Еритроцити

Еритроцити — це без’ядерні клітини крові, які являють собою двоувігнуті диски (нормоцити) з гладенькою поверхнею і діаметром понад 7 мкм. Така конфігурація створює найбільше відношення площі поверхні до об'єму, що важливо для газообміну в легенях і тканинах. У них відсутні мітохондрії та рибосоми. Відсутність органел сприяє зміні їхньої форми при проходженні через вузькі капіляри, зменшує їх потреби в 02 у 200 разів, збільшує внутрішній об'єм. Свої потреби в енергії вони задовольняють за рахунок анаеробного гліколізу і пентозного шунта. їхні функції - транспорт газів (02 і СО^, гуморальних речовин крові (амінокислот, гормонів тощо). Вони мають буферні властивості та містять, групові фактори крові, беруть участь у процесах зсідання крові. їхня форма збільшує поверхню еритроцитів, зменшує шлях дифузії газів до гемоглобіну, який міститься внутрішньоклітинно, і дає можливість змінювати його форму при проходженні через вузькі капіляри (до 3 мкм). Цьому сприяє і пластичність мембрани, що дозволяє йому легко деформуватись.<br /> Усе це поліпшує транспортну функцію еритроцитів. До їх особливостей слід віднести проникність їхньої мембрани для аніонів (НС03, СІ, ОН), 02, С02 і іонів Н*. Для катіонів Na+ і К+ мембрана практично непроникна. Це пов’язано з транспортом газів.<br /> Підрахунок кількості еритроцитів проводять еритрогемометрами й електрофотокалориметрами, які за допомогою фотоелемента вимірюють кількість світла, поглинутого і розсіяного при його проходженні через суспензію еритроцитів. Інший спосіб — целоскопи. Вони реєструють зміну опору при проходженні еритроцитів через вузенький капіляр. Електромагнітний лічильник відраховує їх кількість в об'ємі. І, нарешті, спосіб за допомогою розрахункової сітки. Найбільш поширена сітка Горяєва. Принцип полягає в розведенні крові в 200 разів. Для чого 0,02 мл крові вміщують у 4 мл 5%-ного цитрату Na* або 3,5%-ного NaCl і надалі краплину переносять у сітку. Підрахунок ведуть у п’яти великих квадратах з перерахуванням на 1 л. Відстань між покривним скельцем і камерою (глибина камери) дорівнює 0,1 мм (об.40; ок.7 або об.8 і ок.15).<br /> Велике значення еритроцитів потребує цілої системи для підтримання їх оптимальної кількості в одиниці об'єму відповідно до їхніх потреб, а точніше — відповідно до інтенсивності метаболізму, потреб кисневого забезпечення організму. Для цього існує система еритро-ну. Эритрон — система підтримання оптимальної кількості еритроцитів в організмі. До еритрону входять еритроцити циркулюючі й депоновані, органи кровотворення і кроворуйнування та механізми регуляції. Самі механізми підтримання оптимальної кількості еритроцитів здійснюються за допомогою контуру біологічної регуляції .<br /> <br /> Кількість еритроцитів залежно від статі, віку та маси тіла можна визначити за формулою: Ер = 4,5 — 5,5 х Ю12. Збільшення кількості називається еритремією, зменшення — анемією. Фізіологічна еритремія спостерігається у людей, які проживають високо в горах, у зв’язку з низьким р02 в атмосфері. У 14-річному віці у дівчаток внаслідок активації синтезу естрогенів, які гальмують процеси еритропоезу, спостерігається ювенільний хлороз, або анемія. Вона проходить із зрівноваженням гормонального стану. Однак частіше анемії розвиваються після крововтрат та внаслідок гемолізу (гемолітичні анемії).<br /> Гемоглобін (НЬ) — хромопротеїд, який складається з білка глобіну (96,2%) і чотирьох простетичних груп гему (3,8%). НЬ — тетрамер, який складається з двох а-глобінових ланцюгів, що містять 141 амінокислотний залишок, та двох ланцюгів глобінів іншого типу (Р, у,6,є або &#163;), що містять 146 амінокислотних залишків.<br /> До гему входить атом Fe2*, який має властивість приєднувати або віддавати молекулу 02 без змін валентності. Щоб підкреслити, що зміни валентності не відбуваються, реакцію називають не окиснен-ням, а оксигенацією, зворотну — відновленням, дезоксигенацією.<br /> Гем — це протопорфирин з атомом Fe2* у центрі. Протопорфирин у свою чергу складається з чотирьох пірольних кілець, зв’язаних метановими містками. До кілець приєднані бокові ланцюжки з характерною будовою. Протопорфирин зв’язаний з Fe2* двома координаційними зв’язками і двома зв’язками, утвореними внаслідок заміщення Н*. Уся молекула гему розміщена в одній площині. Глобін визначає властивості гему до зв’язування 02. Одна валентність Fe2* зв’язує гем з глобіном, друга — приєднує 02, (С02, воду, азиди).