп) чи чистий прибуток основної діяльності (ПП), чи суми чистого грошового припливу (ЧДП), що включає чистий прибуток і амортизацію звітного періоду, від суми витрат по реалізованої продукції (3): R3 = Прп, чи R3 = ЧПрп, чи R3 = ЧДП.

3 3 3.

Она показує, скільки підприємство має прибутку чи самофинансируемого доходу з кожного рубля, витраченого виробництво та реалізацію продукції. Може розраховуватися загалом підприємству, окремим його сегментам і видам продукції. Рентабельність продажів (обороту: розраховується розподілом прибуток від реалізації продукції, робіт й нових послуг, чи чистий прибуток, чи чистого грошового потоку у сумі отриманої виручки (У). Характеризує ефективність виробничу краще й комерційної діяльності: скільки прибутку має підприємство з рубля продажів. Широке застосування цей показник одержав у ринкової економіки. Розраховується загалом підприємству і окремих видів продукции:

Ro6= Прп чи Rоб = ПП чи Rоб = ЧДП.

У У В Рентабельность (дохідність) капіталу обчислюється ставленням балансовою чи чистого прибутку до середньорічний вартості всього інвестованого капіталу (KL) чи окремих його доданків: власного (акціонерного), заёмного, перманентного, основного, обігового, операційного капіталу тощо. Rkl = БП чи Rkl=ЧП чи Rkl = ЧДП.

KL KL KL.

Расчетная частина. I. Аналіз виконання плану виробництва та реалізації продукции.

1.1. Баланс товарної продукції. Таблиця 1.1 |Показники |Попередній |Звітний |Абсолютна | | |рік, тыс.руб.|год, |відхилення, | | | |тыс.руб. |тыс.руб. | |Товарна продукція в|12 800,00 |12 950,00 |+150,00 | |оптових цінах | | | | |Обсяг реалізованої |13 000,00 |13 210,00 |+210,00 | |продукції оптових | | | | |цінах | | | | |Залишки готової |320,00 |320,00 |- | |своєї продукції початок | | | | |року | | | | |Залишки готової |260,00 |170,00 |-90 | |своєї продукції кінець | | | | |року | | | | |Залишки товарів | | | | |відвантажені на |710,00 |710,00 |- | |початку року | | | | |Залишки товарів, |570,00 |600,00 |+30,00 | |відвантажені наприкінці| | | | |року | | | |.

Висновок: внаслідок аналізу вийшло, зростання обсягу продукції отчётном періоді проти попереднім збільшився на 210 т. р., що є наслідком зростання її випуску (товарна продукції стало більше на 150 т. р.) та подальше зниження залишків готової своєї продукції наприкінці року (на 90 т. р.).

Фондовіддача = Вартість товарної продукції / Середньорічну вартість ОПФ Фо (перед. рік) = 13 000,00/14 801,00=0,8 783 190 Фо (отч. рік) = 13 210,00/15 050,00=0,8 777 408 Вартість товарної продукції = Середньорічна вартість ОПФ* Фондовіддача 14 801*0,878 319=12999,99 т.р. 15 050*0,8 783 190=13218,70 т.р. 13 218,70−12 999,99=218,71 т.р. 15 050*0,8 777 408=13209,99 т.р. 13 209,99−13 218,70=-8,71 т.р. 13 209,99−12 999,99=218,71−8,71.

210 = 210.

Вывод: З результатів аналізу видно, що у зв’язку зі збільшенням вартості ОПФ на 249 т.р. у звітній року порівняно з попереднім роком вартість товарів продукції збільшилася на 210 т.р. і фондовіддача зменшилася на 0,5 782 т.р.

Ш Аналіз ефективність використання трудових ресурсов.

3.1. Аналіз чисельності персонала.

Таблиця 3.1 Аналіз чисельності персонала.

|Показники |Преды |Звіт- |Абсолю-|Структура |Абсо- | | |-дущий |Ный |тное | |лютное| | |рік, |рік, |откло- | |откло | | |чол. |чол. |нение, | |нение,| | | | |чол. | |% | |1. Чисельність |1094 |1072 |-22 | |робочих, чол. | | | | |2. Чисельність |1243 |1246 |+3 | |працюючих, чол. | | | | |3. Товарна продукція |12 800 |12 950 |+150 | |(ТП), тыс.руб. | | | | |4. Середня вироблення |11,7 |12,08 |0,38 | |робочого, тис. крб. / | | | | |чол. | | | | |5. Середньорічна | | | | |вироблення працюючих, |10,3 |10,39 |0,09 | |тис. крб. / чол | | | |.

Середньорічна вироблення робочого = ТП / Чисельність рабочих План: 12 800/1094 = 11,7 Факт: 12 950/1072 = 12,08.

Среднегодовая вироблення одного працюючого = ТП / Чисельність работающих План: 12 800/1243 = 10,3 Факт: 12 950/1246 = 10,39.

Вывод: внаслідок аналізу отримали, що середньорічна вироблення одного робочого у звітній року збільшилася на 0,38 т. р., середньорічна вироблення одного працював у звітному року також збільшилася на 0,09. т.р.

