Верботональна система навчання дітей з вадами слуху

Верботональна система реабілітації дітей з вадами слуху розроблена академіком Петром Губериною (Хорватія). Міжнародним центром з розвитку даної системи та навчанню кадрів є поліклініка СУВАГ (система універсального верботонального аудіювання Губерини), що знаходиться в м. Загреб. У світі зараз більше 500 центрів СУВАГ, в т. ч. більше 20 — в Росії. Працює центр СУВАГ в м. Києві.

Мета верботональної системи — інтеграція осіб з вадами слуху в суспільство.

Основні положення верботональної системи:

• — врахування в процесі реабілітації дітей з вадами слуху основних закономірностей психофізичного та мовленнєвого розвитку в нормі;
• — рання діагностика (з перших місяців) і рання реабілітація дітей з вадами слуху;
• — комплексний медико-психолого-педагогічний підхід до діагностики та реабілітації;
• — цілеспрямоване постійне вивчення стану слухової функції і резервів її розвитку в умовах використання загальноприйнятих і розроблених в СУВАГ методик;
• — проведення спеціальної роботи з розвитку слухового сприйняття як основи формування усного мовлення в умовах використання оригінальної електроакустичної апаратури;
• — забезпечення в процесі корекційної роботи загального психофізичного розвитку дитини;
• — використання оригінальних методик корекційної роботи, які базуються на комплексному використанні та розвитку всіх аналізаторів (фонетична ритміка, музична стимуляція, аудіовізуальний курс, піктографічна ритміка);
• — використання різних форм інтеграції дитини в середовище чуючих дітей з врахуванням індивідуальних можливостей;
• — організація сімейного виховання як найважливішої умови реабілітації та інтеграції дитини з порушеним слухом.

Для діагностики стану слуху використовуються кілька оригінальних методик, в тому числі, верботональна аудіометрія.

П.Губерина з’ясував, що окремі голосні та приголосні легко розпізнаються при нормальному слуху на специфічних октавних областях. Якщо склад пропустити через частотну область, яка не відповідає оптимальній, його розпізнання утруднюється.

Отже, для сприйняття при цьому методі пропонуються певні мовленнєві стимули — логотоми (бру-бру, му-му, бу-бу, во-во, ла-ла, на-на, сі-сі). Їх пропускають через фільтр, що відповідає оптимальній частоті. Наприклад, для му-му — 75−150 Гц, ла-ла — 600−1200 Гц, сі-сі — 4800−9600 Гц. Таким чином визначається чутливість пацієнта не тільки до даного мовленнєвого стимулу, а й до даної частотної області.

Більш докладний опис верботональної системи можна знайти в підручнику: Сурдопедагогика / под ред. Е. Г. Речицкой. — М.: ВЛАДОС, 2004. — С. 164−175.