Фінансовий менеджмент на сучасному підприємстві

Зміна економічних умов підприємств пов’язані з потраплянням в зону господарської невизначеності та підвищений ризик. Отримавши декларація про самостійне укладання угод на внутрішньому, а зовнішньому ринку, більшість підприємств вперше перед проблемою оцінки фінансового гніву й надійності потенційних партнерів. Так само складної виявилася завдання аналізу фінансової стійкості підприємства: чи є воно необхідну кількість коштів, щоб відповідати за своїми зобов’язанням: як швидко кошти, спрямовані на активи, перетворюються на реальні гроші; наскільки ефективно використовується майно тощо. Для здобуття права кваліфіковано відповідати ці запитання, необхідно мати знаннями у традиційної сфері поточного обліку, а й у сфері фінансового анализа.

Фінансово стійким є така господарюючий суб'єкт, який через рахунок власні кошти покриває кошти, спрямовані на активи (основні фонди, нематеріальні активи, його оборотні кошти), передбачає невиправданою дебіторської та кредиторської заборгованості і розплачується в термін за своїми обязательствам.

Основою фінансової стійкості є раціональна організація та використання оборотних засобів. Тож у процесі аналізу фінансового стану питанням раціонального використання оборотних засобів приділяють основне внимание.

Аналіз використання оборотних засобів включає: Аналіз наявності і структури оборотних засобів; Аналіз використання виробничих запасів; Аналіз засобів у розрахунках; Аналіз використання грошових средств.

Найважливішим елементом управління обіговими коштами є науково обгрунтоване їх нормування. З допомогою нормування оборотних засобів визначається загальна потреба суб'єктів господарювання у своїх оборотних коштах. Правильне літочислення цієї потреби має велику економічне значення. У цьому встановлюється постійно необхідна мінімальна сума коштів, забезпечує стійке фінансове становище предприятия.

Фінансове становище перебуває у безпосередньої залежність від того, як швидко кошти, спрямовані на активи, перетворюються на реальні гроші. На величину коефіцієнта оборотності поточних активів надає вплив прийнята для підприємства методику оцінки матеріальних запасов.

Нині значно розширено права підприємства у виборі облікової політики у частини оцінки матеріальних запасів. Так, вперше наші підприємства з’явилася можливість застосовувати способи оцінки матеріальних запасів, славнозвісні там, як методи ФИФО і ЛИФО. З іншого боку, застосування тієї чи іншої методу оцінки призводить до отриманню більшої чи меншу собівартість і прибутку, що веде зміну сум податкових платежей.

Метою згаданої дипломної роботи є підставою проведення комплексного аналізу господарську діяльність АТ «Х», під час яку ми докладніше зупинимося на питаннях ефективність використання оборотних засобів підприємства міста і доцільності застосування зазначених вище методів оцінки виробничих запасів безпосередньо цьому підприємстві. Результатом роботи будуть відповідні пропозиції для поліпшення фінансового становища завода.

ПОДІЛ 1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

І АНАЛІЗ ПРОИЗВОДСТВЕННО-ХОЗЯЙСТВЕННОЙ.

ДІЯЛЬНОСТІ АО"Х".

У результаті економічного аналізу господарську діяльність сприймається як єдиний комплекс взаємозалежних процесів. Тому немає й сам аналіз для підприємства носить комплексний характер.

Перш безпосередньо розпочати його проведенню необхідно одержати загального уявлення про діяльність АТ «Х».

1. СПІЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДПРИЯТИЯ.

АТ «Х» належить до числа найбільших підприємств коксохімічноюпромисловості Росії. Будівництво заводу почалося 1915 року, через зрослого попиту кокс і хімічну продукцію, необхідні оборонної промисловості, у початку першої світової войны.

Відомо, що випал коксу у Сибіру уперше був в зроблений 1851 року на Бачатских копальнях в стойловых відкритих печах, потім у печах закритого типу. У 1903;1904 рр. розпочали будівництво спеціальних печей (системи Эванс-Коппе). Майже до цього ж періоду належить початок виробництва коксу на Кемеровському руднике.

У спочатку деревне кокс селяни випалювали в купах. На баржах і конях його відправляли в Томськ потреб майстерень заводу і кузниц.

Більше інтенсивним виробництво коксу в Щегловске стало після створення «Копикуза» (Акціонерного суспільства Кузнецьких кам’яновугільних копалень). На Лівому березі Томі, близько села Щеглово, напередодні Першої Першої світової були споруджено маленькі полум’яні коксові печі, у яких велися досліди по добору складу шихти для металургійного кокса.

На початку Першої Першої світової сильно піднявся попит на кокс і хімічну продукцію. Восени 1915 року узялися до будівництва коксових батарей та хімічного заводу. Але Лютнева, Жовтнева революції, громадянської війни внесли свої корективи у терміни будівництва завода.

Лише 1920 року знову активно розпочали будівництво і 2 березня 1924 року, відбулася перша видача кокса.

Тоді завод випалював на добу 200 тонн коксу, виробляв дві тонни бензолу, півтонни аміаку і розганяв протягом місяця двісті тонн смолы.

У 1925;1926 рр. поруч із діючої піднялася друга коксова батарея, а 10 грудня 1929 року пущено в експлуатацію третя коксова батарея.

Бурхливий розвиток в промисловості й плани першої п’ятирічки передбачали збільшення випуску коксу та хімічної продукції. На порядок денний постало питання про спорудженні в Щегловске нового коксохімічного завода.

17 травня 1934 року пущено в експлуатацію перша батарея нового заводу, 23 січня 1935 року — друга, наприкінці 1938 року — третя. У 1942;1943 роках відпустили в експлуатацію ще потужні коксові батареи.

У повоєнні роки виникла потреба реконструкції заводу. Реконструкція проводилася двічі - в 1948;1950 роках та потім у 1973;1979 годах.

З будівництвом заводу будувався місто й у результаті завод виявився, практично, у центрі. За позитивного рішення екологічних проблем міста були прийнято рішення про закриття низки виробництв завода.

На цей час у складі заводу входять основні, допоміжні цеху, і заводоуправление.

До основним технологічним цехах ставляться: углеподготовительный цех, продуктивністю 6295 тонни сухий шихти в добу; коксовий цех у складі двох коксових батарей, продуктивністю 1120 тис. тонн коксу 6% вологості; цех уловлювання № 2 з виробництвом 153 тонни на добу кам’яновугільної смоли і 57 тонни на добу сульфату амонію; цех уловлювання № 2 з виробництвом 36 тонни на добу сирого бензола;

До допоміжним цехах ставляться: ремонтно-механічний цех, ремонтно-будівельний і котельно-монтажный ділянки, спеціалізований ділянку № 2, парокотельный цех, электроцех, спецділянка № 1, автотранспортний цех, центральна заводська лабораторія, відділ технічного контролю, газоспасательная станція, охорона заводу, цех контрольно-вимірювальних приладів, житлово-комунальний відділ, відділ капітального будівництва, їдальня, дитячі установи, медсанчасть.

Призначенням коксохімічного підприємства є виробництво вугільної шихти, коксу, коксового газу та хімічних продуктів коксування встановленого якості і під час вимог охорони навколишнього среды.

Нині діє четверта і п’ята коксові батареї, проектної потужністю 1 700 тисяч тонн.

Основними споживачами коксовій продукції підприємства є Кузнецький металургійний комбінат (КМК) і Західно-Сибірський металургійний комбинат.

Технологічні процеси, використовувані АТ «Х» надають безпосереднє вплив на стан довкілля. Проведення капітальних ремонтів кладки камер батареї № 5, підвищення ефективності очищення коксового газу від сірчистих сполук, скорочення обсягу випуску скоротило валові викиди підприємства у атмосферу 1995 року порівняно з 1993 роком на 760,6 тонни, а валові викиди отруйних речовин, у річку Томь на 271 тонну. У встановлений норматив викиду підприємство не уклалося через несвоєчасне виконання природоохоронних мероприятий.

У 1996 року валові викиди у повітря збільшилися на 273,864 тонни. Збільшення викликано зниженням ефективності роботи установки для очищення коксового газу від сірчистих сполук, через відсутність попиту отримувану у своїй продукцію; збільшенням обсягу спалюваного коксового газу у котельній підприємства збільшення вироблення власного пара.

Ухвалений режим роботи — безперервна робоча тиждень із трьома змінами в добу тривалістю робочої зміни 6,98 години, через безперервності технологічного процесса.

Як і більшість колишніх державних підприємств АТ «Х» є фінансово хистким і неплатоспроможним. Подальше розгляд техніко-економічних показників підтверджують в тому сенсі, що це підприємство останнім часом у роботі відчувають затруднения.

2. ДИНАМІКА ОСНОВНИХ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ.

ПОКАЗНИКІВ І АНАЛІЗ ПРОИЗВОДСТВЕННО-ХОЗЯЙСТВЕННОЙ.

ДІЯЛЬНОСТІ АТ «Х» ЗА 1994;1996 г. г.

У процесі аналізу все показники господарську діяльність розглядаються рухається, у порівнянні з певною базою. За підсумками вивчення відхилень фактичного стану показників від базового, з’ясування причин появи розкривається сутність що відбуваються економічних процесів. У цьому визначається як причини розв’язання тих чи інших відхилень, а й їхні спрямованість і інтенсивність впливу. Таким чином, перебіг передвиборних процесів набувають якісну і кількісну оценку.

Саме таку оцінку ми бачимо спробуємо дати, розглянувши основні техникоекономічні показники роботи завода.

1. ДИНАМІКА ОСНОВНИХ ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ.

ПОКАЗНИКІВ ЗА 1994;1996 г. г.

Проаналізувавши техніко-економічні показники роботи АТ «Х», ми одержимо загальну оцінку своєї діяльності. Дані щодо такого аналізу представлені у таблиці 1.2.1.1.

Дані, представлені у таблиці, дають загального уявлення про діяльності АТ «Х» протягом останніх три года.

Випуск основний коксовій продукції з 1994 року на 36 192 тис. тонн. Це спричинило скорочення товарного випуску протягом трьох років, в порівняних цінах, на 20%. Проте, 1996 року зниження товарного випуску було менше значним (2,4%), ніж у 1995 году (18,1%).

Таблиця 1.2.1.1.

Основні техніко-економічні показники АТ «Х » .

|Показатели |Фактично |1994 р. |1993 |1995 р. |1994 г.|1995 р. |1993 | | | | |р. | | | |р. | | |1993 р. |1994 р. |1995 р. |+ (-) |% |+ (-) |% |+ (-) |% | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |Випуск коксу, тонн |1 146 475 |1 124 103 |1 110 254 |-22 342 |98,05 |-13 849 |98,77 |-36 191 |96,94 | |Реалізація в порівняних | | | | | | | | | | |цінах, тис. крб. |404 406 964 |374 522 489|443818847|-29 884 481|92,61 |69 296 364|118,5 |39 411 883 |109,8 | |Товарна продукція у | | | | | | | | | | |порівняних цінах, тис. |547 856 523 |448 779 000|438187468|-99 077 523|81,92 |-1 059 153|97,64 |-10 966 905|79,98 | |крб. | | | | | |2 | |5 | | |Среднесписочная чисельність | | | | | | | | | | |ППП, чол. |1905 |1926 |1956 |21 |101,1 |30 |101,6 |51 |102,7 | |Питома вага робітників у | | | | | | | | | | |складі ППП, % |82,3 |82,6 |82,6 |0,3 |100,4 |0 |100 |0,3 |100,4 | |Фондовіддача, копійок. |229 |161 |146 |-68 |70,31 |-15 |90,68 |-83 |63,76 | |Рентабельність основних | | | | | | | | | | |промышленно-производственных|31,1 |29,8 |23,8 |-1,3 |95,82 |-1 |96,64 |-2,3 |92,6 | |фондів, % | | | | | | | | | | |Продуктивність працівника| | | | | | | | | | |ППП, руб./чел. |287 588 726 |233 010 903|224022223|-54 577 823|81,02 |-8 988 680|96,14 |-63 566 503|77,9 | |Витрати зар./платы ППП на | | | | | | | | | | |карбованець продукції, копійок. |8,02 |8,65 |6,34 |0,63 |107,9 |-2,31 |73,29 |-1,68 |79,05 | |Витрати на карбованець ТП, копеек.|91 |93 |83 |2 |102,2 |-10 |89,25 |-8 |91,21 | |Рентабельність реалізованої| | | | | | | | | | |продукції, % |8,60 |9,60 |16,10 |1 |111,6 |6,5 |167,7 |7,5 |187,2 | |Рентабельність коксовій | | | | | | | | | | |продукції, % |9,40 |8,60 |15,80 |-0,8 |91,49 |7,2 |183,2 |6,4 |168,1 |.

Через скорочення товарного випуску останніми роками знижувалася фондовіддача і вироблення своєї продукції одного працівника ППП. Проте, в1995 р. зниження відбувалося вищими темпами, ніж у 1996 р. Так зниження фондовіддачі в 1995 р. проти 1994 р. становило 68 копійок, 1996 р. проти 1995 р. 15 копійок. Зниження вироблення своєї продукції одного робочого відповідно за літами мав державне значення 18,9% і 3,68%.

Позитивним моментом стало зниження із 1994 р. по 1996 р. питомих витрат зарплати на карбованець товарної продукции.

У 1996 р. отримали зниження витрат за карбованець товарної продукції з порівнянню з 1994 р. на 8,8%, а, по порівнянню з 1995 р. на 10,8%, що стало наслідком випередження зростання товарного випуску оптових цінах над його себестоимостью.

По реалізованої продукції темпи зростання 1996 р. до 1995 р. становить 18,5%, тоді як і 1995 р. до 1994 р. (92,6%), тобто у 1996 р. простежується зростання обсягів реализации.

Рентабельність всієї реалізованої продукції 1996 р. збільшилася до 16,1%, зокрема рентабельність коксовій продукції до 15,8%, залишаючись, проте, на низькому уровне.

Отже, зниження товарного випуску відбувалося і натомість скорочення питомих витрат за карбованець товарної продукції і на підвищення рентабельності реалізованої продукции.

Тепер на, детальніше господарську діяльність АТ «Х» за 1994;1996 рр. рис. 1.1.1. Схема виробництва АТ «Х».

Углеподготовительный цех вугілля по.

маркам 18. кокс доменний 19. кокс ливарний 20. коксовий горішок 21. коксова мелочь.

Коксовий цех шихта.

коксовий газ.

Цех улавливания.

Цех роданистых солей.

22. смола кам’яновугільна 23. мінеральних добрив 24. сирої бензол 25. ЛПО 26. роданистый аммоний.

1.2.2. АНАЛІЗ ПРОИЗВОДСТВЕННО-ХОЗЯЙСТВЕННОЙ.

ДІЯЛЬНОСТІ АТ «Х» ЗА 1994;1996 г. г.

Виробничо-господарська діяльність підприємства характеризується безліччю показників. Аналіз ж варто розпочинати з розгляду динаміки узагальнюючих показників, комплексно характеризуючих ефективність його роботи. Це дозволить установити основні тенденції і характеру розвитку предприятия.

Тож початку охарактеризуємо випуск і продукції заводу в грошовому і натуральному вираженні, і навіть зупинимося на питаннях якості продукції і на ритмічності її випуску. У результаті аналізу будемо використовувати фактичні дані за 1994 р., 1995 р., 1996 р. які у формі 1П «Звіт підприємства з продукції», і навіть скористаємося плановими показниками на 1996 г.

1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦИИ.

Дані щодо аналізу виконання плану з провадження й реалізації продукції грошах представлені у таблиці 1.2.2.1.1.

Як очевидно з таблиці 1.2.2.1.1. план з випуску товарної продукції 1996 р. АТ «Х» перевиконало на 6,1% в фактичних цінах і 1,1% в порівняних ценах.

Перевиконання плану сталося з допомогою сверхпланового виробництва коксовій та хімічної продукції, соціальній та результаті відвантаження шихти на бік, не передбаченої планом.

За обсягом реалізації продукції план перевиконано на 13,4% в фактичних цінах і 8% в порівняних. Причому, реалізована продукція за розрахунок готівкою становила 15%, а, по взаємозалікам 85% від загального обсягу реалізації. Розбіжність оцінок виконання плану з товарної і реалізованої продукції пояснюється змінами залишків складі і відвантаженої, але неоплаченої своєї продукції початок і поклала край периода.

Заплановані на 1996 р. обсяги випуску та її реалізації продукції, в порівняних цінах, і фактичні темпи зростання до 1994 г., 1995 р. составили:

По товарної продукції планувався темпи зростання 96,6% фактично темп зростання становив 97,64% до 1994 р. Це спричинило перевиконанню плану з темпів зростання на 1,04%.

Темп зростання 1995 р. до 1993 р. становить 79,95%, що від темпу зростання 1994 р. до 1993 р. (81,92%). Це свідчить про зниженні товарного випуску вартісному выражении.

По реалізованої продукції планувався темпи зростання 109,7% фактично він становив 118,5%. Отже отримано перевиконання за темпами розвитку 8,8%.

Таблиця 1.2.2.1.1.

Випуск і реалізація продукции.

|Показатели |План |Фактично |Відхилення від |Темпи зростання кількості | | | | |плану | | | |на 1995 г.|1993 р. |1994 р. |1995 р. |сума |% |1995 р. |план |1995 р. | | | | | | | | |1993 р. |1994 р. |1994 р. | |А | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |Обсяг реалізації у цінах: | | | | | | | | | | |оптових |391 294 000 |36 969 524 |107 839 774|443818847|+52 524 847|+13,4 |12р |3,63р |4,12р | |порівняних |410 778 264 |404 406 964 | | | |+8,0 |109,7 |109,7 |118,5 | | | | |374 522 483|443818847|+33 040 583| | | | | |Товарна продукція у | | | | | | | | | | |цінах: | | | | | | | | | | |оптових |412 937 000 |50 083 200 |129 221 150|438187468|+25 250 468|+6,1 |8,75р |3,2р |3,39 | |порівняних |433 498 965 |547 856 523 | | | |+1,1 |79,98 |96,6 |97,64 | | | | |448 779 000|438187468|+4 688 503 | | | | |.

Темп зростання 1996 р. до 1994 р. становить 109,7%, що від темпу зростання 1995 р. до 1994 г.(92,6%), тобто у 1996 р. простежується зростання обсягів реализации.

У такий спосіб 1996 р. АТ «Х» перевиконало план як у виробництву і щодо реалізації продукції, при загальному збільшення обсягів виробництва та реалізації у поступовій динаміці упродовж трьох аналізованих года.

Для аналізу показників випуску, реалізації і відвантаження продукції розглянемо баланс готової своєї продукції основі даних таблиці 1.2.2.1.2.

Таблиця 1.2.2.1.2.

Баланс готової продукції. тис. крб. |Показники в оптових |1995 рік |Відхилення від плану | |цінах підприємства |за планом |фактически|сумма |% | |А |1 |2 |3 |4 | |Залишки нереалізованої | | | | | |товарної своєї продукції | | | | | |початку року, всього: |45 488 379 |45 488 379 |- |- | |зокрема: | | | | | |складі |x |400 540 |- |- | |відвантаженої, але з | | | | | |оплаченої |x |45 087 839 |- |- | |Випуск товарної продукції| | | | | | |412 937 000 |438 187 468 |+25 250 468 |+6,1 | |Разом товарної продукції |456 234 491 |483 675 847 |+25 441 356 |+6,1 | |Реалізовано |391 294 000 |443 818 847 |+52 524 847 |+13,4 | |Залишки нереалізованої | | | | | |товарної своєї продукції | | | | | |наприкінці року, всего:|64 940 491 |38 857 000 |-25 083 491 |-38,6 | |зокрема: | | | | | |складі |x |1 357 000 |- |- | |відвантаженої, але з | | | | | |оплаченої |x |38 500 000 |- |- | |через відсутність | | | | | |коштів у покупців. |x |38 500 000 |- |- |.

Відповідно до таблиці 1.2.2.1.2. перевиконання плану з реалізації своєї продукції 52 524 847 тис. рублів стало наслідком збільшення товарного випуску та скорочення залишків нереалізованої продукции.

за рахунок сверхпланового випуску було реалізовано продукції понад план на 25 250 468 тис. рублів, що становить 48,1% від суми перевиконання плану. за рахунок оплати продукції, відвантаженої раніше, поменшало залишків нереалізованої своєї продукції кінець 1995 року, а це збільшило обсяг реалізації на 25 083 491 тис. рублів, або на 51,9% від суми перевиконання плана.

Для визначення виконання плану з номенклатурі і асортименту, складемо таблицю 1.2.2.1.3.

Таблиця 1.2.2.1.3.

