Структурні компоненти екскурсії

Кожна екскурсія передбачає різноманітну змістову діяльність дітей, до якої належать: спостереження, самостійна діяльність, індивідуальна робота, рухливі та дидактичні ігри, трудова діяльність. Екскурсії можна класифікувати за різними ознаками, як представлено у додатку (А).

Усі зазначені компоненти допоможуть зробити екскурсію цікавою, адже вони будуть не окремими педагогічними заходами, а частинами основного, заздалегідь запланованого. Виходячи з тривалості прогулянок в режимі дня будь-якої вікової групи, кожен із компонентів екскурсії забирає від 5 до 15 хвилин, а здійснюється на тлі самостійної діяльності дітей. Послідовність проведення окремих компонентів залежить від пори року, погодних умов, підготовки сюрпризних моментів та настрою дітей. Після занять, де переважали розумові навантаження, доцільно провести на початку екскурсії одну з рухливих ігор. Так необхідно розпочати і екскурсію в холодну зимову погоду з метою покращити емоційний стан дошкільників.

Під час екскурсій діти одночасно оволодівають і розумовими, і практичними діями. Для пізнавального розвитку дитини важливо не пройти повз незрозумілого, вчасно помітити, дати пояснення того чи іншого явища.

Тому саме вихователь повинен навчити дітей слухати, щоб почути, дивитись, щоб побачити. Все це можна досягти під час щоденних спостережень.

Спостереження

Можна організувати спостереження за живою і неживою природою, працею дорослих, за проїжджою частиною вулиці тощо. Розпочинати спостереження краще шляхом порівняння: «Що змінилося?» Це змушує дітей придивитися до того чи іншого явища природи і самостійно шукати відповідь або звернутися по допомогу до дорослого; дає змогу сформувати в дітей чіткі уявлення про природні об'єкти. З дітьми молодшого дошкільного віку рекомендовано проводити порівняння, спрямовані на встановлення відмінностей між об'єктами. Старших дошкільників слід залучати до порівняння і за подібністю, і за відмінністю.

Розвитку спостережливості дітей сприяють запитання-завдання: «Визначте, на якому дереві в яку пору року буває таке листя. Визначте, яке це насіння. Розкажіть про найцікавіше, що ви побачили в лісі». Це спонукає дітей до того, щоб придивитися, згадати, подумати. Таке спілкування дітей з природою збагачує знання, розвиває мовлення, робить його образним.

Пізнавальна активність дітей під час організованих спостережень залежить від включення різних аналізаторів у цей процес, від інтересу, емоційного проведення.

Виховувати в дітей уміння не лише спостерігати, але й використовувати щедрі багатства природи в самостійній діяльності - обов’язок кожного вихователя. Листя, шишки, жолуді, кора та інше — все це прекрасний матеріал для виготовлення іграшок-саморобок.

Безпосереднє спілкування з природою, систематичні цілеспрямовані спостереження та бесіди виховують у дітей уміння встановлювати зв’язки між змінами погоди та життям рослин, тварин; допомагають робити висновки; сприяють розвитку мислення, уваги та пам’яті, вихованню любові до рідного краю та бережливого ставлення до природи.

Враховуючи те, що в дітей дошкільного віку переважає конкретно — образне мислення, важливо побудувати спостереження так, щоб дитина більше спілкувалася з реальними об'єктами природи, щоб у неї формувалися чіткі, правильні образи про рослини, тварини, явища природи в їх взаємодії.

Дидактичні та творчі завдання, нескладні досліди

Для того щоб екскурсія була цікавою для дитини, необхідно займати її різноманітною і корисною для її розвитку діяльністю. Одним із прийомів стимулювання дитячої активності є залучення різноманітних завдань, дидактичних вправ, дослідів з природним матеріалом. Вони короткотривалі й проводяться впродовж 3−4 хвилин. Залежно від спостережень такі завдання можна запропонувати дітям і на початку, і наприкінці екскурсії. Завдання повинні бути різноманітними, але доступними для виконання і зрозумілими кожній дитині. Необхідно подбати і про ігровий момент. Важливо під час виконання таких завдань дати можливість дітям пофантазувати («На що схожий? Звідки взявся?»), проявити власний творчий пошук, стимулювати їх розумову і дослідницьку діяльність.

