Рентабельность сільськогосподарського производства

смотреть на реферати схожі на «Рентабельність сільськогосподарського виробництва «.

Рентабельність сільськогосподарського производства.

Сільське господарство є одним із найважливіших галузей народного господарства. Він виконує продуктів харчування населенню, сировину для переробної промисловості, забезпечує інші справи суспільства. Тому, актуальною проблемою нині є проблема подальшого підвищити рівень ефективності отрасли.

Ефективність — це складна економічна категорія, у якій проявляється найважливіша сторона діяльності підприємства — його результативность.

Узагальнюючим показником економічну ефективність сільськогосподарського виробництва є показник рентабельності. Рентабельність означає дохідність, прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу чи прибутку до витрат чи використовуваними ресурсами. За підсумками аналізу середніх рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і на які господарські підрозділи забезпечують велику дохідність. Це особливо важливо у сприйнятті сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації производства.

Нині у Росії умовах кризи спостерігається тенденція до значному зниженню рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва, що означає збитковість багатьох господарств. Тому мене, як майбутнього фахівця, цікавить, у що ж полягає сутність рентабельності, як розраховується і є шляху її підвищення. Це потреби що й хотілося б розглянути у цій темі курсової работы.

1 Теоретичні основи рентабельності сільськогосподарського производства.

1. 1 Поняття і сутність рентабельности.

У разі ринкових відносин, що характеризуються своєї динамічністю, господарючих суб'єктів незалежно від форми власності самі планують власну діяльність і перспективи розвитку з розроблених ними господарських і соціальних завдань, попиту й пропозиції товарів хороших і услуг.

Незамінним показником при поточному плануванні виробництва, і навіть щодо фінансового стану підприємства є показник рентабельности.

Рентабельність — це найважливіша економічна категорія, властивою всім підприємствам, працюючим з урахуванням господарського розрахунку. Вона означає дохідність, прибутковість підприємства міста і визначається шляхом зіставлення отриманих результатів (прибутку, валового доходу) до витрат чи неиспользуемыми ресурсами. Будучи узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, рентабельність відбиває ефективність використання потреблённых виробництвом ресурсів галузі - трудових, земельних і матеріальних, рівень управління та молодіжні організації виробництва та праці, кількість, якість й одержують результати реалізації продукції, можливість здійснення розширеного відтворення й економічного стимулювання працівників. Отже, рентабельність знаходить своє вираз насамперед у наявності прибутку. Прибуток представляє собою реалізовану частина чистого прибутку і розраховується відніманням з грошової виручки від продукції (Вр) комерційної (повної) собівартості (Ск) чи витрат виробництва (Ип):

П = Вр — Ск (Ик).

(1).

Прибуток характеризує кінцеві економічні показники у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, а й у сфері, реалізації. вона є хіба що фокусом, у якому висвітлюються все складові ефективності виробництва. Зі збільшенням прибутку нерозривно пов’язаний зростання рентабельності виробництва. Натомість коли йдеться у тому, що ту чи іншу господарство рентабельно, це, у цьому господарстві не лише відшкодовує витрати, пов’язані з виробництвом і які реалізацією продукції, а й отримують певну прибуток, що дозволить ведення господарства на розширеній основе.

У виконанні вітчизняної економічної науці рентабельність два види: народногосподарську і хозрасчётную. Показник народногосподарської рентабельності необхідний, з одного боку, для всебічного наукового обгрунтування розвитку економіки країни загалом, з іншого — з метою оцінки підсумків розвитку сільського господарства, аналізу та встановлення найважливіших пропорцій розвитку агропромислового комплексу. При визначенні народногосподарської рентабельності враховується весь прибавочний продукт, який утворюється сільському хозяйстве.

Хозрасчётная рентабельність — це рентабельність окремого сільськогосподарського підприємства чи проведення окремого виду продукції. Вона залежить кількості і забезпечення якості продукції, рівня цін, і величини витрат за виробництво продукції. При обчисленні хозрасчётной рентабельності беруть під розрахунок величину чистого доходу, безпосередньо реалізованого предприятием.

1. 2 Показники рентабельности.

Проблема рентабельності, методи її кількісного виміру постійно перебуває у центрі уваги розробки методичних і інструктивних матеріалів. У цьому плані заслуговує на увагу пропозицію економістів про запровадження класифікації показників рентабельності на абсолютні і відносні, залежно від способу їх кількісного висловлювання. Абсолютні показники рентабельності - це валовий і чистий прибуток. Проте, абсолютні розміри чистого доходу, прибутків і валового доходу неможливо в повною мірою порівняти економічні результати виробничої діяльності підприємств. Господарство може мати простий прибутку на тисячу карбованців і на мільйон. У обох випадках виробництво є рентабельним, а ефективність може бути різною, оскільки він залежить від розмірів виробництва, структури продукції, величини витрат виробництва та так далі. Тож характеристики економічну ефективність виробництва використовують також відносні показники рентабельності, які виражаються у вигляді відносини двох порівнянних величин: валового, чистого доходу, прибутку, і показників ефективність використання тих чи інших виробничих ресурсів чи витрат. Відносні показники рентабельності може бути обчислені в грошовому вимірі чи, найчастіше, в відсотках. З їхньою допомогою рентабельність сільськогосподарського виробництва має як у валовий, і по реалізованої (товарної) продукции.

Насправді, переважно, використовуються відносні показники рентабельності реалізованої продукції, наказываемые нормою чи рівнем рентабельності. Вони розраховуються як у всієї реалізованої підприємством продукції, і щодо окремих її видам. У першому випадку рентабельність продукції (Рр) визначатиметься ставлення прибуток від реалізованої продукції (П) до витрат її виробництво і (З):

П.