Випуск продукції АТ «Х «за 1995 р. тис. крб. |Найменування |У порівняних цінах |Засчитыва|Недовыпол| |продукції | |ется в |нение | | |за планом |фактически|выполнени|плана | | | | |е плану | | | | | |по | | | | | |ассортиме| | | | | |нту | | |А |1 |2 |3 |4 | |Кокс 6% вологості |405 852 768 |407 046 000 |405 852 768|- | |Шихта товарна |- |2 466 000 |- |- | |Газ коксовий |9 023 825 |8 843 000 |8 843 000 |180 825 | |Смола кам’яновугільна |10 430 859 |11 742 000 |10 430 859 |- | |Мінеральні добрива (у перерахунку| | | | | |на 100% живильного речовини) |1 018 667 |1 078 000 |1 018 667 |- | |Сирий бензол |5 165 851 |5 600 000 |5 165 851 |- | |Легкі пиридиновые підстави -100%|152 523 |152 000 |152 000 |523 | |Роданистый амоній |15 000 |1000 |1000 |14 000 | |Тиокарбомид |190 836 |118 000 |118 000 |72 836 | |ТНС: | | | | | |кришки |1 108 280 |603 000 |603 000 |505 280 | |клей |267 888 |266 000 |266 000 |1888 | |Роботи промислового характеру | | | | | |(зокрема виконати ремонт) |272 468 |272 468 |272 468 |- | |Усього |433 498 965 |438 187 468 |432 723 613|775352 |.

Дані таблиці 1.2.2.1.3. слід, що план за обсягом виробництва продукції 1995 року виконано на 101,1%, а, по асортименту на 99,82%.

Причиною розбіжності між исчисленными відсотками стало невиконання плану з випуску: товарного коксового газу на 180 825 тис. рублів через недозабора його Кемеровської ГРЕС; легких пиридиновых підстав на 523 тис. рублів через зупинку відділення ЛПО з 24.12.95 року у про збитковість виробництва; роданистого амонію (на 14 000 тис. рублів) у зв’язку з зупинкою цеху роданистых солей з 20.12.95.года через брак ринку збуту; тиокарбомида на 72 836 тис. рублів; кришок на 505 280 тис. рублів через брак жерсті у першому полугодии.

Це спричинило скорочення обсягу реалізації своєї продукції суму 775 352 тис. рублей.

Для аналізу структури випущеної продукції звернімося таблиці 1.2.2.1.4.

Таблиця 1.2.2.1.4.

Структура випущеної продукції. тис. крб. |Найменування |За планом |Фактично |Фактичес|Принимае| |продукції | | |київ |тся в | | |сума, в |задовільно. |сума, в |задовільно. |випуск |виконано| | |сопостави|вес |сопостави|вес |при |не плану| | |мых цінах|% |мых цінах|% |плановой|по | | | | | | |структур|структур| | | | | | |е |е | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Кокс 6% вологості |405 852 768|93,6|407 046 000|92,9|41 023 110|40704600| | | | | | |8 |0 | |Шихта |- |- |2 466 000 |0,56|- |- | |Газ коксовий |9 023 825 |2,1 |8 843 000 |2,02|9 114 299 |8 843 000 | |Смола кам’яновугільна |10 430 859 |2,4 |11 742 000 |2,68|10 516 499|10516499| |Мінеральні добрива (в| | | | | | | |перерахунку 100% |1 018 667 |0,2 |1 078 000 |0,25|876 375 |867 375 | |живильного речовини) | | | | | | | |Сирий бензол |5 165 851 |1,24|5 600 000 |1,28|5 420 379 |5 420 379 | |Легкі пиридиновые | | | | | | | |підстави -100% |152 523 |0,04|152 000 |0,03|175 276 |152 000 | |Роданистый амоній |15 000 |0,04|1000 |0 |13 146 |1000 | |Тиокарбомид |190 836 |0,04|118 000 |0,03|175 275 |118 000 | |ТНС: | | | | | | | |кришки |1 108 280 |0,26|603 000 |0,14|1 139 287 |603 000 | |клей |267 888 | |266 000 | |262 912 |262 912 | | | |0,06| |0,06| | | |Роботи промислового | | | | | | | |характеру (у цьому числе|272 468 |0,06|272 468 |0,06|262 912 |262 912 | |виконати ремонт) | | | | | | | |Усього |433 498 965|100 |438 187 468|100 |43 818 746|43410207| | | | | | |8 |7 |.

Відповідно до таблиці 1.2.2.1.4. план структурою випущеної продукції 1995 року виконано на 99,07%.

Причиною недовиконання плану стало невиконання плану з випуску коксу, коксового газу, ЛПО-100%, роданистого амонію, тиокарбомида, кришок загальну суму 4 085 391 тис. рублів. Це сталося результаті зупинки на перегляд коксовій батареї № 4, скорочення збиткових видів продукції, нестабільної поставки угля.

Аналіз ритмічності товарного випуску проведено з урахуванням таблиці 1.2.2.1.5.

Таблиця 1.2.2.1.5.

Структура випущеної продукції. тис. крб. |Квартал|Выпуск по |Фактический|Засчитывает|Недовыпуск|Процент |Коэффици| | |плану |випуск |ся для |продукції |выполнени|ент | | | | |розрахунку | |я плану, |ритмічно| | | | |коефіцієнт| |% |сті | | | | |а | | | | | | | |ритмічності| | | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |I |100 329 000 | 98 579 788 | 98 579 788 |1 749 212 | 98,3 | 0,98| |II |116 093 000 |124 772 836 |116 093 000 |- |107,5 |1 | |III | 98 356 000 |105 517 261 | 98 356 000 |- |107,3 |1 | |IV | 98 159 000 |109 317 583 | 98 159 000 |- |111,4 |1 | |Усього: |412 937 000 |438 187 468 |411 187 788 |1 749 212 |106,1 | | | | | | | | |0,996 |.

Дані таблиці 1.2.2.1.5. показують, у цілому протягом року план по випуску товарної продукції перевиконано на 6,1%.

У першому кварталі 1996 р. план з випуску було виконано на 98,3%, що призвело до недовыпуску продукції цьому кварталі на 1 749 212 тис. рублів. Під них припадає лише 0,4% до річного плану производства.

Перевиконання плану у наступні квартали дозволило перекрити наявні відставання. У цілому нині протягом року величина коефіцієнта ритмічності становила 0,996.

Отже, підприємства 1996 р. можна охарактеризувати як ритмичную.

Теоретичний резерв додаткового випуску продукції составляет:

124 772 836 *3 — (98 579 788 + 105 517 261 + 109 317 583) = 60 903 876 тис. руб.

Якість продукції, випущеної АТ «Х» оцінюється з урахуванням існуючих стандартів (відсоток зольності, вологості, міці й т.д.).

Через складного фінансового стану протягом 11 місяців 1996 р. мали місце відхилення від планового складу шихти. Недостача жирних вугілля компенсувалася протягом 2-х місяців газовими, а квітні коксовыми видами вугілля. У року спостерігалися перебої в вступі газових вугілля (ОФ їм. Кирова).

При стабільному забезпеченні коксовыми видами вугілля негативним чинником стала заміна коксових вугілля Прокопьевского родовища слабоспекающимися видами вугілля Кедровського разреза.

У зв’язку з невчасними поставками вугілля було зроблено 75 випадків перешихтовок, що, безсумнівно позначилося якості кокса.

Порівняльний аналіз складу і технічного аналізу шихти приведено у таблиці 1.2.2.1.6.

Таблиця 1.2.2.1.6.

Якість шихты.

|Периоды |Склад шихти, % |Технічний аналіз, % |Помел,| | |Газовые|Жирные |Коксові |Волога |Зола |Летучие|У, мм|% | |1995 |22,0 | 25,59| 52,41 |9,8 |9,1 | 27,37|14,5 |73,6 | |1994 |25,9 |25,4 |48,7 |9,8 |9,1 |28,1 |14,8 |74,8 |.

У 1996 р. зміст коксових вугілля в шихті проти 1995 р. збільшилося на 3%, з цього ж величину знизилося зміст газових вугілля. Кілька знизився помел шихти. Це результат надходження на цей завод не дроблених кедровских углей.

Якість коксу ливарного (мокрого гасіння) характеризується показниками таблиці 1.2.2.1.7.

Таблиця 1.2.2.1.7.

Якість коксу литейного.

|Период |Волога, % |Зола, % |Сірка, % |Дрібниця, % |Міцність, % | |1995 |6,4 |11,88 |0,388 |5,96 |74,4 | |1994 | 5,53 |11,86 |0,387 |5,91 |75,5 |.

У 1996 р. в коксі на 0,9% зросла вологість і 0,9% знизилася міцність. Зниження міцності сталося через погіршення якості вугілля по коксуемости. Збільшення вологи відбулося за тієї ж причине.

Зміна як сухого коксу менш значительные.

Якість хімічної продукції (сульфат амонію, сирої бензол) відповідає установленим вимогам для. Якість кам’яновугільної смоли поліпшено (на 1,7% снижено воды).

Отже, за 1996 р. якість шихти і коксовій продукції погіршилося, якість хімічної продукції відповідає встановленим требованиям.

ОБЩИЙ ВЫВОД.

ПО АНАЛІЗУ ПРОИЗВОДСТВА.

І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦИИ.

План з випуску товарної продукції 1996 р. АТ «Х» перевиконало на 6,1% в фактичних цінах і 1,1% в порівняних цінах. За обсягом реалізації продукції план перевиконано на 13,4% в фактичних цінах і 8% в порівняних. Причому за розрахунок готівкою було реализовано15% продукції, а 85% взаємозаліком. У 1995 р. ці показники склали 30% і 70% відповідно. Це призводить проблеми з надходженням готівкових коштів на розрахунковий рахунок предприятия.

Причинами перевиконання плану з реалізації з’явилися перевиконання плану з виробництву товарної продукції і на оплати відвантаженої раніше продукции.

У такий спосіб 1996 р. АТ «Х» перевиконало план як у виробництву і щодо реалізації продукції, при загальному збільшення обсягів виробництва та реалізації у поступовій динаміці упродовж трьох аналізованих года.

Кокс посідає у структурі товарного випуску 92,2%. У 1996 р. якість шихти погіршилося, що призвело погіршення якості коксовій продукції. Якість хімічної продукції відповідає установленим вимогам для. [pic].

2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДОВ.

Початковий уявлення про основні фонди АТ «Х» дає вивчення їх динаміки, здійснюване з урахуванням даних про середньорічний вартості основних засобів і передачею даних про їх існування на певну дату.

Для аналізу використовуються такі джерела інформації за 1995 р., 1996 р.: Форма 11 «Звіт про наявність і рух основних засобів»; Форма 5, розділ 5 «Наявність і рух основних средств».

Дані для аналізу динаміки основних засобів наведені у таблиці 1.2.2.2.1.

Таблиця 1.2.2.2.1.

Середньорічна вартість основних фондів. тис. крб. |Показники |1994 р. |1995 р. |Відхилення | | | | |сума |% | |А |1 |2 |3 |4 | |Виробничі основні | | | | | |фонди, всього: у цьому |281 230 511 |302 806 000 |+21 575 489 |+7,7 | |числі: | | | | | |промышленно-производственны| | | | | |е основні фонди |278 912 511 |300 497 000 |+21 584 489 |+7,7 | |виробничі основні | | | | | |фонди інших галузей |2 318 000 |2 309 000 |-9000 |-0,4 | |Невиробничі основні| | | | | |фонди |129 216 068 |110 492 000 |-18 724 068 |-15 | |Середньорічна вартість | | | | | |основних фондів |410 446 579 |413 298 000 |+2 851 421 |+0,7 |.

З таблиці слід, що з 1996 р. обсягом основних фондів підприємства за 1996 р. відбулися зміни. У цілому нині основні фонди зросли на 2 851 421 тис. крб. чи 0,7%.

Зростання основних фондів забезпечене розширенням производственнотехнічного потенціалу до основний діяльності у сумі 21 584 489 тис. крб. Матеріально-технічна база невиробничих підрозділів підприємства міста і інших галузей які виробляють товари скоротилася на 9 000 тис. крб. (0,4%) і 18 724 068 тис. крб. (15%) соответственно.

Для оцінки зрушень, що сталися у складі основних фондів, розглянемо їхні спільні структуру в таблиці 1.2.2.2.2.

Таблиця 1.2.2.2.2.

Структура основних фондів. тис. крб. |Показники |На початок 1995 |У найгіршому разі 1995 |Зміна | | |р. |р. | | | |сума |задовільно. |сума |задовільно. |сума |задовільно. | | | |вагу | |вагу | |Вага | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Усього основних фондів, |393 578 000 |100 |432 049 000 |100 |38 471 000| 0 | |зокрема: | | | | | | | |Промислово-виробничі| | | | | | | |основні фонди: |285 052 000 |72,4|324 809 000 |75,2|39 757 000|2,8 | |будинку |97 364 000 |34,2|109 480 000 |33,7|12 116 000|-0,5| |споруди |55 591 000 |19,5|56 436 000 |17,4|845 000 |-2,1| |передавальні устрою |33 773 000 |11,8|38 737 000 |11,9|4 964 000 | | | | | | | | |0,1 | |Разом пасивна частина | | | | | | | |основних засобів |186 728 000 |65,5|204 653 000 |63 |17 925 000|-2,5| |машини та устаткування из|91 961 000 |32,3|112 577 000 |34,7|20 616 000| 2,4| |них: | | | | | | | |силові машини та | | | | | | | |устаткування |6 550 698 |7,1 |9 353 000 |8,3 |2 802 302 |1,2 | | б) робочі машини та| | | | | | | | |82 814 724 |90,1|99 955 000 |88,8|17 140 276|-1,3| |устаткування | | | | | | | | в) вимірювальні і | | | | | | | |регулюючі устрою, |2 209 473 |2,4 |2 837 000 |2,5 |627 527 |0,1 | |лабораторне устаткування | | | | | | | | р) обчислювальна |386 105 | |432 000 | |45 895 | 0 | |техніка | |0,4 | |0,4 | | | |транспортні засоби |6 245 000 | |7 437 000 | |1 192 000 | | | | |2,2 | |2,3 | |0,1 | |інструменти, | | | | | | | |виробничий і |118 000 |0,04|142 000 |0,04|24 000 |0 | |господарський інвентар | | | | | | | |Разом активна частина | | | | | | | |основних засобів |98 324 000 |34,5|120 156 000 |37 |21 832 000|2,5 | |Виробничі основні | | | | | | | |кошти інших галузей |2 333 000 |0,6 |2 066 000 |0,5 |-267 000 |-0,1| |Невиробничі основні | | | | | | | |кошти |106 193 000 |27 |105 174 000 |24,3|-1 019 000|-2,7|.

З таблиці 1.2.2.2.2. слід, у цілому основні фонди підприємства зросли за 1996 р. на 38 471 000 тис. крб. До того ж обсяг промислововиробничих основних фондів збільшився на 39 757 000 тис. крб. Виробничі основні фонди інших галузей скоротилися на 267 000 тис. крб., що пов’язані з ліквідацією підсобного господарства. Також скоротився обсяг невиробничих основних фондів на 1 019 000 тис. крб. Це відбулося в з передачею дитячих установ у муніципальну собственность.

Таблиця 1.2.2.2.3.

Коефіцієнти руху основних фондів. тис. крб. |Показники |На початок |Надійшло в 1995 |Вибуло |У найгіршому разі |Коефіцієнти руху основних фондів, | | | |р. | | |% | | |1995 р. |всього |зокрема. |в 1995 |1995 р. |поступ|обновл|выбыти|компенс|прирост| | | | |введено |р. | |ления |ения |я |ация |а | | | | |в | | | | | |вибуття| | | | | |дію| | |гр.2 |гр.3 |гр.4 | |(гр.2-г| | | | |нових | | | | | |гр.4 |р.4) | | | | | | | |гр.5 |гр.5 |гр.1 | | | | | | | | | | | | |гр.2 |гр.2 | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 | |Усього основних фондів, |393 578 000 |42 920 000|41923000|4 449 000 |432 049 000 |9,9 |9,7 |1,1 |10,4 |89,6 | |зокрема: | | | | | | | | | | | |Промышленно-производственн| | | | | | | | | | | |ые основні фонди: |285 052 000 |42 440 000|41443000|2 683 000 |324 809 000 |13,1 |12,8 |0,9 |6,3 |93,7 | |будинку |97 364 000 |12 116 000|11119000|- |109 480 000 |11,1 |10,2 |0 |0 |100 | |споруди |55 591 000 |845 000 |845 000 |- |56 436 000 |1,5 |1,5 |0 |0 |100 | |передавальні устрою |33 773 000 |5 218 000 |5 218 000 |254 000 |38 737 000 |13,5 |13,5 |0,8 |4,9 |95,1 | |Разом пасивна частина | | | | | | | | | | | |основних засобів | | | | | | | | | | | |машини та устаткування |91 961 000 |22 790 000|22790000|2 174 000 |112 577 000 |20,2 |20,2 |2,4 |9,5 |90,5 | |транспортні засоби |6 245 000 |1 442 000 |1 442 000 |250 000 |7 437 000 |19,4 |19,4 |4 |17,3 |82,7 | |інструменти, | | | | | | | | | | | |виробничий і |118 000 |29 000 |29 000 |5000 |142 000 |20,4 |20,4 |4,2 |17,2 |82,8 | |господарський інвентар | | | | | | | | | | | |Разом активна частина | | | | | | | | | | | |основних засобів | | | | | | | | | | | |Виробничі основні | | | | | | | | | | | |кошти інших галузей |2 333 000 |103 000 |103 000 |370 000 |2 066 000 |5 |5 |15,9 |359,2 |-259,2 | |Невиробничі | | | | | | | | | | | |кошти |106 193 000 |377 000 |377 000 |1 396 000 |105 174 000 |0,4 |0,4 |1,3 |370,3 |-270,3 |.

У 1996 р. відбулися зміни у структурі основних фондів підприємства. Приріст обсягу промислово-виробничих основних фондів сприяв підвищенню їх частки з 72,4% до 75,2%. Питома вага виробничих фондів інших галузей знизився на 0,1%, а невиробничих основних фондів на 2,7%.

Питома вага активною частиною основних фондів у загальному обсягу промислововиробничих основних фондів збільшилася за 1996 р. на 2,5%, при відповідному зниженні з цього величину пасивної частини, що позитивної тенденцией.

Зростання частки активною частиною стався з допомогою приросту по групі машини та оборудование.

Отже, структура основних фондів 1996 р. поліпшилася і є достатньою для нормальної роботи предприятия.

Для загальну характеристику руху основних фондів використовують групу коефіцієнтів: коефіцієнт відновлення; коефіцієнт вибуття; коефіцієнт компенсації выбытия.

Розрахунок перелічених вище коефіцієнтів як загалом, і за групами приведено у таблиці 1.2.2.2.3.

Дані таблиці 1.2.2.2.3. слід, що справжній рівень показників, характеризуючих рух основних фондів підприємства невисокий. Коефіцієнт інтенсивності вибуття житлом становить 1,1%.

Характеристики надходження основних фондів загалом перевершують їх вибуття о 9-й раз.

Структура руху основних фондів така, що більшість знову які поступили основних фондів йде АТ «Х» не так на заміну відпрацьованих коштів праці, але в їх екстенсивний розширення (коефіцієнт компенсації вибуття дорівнює 10,4%, що менше 100%). Високі значення даного коефіцієнта по виробничим основних фондів інших галузей (359,2%) пояснюється ліквідацією підсобного господарства, а, по невиробничим основних засобів (370%) передачею в муніципальну власність дитячих учреждений.

Аналіз технічного стану основних фондів і - оцінка їх зносу проведено з урахуванням даних таблиці 1.2.2.2.4.

Таблиця 1.2.2.2.4.

Розрахунок коефіцієнтів придатності і зносу. тис. крб. |Показники |Наявність |Надійшло |Вибуло |Наявність | |стану |на начало|в 1995 р. | |наприкінці | |основних фондов|1995 р. |всього |зокрема. |всього |ликвидир|прочее |1995 р. | | | | |нових | |овано |вибуття| | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |По повної | | | | | | | | |початкової |393 578 000|42920000|41 923 000|4449000|3 280 000 |1 690 000|432049000| |вартості | | | | | | | | |Знос |190 491 752|729640 |- |x |2 865 000 |x |173 421 000| |Залишкова | | | | | | | | |вартість |203 086 248|42190360|- |x |415 000 |x |258 628 000| |Коефіцієнт | | | | | | | | |зносу, % |48,4 |1,7 |- |x |87,3 |x |40,1 | |Коефіцієнт | | | | | | | | |придатності, % |51,6 |98,3 |100 |x |12,7 |x |59,9 |.

Дані таблиці 1.2.2.2.5. можна зрозуміти, що у кінець 1996 р. на АТ «Х» основні фонди були замортизовані на 40,1%.

Ступінь придатності в 59,9% дозволяє говорити, у цілому про задовільному рівні технічної придатності коштів праці, необхідних для продукции.

Слід зазначити, що з що надійшли до перебігу року основних фондів 97,7% нових. Выбывающие основні фонди через від їхньої ліквідації замортизовані майже зовсім (87,3%).

Сукупна дію зазначених чинників призвела до того, що ступінь зносу основних фондів наприкінці року (40,1%) виявилася нижче показників зносу початку 1996 р. (48,4%). Отже, придатність основних фондів за 1996 р. улучшилась.

Аналіз використання основних фондів проведено з урахуванням даних таблиці 1.2.2.2.5.

Таблиця 1.2.2.2.5.

