Девиантное поведінка (алкоголізм)

Девиантное поведінка (алкоголизм)

Реферат виконав: студент 3-го курсу гр.6212 Кірсанов Едуард Александрович Московский Державний Індустріальний Університет (МГИУ) Москва, 2001 г.

История алкоголя.

Похититель розуму — так називають алкоголь з давнини. Про оп’яняючих властивості спиртних напоїв люди дізналися щонайменше як 8000 років до нашої ери — з приходом керамічної посуду, дала можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикозростаючого винограду. Можливо, виноробство виникло до початку культурного землеробства. Так, відомий мандрівник М.М. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, не які вміли ще добувати вогонь, але знали вже прийоми приготування хмільних напоїв. Чистий спирт почали отримувати від вшестеро-всемеро століттях араби і його «аль коголь», що означає «одурманюючий». Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез в 860 року. Перегонка вина щоб одержати спирту різко збільшила пияцтво. Ймовірно, що є став приводом заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570—632). Ця заборона ввійшов згодом й у звід мусульманських законів — Коран (7 століття). З того часу протягом 12 століть у країнах алкоголь не вживали, а відступники цього закону (п'яниці) жорстоко каралися.

Но навіть у Азії, де споживання вина заборонялося релігією (Кораном), культ вина все-таки процвітав і оспівувався в стихах.

В середньовіччя у Європі також навчилися отримувати міцні спиртні напої шляхом сублімації провина, і інших які бродять цукристих рідин. Згідно з легендою, вперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентиус. Скуштувавши знову отриманий продукт і, прийшовши до стану сильного алкогольного сп’яніння, алхімік заявив, що він «відкрив чудодійний еліксир, робить старця молодим, стомленого бадьорим, що тужить веселым.

С того часу міцні духи швидко поширилися по країн світу, передусім з допомогою постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевого сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва та т.п.). Алкоголь так швидко ввійшов у побут, що він практично не один художник, письменник чи поет не оминав цієї теми. Такі картини пияцтва на полотнах старих голландських, італійських, іспанських німецьких художників. Лютий силу алкоголізму розуміли багато передові люди свого часу. Відомий релігійний реформатор минулих років Мартін Лютер писав: «Кожна країна повинен мати свого диявола, наш німецький диявол — добра бочка вина».

Распространение пияцтва на Русі пов’язані з політикою панівних класів. Було навіть створено думка, що пияцтво є нібито старовинної традицією російського народу. У цьому посилалися на свої слова літописі: «Веселіє на Русі - є пити». Але це наклеп на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв й моралі народу, професор Н.І. Костомаров (1817—1885) повністю спростував цю думку. Він довів, що у Київської Русі пили обмаль. Лише за обрані свята варили медовуху, брагу чи пиво, фортеця яких немає перевищувала 5−10 градусів. Чарка пускалась із широкого кола і з її кожен надпивав кілька ковтків. У будні ніяких спиртних напоїв не потрібно було, і пияцтво вважалося найбільшим ганьбою і гріхом.

Но з 16-го століття почався масовий завезення з-за кордону горілки і вина. При Івана IV і Борисові Годунове засновуються «царевы шинки», які дають масу грошей у скарбницю. Проте він менш, що тоді намагалися обмежити споживання спиртних напоїв. Так було в 1652 року вийшов указ «продавати горілку за однією чарці людині». Заборонялося видавати вино «питухам» (тобто. питущим), і навіть всім під час постів, у середу, п’ятницях і в неділі. Але через фінансових міркувань невдовзі було внесено поправка: «щоб великого государя скарбниці вчинити прибуток, питухов з кружечного двору не відганяти», ніж фактично підтримувалося пьянство.

С 1894 року продаж горілки стала царської монополией.

Одним з темних плям минулого, сліди якої ще збереглися у нас, є пияцтво і алкоголизм.

Надо говорити, що Росія сенсі вживання спиртного країна більш як особлива. Тут свої, на жаль, сумні традиції, свої стандарти. Превалює ми вживання у вигляді «ударних доз»: дуже багато випитого протягом короткого терміну. Частіше днем. Інакше висловлюючись, у Росії домінує самий несприятливий, так званий «північний» тип пиття. І п'ємо ми історично все більше. Якщо в1913 року продавалося 3,4 літра на душу населення, то 1927 — 3,7. Наприкінці 1940 року госпродажа, щоправда становить 2,3 літра, а до 1950 впала до 1,9 літра. Однак потім лише стрімке зростання, й у сплеск рекордный.

