Новаторство у розмаїтості: французька монархія, Сен-Дені і абат Сугерий

Новаторство у розмаїтості: французька монархія, Сен-Дені і абат Сугерий

В початку 12 століття французькі королі проти іншими монархами грали досить скромну роль політичного життя. Понад те, їх спадкові землі від усіх сторін оточили територіями, належали могутнішим французьким володарям. Проте від цих феодалів французькі монархи відрізнялися своїми грандіозними амбіціями: вони претендували на панування над всієї Францією, посилаючись на можливість свою причетність спадщини імператорської влади Карла Великого, який був коронований в Сен-Дені в 754 року як король франків. Але тут пізніше був похований онук Карла Великого, імператор Карл Лисий. Про те, наскільки важливим було підтримку традиції Каролингов, свідчить рішення абата Сугерия розпочати реконструкцію Сен-Дені з відновлення пам’ятника Карлу Лисому. Тут ховали як франкських королів та їхніх представників династії Меровінгів, в Сен-Дені розташувалася також гробниця святого Діонісія (Дені), заступника Франції. У Середньовіччі цього легендарного першого єпископа Парижа плутали з Дионисием Ареопагитом, учнем апостола Павла, якому приписувалися надзвичайно важливі і в християнській традиції твори Псевдо-Дионисия (створені, мабуть, у сучасній Сирії близько 500 р. н.е.). У цих впливових працях розвинулася теорія небесних ієрархій, за якою король був представником Бога землі. Для прибічників цієї теорії відновлення монархічній влади було самоціллю, а частиною божественного плану Спасіння, важливе місце, де відводилося французьким королям. Про те, наскільки тісно пов’язувалися між собою французька монархія і священна традиція, свідчить те, що під час освячення нової церкви Сугерия Людовік 7 власноручно переніс мощі святого Діонісія зі старої крипти на місце, відведений їм на верхньому ярусі хору.

Таким чином, церква абатства Сен-Дені грала складну значну роль національної політиці французьких монархів. Архітектура цієї церкви є було використано дві ідеологічні стратегії, що здійснювалися з метою зміцнення королівської влади у 12 столітті. Перша полягала у відродження стародавніх традицій, завдяки чому французькі королі могли утвердитися як прямих нащадків законної королівської династії і зарекомендувати себе гідними цієї спадщини. Друга стратегія полягало у пропаганді нових ідей, вкладених у викорінення пам’яті про події недавньому минулому. Інакше кажучи, нове (як у політиці, так й у архітектурі) розглядалося як оцінити і відродити старе. Готична архітектура у вигляді, у якому вона зародилася в абатстві Сен-Дені, було визнано висловити згадану ідею наочно й помітно.

Сугерий стане перебудовувати всю церква відразу. Спочатку він узявся за відновлення вестверка. Хоча у 18−19 століттях цю частину будинку сильно постраждала (північну вежу довелося знести після невдалої спроби реконструкції), у її обрисах досі відчувається дух того нового починання, що відбувалося в 30-х роках 12 століття. У плані вестверк має глибину удвічі прольоту і ширину — у трьох прольоту. Три нових порталу полегшили парафіянам доступ у стару церква, а ще й замаскували кілька капел, розташованих на верхніх ярусах, зовнішні стіни яких занадто виступали за площину стіни. Цей оновлений фасад, нартекс якого оснащений пучками товстих колон і склепінням нових типів з перехресними нервюрами, створює глянувши зовні чітке враження, що архітектурна конструкція її людини того часу мала значимої символікою. Завдяки венчающим фасад зубцюватим стінах, ритму і пластика яких підкреслюються потужними контрфорсами, всю будівлю виглядає як тріумфальні ворота чи неприступний замок. У ньому позначилося як світське могутність настоятеля Сен-Дені, і торжество набирає силу монархії. А багатий скульптурний декор порталів, бронзові ворота, збережені з розпорядження Сугерия від старої будинку, пояснювальні написи і постійно який повторювався на стіні фасаду мотив цифри три перетворюють цей вестверк в символічне переддень Небесного Єрусалима.