Рр = ———- x 100%.

(2).

З.

Рентабельність всієї реалізованої продукції розраховується як і ставлення прибуток від реалізації товарної продукції до виручці від продукції: стосовно балансового прибутку до виручці від продукції. Показники рентабельності всієї реалізованої продукції дають уявлення про ефективність поточних витрат підприємства міста і дохідності реалізованої продукции.

У другий випадок визначається рентабельність окремих видів продукції. Вона залежить від ціни, через яку продукція реалізується споживачеві, і собівартості у цій її виду.

Усі вышеприведённые показники рентабельності характеризують економічну ефективність використання поточних виробничих витрат отримання продукції. Проте сільськогосподарські підприємства виробляють як поточні виробничі витрати, а й здійснюють капітальні вкладення збільшення і відновлення основних засобів, вартість яких входить у витрати виробництва кожного року повністю, а частиною, рівної сумам амортизаційних відрахувань. Тому важливо знати ефективність використання одноразових витрат, матеріалізованих у засобах виробництва. У цих цілях використовуються відносні показники рентабельності виробничих фондів, які розраховуються як відсоткове співвідношення прибутку (П) до середньорічний вартості основних (ОС) і матеріальних оборотних засобів (МобС) окремо, і навіть сукупних (основних та матеріальних оборотних разом узятих) коштів, званих нормою прибыли:

П.

П.

РІС = ——— x 100%, РМОбС = ———— x 100%, (3).

ОС МОбС.

П.

Р = —————- x 100%.

(4).

ОС+МОбС.

Ці показники характеризують ефективність використання їх у першому випадку основних, у другому — матеріальних оборотних, у третій — сукупних коштів виробництва. Вони показують, скільки прибутку отримано на одиницю вартості відповідних коштів виробництва. Чим більший прибутку отримано на карбованець коштів виробництва, тим, отже, ефективніше вони используются.

Важливу роль мають значення і показники рентабельності капіталовкладень у підприємство. Вони визначаються за вартістю майна, наявного у його розпорядженні. При розрахунку використовуються показники балансовою і чистої прибутку. Вартість майна визначається по бухгалтерського балансу. Крім прибув при розрахунку рентабельності вкладень можна використовувати виручку від реалізації продукції. Це характеризує рівень продажів однією карбованець капіталовкладень у майно предприятия.

Рентабельність власні кошти підприємства визначається ставленням чистого прибутку до її ж засобам, певним за балансом. Доцільно розрахувати і віддачу довгострокових фінансових вливань. Рентабельність довгострокових фінансових вливань розраховується як ставлення суми доходів від цінних паперів і дольової участі за іншими підприємствах до спільного обсягу довгострокових фінансових вложений.

У сільське господарство непоодинокі випадки, коли виробництво будь-якої продукції нерентабельно чи малорентабельне. Тоді замість показника «норма або рівень рентабельності» можна використовувати інші показники — рівень збитковості (рівень рентабельності з негативним знаком) чи рівень окупності витрат, який розраховується за формуле:

ДВ.

Зу = ——— x 100%.

(5).

Ск где Зу — рівень окупності витрат, ДВ — грошова прибуток від реалізації продукції, Ск — комерційна (повна) собівартість. Виробництво буде вважатися рентабельним, якщо рівень окупності витрат перевищить 100%.

1. 3 Чинники резерви підвищення рентабельности.

Визначальним не у змісті поняття «рентабельність виробництва» є величина прибутку. У зв’язку з цим встановлення чинників рентабельності є передусім встановлення чинників, які впливають формування прибутку. Чинники прибутку можна умовно розділити на дві группы:

— чинники внутрішнього порядку, залежать від виробника продукції і на що носять суб'єктивний характер,.

— чинники зовнішнього порядку, які залежать від товаровиробників і є объективными.

До чинників внутрішнього порядку відносять кількість реалізованої продукції, її якість, витрати производства.

Кількість реалізованої продукції залежить від обсягу валової продукції і рівня її товарності. При зростанні обсягу валової продукції відбувається збільшення продукції підлягає збуту, оскільки темпи зростання її внутрішнього споживання, зазвичай, нижче темпи зростання валової продукції, що створює умови підвищення рівня товарності і підвищення цій основі грошової виручки. Якість продукції впливає на величину прибутку як і через грошову виручку, оскільки продукція вищої якості забезпечує вищу реалізаційну цену.

Нарешті, величина грошової виручки залежить від термінів збуту, її структури та ринків збуту. Приміром, ранні овочі, картопля реалізують за вищими цінами, ніж пізні. Із різних цінами збувають продукцію та в залежність від каналів реалізації: під час продажу її державі, споживчій кооперації, на колгоспному рынке.

Важливим чинником прибутку є собівартість продукції. Зниження чи підвищення витрат виробництва істотно впливає на величину прибыли.

До чинників зовнішнього порядку ставляться ринковий попит продукції. Є пропозицію відкинув і конкуренція виробників продукції. Високий чи низький попит на або ту продукцію, і навіть наявність або відсутність конкурентів зумовлюють як збільшується кількість реалізованої продукції і рівень ціни не, що в счёте впливає величину прибыли.

Чинники рентабельності сільськогосподарського виробництва можуть мати екстенсивний і інтенсивний характер. Екстенсивні чинники — такі. Які впливають на рентабельність шляхом зміни кількості реалізованої продукції, а інтенсивні - до зростання реалізаційних цін, і зниження продукции.

