Маркетинг у будівництві

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Маркетинг у будівництві (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Основною метою моєї курсової роботи є підставою апробація теоретичних знань по маркетингові та придбання практичних навичок, проведення маркетингових заходів у будівельному комплексе.

Приклад даної роботи я постараюся провести маркетингові дослідження найвигідного варіанта обробки вдома, вибрати постачальника покрівлі найбільш вигідні умови, проаналізувати і порівняти 2 варіанта, і навіть придбати й розібрати теоретичні питання такі як: Будівельний комплекс і План маркетингових мероприятий.

1. Будівельний комплекс: аналіз політики та оцінка умов і можливостей розвитку. Розвиток будівельного комплексу визначено багатьма об'єктивними чинниками, серед що у ролі найважливіших можна назвати: 1) наявність мотивів (спонукальних причин), викликають потреба у інвестуванні в основний капітал та що обумовлюють той чи інший обсяг капітальних вкладень (мінімальний і максимальний); 2) наявність стійких і виконують стимулюючу роль відповідних законодавчих і правових актів у сфері инвестиционно-строительной діяльності; 3) стан виробничого апарату національного господарства та її складової частини — будівельного комплексу (у широкому розумінні), здатного (чи недієздатного) матеріалізувати наявні інвестиції в готову будівельну продукцию.

1. Оцінка сучасної системи мотивів і внутрішніх чинників інвестування на основний капитал.

Сучасні мотиви інвестування на основний капітал може бути згруповані наступним образом:

А) Інвестування, обумовлене необхідністю забезпечення (підтримки) безпекою держави (зване обов’язкове инвестирование):

Військова сфера;

Техногенні виробництва (АЕС, хімічні і нафтохімічні виробництва та т.п.);

Окремі галузі інвестиційного машиностроения;

Окремі галузі видобувної промисловості (стратегічне сырье);

Транспортну інфраструктуру (залізничні й автомобільні дороги);

Соціальна сфера (охорону здоров’я, просвітництво і т.п.).

Б) Інвестування, обумовлене доцільністю отримання інвесторами прибутку на вкладений капитал:

Паливна промисловість (насамперед, нафтовидобувна і газова отрасли);

Окремі галузі машинобудування (наприклад, автомобілебудування і др.);

Нові інформаційні технології, связь;

Галузі переробної промисловості (зокрема, харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів і др.);

Поліграфічна промышленность;

Фармацевтична промышленность;

Торговля.

У) Інвестування, обумовлене можливістю поліпшення окремими групами населення умов життя рахунок власних коштів (мається на увазі будівництво високо комфортабельного житла, зокрема котеджів і т.п.).

У табл. 1 приведено оцінка сучасної системи мотивів інвестування на основний капітал. З таблиці видно, що мотиви інвестування принципово різняться залежно від форм власності. Так, на інвестиції лягає повністю інвестиційна навантаження щодо забезпечення зовнішньою і внутрішньою безпекою держави (у разі, нині й у досить тривалою перспективі); за певних умов забезпечення внутрішній безпеці може бути підключені муніципальні инвестиции.

Табл.1.

Для цілей підтримки та розвитку соціальної сфери (житлового будівництва, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства тощо.) можна використовувати, крім згаданих вище, приватні, і навіть змішані російські инвестиции.

На мотив вилучення (отримання) прибутку на вкладений капітал відгукуються вже всі інвестори без винятку незалежно від форм власності, тобто. цей мотив найсильніший за умов ринку й у період початку нему.

Аналіз мотивів інвестування на основний капітал показує, що они.

(мотиви) у сучасних умовах економічної діяльності безсистемно зміщено убік одномоментного поточного попиту, забезпечує швидке отримання прибутку. Наприклад, через це зростання 1998 р. проти 1997 р. становив: в поліграфічної промисловості - 24,4.

%, харчової - 21,2%, медичної - 15,1%, борошномельно-круп'яної і комбікормовій — 10,1%, чорної металургії - 4,8%. Це те, що міра інвестицій загалом так в промисловість (по великим та середнім підприємствам) 1998 р. проти 1997 р. зменшився на 12,4%.

Така картина обслуговування інвестиціями поточного попиту простежується й у 1999 року, але вже інших галузях. Зростання інвестицій у нинішнього року проти 1998 року становив: у лісовій, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості - 79,4%, кольорової металургії - 51%, газової промисловості - 33,3%, машинобудування металообробці - 26,2%, нафтовидобувної промисловості -24,5%, промисловості будівельних матеріалів — 17,8%.

У той самий час інвестиції скоротилася: в нафтопереробку — на 26,1%, в електроенергетику — на 21,7%, вугільну промисловість — на 16,9%, хімічну і нафтохімічну промисловість — на 6,7%. Слід зазначити, що у 1999 року порівняно з попереднім роком (і тих более.

— з попереднім періодом 1991;1997гг.) вперше сталися якісних змін структури інвестицій у основний капітал: за всі розглянутим галузям істотно зросла частка витрат за машини та устаткування — від 5;

6 відсоткових пунктів (нафтопереробна промисловість, кольорова металургія, машинобудування металообробки, легка промышленность).

У першому півріччі 2000 року порівняно з певним периодом.

1999 року інвестиції щодо окремих галузям продовжували зростати, але вже настав істотно в менших обсягах, зокрема: у лісовій, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості - на 47,6%, кольорової металургії - на 31,6%, машинобудуванні й металообробці - на.

11,6%, промисловості будівельних матеріалів — на 6,9% значно зросли інвестиції у нафтовидобувній промисловості (на 91,4%).

У виконанні вітчизняної промисловості далі значну кількість об'єктів, що у незавершеному будівництві (табл.2).

Ці не завершені будівництвом об'єкти, маючи високий рівень технічної готовності (за оцінкою Держкомстату Росії), можна розглядати як певного інвестиційного ресурсу розвитку відповідні галузі промышленности.

Разом про те, як свідчить аналіз, цілком відсутні мотиви інвестування, щоб забезпечити створення задельных потужностей новому науково-технічної (інноваційної) основі, — стосується всіх галузей національної економіки, зокрема і галузей будівельного комплексу, зокрема, будівельного й дорожнього машинобудування, промисловості будівельних матеріалів і др.

Табл.2.

Кількість об'єктів в незавершеному будівництві (одиниць наприкінці року) |Галузі |1998 р. | | |1999 р. | | |Усього |У тому числі |Усього |У тому числі | | | |призупинено | |призупинено | | | |чи | |чи | | | |законсервоване | | | |Електроенергетика |6635 |1475 |7076 |1602 | |Нафтовидобувна |2335 |874 |2115 |454 | |промисловість | | | | | |Нафтопереробна |501 |168 |626 |227 | |промисловість | | | | | |Газова промисловість |1335 |309 |2101 |567 | |Вугільна промисловість |1628 |549 |1652 |581 | |Чорна металургія |1952 |848 |2180 |786 | |Кольорова металургія |1816 |844 |1916 |846 | |Хімічна і |3935 |1750 |3669 |1770 | |нафтохімічна | | | | | |промисловість | | | | | |Машинобудування й |8656 |5334 |8183 |4947 | |металообробки | | | | | |Лісова, |2405 |1552 |2430 |1433 | |деревообробна і | | | | | |целюлозно-паперова | | | | | |промисловість | | | | | |Промисловість |3168 |1961 |3151 |1839 | |будівельних матеріалів | | | | | |Легка промисловість |1076 |722 |933 |605 | |Харчова промисловість |6367 |3169 |6019 |3257 |.

Табл.3.

