Анализ оповідання І.А. Буніна Пан із Сан-Франциско

Аналіз оповідання И. А. Бунина «Пан із Сан-Франциско».

Дія оповідання відбувається з великої пасажирському кораблі, здійснюючому подорож з Америки до Європи. І під час цієї подорожі головним героєм розповіді, літній пан із Сан-Франциско — вмирає. Здається — звичайне справа, нічого особливого. Що ж привабило у цій історії автора?

У оповіданні «Пан із Сан-Франциско» И. А. Бунин розкриває своє ставлення до капіталістичному суспільству. Розповідь побудований на узагальненнях і противопоставлениях.

Пароплав «Атлантида» — це хіба що модель капіталістичного суспільства. Зовсім різною життям живуть трюм і верхня палуба. «Глухо лунали велетенські топки, пожиравшие купи розжареного вугілля, з гуркотом ввергаемого у яких облитими їдким, брудним тоді й до пояса голими людьми, багряними від полум’я; а ви тут, в барі, безтурботно закидали ноги на ручки, курили, цедили коньяк і ликёры…» Докладно описується розкішна життя в «Атлантиді», де постійно зайнято їжею чи підготовкою до поглинання їжі. Пасажири їдять, п’ють, і забувають Бога, про «смерть, про покаянних думках. Не дбають про страшному океані, ходившем поза стінами корабля, веселяться під «безсоромносумну музику», обманюють себе брехливою любов’ю та до всього не бачать справжнього смислу жизни.

Приклад долі самого пана з Сан-Франциско (Бунін навіть назву йому імені) автор говорить про порожнечі, безцільності, нікчемності життя типового представника капіталістичного суспільства. Навіть перед смертю герою оповідання неприходить просвітління, думка про Бога, покаянні, гріхах. Його смерть хіба що віщує загибель всього несправедливого світу «панів з Сан-Франциско», який Буніна — один із форм прояви «загального зла» .