Официально ми наблизились до світових «питним стандартам». А неофіційно? Держкомстат СРСР той час проводив секретні дослідження на предмет самогоноваріння. Самогон, виявляється, давав прибавку хабара на суму 5 з зайвим літрів. Разом 13,2 літра кожного.

Четырнадцатого червня 1985 року цк кпрс оголосив війну пияцтву, яка вразила все основи суспільства. Бюджет втратив 50 мільярдів не нинішніх, а тих ще повновагих карбованців на двічі зросла споживання самогону. Проте він менш, саме до 1987 року зросла середня тривалість життя. Це сталося без зменшення смертності від отруєнь і від нещасних випадків. У результаті, який ми не лаяли кампанію, вона зберегла життя приблизно 700 тисячам росіян, та й захворюваність снизилась.

По даним Госторгинспекции, 1992 року кожен десятий пляшка була фальсифікацією зігріваючого напою, в 1993 — кожна четверта.

На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами. Які саме духи споживають у справжнє время.

С чого починається пьянство.

Поводы першого прилучення до алкоголю різноманітні. Але простежуються їх характерні зміни у залежності від віку.

До 11 років перше ознайомлення з алкоголем відбувається або випадково, або її дають «для апетиту», «лікують» вином або ж дитина самі з цікавості пробує спиртне (мотив, переважно властивий хлопчикам). У старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: «свято», «сімейне торжество», «гості» тощо. З 14−15 років з’являються такі приводи, як «незручно було відставати хлопців», «друзі умовили», «за компанію», «для хоробрості» тощо. Хлопчикам властиві всі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для дівчаток типова переважно друга, «традиційна» група мотивов.

Обычно буває, як кажуть, «безневинна» чарочка на вшанування дня народження чи іншого торжества. І це приміром із згоди батьків, в сім'ї, все-таки й бажання таке прилучення дітей які з вином небезпечно. Адже слід раз долучитися до спиртного, як вже знімається психологічний бар'єр і підліток вважає за можливе випити з товаришами і навіть одному, якщо з’являється така можливість. Недарма у народі кажуть: «річки розпочинаються з струмочка, а пияцтво з рюмочки».

В цілому мотиви вживання спиртного підлітками діляться на дві групи. У основі мотивів першої групи лежить бажання слідувати традиціям, відчувати нові відчуття, цікавість тощо. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, пробуждающееся в них почуття дорослості, бажання бути й усе, прагнення наслідувати старим т.п. Віковими особливостями підлітків певною мірою можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов’язані з тим що в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, дозволяють їм вільно розпочинати спілкування з оточуючими (наприклад, з особами старшого віку, девушками).

Особого уваги заслуговує друга мотивів споживання алкоголю, які формують пияцтво як тип поведінки правопорушників. У кількість цих мотивів входить прагнення позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливе психічний стан особистості, що з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений чи втрачено інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, употребляющие спиртне майже займаються громадську діяльність. Істотні зрушення простежуються в них же в сфері дозвілля. Ці хлопці менше цікавляться художньої літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже бувають тут, втрачають інтерес до серйозної музиці, живопису. Нарешті, деякі підлітки споживають спиртне, щоб лише зняти із себе напруга, позбутися неприємних переживань. Напружене, тривожне стан може виникнути у зв’язку з певним становищем їх у родині, шкільному коллективе.

Проведение вільного часу переважно з давніми друзями характерно для підлітків. І хоча підліткові групи складаються стихійно, їх сягають хлопці, близькі за рівнем розвитку, запитам та інтересам. Але якщо підліткова група не об'єднана якийсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожній» проведення часу нудьгуючих неповнолітніх і такі група ставати сприятливим грунтом для розпивання спиртних напитков.

Стадии і форми сп’яніння і алкоголизма.

Как часто декого з гордістю відзначають в себе й своїх товаришів підвищену опірність спиртного, вважаючи, що це пов’язано з фізичним здоров’ям. На насправді підвищена опірність спиртного — перший ознака який починається алкоголізму, симптом серйозного захворювання. Для алкоголіка що чарка, що склянку, що пляшка вина — усе однаково. Вже від чарки спиртного він входить у своєрідне стан ейфорії - порушення, яке лише посилює його прагнення випити, та був наступні дози мало змінюють його зовнішній вигляд, хоча у організмі відбуваються помітні зрушення. Спочатку алкоголік виявляє надзвичайну активність, намагаючись «позачергово» випити чергову стопку, починає буйствувати чи дуріти. І ось остання крапля переповнює межі стійкості, алкоголік «відключається» від зовнішнього світу, впадаючи забуття. Втрата контролю над кількістю випитого, непомірна жадоба спиртного і супроводжує це неконтрольоване, развязанное, нерідко цинічне поведінка — стійкі ознаки алкоголізму.

