Урок зв'язного мовлення Синичка, птиці

Реферат на тему:

Урок зв’язного мовлення «Синичка, птахи» .

Мета. Розширити знання про синичку. Розвивати зв’язне мовлення, спостережливість, навички грамотного, охайно­го письма. Поповнювати словниковий запас учнів. Виховува­ти любов до природи, до птахів, до рідного краю, до Батьківщини.

Обладнання. Ілюстрації дитячої літератури, малюнки синички, аплікації синички, таблиця «Птахи».

Вчитель. Любі діти, сьогоднішній наш урок ми розпоч­немо з «хвилинки ерудита». Розгадавши кросворд, ми зможемо дізнатися тему уроку. Отже:

Назвіть найбільшого у світі птаха, що несе найбільші яйця.

Учень. Страус.

Вчитель. Ім'я хлопчика, врятованого від Баби Яги гусе­ням.

Учень. Телесик.

Вчитель. Найвища вершина Кримських гір.

Учень. Роман-Кош.

Вчитель. Буква, що означає перший голосний звук у назві столиці України.

Учень. И.

Вчитель. Як називається той, хто читає книги, відвідує бібліотеку?

Учень. Читач.

Вчитель. Країна з найбільшою кількістю населення в світі.

Учень. Китай.

Вчитель. Велика морська хижа риба.

Учень. Акула.

Вчитель. Що ж вийшло у нас?

Учень. Синичка.

Вчитель. Так. Саме про синичку, про цю чудову пташ­ку, ми сьогодні з вами поведемо мову. Підведемо підсум­ки знань про неї. Адже про синичку ми багато говорили на уроках праці й природознавства. Що ж ми дізналися?

(Діти зачитують відомості, записуємо у словничок).

Учень. Родина синицевих чимала — 65 видів. Але на Поділлі оселилося 6 видів.

Учень. Велика синиця має гарний вигляд, зверху зелен­куватого кольору, груди і живіт яскраво-жовті з чорною смужкою, мов краватка. Співає «цінь-цінь».

(Записуємо до словничка: зеленкуватого кольору, смужка, галстук).

Учень. Синиця-лазорівка. Ця синиця менша від вели­кої. Вона яскраво забарвлена у блакитний і жовтий ко­льори, її ще називають блакитною синицею. Пісенька її коротенька: «ці-лі-лі». Дуже жвава пташка.

(До словничка записуємо: жвава пташка).

Учень. Синиця-гаїчка. Це маленька, сіренька синичка в чорній «шапочці», з чорними, як бісер, очима. Гаїчка не­поганий співак. Пісня її голосна і довга.

(До словничка записуємо: чорна шапочка, очі, як бісер).

Учень. Довгохвоста синиця. Це пташка завбільшки та­ка, як гаїчка, лише з довгим хвостом і коротеньким товс­тим всюдисущим дзьобом. Голова і животик — білі, а навколо очей яскраво-жовті кружальця. Хвіст, як у соро­ки, східчастий: пісенька простенька «сі-сі-сі».

(До словничка пишемо: хвіст східчастий, всюдисущий дзьоб, яскраво-жовті кружальця).

Учень. Синиця-ремез. Ця невеличка пташка (7−11 г). Тримається завжди поблизу води. Має тонесенькі міцні ніжки з довгими кігтиками. Невгамовна, моторна пташ­ка. Гніздо мостить на кінцівці тоненької висячої гілочки, частіше над водою.

(До словничка пишемо: невгамовна, моторна, ніжки то­несенькі, міцні, з довгими кігтиками).

Учитель. Ось які синички оселяються у наших лісах і гаях. І недарма народна мудрість говорить: «Де багато си­ничок — там немає комашок». Адже одна синичка за до­бу з'їдає стільки комашок, скільки важить сама. А які прислів'я про синичок ви знаєте?

Учень. Синичка маленька, а скільки користі приносить.

Учень. Синиця пищить — зиму віщить.

Учень. Краще синиця в руках, ніж журавель в небі.

Вчитель. Молодці! А наші дівчатка підготували пісень­ку про синичку на слова А. Грицай.

Синичко-сестричко, Умий своє личко Дощиком, росою, Ніжною рукою.

Заспівай веснянку, Розбуди до ранку.

Відчини віконце, Щоб впіймати сонце.

Забринить промінчик Там, де я і Мурчик.

З котиком вусатим Візьми погуляти.

Вчитель. Хто з вас заспіває свою пісеньку про цю чудо­ву невгамовну трудівницю? (Діти співають пісеньки на власну мелодію до них).