Черты загального подібності з цим фасадом можна знайти в старому фасаді церкви абатства Сент-Этьен в Кані, місця поховання герцогів Нормандських і короля Англії Вільгельма Завойовника, чиї нащадки стали головними противниками французьких монархів. Але церква Сен-Дені перевершує це створене більш ранньому стилі будова як у своїм архітектурним гідностям, і по вражаючому символізму. Новий західний фасад Сугерия був непросто удосконалену нормандську модель, це був відроджений вестверк епохи Каролингов, завдяки якому вона знову визнано старовинні місцеві традиції.

Еще до завершення західного фасаду, в 1140 року, Сугерий, з його власному вираженню, відчув, що його «тягне» розпочати роботи з реставрації хору церкви. Завершено ці роботи було в дуже стислі терміни — вже безпосередньо до 1144 року. Новий хор несе менш очевидну символічну навантаження, як фасад, але архітектурні риси незрівнянно вища. Якщо нова крипта і деамбулаторий, у якому збереглася крипта старого здания, досі виконані романському стилі та мають досить прості форми, то який піднімається з них новий хор вирізнявся настільки тонкої філігранністю, що у 1231 року верхній ярус його довелося перебудувати, що він не обрушився. У деамбулатории з витонченими колонами, у яких почивають масивні склепіння, площині стін майже нерозрізнимі. Але контрасту область, у якій розташовані котрі доходять майже статі вікна, простора і залита світлом. Замість прийнятого раніше простого обходу в нової церкви Сен-Дені використаний деамбулаторий з подвійним аркадою, відділений від бічних нефів злегантными монолітними колонами, що беруть він тяжкість нервюрных склепінь з такою добірністю, як ті зовсім не від мають ваги. Склепіння зовнішньої аркади об'єднані зі склепіннями капел, у результаті створюється єдине, нерозчленоване простір.

Элементы, використані для будівництва хору церкви Сен-Дені, — такі, як бургундська стрельчатая арка і нормандський нервюрный звід, — старі. Але чому воістину вражає своєю новизною, то це їхні поєднання. Сугерий і що з ним невідомий архітектор створили з цих елементів чудовий санктуарий, став гідним вінцем всього разючого за своєю красою будівлі. Хор оновленої церкви одно розмахував уяву і простого, неосвіченого парафіянина, і абата, здатного надати цьому санктуарию витончену алегоричну інтерпретацію. Факт, що з спорудження нового хору (примыкавшего до старого центральному нефу, який збережено в недоторканності, бо, за переказами, було освячено самим Христом) абат Сугерий мав намір привезти з Риму античні колони, дозволяє нам побачити витоки готичної архітектури — стилю, який, як вважають, новаторський і некласичним, — у новому освітленні, саме як спробу відродження стародавніх традицій. У той самий час новий хор і фасад надавали історичному нефові сучасне звучання. Відповідно до політичної стратегією старе і винесла нове зміцнювали і підтримували одне одного й, за словами самого абата, «будучи зведені воєдино, утворили ціле, по величі перевершували свої частини».

Разрабатывая плани реконструкції Сен-Дені, абат Сугерий, безсумнівно, спирався на класичні теорії риторики, у яких знайшов як теоретичне обгрунтування цих планів, і практичне керівництво до втіленню. Зокрема, завдяки поєднання різних за характеру конструктивних частин будинок церкви набувало одна з класичних ораторських достоїнств — variatio (розмаїтість). Ймовірно, що крипта і розташований з неї хор виконані у різних стилях під впливом теорії у тому, що різним сюжетів промови оратора повинні відповідати різних стилів. Таке риторичне поняття, як aemulatio (наслідування), розумілося як завдання створити щось нове по вельмишановному старому зразком (у разі таким зразком послужив старий центральний неф Сен-Дені з украшающими його колонами), якість нового твори у своїй оцінювалося з урахуванням достоїнств старого.

Готическая архітектура церкви Сен-Дені являла собою непросто удосконалений зразок романського стилю. Швидше, це був плід сміливою спроби розвинути нове направлення у архітектурі з урахуванням критичного вивченню минулого. Безсумнівно, передумовою до виникнення цієї нової стилю з’явилися архітектурні нововведення 1930;х 12 століття. Проте саме абатстві Сен-Дені, яке відігравало особливу роль долі французьких королів і на чолі якого стояв освічений, розумна і енергійний абат Сугерий, всі ці передумови нарешті здобули грунт, необхідну вирішального кроку до зародженню готичного стилю.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.