Середньорічна вартість основних фондів. тис. крб. |Показники |1993 |1994 р. |1995 р. |Темп зростання, % | | |р. | | | | | | | | |94 р. |95 р. | | | | | |*100% |*100% | | | | | |93 р. |94 р. | |А |1 |2 |2 |3 |4 | |Середньорічна вартість | | | | | | |промислово-виробничих |x |27 891 251|30049700|114,3 |107,7 | |основних фондів, тис. крб. | |1 |0 | | | |їх вартість основних | | | | | | |фондів наприкінці року, тис. руб.|х |84 145 473|32480900|102,6 |386 | | | | |0 | | | |Товарна продукція у | | | | | | |фактичних цінах, тис. крб. |x |44 877 900|43818746|81,91 |97,6 | | | |0 |8 | | | |Прибуток випуску товарної | | | | | | |продукції, тис. крб. |x |83 154 358|71642496|59,6 |86,2 | |Среднесписочная чисельність | | | | | | |працівників, прийнята для |1905 |1926 |1956 |101,1 |101,6 | |обчислення продуктивності | | | | | | |праці | | | | | | |Явочное кількість робітників в | | | | | | |найчисленнішу зміну |1055 |938 |949 |89,0 |101,2 | |наприкінці року, чол. | | | | | | |Фондовіддача, копійок | | | | | | |(стр.2: стр.1)*100% |229 |161 |146 |71,6 |90,7 | |Рентабельність основних | | | | | | |промислово-виробничих |31,1 |29,8 |23,8 |52,1 |79,9 | |фондів, % | | | | | | |(стр.3: стр.1)*100% | | | | | | |Фндовооруженность, руб./чел. | | | | | | |одного спискового працівника | | | | | | |основний діяльності |x |144 814 |153 628 |113,1 |106,1 | |(с.1: стр.4) | | | | | | | б) робочого у зміні| | | | | | | |x |89 707 |342 264 |115,5 |3,8р | |(стр.1а: стор.5) | | | | | |.

З таблиці 1.2.2.2.5. слід, що фондовіддача і рентабельність основних промислово-виробничих основних фондів продовжують знижуватися. Фондовіддача знизилася 1995 р. проти 1994 р. на 28,4% і 9,3% 1996 р. проти 1995 р. По рентабельності основних промислововиробничих фондів ці показники склали 47,9% і 20,1% соответственно.

Основною причиною зниження перелічених вище показників є зниження товарного випуску порівняних цінах. Для чого, своєю чергою, вплинули планові ремонти за такими объектам:

1. коксова батарея № 4, № 5 (перекладка камер коксования);

2. ремонт коксових машин, заміна дверей;

3. ремонт камер ділянки сухого гасіння кокса;

4. ремонт казана № 1 (пылеосадительный бункер);

5. сатуратор № 1.

Причини зменшення товарного випуску було також вимоги екологічних служб міста про зниження валових викидів у повітря, технологічні збої у роботі коксового цеху, і навіть неритмічні поставки угля.

Фондовооруженность одного спискового працівника основний роботи і фондовооруженность робочого у зміні за 1996 р. підвищилися відповідно на 6,1% й у 3,8 разу. За період зростання цих показників становив відповідно 13,1%, 15,5%. Значне зростання фондовооруженности робочого у зміні за 1996 р. можна пояснити результатом проведеної переоцінці основних фондів за станом 01.01.96 г.

У цілому нині отримані зміни перелічених вище показників слід оцінювати як негативні. При зростанні фондовооруженности праці спостерігалося зниження показника товарної своєї продукції 18,1% в 1995 р. і 2,4% в 1996 р. з причин, описаним выше.

Загальне зниження обсягу виробництва товарної продукції (в порівняних цінах) 1996 р. становить 10 591 532 тис. крб., що з зміною фондовіддачі і зміною розміру основних фондов.

Зростання середньорічний вартості основних промислово-виробничих фондів (на 21 584 489 тис. крб.) сприяв зростанню обсягу товарної своєї продукції 34 730 121 тис. руб.

Отримані результати засвідчують екстенсивності розвитку підприємства з стану на 1996 г.

ОБЩИЙ ВЫВОД.

ПО АНАЛІЗУ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ.

ОСНОВНИХ ФОНДОВ.

У цілому нині середньорічна вартість основних фондів підприємства за 1996 р. зросла на 2 851 421 тис. крб. чи 0,7%.

За 1996 р. основні фонди підприємства зросли за 1996 р. на 38 471 000 тис. крб. До того ж обсяг промислово-виробничих основних фондів збільшився на 39 757 000 тис. крб. Виробничі основні фонди інших галузей скоротилися на 267 000 тис. крб., що пов’язані з ліквідацією підсобного господарства. Також скоротився обсяг невиробничих основних фондів на 1 019 000 тис. крб. Це сталося зв’язки України із передачею дитячих установ у муніципальну собственность.

Структура основних фондів 1996 р. поліпшилася і є достатньою для нормальної роботи підприємства. Зростання частки активною частиною (на 2,5%) стався з допомогою приросту за групою машини та оборудование.

Рівень показників, характеризуючих рух основних фондів підприємства невисокий. Характеристики надходження основних фондів загалом перевершують їх вибуття о 9-й раз.

Структура руху основних фондів така, що більшість знову які поступили основних фондів йде АТ «Х» не так на заміну відпрацьованих коштів праці, але в їх екстенсивний розширення (коефіцієнт компенсації вибуття дорівнює 10,4%, що менше 100%).

У найгіршому разі 1996 р. на АТ «АТ «Х «» основні фонди були замортизовані на 40,1%.

Фондовіддача і рентабельність основних промислово-виробничих фондів продовжують знижуватися. Фондовіддача знизилася на 28,4% в 1995 р. і 9,3% 1996 р. По рентабельності основних промислово-виробничих фондів ці показники склали 47,9% і 20,1% відповідно. [pic].

[pic].

3. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ПРАЦІ І ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТЫ.

Для аналізу за 1994 г.-1996г. використовуються такі джерела інформації за відповідні роки: Форма № 2Т «Звіт промислового підприємства з праці»; додаток до форми № 1Т; дані відділу кадров.

Аналіз доцільно розпочати з аналізу динаміки і виконання плану з кількості працюючих. І тому використовуємо дані таблиці 1.2.2.3.1.

Таблиця 1.2.2.3.1.

Среднесписочная кількість працівників за категоріями. людина |Чисельність |Чисельність |Зміна, + (-) |Темпи зростання кількості, % | |працівників |1993 |1994 |план |1995 |гр.2 |гр.4 |гр.4 |94 г.|95 г.|95 р.| | |р. |р. |1995 |р. |- |- |- | | | | | | | |р. | |гр.1 |гр.2 |гр.3 |*100 |*100 |*100 | | | | | | | | | |93 г.|94 г.|план | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 | |Усього | | | | | | | | | | | |працюючих в|2697 |2507 |2616 |2481 |-190 |-26 |-135 |93 |99 |94,8 | |тому числі: | | | | | | | | | | | |Весь ППП |1905 |1926 |1967 |1956 |21 |30 |-11 |101,1|101,6|99,4 | | - робочі |1568 |1591 |1622 |1615 |23 |24 |-7 |101,2|101,5|99,6 | | - служащие|337 |335 |345 |341 |2 |6 |-4 |99,4 |101,8|98,8 | |Непромышленн| | | | | | | | | | | |ый персонал |792 |581 |649 |525 |-211 |-56 |-124 |73,4 |90,4 |80,9 |.

З таблиці 1.2.2.3.1. слід, що чисельність працюючих на АТ «Х» скоротилася в 1995 р. на 190 чол., 1996 р. на 26 чел.

Зниження чисельності відбувався за частини непромислового персоналу в зв’язки України із передачею в муніципальну власність дитячих установ у кількості шести в 1995 р. і двох в1996 р. Крім того 1996 р. було ліквідовано підсобне хозяйство.

Зростання чисельності ППП сталося через відмову від послуг підрядних громадських організацій і розширення ремонтної служби підприємства, укомплектування спеціалізованих ремонтних участков.

У 1996 р. фактична чисельність виявилася нижчою за запланованої як загалом, і за категоріями работающих.

Розрахунок показників руху кадрів для підприємства розглянутий з урахуванням даних балансу чисельності робочих, поданих у таблиці 1.2.2.3.2.

Таблиця 1.2.2.3.2.

Баланс чисельності работников.

|Показатели |1993 р. |1994 р. |1995 р. | |А |1 |2 |3 | |Полягала за списком початку року, чол. |1495 |1648 |1617 | |Прийнято, всього, чол. | 613 | 439 | 372 | |Вибуло протягом звітного року, всього | 449 | 448 | 382 | |зокрема: | | | | | а зв’язку зі скороченням чисельності |x |x | 5 | | б) за власним бажанням | 321 | 311 | 273 | | в) звільнено за прогул та інші | | | | |порушення |33 |35 |28 | |трудовий дисципліни | | | | |Полягала за списком наприкінці звітного | | | | |періоду, чол. |1648 |1617 |1607 | |Среднесписочная чисельність, чол. |1568 |1591 |1615 | |Коефіцієнт обороту з прийому, % | | | | |(стр.2: стр.4)*100% |37,2 |27,1 |23,1 | |Коефіцієнт обороту по выбытию, % | | | | |(стр.3: стр.1)*100% |30,0 |27,2 |20,3 | |Коефіцієнт плинності, % | | | | |((стр.3б + стр.3в): стр.1)*100% |23,7 |21,0 |16,4 |.

Розраховані в таблиці 1.2.2.3.2. коефіцієнти свідчить про значної рухливості робочої сили в. Проте їх значення з кожним роком снижаются.

Досить високі значення коефіцієнта плинності, при критичному значенні 10%, пояснюються важкими умовами праці, невідповідною їм заробітною платою й у з цим звільненням робочих за власним бажанням бажанню. Наприклад, машиніст коксовыталкивателя 7 розряду в 1996 р. мав середньомісячний заробіток 1 670 000 рублей.

У 1994;1996 рр. на АТ «Х» вживалися заходи зниження рівня текучести.

За 1996 р. підготовлено, переподготовлено і навчено другим професій 199 людина. 336 людина пройшли на підвищення кваліфікації на курсах: слюсарів про ремонт устаткування, машиністи коксових машин, апаратників очисних споруд, слюсарів КИПиА і персоналу коксового цеху. У програми курсів підвищення кваліфікації включаються також питання економіки та охорони оточуючої среды.

На самому підприємстві було проведено курси підвищення кваліфікації для начальників цехів і відділів з основ ринкової економіки з допомогою викладачів КузГТУ.

Аналіз структури фонду робочого дня наведено з урахуванням даних таблиці 1.2.2.3.3.

Календарний фонд часу рабочих.

Таблиця 1.2.2.3.3.

|Показатели |1993 р. |1994 р. |1995 р. | | |чол. -|задовільно. |среднее|чел. -|задовільно. |среднее|чел. -|задовільно. |середнє| | |днів |вес,|число |днів |вес,|число |днів |вес,|число | | | |% |днів | |% |днів | |% |днів | | | | |рабочег| | |рабочег| | |рабочег| | | | |про | | |про | | |про | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |Відпрацьовано | | | | | | | | | | |чол. — днів |337 172|58,9|215 |319 792|55,1|201 |344 905|58,5|214 | |Целодневные | | | | | | | | | | |простої, |- | | |- | | |- | | | |чол. — днів | | | | | | | | | | |Неявки, | | | | | | | | | | |чол. — днів |57 863 |10,1|37 |78 025 |13,4|49 |59 745 |10,1|37 | |зокрема: | | | | | | | | | | |а) щорічні | | | | | | | | | | |відпустки |38 181 |6,7 |24 |42 980 |7,4 |27 |38 212 |6,5 |24 | |б) відпустки з |756 |0,1 |0,5 |684 |0,1 |0,4 |647 |0,1 |0,4 | |навчанні | | | | | | | | | | |в) хвороби |16 701 |2,9 |11 |16 345 |2,8 |10 |17 572 |3 |11 | |р) ін. неявки, | | | | | | | | | | |дозволені | | | | | | | | | | |законом |992 |0,2 |0,6 |8938 |1,5 |5,6 |554 |0,1 |0,3 | |буд) із дозволу | | | | | | | | | | |адміністрації |1062 |0,2 |0,7 |8878 |1,5 |5,6 |2849 |0,4 |1,6 | |е) прогули |171 |0 |0,1 |200 |0 |0,1 |111 |0 |0,1 | |Свята і | | | | | | | | | | |вихідні |177 204|31 |113 |183 015|31,5|115 |184 805|31,4|114 | |Календарний фонд| | | | | | | | | | |робочого дня| | | | | | | | | | | |572 239|100 |385 |580 831|100 |385 |589 455|100 |385 | |Табельний фонд | | | | | | | | | | |часу робочих | | | | | | | | | | |(стор.5 стр.4) |395 035|69 |252 |397 816|68,5|250 |404 650|68,6|251 | |Максимально-возм| | | | | | | | | | |ожный фонд | | | | | | | | | | |часу | | | | | | | | | | |(стр.6-стр.3а) |356 854|62,4|228 |354 836|61,1|223 |366 438|62,2|227 | |Коефіцієнти | | | | | | | | | | |використання | | | | | | | | | | |фондів часу: | | | | | | | | | | |календарного | | | | | | | | | | |(с.1: стор.5) |58,9 |x |x |55,1 |x |x |58,5 |x |x | |табельної | | | | | | | | | | |(с.1: стр.6) |85,4 |x |x |80,4 |x |x |85,2 |x |x | |максимально-возм| | | | | | | | | | |ожного (с.1: | | | | | | | | | | |стор. 7) |94,5 |x |x |90,1 |x |x |94,1 |x |x |.

Дані таблиці слід, що з період 1995;1996 рр. спостерігалося поліпшення всіх показників використання фондів робочого дня, і натомість їх зниження період 1994;1995 г. г.

Резерв часу, що може бути використаний збільшення випуску продукції, становить 21 533 чел-дней. Причому, частку неявок через хворобу, неявок з адміністрації, прогулів доводиться 20 332 чел-дней чи 34% загальної кількості чел-дней втрат робочого времени.

За період 1994;1996 рр. змінювалася структура календарного фонду часу рабочих.

У 1995р. спостерігалися її погіршення, скоротилася частка фактично відпрацьованого часу (на 3,8%), зросла частка тих неявок (на 3,3%), у цьому числі з адміністрації з 0,2% до $ 1,5% (в 7,5 раз), інших неявок, дозволених законом на аналогічну величину і щорічних відпусток (на 0,7%). У цілому нині частка якомога більшої фонду часу знизилася на 1,3%. Такі структурні зміни сприяли структурних змін в середню кількість днів роботи робочого: на 14 днів скоротилося фактично відпрацьоване час проти 5 днів із розрахунку по максимально можливого фонду часу, за відповідного збільшенні неявок працювати на 12 дней.

За 1996 р. ситуація змінилася за цю справу. У структурі календарного фонду робочого дня зросла частка тих фактично відпрацьованого часу за скорочення частки неявок.

Розмір останніх скоротилася у частині неявок, дозволених законом (на 8 384 чел-дней), неявок з адміністрації (на 6 229 чел-дней), прогулів майже двічі. Цьому сприяв застосування до порушників трудовий дисципліни всіх заходів дисциплінарного, морального і матеріального впливу, передбачені трудовим законодательством.

Як наслідок сказаного вище, загалом числі днів робочого збільшилося фактично відпрацьоване час на13 днів, та якщо з розрахунку по максимально можливого фонду робочого дня на 3 дня.

Для характеристики рівномірності і розподілу і використання робочих для підприємства розрахуємо коефіцієнт змінності упродовж трьох аналізованих року (1994 р., 1995 р., 1996 р.) в таблиці 1.2.2.3.4.

Таблиця 1.2.2.3.4.

Коефіцієнти використання змінного режима.

|Показатели |1993 р. |1994 р. |1995 р. | |А |1 |2 |3 | |Явочна чисельність робочих наприкінці року, |1244 |1162 |1160 | |чол. | | | | |Кількість робочих, зайнятих у найбільш | | | | |численної зміні, людина |1055 |938 |949 | |Коефіцієнт змінності робочих, % | | | | |(с.1: стр.2)*100% |117,9 |124,0 |122,2 | |Змінний режим роботи, змін |3 |3 |3 | |Коефіцієнт використання змінного режиму, | | | | |% (стр.3: стр.4) |39,3 |41,3 |40,8 |.

Отже, як випливає з таблиці 1.2.2.3.4., 1994 р. зміни були заповнені на 39,3%. У 1995 р. спостерігалося зростання значення коефіцієнта змінного режиму до 41,3%, однак у 1996 р. він знизився і становить 40,8%, як раніше залишаючись недостаточным.

Для аналізу продуктивність праці працівника ППП з оцінкою її впливу на обсяги виробництва звернімося таблиці 1.2.2.3.5.

Таблиця 1.2.2.3.5.

Вироблення товарної своєї продукції одного працівника ППП.

|Показатели |1993 |1994 |1995 рік |Вып.|Темпы зростання | | |рік |рік |по |фактичес|план|гр.2 |гр.4 | | | | |плану |кі |а, %|: |: | | | | | | | |гр.1,|гр.2,| | | | | | | |% |% | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Товарна продукція у| | | | | | | | |порівняних цінах, |54 785 652|44877900|43 349 896|43818746|101 |81,9 |97,6 | |тис. крб. |3 |0 |5 |8 | | | | |Среднесписочная | | | | | | | | |чисельність ППП, |1905 |1926 |1967 |1956 |99,4|101 |102 | |людина | | | | | | | | |Вироблення товарної | | | | | | | | |продукції, крб. / |28 758 872|23301090|22 038 584|22402222|102 |81,0 |96,1 | |чол. |6 |3 |9 |3 | | | |.

З таблиці 1.2.2.3.5. слід, що за планом на 1996 р. передбачалося зниження продуктивність праці одного працівника ППП на 5,4%, фактично цей показник становив 3,9%, що виконання плану на 102%.

У динаміці протягом трьох років простежувалося зниження продуктивність праці однак у 1995 р. зниження відбувалося вищими темпами, ніж у 1996 г.

У 1996 р. зниження вироблення одному працівникові ППП на 8 989 тис. крб. призвело до зниження товарного випуску на 17 581 858 тис. крб., а збільшення середньоспискової чисельності ППП на 30 людина до його зростання на 6 990 327 тис. крб. Сукупна вплив чинників призвело до зниження товарного випуску 1996 р. на 10 591 532 тис. руб.

Проведемо аналіз зниження вироблення однієї робочого за такими чинниками на основі даних таблиці 1.2.2.3.6.

Таблиця 1.2.2.3.6.

Чинники, що впливають продуктивності праці рабочего.

|Показатели |1994 р. |1995 р. |Выполнени|Темпы | | | | |е | | | | |план |фактичес|отклонен|плана, % |зростання до| | | | |кі |не + (-)| |1994 р.| |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Товарна продукція, | | | | | | | |тис. крб. |44 877 900|41293700|43 818 746|25250468|101 |81,9 | | |0 |0 |8 | | | | |Среднесписочная | | | | | | | |чисельність ППП, |1926 |1967 |1956 |-11 |99,4 |101,6 | |чол. | | | | | | | |Среднесписочная | | | | | | | |чисельність рабочих,|1591 |1622 |1615 |-7 |99,6 |101,5 | |чол. | | | | | | | |Відпрацьовано чол. — | | | | | | | |днів робітниками, чол. |319 791 |- |344 905 |x |x |107,8 | |- днів | | | | | | | |Відпрацьовано чол. | | | | | | | |-годин робітниками, |2 811 223 |- |3 009 723 |x |x |107,1 | |чол. — годин | | | | | | | |Тривалість | | | | | | | |робочого дня, годин |6,98 |- |6,98 |x |x |100 | |Середньорічна | | | | | | | |вироблення |23 301 090|20993238|22 402 222|14089839|106,7 |96,1 | |працюючого, крб. |3 |4 |3 | | | | |(с.1: стр.2) | | | | | | | |Середньорічна | | | | | | | |вироблення робочого, |28 207 353|25458508|27 132 351|16738430|106,6 |96,2 | |крб. (с.1: стр.3)|9 |0 |0 | | | | |Середньоденна | | | | | | | |вироблення робочого, |1 403 351 |- |1 270 458 |x |x |91,0 | |крб. (с.1: стр.4)| | | | | | | |Среднечасовая | | | | | | | |вироблення робочого, |159 638 |- |145 591 |x |x |91,0 | |крб. (с.1: стор.5)| | | | | | | |Середнє число днів, | | | | | | | |відпрацьованих |201 |- |214 |x |x |106,5 | |робочим, днів | | | | | | | |(стр.4: стр.3) | | | | | | | |Задовільно. вагу робітників у | | | | | | | |складі працюючих |0,826 |0,825 |0,826 |0,001 |100,1 |100 | |(стр.3: стр.2) | | | | | | |.

Дані таблиці 1.2.2.3.6. слід, що середньорічна вироблення робочого збільшилася 1996 р. на 6,6% проти планом і знизилася на 3,8% стосовно 1995 р. Також знизилися середньоденна і среднечасовая вироблення на 9%.

Розбіжність у відсотках зниження середньорічний і середньоденний виробок пояснюється збільшенням за середню кількість днів, відпрацьованих робочим на13 днів (6,5%).

Зниження середньорічний вироблення (на 10 750 229 тис. крб.) відбувалося з допомогою зниження среднечасовой вироблення і збільшення середнього числа днів роботи робочого. Це змінило середньорічну вироблення на -28 380 983 тис. крб. і +17 630 954 тис. крб. соответственно.

Отже зниження середньорічний вироблення робочого 1996 р. сталося з допомогою зниження среднечасовой вироблення, потім вплинуло недовикористання обладнання зв’язки України із проведеними плановими ремонтами і неритмичными поставками угля.

Проведемо аналіз використання зарплати, розглянемо співвідношення зростання продуктивності і оплати праці, навіщо розглянемо таблиці 1.2.2.3.7. — 1.2.2.3.9.

Таблиця 1.2.2.3.7.

Показники заробітної платы.

|Показатели |1993 р. |1994 р. |1995 р. |Темп зростання, % | | | | | |1994 р. |1995 | | | | | | |р. | |А |1 |2 |3 |4 |5 | |Среднесписочная чисельність | | | | | | |ППП, чол. |1905 |1926 |1956 |101,1 |102 | |Среднесписочная чисельність | | | | | | |робочих, чол. |1568 |1591 |1615 |101,5 |102 | |Фонд оплати праці ППП, тис. | | | | | | |крб. зокрема: |3 771 563 |11 060 658 |22 496 969 |3р. |2р. | |робочих |2 866 505 |8 317 018 |16 823 168 |3р. |2р. | |Сума трудових і соціальних | | | | | | |пільг, тис. крб., у цьому |244 555 |117 400 |5 276 020 |48 |45р. | |числі: | | | | | | |робочих |192 475 |94 604 |3 883 395 |49,2 |41р. | |Фонд оплати роботи з урахуванням | | | | | | |сум трудових і соціальних | | | | | | |пільг, тис. крб. у цьому |4 016 118 |11 178 058 |27 772 989 |2,8р. |2,5р. | |числі: | | | | | | |робочих |3 058 980 |8 411 622 |20 706 563 |2,7р. |2,5р. | |Середньомісячна заробітна | | | | | | |плата працюючого ППП, крб. |164 985 |478 568 |958 460 |2,9р. |2р. | |І це, з урахуванням трудових і | | | | | | |соціальних пільг, крб. |175 683 |483 647 |1 183 239 |2,7р. |2,4р. | |Середньомісячна заробітна | | | | | | |плата робочого, крб. |152 344 |435 628 |868 069 |2,9р. |2р. | |А |1 |2 |3 |4 |5 | |І це, з урахуванням трудових і | | | | | | |соціальних пільг, крб. |162 573 |440 584 |1 068 450 |2,7р. |2,4р. | |Товарна продукція у | | | | | | |фактичних цінах, тис. руб.|50 083 200 |129 221 150|438187468|2,6р. |3,4р. | |Витрати на зарплатню | | | | | | |ППП на карбованець продукції | | | | | | |(з урахуванням виплат), копійок. |8,02 |8,65 |6,34 |108 |73,3 |.

Відповідно до таблиці 1.2.2.3.7. на АТ «АТ «Х «» в 1995 р. фактичний зростання середньомісячної зарплати працюючого ППП й робочого становив 2,3 разу, що від темпу зростання товарної продукції (2,6р.). У зв’язку з цим у 1995 р. зросли питомі витрати зарплати ППП на карбованець товарної своєї продукції 8% (з 8,02 копійок до 8,65 копеек).

У 1996 р. зростання товарної продукції 3,4% разу випереджав темпи зростання середньомісячної зарплати працюючого ППП (2р.) та робочої (2р.), що призвело до зниження питомих витрат зарплати ППП на карбованець товарної продукції до 6.34 копійок. Це є позитивної тенденцией.

Таблиця 1.2.2.3.8.

Фонд оплати труда.

|Элементы грошового |1993 р. |1994 р. |1995 р. | |фонду оплати праці |сума |задовільно. |сума |задовільно. |сума |задовільно. | | |тис. крб. |вес,|тыс. крб. |вес,|тыс. |вагу,| | | |% | |% |крб. |% | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Фонд споживання, який | | | | | | | |розподіляється серед |3 771 563 |93,9|11 060 658 |98,2|22 496 969|81 | |працівників із праці, в т. | | | | | | | |год.: | | | | | | | |фонд оплати праці без премій| | | | | | | | |1 488 765 |37,1|5 008 305 |44,8|10 990 591|40 | |сума премій |997 510 |24,8|2 621 942 |23,5|4 723 135 |17 | |виплати з фонду оплати | | | | | | | |праці, які пов’язані з | | | | | | | |основний діяльністю |1 285 288 |32 |3 430 411 |30,7|6 783 243 |24 | |Фонд споживання, | | | | | | | |що розподіляється у вигляді |244 555 |6,1 |117 400 |1,1 |5 276 020 |19 | |виплат й відповідних пільг | | | | | | |.

Якщо 1995 р. частку оплати праці згідно з трудовим внеском припадала більшість (98,8%), ніж у 1994 р., то 1996 р. цей показник становив лише 81%. Відповідно, у 1996 р. значно зросла частка фонду споживання, распределяемого у вигляді виплат й відповідних пільг до 19%. Частка коштів у безпосередню оплату праці за колишньому залишається на низькому уровне.

Таблиця 1.2.2.3.9.

Співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати продуктивності труда.

|Показатели |1993 р. |1994 р. |1995 р. |Темп зростання, % | | | | | |1994 р. |1995 | | | | | | |р. | |А |1 |2 |3 |4 |5 | |Вироблення однієї | | | | | | |працівника ППП, крб. |26 290 394 |67 093 017 |224 022 223|2,5р. |3,3р. | |Середньомісячна заробітна | | | | | | |плата одного працюючого, |164 985 |478 568 |958 460 |2,9р. |2р. | |крб. | | | | | | |Співвідношення темпів приросту | | | | | | |середньої заробітної плати | | | | | | |продуктивність праці |x |x |x |1,22 |0,43 | |(стр.2−100): (стр.1−100) | | | | | |.

Дані таблиці 1.2.2.3.9. свідчить про нераціональне витрачання коштів на оплату праці 1995 р., оскільки темп приросту середньомісячної зарплати одного працюючого випереджав темп приросту продуктивність праці в 1,22 раза.

У 1996 р. ситуація змінилася, що призвело до меншому темпу приросту зарплати працівника ППП проти приростом вироблення працівника ППП. Це є позитивної тенденцией.

ОБЩИЙ ВИСНОВОК ПО.

АНАЛІЗУ ИСПОЛБЗОВАНИЯ ТРУДА.

І ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТЫ.

Чисельність працівників АТ «Х» скоротилася в 1995 р. на 190 людина, 1996 р. на 26 людина. Зниження чисельності відбувався за частини непромислового персоналу у зв’язку з передачею в муніципальну власність дитячих установ у кількості шести в 1995 р. і двох в 1996 р. Крім цього 1996 р. було ліквідовано підсобне хозяйство.

Зростання чисельності ППП сталося через відмову від послуг підрядних громадських організацій і розширення ремонтної служби підприємства, укомплектування спеціалізованих ремонтних участков.

Коефіцієнти руху робочої сили в свідчить про її значної рухливості. Проте їх значення з кожним роком снижаются.

Досить високі значення коефіцієнта плинності, при критичному значенні 10%, пояснюються важкими умовами праці, невідповідною їм заробітною платою й у з цим звільненням робочих за власним бажанням желанию.

У 1994;1996 рр. на АТ «Х» вживалися заходи зниження рівня текучести.

За період 1995;1996 рр. спостерігалося поліпшення всіх показників використання фондів робочого дня, і натомість їх зниження період 1994; 1995 г. г.

Резерв часу, що може бути використаний збільшення випуску продукції, становить 21 533 чел-дней.

У структурі календарного фонду робочого дня відбувалися зміни. Якщо 1995 р. спостерігалися його незначні погіршення, то 1996 р. ситуація змінилася за цю справу. Збільшилася частка фактично відпрацьованого часу за скорочення частки неявок.

У динаміці протягом трьох років простежувалося зниження продуктивність праці однак у 1995 р. зниження відбувалося вищими темпами, ніж у 1996 г.

Зниження середньорічний вироблення робочого 1996 р. сталося з допомогою зниження среднечасовой вироблення, потім вплинуло недовикористання обладнання в зв’язку зі проведеними плановими ремонтами і неритмичными поставками угля.

У 1995р. зросли питомі витрати зарплати ППП на карбованець товарної своєї продукції 8% (з 0,8% копійок до 8,65 копійок), 1996 р. питомі витрати зарплати ППП на карбованець товарної продукції знизилися до 6,34 копійок, що позитивної тенденцией.

У 1994;1996 рр. сталися значні зміни у структурі фонду оплати труда.

Якщо 1995 р. частку оплати праці згідно з трудовим внеском припадала більшість (98,8%), ніж у 1994 р., то 1996 р. цей показник становив лише 81%. Відповідно, у 1995 р. значно зросла частка фонду споживання, распределяемого у вигляді виплат й відповідних пільг до 19%. Частка коштів у безпосередню оплату праці в колишньому залишається на низькому уровне.

У 1996 р. темп приросту вироблення одного працівника ППП перевищувала темп приросту його зарплати, що свідчить про раціональному витрачання коштів на оплату праці. [pic].

[pic].

4. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦИИ.

Аналіз проведемо з урахуванням наступних даних за 1994;1996 рр.: 35. Форма № 5З «Звіт про витрати виробництво та реалізацію продукції підприємства»; 36. Калькуляція собівартості коксу; 37. планові показатели.

Для оцінки динаміки собівартості продукції, що дозволяє встановити певні тенденції і рівень зростання чи зниження витрат за карбованець товарного випуску продукції, розглянемо таблицю 1.2.2.4.1.

Таблиця 1.2.2.4.1.

Витрати на карбованець товарної продукции.

|Показатели |1993 р. |1994 р. |1995 р. |% |Темпи зростання кількості, | | | | | | |% | | | | |за планом |фактическ|вып. |1994 |1995 | | | | | |і |плана|г. |р. | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Собівартість | | | | | | | | |випуску, тис. руб.|45 377 068|120382840|363 740 000|363126538|99,8 |2,7р. |3р. | |Товарний випуск в | | | | | | | | |оптових цінах (без|50 083 200|129221150|412 937 000|438187468|106,1|2,6р. |3,4р. | |ПДВ), тис. крб. | | | | | | | | |Витрати на карбованець | | | | | | | | |товарної |91 |93 |88 |83 |94,3 |102 |89,2 | |продукції, копійок.| | | | | | | |.

З таблиці 1.2.2.4.1. слід, що у 1995 р. відбулося бурхливе розростання витрат за карбованець товарної продукції з порівнянню з 1995 р. на 2%, у зв’язку з перевищенням темпу зростання собівартості товарної продукції над темпом зростання товарної продукції оптових ценах.

У 1996 р. отримали зниження витрат за карбованець товарної продукції з порівнянню з планом на 5,7%, проти 1995 р. на 10,8%. Це було наслідком випередженням зростання товарного випуску оптових цінах її собівартістю порівняно і з планом, і з 1995 г.

Отже зростання товарного випуску 1996 р. відбувався і натомість зниження питомих витрат ресурсів виробництва, як наслідок, підвищення рентабельності продукции.

Проведемо аналіз структури витрат з елементам з урахуванням даних таблиці 1.2.2.4.2.

Таблиця 1.2.2.4.2.

Елементи витрат за производство.

|Элементы |План на 1995 |Фактично, |Відхилення |% | | |р. |1995 р. | | | | |сума |задовільно. |сума |задовільно. |тис. крб.|% |вип. | | |тис. руб.|вес,|тыс. крб. |вагу,| | |плану| | | |% | |% | | | | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Сировина й матеріали |261 871 000|72,3|256 898 386 |70,5|-4 972 614 |-1,8|97,1 | |Куплені | | | | | | | | |комплектуючі | | | | | | | | |вироби, ПФ, праці та| | | | | | | | |послуги | | | | | | | | |виробничого |23 866 000 |6,6 |30 045 600 |8,3 |+6 179 600 |+1,7|126,0| |характеру | | | | | | | | |Паливо |- |- |- |- |x |x |x | |Енергія |23 348 000 |6,4 |21 205 232 |5,8 |-2 142 768 |-0,6|90,8 | |Разом матеріальних | | | | | | | | |витрат: |309 085 000|85,3|308 149 218 |84,6|-935 782 |-0,7|99,7 | |Витрати на оплату | | | | | | | | |праці |22 059 000 |6,1 |21 792 051 |6,0 |-266 949 |-0,1|98,8 | |Відрахування на | | | | | | | | |соціальні потреби |7 368 000 |2,0 |8 425 333 |2,3 |+1 057 333 |+0,3|114,4| |Амортизація основних | | | | | | | | |виробничих | | | | | | | | |коштів |8 444 000 |2,3 |9 287 785 |2,6 |+843 745 |+0,3|110 | |Інші витрати |15 324 000 |4,2 |16 605 042 |4,6 |+1 318 042 |+0,4|108,6| |Разом витрат за | | | | | | | | |виробництво: |362 280 000|100 |364 259 429 |100 |+1 979 429 |x |100,5|.

Дані таблиці 1.2.2.4.2. можна дійти невтішного висновку у тому, що виробництво своєї продукції АТ «Х» є матеріалоємним. Питома вага матеріальних витрат з звіту становив 84,6%, а, по плану 85,3%.

У 1996 р. пропорції передбачені планом за більшістю показників дотрималися фактично. Відхилення спостерігалися по елементу «сировину й матеріали» (-1,8%), «куплені комплектуючі вироби і напівфабрикати, роботи й послуги виробничого характеру» (+1,7%), «енергія» (-0,6%), що призвело до економії за цими элементам.

У цілому нині протягом року було отримано перевитрата витрат за виробництво сумі 1 979 429 тис. крб. Це було наслідком перевитрати за елементами: «куплені комплектуючі вироби і напівфабрикати, роботи й послуги виробничого характеру» у сумі 6 179 600 тис. крб., «інші витрати» у сумі 1 318 042 тис. крб., «відрахування на соціальні потреби» у сумі 1 057 333 тис. крб., «амортизація основних виробничих фондів» на 843 745 тис. руб.

Проведемо аналіз витрат з статтям калькуляції, з прикладу калькуляції собівартості коксу, оскільки цей такого роду продукцію займає найбільший питому вагу (1996 р. — 92,9%) у структурі випуску, навіщо звернімося таблиці 1.2.2.4.3.

Таблиця 1.2.2.4.3.

Витрати виробництва коксу за статтями калькуляции.

|Статті витрат |Стоимост|Фактический выпуск|Экономия |Зміна | | |и коксу |коксу в 1995 р. |(перерасхо|затрат, % | | | | |буд) | | | |по плану|по |по |гр.3-гр.2 |по |гр.4: | | | |плановой|фактичес| |стать|гр2 | | | |стоимост|кой | |е |(підсумок) | | | |і |стоимост| | | | | | | |і | | | | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Шихта (сировину) |25 896 500|25818118|25 227 521|-5 905 972 |-2,29|-1,8 | | |0 |3 |1 | | | | |НЗП |- |- |-229 505 |-229 505 |x |-0,07 | |Оплата ж воду |2000 |3248 |3648 |+400 |+12,3| | | | | | | |2 | | |Витрати перерозподілу: |59 439 000|57830456|65 076 884|+7 246 428 |+12,5|+2,14 | | | | | | |3 | | |технологічне | | | | | | | |паливо, газ коксовый|14 976 000|13919023|14 607 675|+688 652 |+4,9 |+0,2 | |енергетичні |6 306 000 |6 650 390 |5 287 259 |-363 131 |-6,4 |-0,1 | |витрати | | | | | | | |основна заробітна | | | | | | | |плата | | | | | | | |виробничих |1 725 000 |1 729 056 |1 657 381 |-71 675 |-4,1 |-0,02 | |робочих | | | | | | | |додаткова | | | | | | | |вести | | | | | | | |виробничих |186 000 |186 437 |187 963 |+1526 |+0,8 |0,00 | |робочих | | | | | | | |відрахування з | | | | | | | |зарплати |907 000 |909 133 |917 854 |+8721 |+1 |0,00 | |поточний помешкання і | | | | | | | |зміст основних | | | | | | | |коштів |31 718 000|31811234|37 979 824|+6 168 590 |+19,4|+1,8 | |амортизація основних | | | | | | | |коштів |2 198 000 |2 198 000 |2 917 193 |+719 193 |+32,7|+0,2 | |інші витрати на | | | | | | | |цеху |142 300 |1 427 183 |1 521 735 |+94 552 |+6,62|+0,02 | |Інші | | | | | | | |виробничі |- |- |- |- |- |- | |витрати | | | | | | | |Загальногосподарські | | | | | | | |витрати |16 641 000|16641000|19 469 585|+2 828 585 |+17 |+0,8 | |Оплата ж викиди |28 000 |28 083 |31 717 |+3634 |+12,9|0,0 | |Побіжна продукція | | | | | | | |(-), смола, бензол, | | | | | | | |газ коксовий |411 000 |402 949 |402 950 |+1 |- |- | |Виробнича | | | | | | | |собівартість |33 466 400|33228102|33 622 459|+3 943 569 |+1,2 |+1,16 | | |0 |1 |0 | | | | |Внепроизводственные | | | | | | | |витрати |6 291 000 |6 309 492 |6 320 316 |+10 824 |+0,2 |+0,003 | |Повна себестоимость,|34 095 500|33859051|34 254 490|+3 954 393 |+1,17|х | |в т. год. прямі |0 |3 |6 |+1 107 703 | |x | |витрати їх: |31 940 600|31601488|31 712 259| |+0,4 | | | |0 |7 |0 | | | | |прямі матеріальні |28 024 900|27775984|27 194 428|-5 809 556 |-2,1 |x | | |0 |4 |8 | | | | |Прямі видатки | | | | | | | |карбованець випуску коксу, |78,59 |78,56 |77,91 |-0,65 |x |x | |копійок, їх: | | | | | | | |прямі матеріальні |69,17 |69,05 |66,81 |-2,24 |x |x |.

По поданих у таблиці 1.2.2.4.3. даним можна дійти невтішного висновку про перевитраті собівартості 1996 р. проти планом на 3 954 393 тис. крб., що становить 1,17% від планових витрат за виробництво фактичного обсягу кокса.

Перевитрата отримано як не глянь, крім статті «сировину, основні матеріали і напівфабрикати» (шихти). Нею отримана економія на суму 5 905 972 тис. крб., внаслідок зниження питомих витрат шихти на тонну коксу проти планом з 1,3 тонни до 1,29 тонны.

Допущений перевитрата за 57-ю статтею «витрати на переділу», що становить 2,14% від планових витрат за виробництво фактичного обсягу коксу, стався, переважно, рахунок збільшення витрат на ремонт і зміст основних засобів (на 6 168 590 тис. крб.), на амортизацію основних засобів (на 719 193 тис. крб.), на технологічне паливо (на 688 652 тис. руб.).

Слід зазначити прискорений ріст прямих витрат за виробництво (99,2%) проти прямими матеріальними витратами (99,1%).

Прямі видатки карбованець випуску коксу й у складі, прямі матеріальні видатки випуск коксу проти планом знизилися на 0,68% і 2,36% відповідно, що позитивним результатом.

Проведений аналіз дає можливість окреслити такі шляху зниження собівартості коксу: вдосконалення договірних відносин із постачальниками з приводу ціни і забезпечення якості вугілля; впровадження передовий техніки і технологии.

ОБЩИЙ ВЫВОД.

ПО АНАЛІЗУ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦИИ.

В 1996 р. отримали зниження витрат за карбованець товарної продукції з порівнянню з планом на 5,7%, проти 1995 р. на 10,8%. Це було наслідком випередження зростання товарного випуску оптових цінах її собівартістю порівняно і з планом, і з 1995 г.

Виробництво своєї продукції АТ «АТ «Х «» є матеріалоємним. Питома вага матеріальних витрат з звіту становив 84,6%, а, по плану 85,3%.

У 1996 р. допустили перевитрата собівартості проти планом на 3 954 393 тис. крб., що становить 1,17% від планових витрат за виробництво фактичного обсягу кокса.

Перевитрата отримано як не глянь, крім статті «сировину, основні матеріали і напівфабрикати» (шихти). Нею отримана економія на суму 5 905 972 тис. крб., внаслідок зниження питомих витрат шихти на тонну коксу проти планом з 1,3 тонни до 1,29 тонны.

Прямі видатки карбованець випуску коксу й у складі, прямі матеріальні видатки випуск коксу проти планом знизилися на 0,68% і 2,36% відповідно, що позитивним результатом.

[pic].

5. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ АТ «Х».

Фінансове становище підприємстваце комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів предприятия.

Аналіз фінансового становища АТ «Х» розпочнемо з попереднього огляду балансу на 01.01.1997 г.

Дані форми № 1 показують, що з 1996 р. валюта балансу збільшилася на 20 355 690 тис. крб. У цьому було покрито збитки минулих років у сумі 7 727 654 тис. крб. з допомогою додаткового капіталу за зборів акционеров.

Дебіторська заборгованість представленій у балансі за такими рядкам: товари відвантажені (стор. 199) у сумі 52 497 498 тис. крб. наприкінці 1996 р., що від ніж початок на 6 145 175 тис. крб.; розрахунки з дебіторами за товари, роботи, послуги (стор. 200) у сумі 5 259 825 тис. крб.; розрахунки з персоналом по іншим операціям (стор. 240) у сумі 1 361 566 тис. крб., в частини наданих позик; розрахунки з іншими дебіторами у сумі 1 829 544 тис. руб.

Наприкінці 1996 р. АТ «Х» вдалося ліквідувати прострочену дебіторську заборгованість, а її початку року становила 61,4% від суми дебіторську заборгованість. До того ж на фінансовий результат було списано прострочена дебіторська заборгованість у сумі 333 077 тис. руб.

Значною представляється сума кредиторську заборгованість: за товари, роботи, послуги (70 391 663 тис. крб.), яка скоротилася по порівнянню з її рівнем початку року в 3 393 225 тис. крб.; по соціального страхування і забезпечення (901 927 тис. крб.); по позабюджетним платежах (3 376 371 тис. крб.); з бюджетом (10 813 356 тис. крб.), яка зросла з початку 2002 року на майже 7 580 364 тис. руб.

Прострочена кредиторської заборгованості, яка початку 1996 р. 48% від суми кредиторську заборгованість, під кінець року була повністю ликвидирована.

Отже, попередній огляд балансу дозволяє зробити висновок про у АТ «Х» фінансових затруднений.

Для аналізу майна підприємства розглянемо таблицю 1.2.2.5.1.

Таблиця 1.2.2.5.1.

Аналітична характеристика коштів предприятия.

|Показатели |На начало|На кінець |Отклонение,|Темп | | |1995 года|1995 року|+, — |зростання, | | | | | |% | |А |1 |2 |3 |4 | |Усього майна, тис. крб., |354 692 837|375048527|20 355 690 |105,7 | |зокрема: | | | | | |Основні кошти й внеоборотные| | | | | |активи, тис. крб. |266 035 414|276766888|10 731 474 |104 | |те у відсотках майну, %|75 |73,8 |-1,2 | | |Оборотні кошти, тис. крб. |80 929 769 |98 281 639 |17 351 870 |121,4 | |те у відсотках майну, %|22,8 |26,2 |3,4 | | |матеріальні його оборотні кошти,| | | | | |тис. крб. |16 422 938 |35 608 907 |19 185 969 |2,17р. | |те у відсотках оборотним | | | | | |засобам, % |20,3 |36,2 |15,9 | | | б) кошти й | | | | | |короткострокові фінансові | | | | | |вкладення, тис. крб. |376 626 |1 036 799 |660 173 |2,75р. | |те у відсотках оборотним | | | | | |засобам, % |0,5 |1,1 |0,6 | | | в) дебіторська | | | | | |заборгованість, |64 130 205 |61 635 933 |-2 494 272 |96,1 | |тис. крб. | | | | | |те у відсотках оборотним | | | | | |засобам, % |79,2 |62,7 |-16,5 | | |Реальні активи (сума рядків | | | | | |балансу: 022, 100, 122, 130) |237 674 685|277886281|40 211 596 |116,9 | |те у відсотках майну, %|67 |74,1 | | |.

Дані таблиці слід, що вартість майна підприємства зросла за 1996 р. на 20 355 690 тис. крб. чи 5,7%.

Розглянемо зміни у мобільних засобах. У складі майна до початку звітного року мобільні кошти становили 22,8%. За 1996 р. вони зросли на 21%, та його питому вагу вартості активів підприємства досяг 26,8%.

У складі оборотних засобів відбулися зміни. Найбільш мобільний частина оборотних засобів, кошти й короткострокові фінансові вкладення, збільшились протягом 1996 р. в 2,5 разу. Проте їхня частка, хоч і збільшилася на 0,6%, становила наприкінці року лише 1,1%. Найбільшу питому вагу в складі оборотних засобів займає дебіторська заборгованість, яка за 1996 р. скоротилася на 16,5% і становить 62,7%.

У цілому нині протягом року дебіторська заборгованість скоротилася на 2 494 271 тис. крб. чи 3,9%, що сталося переважно по рахунок зниження дебіторської заборгованості за товари, роботи, услуги.

Наприкінці 1996 р. АТ «Х» вдалося ліквідувати прострочену дебіторську заборгованість, а її початку року становила 61,4% від суми дебіторську заборгованість. До того ж на фінансовий результат було списано прострочена дебіторська заборгованість у сумі 333 077 тис. руб.

Матеріальні його оборотні кошти за 1996 р. зросли в 2,17 рази, й їх частка у структурі оборотних засобів збільшилася на 15,9%, склавши наприкінці року 36,2%.

Отже з погляду структура оборотних засобів улучшилась.

Оцінимо зміна іммобілізованих активів. Вони зросли у період на 10 731 474 тис. крб. чи 4%, тоді як його оборотні кошти за ж період збільшилися на 21,4%. Темп приросту оборотних засобів був у 5,35 разу вищу, ніж внеоборотных, який визначає тенденцію до прискорення оборотності всієї сукупності коштів предприятия.

Питома вага витрат у виробничий потенціал, в активах підприємства, за 1996 р. знизився на 1,2% і становить наприкінці року 73,8%.

Реальні активи, що характеризують виробничу потужність підприємства, протягом року збільшилися на 40 211 596 тис. крб. (16,9%). Їх питому вагу у спільній вартості активів підприємства збільшився на 7,1% і становив 74,1%, що для підвищення виробничих можливостей предприятия.

Отже структура активу підприємства поліпшилася і з фінансової, і з виробничою точок зрения.

Дамо характеристику джерел коштів підприємства з урахуванням даних таблиці 1.2.2.5.2.

Таблиця 1.2.2.5.2.

Власні і позикові кошти АТ «Х » .

|Показатели |На начало|На кінець |Отклонение,|Темп | | |1995 года|1995 року|+, — |зростання, | | | | | |% | |А |1 |2 |3 |4 | |Усього майна, тис. крб. |354 692 837|375048527|20 355 690 |105,7 | |Власні кошти | | | | | |підприємства, тис. крб. |265 446 881|270865111|5 418 230 |102 | |те у відсотках майну, %|74,8 |72,2 |-2,6 |96,5 | |наявність власних оборотних | | | | | |коштів, тис. крб. |0 |0 |0 |x | |те у відсотках майну, %|0 |0 |0 |x | |Позикові кошти, тис. крб. |89 245 956 |104 183 416|14937460 |116,7 | |те у відсотках майну, %|25,2 |27,8 |2,6 |110,3 | |довгострокові позики, тис. крб. |0 |82 310 |82 310 | | |те у відсотках запозиченим | | | | | |засобам, % |0 |0,1 |0,1 |x | | б) короткострокові кредити і | | | | | |позики, |859 328 |0 |-859 328 |0 | |тис. крб. | | | | | |те у відсотках запозиченим | | | | | |засобам, % |1 |0 |-1 |0 | | в) кредиторська | | | | | |заборгованість, |87 953 228 |102 091 016|14137788 |116,1 | |тис. крб. | | | | | |те у відсотках запозиченим | | | | | |засобам, % |98,6 |98 |-0,6 |99,4 |.

Дані таблиці слід, що вартість майна підприємства зросла за 1996 р. на 20 355 690 тис. крб. чи 5,7%.

Питома вага власні кошти підприємства знизився 1996 р. на 2,6% і становить 72,2% у структурі коштів предприятия.

Попри значний питому вагу власні кошти підприємства, їх вистачало навіть у покриття основних засобів та інші внеоборотных активів, що свідчить про відсутності власних оборотних засобів. Причому, якби початок 1996 р. бракувало 155 133 тис. крб., чи до кінцю року ця сума їх становила 3 809 377 тис. руб.

Приріст активів стався на 74% рахунок збільшення зобов’язань підприємства з запозиченим засобам. Наявність довгострокових позик наприкінці року на 82 310 тис. крб. свідчить про підвищення виробничих можливостей підприємства. Короткострокові позикові зобов’язання зросли на13 278 460 тис. крб., зокрема зростання кредиторську заборгованість становив 14 137 788 тис. крб., а наявні початку року короткострокові кредити і позики були погашены.

Приріст кредиторську заборгованість стався рахунок збільшення заборгованості: по позабюджетним платежах (3 376 371 тис. крб.); з бюджетом (10 813 356 тис. крб.), що з початку 2002 року на майже 7 580 364 тис. руб.

Прострочена кредиторської заборгованості, яка початку 1996 р. 48% від суми кредиторську заборгованість, під кінець року була повністю ликвидирована.

Зростання кредиторську заборгованість в 21,4 разу перевищує збільшення коштів, а зростання всіх короткострокових позикових коштів перекривається зростанням коштів у 20,1 разу. Отже зміна структури пасиву балансу свідчить про погіршення платоспроможності предприятия.

Дамо оцінку фінансової стійкості підприємства з урахуванням коефіцієнтів, поданих у таблиці 1.2.2.5.3.

Таблиця 1.2.2.5.3.

Показники, що характеризують фінансову стабільність предприятия.

|Коэффициенты |Допустимі |У найгіршому разі |Відхилення | | |значення |1993 |1994 |1995 |гр.3 — |гр.4 — | | |коэффициент|г. |р. |р. |гр.2 |гр.3 | | |вв | | | | | | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Незалежності |>= 0,5 |0,6 |0,75 |0,72 |+0,15 |-0,03 | |Співвідношення власних| | | | | | | |і позикових коштів |< 1 |0,67 |0,34 |0,39 |-0,33 |+0,05 | |Оборотності | | | | | | | |матеріальних оборотних | |11,05 |9,52 |17,12 |-1,53 |+7,6 | |коштів | | | | | | | |Оборотності | | | | | | | |дебіторської | |1,19 |2,35 |7,09 |+1,16 |+4,74 | |заборгованості | | | | | | | |Довгострокового | | | | | | | |залучення позикових |- > 0,5 |0,00 |0,00 |0,0003|0,00 |0,00 | |коштів | | | | | | | |Маневреності | | | | | | | |власні кошти |- > 0,5 |0,00 |0,00 |0,00 |0,00 |0,00 | |Забезпеченості | | | | | | | |власними засобами|>= 0,1 |0,00 |0,00 |0,00 |0,00 |0,00 | |Реальною вартості | | | | | | | |основних та матеріальних| | | | | | | |обігових коштів у | | | | | | | |майні підприємства |>= 0,5 |0,54 |0,67 |0,74 |+0,13 |+0,07 | |Реальною вартості | | | | | | | |основних засобів в | | | | | | | |майні підприємства |>= 0,5 |0,50 |0,64 |0,69 |+0,14 |+0,05 |.

З таблиці 1.2.2.5.3. слід, частка власні кошти в майні підприємства становить від 60% до70% протягом періоду 1994; 1996 рр., відповідаючи встановленому уровню.

Кожна карбованець власних оборотних засобів, доводилося в 1996 р. 39 копійок позикових, проти 67 копійок 1994 р. Отже, слабшає залежність АТ «Х» від зовнішніх джерела фінансування. Позитивним моментом є поліпшення використання оборотних засобів підприємства. Підвищилася оборотність як матеріальних оборотних засобів до 17,12 раз, і дебіторську заборгованість до 7,1 раз. Проте протягом всього аналізованого періоду в підприємства власних оборотних засобів свідчить про його фінансової неустойчивости.

Відносна величина реальну вартість майна виробничого призначення, зокрема реальну вартість основних засобів зросла з 0, 54 до 0, 74 і з 0,5 до 0,69 відповідно, перебуваючи на достатньому рівні, що на поліпшення виробничих можливостей АТ «Х».

Для оцінки платоспроможності АТ «Х» розглянемо дані таблиці 1.2.2.5.4.

Таблиця 1.2.2.5.4.

Показники платоспроможності предприятия.

|Показатели |Допустимі |У найгіршому разі |Відхилення, +, (-)| | |значення |1993 |1994 р. |1995 р. |гр.3 — |гр.4 — | | |показника |р. | | |гр.2 |гр.3 | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Коефіцієнти: | | | | | | | |абсолютної | | | | | | | |ліквідності, % |>20%, 25% |0,5 |0,4 |10,2 |-0,1 |+9,8 | |проміжного | | | | | | | |покриття, % |>70%, 80% |80,3 |72,6 |61,4 |-7,7 |-11,2 | |загального покриття, %|>100%, 200%|98,4 |91,1 |90,7 |-7,3 |-0,4 | |відновлення | | | | | | | |платоспроможності|> 1 |- |- |0,453 |- |- | |Показники, тис. | | | | | | | |крб.: | | | | | | | |Чисті активи |x |- |25 563 247|26379618|х |x | | | | |2 |8 | | | |Статутний капітал |x |- |206 279 |33 004 640|х |x | |Додаткові капитал|х |- |17 091 353|13053019|х |x | | | | |6 |5 | | | |С.1 — (стр. 2 + |x |- |84 513 257|10026135|- |+1 574 809| |стр.3) | | | |3 | |6 |.

З таблиці 1.2.2.5.4. можна дійти такого висновку. За 1996 р. все отримані коефіцієнти платоспроможності перебувають у критичний рівень. Значення коефіцієнта відновлення платоспроможності свідчить про відсутність реальній можливості поголовно у АТ «Х» відновити його до найближчого время.

У 1996 р. запроваджено показник чистих активів, з оцінки ліквідності організацій різних організаційно-правових форм, який порівнюється з величиною статутного і додаткового капиталов.

У разі, величина чистих активів перевищувала суму статутного і додаткового капіталів як і 1995 р., і у 1996 р., причому розрив збільшився (на 15 748 096 тис. крб.), що свідчить про поліпшенні платоспроможності АТ «АТ «Х ««.

Отже, АТ «Х» можна вважати неплатоспроможним і у яких можливості її участі відновити у найближче время.

ОБЩИЙ ВЫВОД.

ПО АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СОСТОЯНИЯ.

Загальна вартість майна підприємства зросла за 1996 р. на 20 355 690 тис. крб. чи 5,7%.

Структура активу підприємства поліпшилася і з фінансової, і з виробничої точок зрения.

Зміна структури пасиву балансу свідчить про погіршення платоспроможності предприятия.

Позитивним моментом є ослаблення залежності АТ «Х» від зовнішніх джерел фінансування та поліпшення використання оборотних коштів підприємства. Проте протягом усього аналізованого періоду в підприємства власних оборотних засобів свідчить про його фінансової неустойчивости.

За 1994;1996 рр. усі отримані показники платоспроможності перебувають у критичний рівень. Значення коефіцієнта відновлення платоспроможності свідчить про відсутність реальній можливості поголовно у АТ «Х» відновити його до найближчого время.

Отже, за звітний період фінансове становище АТ «Х» поліпшилося відносно 1995 р., однак на незадовільному рівні. Також високий ризик неплатежеспособности.

[pic].

[pic].

6. АНАЛІЗ ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТИ.

Різні боку виробничої, збутової, постачальницькою і фінансової складової діяльності підприємства отримують закінчену грошову оцінку в системі показників фінансових результатів. Узагальнено, найважливіші показники фінансових результатів діяльності підприємства представлені у складі річний бухгалтерської звітності. До них належать: прибуток (збиток) від продукції, прибуток (збиток) від іншої реалізації, доходи громадян та витрати від позареалізаційних операцій, прибуток від реалізації, балансова прибуток (збиток), чистий прибуток та інші. З іншого боку, для характеристики фінансових результатів використовують різноманітні показники рентабельности.

Для аналізу прибутків і рентабельності використовуються такі дані за 1994;1996 рр.: Форма № 2 «Звіт про фінансові результати та його використанні»; Форма № 5 «Додаток до балансу».

Для аналізу прибутку підприємства розглянемо таблицю 1.2.2.6.1.

Таблиця 1.2.2.6.1.

Балансова прибуток підприємства. тис. крб. |Показники |1994 р. |1995 р. |Отклонение,|Темп | | | | |+, — |зростання, | | | | | |% | |А |1 |2 |3 |4 | |Виручка від продукції | | | | | |(робіт, послуг), без ПДВ і СП |107 839 774|445730902|337 891 128 |4,1р. | |Витрати виробництва | | | | | |реалізованої продукції |97 443 859 |374 088 406|276644547 |3,8р. | |Результат від |19 395 915 |71 642 496 |52 246 581 |3,7р. | |продукції | | | | | |Результат від іншої реалізації |898 369 |2 562 779 |1 664 410 |2,8р. | |Доходи від позареалізаційних | | | | | |операцій |8 179 748 |1 617 742 |-6 562 006 |19,8 | |По цінних паперів |66 378 |34 038 |-32 340 |51,3 | |Курсові різниці за операціями в | | | | | |іноземній валюті |1 193 784 |141 940 |-1 051 844 |11,9 | |Витрати від позареалізаційних | | | | | |операцій |1 052 371 |7 270 267 |6 217 896 |6,9р. | |Балансова прибуток |18 421 661 |68 552 750 |50 131 089 |3,7р. |.

Дані таблиці 1.2.2.6.1. слід, що балансовий прибуток зросла проти 1995 р. в 3,7 разу. Цьому сприяв зростання прибутку від продукції 3,7 разу. Проте, зниження доходів від позареалізаційних операцій (на 80,2%) і підвищення витрат за ним саме в 6,9 разів зменшили прибуток у сумі 12 779 902 тис. руб.

Прибуток від іншої реалізації отримана, переважно, з допомогою прибуток від реалізації ТНС і матеріалів, прибуток від торгівлі магазина.

Проведемо аналіз рентабельності. І тому розглянемо таблицю 1.2.2.6.2.

Таблиця 1.2.2.6.2.

Показники рентабельности.

|Показатели |1993 р. |1994 р. |1995 р. |Відхилення | | | | | |гр.2-гр|гр.4-гр| | | | | |.3 |.3 | |А |1 |2 |3 |4 |5 | |Рентабельність, %: | | | | | | |Реалізованої продукції |8,6 |9,6 |16,1 |+1,0 |+6,5 | |Балансова прибуток на карбованець | | | | | | |реалізованої продукції |16,0 |17,0 |15,4 |+1,0 |-1,6 | |Торішній чистий прибуток на карбованець | | | | | | |реалізованої продукції |10,0 |11,0 |10,9 |+1,0 |-0,1 | |Коксовій продукції |9,4 |8,6 |15,8 |-0,8 |+7,2 | |Виробничих фондів |8,05 |20,4 |23,0 |+12,3 |+2,6 | |Вкладень підприємства |12,6 |15,7 |18,8 |+3,1 |+3,1 | |Виручка від на | | | | | | |один карбованець вартості |80,0 |92,0 |122,2 |+12,0 |+30,2 | |майна | | | | | | |Рентабельність власних | | | | | | |коштів підприємства |13,0 |20,8 |18,1 |+7,8 |-2,7 | |Довгострокових фінансових | | | | | | |вкладень |- |170,0 |87,2 |- |-82,8 | |Коефіцієнт чистої виручки |0,1 |0,15 |0,15 |+0,05 |0 |.

Дані таблиці 1.2.2.6.2. слід, що рентабельність всієї реалізованої продукції 1996 р. збільшилася до 16,1% зокрема рентабельність коксовій продукції до 15,8%, і є на низький рівень. Проте дохідність реалізованої продукції знизилася. Кожен карбованець реалізації приносив 15 копійок балансового прибутку і одинадцять копійок чистої прибыли.

За період зросла, також, рентабельність виробничих фондів, розрахованих по балансового прибутку, з 8,05% 1994 р. до 23% 1996;го г.

Кожна карбованець вкладень, підприємство отримувало 1996 р. 19 копійок балансового прибутку, що більше, аніж 1994 р. на 6,2 копійки. У цьому підприємство має низький показник продажів на карбованець вартості майна підприємства лише на рівні 1 карбованець 22 копейки.

Кожна карбованець вкладених власні кошти підприємство отримала звітному року лише 18 копійок чистої прибыли.

Доходи від цінних паперів становили 87,2 копійки з кожного рубля вкладень, що від, ніж загальна рентабельність виробничих фондів (23,0%). Отже цій формі вкладень погіршує фінансового стану предприятия.

Кожна карбованець виручки від для підприємства надходило 1996;го р. 15 копійок, проти 10 копійок 1994 р., що свідчить про збільшенні залишкової готівки до спільної виручці від продукции.

ОБЩИЙ ВЫВОД.

ПО АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТИ.

Балансова прибуток на АТ «Х» зросла проти 1995 р. в 3,7 разу. Цьому сприяв зростання прибутку від продукції 3,7 разу, доходу іншої реалізації в 2,8 разу. Проте, зниження доходів від позареалізаційних операцій (на 80,2%) і підвищення витрат за ним саме в 6,9 разів зменшили прибуток у сумі 12 779 902 тис. руб.

Продукція АТ «Х» залишається низькорентабельною, попри підвищення його за аналізований період. Знижується дохідність реалізованої продукции.

Доходи від цінних паперів становили 87,2 копійки з кожного рубля вкладень, що від ніж загальна рентабельність виробничих фондів (23.0%). Отже цій формі вкладень погіршує фінансового стану предприятия.

Кожна карбованець виручки від для підприємства надходило 1996;го р. 15 копійок, проти 10 копійок 1994 р., що свідчить про збільшенні залишкової готівки до спільної виручці від продукции.

[pic].

ПОДІЛ 2. ОБЛІК І АНАЛІЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ.

ОБОРОТНИХ СРЕДСТВ.

Кожне підприємство, яке здійснює господарську діяльність, має мати його оборотні кошти, що забезпечують безперебійний процес виробництва та реалізації продукції. Оборотні кошти — це грошові кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди й фонди звернення .

Оборотні кошти підприємства, беручи участь у процесі виробництва та реалізації продукції, роблять безперервний кругообіг. Водночас переходять із сфери звернення до сферу виробництва та назад, приймаючи послідовно форму фондів обігу євро і оборотних виробничих фондів. Отже, проходячи послідовно три фази, його оборотні кошти змінюють свою натурально — речовинну форму.

У першій фазі (Д-Т)оборотные кошти, мають початкову форму коштів, перетворюються на виробничі запаси, т. е. переходять зі сфери звернення до сферу виробництва. У другій фазі (Т…П…Т1) його оборотні кошти беруть участь у процесі виробництва та приймають форму незавершеного виробництва, напівфабрикатів і готові виробів. Третя фаза кругообігу оборотних засобів (Т1-Д1) відбувається знову на сфері. Через війну реалізації готової продукції його оборотні кошти знову приймають форму коштів. Різниця між грошової виручкою і спочатку витраченими засобами (Д1-Д) визначає величину грошових доходів підприємства. Отже, роблячи повний оборот, його оборотні кошти функціонують усім стадіях одночасно, що забезпечує безперервність процесу виробництва та обращения.

На відміну від основних засобів, що неодноразово беруть участь у процесі виробництва, його оборотні кошти функціонують тільки одного виробничий цикл й цілком переносять свою вартість на знову виготовлений продукт.

По джерелам формування його оборотні кошти підприємства поділяються за власні і позикові (залучені). Наявність власних оборотних засобів, є необхідною передумовою фінансової стійкості підприємства. Джерелами їх знань є статутний капітал, відрахування з прибутку (в резервний фонд, до соціальних фондів спеціального призначення), цільові фінансування й надходження, орендні зобов’язання, вклади засновників. Позикові кошти, залучені, переважно, як банківських кредитів, покривають додаткову потреба підприємства у средствах.

Розміщення обігових коштів у воспроизводственном процесі визначає підрозділ їх у виробничі фонди й фонди звернення. Оборотні виробничі фонди функціонують у процесі виробництва, а фонди звернення — у процес звернення, т. е. реалізації готової продукції і на придбання товарно-матеріальних цінностей. Найбільшу частку становлять оборотні виробничі фонди, що у створенні вартості. Величина фондів звернення повинна бути достатньою, задля забезпечення чіткого і ритмічного процесу обращения.

Оборотні средства.

Оборотні виробничі фонды.

Фонди обращения.

Витрати майбутніх периодов.

Незавершене производство.

Готова продукция.

Кошти і кошти на расчетах.

На складе.

Відвантажена, але з оплаченная.

Виробничі запасы.

Нормируемые оборотні средства.

Ненормируемые оборотні средства.

Рис. 2.1. Склад і розміщення оборотних средств.

Структура і склад оборотних засобів залежить від форми власності, специфіки організації виробничого процесу, відносини з покупцями, структура витрат за виробництво, фінансового становища й інших чинників. Типовий склад парламенту й розміщення оборотних засобів представлені на рис. 2.1.

З принципів організації та регулювання виробництва та звернення його оборотні кошти поділяються на нормируемые і ненормируемые. Нормируемые його оборотні кошти — це власні його оборотні кошти, розраховані по економічно обгрунтованим нормативам. Ненормируемые його оборотні кошти є елементом фондів звернення. Управління цієї групою оборотних засобів попереджує їх необгрунтоване збільшення, сприяє прискоренню оборотності обігових коштів у сфері обращения.

Визначення структури та виявлення тенденцій зміни елементів оборотних засобів дає можливість прогнозувати напрям розвитку предприятия.

1. ОБЛІК ОБОРОТНИХ СРЕДСТВ.

Оборотні кошти підприємства позначаються на активі балансу у другому розділі «запаси й витрати» і третьому розділі «кошти, розрахунки і інші активи». Розглянемо рахунки обліку обігових коштів у тому порядку, в якому перебувають у активі баланса.

Для обліку матеріальних запасів планом рахунків передбачено три рахунки: рахунок 10 «Матеріали», рахунок 11 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі», рахунок 12 «Малоцінні і швидко изнашивающиеся предмети», рахунок 41 «Товары».

Матеріали враховуються на рахунку 10 по фактичної собівартості їх придбання (заготовления) чи облікованим ценам.

Фактична собівартість придбання (заготовления) складається з їх вартості за цінами придбання і витрат за заготівлі і доставці їх у підприємство (транспортно — заготовительские витрати, мита, сплачувані постачальницьким організаціям комісійні винагороди, надбавки, націнки, втрати від нестач вступників матеріалів межах норм природною убыли).

Слід враховувати, що в випадках, коли вартість тари оплачується постачальнику понад цін ресурсів, вона входить у вартість придбання, з відрахуванням її вартості за цінами можливого використання чи реалізації. Інакше вартість матеріалів зменшиться на вартість тари за ціною її можливого використання з урахуванням витрат за її ремонт.

Якщо облік тих матеріальних цінностей здійснюється за облікованим цінами, то закуплені цінності позначаються на обліку з цих цін, а відмінність між дисконтними цінами та фактурою вартості у документах постачальників відбивається на рахунку 16 «Відхилення вартості заготовлених матеріалів». Принаймні витрати тих матеріальних цінностей відхилення по закупівельних цінами списуються на рахунку за обліку витрат виробництва та звернення чи рахунок 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)». Наприкінці звітний період сальдо утворене на рахунку 16, у балансі входить у вартість запасів матеріальних ценностей.

У залежною від прийнятої підприємством організації обліку надходження матеріалів можна відбито з допомогою рахунків 15 «Заготовление і придбання матеріалів» і 16 «Відхилення вартості матеріалів» чи ні використання их.

У першому випадку в дебет рахунки 15 належить покупна вартість тих матеріальних цінностей, якими на підприємство надійшли розрахункові документи постачальників, в кореспонденції зі своїми рахунками 60, 20, 23, 71, 76 тощо. п. залежно від цього, звідки надійшли ті чи інші цінності, і зажадав від характеру витрат за заготівлі і доставці матеріалів на предприятие.

У кредит рахунки 15 в кореспонденції з рахунком 10 «Матеріали» чи 12 «Малоцінні і швидко изнашивающиеся предмети» належить вартість фактично які поступили і оприбуткованих цінностей. Сума різниці в вартості придбаних тих матеріальних цінностей, исчисленной в фактичної собівартості придбання й у дисконтних цінах, списується із рахунку 15 на рахунок 16. Товари, що надійшли з цього приводу 41 «Товари» оцінюються, зазвичай, по продажним цінами. У такий спосіб рахунку 15 виявляється сума перевищення продажною вартості товарів за їхньою покупної вартістю, від якої потерпають по дебету рахунки 15 і кредиту рахунки 42 «Торговельна наценка».

Залишок за рахунком 15 наприкінці місяці показує наявність матеріальних цінностей на шляху. Інакше відбивають по дебету 10 кредиту 15 в кінці місяця, а на початку наступного місяці ця сума сторнируется.

У другий випадок оприбуткування матеріальних запасів відбивається по дебету рахунки 10, 11, 12, 41 і кредиту рахунків 60, 20, 23, 71, 76 тощо. п. в залежність від того, звідки надійшли матеріальних цінностей, і південь від характеру витрат за заготівлі і доставці матеріалів. Вартість оплачених матеріалів, решти наприкінці місяці на дорозі чи не вивезених зі складів постачальників наприкінці місяця відбивається по дебету рахунки 10 і кредиту рахунки 60 (без оприбуткування цих цінностей складу). На початку наступного місяці ці суми сторнируются та значаться нинішнього року обліку як дебіторська заборгованість за рахунком 60.

Фактичний витрата матеріалів виробництві або інших господарських цілей відбивається за кредитами рахунки 10 в кореспонденції зі рахунками урахування витрат на виробництва (витрати звернення) чи іншими відповідними рахунками. Реалізація матеріальних запасів набік проходить за кредиту рахунків 10, 12, 41 і дебету рахунки 48 «Реалізація інших активів» з одночасним відбитком за кредитами рахунки 48 і дебету рахунки 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» сум, належних підприємству ті матеріали з покупателями.

До малоцінним і быстроизнашивающимся предметів, враховуються на рахунку 12 ставляться предмети терміном служби менш 1 року, незалежно від своїх вартості; і предмети вартістю нижче 50-кратной мінімальної місячної оплати праці, за одиницю за ціною придбання, незалежно від терміну їхніх служби; і навіть спеціальні інструменти, і спеціальні пристосування, незалежно від вартості; спеціальний одяг, спеціальна взуття та постільні приналежності, незалежно вартості і продовження терміну службы.

Вступники складу малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети враховуються на рахунку 12−1 «Малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети на складі». Передача МБП в експлуатацію відбивається по дебеты рахунки 12−2 «Малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети в експлуатації» і кредиту 12−1.

Передбачено два варіанта обліку зносу малоцінних і швидкозношувані предмети. У перший варіант знос нараховується в розмірі 50% вартості МБП в останній момент їх передачі у експлуатацію й що залишилася суми при выбытии з експлуатації ЧАЕС. Другий варіант передбачає нарахування зносу у вигляді повної вартості МБП в останній момент передачі в експлуатації. Слід зазначити, що МБП, вартістю до 1/20 50-кратного суми мінімальної місячної оплати праці, списуються на витрати виробництва та звернення з мері видачі в эксплуатацию.

Рахунок 31 «Витрати майбутніх періодів» призначений для узагальнення інформації про витрати, вирощених даному звітному періоді, але які стосуються майбутнім звітним періодам. Зокрема витрати, пов’язані з горноподготовительными роботами, підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, нерівномірно які вироблялися перебігу року ремонтів основних засобів (коли підприємством не створюється відповідний резерв чи Фонд), за внесками орендної і щодо оплати наступні периоды.

Враховані на рахунку 31 витрати списуються в дебет рахунків 20, 23, 25, 26, 44.

Готова продукція (рахунок 40) в балансах відбивається, зазвичай, або по фактичної (повної чи скороченою), або за нормативної виробничої собівартості. Однак деякі види продукції відбиваються у балансі за ціною їх можливої реалізації (ринкової оцінці). Це відбувається у випадках, коли готову продукцію втратила свої перші властивості і ринкова ціна з цього продукцію у перебігу року по порівнянню зі своїми балансовою оцінкою, що позначиться фінансові результати предприятия.

Відмінність скороченою собівартості готової продукції з повної виробничої собівартості у тому, що враховані на рахунку 26 загальногосподарські витрати не списуються наприкінці кожного місяці на дебет рахунків 20 23, а ставляться на фінансовий результат від продукції по дебету рахунки 46 «Реалізація продукції (робіт, услуг)».

З урахуванням готової своєї продукції рахунку 40 по нормативної виробничої собівартості використовується рахунок 37 «Випуск продукції (робіт, послуг), по дебету якого відбивається фактична виробнича собівартість продукції, а, по кредиту її нормативна собівартість. Отримане відхилення списується в дебет рахунки 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг) у разі перевитрати у разі отримання економії робиться сторнировочная запис по дебету рахунки 46 і кредиту рахунки 37. Фінансовий результат від продукції виявляється на рахунку 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг) » .

Податок на додану вартість враховується по дебету рахунки 19 «ПДВ з придбаним матеріальних цінностей» у межах відповідних субрахунків на придбання відповідних цінностей на кореспонденції зі своїми рахунками 60, 76. Сума податку, сплачена постачальникам за придбані цінності, використовувані на мети виробництва та звернення відбивається за кредитами рахунки 19 і дебету рахунки 68 «Розрахунки з бюджетом», у разі використання цінностей на невиробничі мети робиться восстановительная проводка по дебету 81 «Використання прибутку» і кредиту рахунки 68.

За статтею балансу «Інші запаси й витрати» відбивається не списана, в установленому порядку, із рахунку 43 «Комерційні витрати» частина комерційних витрат, які стосуються залишку неотгруженной (нереалізованої) продукції. Принаймні відвантаження (реалізації) продукції комерційні витрати списуються в дебет рахунки 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг) » .

Нині є дві методики визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). При одному методі прибуток від реалізації продукції визначається момент відвантаження продукції покупцям, за іншого — в останній момент оплати продукції покупцем. У першому випадку заборгованість покупців за відвантажену продукцію відбивається по дебету рахунки 62 по фактичної ціні реалізації, у другий випадок заборгованість покупців відбивається по фактичної собівартості відвантаженої своєї продукції рахунку 45 «Товари отгруженные».

Аванси, видані постачальниками і підрядчиками відбиваються по дебету рахунки 61 «Аванси видані» і кредиту рахунків обліку коштів. Після отримання своєї продукції суму виданих авансів робиться наступна кореспонденція: дебет 60, кредит 61.

До короткотерміновим фінансовим вкладенням (активний рахунок 58) ставляться короткострокові інвестиції організацій цінних паперів інші організації, державні цінні папери т. п. Придбання короткострокових фінансових вкладень відбивається по дебету рахунки 58 з їхньої покупною вартості. До того ж на рахунку 58 відбиваються надані організацією інших організацій позики. Різниця між купівлею і акцій становить цінних паперів амортизується протягом строку, що залишається передчасно їх. Реалізація короткострокових фінансових вливань відбивається за кредитами рахунки 58 і дебету рахунки 48.

Рух коштів підприємства відбивається за рахунками 50 «Каса», 51 «Розрахунковий рахунок», 52 «Валютний рахунок», 55 «Спеціальні рахунки банках», 56 «Грошові документи», 57 «Переклади їсти дорогою». По дебету рахунків 50, 51, 52 відбивається надходження коштів у кореспонденції зі своїми рахунками 62, 54, 76 тощо. буд., за кредитами їх вибуття в кореспонденції із рахівницею 60, 76, 61, 58, 06 тощо. д.

До рахунку 55 можуть бути відкриті субрахунка: акредитиви, чекові книжки. Зарахування коштів на спеціальні позичкові рахунки відбивається по дебету рахунки 55 і кредиту рахунків 51, 52, 90 та інших., а списання в дебет рахунків 60, 76 і др.

Рахунок 56 призначений для узагальнення інформації про наявність і рух грошових документів, що у касі підприємства (поштових марок, оплачених авіаквитків, оплачених путівок у будинки відпочинку і санаторії). Акціонерні суспільства можуть відкривати до рахунку 56 спеціальний субрахунок «Власні акції, викуплені в акціонерів», що купуються їхнього наступної перепродажу чи аннулирования.

По статтям «каса», «розрахунковий рахунок», «валютний рахунок» у балансі відбивається сума залишку за рахунками 50, 51, 52. За статтею «Інші грошові кошти «демонструються суми, учитываемые на рахунках 55, 56, 57.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ АТ «Х» НА 1996 г.

1. Облік матеріальних запасів здійснюється за фактичної собівартості їх придбання з допомогою рахунки 10 «Матеріали», «Малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети» в кореспонденції зі своїми рахунками расчетов.

2. Матеріальні цінності, витрачені продукції, списуються на рахунки витрат провадження у середнім фактичним цінами закупки.

3. Знос по малоцінним і быстроизнашивающимся предметів нараховується в розмірі 100% вартістю момент їх передачі у эксплуатацию.

4. Готова продукція віддзеркалюється в рахунку 40 «Готова продукція» по повної фактичної виробничої себестоимости.

5. Виручка від продукції визначається принаймні його сплати покупателями.

6. Передбачено створення резерву майбутніх витрат і платежів для цілей проведення планових капітальних ремонтов.

7. Також передбачено створення фондів спеціального призначення (фонду накопичення, фонду спеціальної сфери, фонд потребления).

2.2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ СРЕДСТВ.

Аналіз використання оборотних засобів слід розпочинати з аналізу власних оборотних засобів, який передбачає визначення фактичного обсягу коштів і внутрішніх чинників, які впливають їх динамику.

Попри значний питому вагу власні кошти підприємства, їх вистачало навіть у покриття основних засобів та інші внеоборотных активів, що свідчить про відсутності власних оборотних засобів. Причому, якби початок 1996 р. бракувало 155 133 тис. крб., чи до кінцю року ця сума їх становила 3 809 377 тис. руб.

Подальший аналіз оборотних засобів проводиться у бік вивчення динаміки і складу оборотних засобів. При порівнюється сума оборотних коштів у початок і поклала край 1996 р. вдається виявити законність і доцільність відволікання коштів з обороту (таблиця 2.2.1.).

Таблиця 2.2.1.

Аналіз динаміки оборотних засобів АТ «Х » .

|Виды оборотних |Початок 1995 г.|Конец 1995 г.|Изменение | |коштів |сума |задовільно. |сума |уд.|тыс. крб.|% | | |тис. |вес,|тыс. |вагу| | | | |крб. |% |крб. |, %| | | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Виробничі запаси |8 613 614 |10,6|16 483 338|16,|+7 869 724 |+6,2 | | | | | |8 | | | |Тварини на вирощуванні і | | | | | | | |відгодівлі |89 249 |0,1 |0 |0 |-89 249 |-0,1 | |МБП (залишкова вартість) |375 565 |0,5 |980 590 |1 |+605 025 |+0,5 | |Незавершене виробництво |1 216 718 |1,5 |1 793 864 |1,8|+577 146 |+0,3 | |Витрати майбутніх періодів |0 |0 |5 726 266 |5,8|+5 726 266 |+5,8 | |Готова продукція |781 047 |1 |1 011 449 |1 |+230 402 |0 | |Товари |3 271 736 |4 |1 800 949 |1,8|-1 470 787 |-2,2 | |ПДВ і СП по придбаним | | | | | | | |цінностям |2 075 009 |2,6 |7 812 451 |7,9|+5 737 442 |+5,3 | |Дебіторська заборгованість |64 130 205|79,3|61 635 933|62,|-2 494 272 |-16,6 | | | | | |7 | | | |Короткострокові фінансові | | | | | | | |вкладення |0 |0 |300 000 |0,3|+300 000 |+0,3 | |Кошти — всього: |376 626 |0,5 |736 799 |0,7|+360 173 |+0,2 | |каса |10 556 |0 |54 092 |0,1|+43 536 |+0,1 | | б) розрахунковий рахунок |1561 |0 |7750 |0 |+6189 |0 | | в) валютний рахунок |362 745 |0,4 |45 079 |0 |-317 666 |-0,4 | | р) інші грошові |1764 |0 |629 878 |0,6|+628 114 |+0,6 | |кошти | | | | | | | |Інші його оборотні кошти |0 |0 |0 |0 |0 |0 | |Разом оборотних засобів |80 929 769|100 |98 281 639|100|17 351 870 |0 |.

З таблиці 2.2.1. слід, що це загальна сума оборотних засобів протягом року зросла на 17 351 870 тис. крб., чи 21,4%. У цьому зростання стався за рахунок виробничих запасів (сировини й матеріалів) на майже 7 869 724 тис. крб., чи 91%, сум ПДВ з придбаним цінностям п’ять 737 442 тис. крб., чи 2,8 разу, сум витрат майбутніх періодів п’ять 737 266 тис. руб.

Одночасно сталося зниження дебіторську заборгованість на 2 494 272 тис. крб. чи 3,9%, сум за 57-ю статтею «Тварини на вирощуванні і відгодівлі» на 89 249 тис. крб. у зв’язку з ліквідацією збиткового підсобного господарства, за 57-ю статтею «Товари» на 1 470 787 тис. руб.

Інших оборотних засобів (розрахунки з підзвітними особами та ін.) АТ «Х» не имеет.

Аналізуючи зміни структури розміщення оборотних засобів, можна дійти невтішного висновку, що у звітному року за колишньому залишається найбільша частка дебіторську заборгованість 62,7%, хоча вона знизилась за 1996 р. на 16,6%. Частка виробничих запасів збільшилася на 6,8% і становить 16,8%, відповідно зросла частка сум ПДВ і СП по придбаним цінностям на 5,3%. Частка витрат майбутніх періодів наприкінці року збільшився до 5.8,%.

Отже, за 1996 р. спостерігалося на зміну структури оборотних средств.

Ефективність використання оборотних засобів характеризується, колись всього, їх оборачиваемость.

Оборотність оборотних засобів обчислюється тривалістю одного обороту в днях (оборотність обігових коштів у днях) чи кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнт оборачиваемости).

Тривалість одного обороту в днях є ставлення суми середнього залишку оборотних засобів від суми одноденної виручки за аналізований период.

Коефіцієнт оборотності коштів характеризує розмір обсягу виручки від для один карбованець оборотних засобів. Він окреслюється ставлення суми виручки від продукції саме до середнього залишку оборотних засобів. Зростання його свідчить про більш ефективному використанні оборотних средств.

Тривалість перебування засобів у обороті визначається сукупним впливом низки різноспрямованих чинників зовнішнього й внутрішнього характеру. До перших слід віднести сферу діяльності підприємства (виробнича, постачальницько-збутова, посередницька та інших.), масштаби підприємства (здебільшого оборотність коштів у малих підприємствах виявляється значно вища, ніж великих) і кілька других.

Не менше вплив на оборотність активів підприємства надає економічна ситуація у країни й пов’язані із нею умови господарювання підприємства. Так, які у країні інфляційні процеси, відсутність в багатьох підприємств налагоджених господарських зв’язку з постачальниками і покупцями призводять до змушеному накапливанию запасів, значно замедляющему процес обороту средств.

У той самий час слід підкреслити, що період перебування засобів у обороті значною мірою визначається внутрішніми умовами діяльності підприємства міста і, насамперед, ефективністю стратегії управління його активами (чи його отсутствием).

Справді, залежно відрізняється від застосовуваної цінової газової політики, структури активів, методики оцінки товарно-матеріальних запасів підприємство має більшу чи меншу свободу на тривалість обороту своїх средств.

Ефективність використання оборотних засобів визначається також показником рентабельності поточних активів, що свідчить про яку має певні прибутки підприємство з кожного рубля вкладеного в поточні активы.

Розглянемо показники використання оборотних засобів як загалом, так і з групам обігових коштів у таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2.

Показники ефективність використання оборотних средств.

|Показатели |1993 г.|1994 р. |1995 р. |Зміна +, (-) | | | | | |гр.2-гр.|гр.3-гр.2| | | | | |1 | | |А |1 |2 |3 |4 |5 | |Виручка від | | | | | | |продукції, тис. крб. |3 696 952|10783977|44 573 090|+7 087 025|+33 789 112| | |4 |4 |2 |0 |8 | |Кількість днів | | | | | | |аналізованого періоду, дней|360 |360 |360 |x |x | |Одноденна виручка, тис. |102 639 |295 555 |1 238 141 |+192 916 |+942 586 | |крб. | | | | | | |Торішній чистий прибуток, тис. крб. |3 537 948|11445069|48 432 327|+7 907 121|+36 977 258| |Середній залишок оборотних | | | | | | |коштів, тис. крб., |1 904 342|57486904|96 605 704|+3 844 348|+39 118 800| |зокрема: |8 | | |0 | | |матеріальних оборотних | | | | | | |коштів |3 345 579|11332097|26 015 923|+7 986 518|+14 683 826| |дебіторську заборгованість |1 557 537|45877197|62 883 069|+3 030 181|+17 005 872| | |9 | | |8 | | |коштів і | | | | | | |короткострокових фінансових |122 470 |277 611 |706 713 |+155 141 |+420 102 | |вкладень | | | | | | |Коефіцієнт оборотності,| | | | | | |обертів, |1,94 |1,88 |4,61 |-0,06 |+2,73 | |зокрема: | | | | | | |матеріальних оборотних | | | | | | |коштів |11,05 |9,52 |17,13 |-1,53 |+7,61 | |дебіторську заборгованість |2,37 |2,35 |7,09 |-0,02 |+4,74 | |коштів і | | | | | | |короткострокових фінансових |301,87 |388,46 |630,71 |+86,59 |+242,25 | |вкладень | | | | | | |Тривалість обороту, |186 |191 |78 |+5 |-113 | |днів, | | | | | | |зокрема: | | | | | | |матеріальних оборотних | | | | | | |коштів |33 |38 |21 |+5 |-17 | |дебіторську заборгованість |152 |153 |51 |+1 |-102 | |коштів і | | | | | | |короткострокових фінансових |1,2 |0,9 |0,6 |-0,3 |-0,3 | |вкладень | | | | | | |Рентабельність поточних | | | | | | |активів, % |18,6 |19,9 |50,1 |+1,3 |+30,2 |.

Дані таблиці 2.2.2. видно, що у 1995 р. спостерігалося незначне уповільнення оборотності всіх оборотних засобів п’ять днів, в т. год. за матеріальними оборотних коштів на 21 що і по дебіторської заборгованості на 51 день. По коштами спостерігалося незначне прискорення оборотності на 0.3 дня.

У 1996 р. його оборотні кошти загалом зробили на 2,73 обороту більше, ніж у 1995 р., що призвело до зменшення тривалості одного обороту на 113 днів. Збільшення виручки від продукції призвело до скорочення тривалості обороту, а посилення середньої залишку оборотних засобів для її увеличению.

Прискорення оборотності оборотних засобів на 113 днів вивільнило з обороту кошти у сумі 139 909 933 тис. крб. (113*1 238 141).

Поліпшення оборотності спостерігалося за всіма групами оборотних коштів, в т. год., по дебіторську заборгованість (тривалість одного обороту в днях скоротилася на 120 днів чи 3,4 місяці), за матеріальними оборотних коштів на 17 днів, і навіть за групою кошти й короткострокові фінансові вложения.

Збільшення рентабельності обігових коштів у динаміці протягом трьох років свідчить про зростання величини чистий прибуток за кожен карбованець, вкладений в поточні активы.

У процесі аналізу необхідно порівняти фактичні залишки оборотних коштів із їх нормативами. Нормування має забезпечити оптимальну величину всіх елементів нормувальних оборотних средств.

У процесі нормування оборотних засобів розробляються норми і нормативи. Норма оборотних засобів — це відносна величина, відповідна мінімального, економічно обгрунтованого обсягу запасів товарно-матеріальних цінностей. Вона встановлюється, зазвичай, в днях. Норми оборотних засобів залежить від норм витрат матеріалів виробництві норм зносостійкості запасними частинами і інструментів, тривалості виробничого циклу, умов постачання і збуту, часу перекази деяким матеріалам певних властивостей, необхідні виробничого споживання, та інших факторов.

Норми оборотних засобів при щодо незмінних економічних умовах є довго діючими. Необхідність уточнення обумовлена суттєвими змінами технологій і організації виробництва, номенклатури виробів, зміни, тарифів та інших показателей.

Норматив оборотних засобів — це мінімум необхідна сума грошових коштів, що діяльність предприятия.

Якщо норми оборотних засобів можуть бути на щодо період, то нормативи розраховуються на конкретний період (рік, квартал). Нормативи оборотних засобів визначаються як твір одноденного витрати чи випуску, в вартісному вираженні, і норм із відповідним видам оборотних средств.

Зміна наприкінці 80х років економічних умов, супроводжувалося інфляційним зростання цін і порушенням традиційних господарських перетинів поміж підприємствами. Це спричинило необхідності щоквартального перерахунку як нормативів, і норм запасу, що у свою чергу збільшувала обсяг оброблюваної інформації, що вимагає додаткового специалистов.

У зв’язку з вищесказаним, більшість промислових підприємств, відмовилися від нормування обігових коштів у початку 90-х, був винятком і цьогорічний АТ «Х». Проте, 1996 р. у зв’язку з зрослим значенням раціональної організації використання оборотних засобів, для підприємства прийнято рішення про відновлення їх нормирования.

1. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСОВ.

Аналіз використання товарно-матеріальних запасів розпочнемо з оцінки їхньої оборотності, яку є доцільним за кожним видом товарноматеріальних запасів (виробничі запаси, готову продукцію і товари). Оскільки виробничі запаси враховуються за вартістю їх заготовления (придбання), то тут для розрахунку коефіцієнта оборотності запасів використовується не прибуток від реалізації, а собівартість реалізованої продукции.

Аналіз гніву й динаміки оборотності запасів на АТ «Х» представлені у таблиці 2.2.1.1.

Таблиця 2.2.1.1.

Оцінка стану оборотності товарно-матеріальних запасів. тис. крб. |Показники |1993 г.|1994 р. |1995 р. |Зміна | | | | | |гр.2-гр.|гр.3-гр.2| | | | | |1 | | |А |1 |2 |3 |4 |5 | |Собівартість реалізованої | | | | | | |продукції |3 380 140|97443859|37 408 840|63642454|276 644 547| | |5 | |6 | | | |Середні товарно-матеріальні| | | | | | |запаси за даними балансу, |2 708 145|9058482 |16 659 144|6350337 |7 600 662 | |зокрема: | | | | | | |виробничі запаси |2 020 806|6369208 |13 226 554|4348402 |6 857 346 | |готову продукцію |204 998 |577 189 |896 248 |372 191 |319 059 | |Оборотність | | | | | | |товарно-матеріальних запасов|12,48 |10,76 |22,46 |-1,72 |11,7 | |(стр.1:стр.2), зокрема: | | | | | | |виробничі запаси |16,73 |15,3 |28,28 |-1,43 |12,98 | |готову продукцію |164,89 |168,82 |417,39 |3,93 |248,57 | |Тривалість обороту, |29 |33 |16 |4 |-17 | |днів, | | | | | | |зокрема: | | | | | | |виробничі запаси |22 |24 |13 |2 |-11 | |готову продукцію |2 |2 |1 |0 |-1 |.

Дані таблиці 2.2.1.1. підтверджують зроблені нами раніше висновки щодо уповільнення оборотності поточних активів в 1995 р. і прискоренню їх оборотності 1996 р., що призвело скорочення тривалості одного обороту загалом товарно-матеріальними запасами на 17 днів, в т. год. по виробничим запасам на 11 дней.

Проаналізуємо виробничі запаси, що займають найбільша питома вагу у структурі запасів підприємства. Розглянемо структуру виробничих запасів підприємства у таблиці 2.2.1.2.

Таблиця 2.2.1.2.

Аналіз структури виробничих запасів. тис. крб. |Показники |Початок |задовільно. |Кінець |уд.|Изменение | | |1995 р. |вес,|1995 р. |вагу|+, (-) |% | | | |% | |, %| | | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |10/1. Сировину. |4 069 454 |45,3|3 279 789 |18,|-789 665 |-26,5 | | | | | |8 | | | |10/1. Допоміжні | | | | | | | |матеріали (труби, кольорові і| | | | | | | |чорний метал, |3 231 112 |35,9|9 045 020 |51,|+5 813 908 |+15,9 | |пароарматура, метвироби). | | | |8 | | | |10/3. ПММ. |57 568 |0,6 |440 964 |2,5|+383 396 |+1,9 | |10/4. Тара. |28 344 |0,3 |91 798 |0,5|+63 454 |+0,2 | |10/5. Запасні частини. |991 321 |11 |3 204 453 |18,|+2 213 132 |+7,3 | | | | | |3 | | | |10/6. Металобрухт. |1895 |0 |764 |0 |-1131 |0 | |Рахунок 16 — відхилення в | | | | | | | |вартості матеріалів. |233 920 |2,6 |420 550 |2,4|+186 630 |-0,2 | |Рахунок 12/1 — МБП складі. |375 565 |4,2 |980 590 |5,6|+605 025 |+1,4 | |Разом виробничих |8 989 179 |100 |17 463 928|100|+8 474 749 |- | |запасів | | | | | | |.

Дані таблиці 2.2.1.2. свідчать про збільшення загального залишку виробничих запасів наприкінці 1996 р. на 8 474 749 тис. руб.

Найбільша частка у структурі виробничих запасів початку року припадала сировини (45,3%). Проте зменшення залишків сировини наприкінці року в 789 665 тис. крб. призвело до її зниженню до 18,8%.Зниження залишків виробничих запасів в результаті запланованого зниження товарного випуску, у зв’язку з проведенням планових капітальних ремонтів камер батареї № 1, і закриття цеху ЛПО у зв’язку з відсутністю попиту продукцію даного цеху. Це спричинило скорочення потреб підприємства у сырье.

По зазначеним вище обставинам наприкінці 1996 р. сталося збільшення частки допоміжних матеріалів з 35,9% до 51,8% (т. е. на 15,9%), і навіть частки запасними частинами з 11% до 18, 3% (тобто. на 7.3%).

Узагальнюючим показником витрати матеріальних ресурсів, є вартісної показник материалоотдачи, чи матеріаломісткості. З допомогою вартісних показників материалоотдачи можна визначити ефективність використання матеріальних ресурсів, як загалом підприємством, і по основним видам матеріальних ценностей.

Аналіз використання матеріальних ресурсів проведемо з урахуванням даних таблиці 2.2.1.3.

Таблиця 2.2.1.3.

Виконання плану з використанню матеріальних ресурсов.

|Показатели |За планом |Фактически|Отклонение |Виконання | | | | |від плану |плану, % | |А |1 |2 |3 |4 | |Товарна продукція, тис. крб., |412 937 000 |438 187 468 |+25 250 468 |106,1 | |зокрема: | | | | | |товарний випуск коксовій | | | | | |продукції, тис. крб. |405 156 692 |407 046 000 |+1 889 308 |100,5 | |Витрати сировини й матеріалів на | | | | | |виробництво продукції, тис. |309 085 000 |308 149 218 |-935 782 |99,7 | |крб., зокрема: | | | | | |витрати шихти виробництва | | | | | |коксовій продукції, тис. крб. |258 965 000 |252 275 211 |-6 689 789 |97,4 | |Материалоотдача, копійок, |134 |142 |+8 |106 | |зокрема: | | | | | |по коксовій продукції, коп. |156 |161 |+5 |103,2 |.

Дані таблиці 2.2.1.3. свідчать про поліпшення використання матеріальних витрат у виробництві продукції. Це спричинило сверхплановому випуску товарної своєї продукції 26 500 671 тис. крб. Зниження величини спожитих матеріальних витрат скоротило товарний випуск на 1 250 203 тис. крб. У такий спосіб 1996 р. надплановий випуск товарної продукції становив 25 250 468 тис. руб.

Для виробництва фактичного обсягу продукції зі збереженням планового показника материалоотдачи потрібно було додатково матеріальних ресурсів на 19 835 858 тис. крб. проти фактично витраченими ресурсами. Отже відносна економія матеріальних витрат становила 19 835 858 тис. руб.

Підвищення ефективність використання шихти, виробництва коксовій продукції, призвело до її відносної економії на майже 7 897 383 тис. крб., а також зниження питомої витрати шихти на тонну коксу з 1,3 тонн до 1,29 тонн (за даними планової і фактичною калькуляції коксу). Це й дозволило перевиконати план із виробництва коксу (в натуральному вираженні на 0,3% і 0,5% в вартісному вираженні), попри недопоставку вугілля за год.

2. АНАЛІЗ ЗАСОБІВ У РАСЧЕТАХ.

У процесі аналізу необхідно вивчити дебіторської заборгованості. На фінансове становище впливає саме наявність дебіторську заборгованість, та її розмір, рух і форма, т .е. ніж викликана ця заборгованість. Виникнення дебіторську заборгованість є об'єктивний процес у господарську діяльність при системі безготівкових розрахунків, так само як й поява кредиторської задолженности.

Різниться нормальна і невиправдана заборгованість. До невиправданою заборгованості належить заборгованість за претензіями, відшкодуванню матеріальних збитків (недостачі, розкрадання, псування товарно-матеріальних цінностей та інших. Невиправдана дебіторська заборгованість є форму незаконного відволікання обігових коштів та порушення фінансової дисциплины.

На АТ «АТ «Х «» немає облік дебіторську заборгованість за термінами погашення, але є інформація про результати сум дебіторської заборгованості, від якої потерпають у вигляді № 5 «Додаток до балансу предприятия».

Використовуючи наявні дані проведемо аналіз складу і рух дебіторську заборгованість АТ «Х» в таблиці 2.2.2.1.

Таблиця 2.2.2.1.

Аналіз складу і рух дебіторську заборгованість. тис. крб. |Види дебіторської |На |На |Зобов'язання |Спи- |Откло- | |заборгованості |початок |кінець |виникло |погашено |сано |нение | | |1995 р. |1995 р. | | | | | |А |1 |2 |3 |4 |5 |6 | |Товари відвантажені, |58 642 673|52497498|374 088 406 |380 233 581 |x |-6 145 178| |зокрема: | | | | | | | |прострочена | | |333 077 |39 355 545 |333 077| | | |39 355 545|- | | | |-3 935 554| | | | | | | |5 | |Розрахунки з дебіторами: | | | | | | | |за товари, роботи, |4 650 023 |5 259 825 | | |x |+609 802 | |послуги | | | | | | | |з персоналом по іншим | | | | | | | |операціям |139 191 |1 361 566 |8 214 545 380|8210894476|х |+1 222 375| |з іншими дебіторами |670 018 |1 829 544 | | |x |+1 159 526| |Аванси, видані | | | | | | | |постачальникам і |28 300 |687 500 | | |x |+659 200 | |підрядчикам | | | | | | | |Разом: |64 130 204|61635933|588 633 786 |591 128 057 |333 077|-2 494 271|.

Дані таблиці 2.2.2.1. видно, що з звітний рік дебіторську заборгованість скоротилася на 1 494 271 тис. крб., що було наслідком скорочення боргу товарам отгруженным у сумі 6 145 178 тис. крб., в т. год. за рахунок погашення прострочений дебіторській заборгованості у сумі 39 355 545 тис. крб., і навіть списання на фінансовий результат простроченої заборгованості на суму 333 077 тис. руб.

На інших статтям дебіторську заборгованість спостерігалося зростання сум залишків заборгованості. До того ж збільшилася невиправдана дебіторська заборгованість у сумі 1 159 526 тис. руб.

З кожної сумі прострочений дебіторській заборгованості, возникавшей в перебігу року, підприємством велася претензионная работа.

Основним боржником АТ «Х» є такі предприятия:

|ТОО «Домна» р. Тула |14 250 907 тис. крб.| |Залізниця |7 218 091 тис. крб. | |ТОВ «Коксохимсбыт» |6 544 406 тис. крб. | |Пермський металургійний завод |1 760 278 тис. крб. | |АТ «Західно-сибірський металургійний комбінат» |1 576 126 тис. крб. | |Котельно-радиаторный завод, р. Нижний-Тагил |1 148 737 тис. крб. | |Кузбассэнерго |867 601 тис. крб. |.

Отже, основними боржниками є підприємства металургійної промисловості, які відчувають, як більшість великих промислових підприємств, фінансові затруднения.

При аналізі дебіторську заборгованість слід враховувати, що у умовах інфляції підприємство реально отримує лише деякі з вартості реалізованої продукції. У зв’язку з цим цікавий спосіб надання знижок при дострокової оплате.

У основу розрахунків закладаються відомі підходи, що базуються на обліку динаміки падіння купівельної спроможності грошової одиниці. Основними показниками, використовуваними для розрахунків, є індекс цін (Иц) і коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошової одиниці (Спс), рассчитываемые по формулам:

(p1 q1.

Иц =, Спс =.

.

(p0 q1.

Иц.

де: p1 — фактична ціна звітному періоді; р0 — фактична ціна базисному періоді; q1 -обсяг реалізованих товарів у натуральних одиницях по цієї товарної групі у звітній періоді; підсумовування здійснюється за товарних груп, отобранным для аналізу інфляційних процесів (1=1…n).

Розрахунок індексу інфляції за 1996 р. з усієї номенклатури випуску АТ «Х» проведемо з урахуванням даних таблиці 2.2.2.2.

Таблиця 2.2.2.2.

Розрахунок індексу інфляції за 1995 р. тис. крб. |Найменування |Випуск 1995 р. | |продукції |у цінах 1995 р. |у цінах 1994 р.| |А |1 |2 | |Кокс 6% вологості |407 046 000 |114 376 886 | |Шихта товарна |2 466 000 |1 430 816 | |Газ коксовий |8 843 000 |3 146 074 | |Смола кам’яновугільна |11 742 000 |2 682 614 | |Мінеральні добрива (враховуючи | | | |100% живильного речовини) |1 078 000 |539 241 | |Сирий бензол |5 600 000 |2 358 712 | |Легкі пиридиновые підстави -100% |152 000 |89 667 | |Роданистый амоній |1000 |500 | |Тиокарбомид |118 000 |67 889 | |ТНС: | | | |кришки |603 000 |59 563 | |клей |266 000 |49 590 | |Роботи промислового характеру (в | | | |тому числі виконати ремонт) |272 468 |133 000 | |Усього |438 187 468 |124 934 552 |.

Иц (1995 р.) = = 3,50 733 612 907.

Иц (місячний) = 12(3,50 733 612 907 = 1,11 023 001 894;

Иц (денний) = 30(1,11 023 001 894 = 1,349 165 561;

Період погашення (тривалість обороту) дебіторську заборгованість- 51 дней;

Спс за 51 день = = 0,837 139 738 504;

Иц (дневной)51.

Приховані втрати від інфляції із першого тис. крб. дебіторську заборгованість составили:

(1 — Спс (за 51 день))*1000 = 162,860 261 496 руб.

Коефіцієнт падіння купівельної спроможності грошей дорівнює 0,83. Інакше кажучи, за середнього терміні повернення дебіторську заборгованість, рівному 51 день, АТ «Х» реально отримує лише 83% вартості договору, втрачаючи з кожної тисячі рублів 162 крб. (чи 16,3%).

У межах цієї суми підприємству доцільно вибрати величину знижки з договірної ціни за умови дострокової оплати по договору-поставке. Умови надання знижки би мало бути обов’язково обумовлено при укладанні договора.

3. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ГРОШОВИХ СРЕДСТВ.

Складемо таблицю 2.2.3.1., у якій відіб'ємо рух коштів і розрахуємо показник валютної самоокупності. Принцип валютної самоокупності залежить від перевищенні надходження валюти за їхніми видатками. Дотримання цього принципу означає, що господарюючий суб'єкт не «продає» свій валютний фонд, а й просто його накапливает.

Таблиця 2.2.3.1.