Аналіз чинників інвестування (табл. 3), визначальних можливості підтримки і стимулювання розвитку будівництва (як організаційнотехнологічного механізму матеріалізації інвестицій у основний капітал), та його оцінка за низкою параметрів, показують, такі найважливіші з параметрів, як конкурентність і стабільність, або відсутні, або мають дуже низька значення у будівництві промисловості будівельних матеріалів, а оцінки майже всіх згаданих чинників інвестування за параметрами криміногенності і рівня непрогнозованою ризикованості, навпаки, дуже висока. Тому загалом ситуації у інвестиційнобудівельної сфері можна охарактеризувати як неконкурентну, нестабільну, криміногенну і ризиковану. До цього можна додати наявні бюрократизм і коррупцию.

Така стали можливої через відсутність у сфері инвестиционно-строительной діяльність у Російської Федерації стійких і виконують стимулюючу роль законодавчих і правових актов.

Ефективність бюджетних інвестицій у основний капітал у сприйнятті сучасних условиях.

У разі несприятливої обстановки для инвестиционно-строительной роботи і обмеженості капітальних вкладень представляється природним розгляд результативності (ефективності) витрачених інвестицій у основний капитал.

Проаналізувати стан будівництва об'єктів будівництва по кінцевим показниками (введення в експлуатацію, освоєння й випуск продукції, наявність платоспроможного попиту неї) стосовно чи галузі промисловості з допомогою позабюджетних джерел (кошти підприємств, іноземних фірм та інших.) неможливо у зв’язку з величезною кількістю подібних об'єктів (кілька сотень тисяч) і конфіденційністю відповідної економічної информации.

У певною мірою простежити у поступовій динаміці те, які об'єкти будуються, можна стосовно Федеральної адресної інвестиційну програму у тому її частки, що передбачає виділення бюджетних інвестиційних коштів у виробниче строительство.

Виконаний раніше автором що з доктором економічних наук Л.В.

Донцової в ІНП РАН аналіз показав, що на дію нових об'єктів і потужностей, побудованих рахунок коштів Федеральної інвестиційної програми, будь-якого впливу збільшення обсягів випуску своєї продукції відповідних підприємствах не оказывает.

Багато в чому негативна картина з проектами підприємств виробничого призначення, реалізованими рахунок коштів Федеральної інвестиційної програми, обумовлена саме відсутністю попиту створювану цим підприємством продукцію, тиражирующими за умов кризового спаду промислового виробництва вже з’явилися наявні зразки, працівники застарілих науково-технічних засадах і не існує попит. Як приклад може бути промислові трактори, морально застарілі автобуси і вантажні автомашини, баштові крани (за умов розширення монолітного і малоповерхового будинку) і т.д.

Незадовільна ситуація з використанням введених у дію нових виробничих потужностей пояснюється також вадами механізму конкурентного відбору проектів, у умовах спаду виробництва, недостовірною оцінкою ефективності які включаємо в Федеральну програму інвестиційних проектів, можливостей збуту продукции.

Так, за даними Асоціації російських банків, в бізнес-планах проектів промислових підприємств, запропонованих банкам в руки для одержання кредитів для будівництва, міститься зрадлива оцінка перспектив збуту. Розробники проектів заздалегідь впевнені, що збут, буде забезпечено. Коли ж банківські працівники уважно проаналізують ринок цього продукту, з’ясовується, що запропонований товар у не буде конкурентоспроможний, їх купуватимуть, отже, витрати., у проекту й, відповідно, кредити, якщо вони видано, немає перспективи возврата.

Аналіз засвідчив, що витрачені будівництво бюджетні інвестиційні кошти дали ніякої віддачі, їх ефективність — нульова, не бажаючи кошти — викидні. Такий висновок підтверджується следующим:

«за заявою міністра фінансів РФ держава з 1992 року в пряме фінансування проектів на поворотній основі витрачено 50 млрд. деномінованих рублів, а бюджет повернулися лише окремі відсотки цієї суми» («Економіка життя й», 1999, № 12, с.1). Такий стан свідчить про знеособленості відповідальності на неефективно витрачені бюджетні средства.

Дослідження виявило також, що геть відсутнє офіційну інформацію, характеризує стан виробничих об'єктів і потужностей, побудованих і уведених у дію з допомогою средств.

Федеральної інвестиційної програми. Економічний слід подібних підприємств (об'єктів, потужностей) втрачається після закриття фінансування їхнього будівництва й приймання в експлуатацію, що виключає можливість широкого і сповненого аналізу ефективності витрачених бюджетних инвестиций.

Оцінка стану потенціалу будівельного комплексу, й його можливості здійснення структурної перестройки.

Тенденції зміни ситуації у будівельному комплексі в у середньостроковому періоді продовжуватимуть формуватися під впливом загального довгострокового спаду громадського виробництва, що склалися на протягом попереднього часу, і його наслідки. Два останніх року, як відомо, намітилося стійке зростання окремих показників будівельної діяльності, зокрема, обсягів підрядних робіт та обсягів проектнорозвідувальних робіт. Це зростання є відбитком має місце короткочасною кон’юнктурної ситуації у паливно-енергетичному комплексі (переважно, у нафтовидобувній промисловості). Так, із загального приросту обсягів підрядних робіт протягом останніх двох років частку Тюменської області довелося 19,5%, частку Москви, де виконуються до 40% загального обсягу проектно-дослідницьких робіт, -39,6% їх приросту (Будівельна газета, № 31 і 33 за 2000 р.). Навряд чи можна очікувати продовження цієї кон’юнктурної ситуації у ПЕК далі середини 2001 р. і його позитивної дії на будівельний комплекс.

Розвиток будівельного комплексу у перспективі визначатиметься накопиченими до початку 2001 року негативними об'єктивними причинами, чинниками та умовами, які призвели до втрати її науково-технічного, виробничого і кадрового потенциала.

Так, чисельність проектувальників і дослідників 1999 р. знизилася до.

225 тис. людина (проти майже 620 тис. чол. 1990 року), які розкидані на більш як 11 000 проектних і дослідницьких організацій різної форми власності. Найбільша їх кількість припадати на приватні організації - 74% (1999 р.), хоча вони виробляють лише близько 33.

% проектної продукції (табл.4).

Табл.4.

Основні показники діяльності проектно-дослідницьких організацій. |Показники |1997 р. |1998 р. |1999 р. | |Кількість організацій |12 038 |11 831 |11 327 | |До того ж за формами |617 |834 |842 | |власності: | | | | |державна | | | | |приватна |9728 |8606 |8414 | |Змішана російська |1344 |1419 |1095 | |Обсяг проектно-дослідницьких |8007,9 |7530,9 |12 048,9 | |робіт (в фактично | | | | |які діяли цінах), млн.руб., | | | | |(1997 р. -млрд.руб.) | | | | |До того ж за формами |23,7 |29,9 |30,6 | |власності, в % від виробленого: | | | | |державна | | | | |приватна |41,4 |37,9 |33,1 | |Змішана російська |29,3 |25,9 |31,5 | |Чисельність що працюють у |234,4 |220,5 |225,2 | |організаціях, тис. чол. | | | |.

За даними Держбуду Росії, частка прямих помилок в проектних рішеннях, що призвели до аварій у будівництві 2000 року, становила майже 10%.

(Будівельна газета № 43, 2000 р.). Із тих-таки даним, загалом на майже 7 об'єктах з десяти знайшли серйозні дефекти. Кожен 20-ї із перевірених на вимогу органів Госархстройнадзора був демонтирован.

Витрати усунення шлюбу (проектного і будівельного) складають у середньому 3−5% вартості будівельно-монтажні роботи, а експлуатаційні видатки ремонти сягають 6−8% (замість 0,75 -1% за нормами). У 1999 кількість будинків та споруд, споруджуваних з критичними дефектами, становило 35%.

