Підстави про припинення трудового договору

Підстави про припинення трудового договору

Важливою рисою трудових договорів є їхні сталість. Обидві сторони зацікавлені в тривалості трудових відносин, оскільки це дозволяє власнику чи уповноваженому ним органу укомплектувати виробництво кадровими працівниками.

Алі сталість трудових договорів не означає, що трудові відносини не можуть припинятись. Підставами такого припинення (ст. 36 КЗпП) можуть бути події, до які встановлює чинне законодавство про працю.

Термін «припинення трудового договору «є родовим поняттям, яку охопляє усі випадки припинення трудових відносин. У разі припинення трудових відносин у випадку волевиявлення однієї із сторін трудового договору (ст. ст. 38−41 КЗпП) чи на вимогу проспілкового органу, який представляє інтереси працюючих в галізях виробництва, роботи, побуту й культури (ст. 45 КЗпП), законодавством про працю вживається термін «розірвання трудового договору».

Підставами припинення трудового договору ст. 36 й 37 КЗпП визнають: угоду сторін; закінчення рядок трудового договору (год. 2 ст. 23 КЗпП (на визначений рядків встановленого за погодженнями сторні), та ч.3 ст. «№ КЗпП (договір, якій укладається на виконання певної роботи)), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають й жодна з сторін поставила вимоги про їхні припинення; призів чи вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну службу; розірвання трудового договору із ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП), із ініціативи власника чи уповоноважениого ним органу (ст. 40, 41 КЗпП); переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство чи перехід на виробничу посаду; відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв"язку з зміною істотних умів роботи; набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження й відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не було за місцем роботи чи до іншого покарання, яку виключає можливість продовження даної роботи; підстави предбачені контрактом; у випадку направлення працівника за поставою суду до лікувально — трудового профілакторію.

За угодою сторін може припинятись, як трудовий договір, укладений на невижначений рядків, то й строковий трудовий договір. Таке припинення можливе за годину, коли між власником чи уповноваженим ним органом й працівником досягнута угода про припинення трудового договору. Пропозиція про припинення трудового договору може надходити із боці як працівника, то й власника чи уповноваженого ним органу. Якщо друга сторона погоджується із висловленою пропозицією, то вважається, що сторони досягли догоди про припинення трудового договору, й працівник звільняється із роботи.

Закон не встановлює форми догоди сторін про припинення трудового договору.

Якщо пропозиція про припинення трудового договору надходить від працівника, то він подає письмову заяву в який викладає своє прохання про звільнення із роботи. Письмова заява про звільнення за угодою сторін не є обов"язковою на відміну від письмової заяви про звільнення за власним бажанням. Закон допускає укладення договору за угодою сторін й в усній формі. Одночасно закон не вимагає обов"язково письмової форми догоди при його припиненні. Це дозволяє зробити висновок, що сторони можуть й в усній формі дійти згоди про припинення трудових відносин, оформивши звільнення працівника наказом чи Розпорядженням власникам чи уповноваженого ним органу.

Якщо пропозиція про припинення трудового договору надходить від власника чи уповноваженого ним органу, що іноді виражається у бо працівника примушують написати заяву про звільнення, то ця заява є не ініціативою працівника на розірвання трудового договору, а фактичною згодою на пропозицію власника чи уповноваженого ним органу про припинення трудових відносин.

По закінченню рядок підлягають припинені трудові домов укладані на певний рядків. Алі припинення трудових відносин виникає тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна із сторін трудового договору — працівник чи власник чи уповноважений ним орган. При такому волевиявлєнні однієї сторні інша строна не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Строковий трудовий договір може бути розірваний власником чи уповноваженим ним органом й до закінчення рядок його дій, але й лише із підстав, передбачених для звільнення із ініацити власника (год. 2 ст. 36 КЗпП).

Переведення працівника за його згодою на іншу роботу є підставою для припинення трудового договору лише у тому випадку, коли воно та здійснюється на інше підприємство. При цьому не має значення, за чиєю ініціативою проводитися переведення — за ініацитовою працівника, власника чи уповноваженого ним органу чи за Розпорядженням вищого органу.

Умовою здійсенння переведення на іншу роботу є згода працівника на переведення, розпорядження вищого органу чи згоди між керівниками обох зацікавлених підприємств, наказ власника чи уповноваженого ним органу за попереднім місцем роботи про припинення трудового договору в зв"язку із переходу на ішне підприємство. На цьому новому підприємстві, на свій чергу, винен бути наданий наказ про зарахування працівника на роботу за переведенням.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві не припиняє трудового договору, а лише змінює його зміст.

Переведення працівника на іншу постійну роботу може матір місце лише за згодою працівника навіть тоді, коли його переводять в іншу місцевість разом із підприємством. Відмова від такого переведення разом із підприємством є підставою длля припинення трудового договору із працівником.

Ос-кільки при переведенні підприємства в іншу місцевість змінюється одна із істотних умів трудового договору — місце роботи, то відмовитись від переведення працівник може лише тоді, коли власник чи уповановажений ним орган запропонував йому таке переведення.

Власник чи уповновноважений ним орган може й не пропонувати переведення окремим працівникам, без які він може обійтися на новому місці роботи.

Алі якщо при відмові працівника від переведення в іншу місцевість разом із підприємстом припинення трудового договору проводитися на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП, то, при небажані власника чи уповноваженого ним органу пропонувати переведення в іншу місцевість разом із підприємством розірвання трудового договору проводитися як й при зміні організації виробництва й роботи, до того числі ліквідації, реорганізації чи перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності чи штату працівників, тобто на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

У зв"язку з змінами в організації виробництва й роботи, якщо колишні істотні умови не можуть бути збережені, а працівник не так на продовження роботи в нових умовах, то відмова від продовження роботи на нових умовах може викликати припинення трудового договору.

Відмова від виконання роботи при зміненні істотних умів роботи не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності й тім более для звільнення із роботи за порушення трудової дисципліни.

Підставою припинення трудового договору може бути прийняття на роботу із порушенням встановленого порядку (ст. 7 КЗпП). Це, зокрема, прийняття на роботу осіб, котрі позбавлені вироком суду права займати певні посади чи займатись певною діяльністю протягом визначеного судом рядок; прийняття на роботу, що пов"язана із матеріальною відповідальністю осіб, котрі раніше були засуджені за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, коли судимість не знята й не погашена; прийняття на роботу службовців, котрі перебувають між собою в близькій спорідненості чи свояцтві, якщо їхнього служба пов"язана із безпосередньою підпорядкованістю чи підконтрольністю одного із них іншому, крім випадків, коли відповідно до чинного законодавства наявність близької спорудненості чи свояцтва не є перешкодою для укладання трудового договору; укладання трудового договору із молодшими спеціалістами чи молодшими робітниками после закінчення ними навчальних закладів із порушенням встановленого порядку направлення їхні на роботу.

Повноваження суддів припиняються органом, який його обрав, у випадках, передбачених ст. 15 Закону України від 15 грудня 1992 р. «Про статус суддів».

Адвокатська діяльність може бути припинення рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури, а видане свдоцтво анульоване у випадках, зазначених в ст. 17 Закону України від 19 грудня 1992 «Про адвокатуру"**.

Серед підстав припинення трудового договору п. 4 ст. 36 КЗпП передбачає розірвання трудового договору із ініціативи працівника; із ініціативи власника чи уповноваженого ним органу; на вимогу профспікового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.

Кожна із цих підстав розірвання трудового договору потребує окремого висвітлення.