Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Біологія 11 клас

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Денатуратция білка → поправна і необоротна Необоротна денатуратция — це коли первинна структура псується 2) Ферментативна роль білка 2H2O2 → 2H2O+O2I Фермент: — Каталаза — Пероксидаза У любо. клітині є фермент — каталаза Урок№ 10 Тема «Біополімери, Вуглеводи, Лепиды. 1. Органич в-ва — хім. з'єднання перетворені на склад кіт. входять атоми «З» Біополімери — це органич в-ва, що входять до склад… Читати ще >

Біологія 11 клас (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Біологія курс за 11 класс Урок 1. Тема: «Біосфера — оболонка життя. Биомасса.».

Схема 1 Жива природа — багаторівнева система: молекулярний — клітинний — организменный — популяционно-видовой — биогеоцинозный — биосферный.

Взаимосвязанность різних співтовариств обмін з-поміж них речовинами і енергією дозволяє розглядати будь-які живі організми землі і реальне середовище їхнього життя як одну дуже протяжну ек. систему — біосферу. Сукупність усіх живих організмів — биосистема планеты.

Схема 2.

Биосфера — усі частини земних оболонок мето, гідро і атмо сфери, кіт. на протязі геолог. історії підпадали під вплив живих організмів і несуть сліди їх життєдіяльності. Крім живого вещ-ва біомаси у складі біосфери є відстале неживе в-во, а як і биокостные в-ва побудовані з живої і кісткового. Біосфера — відкритої системи. Найважливіше риса біосфери — биотический круговорот вещ-ва (биогенная мигратция атомов).

Границы біосфери: 1. Савокупность всіх живих організмів планети — живе в-во біосфери. Переважна більшість жиз. орган. за українсько-словацьким кордоном 3 геологічних оболонок: газообр (атм), жид (гід), твердий (літ). До нежевым належить не та частина біосфери связ. з негр. ве-в і ен. з живий. ве-ом. Біосфера — частина геол. оболонки землі, засів. жив-м організмом. 2. Оскільки біосфера отримує енергію ззовні від сонця, її ще називають відкритої системою. 3. У міру збільшення біомаси зел. рослин змінюється газ. склад атмосфери. — геол. обол. Землі. Кисень исп-т організм для проц. дихання, в рез-те чого атомосферу знову надходить вуглекислий газ. Увелич-е конц. кисню у атмосфері план. вплинув швидкий. і интенс. окисл-е — вост. реакції в літосфері. Кордони життя на план. явл. межами биосферы.

Функции живого ве-ва: Газова — отримує ще й виділяє газ. Океслительно-восстан-я — окисл-е углер. до углер. газу та вост. його углер. Концентратционную — орган — концентр. Нагромадження направляти до органу. азоту, фосфору, кремнію, кальция.

Урок№ 2.

Тема: «Круговорот вещ-в і перетворення енергії в биосфере».

В склад живий. ве-ва входить 14 осн. элементов:

O, H -> 10%; C, N, Ca — 1−10%; P, Si, K, S, — 0.1−1%; Mg, Fe, Na, Cl, AL, — 0.01- 0.1%; —>

Вывод:

1. Біомаса на 90% побудована з Про і М -> організми — водне образование.

2. 14 хім. елементів становлять 99.9% масу живого ве-ва, ці самі ел. 98,9% масу всієї живий. коры.

Вывод:

Жизнь побудована з тієї ж живих ел. кіт. сод. в живий. корі, але не тих пропорциях.

Биосфера — відкритої системи. Паркан ен. від сонця перетворення їх у ен. зв’язків хім. соед. і биогенная мигратция атомов.

Схема № 3.

Живое вещ-во (на кшталт питания) Продуценты Консументи Редуценты Автотрофы Гетеротрофы Фототрофы Хемотрофы.

аэробы анаэробы Вся земна кора включаючи атмосферу і природні води охоплена мигратцией мигратцией хім. элементов.

Мигратция: Хімічна, фізична, биогенная.

