Підряд М'якотілі черепахи

М’якотілі черепахи (лат. Trionychoidea) — надродина прихованошийних черепах.

Характерні ознаки. Основні ознаки м’якотілих черепах пов’язані з пристосуванням до повністю або майже повністю водного способу життя. Вони характеризуються перш за все відсутністю рогового покриву на їх кістковому панцирі; він покритий м’якою шкірою, яка може бути гладкою, зморшкуватою або, рідше, всіяною рідкісними роговими шипиками. Тільки у молодих двокігтевих черепах (Carettochelys insculpta) помітні контури рудиментарних рогових щитків.

Поряд з повним зникненням рогових щитків у більшості м’якотілих черепах сталася сильна редукція кісткового панцира. Спинний щит (карапакс) має окостенілі центральні елементи, які оточені широкою хрящевою облямівкою. Лише у деяких видів цей хрящ укріплений по краях невеликими крайовими кістками. Черевний щит також не костеніє цілком і в більшості випадків має широке серединне хрящове поле. Всі ці вторинні зміни панцира викликані водним способом життя м’якотілих черепах. У трикігтевих черепах карапакс і пластрон з'єднані рухомо з допомогою зв’язки. Панцир сильно сплощений.

Передня частина морди цих черепах витягнута в довгий рухливий хоботок, на кінці якого відкриваються ніздрі. Цей хоботок грає роль трубки (шноркель) водолаза, дозволяючи лежачій на дні мілководдя черепасі дихати, не спливаючи. Крім того, дивовижною особливістю м’якотілих черепах є здатність до шкірному диханню, що забезпечує багато забезпечену капілярами шкіру. Основними органами дихання під водою є ковтка, в якій є пучки ворсинчастих виростів слизової (функціонально це утворення нагадує зябра). Все це дозволяє черепахам залишатися під водою кілька годин. Рамфотеки дзьоба трикігтеві черепахи зверху прикриті м’якими м’ясистими «губами». Шия часто дуже довга, завдяки чому черепаха може дістати головою до заднього краю карапакса. Лапи мають сильно розвинені перетинки, число кігтів скорочено до 2−3. Рогові луски на тілі втрачені, за винятком декількох великих щитків на лапах.

Поширення. Поширені в Африці, Азії і в Північній Америці. На півночі їх ареал доходить до півдня Палеарктики: із заходу — південний-схід Туреччини, зі сходу — південь Далекого Сходу Росії.

Харчування. Більшість видів — хижаки, що харчуються водними безхребетними, рибою. Великі особини можуть нападати на пташенят водоплавних птахів, перепливаючих водойму дрібних ссавців. Деякі види всеїдні.

Підряд Бокошиї черепахи

Бокошимї черепамхи (Pleurodira) — ряд (за іншою системою — підряд) водяних черепах, які, ховаючись під панциром, не втягують шию, а загинають її набік під край спинного щита. Включає 2 родини, 13 родів і понад 40 видів, поширених тільки в Південній півкулі (Тропічна та Південна Африка, Мадагаскар, Південна Америка, Австралія, Нова Гвінея).

Викопні бокошиї черепахи відомі з еоцену (Індія), а можливо, і з верхньої крейди (Нова Зеландія), зокрема Araripemys.

Підряд морські черепахи

Морські черепахи (Chelonioidea) — підряд великих черепах, що мають обтічний серцеподібний або овальний панцир, покритий роговими щитками, і кінцівки, що не втягуються, перетворені на ласти. Велика голова не забирається під панцир. Як ясно з назви групи, всі ці черепахи — мешканці морських просторів.