Особливості залучення іноземного капіталу в банківський сектор України

Особливості залучення іноземного капіталу в банківський сектор України Шайняк А.І.

Студентка ОНПУ Керівник: к.е.н., доц. Акименко Н. В.

Передумовою актуальності проблеми залучення іноземного капіталу в банківський сектор стали процеси глобалізації світової економіки, які не оминули ні Україну, ні її фінансову систему.

Аналізом досліджень і публікацій залучення та функціонування іноземного капіталу займалися такі вчені та автори, як Корнилюк Р. В., Д’яконова І.І., Івасів І.Б. та інші.

На сьогодні банківська система є однією з найважливіших секторів господарського механізму України.

Посилення міжнародного руху банківського капіталу вимагає зваженої державної регуляторної політики, спрямованої на запобігання впливу світових фінансових криз та мінімізації ризиків залежного розвитку банківської системи України [2, c.82].

За даними НБУ [3], на 01.03.2014 року в Україні функціонує 181 банк, серед яких 49 банків з іноземним капіталом, причому 19 з них знаходяться в повній власності іноземних інвесторів (табл.1). Доля іноземного капіталу в статутному капіталі банків впала на 0,1% (з 34,0% на 01.01.2014р. до 33,9% на 01.03.2014р.). Іноземний капітал в банківській системі України представлений 26-ма країнами.

Основні показники діяльності банків у 2012;2014 рр. cтаном на 01.01

* - з них 1 банк має ліцензію санаційного банку.

іноземний капітал банківський реформа Тож можемо сказати, що іноземний капітал у фінансово — банківській системі України займає важливу нішу. Цей процес може мати позитивний ефект лише при правильному та доцільному використанню інвестицій, враховуючи можливі ризики.

Все ж для країни головною є не конкурентоспроможність вітчизняних банків, а конкурентоспроможність і стабільність банківської системи в цілому.

Українським банкам іноземні кредити потрібні для використання передового досвіду, посилення конкурентоздатності, впроваждення нових технологій, створення нових робочих місць та сприяння наповнення бюджету коштами і загалом для стимулювання економічного розвитку. Проте надмірне залучення привело до значного зростання об'ємів заборгованості вітчизняних банків. Тож, насамперед ми маємо проаналізувати ситуацію та навчитися раціонально використовувати інвестовані ресурси з урахуванням ризиків.

Щоб досягнути цього, владі потрібно реформувати банківську систему. Серед основних напрямів державних реформ:

1) надання інвесторам детальної і зрозумілої інформації про правовий режим, умови інвестування в Україні. Для цього можна організовувати регулярний випуск бюлетеня, який міститиме корисну інформацію для інвесторів декількох мовах;

2) посилення боротьби із злочинністю, зменшення рівня тінізації економіки;

3) підвищення рівня і якості задоволення потреб клієнтів у вітчизняних банків, забезпечення конкурентоспроможності в порівнянні з іноземними. Особливо це стосується інформатизації послуг банку і впровадження можливості управляти засобами на рахунку, як це дозволяє, наприклад, вхід в ківі гаманець і в результаті зберігає безліч часу клієнта;

4) забезпечення фінансової стабільності в країні, включає зниження рівня безробіття, стимулювання промислового виробництва, підтримку прийнятного рівня цін, інфляцію, процентних ставок і т.д.

Проведення реформування законодавства і норм, включає: зняття бар'єрів купівлі вітчизняних банків іноземними інвесторами, сприяння цьому процесу, визначивши при цьому чіткі межі, контроль і гальмування у разі потреби потоків іноземних інвестицій в банківський сектор; заборона на володіння іноземних інвесторів контрольними пакетами акцій українських банків, розробка і використання чіткого механізму відбору серед іноземних інвесторів потенційних претендентів на купівлю вітчизняних банків і створення нових банків з участю в цьому процесі іноземних інвесторів.

Отже, надзвичайно важливим на цьому етапі є реформування державної політики для оптимального використання іноземного капіталу в банківському секторі, що включає визначення основних принципів контролю, впровадження і обмеження припливу іноземних інвестицій в банківський сектор України.

Список використаних джерел:

1. Д’яконова І. Пошук стратегії розвитку банківської системи України в умовах глобалізації фінансових ринків//Вісник Національного банку України. — 2008. — № 2 (144). — с. 26 — 31.

2. Корнилюк Р.В. Стратегічні аспекти регулювання діяльності іноземних банків в Україні / І.Б. Івасів, Р. В. Корнилюк // Фінанси, облік і аудит: збірник наукових праць. — К.: КНЕУ — 2011. Вип.17. — с. 82 — 101.

3. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. — Доступний з http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36 807