У зв’язку з відсутністю попиту проектну продукцію споруди великих народногосподарських об'єктів (металургійних заводів, хімічних підприємств, гідроелектростанцій тощо.), практично перестали існувати цілі «Проектні школи» — Гипромез,.

Гипрокаучк, Гідропроект їм. Жука та інших. Частка витрат за проектнопошукові роботи у загальному обсязі інвестицій у основний капітал 1999 р. залишилася лише на рівні 1990 року, становлячи 1,8% (в індустріально розвинених країн ця частка сягає 5−10% і більше на залежність від характеру і труднощі стройки).

Практично геть зникли галузева будівельна наука- -обсяг її фінансування, за оцінкою, становить зараз усього 7−10% від колишнього рівня (1990 годы).

Випереджаюче зростання ціни будівельні матеріали, деталі конструкции.

(табл.5) як наслідок — на строительно-монтажные роботи (табл.6) проти збільшенням доходів інвесторів (і відповідатиме питомим скороченням кількості будівельних замовлень) привело до того, що виробничі потужності будівельно-монтажних організацій стали завантажуватися менш, ніж 35−40%.

Табл.5.

Індекси ціни основні види матеріалів, деталей і конструкцій, придбаних будівельними организациями.

(грудень в % до грудня попереднього года).

| |1997 р. |1998 р. |1999 р. | |Продукція, придбана |103,4 |106,4 |126,4 | |будівельними організаціями — | | | | |всього | | | | |До того ж: | | | | |Панелі зовнішніх стін для |115,1 |94,7 |99,7 | |житлового будівництва | | | | |Бетон товарний |107,6 |109,7 |124,0 | |Розчин товарний |107,0 |104,8 |117,9 | |Цегла керамічний |103,8 |111,8 |133,2 | |щебінь |99,5 |102,0 |123,5 | |лінолеум |94,3 |117,0 |157,7 | |Скло віконне завтовшки 3−4мм |99,3 |105,1 |115,3 | |Цемент |99,0 |104,4 |128,2 |.

Табл.6.

Індекси ціни будівельно-монтажні роботи з окремих галузей экономики.

(грудень в % до грудня минулого року) | |1997 р. |1998 р |1999 р. | |Усього за економіці, у цьому |104,0 |109,7 |137,3 | |числі за галузями: | | | | |Нафтовидобувна |99,7 |107,2 |144,0 | |промисловість | | | | |Газова промисловість |102,1 |111,4 |151,8 | |Вугільна промисловість |102,3 |108,2 |151,7 | |Чорна металургія |108,3 |108,7 |149,9 | |Кольорова металургія |108,1 |110,6 |148,3 | |Промисловість будівельних |104,4 |111,1 |141,7 | |матеріалів | | | | |будівництво |105,1 |111,3 |142,6 | |Житлове будівництво |102,6 |108,4 |126,6 | |Сільське господарство |105,8 |114,1 |143,4 | |транспорт |106,1 |110,6 |144,9 |.

У цьому загальна кількість будівельних організацій на 1 січня 2000 року перевищила 136,0 тисяч (табл.7), у яких зайняти 3600 тисяч жителів. Оскільки в будівельну сферу перемістилися сотні тисяч працівників з деяких інших, ще менш благополучних галузей, протягом останніх 10 років різко змінився, у гірший бік професійно-кваліфікаційний склад учасників будівництва, що призвело до тих негативним змін якості будівництва, про які говорилося выше.

Спеціалізовані висококваліфіковані галузі, такі як трубопроводное будівництво, будівництво підприємств електроенергетики (зокрема АЕС), залізничне і автодорожное будівництво, мостобудування та інших. втратили практично до 80−90% висококваліфікованих робочих, є елітою робітничого класу (електрозварники, монтажники і т.д.). Втрачено традиції, і досвід організації споруди складних та відповідальних строек.

Табл.7.

Розподіл будівельних організацій за чисельністю працівників і формам власності на 1 січня 2000 года.

| |Усього | | | |организаций|В тому числі за формами власності | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |государственн|Муниципальная|смешанная|частная | | | |на | | | | | | | | | | | | | | | | | | |Усього | | | | | | |організацій, в| | | | | | |тому числі з |136 659 |3303 |897 |9879 |120 585 | |чисельністю | | | | | | |працівників, | | | | | | |чол. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |До 100 |130 972 |2337 |732 |7994 |117 990 | |101−200 |3329 |622 |109 |1002 |1557 | |Понад 200 |2358 |344 |56 |883 |1038 | |У % від виробленого в |100 |100 |100 |100 |100 | |тому числі з | | | | | | |чисельністю | | | | | | |працівників, | | | | | | |чол. | | | | | | |До 100 |95,8 |70,8 |81,6 |80,9 |97,8 | |101−200 |2,5 |18,8 |12,2 |10,2 |1,3 | |Понад 200 |1,7 |10,4 |6,2 |8,9 |0,9 |.

Підприємства будівельного й дорожнього машинобудування за 1991 — 2000 рр. в багато разів скоротили випуск необхідних будівельникам машин і механізмів (наприклад, екскаваторів — в 8,9 разу, бульдозерів — 6,4 разу, автогрейдеров — в 6 разів, і т. д). У цьому рівень зношеності основних фондів в будівництві 1999 року становив 39,3%. У тому структурі вдвічі зменшилася частка активною частиною і зросла частка пасивної частини, що наблизило цей дивний організм до рівня початку 50-х все років. Коефіцієнти відновлення (набрання нею чинності) основних фондів у будівництві знизилася з 11,8% 1990 року до 1% 1999 року, коефіцієнти вибуття (ліквідації основних фондів) — за 5,2% до $ 1,5%. Це призвело до до того що, частка основних будівельних машин з вичерпаним терміном служби (в відсотках від їх загальної числа) за станом 1 жовтня 1999 року становила: по кранах баштовим — 54,2%, кранах на гусеничному ходу — 58,4%, бульдозерам — 47,3%.

Бракує недорогого ручного механізованого інструменту та машин, які у малоповерховому будівництві та при капітальний ремонт будинків та сооружений.

Останніми роками за умов неплатоспроможності замовників будівельні організації змушені спрямовувати більше на задоволення поточних потреб у своїх амортизаційних відрахувань. Через це з сум амортизації, нарахованої у великих і середніх будівельних організаціях, на інвестиційні мети перетвориться на 1997 р. було використано лише 28,8%, 1998 року — 31,1%.

Зменшилася виробництво будівельних матеріалів: цементу — в 3,1 разу, стінових матеріалів і цегли будівельного — в 2,5 разу, панелей і інших конструкцій для великопанельного будинку — в 2,8 разу, пиломатеріалів — в 4,1 разу, панелей сталевих стінових і покрівельних — в 5,7 разу, скла віконного — в 2,4 разу, ванн — в 3,6 разу, виробів санітарнокерамічних — в 1,7 разу, труб і деталей трубопроводів і термопластов — в 5,9 разу, труб сталевих і гнутих профілів сталевих — відповідно 3,3 і 4,7 рази, й т.д.

Практично повністю припинилося інвестування у розвиток основних галузей будівельного комплексу (табл.8). Так 1998 року за відношення до рівню 1990 року обсяг витрачених капітальних вкладень на розвиток будівельно-монтажних організацій становив лише 12,4%, підприємства промисловості будівельних матеріалів — 6,6%, підприємств лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості - 4%, що значно коротші (з урахуванням загального спаду), ніж у промисловості, у цілому — 28,4%.