У п’яниці ослаблена воля — але тільки до обмеження прийому алкоголю, а й у відношення до іншим, діловим сторонам повсякденної жизни.

Нередко під час святкових застіль можна спостерігати, як після випитих спиртних напоїв поводяться развязано, їх руху стають більш незграбними. Відразу помітно вплив ними алкоголю. Навіть коли запитати його учасника як часто вони випивають, більшість відповість, що нерегулярно. Проте навіть по однократного прийому алкоголю люди ніч проходить неспокійно, але в ранок вони стають розбитими, з опухлим обличчям й хворий головою. Робочий день, як правило, виявляється зіпсованим, і якщо людина для роботи пов’язані з механізмами, наприклад зі верстатом чи автомашиною, вважай, що цей біля нього різко підвищено ризик аварії і навіть катастрофи. У робітників розумової праці після прийому алкоголю грунтовно погіршуються розумові процеси, падає швидкість і точність обчислень, кажуть, робота валиться з рук.

Итак, навіть по нерегулярного, випадкового вживання алкоголю наступають серйозні проблеми в організмі, які свідчать про важкому його отруєння. Якщо ж вживання алкоголю приймає систематичний характер, людина п'є з нагоди, вишукуючи будь-якого приводу, аби, це вже називається побутовим пияцтвом. Для п’яниці немає значення сенс святкового події, йому байдуже схвалюють його поведінка інші. У цьому стадії прилучення до спиртного значною мірою змінюється ставлення питущого до оточуючих, до загальноприйнятих і допустимі норми поведінки. Для п’яниці найбільш близькими стають товариші по чарці, навіть вони вперше опинилися за одним столом. Час, місце і обстановка, у якій люди п’ють, втрачають значення. Отже, відмінність між епізодичним прийомом спиртного і пияцтвом не лише у кількості випитого воднораз, а й у психологічної установці питущого. У першому випадку людина зазначає якесь урочисте чи важлива подія, тоді як у другому — п'є тільки щоб дати собі стан сп’яніння. Якщо вчасно стримати людину від пияцтва, це попереджає його падіння та розвитку алкоголізму. Щоб осягнути розвиток алкоголізму треба знати вплив алкоголю на нервову систему.

Алкоголизм не звичка, а болезнь.

Алкоголизм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, від нього можна позбутися. Пристрасть алкоголю подолати складніше через отруєння організму. Близько 10 відсотків людей, вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм — хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами у організмі. Алкоголізм розвивається за такий схеме:

Начальная фаза: сп’яніння з випаданням пам’яті, «затемнення». Людина постійно думає тільки про спиртному, йому здається, що випив недостатньо, він п'є «про запас», в нього розвивається жадоба алкоголю. Але він зберігає свідомість свою вину, уникає розмов про своє тязі до спиртному.

Критическая фаза: втрата контролю за собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір всім спробам запобігти прагнення випити. Людина розвивається зарозумілість, агресивність. Він звинувачує навколишніх у свої біди. В нього починається запій, його друзями стають випадкові товариші по чарці. Він мусить піти із постійною роботи, втрачає інтерес до всього, що ні причетний до спиртного.

Хроническая фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам’яті, плутаність думки. Людина п'є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. В нього розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психозы.

Одним з характерних ускладнень під час запою є біла горячка.

Белая гарячка — найчастіше зустрічається алкогольний психоз. Вона виникає зазвичай, у стані похмілля, коли в п’яниці з’являються підсвідомий страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, нападу й т.п.), слухові й зорові обмани як шумів, дзвінків, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання устрашающего характеру. Він бачить плазує навколо комах, пацюків, нападаючих нею чудовиськ, бандитів, відчуває біль від укусів, ударів, чує загрози. Він бурхливо реагує за свої галюцинації: обороняється чи біжить, рятуючись переслідування. Днем галюцинації кілька загасають, хоча хворий залишається збудженою, в нього трясуться руки, він метушливий не може спокійно сидіти однією месте.

Другой формою психозу є алкогольний марення. Він утворюється і після короткочасного пияцтва, та на відміну від білої гарячки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав’язливі думки. Частіше за все це марення підозрілості, переслідування, ревнощів. П’янице, наприклад, здається, що проти влаштований змова. Не бачачи виходу із цього становища, може закінчити життя самоубийством.

