Соціальний педагог в освіті

Основною метою діяльності соціального педагога в ЗОШ є створення соціальних умов для життєдіяльності, різнобічного розвитку категорій дітей, захист їх конституційних прав, здійснення соціального супроводу проблемних сімей, рання профілактика злочинності і правопорушень [7, с. 336].

Діяльність соціального педагога регламентується відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009р. № 616 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України» [6, с. 21].

В діяльності соціального педагога можуть бути виділені три аспекти:

• — участь в управлінні навчальним закладом;
• — участь у виховному процесі;
• — участь в організації виховного середовища [12, с. 30].

Соціальний педагог у загальноосвітній школі виконує такі функції:

• — діагностичну: вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів; досліджує спрямованість впливу мікросередовища;
• — прогностичну: прогнозує посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації; прогнозує результати навчально-виховного;
• — консультативну: дає рекомендації (поради) учням, батькам, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу;
• — захисну: забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях;
• — профілактичну: переконує учнів в доцільності соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ в учнівському середовищі;
• — соціально-перетворювальну: надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб учнівської молоді; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості;
• — організаційну: координує діяльність та взаємодію усіх суб'єктів виховання; сприяє соціально корисній діяльності дітей [16, с. 139].

Специфіка функцій соціального педагога потребує безперервного самовдосконалення, широкої поінформованості, обізнаності, ерудиції, глибоких спеціальних знань. Соціальний педагог має бути цікавим для оточення.

На відміну від звичайного педагога у навчальному закладі, в роботі соціального педагога першорядну роль відіграє не навчальна, а виховна функція, функція соціальної допомоги і захисту [10].

Соціальний педагог покликаний попередити проблему, своєчасно виявити та усунути її причини, забезпечити профілактику різноманітних негативних явищ. Тому він повинен відігравати різноманітні соціальні ролі і змінювати їх у практичній діяльності в залежності від ситуації і характеру проблеми, що вирішується. Це можуть бути ролі: посередника, адвоката, учасника спільної діяльності, помічника, наставника, конфліктолога, аніматора, експерта в постановці соціального діагнозу і визначенні методів компетентного втручання, суспільного діяча [30, с. 45−49].

Специфіка педагогічної діяльності виявляється у тому, що за своєю природою вона має гуманістичний характер. Суттєвою особливістю педагогічної праці є те, що вона з початку і до кінця є процесом взаємодії людей. Це посилює роль особистісних взаємин у педагогічній праці і підкреслює важливість моральних аспектів. Специфічним є результат педагогічної діяльності - людина, що оволоділа певною частиною суспільної культури, здатна до подальшого саморозвитку і виконання певних соціальних ролей у суспільстві [29, с. 71−72].

Саме тому для успішної діяльності та взаємодії з учнями соціальних педагог у школі повинен володіти такими якостями як:

¦ уміння слухати інших з розумінням і цілеспрямованістю;

¦ уміння знайти інформацію та зібрати факти;

¦ вміння спостерігати та інтерпретувати вербальну і невербальну поведінку, застосовувати знання;

¦ вміння активізувати зусилля підлеглих, викликати довіру;

¦ вміння обговорювати гострі теми в позитивному емоційному тоні;

¦ вміння розробляти новаторські рішення проблем підлеглих;

¦ вміння вести дослідження або інтерпретувати висновки;

¦ вміння забезпечувати і налагоджувати взаємини між конфліктуючими індивідами, групами;

¦ вміння забезпечувати міжвідомчі зв’язки;

¦ вміння інтерпретувати і виявляти соціальні потреби [13, 24−28].

Крім того високий професіоналізм, компетентність з широкого кола проблем, високий рівень загальної освіти і культури, володіння суміжними спеціальностями та знаннями з педагогіки, психології, юриспруденції тощо сприяють кращій працездатності соціального педагога. А його доброта, любов до людей, доброзичливість, чуйність, готовність прийти на допомогу, людяність, уміння співпереживати, емпатія допомагають більше та краще зрозуміти дитину, допомогти їй. Комунікабельність, товариськість, уміння правильно зрозуміти людину і поставити себе на її місце, гнучкість та делікатність, тактовність у спілкуванні, вміння слухати, уміння викликати довірливе ставлення до себе, організаційні здібності є одними із невід'ємних якостей успішного педагога [18, с. 67−69].

Для реалізації своїх функцій соціальний педагог повинен керуватися низкою знань, умінь та навичок. Спираючись на аналіз науково-педагогічної літератури, можна визначити два основні аспекти компетентності соціального педагога: професійні знання та професійні уміння і навички.

Професійні знання:

соціально-гуманітарні знання;

загальноосвітні знання;

психолого-педагогічні знання; фахові знання.

Соціальний педагог повинен знати: психологію; етику, естетику, педагогічну деонтологію, основи права, екології; методологічні принципи, закономірності, зміст, методи та форми виховання; технології освітньо-виховної роботи в навчальних закладах різних типів; особливості профілактики девіантної поведінки, негативних явищ у підлітковому середовищі; форми і методи роботи; основи валеології; сучасний стан і тенденції розвитку дитячих, підліткових спілок, рухів, організацій тощо та їхній вплив на особистість; культурні, економічні, демографічні, екологічні особливості соціального середовища, в якому організовується робота; основи трудового законодавства України, правила охорони праці та техніки безпеки; Закон України «Про освіту», Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, інші законодавчі і нормативно-правові акти та документи з питань навчання і виховання, державну мову України [21, 264−267].

2. Професійні уміння та навички: спеціальні; комунікативні; прикладні: дослідницькі, соціально-творчі, соціально-медичні, соціально-правові, соціально-економічні; організаторські; аналітичні; педагогічні; психологічні.

Соціальний педагог повинен вміти: застосовувати професійні знання в практичній діяльності, здійснювати корекцію відхилень у поведінці школярів; проводити профілактичну роботу з попередження девіантної поведінки, а також розробляти програми та проекти роботи з «дітьми вулиці», працювати з групами ризику в умовах неформального спілкування, сприяти прояву ініціативи; організовувати взаємодію педагогічного колективу, батьків, громадських об'єднань та організацій, служб у справах неповнолітніх, служб соціального захисту, профспілок, правоохоронних органів, медичних установ тощо щодо виховання, оздоровлення, здійснення соціального патронажу, профілактичної роботи і соціальної реабілітації дітей та підлітків. 23, с. 63−65].