З аналізу відповідної статистичної звітності за 30-річний період (1965;1998 рр.), протягом якого інвестиції у розвиток виробничої бази будівництва залишалися в відносному вираженні щорічно стабільними і коливалися не більше 6,5 — 8% від загального обсягу капітальних вкладень, витрачених щороку будівництво об'єктів виробничого призначення, є підстави думати, що з що триває старінні основних фондів виробничої бази будівництва, і навіть необхідності їх заміни новому науковотехнічної основі потреба у капітальних вкладеннях в розвитку виробничої бази будівельних організацій наступних 10 років (до 2010 року) становитиме щонайменше 10−12% від щорічного загального обсягу інвестицій, витрачених на виробниче побудову цілому в національної економіці. Проте важко уявити реальну можливість отримання такого обсягу капітальних вкладень в розвитку виробничої бази строительства.

Табл.8.

Індекси інвестицій у основний капітал за галузями будівельного комплексу (в порівняних цінах, до попередньому году).

Основні галузі будівельного комплексу |1990 р |1991 р |1992 р |1993г.

|1994 р |1995 р |1996 р |1997 р |1998 р |1998; до 1990 | |Будівництво |1,0 |0,83 |0,35 |0,76 |0,8 |0,67 |1,13 |0,98 |0,95.

|0,124 | |Промышлен-ность.

Будівельних матеріалів |.

1,0 |.

1,01 |.

0,55 |.

0,51 |.

0,6 |.

0,81 |.

0,64 |.

0,88 |.

0,85 |.

0,066 | |Лесная,.

Деревообратывющая і целлюлознопаперова промисловість |.

1,0 |.

0,88 |.

0,35 |.

0,46 |.

0,5 |.

1,01 |.

0,68 |.

0,89 |.

0,9 |.

0,04 | |Справочно: промисловість |.

1,0 |.

0,82 |.

0,69 |.

0,81 |.

0,85 |.

0,9 |.

0,87 |.

0,98 |.

0,95 |.

0,284 | |.

Разом про те, можна справити й певні позитивні тенденції в розвитку будівельного комплексу протягом останніх годы:

Спостерігається стійка тенденція до зростання кількості торгів (конкурсів) виконання підрядних робіт та його економічної ефективності їх проведення. У 1997;1999 рр. державними замовниками федерального рівня проведено 4336 конкурсів (21,3% від їх загальної кількості), рівня суб'єктів РФ — 6607 конкурсів (32,5%), по власникам коштів до місцевих бюджетів — 9382 конкурсу (46,2%). А загалом, за найбільш оптимістичними оцінкам, через систему торгів Росії проходить близько 20% всіх обсягів підрядних робіт (до прикладу, у Китаї два роки тому аналогічний показник становив 45%, в індустріально розвинених країн через торги проходить приблизно 70% всіх інвестиційних проектов);

Починає поступово зменшуватися питому вагу робіт не будівельного характеру (транспортні послуги, торгівля, загальна комерційну діяльність і т.п.) у загальному обсягу будівельно-монтажні роботи, послуг. Так було в 1999 року по великим та середнім будівельних організацій — відповідно 14,9% і 20%, ремонтно-будівельним — 9,5% і 12,2%. Перед робіт, які стосуються не основному виду діяльності, на організації виконуючим проектування інженерні пошуки на будівництво, припадати 7,5% загального обсягу робіт (1998 р — 14,1%). По малим будівельним підприємствам питому вагу таких робіт залишається лише на рівні 10% і тільки по малим проектно-изыскательским організаціям зросла з 8,8% 1998 р. до 10,7% 1999;го г.;

Зменшилися розміри залучення іноземної робочої сили в до роботи на російських будівельних організаціях (офіційними даними). Протягом 1999 року в роботу у будівництві за посередництва міграційної служби було залучено 211,4 тис. іноземних громадян, що у 30,9 тис. чол. (чи на 12,8%) менше, як 1998 р., на 30,1 тис. людина (чи 12,5%) менше, як по 1997 год.

Однак у перспективі, особливо — по 2005 року, коли може очікуватися зростання інвестиційної активності, втрата потенціалу будівельного комплексу, відсутність коштів у його розвитку можуть бути гальмом у реалізації майбутніх великих народногосподарських проектів що з відновленням зруйнованої кризою національної экономики.

2. Розробка плану маркетингу будівельного підприємства Під час упорядкування плану маркетингу підприємства передбачають такі етапи: 1. Аналіз ситуації над ринком, встановлення споживачів і запитів замовників; 2. Аналіз пропозицій підприємства над ринком, встановлення можливостей підрядчика; 3. Визначення мети маркетингу будівельного підприємства; 4. Визначення стратегії маркетингу; 5. Розробка робочої програми; 6. Планування бюджету, прибутків і збитків; 7. Планування якості будівельної продукції; 8. Контроль реалізації плану маркетингу. У першому етапі аналізують ситуацію над ринком. У розділі наводяться дані про активності над ринком замовників і підрядників. У цьому враховується наступна інформація: а) аналіз ринку розглядають усіх частини ринку нафтопродуктів та основні цільові ринки для будівельного підприємства, дається загальну характеристику замовників і чинники, що визначають їх платоспроможність; б) аналіз товарів, послуг, робіт. вказуються реалізацію товару, будівельної продукції, обсяг будівельно-монтажні роботи в кожному будівельному об'єкту; в) аналіз конкурентів: збираємо інформацію про основних конкурентів та його виробничих програмах, цінах на будівельну продукцію; р) аналіз збуту та її реалізації продукції, робіт і постачальники послуг: вказуються використовувані канали збуту будівельної продукції, реалізації робіт і .послуг, способи стимулювання замовників і посередників (субпідрядних будівельних підприємств); буд) аналіз чинників довкілля: наводяться основні чинники зовнішньої середовища, які впливають на стабільність діяльності будівельного підприємства, і навіть на фінансове становище замовників. До чинників довкілля, які треба враховувати під час упорядкування плану маркетингу підприємства, відносять економічні, юридичні і соціально-культурні. До складу економічних чинників включають інформацію, відсоткові ставки за кредит, податкове навантаження (тобто. сума податкові платежі стосовно виручці, що становить 38 — 42% для будівельних підприємств), мінімальний розмір оплати праці, і навіть діючі тарифи. До юридичним чинникам ставляться закони федерального, регіонального та місцевого значення, регулюючі діяльність замовників і щодо будівельних підприємств, закони в галузі охорони навколишнього середовища проживання і закони, регулюючі приватизацію, та інших. Соціально-культурні чинники включають демографічні зміни, рівень урбанізації, зміна життєвих умов, освітнього рівня, рівень доходів після сплати всіх податків. З другого краю етапі розробки плану маркетингу встановлюють становище будівельного підприємства над ринком, з’ясовують його сильні й слабкі боку, і навіть можливості, які в нього може бути, й нерозумінням небезпеки, що йому загрожують. Сильні боки — це гідності підприємства, які виділяють його серед конкурентів. Такими достоїнствами може бути випускати продукцію, виконання робіт і постачальники послуг вищої якості, ніж в конкурентів, і з ціною, надійні стосунки з субпідрядними організаціями та інших. Слабкі боку — це недоліки підприємства, які потребують термінового виправлення, інакше ці недоліки стануть сильними сторонами конкурентів. Слабкими сторонами може бути відсутність фінансування, невдалий місце розташування підприємства міста і недостатньо вміле керівництво підприємством. Визначивши слабкі боку конкурентів, підприємство може їх перетворити на свої переваги. Можливості - це привабливі перспективні напрями розвитку підприємства. Як можливості може бути закриття підприємствконкурентів, вища активність замовника у зв’язку з поліпшенням його фінансового становища і завдяки підвищення його ділову активність, значно знизився рівень ставки рефінансування за Центральний банк. Небезпеки — це потенційні ускладнення, які можуть зашкодити підприємству. До на небезпеки можна віднести появу нових конкурентів, підвищення постачальників, можливі простої виробництва через відмов в системі матеріально-технічного постачання, у роботі будівельних машин і механізмів чи то з їх відсутність і ін. На етапі розробки плану встановлюють мети маркетингу. Мета маркетингу — те, що може досягати підприємство у результаті маркетингової діяльності у період, встановлений планом. Цілі розглядають у трьох напрямах: 1) щодо видів діяльності будівельного підприємства, видів об'єктів; 2) щодо замовників; 3) щодо ринків. Всі ці цілі щодо ринків об'єднані планом маркетингу Крім мети, у плані маркетингу встановлюють деякі показники діяльності підприємства: збільшення обсягу реалізації, строительномонтажних робіт, послуг, які надають підприємствам, зростання прибутку — валовий (балансовою) і чистої, що залишається у розпорядженні підприємства, рентабельність, податкове навантаження, якість будівельної продукції і на ін. Усі ці показники можуть плануватися і оптимізуватися задля досягнення більш стійкого фінансового становища підприємства над ринком. До цілям у плані можуть бути пред’явлені такі вимоги: вони мають бути кількісними, проранжированы за рівнем, їхньої значимості, із зазначенням конкретного часу на їхнє виконання і розумними. На четвертому етапі розробляється маркетингова стратегія, яка встановлює способи їх досягнення цілей і потребує застосування рішень на відношенні ринку, замовників та виробничої програми будівельного підприємства. Серед напрямів маркетингової стратегії можна назвати оптимізацію мети, термінів спорудження об'єктів і виконання, роботи з замовниками і субпідрядними підприємствами. На етапі складається виробничу програму будівельного підприємства з урахуванням маркетингової стратегії. У робочій програмі вирішують такі питання: що буде побудовано, які виконано робіт й у кого? б) коли буде виконано ці праці та здано замовнику будівельні об'єкти? в) хто виконувати ці роботи, які субпідрядники підприємства міста і проектні організації буде залучено? р) скільки коштуватимуть ці праці та об'єкти? На шостому етапі розробляється бюджет. Розробка докладного плану роботи дозволили скласти звіт прибутки і збитках, який допоможе визначити, як відбивається реалізація плану маркетингу на діяльності будівельного підприємства. Знаючи, яким бюджетом має підприємство, приймають необхідність реалізації тих чи інших заходів, що з виробництвом будівельно-монтажні роботи, здаванням об'єктів в експлуатацію. На сьомому етапі розробляють заходи щодо планування якості будівельно-монтажні роботи, отже, і якість об'єкта. Це з тим, що спорудження будівельних об'єктів то, можливо подано у вигляді переділів, у яких формується якість кінцевої будівельної продукції. На восьмому етапі здійснюється контролю над реалізацією плану маркетингу. Контроль — це оцінка результатів реалізації маркетингового плану і прийняття необхідних заходів для виправленню небажаним наслідкам. Особливе на цьому етапі приділяють аналізу обсягу виконаних робіт та його прибыльности.