<br /> Гемоглобін знаходиться всередині еритроцитів, що зменшує в’язкість крові, Ронк і навантаження на серце, запобігає зневоджу-ванню тканин, можливості втрат гемоглобіну внаслідок фільтрації в нирках та його нефротоксичний ефект. Залізо всмоктується в кишечнику й транспортується трансферином. В організмі міститься 4,5 г заліза у складі гемоглобіну, цитохромів, міоглобіну, феритину й трансферину.<br /> Вміст гемоглобіну в крові в середньому становить 145 г/л або 14,5% в абсолютних одиницях вимірювання. Існують і відносні одиниці - одиниці Салі. В цьому разі 100 одиниць Салі відповідає 16.7 г/%. Методи визначення гемоглобіну поділяються на колориметричні, газометричні і за вмістом Fe2+ в молекулі гемоглобіну.<br /> Існує кілька видів і сполук гемоглобіну. Так, у перші 2−3 місяці внут-рішньоутробного розвитку сров зародка містить гемоглобін Р (примітивний, ембріональний або гемоглобін Е). Він представлений фракціями Говер-1, Говер-2 і Портланд. У дуже невеликій концентрації фракція Портланд інколи зустрічається у новонароджених. До третього місяця він змінюється на HbF (фетальний). Перед четвертим місяцем з’являється НЬА (дорослий). Його є два дефінитивні типи (НЬА, НЬАг). Але до восьми місяців його кількість не перевищує 80%. Він повністю замінюється протягом першого року життя. Зрідка у новонароджених знаходять аномальні форми (НЬ Варте, Н Леноре). НЬ Варте легко приєднує 02, але погано його віддає тканинам і тому не придатний для його транспорту. Відмінності гемоглобіну полягають в амінокислотному складі глобінів. Крім того, примітивний і фетальний гемоглобін характеризуються більш високою спорідненістю з 02, що дає їм можливість насичуватися при більш низьких парціальних тисках даного газу та при меншій проникності плацентарного бар'єра, ніж легеневого. При сходженні в гори через 10−20 днів внаслідок зменшення р02 в атмосфері в крові збільшується частка HbF (більша спорідненість до кисню).<br /> У нормі в артеріальній крові міститься у вигляді калієвої солі оксигемоглобін (КНЬОг). Це надає їй яскраво-червоного забарвлення. У венозній крові міститься відновлений або дезоксигемоглобін (НЬ) і гемоглобін у сполуці з С02 — карбгемоглобін (ННЬСОг). У м’язах знаходиться міоглобін, який виконує роль депо для 02 і відіграє важливу роль у постачанні 02 працюючим м’язам. Він насичений 02 на 95% уже при тиску даного газу в 40 мм рт. ст.<br /> До патологічних сполук гемоглобіну відносять карбоксигемо-глобін (НЬСО) і метгемоглобін (MetHb). Чадний газ (CO) має в 20 разів більш)' спорідненість до гемоглобіну, ніж 02. Тому його концентрація у повітрі лише 0,1% може стати небезпечною внаслідок 80%-ного перетворення гемоглобіну на НЬСО і неможливістю приєднання 02. Для лікування постраждалих від цього кладуть у барокамеру з підвищеним тиском 02, який у такому разі витіснятиме CO з гемоглобіну. У MetHb під впливом сильних окиснювачів Fe*+ переходить у Fe3+. Такий гем називається гематином або метгемом. Він не може віддавати 02. Порушується транспорт 02 гемоглобіном.<br /> Лікування таких постраждалих полягає тільки в обмінному переливанні відповідної групи крові. Потім уводять метиленовий синій та аскорбінову кислоту, які змінюють валентність металів. У разі недостатності в крові метгемоглобінредуктази MetHb зустрічається і в нормі. Також виділяють глікозильований гемоглобін, який зв’язав 6-глюкозу.<br /> Вміст гемоглобіну в одному еритроциті відносно норми називається кольоровим показником крові. В нормі його величина становить 0,8 -1. При збільшенні кількості гемоглобіну в одному еритроциті останні називаються гіперхромними, при зменшенні - гіпохромними. Подібні назви даються при збільшенні або зменшенні кількості Fe2* в еритроцитах.<br /> Перенасичення еритроцитів у нормі гемоглобіном не буває. Нормальний еритроцит насичений гемоглобіном до межі. Кольоровий показник понад 1 зустрічається тоді, коли еритроцити мають об'єм більший Реферат добавил пользователь: нім-ка.