Отже, визначення резервів підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва зводиться, з одного боку, до визначення резервів збільшення грошової виручки від, з другого — резервів зниження собівартості продукции.

2 Стан і культурний рівень рентабельності виробництва, у колгоспі «Більшовик» Кореневського району Курській области.

2. 1 Організаційно — економічна характеристика хозяйства.

Усі підприємства різняться на багато показників, тому при вивченні будь-якої проблеми, у окремому господарстві необхідно висвітлити його з економічної погляду, щоб показати якого типу вона ставиться, в якому напрямку спеціалізується та її особенности.

У цьому курсової роботі я проводжу аналіз рентабельності виробництва основних видів продукції колгоспі «Більшовик» Кореневського района.

Колгосп «Більшовик» лежить у районі чернозёмных грунтів лісостеповій природної зони, що позитивно впливає на врожайність сільськогосподарських культур. Рівень розораності грунтів становив 60−70%, цей показник не забезпечує достатню кількість природних кормових угідь, тому карма тваринам — польове кормопроизводство — зумовлює типи годівлі і загальнодосяжний спосіб змісту тварин, отже характер сільського господарства, що вже знайшло своє свій відбиток у спеціалізації господарства, концентрації производства.

За даними Рыльской метеорологічної станції, кількість опадів протягом року випадає до 557 мм, що визначає основне завдання системи землеробства — боротьбу збереження влаги.

Головним у характеристики господарства є визначення її розміру й специализации.

Розмір підприємства визначається розмірами виробничих ресурсів (площею сільськогосподарських угідь, ріллі, засобами виробництва, працівниками) і розмірами виробництва (валовий продукцією, товарної продукцією, прибутком). Розмір підприємства визначають шляхом зіставлення даних із господарству з даними по району, області. Розміри колгоспу «Більшовик» показані в таблиці 1.

Таблица 1 — Розміри господарства. |Товарна |4563 |6854 |5203 |157,2 |75,9 |2307,3 |225,5 | |продукція, тис.| | | | | | | | |крб. | | | | | | | | |Площа с.-х. |3507 |3507 |3507 |100 |100 |3235,8 |120,8 | |угідь, га | | | | | | | | |Площа ріллі, |3202 |3202 |3202 |100 |100 |2846,6 |127,8 | |га | | | | | | | | |Середньорічна | | | | | | | | |вартість |22 448 |53 798 |61 408 |273,6 |114,1 |32 335,4|189,9 | |основних | | | | | | | | |производительны| | | | | | | | |x фондів, тис. | | | | | | | | |крб. | | | | | | | | |Середньорічна | | | | | | | | |чисельність |310 |278 |281 |90,5 |101,2 |157 |179,0 | |працівників, | | | | | | | | |чол. | | | | | | | |.

Дані таблиці свідчать, що позичкою колгосп «Більшовик» перебуває досить рівні розвитку, адже й розмір сільськогосподарських угідь, і всі вартісні показники більше, ніж у середньому становив одному підприємство з області. Приміром, вартість валовий продукції понад 854 тис. рублів, вартість основних продуктивних фондів на 29 072,6 тис. рублів, ніж аналогічні показатели.

Якщо аналізувати дані таблиці у поступовій динаміці, можна помітити, що у колгоспі «Більшовик» відбувається зменшення розмірів виробництва, причому площа сільськогосподарських угідь, зокрема і ріллі упродовж трьох анализированных року изменилась.

Вивчення особливостей організації сільськогосподарського виробництва включає у собі розгляд такого питання, як визначення спеціалізації господарства. Спеціалізація характеризує виробниче напрям і визначає галузеву структуру предприятия.

Для визначення виробничого напряму, і рівня спеціалізації в колгоспі «Більшовик» скористаємося таблицею 2.

Таблица 2 — Структура грошової виручки. | |1995 |1996 |1997 |Середні | | | | | |дані за 3| |Види деяких галузей і продукції | | | |року | |- зернові і зернобобові |806 |17,7|1661|24,2|1401|20,9|1289,|23,2| | | | | | | | |3 | | |- картопля |- |- |4 |0,1 | 4|0,1 |4 |0,1 | |- цукрові буряки |568 |12,4|525 |7,7 |561 |10,7|551,3|9,9 | |- інша продукція |10 |0,2 |13 |0,2 |77 |1,5 |33,3 |0,6 | |- інша продукція |1305|28,6|2379|34,7|374 |14,2|1472,|26,5| |власного виробництва, | | | | | | |7 | | |реалізована в | | | | | | | | | |переробленому вигляді | | | | | | | | | |Разом рослинництво. |2689|58,9|4582|66,9|2951|56,4|3407,|61,4| | | | | | | | |3 | | |Продукція тваринництва: | | | | | | | | | |Худобу та домашня птиця у живій вазі: | | | | | | | | | |- велика рогата худоба |355 |7,8 |435 |6,3 |579 |11,1|456,3|8,2 | |- свині |38 |0,8 |27 |0,4 |93 |1,7 |52,7 |0,9 | |- коня |2 |0,03|5 |0,1 |22 |0,4 |9,7 |0,2 | |Разом у живій вазі |395 |8,7 |467 |6,8 |694 |13,3|518,7|9,3 | |Молоко |656 |14,4|724 |10,6|791 |15,1|723,7|13,0| |Інша продукція |4 |0,1 |36 |0,5 |2 |0,04|14 |0,3 | |Інша продукція | | | | | | | | | |тваринництва, |49 |1,2 |34 |0,5 |182 |3,5 |88,3 |1,6 | |реалізована в | | | | | | | | | |переробленому вигляді | | | | | | | | | |Мед |3 |0,1 |1 |0,02|- |- |2 |0,03| |Разом тваринництво |1107|24,3|1262|18,4|1669|31,9|1346 |24,3| |Інша продукція |770 |16,9|1010|14,7|610 |11,7|796,7|14,4| |Усього: |4563|100 |6854|100 |5230|100 |5549 |100 |.