План маркетингових заходів для будівництва житлового будинку. Російський маркетинг розвивається у своєрідною середовищі, яка зумовлює його специфіку. 1. Високий рівень інтеграції економіки різних країн призвела до того, що російський ринок із початку свого становлення відчуває значне вплив зарубіжних партнерів. 2. Наявний в інших країн досвід маркетингу які завжди застосуємо в умовах специфічного російського ринку. 3. Відмітним властивістю російського маркетингу є низька освітня база вітчизняних маркетологів, вивчили теорію цієї науки по закордонним, малоприменимым до нашого ринку виданням. Насправді їм доводиться зіштовхуватися з безліччю проблем, незнайомих закордонним маркетологам (наприклад, неготовність вітчизняних підприємців розвивати свою рекламну діяльність, працювати на імідж своєї фірми тощо. буд.). До того ж розпалася система постачання і збуту відтворюється нині великими труднощами й у атмосфері взаємного недовіри партнерів, що ще більше ускладнює діяльність російських маркетологів. 4. Вкрай недостатню увагу приділяють російські підприємства такому важливого елементу ефективної комерційної діяльності, як маркетингові дослідження. З одного боку, зумовлено досить низькому рівні інформаційної бази щодо досліджень, у результаті основні показники, отримані незалежними дослідниками однієї й тієї ж товарного ринку, найчастіше значно різняться. З іншого боку, підприємці, звиклі більше зважується на власну інтуїцію, що притаманне перших кроків у розвитку бізнесу, хто не наважується виділити вартість дослідження, що або підтвердять, або спростують їх інтуїтивні висновки, що однаково не цікавить потенційних замовників. Однією із поважних причин стримування маркетингової діяльності вітчизняних підприємств і те, у результаті високого податкового гніту їм вигідніше більшу частину бізнесу проводити «неофіційно», не показуючи дійсних оборотів. Маркетингові ж зусилля у умовах можуть завадити такому методу ведення бізнесу. Отже, можна дійти невтішного висновку, що з сучасного стану російського маркетингу характерно: відсутність методик проведення маркетингових заходів (досліджень впливів ринку тощо.), відпрацьованих з огляду на специфіку російського ринку; опора понад інтуїтивні, ніж наукові методи; стримування розвитку скільки-небудь широких маркетингових програм, здатних показати справжні обертів фірми. Нині маркетинг у будівництві у Росії практично немає, хоча розпочатий перехід до ринків дедалі більше зумовлює необхідність управляти даним процесом, постійно орієнтуючи його за потреби. Облік потреб замовника, сегментація ринку житла демографічних ознаками визначальні умовами після ухвалення рішень щодо маркетингу. Специфіка маркетингу у будівництві пов’язана особливостям самого виробничого процесу галузі. По-перше, об'єкти житлового будівництва проводять посередньо там, де їх використовуватимуться. По-друге, з недостатнім розвитком конкуренції домобудівне виробництво дедалі більше орієнтуватиметься задоволення індивідуальних запитів населення, вкладених у те що житло мало особливими споживчими властивостями, відповідають часові. Можливості перевершити конкурентів значною мірою зростатимуть у тих домобудівних підприємств, зможуть створити ефективну систему маркетингу. Причому великі домобудівні підприємства, будують багатоповерхове житло, зможуть зберегти у найближчій перспективі свої позиції ринку лише за широкому комплексі послуг, наданих замовнику, які включають проектно-строительные роботи, спорудження, сервісне обслуговування процесу експлуатації житловий фонд протягом усього терміну його служби. Рішенню зазначених проблем може призвести до використання принципів, і методів современного/маркетинга. Будь-яка країни в сталий розвиток житлового сектора, що дозволяє підтримувати соціальну стабільність у суспільстві, забезпечує зайнятість значної частини населення, є важливим сферою підприємницької діяльності. У розвиненою ринковою економіці вкладення цієї сфери становлять близько 20% валового національний продукт. Особливо важливим є створення умов розвитку житлової сфери у Росії, де житлова проблему є традиційно однією з найбільш гострих в соціальному. Сьогодні економічна ситуація у країні призвела до того, що багато будівельні організації вирішують єдину проблему — проблему вижити. Набагато менше будівельних підприємств вирішують проблеми виживання з перспективою в розвитку, справедливо вважаючи, що державна політика щодо підприємництва негаразд швидко набуває рис раціонального економічного мислення. У умовах важливого значення мають питання поведінки підприємства у умовах стохастической невизначеності. Основна мета стратегії будівельного бізнесу у тому, щоб домогтися довгострокових конкурентних переваг, що забезпечать виживання, стійке функціонування та розвитку підприємства у доступній для огляду перспективі. Аналіз вітчизняного й зарубіжного досвіду управління показує, що ефективної «філософією» теперішнього бізнесу є концепція маркетингу, яка на чільне місце ставить запити споживачів. Відомий американський ученый-маркетолог Ф. Котлер дає таке визначення маркетингу: «Маркетинг — вид людської діяльності, спрямованої задоволення потреб та потреб у вигляді обміну». У основі діяльності виробників, які працюють у принципам маркетингу, лежить правило: робити тільки те, що вимагає ринок, покупець. Звідси сутність маркетингу гранично коротко можна сформулювати так: виробляти тільки те, що безперечно знайде збут, а чи не намагатися нав’язувати покупцю «не узгоджену» попередньо з ринком продукцію. З сутності маркетингу випливають основні його принципи, які перебувають в наступному. 1. Націленість для досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності. Ефективна реалізація товару на ринку намічених кількостях означає, власне, оволодіння його певним сегментом відповідно до довгострокової метою, наміченої підприємством. 2. Концентрація дослідницьких, виробничих та збутових зусиль на вирішальних напрямах маркетингової діяльності. 3. Спрямованість підприємства не так на сюхвилинний, але в довгостроковий результат маркетингової роботи. Це уваги до прогнозним дослідженням, розробки з урахуванням їх результатів товарів ринкової новизни, які забезпечують высокоприбыльную господарську діяльність. 4. Застосування у єдності і взаємозв'язку стратегії й дужетики активного пристосування до вимог потенційних покупців з одночасним цілеспрямованим впливом ними. До методів маркетингової діяльності підприємства ставляться: аналіз зовнішньої стосовно підприємству середовища, куди входять як ринок, а й політичних, соціальні, культурні й інші умови. Аналіз дає змоги виявити чинники, сприяють комерційному успіху чи що перешкоджають йому. У результаті аналізу формується база даних з оцінки довкілля та її можливостей; аналіз споживачів як реальних, і потенційних; вивчення існують і планування майбутніх товарів, т. е. розробка концепцій створення нових товарів хороших і (чи) модернізації старих, включаючи їх чи асортимент і параметричні ряди, упаковку тощо. буд. Застарілі, які дають розрахункової прибутку товари знімаються із виробництва і ринку; планування товароруху і збуту, включаючи створення, за необхідності, відповідних власних збутових мереж зі складами і (чи) агентських мереж; формування від попиту й стимулювання збуту шляхом комбінації реклами, продажу, некомерційних заходів різного роду матеріальних стимулів, вкладених у покупців, агентів і конкретні продавців; забезпечення цінової газової політики, що полягає у плануванні систем і рівнів ціни поставлені товари, визначенні «технології» використання цін, кредитів, знижок тощо. п. управління маркетингової діяльністю як системою, т. е. планування, виконання контроль маркетингової програми розвитку й індивідуальних обов’язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і чистого прибутку, ефективності маркетингових рішень. Маркетингові програми дозволяють проводити довгострокову стратегічну політику, уникати значних економічних та соціальних потрясінь та домагатися сталого розвитку і найперспективніших успіхів. У процесі вироблення маркетингових програм фахівцями ЗАТ «Гатчинский ДБК» враховуються численні умови, перспективи якої і обмеження як і розвитку ринку, і у внутрифирменном розвитку ДБК, і навіть дії прямих і зворотного зв’язку з ринком, необхідність пристосування до мінливим запитам ринку виробництва і активного впливу формування та розширення ринкового попиту. Маркетологами розраховуються найбільш доцільні варіанти такий структури виробництва та реалізації продукції, які можуть в найбільшою мірою врахувати вимоги ринку нерухомості, і навіть надати активний вплив формування нових потреб у цьому ринку окремими його сегментах.

