Принципи перетворення органів і функцій

Протягом історичн розвитку життя еволюційні зміни живих істот були найтіснішим чином пов’язані з модифікаціями відповідн орг-нів та видозмінами їх ф-й. До способів перебудови орг.-нів і ф-й віднос: 1) посилення головної функції, яке відбув дуже часто в ході еволюції окремих орг-нів. Досяг це 2 шляхами: змінюється будова органа (посилення ф-ї м’язового скорочення внаслідок заміни гладен мускулатури на поперечносмугасту) або збільшується число його складових компонентів (посилен ф-й кліт за допомогою збільшен кількості відповідн органоїдів);2) послаблення головної функції є таким же звичним процесом в еволюції, як і її посилення. Напр: внаслідок переходу китоподібних до водного способу життя у їхніх предків послаблювал терморегуляторна ф-я волосяного покриву внаслідок поступового скорочен к-ті волосся на поверхні тіла. У світі рослин спостеріг послаблен ф-ї фотосинтезу у паразитичних і напівпаразитичних форм; 3) полімеризація (ПЛ) органів зумов зростанням числа однорідних ор-нів або ст-р. Напр, вторинне виникнен числен хвостових хребців у довгохвостих ссавців. Це дозвол збільшити рухомість хвоста й розширює його ф-льні можливості (відмахува-тися від комах, спиратися на нього, виражати за його допомогою емоції тощо). Процеси ПЛ ор-нів особливо х-ні для багатьох груп безхребетн тварин (метамерність членистоногих) та рослин (збільшен числа тичинок і маточок тощо); 4) олігомеризація (ОЛ) органів і концентрація ф-й пов’язана із зменшенн к-ті численних однорідних ор-нів, ст-р, органоїдів. Напр, внаслідок об'єднання (злиття) чутливих клітин у певні самостійні ст-ри починал формуван ор-нів чуттів безхребетних. У багатьох групах хребетних крижові хребці злив з тазовими кістками у міцний нерухомий блок, забезпеч посилення опорної ф-ї задніх кінцівок тощо. ОЛ може бути наслідком і протилежного процесу — редукції метамерних ор-нів, які викон подібну ф-ю. Напр, редукція черевних гангліїв у комах. І нарешті, ОЛ може відбув завдяки диференціації, спеціалізації та випадінню частини гомологічних ор-нів. Напр, розвиток статевих щупалець із хватальних у головоногих молюсків тощо; 5) зменшення числа ф-й спостеріг, головним чином, при спеціалізації якогось ор-на чи ст-ри. Напр, кінцівки предків китоподібних могли виконув багато різних ф-й (опора, захист від ворогів тощо). З перетворен їх на ласти більшість попередніх ф-й зникла; 6) збільшен числа ф-й зумовлює те, що пристосувальні можливості відповідних ор-нів суттєво розшир. Напр, здатність пагонів або листків ксерофітних рослин запасати воду тощо. Головна ф-я при цьому не змін, а тільки доповн іншими. Напр, головна ф-я зябер пластинчастозябрових молюсків — дихання. Але у деяких форм зябра набули додаткової ф-ї, пов’язаної із транспортуван часточок їжі з потоком води до ротового отвору, а у самиць вони ще й використов як додаткова порожнина для розвитку личинок тощо; 7) розділення ф-й та ор-нів можна продемонструв на прикладі розщеплення єдиного непарного плавця (шкірна складка збоку тіла) далеких предків риб на ряд самостійних плавців, кожен з яких виконує якусь специфічну ф-ю; 8) зміна ф-й є одним із найзагальніших способів еволюції ор-нів. Напр, у деяких комах яйцеклад перетворив на жало; віночок квітки утвор з листків, які змінюють ф-ю фотосинтезу на ф-ю приваблення комах, тощо.

Такі відносно прості перетворення у філогенезі взаємно узгоджуються, приводячи до формування достатньо складних морфофункціональних с-м.