Особливості клінічного перебігу вітряної віспи

За даними С.О. Крамарєва, до типових належать форми, при яких є характерний везикульозний висип.

Для типової легкої форми характерні незначний висип з коротким періодом висипань, відсутність інтоксикації, нормальна або субфебрильна температура тіла. Середньотяжка форма проявляється рясним висипом, розташованим, у тому числі, і на слизових. Елементи висипу виникають протягом 4−5 днів, супроводжуються фебрильною лихоманкою, помірно вираженими симптомами інтоксикації. При тяжкій формі висип дуже рясний, спостерігається енантема, висипний період подовжується до 7−14 днів. Лихоманка стійка, фебрильна. Різко виражені симптоми інтоксикації, можливий розвиток нейротоксикозу [9, 36].

До атипових форм ВВ належать рудиментарна, геморагічна, пустульозна, бульозна, гангренозна, вісцеральна [37]. Рудиментарна форма розвивається при умові отримання в інкубаційному періоді імуноглобуліну (або інших препаратів крові) або ацикловіру [15]. Решта атипових форм ВВ є тяжкими і зустрічаються нечасто, за даними деяких авторів, не більше ніж в 0,05% випадків [31, 36]. Вони мають злоякісний перебіг і характеризуються високою летальністю.

Для гангренозної форми характерний прогресуючий некроз зі значними проявами інтоксикаційного синдрому [37]. При геморагічній формі вміст везикул набуває геморагічного характеру, розвиваються крововиливи в шкіру, слизові, внутрішні органи, кровотечі з носа, ШКТ, кровохаркання [38, 39]. Генералізована (вісцеральна) форма проявляється ураженням внутрішніх органів. Небезпека розвитку даної форми існує у пацієнтів онкогематологічного профілю, пацієнтів з солідними пухлинами після хіміотерапії, хворих, що отримують імуносупресивну терапію, в тому числі ГКС, а також ВІЛінфікованих, дітей з вродженими комбінованими імунодефіцитами, реципієнтів кісткового мозку [15, 34].