Планування з урахуванням маркетингових досліджень має такі переваги: дозволяє координувати зусилля значної частини структурних служб ДБК, підрозділів, і осіб, чия діяльність взаємозалежна в производственно-сбытовом циклі в часі та просторі; забезпечує чітке взаємодія між виконавцями з метою рішення головних пріоритетних завдань для домобудівного комбінату цілому; робить можливим визначення зміни розвитку ринкової ситуації та довкілля і відданість забезпечує готовність ДБК до відповідної реакцію ці зміни. З огляду на специфіку продукції підприємств індустріального будинку, яка, з одного боку, є дефіцитної, з другого — за умов вона дуже обмежена їй часто предпочитается більш якісна продукція аналогічного призначення, вибір стратегії маркетингу залежить стану ринкового попиту. Динаміка ціни ресурси за останні п’ять років така, що праця щодо дешевшає, а матеріальні ресурси (капітал) дорожчають. Це стосується і до індустріального домостроению. Через війну різко. зросла конкурентоспроможність неіндустріальних, щодо більш трудомістких методів житлового будівництва (цегла, дрібні блоки), і навіть комбінованих систем, сочетающих індустріальні і неіндустріальні елементи у різних пропорціях. Собівартість нового індустріального житла зростала останні роки помітно швидше, ніж доходи її потенційних покупців. Бо у час на вирішення житлової проблеми неможливо відмовитися від індустріального будинку з цілого ряду причин, розвиток цій галузі був із удосконаленням господарського механізму інвестиційному комплексі, адаптацією її підприємств до ринкових відносин, коли лише високоорганізовані підприємства із добре налагодженим управлінням можуть домогтися ефективних результатів діяльності. На території Російської Федерації діє понад 14 тис. заводів, підприємств, цехів і окремих виробництв у складі будівельних організацій з випуску будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і предметів домоустройства. Необхідність структурної перебудови будівельної бази на цілому визначається цілою низкою чинників, найважливішими з яких є: проведення житлової реформи, на зміну структури житлового будинку по джерелам фінансування, формам власності, типам будинків та технології їх спорудження; розвиток приватного підприємництва; необхідність зниження ресурсоємності енергетичних і трудових витрат, скорочення у два — 2,5 разу тривалості інвестиційного циклу; необхідність переходу на наукомісткі, високопродуктивні технології; потреба випуску екологічно чистих матеріалів і виробів з здійсненням заходів щодо охорони довкілля. У житлової сфері реалізує близько 30% відтвореного національного багатства Росії. Від положення у житловому секторі у багатьом залежить рішення найгостріших питань сучасного розвитку. Це зумовлюється поруч чинників. По-перше, можливістю використання заощаджень населення для цілей внутрішнього накопичення, що сприятиме зміцненню фінансової систем країни. Удругих, безпосередньою й реальної віддачею коштів, що використовуються підвищення рівня життя населення. По-третє, впливом житлового будівництва на пом’якшення проблеми зайнятості, у цьому однині і в регіональному аспекті. Особливо слід наголосити роль житлового будівництва як «локомотива», що тягне у себе багато інших галузей, передусім стройиндустрию, а так ж енергетику, металургію, лісову і деревообробну промисловість і ін. З іншого боку, нове житло саме собі є структуростворюючим чинником, тому що в мешканців виникає потреба у придбанні меблів, електропобутових приладів та інших товарів тривалого користування, З урахуванням всього цього повинна формуватися житлова політика. З загальної економічної і зупинити цінове політики РФ, і навіть цінових співвідношень, що відбивають попит над ринком інвестицій, основним напрямом цінової газової політики у будівництві стає подальше розширення сфери застосування вільних (договірних) ціни будівельну продукцію. На формування цих цін здійснюється, як інвестором (замовником), і підрядчиком на рівноправної основе.