IV Аналіз виконання плану в собівартості продукції. 4.1. Аналіз структури витрат за провадження з елементам. Таблиця 4.1. Витрати виробництва продукции.

|Элементы витрат |Сума тис. крб. |Абсол. |Структура в %|Зрад | | | |откл., | |ение | | | |тис. | |структ| | | |крб. | |уры, %| |Прибуток від (тис. руб.)|3920 |4110 |190 | |Доходи від участі у |40 |51 |11 | |інших організаціях (тис. крб.) | | | | |Інші позареалізаційні витрати |- |5 |5 | |(тис. крб.) | | | | |Інші позареалізаційні доходи |- |16 |16 | |(тис. крб.) | | | | |Витрати виробництва (тис. |9080 |9100 |20 | |крб.) | | | | |Балансова прибуток (тис. крб.) |3960 |4172 |212 |.

Прибыль від = Обсяг реалізованої продукції оптових цінах — Витрати на производство План: 13 000−9080=3920 т.р. Факт: 13 210−9100=4110 т.р.

Балансовая прибуток = Прибуток від + Доходи від участі у інших організаціях + Інші позареалізаційні доходи — Інші позареалізаційні расходы План: 3920+40=3960 т.р. Факт: 4110+51+16−5=4172 т.р.

Вывод: внаслідок аналізу видно, що балансовий прибуток підприємства у звітному року порівняно з плановим роком, збільшилася на 212,00 тис. крб. Збільшення прибутку сталося завдяки зміни складових балансового прибутку. Прибуток від продукції звітному року за порівнянню з попереднім роком, збільшилася на 190,00 тис. крб. Це було переважно через підвищення обсягу реалізованої продукції і на з допомогою збільшення собівартості продукції. На величину балансового прибутку в звітному року також вплинули деякі показники, відсутні в торік, такі як: інші позареалізаційні доходи (становлять 16 тис. крб.) й інші позареалізаційні витрати (становлять 5 тис. руб.).

5.2 Аналіз рентабельності підприємства. Аналіз рентабельності підприємства. |Показники |Попередній |Звітний |Абсолютна | | |рік, тыс.руб.|год, |відхилення,| | | |тыс.руб. |тус.руб. | |1 .Балансова прибуток |3960 |4172 |+212 | |(Бп), (тыс.руб) | | | | |2.Среднегодовая |14 801 |15 050 |+249 | |вартість ОФ (тис. крб)| | | | |3. Середньорічна |2000 |2020 |+20 | |вартість Об.Ф. | | | | |(тыс.руб) | | | | |4. Середньорічна |16 801 |17 070 |+269 | |вартість ПФ. (тыс.руб) | | | | |З.Уровень |23,57 |24,44 |+0,87 | |рентабельності,% | | | |.

1. R капіталу = (Бп / Середньорічна вартість ПФ) * 100% План: R капіталу = (3960,00 / 16 801,00) * 100% =23,57 Факт: R капіталу =(4172,00 / 17 070,00) * 100% =24,44 2. R капіталу = Бп / (Середньорічна вартість ОФ + Середньорічна вартість Об.Ф.) * 100% План: R капіталу =(3960,00 / (14 801,00 +2000,00)) * 100% =23,57 Факт: R капіталу = (4172,00 / (15 050,00 + 2020,00)) * 100% =24,44. Висновки: внаслідок аналізу рентабельності видно, що рентабельність збільшилася на 0,87% з допомогою: • збільшення балансового прибутку на 212,00 тис. крб.; • збільшення середньорічний вартості ОФ на 249,00 тис. крб.; • збільшення середньорічний вартості Об. Ф на 20,00 тыс. руб.; • збільшення середньорічний вартості ПФ на 269,00 тыс. руб.

Заключение

За результатами аналізу видно, що у звітному року порівняно з попереднім роком, у господарську діяльність производственно-промышленного підприємства змінилися такі моменти: збільшилася реалізація продукції звітному року порівняно з попереднім роком на 210 тыс. руб., що результатом зростання її випуску. товарна продукції стало більше на 150 тис. крб. коефіцієнт ритмічності випуску продукції дорівнює 96,67%. а коэффициент аритмичности дорівнює 0,035%. Отже, підприємство працювало не ритмічно. середньорічна вартість промислово-виробничих основних фондів в отчетном року порівняно з попереднім роком, збільшилася на 249 тыс. руб. у звітній року порівняно з попереднім роком, обсяг реалізації продукции увеличился на 210 тыс. руб. фондовіддача у звітній року порівняно з попереднім зменшилася на 0,5 782 т.р. 7. чисельність промислово-виробничого персоналу у звітній году увеличилась на 3 людини, їх: Кількість робочих проти попереднім роком зменшилося на 22 людини; службовців збільшилося на 25 людина, керівників залишилося таке кількість, тоді як число фахівців зросло 25 людина. Серед непромислового персоналу зміни сталися. 8. балансовая прибуток у звітному року порівняно з плановим роком увеличилась на 212 тыс. руб. 9. рентабельность збільшилася на 0,87%.

Используемая литература Савицкая Г. В. Теорія аналізу господарську діяльність — Мн.: ШСЗ, 2001 2. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства — Мн.: ИСЗ,.

1996 3. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства. — М.:

ИНФРА-М, 2003 4. Ковальов А.І., Привалов В. П. Аналіз фінансового становища підприємства.- М.: Центр економіки та маркетингу 2002 5. Боканов М. И. теорія аналізу господарську діяльність: підручник. М.: Фінанси і статистика 2001.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою