Ринок фруктів й ягід

смотреть на реферати схожі на «Ринок фруктів й ягід «.

Ринок фруктів й ягід в Україні поточна кон’юнктура й прогноз на 1999/2000 маркетинговий рік Прогнозується розширення попиту на зовнішньому ринку плодоягідної продукції. Україна зможе запропонувати 117,8 тис. т фруктів й ягід та продуктів їхнього переробки, що вище обсягу експорту попереднього року на 15%. Основними країнами-покупцями українських продуктів будуть Угорщина, Росія, Білорусь, країни Балтії. Пропозиція продукції садівництва й виноградарства на ринку продовольства України формується на 92−96% за рахунок вітчизняного виробництва, котре характеризується нестабільністю та зниженням обсягів. У 1999/2000 р. несприятливі погодні умови (весняні заморозки) зумовлять зниження врожайності насаджень, але й за рахунок структурних змін у виробництві очікується незначний приріст порівняно із 1998/99 р. валового збору продукції - фруктів на 6−7% й винограду — на 3%. Розширення захисту вітчизняних товаровиробників обмежуватиме надходження іноземних продуктів, очікується зменшення імпорту на 5−10%. Основними постачальниками цитрусових будуть Туреччина й Грузія, а бананів — Еквадор й Коста-Ріка. Збережеться тенденція підвищення цін на плоди й ягоди та різниця в цінах залежно від каналів реалізації (6−13%), строків продаж (в 1,5−2 рази) й регіонів продажів (в 3−5 разів), а також їхнього циклічність, що зумовлюватиметься сезонністю. Продовжуватиметься тенденція зменшення заготівель плодоягідної продукції та збільшення її реалізації за рахунок бартерних угод, розширення продаж на міських ринках, у рахунок оплати праці.

Пропозиція.

Обсяги пропозиції фруктів й ягід на внутрішньому ринку України формуються на 92−96% за рахунок вітчизняного виробництва, яку сконцентровано переважно в господарствах населення. Їх частка складала в 1998 р. 75,5% валового збору зерняткових культур (яблука, груші), кісточкових (сливи, черешні, персики, абрикоси) — 89,2, ягід (суниця, смородина, малина, агрус) — 97,1 й горіхів — 99,8%. Продукція садівництва нині представлена, в основному, яблуками, котрі в загальному обсязі виробництва становлять 60−70%, плоди кісточкових культур — 18−27, ягоди — 2−6 й горіхи — 3−4%. За останні рокта встановилася тенденція нестабільності та зниження пропозиції продуктів садівництва й виноградарства. У 1998/99 р. валовий збір фруктів й ягід в всіх категоріях господарств України знизився порівняно із 1997/98 р. в 2,4 рази, а винограду — на 15,4% (табл. 1). Таблиця 1. Виробництво продукції садівництва й виноградарства в Україні, усі категорії господарств |Показники |Маркети| | | | | | | |нгові | | | | | | | |рокта | | | | | | | |1994/95|1995/96|1996/97|1997/98|1998/99|1999/2000 | | | | | | | |* | |Фрукти й ягоди | | | | | | | |Площа всіх |808,1 |793,5 |772,4 |752,0 |468,2 |458,9 | |насаджень, тис. | | | | | | | |га | | | | | | | |зокрема. |643,5 |636,9 |629,3 |628,0 |411,9 |408,6 | |плодоносних, тис.| | | | | | | |Га | | | | | | | |Урожайність, ц/га|17,9 |29,8 |30,6 |44,5 |28,6 |30,7 | |Валовий збір, |1152,8 |1897,4 |1924,3 |2793,5 |1177,9 |1256,0 | |тис. тонн | | | | | | | |Виноград | | | | | | | |Площа всіх |161,6 |155,0 |148,2 |138,6 |126,4 |123,0 | |насаджень, тис. | | | | | | | |га | | | | | | | |зокрема. |140,1 |137,7 |134,3 |122,9 |112,3 |109,9 | |плодоносних, тис.| | | | | | | |Га | | | | | | | |Урожайність, ц/га|28,2 |33,2 |37,1 |26,0 |24,0 |25,3 | |Валовий збір, |395,3 |457,3 |498,4 |319,0 |269,8 |278,0 | |тис. тонн | | | | | | | |Фрукти, ягоди й | | | | | | | |виноград — всього| | | | | | | |Валовий збір, |1548,1 |2354,7 |2422,7 |3112,5 |1447,7 |1534,0 | |тис. тонн | | | | | | |.

* Прогноз.

Виробництво продукції садівництва в господарствах суспільного сектору за вказаний період зменшилося в 3,2 рази й винограду — на 5,6%. Зниження виробництва фруктів й ягід частково пояснюється несприятливими погодними умовами та скороченням площі под садами й ягідниками на 37,7% й виноградниками — на 8,8%. Площа насаджень зменшилася в основному за рахунок уточнень под годину перепису їхні у 1998 р.

Проте головна причина — це низька врожайність плодово-ягідних насаджень й виноградників, Яка зумовлюється, перш на, порушенням основних агротехнічних заходів по догляду за насадженнями внаслідок різкого подорожчання й скорочення ресурсів, слабкої матеріально-технічної бази садівництва й виноградарства. У цих галузях застосовується ще багато ручної роботи, особливо на обрізанні дерев та збиранні врожаю. У багатьох господарствах немає спеціальних машин для обробітку грунту у дитсадках, збирання, транспортування і товарної обробки плодів. Надто великий дефіцит склався на садові обприскувачі та грунтообробні знаряддя. Зниження виробництва продукції є також наслідком її великих втрат через несвоєчасне збирання врожаю, незадовільне забезпечення господарств тарою й транспортом. Недобір врожаю відбувається й через зрідженність насаджень, низьку якість садивного матеріалу, прорахунки у доборі породно-сортового складу культур. Ці та інші недоліки в розвитку садівництва й виноградарства посилюють залежність виробництва продукції від природних чинників. Нині на частку природи припадати більша частина вартості створеного в цих галузях продукту. У 1999/2000 р. складуться досить сприятливі погодні умови для вирощування яблук. Висока освітленість та наявність опадів у червні-липні 1998 р. сприяли доброго закладанню плодових бруньки, м’яка та сніжна зима поточного року позитивно вплинула на формування рясного врожаю плодів й, відповідно, це могло б обумовити різке збільшення пропозиції цих продуктів на ринку. Алі весняні заморозки призведуть до недобору врожаю. Тому очікується незначний приріст обсягів валового збору продукції садівництва (6−7%), який може бути отриманий в основному за рахунок структурних змін у виробництві.

Кількість та якість пропонованих на ринку продуктів садівництва й виноградарства обумовлюватимуться, перш на, біологічними особливостями порід й сортів, та природними умовами їхні вирощування — мінімальною температурою повітря й грунту та частотою її повторюваності, кількістю опадів та їхні розподілом у вегетаційний період, сумою активних (вище +10 градусів) температур повітря, кількістю днів із середньодобовою температурою повітря вище +15 градусів. Тому обсяги й види продуктів виробництва, а відповідно й пропозиція їхнього, будуть обмежені й диференціюються по регіонах країни. Так, основна маса зимових сортів яблук й груш, пізніх сортів слив надходитиме на ринок з південно-західних районів правобережного Лісостепу (Вінницької, Хмельницької, Чернівецької областей) та Кріму, ягід суниці - з Полісся (Львівської, Житомирської, Рівненської, Волинської областей), абрикосі - з районів Степу та південно-західних районів правобережного Лісостепу, винограду — з Кріму, задніпровських районів Одеської області, придніпровських районів центрального й південного Степу (Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей), південно-західних районів Закарпаття. Імпорт. Однією із позитивних тенденцій формування внутрішнього ринку фруктів й ягід є зменшення імпорту цих продуктів у 1998 р. порівняно із 1997 р. на 1159,6 тис. дол. США, чи на 2,9%. Негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі України плодами, горіхами й ягодами (імпорт перевищував експорт) також зменшилося із 33,2 млн 1997;го р. до 31,2 млн дол. США 1998;го р. Це досягнуто, головним чином, державними методами регулювання ринкових відносин — завдяки наданню чинності Закону України від 17.07.97 р. «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» та постанові Кабінету міністрів України № 754 від 28.05.98 р. «Про встановлення термінів дії сезонних, ввізних (імпортних) мст на сільськогосподарську продукцію в 1998 році.» Згідно із даними Держкомстату України 1998;го році імпортовано в Україну 88,3 тис. т плодів, горіхів й ягід, з них 84,9 тис. т надійшло у свіжому виді, сушених — 3,3 тис. т, консервованих для короткострокового зберігання — 66 тонн й заморожених — 22 тонн. Найбільшу питому ваги в структурі імпортної продукції займали плоди цитрусових культур (апельсини, мандарини, лимони) та банани, відповідно 57,8 й 29,6% (рис. 1). Серед цитрусових частка мандаринів складала 42% й апельсинів — 41%.

Рис. 1. Структура імпорту свіжих плодів, горіхів й ягід в Україну, 1998 р.

Основними постачальниками свіжих фруктів й ягід на внутрішній ринок України 1998;го р. були: плодів цитрусових культур — Туреччина (30,2%), Грузія (28,7%), Єгипет (17,6%), Греція (12,7%), бананів — Еквадор (60%), Коста-Ріка (29%), винограду — Іран (54,7%), Туреччина (22,5%), горіхів — Туреччина (56,5%), США (7,8%), Азербайджан (7,6%), сушених — Німеччина (87,4%), заморожених без цукру — Польща (50,5%), заморожених із цукром — Єгипет (83,6%), консервованих для короткострокового зберігання — Польща (89,5%).

У 1999/2000 маркетингового році продовжується політика уряду щодо захисту вітчизняних товаровиробників. Поряд з цим імпорт фруктів й ягід та продуктів їхнього переробки обмежуватиме соціально-економічна нестабільність в стране, а також збільшення пропозиції продукції садівництва й виноградарства за рахунок власного виробництва. Тому можна очікувати, що збережеться тенденція скорочення імпорту й його обсяги зменшаться на 5−10%. Напевне збережуться також вищеназвана структура імпортної продукції та основні її постачальники.

Таким чином, в 1999/2000 р. загальна пропозиція фруктів й ягід досягне 1994 тис. т й зменшиться проти минулого року на 176 тис. т, чи на 8% (табл. 2). Пропозиція їхнього якщо сформована на 77% за рахунок вітчизняного виробництва, запасів — на 17 та імпорту — на 6%. Таблиця 2. Баланс фруктів та ягід (включаючи виноград) в Україні, тис. тонн | |Маркет| | | | | | | |ингові| | | | | | | |рокта | | | | | | | |(із 1 | | | | | | | |июля | | | | | | | |по 30 | | | | | | | |червня| | | | | | | |) | | | | | | |Статті |1994/9|1995/9|1996/9|1997/9|1998/99|1999/200| | |5 |6 |7 |8 | |0 * | |Загальна пропозиція: |2706,4|3125,6|3168,8|3567,8|2169,1 |1993,5 | |Запаси на вушко року |988,3 |441,4 |505,6 |319,8 |591,4 |338,6 | |виробництво |1548,1|2354,7|2422,7|3112,5|1447,7 |1534,0 | |імпорт |170,0 |329,5 |240,5 |135,5 |130,0 |120,9 | |Загальний попит: |2265,0|2620,0|2849,0|2976,4|1830,5 |1771,9 | |Внутрішній попит на: |2219,5|2549,5|2750,0|2875,4|1728,0 |1654,1 | |продовольство |1557,5|1751,0|1892,0|2032,5|1257,5 |1214,7 | |годуй |71,5 |68,0 |88,5 |77,8 |36,2 |35,9 | |переробку на нехарчові |472,0 |584,0 |599,5 |609,5 |361,9 |321,8 | |потреби | | | | | | | |втрати |118,5 |146,5 |170,0 |155,6 |72,4 |81,7 | |Експорт |45,5 |70,5 |99,0 |101,0 |102,5 |117,8 | |Залишок на кінець року |441,4 |505,6 |319,8 |591,4 |338,6 |221,6 | |Співвідношення кінцевих |0,19 |0,19 |0,11 |0,20 |0,18 |0,13 | |запасів до загального | | | | | | | |використання | | | | | | |.

* Прогноз.

Попит.

Продовольство. Основна маса фруктів та ягід (61%) якщо використана для споживання населенням. Загальний обсяг його досягне майже 1215 тис. т, чи 24 кг на свою душу населення. Це на 2−3% менше порівняно із минулим фатальністю й на 38−40% менше найбільш сприятливого для садівництва 1997/98 р. Жителі нашої країни споживатимуть фруктів й ягід в 4−5 раз менше, ніж у Німеччині, Австрії, Італії, та інших розвинутих країнах. Рівень та структура споживання цих продуктів знаходяться у прямій залежності не лише від обсягів виробництва, а перш на — від розміру доходів населення. Спостерігається стійка тенденція збільшення споживання фруктів й ягід із підвищенням доходів. За даними 1997 р. у групі міських жителів з сукупним місячним доходом однієї члена сім'ї понад 300 грн споживання фруктів й ягід досягло 61,3 кг в рік на свою душу населення, то, при доході до 60 грн лише 19,1 кг (табл. 3). Таблиця 3. Структура споживання фруктів й ягід міськими жителями України 1997;го р., % |Продукти |Групи | | | | | | | |жителі| | | | | | | |в з | | | | | | | |середн| | | | | | | |ьодушо| | | | | | | |вім | | | | | | | |місячн| | | | | | | |їм | | | | | | | |сукупн| | | | | | | |їм | | | | | | | |доходо| | | | | | | |м, грн| | | | | | | |I |II |III |IV |V |VI | | |до 60 |61−120|121−18|181−24|241−30|понад | | | | |0 |0 |0 |300 | |Фрукти |54,7 |57,8 |57,8 |55,9 |56,5 |55,7 | |Ягоди |2,9 |5,8 |5,4 |5,8 |6,5 |6,1 | |Фрукти й ягоди сушені |0,3 |0,7 |0,8 |0,7 |0,7 |0,9 | |Виноград свіжий |1,2 |2,1 |2,4 |2,6 |2,9 |2,9 | |Виноград сушений |0,1 |0,2 |0,3 |0,3 |0,3 |0,4 | |Цитрусові |2,5 |5,4 |6,1 |6,8 |7,7 |8,8 | |Фрукти й ягоди |38,3 |28,0 |27,2 |27,9 |25,4 |25,2 | |консервовані | | | | | | | |Всього фруктів й ягід: | | | | | | | |% |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 |100,0 | |кг на свою душу населення в рік|19,1 |31,3 |44,0 |49,2 |59,7 |61,3 |.

Найвищий рівень споживання (61,3 кг) припадає на 1,4% населення країни (на його заможну частину). Садоводи-любителі й сільське населення забезпечують собі фруктами й ягодами на рівні 40−50 кг однією людину в рік. На самому низькому рівні забезпечення (10−20 кг) знаходиться бідніші верстви міського населення. Вони споживають фрукти лише в сезон збирання врожаю та под годину хвороби. З підвищенням доходів населення зменшується в структурі споживання продуктів частка консервованої продукції та збільшується питома ваги свіжих ягід, винограду, плодів цитрусових культур.

Рівень споживання продукції садівництва й виноградарства значно коливається по регіонах. Найбільше фруктів й ягід (40−56 кг на свою душу населення за рік) споживається в Кріму, у Вінницькій, Закарпатській, Полтавській областях, а найменше (11−28 кг) — в Сумській, Хмельницькій, Луганській та Донецькій областях.

Вищеприведені тенденції формування й використання продовольчих плодоягідних ресурсів збережуться й в 1999/2000 р.

Розрахунки свідчать, що 321,8 тис. т фруктів й ягід (включаючи виноград) можуть бути перероблені на нехарчові потреби, використано у годівниці худобі й птиці - 35,9 тис., передбачаються втрати у межах 81,7 тис. й залишки на кінець року складатимуть — 221,6 тис. т. Отже, у 1999/2000 р. з загальної пропозиції фруктів й ягід (1,99 млн т) може бути використано на продовольство 60,9% цієї продукції, на переробку для нехарчових потреб — 16,2, експорт — 5,9, на годуй худоби й птиці - 1,8%. Втрати складуть — 4,1%, залишки на кінець року — 11,1%.

Експорт. Реалізація комплексу заходів щодо розширення зовнішнього ринку фруктів й ягід сприяла збільшенню експорту цих продуктів із 6873 тис. 1997;го р. до 7700 тис. дол. США 1998;го р., чи на 12%. У структурі експорту найбільшу питому ваги займали яблука й ягоди, відповідно 48,6 й 33,3% (рис. 2).

Рис. 2 Структура асортименту свіжих фруктів й ягід, експортованих Україною 1998;го р.

Основними країнами-покупцями українських продуктів були: яблук — Угорщина (51% усього експорту 1998;го р.), Російська Федерація (36%), Білорусь (12%), груш — Російська Федерація (93%), плодів кісточкових культур (слив, абрикосі, персиків та ін.) — Російська Федерація (26%), Австрія (22%), Латвія (18%), горіхів — Нідерланди (15%), Сірія (11%), Чеська Республіка (10%), ягід суниці - Польща (81%), малини — Австрія (61%), Польща (20%), Білорусь (19%), чорниці й журавлини — Польща (34%), Австрія (20%), Литва (20%), Німеччина (13%), винограду — Туреччина (49%), Білорусь (20%).

У 1999/2000 р. продовжиться процес розширення зовнішнього ринку цих продуктів, Україна зможе запропонувати 117,8 тис. т фруктів й ягід та продуктів їхні переробки, що вище обсягу експорту попереднього року на 15%. Особливих змін у структурі й каналах експорту не передбачається.

Торгівля й цінова ситуація Нині ціни на фрукти й ягоди та продукти їхні переробки формуються в залежності від співвідношення попиту й пропозиції на ринку продовольства, конкуренції із боці товарів-замінників, якості товару, витрат на виробництво й реалізацію, а також под впливом державного регулювання. У 1998 р. зниження пропозиції продукції та вплив інфляційних процесів зумовили підвищення закупівельних й роздрібних цін на фрукти й ягоди. Так було в середньому за рік закупівельні ціни на плоди зерняткових культур (яблука, груші) підвищилися порівняно до аналогічного періоду 1997 р. на 27,8%, на ягоди — на 21,5 й виноград — на 35% (табл. 4).

Таблиця 4. Закупівельні ціни на фрукти й ягоди, продані господарствами суспільного сектору України, грн. за 1 т.

| |Заготів| | |Споживч| | | | |ельні | | |а | | | | |організ| | |коопера| | | | |ації | | |ція | | | | |без | | | | | | | |споживк| | | | | | | |ооперац| | | | | | | |ії | | | | | | |Продукція |Роки | | | | | | | |1997 |1998 |1999* |1997 |1998 |1999* | |Фрукти й ягоди |125,0 |164,6 |175,0 |77,0 |119,5 |107,8 | |Плоди зерняткові |117,1 |149,7 |163,9 |74,7 |111,3 |104,6 | |Плоди кісточкові |299,6 |247,0 |296,4 |168,9 |226,8 |236,5 | |Ягоди |769,4 |935,2 |1077,2 |513,0 |475,0 |522,5 | |Виноград |321,3 |433,6 |449,8 |282,5 |295,7 |310,8 |.

*Прогноз На міських ринках України подорожчали груші на 33,3%, вишні й черешні - на 24,7, абрикоси й персики — на 15,6, сливи — на 14,7, виноград — на 6,8 й яблука — на 3,2% й лише ягоди чорної смородини подешевшали на 4,1% (табл. 5). Таблиця 5. Середня ціна на фрукти й ягоди на міських ринках України, грн за.

1 кг |Продукти |Роки | | | | | |1996 |1997 |1998 |1999/2000* | |Яблука |1,24 |0,90 |0,91 |0,73 | |Груші |1,23 |1,15 |1,52 |1,60 | |Вишні, черешні |1,23 |1,36 |1,67 |1,75 | |Абрикоси, персики|1,18 |1,58 |1,83 |2,05 | |Сливи, алича |0,72 |0,85 |0,96 |0,86 | |Лимони, апельсини|2,81 |2,78 |3,24 |2,92 | |Суниці |3,14 |2,59 |2,57 |2,44 | |Чорна смородина |2,30 |2,21 |2,12 |2,23 | |Журавлина |3,66 |3,80 |3,95 |3,75 | |Горіхи |1,22 |1,27 |1,81 |2,63 | |Виноград |1,47 |2,06 |2,20 |2,98 |.

* Прогноз Особливо високими темпами зростали ціни на фрукти й ягоди в другій половині минулого та на початку поточного року. Якщо середня ціна на яблука у торговельній мережі України у січні 1998 р. становила 61 коп. за 1 кг, те в січні 1999 р. — 1 грн 52 коп., чи зросла в 2,5 рази.

Хоча ціни на продукцію садівництва й виноградарства підвищуються, проте сучасний їхні рівень не лише не сприяє розширеному відтворенню виробництва, а і призводить господарства до банкрутства, не забезпечуючи повного відшкодування витрат. Наприклад, середня ціна на фрукти в господарствах суспільного сектора за 1998 р. склала 24,17 грн. за 1 ц, а повна собівартість 44,43 грн, на виноград відповідно — 50,22 й 58,27 грн. Рівень збитковості виробництва плодів досяг 1998;го р. по Україні 45,6%, а винограду — 13,8%.

У 1999/2000 маркетингового році із урахуванням очікуваного врожаю 1999 року, вищезгадана тенденція змін цінової ситуації збережеться. Так, на міських ринках України подорожчають (порівняно до 1998 р.) вишні й черешні на 4−5%, груші й чорна смородина — на 5−6, абрикоси й персики — на 12−13, виноград — на 35−36, горіхи — на 45−46%. Водночас можливе зниження цін на яблука на 18−20%, сливи й плоди цитрусових — на 10−11, суницю й журавлину — на 5−6%.

Моніторинг цін виявив суттєву відмінність їхні залежно від каналів реалізації продукції. За даними обстежень Державного комітету статистики України ціни на міських ринках на яблука у 1998 р. були на 6−13% вищі, ніж у торговельній мережі. Ще більша залежність цін від каналів реалізації має місце при продаж фруктів й ягід безпосередньо товаровиробниками. Так, якщо середні ціни на плоди зерняткових культур, що склалися за 1998 р. в господарствах суспільного сектору України від продаж заготівельним організаціям (без споживчої кооперації) прийняти за 100%, то ціни від продаж споживкооперації склали 74%, населенню — 138, на ринках й через власні магазини — 163, за бартерними угодами — 180 й зарубіжним країнам — 422% (табл. 6).

Найвищі ціни забезпечила реалізація продукції за бартерними угодами та зарубіжним країнам. Рівень цін на внутрішньому ринку протягом року суттєво змінюється на свіжі продукти, лишаючись более стабільним по групі сухофруктів (рис. 3 й 4). як видно на малюнках 3 й 4, на кінець першої половини минулого року суттєво підвищились ціни на яблука в міру зменшення їхні запасів, й найвищого рівня смердоті досягли напередодні надходження на ринок нового врожаю — в червнілипні. У серпні-вересні різке підвищення пропозиції, в період масового збирання врожаю зумовило спад цін не так на яблука, але в банани. У жовтні-грудні знову встановилася тенденція підвищення цін на ці продукти. Проте темпи їхні зростання були в 5−6 разів вищі, ніж на початку року. Залежно від строків реалізації максимальні ціни на яблука перевищували мінімальні майже у 2 рази, на сухофрукти — на 25−30% та банани — на 50−55%. Наведена циклічність зміни рівня цін на фрукти, котра зумовлена сезонністю продажів продуктів, очікується й в 1999/2000 р.

Таблиця 6. Середні ціни на фрукти й ягоди в господарствах суспільного сектора України 1998;го р., грн. за 1 т | |Каналі | | | | | | | |реалізац| | | | | | | |ії | | | | | | |Продукція |Заготіве|Спожив-|Населення |Ринок, |Бартер-|Зару-бі| | |ль-ні |коопе-р|(у рахунок|власні |ані |жні | | |органі-з|ація |оплати |магазин|угоди |країни | | |ації | |роботи, |і | | | | |(без | |через | | | | | |спожив-к| |систему | | | | | |оопераці| |громадсько| | | | | |ї) | |го | | | | | | | |харчування| | | | | | | |) | | | | |Плоди |149,7 |111,3 |207,1 |243,8 |269,0 |631,7 | |зерняткових | | | | | | | |% |100,0 |74,3 |138,3 |162,8 |179,7 |421,9 | |Плоди |247,0 |226,8 |404,4 |423,5 |515,8 |1029,8 | |кісточкових | | | | | | | |% |100,0 |91,8 |163,7 |171,5 |208,8 |416,9 | |Ягоди |935,2 |475,0 |881,7 |847,5 |1034,7 |- | |% |100,0 |50,7 |94,3 |90,6 |110,6 |- | |Виноград |433,6 |295,7 |417,0 |474,9 |384,7 |766,7 | |% |100,0 |68,2 |96,1 |109,5 |88,7 |176,8 |.

Ціни на фрукти й ягоди значною мірою коливаються по регіонах, зокрема максимальні ціни на плоди кісточкових культур перевищували мінімальні в розмірі 5- 5,1 разу, зерняткових — в 4−4,7 й ягід в 3,2−3,7 разу. Наприклад, якщо господарства чернігівської області продали 1998;го р. на міських ринках та через власні магазини плоди зерняткових культур по 348 грн. за 1 т, то Житомирської - лише по 88 грн (табл. 7). Рис. 3 Середні ціни на фрукти на міських ринках України у 1998 р. Рис. 4 Середні ціни на фрукти у торговельній мережі України у 1998 р.

Таблиця 7. Середні ціни на плоди й ягоди, продані господарствами суспільного сектора на міських ринках та через власні магазини, грн. за 1 т | | |Плоди | | | | | |Ягоди | | |Області |зерн| | |кі| | | | | | | |ятко| | |ст| | | | | | | |вих | | |оч| | | | | | | |лантух| | |до| | | | | | | |тур | | |ві| | | | | | | | | | |x | | | | | | | | | | |ку| | | | | | | | | | |ль| | | | | | | | | | |ту| | | | | | | | | | |р | | | | | | | | |1997 р.|19| |1997 р. |19| |1997 р.|1998 р.| | | | |98| | |98| | | | | | | |р.| | |р.| | | | |АР Крім | |213 |25| |293 |36| |700 |1580 | | | | |5 | | |3 | | | | |Вінницька | |111 |19| |234 |31| |798 |582 | | | | |2 | | |7 | | | | |Волинська | |159 |19| |526 |35| |796 |1056 | | | | |9 | | |0 | | | | |Дніпропетровська | |185 |24| |435 |74| |944 |1317 | | | | |4 | | |2 | | | | |Донецька | |196 |21| |418 |93| |726 |1281 | | | | |7 | | |6 | | | | |Житомирська | |74 |88| |400 |30| |3200 |786 | | | | | | | |0 | | | | |Закарпатська | |120 |20| |314 |20| |667 |521 | | | | |6 | | |0 | | | | |Запорізька | |275 |27| |424 |71| |1210 |1555 | | | | |1 | | |9 | | | | |Івано-Франківська| |73 |16| |- |60| |1240 |613 | | | | |8 | | |0 | | | | |Київська | |237 |22| |446 |52| |965 |947 | | | | |6 | | |1 | | | | |Кіровоградська | |192 |30| |386 |43| |1233 |900 | | | | |7 | | |0 | | | | |Луганська | |165 |26| |466 |62| |874 |1171 | | | | |2 | | |7 | | | | |Львівска | |158 |14| |- |- | |493 |431 | | | | |0 | | | | | | | |Миколаївська | |206 |24| |347 |37| |504 |1005 | | | | |3 | | |3 | | | | |Одеська | |128 |24| |386 |41| |900 |750 | | | | |5 | | |5 | | | | |Полтавська | |196 |25| |373 |87| |1568 |1369 | | | | |7 | | |2 | | | | |Рівненська | |199 |98| |800 |50| |632 |800 | | | | | | | |0 | | | | |Сумська | |308 |33| |402 |58| |936 |1028 | | | | |1 | | |3 | | | | |Тернопільська | |59 |22| |- |18| |506 |458 | | | | |2 | | |5 | | | | |Харківська | |203 |30| |394 |76| |839 |1294 | | | | |2 | | |0 | | | | |Херсонська | |341 |29| |443 |47| |- |- | | | | |0 | | |8 | | | | |Хмельницька | |73 |10| |492 |72| |943 |630 | | | | |3 | | |5 | | | | |Черкаська | |112 |21| |354 |90| |906 |975 | | | | |7 | | |0 | | | | |Чернівецька | |65 |11| |156 |28| |925 |675 | | | | |5 | | |4 | | | | |Чернігівська | |266 |34| |296 |- | |1162 |904 | | | | |8 | | | | | | | |Україна | |181 |24| |357 |42| |804 |848 | | | | |4 | | |4 | | | |.

Найдешевший ринок плодів зерняткових культур в Хмельницькій, Чернівецькій, Вінницькій, Житомирській областях, плодів кісточкових — Закарпатській, Вінницькій, Херсонській, Миколаївській областях та в Автономній Республіці Крім, ягід — у Львівській, тернопільській, Рівненській областях. Найдорожчий ринок фруктів у Донецькій, Харківській, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а ягід — в Автономній Республіці Крім, в Запорізькій, Полтавській, Миколаївській, Харківській та Дніпропетровській областях.

Центральне місце в структурі ринку фруктів й ягід належить оптовій й роздрібній торгівлі. Саме ці елементи ринку здійснюють товарний обіг продуктів. Ліквідація централізованої (державної) та перехід до багатоукладної (ринкової) економіки обумовили значні зміни в торгівлі продукцією садівництва й виноградарства: докорінно змінився механізм ціноутворення, різко зменшилися обсяги продаж, відбулися структурні зрушення товарообігу по сегментах ринку продовольства. В частности, установилася стійка тенденція зменшення заготівель державними структурами та збільшення реалізації продукції за бартерними угодами, розширення продаж їхнього на міських ринках, в рахунок оплати роботи. Наприклад, якщо в 1990 р. частка фруктів й ягід проданих заготівельним організаціям господарствами суспільного сектора склала 86,8%, то 1998 р. — 21,2%. Водночас на міських ринках та через власні магазини смердоті реалізували 1990;го р. 9,8% цих продуктів, а 1998 р. — 42,5% (табл. 8). Таблиця 8. Напрями реалізації фруктів й ягід господарствами суспільного сектора України, % до загального обсягу | |Каналі | | | | | | |реалізації | | | | | |Роки |Заготівельні|Міський |Населення |Бартерні |Інші | | |організації |ринок, |(оплата |догоди |споживачі | | | |власні |роботи, | | | | | |магазини |система | | | | | | |громадського| | | | | | |харчування) | | | |1990 |86,8 |9,8 |3,4 |- |- | |1991 |71,9 |18,9 |8,1 |1,0 |0,1 | |1992 |74,8 |17,7 |7,0 |0,4 |0,1 | |1993 |69,8 |20,5 |8,5 |1,1 |0,1 | |1994 |51,7 |34,8 |10,0 |3,5 |- | |1995 |40,4 |40,6 |14,6 |4,3 |0,1 | |1996 |37,3 |41,5 |14,2 |6,9 |0,1 | |1997 |34,9 |33,7 |16,4 |13,4 |1,6 | |1998 |21,2 |42,3 |22,0 |13,9 |0,6 | |1999 * |18,5 |42,5 |23,4 |14,5 |1,1 |.

* Прогноз.

До 1991 р. у нашій стране взагалі не реалізовувалась продукція садівництва за бартерними угодами, а нині частка цого сегмента ринку забирає майже 14% всього обсягу продаж фруктів й ягід господарствами суспільного сектора України.

Негативні чинники в реалізації продукції зумовили руйнування оптового ринку цих продуктів. На його місці виникають стихійні продовольчі ринки, котрі сприяють неорганізованій посередницькій діяльності у сфері збуту продукції й привласненню значної частини прибутку, створеного в процесі виробництва. Тому оптова торгівля продукцією садівництва й виноградарства у 1999/2000 р. якщо здійснюватися поки що переважно за прямими зв’язками (сад — магазин) та через плодоовочеві бази. Продовжиться тенденція збільшення їхнього реалізації за рахунок бартерних угод, розширення продаж у рахунок оплати роботи та на міських ринках. Основна частина товарообігу роздрібної торгівлі цими продуктами припадатиме на міські та стихійні ринки.