Державне вплив формування цін здійснюється, як правило, непрямими методами регулювання (надання пільгових кредитів, дотацій, фінансову підтримку окремих підприємств). Прямі методи — це встановлення фіксованих цін (чи коефіцієнтів зміни) і граничних ціни окремі види ресурсів, що застосовуються у будівництві, особливо у місцеві матеріали. Державне регулювання цін інвестиційної сфері ведеться переважно органами управління суб'єктів Російської Федерації й у першу чергу — продукції підприємствмонополістів, котрі посідають домінують на регіональному ринку. Для визначення вартості будівництва в різних стадіях інвестиційного процесу у поточному (прогнозованому) рівні цін рекомендується використовувати систему поточних і прогнозних індексів, що розробляються з урахуванням: математичного опрацювання показників динаміки ціни на попередні квартали чи місяці; кількісної оцінки ступеня зміни впливу раніше які діяли чинників інфляції і, зростання регульованих ціни енергоносії, і навіть чинників, вплив яких проявиться вперше у планованому періоді; кількісної оцінки до рівня цін антиінфляційних заходів та дійових заходів із регулювання цін, здійснюваних федеральними органами, місцевими адміністраціями, інвесторами, підрядними організаціями. За підсумками поточного (прогнозного) рівня вартості, певного у складі кошторисної документації, замовники і підрядчики формують вільні (договірні) ціни на всі будівельну продукцію. Ці ціни може бути відкритими, т. е. уточняемыми відповідно до умовами договору ході будівництва, чи твердими (остаточними), реальне застосування яких можливе у найближчій перспективі принаймні стабілізацію ринку. Підготовка матеріалів обгрунтування вільної (договірної) ціни на всі будівництво є обов’язком боку, якої доручається це зробити. Зазвичай, це підрядник. Угоду розмір ціни, і її вигляді (тверда чи відкрита) договірні боку оформляють як протоколу узгодження вільної (договірної) ціни чи обговорюють в окремому пункті заключаемого ними договору підряду. Нині ринок споруджуваного житла можна вже. повною мірою сформованим. Лише минулого року що простежувалася хаотичність відносин із кінцевими споживачами змінилася конкретними цільовими стратегіями й індивідуальною цінової політикою учасників ринку, що стимулювало розвиток маркетингового підходи до вибору перспективних плям забудови й управління ціною кінцевий продукт у системі відносин із зовнішніми чинниками ринку. Як наслідок ціна стала більш адекватно, що було раніше, відбивати якість об'єкта, виходячи з об'єктивних маркетингових і стабільності економічних категоріях. Останнім часом привабливість ринку інвестицій у будівництві житла то зростала, то знижувалася залежно стану макроекономічних показників, але кількість учасників ринку практично було постійно зростає і не впливало для цієї зміни. Щоб стратегія виявилася дієвою, повинна бути максимально ясною та передбачати як встановлення пріоритетів, а й розподіл відповідальності серед його виконавців, враховувати потреби у технології, машинах і устаткуванні, матеріалах немає жодного стимулювання збуту. Вибір стратегії залежить від рівня насичення ринку нафтопродуктів та можливостей домобудівного підприємства оновлювати виробництво. До маркетингового управлінню неможливо перейти без зміни організаційної структури управління домостроительным виробництвом. При виборі функціональної організаційної структури не обходжено враховувати ступінь диверсифікації підприємства, характер його ринкової економіки і науковотехнічної середовища, і навіть рівень технологічної взаємозв'язку будівництва разлучных видів житла. Перехід до ринкової системи господарювання жадає від домобудівних підприємств як зміни форми власності, статусу, методів управління, а й створення нових структур, що забезпечать адаптацію колективу до нових умов. Функції і титул структури, що займається маркетинговими дослідженнями, можуть різнитися залежно від профілю домобудівного підприємства, його розмірів, масштабів виробництва та форм реалізації житла. Важливе значення з організацією маркетингових служб мають також рівень розвитку ринку житла, ступінь «господарської свободи» підприємства. Правильне визначення статусу структури маркетингової служби має велике значення для діяльності підприємства у умовах розвитку ринку. Підрозділ маркетингу може бути організований з урахуванням наступних видів орієнтації: виконуваних функцій, за видами житла, з фондових ринків житла і споживачам. З іншого боку, то, можливо обрано змішана структура маркетингового підрозділи. Наприклад, за функціями та видам житла, за функціями та ринків і т. буд. У разі становлення ринку, розширення самостійності домобудівних підприємств, розвитку конкуренції важливість планової діяльності як не зменшується, а й значно зростає. Для маркетингу планування — це ухвалення рішення у тому, що, що й кому робити. Це своєрідний спосіб наведення мосту між існуючого держкордону і перспективної, майбутньої ситуацією. Програма маркетингу повинна займати центральне місце у системі планів домо-строительного підприємства. Вона покликана визначати напрям і змістом планів, координувати їх взаємозв'язок. Програми маркетингу змушують домобудівні підприємства оцінити свої сильні й слабкі боку з погляду можливостей та прорахунків по відношення до зовнішнього середовища. І на цій основі доцільно здійснювати розподіл матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємства. Становлення ринку житла посилює проблематичність збуту готової продукції. Найважливішим етапом розробки маркетингової програми може бути сегментація ринку — розбивка потенційних покупців житла за географічними, економічним, демографічним ознаками із єдиною метою перебування найбільш перспективної ніші ринку своєї продукції. При виборі стратегії яких можуть бути використані різні тактики. Тактика єдиного маркетингу має на меті максимізувати збут житла жодного виду. Тактика диференційованого маркетингу орієнтована розробці стратегічної програми кожної конкурентної зони ринку на отдельности.

Використання окремих програм маркетингу кожної стратегічної зони господарювання дозволяє домобудівельному підприємству досягати максимізації збуту, збільшення частки житла над ринком, стабілізації прибутку на довгостроковому і близькому майбутньому, зниження підприємницького ризику. Стратегічна програма повинна деталізуватися і доповнюватися щорічними програмами маркетингу. Важливим елементом маркетингового управління оцінка її результатів. Вона повинна містити критичний аналіз діяльності домобудівного підприємства, що включає вивчення найважливіших показників виробництва та збуту житла, перспектив подальшого його вдосконалення, можливостей рішення довгострокових завдань коллектива.

Оцінка основних результатів маркетингової діяльності може охоплювати у собі вивчення ходу і результатів виконання укладених угод, аналіз їх регіонального розподілу. Оцінка результатів маркетингової діяльності має стати частиною загальної функції управлінського контролю, здійснюваного домостроительным підприємством. Необхідність таких оцінок породжується наступним очевидним фактом. Сам собою маркетинг під управлінням неспроможна гарантувати відмінних результатів. Неефективне маркетингове управління може навіть гірше, ніж його повну відсутність. Оцінка маркетингової діяльності повинно бути систематично, послідовно, усебічно і об'єктивно. Вона має охоплювати всю сферу маркетингової діяльності, Не тільки ту, щодо якої виникають сумніви. Її результатами можуть бути виявлені плюси та «мінуси проти потребами ринку, висновки, чинники успіху і шляхи їх достижения.

Практическая часть.

3. Розрахувати необхідну кількість оздоблювального матеріалу, покрівельного материала.

Вариант обробки за цінами від фірми «Ставрика».

1. Кімната 20 м² 1. підлогу напольное покриття 20 м² 2. плинтус з прирезкой — 18 п/м 3. стены шпалери — 36,275 м² 4. стелю — фарбування латексної фарбою 20 м² 5. двери межкомнатная — двостулкова — 2,4 м2 — 1 штука. 6. Балконна — 1,6 м2 — 1 штука. 7. Вікна 2 штуки 2,7м2*2 штуки — 5,4 м² Расчет:

1. Линолиум «Синтерос» Ціна — 265 руб/м2.

20 м² * 265 = 5300 рублей.

2. Плінтус дерев’яний Ціна 10 рублів / 2 метра.

Необхідна у: 18 п.м.: 2 = 9 штук.

9*10=90 рублей.

Вартість цвяхів. Ціна 1 цвях/ 20 коп.