Посильні трудові дії

Під час виконання трудових дій важливо сформувати позитивне ставлення, повагу до праці дорослого, бажання залучатися до трудового процесу, проявляти ініціативу та самостійність.

Під час проведення прогулянок виконання трудових завдань триває 10−20 хвилин, тому дітям цікаво відчувати себе співучасниками захопливої справи. Слід пам’ятати, що для дітей виконання трудових дій — це трудомістка робота, яка вимагає багато терпіння, уваги, творчості дітей та педагога.

Прикладом навчання дітей трудовим діям може бути перенесення піску, води, збирання листя та гілочок, згрібання снігу лопатою, будівництво сніжних валів, будиночків тощо. Головне, щоб під час проведення такої роботи у дітей сформувалося уявлення про значущість власних зусиль для досягнення загального результату. Водночас важливо, щоб вихователь не розтягував час залучення дітей до тієї чи іншої трудової дії. Досягнутий спільними зусиллями бажаний результат підтримує впевненість дитини у власних силах та уміннях.

Таким чином, залучення дітей до виконання трудових доручень збагачує кожного з малят, бо вони вчаться поважати й цінувати працю інших людей, пізнають правила виконання трудових доручень, набувають навичок користування знаряддями праці.

Рухливі ігри та ігрові вправи

Гра для дітей дошкільного віку є провідною формою діяльності. Вихователеві слід пам’ятати, що головне завдання під час організації ігрової діяльності полягає в тому, щоб навчити дітей грати активно і самостійно використовувати рухливі ігри та вправи, що є основою початкового етапу формування гармонічно розвиненої особистості і містить в собі духовне багатство, моральну чистоту та фізичну досконалість. Добираючи рухливі ігри, необхідно пам’ятати про їх доступність для проведення самими дітьми під час прогулянок. Коли дошкільники організовують такі ігри, вихователь повинен поступово надавати можливість проводити ігри на прогулянці самостійно, особливо старшим дошкільникам. При цьому педагог знаходиться неподалік, щоб допомогти в разі необхідності. Для цього потрібно заздалегідь підготувати місце проведення гри, надати необхідний інвентар та підказати, яку гру доцільно провести. Для зручності можна використовувати циклограму рухливих ігор та при цьому залучати дітей до підготовки їх проведення. дошкільний екскурсія розвиток виховний.

Самостійна діяльність

Самостійна ігрова діяльність дітей займає основну частину перебування дітей на свіжому повітрі під керівництвом вихователя. Під час самостійної діяльності дітей вихователь допомагає організовувати різноманітні рухливі ігри (за допомогою різних ігрових прийомів обирає ведучого, розподіляє дітей на команди, готує майданчик до проведення гри тощо). Вихователь може бути і ведучим, і учасником ігор. Важливо залучати дітей до використання під час самостійної діяльності різноманітного матеріалу: піску, будівельного та природного матеріалу, води, снігу тощо. Під час самостійних ігор дітей вихователь підтримує їх активність, ініціативу, радісний настрій, попереджує конфліктні ситуації, створюючи на прогулянці атмосферу доброзичливості і симпатії до однолітків.

Для ефективного проведення прогулянок вихователь повинен пам’ятати про значний вплив художнього слова: віршів, текстів для супроводу рухів, загадок, прислів'їв, приказок. Саме використання художнього слова під час прогулянок має особливе значення для розвитку дітей дошкільного віку та дає помітний ефект, знімаючи психологічну напругу, налаштовує на доброзичливе та позитивне ставлення до всього живого.