Разрушитель зростаючого организма.

Ученые усього світу протягом 40 років дедалі гучнішає і тривожніше заявляють про небезпечність, що підстерігає підростаюче покоління — дітей, підлітків, молодь. Йдеться все зростаючу котячу розмаху споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так було в США (штат Нью-Йорк) 91 відсоток 16-річних учнів вживають духи. У Канаді близько 90 відсотків відсотків учнів 7−9 класів вживають спиртні напої. У ФРН 1 відсоток дітей 8−10 років у стані алкогольного сп’яніння затримується полицией.

Пожалуй, зайве мати особливим уявою, щоб уявити шкоди, який може викликати у підлітка хоча б однократне вживання вина і навіть пива. Сучасні дослідження дозволяють обгрунтовано стверджувати, що у тілі людини немає таких органів прокуратури та тканин, які вражалися б алкоголем. Потрапивши у організм, вона досить повільно (зі швидкістю 0,1 р на 1 кг маси тіла за годину) розщеплюється у печінці. І тільки 10 відсотків від загальної кількості прийнятого алкоголю виводиться з організму в незмінному вигляді. Залишившись алкоголь циркулює разом із кров’ю з усього організму, доки розщепиться весь. Висока проникність «молодих» тканин, їх насиченість водою дозволяє алкоголю швидко поширюватися по дедалі глибшому организму.

Токсическое алкоголь передусім б'є по діяльності нервової системи. Якщо зміст алкоголю на крові б сприйняти як 1 (одиницю), то печінки він дорівнюватиме 1,45, а головному мозку — 1,75. Навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін в нервової тканини, передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин мозку: відбувається їх розширення, збільшення проникності, крововилив у тканину мозку. У такому віці мозкова тканину біднішими фосфором, багатшими водою, перебуває у стадії структурного і функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо дуже небезпечна неї. Навіть однократные вживання спиртного може мати найсерйозніші последствия.

Неоднократное чи часте вживання алкоголю надає буквально спустошуюче вплив на психіку підлітка. У цьому затримується як розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних і моральних категорій і естетичних понять, а й втрачаються вже що розвинулася в здібності. Підліток, що називається «тупіє» та інтелектуально, і емоційно, морально.

Второй «мішенню» алкоголю є печінку. Саме, під дією ферментів відбувається його розщеплення. Якщо швидкість надходження алкоголю на клітини печінки вищою за швидкість її розпаду, це відбувається накопичення алкоголю, що призводить до поразці клітин печінки. Алкоголь порушує структуру клітин печінки, наводячи до переродженню її тканин. При систематичних уживаннях спиртних напоїв жирові зміни у клітинах печінки призводять до омертвінню печіночної тканини — розвивається цироз печінки, дуже грізне захворювання, майже яка супроводжує хронічний алкоголізм. Дія алкоголю на печінку підлітка ще більше руйнівно, тому що цей орган перебуває на стадії структурного і функціонального формування. Поразка клітин печінки призводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз'їдають» слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушують секрецію і склад шлункового соку, що перешкоджає процес травлення й у кінцевому підсумку, несприятливо б'є по зростанні й розвитку подростка.

Таким чином, алкоголь послаблює організм, гальмує формування і дозрівання його органів прокуратури та систем, а окремих випадках, наприклад при зловживанні, взагалі зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодший організм, тим згубніше діє нього алкоголь. З іншого боку, вживання алкогольних напоїв підлітками значно швидше, ніж в дорослих, веде до формування вони алкоголизма.

Алкоголизм і общество.

Алкоголь «б'є» як самого питущого, а й людей, оточуючих його. Часто чи жінки, схильні до алкоголізму, нехтують своїми обов’язками, друзями, сім'єю й дітьми, у тому, щоб задовольнити свою потреба. Пристрасть алкоголю — причина різних злочинів. Відомо, що 50 відсотків усіх злочинів пов’язані з вживанням алкоголя.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, причиною їх хвороби часто є алкоголізм родителей.

Борьба з алкоголізмом — найбільша соціальна і медична проблема кожної держави. Шкідливість алкоголю доведено. Навіть малі дози це може може стати причиною великих неприємностей чи нещасть: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім'ї, втрати духовних потреб і вольових чорт человеком.

Список литературы

«Коварный ворог» Л. Ф. Петренко, «Знання» 1981 год.

«Когда людина собі ворог» Г. М. Энтин, «Знання» 1973 год Газета «Праця» 25 листопада 1995 рік.