Церкуляционное рух хім. ел. від однієї компонента биосф. до ін. з віз. до результат. точці назыв. циклом чи круговоротом Движение в цыклах який завжди равномерны Запасы:

Гумусовые грунту: торф, куток і тп. Найважливіші цыклы і круговороти є вода, кисень, азот, фосфор, сірка элементов-белков.

Урок № 3.

Тема «Біогеохімічні процеси в биосфере».

4 биокостных тіла: атмосфера, природн. грунту, природн. води, осадочн. породи. Склад цих биокостных тіл отнас. постоянен.

1. Атмосфера — О2 — 21%; N2 — 78%; co2 — 0.03%; сенгридиент — 1%.

Схема № 4.

Фотосинтез СО2 окисл неорг соед Орган. соед. О2 подих живий. і раст.

Окисление При розмноженні окисл. орг. соед. при разл. орг.

і окислении Схема № 5.

N2 -> грунт (NH4, NO3, No2) -> cинтез білка у організм. -> полі отмир. оргв під дійств микр-в.

Почва — тіла посаду. з живий. і кісткового ве-ва гумус.

Урок № 4. Тема: «Вплив дії особи на одне биосферу».

Вулканы вивергають протягом року 0.5 куб ве-ва, річки щорічно виносять в океан 15 квx км ве-ва.

Атмосфера. 1 тонна спаленого вугілля споживає 3 т. кисню. Атмосфера обогощается СО2, свинець, СH2N+2, CO. Вирубування лісів призводить до зниженню рівня грунтових вод, заболочування. Зменшуються загальні запаси прісної води. Забруднення природних вод, забруднення инсектецидами.

Урок № 5. Тема: «Охорона біосфери — неосфера». Технічний прогрес може бути зупинено. Втручання людини у природу збільшуватиметься. У цій охорона природи вимагає розробки спеціальних средств:

1. Химико — технологічні ср-ва: — Отчистка точних вод — Отчистка газових відходів промисловості - Створення нового палива — Перехід підприємств на циркуляційну систему водопостачання. — Повторне використання отходов Прекращение забруднення атмосфери і природних вод.

2. Біотехнічні: — Отчиска вод з допомогою ставків відстійників. — Заселення пром. відвалів рослинами здатними жити і розмножуватися на надійний грунт — Широке впровадження биол. боротьби у сільському хоз-ве.

Форма охорони біосфери: 1. Біосферні заповідники. 2. Заповідники 3. Заказники 4. Пам’ятки природи 5. Червона книга 6. Зоопарки 7. Ботанічні сады.

Ноосфера.

Ноосфера — біосфера перетворена працями чоловіки й змінена наукової думкою. Біосфера згодом перетворюється на ноосферу. Позновая закони природи й розвиваючи техніку, людство має дати їй риси нової, вищої організованості. У цьому людство стан. потужної силою, яку можна за впливом з геологічної силой.

Урок №?. Тема «Клітинна теорія» Клітина — елемент, одиниця живої системи, має усіма св-ми живої сист-ы: — Обмін ве-в — Зростання — Розвиток — Розмноження — Раздрожимость — Рух — Передача у спадок своїх ознак — Смерть — Харчування — Дыхание.

—————————————————————————————————————— ————————————————————————————- I Зародження 1665 Роберт Гук Розглядаючи зріз пробки виявив поняття про с-ки.Для позначення в перші приклеточн теор менил назва «клетка».

1680 Анатолій Ван Відкрив одноклітинні организмы.

Ливенгук (збільшив 270 раз). —————————————————————————————————————— —————————————————————————————- II Возникновен- 1838- Матіас ШийУзагальнили значення про клітині й виявили, не клітинної 1839 ден. що різні клітини становлять основну од. теорії. Шван. будівлі всіх живих організмів. —————————————————————————————————————— —————————————————————————————— III Розвиток кле- 1858 Рудольф ВірСформував положення про тому, що точної теорії хов. таки кожен новий клітина відбувається от.

Карл Берг той самий шляхом деления.

Сформулював становище що клетка як будівлі а й розвитку живих організмів —————————————————————————————————————— —————————————————————————————— IV Сучасна Клітина є осн структ. і функциклітинна він. од. зв. Усі організми складаються з теорія клітин, жизн. орган обусл. взаимн. сост. його клеток.