Я синичка, я маленька Високо літаю.

Бачу все навколо себе, Все я помічаю.

Що за пташечка така

Все літа коло вікна?

Жовтогруда, білолиця.

Ну, звичайно, це синиця.

І по шибці стук, стук, стук.

Я ж насиплю трішки круп,.

І зерняток, і сальця, Щоб їла красуня ця.

Як до школи я іду, Бачу подругу свою.

Вона весело пурхає,.

Вдячно крильцями махає.

Вчитель. Дуже гарні й веселі пісеньки. Які слова ми за­пишемо із них до словничка? (Білолиця, жовтогруда, кра­суня, пурхає). А які вірші ви сьогодні можете прочитати про синичку?

Учень.

Синиця голодом намлілась ;

Така зима, така зима!..

Оце б у вирій полетіти, Так Батьківщини ж там нема.

Марійка Підгірянка

Учень.

Прилетіла зимувати в українськії ліси.

Ти їй крихіток і сала в годівничку віднеси.

Ця пташина невеличка, а зовуть її… (Синичка) Учень.

А горобчик до синички ходив, По колосочку та пшениченьку носив.

Ти, синичко, ти, сестричко моя, Така ж бо ти люба-милая!

Марійка Підгорянка

Учень.

На пухнасті рукавички Сіли дві сумні синички.

А чому сумні - не знаю, Зараз я їх запитаю.

• -.Ми замерзли на морозі,.

Бо були весь час в дорозі.

Раді б зернятко склювати, Хочем їсти, хочем спати…

Відігрілися синички На пухнастих рукавичках,.

І не стали відлітати, Добре їм у теплій хаті.

Зим пройшло з тих пір немало, Я дорослою вже стала, Та й понині з рукавичок Посміхаються синички.

Тамара Артем'єва

Учень.

Синичка-невеличка, Пташка жовтогруда.

Вона допомагає.

Усім добрим людям.

(Склали діти) Вчитель. Я бачу, що ви вже втомилися. Проведемо фіз-культхвилинку.

Раз! Два! Час вставати!

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо.

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись!

Кілька раз понахилялись.

І синички прямо в клас Завітали в вільний час.

Будем бігати, стрибати, Лиш синичок не чіпати.

Прудко пташечка стріляє.

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав Повернутись нам до справ.

(Цю фізкультхвилинку склали діти).

Вчитель. Тож повернемось до справ. Які влучні вирази з оповідань про синичку ви вибрали? Учні. Всюдисущий, як синиця. Була синичка швидкою, заповзятою. Де тільки її не зустрінеш — і в лісі, і на річці, і в полі. Вертлява, непосидюча, вона щось шукала. (До словника записуємо такі слова: вертлява, непосидю­ча, всюдисуща, завзята).

Вчитель. Дуже багато гарних слів про синичку ми запи­сали до словничка. Прочитаємо їх. (Читаємо).

Використовуючи ці слова, власні спостереження, вірші, загадки, приказки, пісні, все, що готували на цю тему на уроках праці, образотворчого мистецтва, природознав­ства, позакласного читання, музики, ми маємо викорис­тати, написавши невеликий твір з елементами опису.

Вчитель. Давайте пригадаємо, з яких частин складаєть­ся будь-який текст.

Учень. Зачин, основна частина, кінцівка. Вчитель. Назву своєму твору ви дасте самі. Зачин мож­на використати той, що записаний на дошці, а можна на­писати свій.

Учень. Ще задовго до зими ми з братом змайстрували невеличку годівницю. Батько допоміг нам повісити її на дерево, яке росте перед нашим вікном.

ПИСЬМОВИЙ ОПИС СИНИЧКИ. КУМЕДНА СИНИЧКА

Ще задовго до зими ми з братом змайстрували невеличку годівницю. Батько допоміг нам повісити її на дерево, як росте перед нашим вікном. Щодня ми спостерігаємо, як д неї прилітають снігурі, горобчики, синички. Я люблю найбільше спостерігати за кумедними синичками. А особливо, за однією.

Вона прилітає найперша. Дзьоб у неї маленький, чорненький, всюдисущий. На голівці в цієї хитрунки — синя шапочка, а навколо оченят біленькі кружальця. Животик у пташки жовтий. Крильця та хвостик у синиці синьо-чорні, спинка зеленкувато-блакитного кольору.

Тримається вона на тонесеньких чорненьких ніжках гострими кігтиками. Ця синичка дуже любить посперечатися з горобцями. Така вона задерикувата.