За результатами проведённого аналізу бачимо, що позичкою колгосп «Більшовик» має зерно-свекловодческое напрям, оскільки прибуток від реалізації зерна, буряка і рогатого худоби займає найбільша питома вага у структурі грошової виручки. Слід зазначити, що у 1997 року спостерігається тенденція до зменшення виручки від продукції рослинництва на 10,5% проти 1996 роком, і збільшення реалізації продукції тваринництва на 13.5%. Також важливо відзначити, що у колгоспі «Більшовик» в середньому упродовж трьох аналізованих року у структурі грошової виручки 26,5% займає реалізація продукції власного виробництва, у переробленому вигляді, наприклад, цукор, борошно, що у цей час є дуже вигідним для хозяйства.

Праця, земля, кошти й предмети праці є у сільському господарстві необхідними умовами і чинниками здійснення процесу виробництва. Отже, виробничі ресурси сільського господарства є сукупність трудових, земельних і матеріальних ресурсів, виділені на використання чи які у процесі виробництва рослинництва і животноводства.

Розглянемо склад парламенту й структуру земельних угідь колгоспу «Більшовик» за 1997 рік і порівняємо його з показниками у середньому области.

Таблиця 3 — Склад і структура земельних угідь, 1997 год. |Види угідь |Колгосп «Більшовик» |У в середньому у області | | |Площа, га|Процент до |Площа, га|Процент до | | | |підсумку | |підсумку | |Рілля |3202 |91,3 |2842,6 |87,9 | |Сінокоси |8 |0,2 |105,6 |3,3 | |Пасовища |284 |8,2 |287,3 |8,9 | |Разом сільгоспугідь |3507 |100/93,3 |3235,5 |100/91,3 | |Інші землі |250 |6,7 |308,8 |8,7 | |Усього |3757 |100 |3544,3 |100 |.

Из таблиці бачимо, що найбільше питому вагу в площі сільгоспугідь як і колгоспі «Більшовик» і у в середньому у області займає рілля. І цей показник у досліджуваному господарстві вище на 3,4%. Площа сіножатей в колгоспі «Більшовик» становить лише 0,2% від площа сільгоспугідь, що у 3,1% менше среднеобластного показника. У слідстві цього, спостерігається недостатня забезпеченість господарства природними кормовими угіддями, що впливає в розвитку тваринництва. Виражене у відсотках, ставлення площі ріллі на площу сільгоспугідь називається коефіцієнт розораності. Коефіцієнт розораності - це структурний показник економічну ефективність використання землі. Як відзначалося до цього часу колгоспі «Більшовик» він більше, ніж в середньому у області. Ще однією важливою характеристикою землекористування є коефіцієнт придатності землі. Він розраховується як відсоткове співвідношення площі сільгоспугідь до всієї земельної площі. У колгоспі «Більшовик» цей коефіцієнт дорівнює 93,3%, що вище среднеобластного показника на 2%.

Тепер визначимо рівень землеобеспеченности в колгоспі «Большевик"и порівняємо його з середнім рівнями областю 1997;го году.

Таблица 4 — Рівень землеобеспеченности, 1997 рік. |Показники |Колгосп |У в середньому у | | |"Більшовик" |області | |Вихідні дані: | | | |Кількість середньорічних |281 |157 | |працівників, чол. | | | |Площа сільгоспугідь, га |3507 |3235,5 | |зокрема ріллі |3202 |2842,6 | |Показники | | | |Доводиться одному працівникові, га:| | | |сільгоспугідь |12,5 |20,6 | |ріллі |11,4 |18,1 |.

Судя за показниками таблиці можна сказати, що справжній рівень землеобеспеченности в колгоспі «Більшовик» перебуває в більш низькому рівні, як у площі сільгоспугідь, і площею ріллі. Дані показники нижче аналогічних середньообласних показників відповідно на 8,1 і аналогічних сім га. Така тенденція простежується у зв’язки Польщі з великий чисельністю середньорічних працівників у колгоспі «Більшовик» порівняно з среднеобластными даними і незначним відзнакою в площі сельхозугодий.

Однією з найважливіших характеристик економіки будь-якого підприємства є забезпеченість його основними фондами, і навіть ефективність їх использования.

Показника забезпеченості підприємства основними фондами ставляться фондообеспеченность і фондовооружённость.

Фондообеспеченность — це середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення 100 га сельхозугодий.

Фондовооружённость — середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення 1 середньорічного работника.

Економічна ефективність використання основних виробничих фондів характеризується системою показників, основні у тому числі фондовіддача і фондоёмость. Фондовіддача може бути оцінена по валовий продукції, по валовому прибутку і чистого прибутку. У першому випадку вона обчислюється ставленням основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до вартості валової продукції, у другому — ставленням до неї валового доходу, у третій — прибыли.

Фондоёмкость продукції представляє середньорічну вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення 1 карбованець валовий продукции.

Розглянемо вище зазначені показники у колгоспі «Більшовик» Кореневського района.