Клітини все орган-в подібні по св-у, хім складу, будовою і функциям.

Усі новий. клітини образ. при дальн. исх-х. —————————————————————————————————————— ——————————————————————————————— Висновок: Клітинна теорія є основою предст. про ед-е всього живого, общ. його происход. і эвол. загального развития.

Цитология — наука про клітині: 1) Походження і склад клітини 2) Функції внутрішніх структур 3) Функції клітин на живих організмах 4) Розмноження та розвитку клітин 5) Приспособл. клітин до місцевих умов окр-й Среды Методы вивчення цитології. 1) Світловий мікроскоп 2) Електр. мікроскоп 3) Забарвлення 4) Ультроцентрофугирование 5) Мікротони 6) Мічені атоми 7) Регето-структурный анализ.

Урок № 8. Тема «Хім склад клітини неорган. в-ва.

Схема № 6. Щодо хімічного складу клітини Неорганич в-ва Органич В-ва 1. Н2О-до95% 1. Белки -10−20% 2 Солі 2. Углеводы 3 Микроэл-ы 3.Лепиды.

4.Нуклеиновая к-та Роль води: 1) Це універсальний розчинник 2) Гидрофебность, Гидрофобность 3) Повідомляє тургор клітини 4) Вода явл. в-ом для реализатции (в давніх і молодих клітинах склад води різний) 5) Теплоємність — підтримку посаду. темп. клітини. 6) Теплопров-ть 7) Фотосинтез Расщипление цукру дріжджами у важкій воді іде у 9раз медленее.

Белки: 1. Роль білка 2. Хім. склад 3. Структура белка.

1. «Життя — є особлива форма сущ-я білкових тіл, сущ-т малий. явл. обміну вев» — Роль білка — життя — Структура клітини — Енергетич. роль — Ферментативна роль — Транспортна роль — Повідомляє індивідуально кожному організму — Рух: Бєлки утворюють м’язи — Буферне св-во: посаду. низкоклет. Среды.

2. Бєлки — це полимеры.

1. R радикал Мономер 2. NH2 аминогруппа.

3. -С=О Функціональна група клеток.

— OH.

NH2 RЗ — C=O.

I — OH.

H.

20 різних альфааминокислот утворюють белки Белок=протеин=полипептид.

3. Структура білка а) Опред последоват. амінокислот в мовляв. білка. —-I—-I—-I—-I—-I—-I б) Утворюються водневі зв’язку Н-Н оооооооооооооооооо 3. Третинна структура Рисунок.

4. Четвертичная структура Рисунок.

Урок№.

Тема «Св-ва белка».

1) Денатуратция білка -> поправна і необоротна Необоротна денатуратция — це коли первинна структура псується 2) Ферментативна роль білка 2H2O2 -> 2H2O+O2I Фермент: — Каталаза — Пероксидаза У любо. клітині є фермент — каталаза Урок№ 10 Тема «Біополімери, Вуглеводи, Лепиды. 1. Органич в-ва — хім. з'єднання перетворені на склад кіт. входять атоми «З» Біополімери — це органич в-ва, що входять до склад клет. живий. орган-в Приклади: білки. нуклеин. кислоти, полісахариди Властивості біополімерів залежить від: — Від будівлі молекул. — Від числа і розмаїття мономер. ланок. Полімер в молекулі якого гркуппа мономер. периодич повторюється називається регулярним. 2. Вуглеводи — орган. соедин. сост. з вуглецю, водню і кисню. Тисячі залишків молекул однакових цукрів, з'єднуючись назад біополімери Полісахариди (рослин крохмаль, у тварин гемоглобін) Біополімери сахариды — це вещ-ва в кот-х запасається використовувана клітинами енергія рослин i живих організмів. 3. Усі ліпіди неполярны: розчиняються в хлорофиле, ефірі, але не воді. Деякі лепиды явл. гормонами і беруть участь у фізіологічних функціях орг-ма.

Урок№ 11.

Тема: «Ліпіди, Липойды. Вуглеводи. Передумови розвитку вчення Ч. Дарвина».

1. Улеводы: — Моносахариды — Дисахариды — Полисахариды Роль вуглеводів: — Будівельна — Енергетична — Запас поживних вещ-в — Захисна C6H12O3 — глюкоза (C6H10O5)n — крахмалл.

2. Жири (ліпіди) H2C — OH HC — OH R1 — З =O H2C — OHOH.

Роль жирів: — Енергетична — Запас поживних в-в. — Будівельна — Захисна — Теплопровідність — Еластичність кожи Дарвинизм Эволютция — це процес історичного поступу світу. Суть: безупинне зміну цін і пристосування живий. до изменяющ. умови Середовища і услож. организатции живий. істот. Основне розвиток від простого до сложному.

Карл Аинней — швед натураліст, врач (1707 — 78) + За підсумками подібності по 1−2 колеб. замет. ознаки и-цирования орган. на види, пологи, класи. Помістив в доин загін чоловіки й людиноподібних мавп, ввів подвійне назва, удосконалив биотехнический мову. — Розділив ставлення до природі, кожен вид вважав результатом окремої творч.

Жан Батіст Ламарк (1744 — 1829) —;

—;

Урок № 12. Тема: «Передумови виникнення вчення Дарвіна. Вчення Дарвина».

Предпосылки виникнення вчення: — Суспільно ек.(у зв’язку з капіталізмом) — Успіхи їсть. наук. 1. Отрытие яйцеклітини 2. Клітинне будівлі рослин та тварин 3. Полеанталогия (наука про ископ) 4. Элбриология (наука про зародышах) 5. Порівняльна морфологія. 6. Биогеография.

Все це стало підвалинами відкриття чинника эвол. процесу. Сучасна теорія эволютции всотала у собі становище еколог. генетики молек. біології, але упирається на Д. консепцию.

Схема № 7.

Наследственная мінливість -> розбіжність ознак -> боротьба за існування -> природний отбор.

Основные принцыпы эволютции вчення Дарвіна. 1. Кожен вид здатний до неогран. розмноженню 2. Огранич. життєвих ресурсів препядств. реализатц. потенц. возм-й безпред. розмноження. Більшість особин гине у боротьбі виживання і немає потомства. 3. Гибель чи успіх у боротьбі існування носить изберат хар-р. Організми жодного виду від іншого сукупністю ознак. У природі переважно виживають і вони залишають потомство ті особини, кіт. мають найвдаліше для даних умов поєднання ознак, тобто. краще пристосовані. 4. Під впливом ест-ого відбору, происход. за умов, група особин жодного виду з покоління до покоління накопичують різні пристосувальні ознаки. Групи особин приобр. настільки су. відмінності, що превращ-ся на нові виды.(принцып происх признаков).

Урок № 13. Тема «Док-во эволютции» 1. Основні риси сх-ва живих організмів а) Механ-м саме. насл-ой информатции б) Принцып генет. кон-ния в) Клітинна теорія (клітини все єдині за рівнем) р) Більшість організмів эокариоты. Будова ядра об'єднані. буд) Бєлки складаються з 20-ти альфааминокислот органич і технич. е) Атонар-ы сост-т близько друг до друга і раст. і жавши. = 50−60% вуглецю в клітинах. У неживої природою земн. корі 0.35% Хлорофил раст. близький по сост. і стрункий. з … живий. ж) Розподіл всіх кислот. з) Обр-е кол-х ки-ок у живих і раст — мейоз. Висновок: Єдність происхожд живий і раст-й.

2. Эмбриотические Урок № 14.

Особь -> популятция -> вид.

Популятция — щодо ізольована група особин жодного виду Кожна популятция має власну собств. эвол-ю долю Популятция найменше підрозділ виду та явл. елементарної еден-й эволютции.

Вид Популютция 1 Отлич. ум. середовища предполож. під час їсть. відбору накоп;

Популятция …4 пление опр. алей. Вигляд ;

Кретерии виду: — Морфологічний (внеш. ознаки) — Генетичний — Экологогеографический — Физиологобиохимический.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою