Екологія. 
Антропогенний вплив на навколишнє середовище

Екологія. Антропогенний вплив на навколишнє середовище

У наш годину людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії - період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низькі негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою й біосферою.

Провідні вчені, мислителі й політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу із цого кризового стану.

Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом із вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без ревінню моторів, дихати чистимо повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Воше майбутнє може статі жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Прийшов ваш годину діяти.

Вирішальну роль у здійсненні переорієнтації напрямів та характеру майбутнього розвитку суспільства й гармонізації відносин між людиною й природою відіграватиме сучасна молодь.

Погіршення стану більшості екосистем біосфери, значне зменшення біопродуктивності й біорізноманіття, катастрофічне виснаження грунтів й мінеральних ресурсів при одночасному небаченому зростанні забруднення всіх геосфер пов’язані із інтенсивним зростанням населення землі та розвитком науково-технічної революції протягом останніх 40−50 рр. До розвитку глобальної екологічної та соціально-економічної кризи, Яка сьогодні загрожує існуванню нашої цивілізації призвели кілька «вибухів»: демографічний, промислово-енерготехнічний, вибух насильства над природою.

Вчений Р. Маккамари припускав, що на початку ХХІ ст. населення планети щорічно збільшуватиметься на 1 млн., причому 90% із них — за рахунок країн, що розвиваються. У 1650 р. чисельність населення світу становила близько 500 млн. Чоловік, протягом наступних 200 р. вон збільшилась вдвічі, й ще раз удвоє зросла вже всього за 80 наступних рр.; у 1975 р. кількість населення землі досягла 4 млрд. Чоловік. Протягом хвилини населення світу збільшується на 172 чол. Це означає, що шкірного тижня до населення землі додається 1,7 млн. людей — скільки, стільки мешкає сьогодні в містах України, як Запоріжжя, Вінниця, Житомир, разом узятих.

Прогнозні оцінки показують, що у найближчому майбутньому чисельність населення продовжуватиме зростати? на 3 чол./сек., тобто? 90 млн. чол./різ. й досягне у 2000;му р. 7−8 млрд. До 2100 р. чисельність населення становитиме? 9−13 млрд. чол., хоча для всіх цих людей природних ресурсів й можливостей біосфери для підтримки життя якщо уже абсолютно недостатньо. Навіть при 7−8 млрд. будуть матір місце масові вимирання від голоду і хвороб.

На країни, що розвиваються, припадає 80% приросту населення, в розвинених країнах він не перевищуватиме й 1%.

Добробут людей тісно пов’язаний зі збільшенням кількості населення, розвитком господарства і станом довкілля.

Вченими підраховано, що сучасна біосфера землі здатна підтримати нормальне функціонування й розвиток людства, кількість якого не перевищуватиме 4−5 млрд. чол., та ще і за умів оптимального розподілу національних прибутків, взаємодопомоги, взаємо підтримки, й взаєморозуміння націй, ефективного використання загальнолюдського інтелекту для таких людей планети, раціонального, природокористування й охорони довкілля.

Нерегульоване примноження населення Веде до зростання енергота промислового виробництва й як наслідок — зростання забруднень довкілля, утворення кислотних дощів, озонових дір, парникового ефекту, хвороби, зубожіння більшості населення.

Сьогодні? 10 млн. дітей у світі недоїдають, а понад 200 млн. харчуються неповноцінно. За матеріалами ООН, близько 25 млн. чол. сьогодні не мають якісної питної води.

Військова справа й виробництво зброї в розвинених країнах є найжадібнішим споживачем природних ресурсів й одним з найсерйозніших забруднювачів довкілля. Для задоволення своїх зростаючих потреб й збільшення комфортності існування людство розвинуло до незвичайно високого рівня енергетику, хімічну, нафтопереробну, металургійну, гірничо-видобувну, машинобудівну й легку промисловість, транспорт й засоби зв’язку.

Близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають у повітря землі 400 млн. т. оксидів вуглецю, понад 100 т. вуглеводів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби автой автотранспорту щорічно спалюють понад 5 млрд. тон вугілля, нафти й понад трильйона кубометрів газу. На природні водойми щорічно спускається близько 500 млрд. тон промислових й побутових стоків, у тому числі кілька млн. тонн нафти. Щорічно в промисловому виробництві утворюється 2100 млн. тонн твердих відходів, з них 338 млн. тонн потенційно небезпечні.

Вчені стверджують, що у наступні 20−30 років через зміни в навколишньому середовищі, спричинені людською діяльністю, світло може втратити понад мільйона видів рослин й тварин.

За даними ООН, близько 900 млн. чол. проживають у посушливих зонах нашої планети, землі які зазнають негативного впливу явища опустелювання.

Охорона природи винна статі моральною категорією й користуватись пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій й компромісів.

Отже, як бачимо, такі явища, як опустелювання, деградація грутів, деградація біосфери й зменшення її біорізноманіття, збільшення кількості кислотних дощів, розвиток парникового ефекту та поява озонових дір у атмосфері, тобто глобальні негативні кліматичні і біологічні зміни розвиваються под впливом неконтрольованої, неузгодженої із законами життя природи антропогенної діяльності. Чим активніша ця діяльність, тім сильніша зворотна реакція Природи, Яка відплачує людям за їхнього бездумне втручання у віками налагоджений ритм й режим життя біосфери. Яскравим прикладом можуть бути реґіони великих міст промислових й енергетичних центрів, де за комфорт існування люди розплачуються хворобами, стресами, неповноцінними дітьми, скороченням тривалості життя. Величезна кількість отруйних речовин виноситься поверхневими й ґрунтовими водами в ріки, звідки — в моря і океани. До них додаються забруднювачі, що переносяться вітрами. У результаті в багатьох прибережних районах Європи, Азії, Америки, Африки за останні 20 років дуже погіршилися екологічні умови, зменшилась кількість риби, молюсків, планктонові, птахів, збільшилась кількість захворювань людей, почастішали явища «червоних» припливів, «цвітіння» води, що приносити з собою зазагибель усього живого від нестачі кисню й створюють все більші «мертві зони».

Хижацький вилов риби у Світовому океані і внутрішніх морях протягом останніх 20 років призвів до катастрофічного зменшення рибних запасів в усьому світі, до повного зникнення деяких найбільш цінних видів риби.

Дуже швидкими темпами деградують грунти в усьому світі. як відомо, для утворення родючого грунту потрібні тисячі, бо і мільйони років. А сучасна людина здатна зруйнувати грунт за 1−2 роки.

Щороку землі України втрачають близько 24 млн. тонн гумусу. Підприємства Мінхімпрому і Міндобрив скидають у ріки і водойми України щорічно? 50 млн. тонн агресивних речовин, що містять зокрема, фтор, фенолу, формальдегід, пестициди.

Величезну тривогу в світі викликає пере забруднення шкідливими газами атмосфери, що призвело до збільшення озонових дір й розвитку парникового ефекту на планеті.

У результаті знищення лісів США, Південній Азії, Карпатах, Альпах значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству чимраз більших збитків. Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на землі, до того числі і людини не існує. Їм лише здається, що смердоті існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів. Направду ж навіть при сучасній енергоозброєності і найпередовіших технологіях швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливість їхні відтворення.

Довкілля — природній капітал, без якого неможливий розвиток й задоволення потреб людини, створення комфортних умів для існування. Враховуючи тієї факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів — лісів, грунтів, корисних копалин. чистої прісної води, повітря, риби, тварин тощо, вихід з критичної ситуації що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самообмеження, ресурсозбереження і запровадження нових технологій природокористування, котрі не суперечать законам нормального функціонування екосистем біосфери.

Пам’ятайте!

Кожної години на нашій планеті:

?1700 актів продуктивної землі стає пустелею;

?близько 2000 дітей помирає із голоду;

?55 Чоловік отруюються і гинуть від пестицидів та інших хімічних речовин;

?1000 Чоловік вмирають від отруєння водою;

?2000 тонн кислотних дощів випадає у Північній півкулі;

?5−6 видів тваринного чи рослинного світу зникають.

Кожної хвилини:

?знищується понад 51 акра тропічних лісів;

?використовують близько 35 000 барелів нафти;

?знищується 50 тонн родючого грунту через неправильне його використання;

?виділяється понад 12 000 тонн вуглекислого газу в атмосферу.

Ми отримали в спадок невимовно прекрасний й багатообразний сад, але й біда наша до того, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. З зневагою ставлячись до цого саду, ми робимо це із благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями Рембрандта.

Необхідні подальші величезні зусилля, щоб дії людини набули мудрості, неупередженості і обачності. Якщо ж в її поведінці, як й досі, переважатимуть роз'єднаність, антагонізм, жадібність, то зруйнуються найтонші механізми, що підтримують рівновагу сил природи, Яка оточує нас. І тоді навряд чи в людини залишаться шанси вижити.