Таблиця 5 — Забезпеченість підприємства виробничими фондами і ефективність їх использования.

|Показники |1995 |1996 |1997 |1997 в | | | | | |відсотках | | | | | |1995 |1996 | |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Вихідні дані | | | | | | |Середньорічна вартість |22 448 |53 798 |61 408 |273,6 |114,1 | |основних виробничих | | | | | | |фондів сільськогосподарського | | | | | | |призначення тис. крб. | | | | | | |Площа сільгоспугідь, га |30 507 |30 507 |30 507 |100 |100 | |Середньорічні працівник зайняті |275 |269 |235 |92,0 |94,1 | |сільському господарстві, чол. | | | | | | |Вартість валової продукції, |1901 |1932 |1604 |84,4 |83,0 | |тис. крб. | | | | | | |Валовий дохід, тис. крб. |2155 |1636 |1507 |69,9 |92,1 | |Прибуток, тис. крб. |1253 |234 |17 |1,4 |7,3 | |Показники забезпеченості | | | | | | |Вартість основних | | | | | | |виробничих фондів, тис. | | | | | | |крб. на: | | | | | | |100 га. сільгоспугідь |640,09 |1534,02|1751,01|273,6 |114,1 | |середньорічного працівника |81,63 |199,99 |242,72 |297,3 |121,4 | |Показники ефективності | | | | | | |використання фондів | | | | | | |На 100 крб. основних | | | | | | |виробничих фондів | | | | | | |сільськогосподарського | | | | | | |призначення вироблено, крб: | | | | | | |валової продукції (фондоотдача)|8,74 |3,59 |2,61 |30.8 |72,7 | |валового доходу |9,6 |3,04 |2,45 |25,5 |80,6 | |Прибули |5,58 |0,43 |0,03 |1 |7,0 | |Фондоёмкость, крб. |11,81 |27,85 |38,28 |324,1 |137,5 |.

З таблиці бачимо, що фондооснащённость даного господарства збільшилася 1997 року на 173,6% проти 1995 роком. Така тенденція пов’язані з тим, що з три аналізованих року вартість основних виробничих фондів збільшилася, а площа сільгоспугідь не змінилася. Значне зростання вартості основних виробничих фондів вплинув рівень фондовооружённости, який 1997;го року перевищив аналогічний показник 1995 року в 197,3%.

Що ж до показників ефективність використання фондів, то тут спостерігається зворотна тенденція. Так фондовіддача (по валової продукції) в 1997 року знизилася на 69,2% проти 1995 роком, і на 27,3% по порівнянню з 1996 годом. Показник фондоёмкости, будучи зворотним показником фондовіддачі, збільшився відповідно на 224,1% і 37,5%.

Для зростання фондовіддачі та зниження фондоёмкости необхідно випереджувальний збільшення валової продукції тоді як основними фондами. Як очевидно з таблиці в колгоспі «Більшовик» поки що простежується обратное.

Ефективність використання фондів багато в чому впливає на рівень рентабельності виробництва. Приміром фондовіддача міцно пов’язана з обсягом валової продукції, від якої, своєю чергою, залежить сума прибутку. Фондовіддача впливає прибуток і крізь собівартість продукції: при її поліпшенні в собівартості продукції знижується рівень амортизаційних відрахувань. У результаті необхідно скористатися низкою прийомів та способів, щоби підвищити економічну ефективність виробничих средств.

2. 2 Розрахунок і аналіз рівня рентабельності виробництва, у хозяйстве.

Після загальної організаційно-економічної характеристики господарства перейдём до визначення рівня рентабельності виробництва. Рентабельність, як було зазначено в теоретичної частини курсової роботи, розраховується шляхом зіставлення прибутку до витрат. Тому, як визначити рівень рентабельності в колгоспі «Більшовик», необхідно встановити з якого джерела формуються його кошти, як і балансова прибуток у господарство і як змінюється в динамике.

Для визначення джерел надходження коштів скористаємося наступній таблицей.

Таблиця 6 — Структура надходження коштів у колгоспі «Большевик».

|Название |1995 |1996 |1997 | |показника | | | | |зокрема: | | | | | | | |прибуток від | | | | | | | |реалізації |4213 |98,8 |719 |72,4 |163 |19.2 | |товарів, | | | | | | | |продукції і на | | | | | | | |послуг | | | | | | | |аванси, | | | | | | | |одержані від |- |- |- |- |623 |73.2 | |покупців | | | | | | | |(замовників) | | | | | | | |бюджетні | | | | | | | |асигнування і |42 |1 |28 |2.8 |32 |3.8 | |інше цільове | | | | | | | |фінансування | | | | | | | |кредити і позики|- |- |130 |13.1 |- |- | |інші |8 |0.2 |116 |11.7 |33 |3,8 | |надходження | | | | | | |.

Данные таблиці показують, що кошти у господарстві вступають у основному у вигляді виручки від продукції, товарів та послуг. Так було в 1995 року становила 98,8% від усіх надходжень, а 1996 року — 72,4%. Виняток становить лише 1997 року, коли прибуток від реалізації товарів становили лише 19,2%, інші ж кошти формувалися рахунок авансів, отримані від покупців і замовників (73,2%). Якщо на всю сукупність коштів, то легко відзначити тенденцію до зниження. Так було в 1997 року їх кількість знизився вп’ятеро проти 1995 годом.

Для розрахунку рівня рентабельності з усього господарству необхідно встановити, яка її балансовий прибуток. Під балансовою прибутком розуміється кінцевий фінансовий результат господарську діяльність підприємства чи фірми. Вона містить у собі три елемента: прибуток (збиток) від продукції, виконання, надання послуг, прибуток (збиток) від основних засобів й іншого майна підприємства, фінансовий результат від позареалізаційних операций.

З яких елементів формується балансовий прибуток в колгоспі «Більшовик» можна встановити з таблиці 7.

Таблица 7 — Формування й розподіл прибутку на колгоспі Більшовик", тис. руб.

|Название показника |Роки | | |1995 |1996 |1997 | |1 |2 |3 |4 | | Виручка від |4563 |6854 |5230 | |товарів, продукції, послуг (без | | | | |ПДВ, акцизів і аналогічних | | | | |платежів) | | | | |Собівартість реалізації |3310 |6620 |5213 | |товарів, продукції, робіт, | | | | |послуг | | | | |Прибуток |1253 |234 |17 | |Прибуток від |1253 |234 |17 | |фінансово-господарської | | | | |діяльності | | | | |Дотації |94 |143 |20 | |Балансова прибуток |1315 |377 |37 | |Податок з прибутку |130 |6 |26 | |Отвлечённые кошти |1185 |371 |11 | |Нераспределённая прибуток |- |- |- | |(збиток) | | | |.

Як очевидно з таблиці 7, балансовий прибуток в колгоспі «Більшовик» формується переважно рахунок фінансово-господарську діяльність підприємства. Лише незначну частину від неї займають різноманітних дотації. Такі види джерел прибутку як реалізація основних засобів і позареалізаційні операції у цьому господарстві взагалі відсутні. Розглядаючи показники таблиці у поступовій динаміці, можна встановить, що з три аналізованих року відбувається зменшення балансового прибутку з 1315 тис. крб. в 1995 року, до 37 тис. крб. 1997 року. Зниження прибутку пояснюється насамперед із тим, що з збільшенням виручки від продукції, товарів та послуг відбувається ще більший збільшення його собівартості. Наприклад, 1996 року прибуток від реалізації продукції збільшилася по порівнянню з 1995 роком на 50,2%, а її собівартість на 100%. Зниження балансового прибутку пояснюється ще й тим, що немає стійких дотацій на сільськогосподарську продукцію. Так було в 1995 року вони становили 94 тис. крб., 1996 року — 143 тис. крб., 1997 року — 20 тис. крб. Насправді ці дотації найчастіше підмінюються взаимозачётами, отже реальних грошей господарство не отримує. Тому прибуток у колгоспі формується переважно лише рахунок своєї продукції, товарів хороших і услуг.

Тепер перейдём до визначення рівня рентабельності виробництва, як у всьому господарству, і по основним видам продукції, з виробництва яких колгосп спеціалізується. Як було встановлено раніше — це зерно, молоко і цукрові буряки. Проте визначити рівень рентабельності по цукрової буряках неможливо, оскільки колгосп не продає її, а здає на цукровий на заводі ролі давальницької сировини, залишаючи 30% за переробку. Колгосп реалізує цукор, який знаходить свій відбиток у річному звіті у вигляді 7 АПК по рядку 200 (продукція рослинництва власного виробництва реалізована в переробленому вигляді) куди входять також реалізація борошна, рослинної й інших напрямів продукции.

Для проведення розрахунків скористаємося вихідними даними, які відбито у наступній таблице.

Таблиця 8 — Вихідні данные.

|Показники |1995 рік |1996 рік |1997 рік | |По господарству | | | | |Повна собівартість, тис. крб. |3310 |6620 |5213 | |Балансова прибуток, тис. крб. |1315 |377 |37 | |Площа сільгоспугідь, га |3507 |3507 |3507 | |Вартість основних фондів, тис. крб. |22 448 |53 798 |61 408 | |Вартість оборотних фондів, тис. крб. |3231 |5554 |6108 | |Середньорічна кількість працівників, |310 |278 |281 | |чол. | | | | |Трудові витрати, чол. -год. |637 000 |67 900 |60 200 | |По зернових культурах | | | | |Повна собівартість, тис. крб. |403 |570 |631 | |Грошова виручка, тис. крб. |806 |1661 |1566 | |Прибуток, тис. крб. |403 |1091 |935 | |Площа посіву, га |1447 |1420 |1435 | |Зроблено, ц |39 962 |40 764 |48 284 | |Реалізовано, ц |25 200 |26 136 |26 825 | |Трудові витрати, чол |17 000 |18 000 |22 000 | |По молочному череді корів | | | | |Поголів'я тварин, гол. |625 |600 |600 | |Реалізовано продукції, ц |12 339 |10 338 |8995 | |Повна собівартість, тис. крб. |851 |1675 |1439 | |Грошова виручка, тис. крб. |656 |724 |791 | |Прибуток, тис. крб. |-195 |-951 |-648 | |Трудові витрати, чол. |134 000 |112 000 |121 000 |.

З вихідних даних таблиці 8, визначимо показники рентабельності виробництва. Для зручності оформимо так у вигляді таблицы.

Таблиця 9 — Розрахунок показників рентабельності сільськогосподарського виробництва, у колгоспі «Большевик».

|Показатели |1995 |1996 |1997 | |По господарству | | | | |Балансова прибуток, тис. крб. |1315 |337 |37 | |Прибуток, крб. в розрахунку на: | | | | |1 га сільгоспугідь |374,96 |107,5 |10,56 | |1 крб. основних фондів |0,06 |0,01 |0,00 | |1 працівника |4241,94 |1356,12 |131,67 | |1 чол. -год. |2,06 |0,56 |0,06 | |Рівень рентабельності, % |39,7 |11,4 |0,7 | |Норма прибутку, % |5,1 |0,6 |0,1 | |По зерну | | | | |Маса прибутку, тис. крб. |403 |1091 |935 | |Прибуток, крб. в розрахунку на: | | | | |1 га посіву |278,51 |768,31 |651,57 | |1 ц |15,99 |41,74 |34,86 | |1 чол. -год. |23,71 |60,61 |42,5 | |Рівень рентабельності, % |100 |191,4 |148,2 | |По молока | | | | |Маса прибутку, тис. крб. |-195 |-951 |-648 | |Прибуток, крб. в розрахунку на: | | | | |1 голову |-312 |-1585 |-1080 | |1 ц. |-15,8 |—91,99 |-72,04 | |1 чол. -год. |-1,46 |-8,48 |-5,36 | |Рівень рентабельності, % |-22,9 |-56,8 |-45,0 |.

Дані таблиці 9 показують, що у колгоспі «Більшовик» відбувається зниження рівня рентабельності всього сільськогосподарського провадження з 39,7% в 1995 року до 0,7% 1997 року, і навіть зменшення норми прибутку з 5,1% до 0,1% відповідно. Така тенденція простежується у в зв’язку зі значним зменшенням балансового прибутку упродовж трьох аналізованих року в 1278 тис. крб. і підвищення повної собівартості на 1903 тис. крб. Зниження норми прибутку до 0,1% свідчить про зменшення ефективність використання виробничих фондів в 51 раз, зменшення рівня рентабельності до 0,7% говорить про зниженні прибутковості даного господарства за 56 раз.

Проте показник рентабельності, розрахований загалом господарству, не може встановити що саме такого роду продукцію є прибутковим, а який збитковим. Як очевидно з таблиці 9, коли з всьому господарству спостерігається зниження рівня рентабельності, то зернових культурах навпаки. Найвищий рівень рентабельності зерна упродовж трьох аналізованих року спостерігався 1996 року (191,4%). Він перевищив аналогічний показник 1995 року на 91,4%. Таке збільшення викликано, насамперед із тим, що собівартість продукції зросла на 41,4%, а грошова виручка на 106,8%. На величину грошової виручки вплинула середня ціна реалізованої продукції, що у 1996 року також найвищою. У 1997 року спостерігається зворотна тенденція — повна собівартість продукції збільшилася на 10,7%, а грошова виручка навпаки зменшилася на 5,8% проти 1996 роком. У результаті рівень рентабельності зерна знизився на 43,2%.

Що ж до виробництва молока, то судячи з таблиці 9 у цьому господарстві є рентабельним. Найбільший збиток у розрахунку на 1 голову, на 1 центнер і 1 людино-година зокрема у 1996 року. Така ситуація склалася у результаті те, що собівартість продукції була вищою ніж у 1995 року на 16,4%. Що ж до грошової виручки від продукції, вона змінювалася повільнішими темпами. Так 1996 року збільшилася на 10,5% проти 1995 роком, а 1997 року на 9,3% по порівнянню з 1995 роком. При що ж збільшення грошової виручки відбувався за основному рахунок збільшення ціни реалізації, а чи не кількості реалізованої продукції, котре, як таблиці 8 з кожним роком уменьшается.

Підсумовуючи даному поділу слід зазначити, що у колгоспі «Більшовик» в основному для показник рентабельності вплинула собівартість продукції, що як було встановлено раніше, збільшується з кожним роком. Зростання собівартості викликав збільшення ціна пально-мастильні матеріали, отрутохімікати, добрива, насіння та інші предмети і кошти праці, які необхідні сільськогосподарського производства.

3. Шляхи підвищення рентабельності виробництва рослинництва в колгоспі «Більшовик» Кореневського району Курській области.

Найважливішим чинником і шляхом підвищення економічної рентабельності виробництва рослинництва є подальше збільшення врожайності всіх сільськогосподарських і зернових культур. Зростання врожайності зернових культур стримується недостатньою інтенсивністю галузі, не дотриманням усіх елементів грунтозахисної системи землеробства, повільним освоєнням раціональних сівозмін і інтенсивних технологій, вадами насінництва, відступом від вимог агротехніки обробітку культур. За оцінками вчених, приріст врожайності зернових культур за інтенсивної технології забезпечується рахунок: раціонального застосування мінеральних добрив — на 30 -35%, використання інтенсивних сортів — на 15 -18%. Інша прибавка врожайності досягається рахунок дотримання термінів і високої якості всіх видів технологічних процесів обробітку зернових культур.

Збільшення врожайності впливає як збільшення валових зборів зерна, а й у економічну ефективність його виробництва: продуктивності праці, собівартість, отже й на рентабельность.

Зростання врожайності зернових культур, зазвичай, пов’язані з додатковими трудовими і матеріальними витратами їх обробіток (в розрахунку на один гектар посіву). Але як показують практичні дослідження темпи зростання урожайності озимих та додаткових витрат неоднакові - врожайність росте швидше, ніж додаткові затрати праці та коштів. Тому зі зростанням врожайності скорочується трудоёмкость виробництва та знижується собівартість зерна.

Визначимо як врожайність зернових культур на собівартість виробництва збіжжя у колгоспі «Більшовик» і встановимо яка залежність між цими два показники. Навіщо побудуємо таку таблицу.

Таблиця 10 — Розрахунок урожайності та собівартості 1ц. збіжжя у колхозе.

|Годы |Площа |Валовий |Собівартість |Урожайность,|Себестоимость | | |посіву, | |зерна, тис. | |1 ц, крб. | | |га |збір, ц |крб. |ц/га | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |1990 |1495 |52 212 |273 |34,9 |5,2 | |1991 |1498 |52 806 |279 |35,3 |5,3 | |1992 |1487 |42 192 |189 |28,4 |4,5 | |1993 |1481 |32 963 |225 |22,3 |6,8 | |1994 |1450 |29 117 |214 |20,1 |7,3 | |1995 |1447 |39 962 |403 |27,6 |10,1 | |1996 |1420 |40 764 |570 |28,7 |14,0 | |1995 |1435 |48 284 |631 |33,6 |13,1 |.

Отримані результати зобразимо графически.

Малюнок 1 — Динаміка урожайності та собівартості зерна за 1990 — 1997 годы.

[pic].

Используя розрахункові дані таблиці 10 можна з допомогою комп’ютера встановити коефіцієнт кореляції, що свідчить про тісноту перетинів поміж врожайністю зернових культур і собівартістю 1 ц. зерна. У разі він дорівнює -0,4, що свідчить про помірної зворотний зв’язок між цими двома показателями.

Також із допомогою комп’ютера можна визначити параметри й у в лінійному рівнянні у= а + вхх (6) де з — собівартість 1 ц. зерна, x — врожайність, а — коефіцієнт, показує вплив від інших чинників, крім врожайності, в — коефіцієнт що складає наскільки зміниться собівартість продукції зі збільшенням чи зменшенні врожайності на 1 ц. з гектара.

У = 70, 71−1,7Х.

(7) Воно означає, що з збільшенні врожайності на 1 ц. з гектара собівартість виробництва зерна знизиться на 1,7 руб.

Якщо отримане рівняння підставити врожайність зернових культур до прикладу за 1997 рік, можна отримати розрахункову величину собівартості, яка дорівнює 14,44 крб. Порівнюючи фактичну величину собівартості зерна 1997 року з расчётной бачимо, що вона нижче на 9,3%, що свідчить про ефективність використання виробничих ресурсов.

Ставлення фактичної собівартості до расчётной носи назва коефіцієнта коригування. Для даного розміру він дорівнює 0,9.

Тепер визначимо планову собівартість зерна рахунок збільшення врожайності зернових культур (внаслідок певних заходів), наприклад, на 3 ц/га. планову врожайність визначимо по формуле:

Хn = Хфакт + ?Х.

(8) де Хn — планова врожайність, Х — фактична врожайність, ?Х — зміна врожайності. Підставляючи вихідні дані в формулу () одержимо врожайність 36,6 ц/га. планову собівартість визначимо з допомогою формули (7) помноживши її кінцевий результат на коефіцієнт коригування (0,9). Провівши відповідні розрахунки, одержимо планову собівартість зерна рівну 8,49 крб. Отже, зі збільшенням врожайності зернових культур з 33,6ц/га до 36,6 ц/га собівартість продукції знизиться на 35,2% за інших рівних условиях.

Заключение

.

Показник рентабельності виробництва має особливо важливого значення в сучасних, ринкових умов, коли керівництву підприємства потрібно постійно приймати ряд неординарних рішень задля забезпечення прибутковості, отже, фінансової стійкості підприємства (фирмы).

Чинники, мають вплив на рентабельність сільськогосподарського виробництва, численні і різноманітні. Окремі залежить від діянь конкретних колективів, інші пов’язані технологією і організацією виробництва, ефективність використання виробничих ресурсів, впровадженням досягнень науково-технічного прогресса.

Як засвідчили практичні розрахунки, показники рентабельності мають більш більш-менш значні коливання за літами, що є наслідком зміни реалізації і собівартості продукції. На рівень реалізаційних цін надає передусім кількість і якість товарної продукції, але в собівартість — врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби, і навіть величина трудових і матеріальних затрат.

Нині більшість сільськогосподарських підприємств є нерентабельними (збитковими) чи малорентабельними, що є наслідком економічної кризи в стране.

Що ж до колгоспу «Більшовик», його рівень рентабельності 1997;го року становив 0,7%, тоді як сам Кореневський район є збитковим. Проте такий низький рівень рентабельності говорить про необхідність ухвалення відповідних заходів для підвищення прибутковості господарства. До таких заходам передусім входить зниження продукції, підвищення продуктивність праці і фондовіддачі, поглиблення спеціалізації господарства більш рентабельних видах продукции.

Список використаної литературы.

1. Грузинів У. П., Грибов У. Д. Економіка підприємства М. :Фінанси і статистика, 1998. — с.124,150.

2. Добровенский У. Шевельов У. Як оцінити дохідність підприємства //.

Економіка життя й. — 1995 № 30. — з. 37.

3. Зельднер А. Р. Резерви підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва. М. :Колос. 1977.

4. Коваленка М. Я. Економіка сільського господарства / Курс лекцій. — М. :

ЭКМОС 1998. — з. 268.

5. Литвин М. М. Про факторном методі планування прибутків і рентабельности.

// Фінанси, 1994. — № 3. — з. 29−35.

6. Петренко М. Я., Чужинов П. М. Економіка сільськогосподарського виробництва Алма-Ата Кайнар, 1992. -з. 221 — 238.

7. Сиротинский А. Складові рентабельності // АПК: економіка, управление,.

1997. — № 10. -с.

8. Смородин М. Б. Основи аналізу рентабельності сільськогосподарських підприємств М.: Статистика, 1997.

9. Економіка підприємства / Під ред. Горфинкеля У. Про., Швандара У. А. //.

М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1998. — з. 60−65 10. Економіка сільського господарства / Під ред. Добриніна У. А. М.:

Агропромиздат, 1990. з. 248−251 11. Ейнштейн Д. Рентабельність сільського господарства як головний чинник соціальноекономічної стабільності // АПК: економіка, управління. 1994, -№ 10. з. 66−72.