Необхідна у 36 * 20 коп = 7,20 рублей.

3. Шпалери виробництва р. Саратов.

Ціна одного рулону: 100 рублей.

Довга 10 метрів, ширина 50 см.

0,5 *10 метрів= 5 м².

Необхідна у: 36,275 * 1,2 = 43,53 м².

43,53: 5 = 9 рулонов.

Вартість: 9 рулонів * 100 рублів = 900 рублей.

Примітка: коефіцієнт 1,2 — прирезка.

4. Стеля — фарбування латексної краской.

Ціна фарби «Ореол» (5 литровое відро) = 450 рублів. Витрата фарби — 0,5 літра на м2 Необхідна кількість: 0,5 * 20 м² = 10 літрів. Вартість: 450 * 2 = 900 рублів (2 ведра).

5. Двері межкомнатная 2,4 м².

Дерев’яна (сосна) — 2500 рублей.

6. Двері балконна вітчизняна, подвійна — 4000 рублей.

7. Вікна Ціна одного вікна 2,7 м — 3000 рублів Вартість: 3000 * 2штуки = 6000 рублей.

2. Кімната 12,6 м² 1. Пол — напольное покриття 12,6 м² 2. Плинтус з прирезкой 14,4 п/м 3. Стены — шпалери — 31,3 м² 4. Потолок — фарбування латексної фарбою — 20 м² 5. Двери — межкомнатная — двостулкова — 2,0 м² 6. Окна — 2штуки — 2,7 м² * 1 штуку — 2,7 м² Расчет:

1. Линолиум «Синтерос» Ціна — 265 руб/м2.

12,6 м² * 265 = 3339 рублей.

2.Плинтус дерев’яний Ціна 10 рублів / 2 метра.

Необхідна у: 14,4 п.м.: 2 = 7,2 < 7,5штук.

7*10=70 рублей.

Ціна плінтуса 0,5 м = 5 рублей.

70 + 5 = 75 рублей.

Вартість цвяхів. Ціна 1 цвях/ 20 коп.

Необхідна у 29 * 20 коп = 5,8 рублей.

3.Обои виробництва р. Саратов.

Ціна одного рулону: 90 рублей.

Довга 10 метрів, ширина 50 см.

0,5 *10 метрів= 5 м².

Необхідна у: 31,3 * 1,2 = 37,56 м².

37,56: 5 = 7,512 < 8 рулонов.

Вартість: 8 рулонів * 90 рублів = 720 рублей.

Примітка: коефіцієнт 1,2 — прирезка.

4.Потолок — фарбування латексної краской.

5.Дверь межкомнатная 2,4 м².

Дерев’яна (сосна) — 2500 рублей.

6.Окна.

Ціна одного вікна 2,7 м — 3000 рублей.

3. Кімната 10,4 м² 1. Пол — напольное покриття 10,4 м² 2. Плинтус з прирезкой — 12,9 п/м 3. Стены — шпалери — 18,35 м² 4. Плитка керамічна 1/3 від загального обсягу стін — 9,2 м² 5. Потолок — фарбування латексної фарбою — 10,4 м² 6. Двери — межкомнатная -одностворчатая — 2,0 м² 7. Окна 1 штука — 2,7 м² Расчет:

1.Линолиум «Синтерос» Ціна — 250 руб/м2.

10,4 м² * 250 = 2600 рублей.

2.Плинтус дерев’яний Ціна 10 рублів / 2 метра.

Необхідна у: 12,9 п.м.: 2 = 6,45штук.

6*10=60 рублей.

Ціна плінтуса 0,5 м = 5 рублей.

60 + 5 = 65 рублей.

Вартість цвяхів. Ціна 1 цвях/ 20 коп.

Необхідна у 26 * 20 коп = 5,2 рублей.

3.Обои виробництва р. Саратов.

Ціна одного рулону: 100 рублей.

Довга 10 метрів, ширина 50 см.

0,5 *10 метрів= 5 м².

Необхідна у: 18,35 * 1,2 = 22,02 м².

22,02: 5 = 4,404 < 5 рулонов.

Вартість: 5 рулонів * 100рублей = 500 рублей.

Примітка: коефіцієнт 1,2 — прирезка.

4.Плитка керамічна виробництво р. Воронеж АТ «Стройкерамикс».

Ціна: 150 рублів / м2.

Вартість: 9,2 м² * 150 = 1380 рублів 5. Потолок — фарбування латексної краской.

Ціна фарби «Ореол» (5 литровое відро) = 450 рублів. Витрата фарби — 0,5 літра на м2 Необхідна кількість: 0,5 * 10,4 м² = 5,0 літрів. Вартість: 450 * 1 = 450 рублів (1 ведро).

6.Дверь межкомнатная 2,4 м².

Дерев’яна (сосна) — 2500 рублей.

7.Окна.

Ціна одного вікна 2,7 м — 3000 рублів 4. Кухня 10,0 м² 1. Пол — напольное покриття — 10,0 м² 2. Плинтус 3,33*3 м з прирезкой — 12,66 п/м 3. Стены — шпалери — 26,95 м² 4. Потолок — фарбування латексної фарбою -10 м 2 5. Двери межкомнатная — одностворчатая — 2 м² 6. Окна 1 прим. — 2,7 м² Расчет:

1.Линолиум «Синтерос» Ціна — 265 руб/м2.

10,0 м² * 265 = 2650 рублей.

2.Плинтус дерев’яний Ціна 10 рублів / 2 метра.

Необхідна у: 12,66 п.м.: 2 = 7,2 < 7,5штук.

7*10=70 рублей.

Ціна плінтуса 0,5 м = 5 рублей.

70 + 5 = 75 рублей.

Вартість цвяхів. Ціна 1 цвях/ 20 коп.

Необхідна у 29 * 20 коп = 5,8 рублей.

3.Обои виробництва р. Саратов.

Ціна одного рулону: 90 рублей.

Довга 10 метрів, ширина 50 см.

0,5 *10 метрів= 5 м².

Необхідна у:: 26,95 * 1,2 = 32,34 м².

32,34: 5 = 6,468 < 7 рулонов.

Вартість: 7 рулонів * 100рублей = 700 рублей.

Примітка: коефіцієнт 1,2 — прирезка.

4.Потолок — фарбування латексної краской.

Ціна фарби «Ореол» (5 литровое відро) = 450 рублів. Витрата фарби — 0,5 літра на м2 Необхідна кількість: 0,5 * 10 м² = 10 літрів. Вартість: 450 * 1 = 450 рублів .

5.Дверь межкомнатная 2,4 м².

Дерев’яна (сосна) — 2500 рублей.

6.Окна.

Ціна одного вікна 2,7 м — 3000 рублей.

5. Ванная+туалет 9,0 м² 1. Пол Плитка керамічна — 9,0 м² Плінтус з прирезкой 18п/м 2. Стены — фарбування 20,9 м² 3. Плинка керамічна 1/ загальної площі стін — 20,9 м² 4. Потолокфарбування латексної фарбою — 9 м² 5. Двери 2 штуки — 3,2 м².

Расчет.

1.Пол Ціна плитки (вітчизняна) = 250 рублей/м2 9,0 м² * 250 рублів = 2250 рублів. 2. Плінтус дерев’яний Ціна 10 рублів / 2 метра.

Необхідна у: 18 п.м.: 2 = 9 штук.

9*10=90 рублей.

Вартість цвяхів. Ціна 1 цвях/ 20 коп. Необхідна у 36 * 20 коп = 7,20 рублей.

3.Покраска. Ціна 5 літрової банки фарби «Ореол» 180 рублів. Витрата- 0,5 літра на м2 Необхідна кількість: 0,5 * 20,9 м² = 10,45.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою