Еластичність ринкового попиту

смотреть на реферати схожі на «Еластичність ринкового попиту «.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАИНЫ.

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

КУРСОВА РАБОТА.

на тему:

«Еластичність ринкового спроса».

по дисциплине:

«МИКРОЭКОНОМИКА».

Выполнил:

У розділі ст. грн. АУ-21д.

Дебнарёв М. А.

14.11.1999г.

_ _ _ _ _ _ _ _ _.

Приняла:

Гагаріна В.Ф.

СЕВАСТОПОЛЬ.

СОДЕРЖАНИЕ ВВЕДЕНИЕ…3.

I. РИНКОВИЙ ПОПИТ: ЕКОНОМІЧНА СУЩНОСТЬ.

I.1 Ринок і закон спроса…4.

I.2 Крива спроса…5.

I.3 Зміна в спросе…6.

I.4 Парадокс Гиффена…7.

I.5 Інтерес до ресурсы…8.

II. еластичність РИНКОВОГО СПРОСА.

ii.1 Еластичність спроса…9.

II.2 Цінова эластичность…9.

II.2.1 Еластичний спрос…9.

II.2.2 Нееластичний спрос…9.

II.2.3 Одинична эластичность…10.

II.2.4 Цілком нееластичний спрос…10.

II.2.5 Цілком еластичний спрос…10.

II.3 Формула цінової эластичности…11.

II.4 Оцінка еластичності за показником загальної выручки…11.

II.5 Изменяющиеся та постійні еластичні криві спроса…11.

II.6 Чинники цінової еластичності спроса…12.

II.7 Перехресна эластичность…12.

II.8 Еластичність попиту по доходу…12.

II.9 Порівняння короткоі довгострокового коефіцієнтів эластичности…13.

III. Застосування теорії эластичности…15.

Заключение

…17.

Список використаної литературы…18.

У разі ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основного ланці всієї економіки — підприємству. На цьому рівні створюється уся необхідна суспільству продукція, виявляються різні послуги. На підприємстві зосереджені найкваліфікованіші кадри. Тут вирішуються питання економного витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва та реалізації продукції. Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне керівництво — менеджмент. Усе це вимагає глибоких економічних знань. Адже за умов ринкової економіки виживе лише, той хто найбільш грамотне й компетентно визначить вимоги ринку, створить організовує виробництво продукції, користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих работников.

Вивчення ж попиту ринку зараз стає першочерговим завданням при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження від попиту й здатність моментально реагувати на найменші його (тобто гнучкість виробництва) — усе це визначає виживання і успішну роботу підприємства. Зараз для будь-який фірми важливіше навіть зробити якусь продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу над ринком для свого товару. Саме тому у перші ролі виходять у час численні відділи маркетингу, які безпосередньо займаються питаннями збуту та її реалізації продукції. І добре знають, що таке попит як і змінюється з часом. «Клієнт завжди правий «- Україні цього принципу, прийнятий озброєння багатьма провідними виробниками, вкотре свідчить про першочергового значення дослідження такого економічного поняття, як еластичність ринкового спроса.

I. РИНКОВИЙ ПОПИТ: ЕКОНОМІЧНА СУЩНОСТЬ.

I.1 Ринок і закон спроса.

Ринок — непряме, опосередкована взаємозв'язок між виробниками споживачами продукції формі купівлі-продажу товарів, сфера реалізації і товарно-грошових відносин, і навіть вся сукупність коштів, методів, інструментів, організаційно-правових норм, структур т.д., які забезпечують функціонування таких відносин. Ринок — це єдина система відносин купівлі-продажу, структурними елементами якої є ринки товарів, капіталів, робочої сили в, цінних паперів, ідей, інформації та т.д. Ринок — основа ринкової экономики.

Ринок — це інструмент, чи механізм, який зведе разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг, Одні ринки є локальними, тоді як інші носять міжнародний чи національного характеру. Деякі відрізняє особистий контакт між пред’явником від попиту й постачальником, інші є безособовими — ними покупець і продавець будь-коли бачать чи взагалі не знають друг друга.

Стан ринку визначається співвідношенням величини від попиту й предложения.

Попит і пропозиції — взаємозалежні елементи ринкового механізму, де попит визначається платоспроможної потребою покупців (споживачів), а пропозицію — сукупністю товарів, запропонованих продавцями (виробниками), співвідношення з-поміж них складається у назад пропорційну залежність, визначаючи відповідні зміни до рівні ціни товары.

Попит змальовується у вигляді графіки, що демонструє кількість продукту, яке споживачі готові може купити за певною ціні з можливих, у протягом певного періоду часу цін. Попит висловлює ряд альтернативних можливостей, які можна як таблиці. Він показує кількість продукту, яким (за інших рівних умов) буде пред’явлено попит в різних цінах. Попит показує кількість продукту, яке споживачі купуватимуть з різних можливим ценам.

Ціна попиту — максимальна ціна, через яку споживач готовий купити цю продукцию.

Величини попиту повинен мати певне значення та уважно ставитися до певному відтинку часу. Корінне властивість попиту залежить від наступному: за незмінності всіх інших параметрів зниження ціни веде до відповідному зростанню величини попиту. Трапляється, коли практичні дані суперечать закону попиту, але ці значить його порушення, лишень порушення припущення за інших рівних условиях.

Існування закону попиту підтверджують деякі факты:

1. Зазвичай люди справді купують цього продукту більше в низькій ціні, ніж у високої. Вже те що, що фірм улаштовують «розпродажу «, служить наочним свідченням їх віри до закону попиту. Підприємства скорочують свої товарні запаси не шляхом значного підвищення цін, а шляхом їх снижения.

2. У будь-якій тепер кожен покупець продукту отримує менше задоволення, чи вигоди, чи корисності від транспортування кожної наступної одиниці продукту. Оскільки споживання схильна дії принципу убутній граничною корисності — тобто принципу, за яким наступна одиниця цього продукту наводить меншою задоволення, — споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умов, що ціна його снижается.

3. Пізніше на кілька рівні аналізу закон попиту можна пояснити ефектами прибутку і заміщення. Ефект доходу зазначає, що за більш низькій ціні, то вона може дозволити собі купити більше даного продукту, не відмовляючи собі у придбанні будь-яких альтернативних товарів. Тобто, зниження ціни продукту збільшує купівельну здатність грошового доходу споживача, тож у змозі купити більше цього продукту, ніж раніше. Вища ціна призводить до протилежного результату. Ефект заміщення виявляється у тому, що з нижчій ціні в людини з’являється стимул придбати дешевий товар замість аналогічних товарів, що тепер щодо дорожче. Споживачі схильні заміняти дорогі продукти дешевшими. Ефект доходу і заміщення суміщаються і призводять до того, що з споживача виникає спроможність населення і бажання купувати більше продукту за нижчою цене.

I.2 Крива спроса.

Зворотний залежність між ціною продукту і обсягом попиту можна зобразити як простого двовимірного графіка, що демонструє величину попиту горизонтальній осі, а ціну на вертикальної оси.

Приміщення ціни на всі вертикальної осі і величини попиту горизонтальній — економічна традиція. Математик помістив би ні ціни на всі горизонтальній осі, а величину попиту вертикальної, оскільки ціна — це незалежна змінна, а величина попиту — залежна переменная.

Кожна точка графіка є конкретну ціну й відповідне кількість продукту, яке споживач вирішив купити по даної ціні. Графік відбиває всіх можливих варіанти співвідношення ціни, і величини попиту своїх приделах. Закон попиту знаходить свій відбиток у низхідному напрямі кривою попиту. Графік дозволяє чітко уявити певну зв’язок ціни, і попиту, і навіть маніпулювати різними її комбинациями.

I.3 Зміна в спросе.

Ціна служить найважливішою детермінантою кількості будь-якого що купуватиметься продукту, а існують інші чинники, які впливають на купівлі. Вони називаються неціновими детермінантами. Коли вони справді змінюються, відбувається зрушення кривою попиту. Тому і також називають чинниками зміни попиту. Зміна одній з детермінант змінює становище кривою попиту. Якщо споживачі виявляють бажання і можливість купувати більше цього товару перспективами кожного із можливих цін, то сталося збільшення від попиту й крива попиту cместилась вправо. Зменшення попиту відбувається тоді, коли за зміни у однієї його детерминанте (чи більш) споживачі купують менше продукту перспективами кожного із можливих цін, це скорочення зсув кривою попиту влево.

Розглянемо вплив нецінових детерминант:

1. Споживчі смаки. Сприятливе для цього продукту зміна піт споживчих смаків чи переваг, викликане рекламою чи зміною моди, означатиме, що зріс з кожної ціні. Несприятливі зміни у перевагах споживачів викличуть зменшення від попиту й усунення кривою попиту вліво. Технологічні зміни у вигляді прояви нового продукту здатні до зміни споживчих смаків. Приклад: фізичне здоров’я стає дедалі популярним, але це підвищує попит на кросівки і велосипеды.

2. Кількість покупців. Збільшення над ринком числа покупців зумовлює підвищення. А зменшення кількості споживачів знаходить свій відбиток у скороченні попиту. Приклади: японці скорочують імпортні квоти на американське телекомунікаційне устаткування, цим підвищуючи попит на таке устаткування, зниження рівня народжуваності зменшує попит на образование.

3. Доход. Вплив попит зміни грошового доходу складніше. Що стосується більшості товарів підвищення доходу призводить до збільшення спроса.

Товари, попит куди змінюється у прямій залежності зі зміною грошового доходу, називаються товарами вищої категорії, чи нормальними товарами.

Товари, попит куди змінюється у напрямі, то є зростає за незначного зниження доходів, називаються товарами нижчою категории.

Приклади: збільшення доходів підвищує попит таких нормальні товари, як вершкове олію, омари, філе, знижує попит таких товари нижчою категорії, як капуста, ріпа, відновлені шипи і ношенная одежда.

4. Для підприємств поєднані товари. Чи приведе зміну ціни на у поєднанні товар до підвищення чи зниження попиту аналізований продукт, залежить від цього, чи ринковий цей споріднений товар замінником нашого продукту (взаємозамінним товаром) чи супутнім йому (взаємодоповнюючим товаром). Коли два продукту взаємозамінні, між ціною однією також попитом в інший є прямий зв’язок. Коли два товару взаємодоповнюючі, між ціною однією також попитом на інший існує зворотний. Багато пари товарів є незалежними, самостійними товарами, зміну ціни однією обмаль вплине чи взагалі вплине на попит в інший. Приклади: зниження тарифів на пасажирські авіаперевезення скорочує попит на поїздки автобусним транспортом (взаємозамінні товари), скорочення ціни на всі відеомагнітофони підвищує попит на видеокассеты.

5. Чекання. Споживчі очікування щодо майбутніх ціни товари, наявність товарів хороших і майбутнього доходу можуть поліпшити попит. Чекання падіння цін, і зниження доходів веде до зменшення поточного попиту товари. Протилежне твердження також вірно. Приклад: несприятлива погода в Америці породжує очікування у майбутньому вищих ціни каву й цим підвищує поточний попит на него.

Збільшення попиту, за інших рівних умов (незмінності пропозиції), породжує ефект підвищення ціни, і ефект збільшення кількості продукту. Зменшення попиту виявляє як ефект зниження ціни, і ефект зменшення кількості продукту. Ми виявляємо пряму зв’язок між зміною від попиту й відповідними змінами рівноважної ціни, і кількості продукта.

I.4 Парадокс Гиффена.

При зростання цін визначені товари спостерігалося зростання попиту, замість очікуваного зменшення. Вперше з цього групу товарів звернув увагу англійський економіст Роберт Гиффен (1837−1910). Ці товари отримали назва благ нижчого порядка.

Кількість блага мала б скоротитися з Q1 до Q2, але попит зросла з Q1 до Q3.

I.5 Інтерес до ресурсы.

Інтерес до ресурси є похідним (залежним) попиту на продукцію, изготовляемую із застосуванням цих ресурсів. Інакше висловлюючись, останні задовольняють потреби не прямо, а ще через готової продукції. Звідси випливає, зміна попиту ресурси є також величиною залежною — передовсім від зміни попиту готової продукції. На рух попиту ресурси впливає також продуктивності праці: якщо вона зростає, їх потрібно більше. Кожна додаткова одиниця ресурсів дає прирощення продуктів — граничний продукт (в грошах — граничний дохід). У той самий час додаткові ресурси викликають збільшення витрат фірми — граничних витрат. Але фірми прагнуть зменшити витрати виробництва. Тому збільшуватимуть ресурси до того часу, поки граничний прибуток від їх приросту не зрівняється з граничними витратами на них. Якщо граничний дохід більше граничних витрат, попит на дані ресурси зростає, на протилежному ситуації — зменшується. Нарешті, зміна попиту дані ресурси залежить від динаміки зміни попиту по іншим ресурсів, тобто не від зміни ціни на всі які заміщають ресурси (наприклад, працю замінюється капіталом) і додаткові (наприклад, ресурси на виготовлення плівки та програмного забезпечення є додатковими стосовно тим, що йдуть відповідно на виготовлення камери, й ЭВМ).

При запровадження у виробництво заміщуючих ресурсів фірми отримують ефект два види. Перший — ефект заміщення, пов’язані з тим, що заміна одного ресурсу іншим змінює ціну й попит (заміщення праці капіталом веде до падіння попиту працю й збільшення попиту капітал). Другий — ефект обсягу виробництва, він виявляється у збільшенні витрат із капіталу, яскравому падіння обсягу виробництва та, відповідно, скорочення попиту ресурси (із капіталу). Ефект заміщення і ефект обсягу виробництва протилежні за спрямованістю. Тому на згадуваній практиці попит на замісник ресурс залежить від співвідношення цих двох ефектів: якщо ефект заміщення більше ефекту обсягу виробництва, попит на замісник ресурс зростає, і навпаки. Якщо виробництво вводиться додатковий ресурс, зміна у його ціні впливає зміна попиту основний ресурс в протилежному напрямі. Сказане означає, що похідний попит на ресурси зростає, якщо: збільшується попит на продукт, підвищується продуктивності праці у числі готової продукції, падає чи піднімається ціна заміщуючих ресурсів, знижується ціна на додаткові ресурсы.

II. еластичність РИНКОВОГО СПРОСА.

ii.1 Еластичність спроса.

Еластичність попиту — зміна попиту даний товар під впливом економічних та соціальних чинників, що з цін, попит то, можливо еластичним, якщо відсоткове зміна обсягу перевищує зниження рівня цін, і неэластичным, якщо ступінь зниження цін вище приросту спроса.

II.2 Цінова эластичность.

Відповідно до Закону попиту, споживачі за незначного зниження ціни будуть набувати більше продукції. Проте ступінь реакції споживачів зміну ціни може значно варіюватися від продукту до продукту.

Економісти використовують концепцію цінової еластичності визначення чутливості споживачів зміну ціни продукции.

II.2.1 Еластичний спрос.

Якщо невеликі зміни у ціні призводять до значних змін в кількості яку купує продукції, такий попит називають щодо еластичним чи навіть эластичным.

II.2.2 Нееластичний спрос.

Якщо суттєва зміна цінується веде до невеликого зміни в кількості покупок, такий попит щодо нееластичний чи навіть неэластичный.

II.2.3 Одинична эластичность.

Коли відсоткове зміну ціни і наступне зміна кількості спрашиваемой продукції рівні за величиною, такий випадок називають одиничної эластичностью.

II.2.4 Цілком нееластичний спрос.

Якщо зміну ціни не наводить ні з якому зміни кількості спрашиваемой продукції, такий попит є абсолютно неэластичным.

II.2.5 Цілком еластичний спрос.

Якщо щонайменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати купівлі від нуля вкрай своїх фізичних можливостей, такий попит є цілком эластичным.

II.3 Формула цінової эластичности.

Ступінь цінової еластичності чи неэластичности визначають з допомогою коефіцієнта еластичності (Ed).

Ed= ?Q /?Р, где.

?Q — відсоткове зміна кол-ва спрашиваемой продукции,.

?Р — відсоткове зміна цены.

Відсоткові зміни обчислюються шляхом розподілу величини зміни у ціні на початкову ціну, і наступного для цього зміни у кількості спрашиваемой своєї продукції кількість продукції, яким попит висувався первоначально.

Ed=?Q/Q*?P/P.

Використання відсоткових змін дозволяє уникнути помилок в розрахунках під час використання довільних одиниць измерения.

Ціновий коефіцієнт еластичності завжди викличе негативний знак (т.к. закон попиту є обернену залежність кількості продукту від ціни), тому розглядається лише абсолютна величина коефіцієнта эластичности.

II.4 Оцінка еластичності за показником загальної выручки.

1. Еластичний попит (Ed>1). Якщо попит еластичний, ціни призведе до підвищення загальної виручки. Оскільки навіть за меншою ціні, уплачиваемой за одиницю продукції, приріст продажів виявляється більш як достатнім як компенсація збитків зниження ціни. Правильно і зворотне: при еластичному попиті підвищення ціни призведе до зменшення загальної выручки.

Якщо попит еластичний, зміну ціни викликає зміна загальної виручки у протилежному направлении.

2. Нееластичний попит (Ed.