Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики — недостатня спрямованість на послідовне формування трудової активності та компетентності через використання міжпредметних зв’язків. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми формування трудової активності учнів на уроках трудового навчання. Тому в основу експериментального дослідження ми поклали положення про необхідність формування трудової активності на уроках трудового навчання через використання міжпредметних зв’язків.

Складність оцінки рівня розвитку трудової активності учнів полягає в тому, що вона не знаходить самостійного прояву в трудовій діяльності а є комплексною якістю, яка включає і власне активність в діяльності, і взаємодопомогу, і допомогу окремим товаришам, і вміння організувати свою діяльність і роботу своїх товаришів. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожен конкретний прояв трудової активності учнів, а їх прояв у груповій діяльності, де здійснювалося виготовлення виробу. Це означає, що показниками розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання слід обрати результативність їх трудової діяльності, котра проявляється у якості виготовлення певного виробу.

З метою перевірки стану розвитку трудової активності учнів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику рівнів сформованості даної якості. Також розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів трудової активності на уроках трудового навчання через використання міжпредметних зв’язків, і перевірено ефективність цієї методики у процесі експерименту.

У перебігу експерименту вивчався рівень розвитку трудової активності учнів на уроках трудового навчання через використання міжпредметних зв’язків. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

• 1. Трудовий критерій показує здатність молодшого школяра до проявів соціальної активності у галузі групового виготовлення виробів.
• 2. Діяльнісний критерій відображає якість виконання виробу та прояв компетенції учня з різних предметів початкового курсу.

Нами розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику розвитку трудової активності учнів на уроках трудового навчання; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови використання міжпредметних зв’язків на уроках трудового навчання у початкових класах. Розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення експерименту.

Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які можуть бути втілені у практику трудового навчання молодших школярів.

На основі виділених нами критеріїв здійснено зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку трудової активності учнів: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку трудову активність учня: він неспроможний виконати трудові дії без допомоги чи вказівки вчителя і майже не бере участі в груповій роботі.

Середній рівень характеризується середнім рівнем розвитку формування трудової активності учнів на уроках трудового навчання, тобто учень без допомоги вчителя бере участь у груповій діяльності і підкоряється вказівкам інших членів групи, проявляє незначну активність.

Високий рівень розвитку трудової активності учнів на уроках трудового навчання характеризується відносною самостійністю у виконанні виробів, прагненням брати участь у груповій роботі, організовувати її і контролювати весь процес виготовлення виробу — від задуму до творчого практичного втілення.

Порівняння даних експерименту в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку формування трудової активності учнів на уроках трудового навчання. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий проте нереалізований потенціал до розвитку трудової активності учнів.

У контрольному класі уроки трудового навчання відбувалися за звичайною методикою.

У експериментальному класі уроки проходили з використанням міжпредметних зв’язків.

У процесі формування трудової активності учнів на уроках трудового навчання школярів ми пробуджували інтерес до групової діяльності, використовували зв’язки уроків трудового навчання з природознавством (1 урок)(Додаток А), образотворчого мистецтва (1 урок)(Додаток Б), української мови та літературного читання (1 урок)(Додаток В), математики (1 урок)(Додаток Г). Так, на заняттях учні коротко пригадували найцікавіші для них уроки трудового навчання минулого року та гуртом визначали найцікавіші професії.

Ознайомлення з різними видами творчої праці — художньої, технічної, наукової — учні здійснювали у процесі виготовлення різних предметів. Це були макети дитячих книжок, іграшок, сувенірів тощо.

Моделювання змісту уроків ми здійснювали на основі врахування індивідуальних особливостей дітей, їх здібностей, інтересів. Покажемо методику проведення етапу повідомлення нових знань, де здійснюється формування у молодших школярів трудової активності.

• — Діти, на перерві нам передали лист. Його адресовано вам, учням
• 4-Б класу. (Учень зачитує його.)

Дорогі друзі!

Привіт вам шлють хлопчики і дівчатка із дитячого садочка № 28. Нам тут весело живеться. Ми всі дружно граємось, співаємо, дізнаємося багато цікавого, веселимось. Нам дуже добре.

Але всі ми мріємо про школу, хочемо вчитися, щоб бути Всезнайками і Всевмійками. Ми вже в садочку готуємось до школи: вчимо букви, звуки, цифри. Але для занять з математики нам дуже потрібні картки, за допомогою яких ми швидко вивчили б цифри. Дуже просимо, виготовіть їх нам, будь ласка.

Вихованці старшої групи та їх вихователі,

• — Ну що ж, допоможемо дітям із дитячого садочка і виготовимо для них картки.
• — Вони передали ось такі зразки карток. Розгляньте їх.
• — Виготовляємо основу картки. Для цього спочатку беремо аркуш із зошита в клітинку і робимо розмітку.

Зверху відкладаємо 16 клітинок (8 см), бокові сторони по 20 клітинок (10 см).

Від бокових сторін в середину відкладемо по 4 клітинки (2 см), тоді вниз — по 8 клітинок і знову до середини на кут. Вирізаємо по накреслених лініях. Шаблон картки готовий. Цю розмітку накладаємо на тонкий картон так, щоб верхня сторона і ліва співпали (з метою економії картону). Лівою рукою міцно тримаємо шаблон, а правою точно обводимо по краю. При цьому олівець має бути трішки нахилений до краю.

Наступний шаблон накладаємо близенько до попереднього зображення. Таких карток має бути 10.

Під час вирізування потрібно слідкувати, щоб ножиці різали точно по зображених лініях.

Тоді, користуючись шаблонами, вирізаємо цифри і предметні малюнки.

Коли все вже повирізуване, починаємо клеїти. Спочатку, за зразком, приклеюємо цифру, а тоді — відповідну кількість предметних малюнків,.

— Щоб швидко і добре зробити картки для дітей із дитсадочка, працюватимемо бригадами (по 6 чоловік), Кожна бригада вибирає собі бригадира, який буде допомагати, контролювати роботу. Кожна бригада повинна виготовити один комплект карток (10 штук). Тому оцінювати будемо роботу не окремого учня, а бригади в цілому. Працюємо під девізом: «Один за всіх, всі за одного» .

Інженер з техніки безпеки нагадує правила, яких потрібно дотримуватись під час користування ножицями.

Виготовлені картки діти вкладають в конверти і відносять після уроків у дитячий садок.

Експериментальне дослідження формування трудової активності учнів на уроках трудового навчання учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до різних предметів курсу початкової школи, використання міжпредметних форм роботи, а також групової діяльності відбувся розвиток їхньої соціокультурної компетентності (див. таблицю 1.).

Таблиця 1.

Підсумковий зріз рівнів розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання (у %).

Отже, зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв розвитку соціальної активності учнів на уроках трудового навчання. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень розвитку соціальної активності внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з початком дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень розвитку соціальної активності внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.