Рух коштів за 1995 р. тис. крб. |Показники |Залишок |Поступление|Расход |Залишок | | |на | | |наприкінці| | |початок | | | | |А |1 |2 |3 |4 | |Каса. |10 556 |12 743 061 |12 699 525 |54 092 | |Розрахунковий рахунок. |1561 |53 740 200 |53 734 011 |7750 | |Валютний рахунок. |362 745 |30 651 029 |30 968 695 |45 079 | |Інші кошти. |1764 |x |x |629 878 | |Разом коштів. |376 626 |x |x |736 799 | |Коефіцієнт валютної окупності |x |x |x |0,99 |.

Дані таблиці 2.2.3.1. слід, що залишок коштів на коней року зріс і становить 736 799 тис. крб., проти 376 626 тис. крб. початку. Слід зазначити, що питома вага у структурі реалізації займають взаємозаліки (84,6%), що знижує надходження грошових коштів у рахунки підприємства. Збільшення залишку наприкінці року відбувся по всіма показниками коштів, виняток становив валютний счет.

По валютному рахунку витрата коштів перевищив їх надходження 317 666 тис. крб., що призвело до їх зниження залишку коштів у валютному рахунку з 362 745 тис. крб. до 45 079 тис. руб.

Можна виокремити такі напрями витрати коштів по валютному счету:

1. продаж валюти для фінансування поточної господарську діяльність предприятия;

2. оплата пільгового залізного тарифа;

3. придбання імпортного оборудования;

4. негативні курсові разницы.

Коефіцієнт валютної самоокупності становив 0,99, що свідчить про недотриманні підприємством умови валютної самоокупаемости.

Отже недостатність коштів на оплату за рахунками зобов’язань на розрахунковий рахунок призвела до необхідності витрати коштів валютного счета.

ОБЩИЙ ВЫВОД.

ПО АНАЛІЗУ ОБОРОТНИХ СРЕДСТВ.

Загальна сума оборотних засобів за 1996 рік зросли на 1 735 870 тис. крб., чи 21,4%. По колишньому залишається найбільшої частка дебіторської заборгованості 62,7%, хоча вона знизилась за 1996 р. на 16,6%.

Попри значний питому вагу власні кошти підприємства, їх вистачало навіть у покриття основних засобів та інші внеоборотных активів, що свідчить про відсутності власних оборотних средств.

Прискорення оборотності оборотних засобів на 113 днів вивільнило з обороту кошти у сумі 139 909 933 тис. руб.

Поліпшення оборотності спостерігалося з усіх груп оборотних коштів, у те числі, по дебіторську заборгованість (тривалість одного обороту в днях скоротилася на 120 днів (чи 3,4 місяці)), за матеріальними оборотних коштів на 17 днів, і навіть за групою кошти й короткострокові фінансові вложения.

Збільшення рентабельності обігових коштів у динаміці протягом трьох років свідчить про зростання величини чистий прибуток за кожен карбованець, вкладений в поточні активы.

За 1996 рік спостерігалося поліпшення використання матеріальних витрат у виробництві продукції, зокрема витрат шихти виробництва кокса.

Сума дебіторську заборгованість у період скоротилася на 2 494 271 тис. крб., що наслідком скорочення боргу товарам отгруженным у сумі 6 145 178 тис. крб., зокрема з допомогою повного погашення прострочений дебіторській заборгованості у сумі 39 355 545 тис. крб., і навіть списання на фінансовий результат простроченої заборгованості сумі 333 077 тис. руб.

Приховані втрати від інфляції із першого тис. крб. дебіторську заборгованість склали 162 рубля.

У межах цієї суми підприємству доцільно вибрати величину знижки з договірної ціни за умови дострокової оплати по договору-поставке. Умови надання знижки повинні прагнути бути обов’язково обумовлено при укладанні договора.

Дані балансу свідчать про збільшення залишку коштів наприкінці року, що становив 376 626 тис. крб. початку року. Слід зазначити, що висока питома вага у структурі реалізації займають взаємозаліки (84,6%), що знижує надходження коштів на рахунки підприємства. Збільшення залишку наприкінці року відбувся за всі показниками коштів, виняток становив валютний счет.

Коефіцієнт валютної самоокупності становив 0,99, що свідчить про недотриманні підприємством умови валютної самоокупаемости.

Отже недостатність коштів на оплату за рахунками поточних зобов’язань на розрахунковий рахунок призвела до необхідності витрати коштів валютного рахунки. [pic].

3. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТИЧНОЇ СОБІВАРТОСТІ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСОВ.

СПИСАНИХ У ВИРОБНИЦТВО. ЇХ ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НА АТ «Х».

Матеріальні цінності, витрачені виробництва продукції, списуються на рахунки витрат провадження у фактичної оцінки, обумовленою однією з наведених нижче методов:

ФИФО — метод; по середнім фактичним цінами приобретения;

ЛИФО — метод.

Методи оцінки матеріальних запасів ФИФО і ЛИФО дозволені до застосування у вітчизняній практиці тільки з 1992 року відповідно до п. 50 «Положення про бухгалтерський облік і звітності до», затвердженому Мінфіном РФ 20 березня 1992 року. Доти використовували лише метод середньої оценки.

Оцінка матеріалів визначає зміна величини витрат виробництва, отже, величини балансового прибутку. Тому, обравши одне із методів оцінки тих матеріальних цінностей, підприємство має йому незмінно слідувати. Для зміна методу оцінки повинні прагнути бути суттєві причини, зрозумілі й прийняті учасниками підприємства зв податковими органами.

На АТ «Х» облік виробничих запасів здійснюється методом середніх фактичних цін .При даному методі передбачається, що вартість матеріальних запасів — це середня вартість наявних запасів на початок звітний період плюс всі матеріальні цінності, здобуті перебігу цього періоду. Середня вартість підраховується шляхом розподілу всієї вартості залишку і приходу відповідний число одиниць запасу. У результаті отримуємо средневзвешанную вартість одиниці матеріальних запасів. На АТ «Х» середня фактична ціна розраховується за кожному виду виробничих запасів, зокрема у вугіллю у межах шахт. Приклад руху вугілля на шахті «Комсомолець» розглянемо в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1.

Метод середніх фактичних цен.

|Показатели |Вага, |Сума, | | |тонн |крб. | |А |1 |2 | |Залишок на 01.12.95 р. |2142 |417 050 049 | |Надійшло протягом місяця |15 726 |3 063 731 936 | |Разом надходження із залишком |17 868 |3 480 781 985 | |Середня зважена вартість тонни | | | |(3 480 781 985: 17 868) |x |194 805,35 | |Витрата виробництва |16 090 |3 134 418 082 | |(16 090*194805,35) | | | |Залишок на 01.01.96 р. (|1778 |346 363 903 | |1778*194 805,35) | | |.

Вартість матеріальних запасів наприкінці періоду, певна по методу середньої вартості, враховує все ціни, якими купувалися цінності протягом звітний період, і тим самим згладжується зростання і зниження цін. Окремі фахівці критикують даний метод, вважаючи, що необхідно приділяти більше уваги найостаннішим за часом цінами, так як і вони більш доречні щодо оцінки прибутку і після ухвалення управлінських решений.

Метод оцінки запасів за собівартістю перших закупівель (ФИФО). У цьому методі застосовується правило: «першу партію на прихід — перша група у витрата», тобто витрата тих матеріальних цінностей оцінюється за вартістю їх придбання певної послідовності: спочатку списуються в витрата матеріали з приводу ціні першої закупленої партії, потім другий, третій, і це у порядку черговості до вичерпання загальної кількості витраченого матеріалу. Порядок оцінки залежить від фактичної послідовності витрати партій які поступили матеріалів. Погляньмо на цей метод на прикладі руху вугілля шахти «Комсомолець «в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2.

ФИФО — метод.

|Остаток на |Прихід |Витрата |Залишок на 01.01.96| |01.12.95 р. | | |р. | |вагу, |ціна, |вагу, |ціна, |вагу, |ціна, |вагу, |ціна, | |тонн |крб. |тонн |крб. |тонн |крб. |тонн |крб. | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |2142 |194 701,2 | | |2142 |417 050 049 | | | | | |3040 |182 767 |3040 |555 610 925 | | | | | |2971 |182 771 |2971 |543 013 051 | | | | | |3014 |196 370 |3014 |591 858 363 | | | | | |3014 |200 565 |3014 |604 504 163 | | | | | |3025 |201 394 |1909 |384 462 051 |1116 |224 756 233 | | | |65 |202 629 | | |65 |13 170 903 | | | |134 |205 374 | | |134 |27 520 177 | |Разом: | | | | | | | | |2142 | |15 726 | |16 090 |3 096 498 602|1778 |360 776 676 |.

Ефект від використання методу ФИФО у тому, що матеріальні запаси наприкінці періоду оцінюються за цінами наступних закупівель, а собівартості реалізованої продукції використовуються ціни перших закупівель. У період постійного підвищення цін метод ФИФО дає найвищий з можливих рівень чистого доходу. Причина — в тому, що фірму прагне підвищити ціни реалізації у разі зростання поточних цін, не приймаючи до уваги той факт, що матеріальні запаси були придбано досі підвищення цін. Відповідно, у період зниження цін спостерігається зворотний процес. Тому основною вадою методу ФИФО і те, що він збільшує вплив циклу економічного розвитку на показник дохода.

Метод оцінки запасів за собівартістю останніх закупівель (ЛИФО). Цей метод оцінки тих матеріальних цінностей виходить із правила: «остання партія на прихід — перша група у витрата». Матеріальні цінності, видані зі складу, оцінюються за вартістю останнього придбання, потім попереднього тощо. буд., хоча раніше їх фактичне рух складі то, можливо иным.

Погляньмо на цей метод на оцінки з прикладу рух вугілля шахти «Комсомолець «в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.3.

ЛИФО — метод.

|Остаток на |Прихід |Витрата |Залишок на 01.01.96| |01.12.95 р. | | |р. | |вагу, |ціна, |вагу, |ціна, |вагу, |ціна, |вагу, |ціна, | |тонн |крб. |тонн |крб. |тонн |крб. |тонн |крб. | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 | |2142 |194 701,2 | | |364 |70 871 250 |1778 |346 178 799 | | | |3040 |182 767 |3040 |555 610 925 | | | | | |2971 |182 771 |2971 |543 013 051 | | | | | |3014 |196 370 |3014 |591 858 363 | | | | | |3014 |200 565 |3014 |604 504 163 | | | | | |3025 |201 394 |3025 |609 218 284 | | | | | |65 |202 629 |65 |13 170 903 | | | | | |134 |205 374 |134 |27 520 177 | | | | | |463 |205 895 |463 |95 329 363 | | | |Разом: | | | | | | | | |2142 | |15 726 | |16 090 |3 134 603 187|1778 |346 178 799 |.

Суть методу ЛИФО полягає у цьому, що матеріальні запаси оцінюються за цінами ринкових покупок, а собівартість реалізованої продукції включає у собі вартість останніх придбань. Безумовно, таке припущення не узгоджується з дійсним рухом товарів на багатьох предприятиях.

Проте існує вагомий на користь цього методу, бо у разі для функціонуючого підприємства потрібен певний кількість матеріальних запасів. Коли матеріальні запаси реалізовані, вони повинні прагнути бути заповнені. Прибічники методу ЛИФО вважають, що точне визначення прибутку, можливе лише за умови співвіднесення поточної собівартості товарів із поточною продажною ціною, попри то, які саме товари фактично продані. При русі цін як вгору, і вниз метод ЛИФО передбачає, що собівартість реалізованої продукції відіб'є вади у відповідність до рівнем ціни момент продажу. Через війну метод ЛИФО показує меншу чистий прибуток під час прояви інфляційних процесів і велику чистий прибуток під час дефляційних процесів, ніж будь-який інший метод. Отже, згладжується вплив циклу економічного розвитку (підйомів і спадів). Важливим чинником у своїй і те, що з оцінці матеріальних запасів інформацію про русі собівартості і відповідну ухвалу прибутку набуває більш значної ролі, ніж визначення фізичного руху товарів хороших і оцінка баланса.

Звісно, у питаннях методу ЛИФО можна зробити критичні зауваження. З тієї причини, що у балансі матеріальні запаси оцінені і відбиті за цінами перших покупок (попереднім цінами), ця оцінка часто не збігається з реальним вартістю матеріальних запасів. Отже, такі балансові показники, як власні оборотні кошти й коефіцієнт покриття, має аналізувати з урахуванням всього сказаного выше.

ВПЛИВ ОЦІНКИ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСОВ.

НА ФІНАНСОВУ ОТЧЕТНОСТЬ.

Кожен методу є свої переваги та недоліки, і жоден не може розглядатися як найкращий і досконалий. Вибір методу оцінки залежить з його впливу баланс. Звіт про фінансові результати та його використанні, прибуток і рішень, прийнятих керівництвом предприятия.

Основна проблема під час виборів методу оцінки запасів у там, що матеріальні запаси відбиваються як і балансі, і у звіті про фінансових результатів і використанні їх. Як бачили, метод ЛИФО — найбільш придатний звіту про фінансові результати та його використанні, тому що найкраще зіставляє прибутки від реалізації продукції зі своїми собівартістю. Але вона є найкращим методом оцінки поточної балансовою вартості запасів особливо, коли є тривала тенденція підвищення або зниження цін. З іншого боку, метод ФИФО — найпридатніший при складанні балансу, оскільки собівартість запасів наприкінці звітного періоду є найближчої до поточним цінами та, в такий спосіб, дає реальніше картину активів предприятия.

Методи ФИФО, ЛИФО і середній вартості широко використовуються великими зарубіжними компаніями, як це можна побачити на графіці 2.3.1.

[pic].

Загальна сума відсотків перевищує ста, оскільки різні компанії використовують різні методи оцінки щодо різноманітних запасов.

ВПЛИВ МЕТОДІВ ОЦІНКИ ЗАПАСІВ НА ПОДАТОК НА ПРИБЫЛЬ.

Підприємства мають можливість вибору різних методів оцінки запасів. Та коли, як засіб обраний, він має послідовно застосовується з кожним роком. Підприємство може змінитися метод у разі, якщо серйозні підстави, причому і і наслідки переходу нового метод повинні порозуміються у річному отчете.

Багато бухгалтера вважають, що використання методу ФИФО чи середньої вартістю період підвищення цін призводить до того, що підприємства оголошують прибуток велику, чим є насправді, внаслідок виплачуються зайві кошти на формі податку з прибутку. Прибуток завищують оскільки занижується вартість реалізованої продукції. Фірма повинна закуповувати нові товари за вищими цінами, і навіть витрачати частина резервированных коштів у оплату прибуток. У період швидкого зростання на 1979;1982 рр. США прибутку були оголошені у мільярди доларів, і виплачені із них прибуткові податки вважалися результатом слабкого приведення у відповідність поточних витрат і доходів під час використання методу ФИФО і середній вартості. Тому багато компаній США відтоді перейшли використання методу ЛИФО, припускаючи, що ціни будуть продовжувати расти.

Основна ідея методу ЛИФО у тому, що за умови підвищення цін він ставить підприємства приховані резерви. Застосування цього гарантує підприємство від раптових не фінансові обмеження і заощаджує вартість виплати дивідендів, премій і налогов.

Коли ціни ростуть, керівництво підприємством, у якому застосовується метод ЛИФО, може знайти, що собівартість матеріальних запасів у балансі істотно нижчий тих сум, які треба передплачувати таку ж матеріали в цей час. Адміністрація має бути ретельно стежити, щоб розмір запасів наприкінці року виявився менше запасів початку года.

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ОЦЕНКИ.

ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА АТ «Х».

Методи оцінки виробничих запасів на АТ «Х» було застосовано до сировини углеподготовительного цеху. Що Входить продуктом (сировиною) даного цеху є вугілля, що виходить — шихта. Надалі шихта йде виробництво основного продукту заводу — кокса.

Придбання сировини відбивається у обліку з ціні, що з договірної вартості, доплат за кількість, тарифу, вказаній у рахунку — фактурі постачальників, включаючи транспортні і експедиторські расходы.

Необхідно враховувати, що, зазвичай, момент фактичного надходження сировини й платіжних документів із них не збігається у часі. У цьому випадку вугілля приходуется з урахуванням договірних цін попередніх поставок, що позбавляє облік необхідної точности.

Діє наступний порядок обліку неотфактурованных поставок.

Дебет 10, Кредит 60 — влаштувався склад вугілля як неотфактурованная постачання. (200 000 тис. крб.).

Дебет 10, Кредит 60 — сторнируется попередня запис після отримання рахунки — фактури. (200 000 тис. крб.).

Дебет 10, Кредит 60 — вартість неотфактурованной поставки, зазначена в рахунку: варіант1 — 180 000 тис. крб. варіант 2 — 210 000 тис. руб.

Результатом двох проводок є такі уточнения:

1. варіант1 — сторнируется надмірна вартість (20 000 тис. руб.).

2. варіант 2 — приходуется додаткова вартість (10 000 тис. руб.).

Застосування тієї чи іншої методу оцінки виробничих запасів (ФИФО, середня фактична вартість, ЛИФО) призводить до отриманню різних за вартості витрати і залишку вугілля. Це спричиняє зміни виробничої собівартості шихти як наслідок, зміну виробничої собівартості кокса.

Розрахунки можливих варіантів за грудень 1996 р. і січень 1997 р. показані в таблицях 1 — 10, докладання 1. Результати підрахунків зведені в таблиці 2.3.4.

Таблиця 2.3.4.

Результати практичного застосування методів оцінки виробничих запасів. |Показники |Методи оцінки | | |По середньої |ФИФО |ЛИФО | | |вартості |сума |отклонен|сумма |отклонени| | | | |не | |е | | | | |(гр.2-гр| |(гр.4-гр.| | | | |.1) | |1) | |А |1 |2 |3 |4 |5 | | | |ГРУДЕНЬ |1995 р.| | | |Залишок (1.12.95 р.) |2 434 532 115 |2 434 532 115 |0 |2 434 532 115|0 | |Прихід |22 438 219 528|22438219528 |0 |2 243 821 952|0 | | | | | |8 | | |Витрата: | | | | | | |виробництво |22 795 407 625|22751881287 |-4 352 623|2282693457|31 526 951 | | | | |8 |6 | | |набік |33 000 018 |33 000 018 |0 |33 000 018 |0 | |Залишок (1.01.96 р.) |2 044 344 000 |2 087 870 238 |43 526 238|2012817049|-31 526 951| |Виробнича | | | | | | |собівартість шихти |23 679 472 192|23635945954 |-4 352 623|2371099914|31 526 951 | | | | |8 |3 | | |Збільшення залишку | | | | | | |шихти в печах |-28 116 675 |-27 116 675 |0 |-28 116 675 |0 | |Разом шихти на | | | | | | |коксування |23 651 355 517|23607829279 |-4 352 623|2368288246|31 526 951 | |(стр.5-стр.6) | | |8 |8 | | |Виробнича | | | | | | |собівартість коксу |31 022 630 659|30979104421 |-4 352 623|3105415761|31 526 951 | | | | |8 |0 | | |Повна собівартість | | | | | | |коксу |31 061 452 546|31017926308 |-4 352 623|3109297949|31 526 951 | | | | |8 |7 | | |Товарний випуск коксу | | | | | | |в оптових цінах |35 860 160 016|35860160016 |0 |3 586 016 001|0 | | | | | |6 | | |Прибуток (за умови | | | | | | |повної реалізації | | | | | | |товарного випуску) |4 798 707 470 |4 842 233 708 |43 526 238|4767180519|-31 526 951| | | |СІЧЕНЬ |1996 р.| | | |Залишок (1.01.96 р.) |2 044 344 000 |2 087 870 238 |43 526 238|2012817049|-31 526 951| |Прихід |25 919 488 153|25919488153 |0 |2 591 948 815|0 | | | | | |3 | | |Витрата |24 604 102 377|24587571051 |-1 653 132|2474436027|140 257 893| | | | |6 |0 | | | с/н |141 940 440 |141 940 440 |0 |141 940 440 |0 | |Залишок (1.02.96 р.) |3 359 729 776 |3 419 787 340 |60 057 564|3187944932|-17 178 484| | | | | | |4 | |Виробнича | | | | | | |собівартість шихти |26 250 024 017|26233492691 |-1 653 132|2639028191|140 257 893| | | | |6 |0 | | |Збільшення залишків | | | | | | |шихти в печах |-159 310 148 |-159 310 148 |0 |-159 310 148|0 | |Разом шихти на | | | | | | |коксування |26 090 713 869|260741182543|-1 653 132|2623097176|140 257 893| |(стр.5-стр.6) | | |6 |2 | | |Виробнича | | | | | | |собівартість коксу |39 801 732 742|39785201416 |-1 653 132|3994199063|140 257 893| | | | |6 |5 | | |Повна собівартість | | | | | | |коксу |40 029 030 865|40012499539 |-1 653 132|4016928875|140 257 893| | | | |6 |8 | | |Товарний випуск коксу | | | | | | |в оптових цінах |41 734 686 929|41734686929 |0 |4 173 468 692|0 | | | | | |9 | | |Прибуток (за умови | | | | | | |повної реалізації | | | | | | |товарного випуску) |1 705 656 064 |1 722 187 390 |16 531 326|1565398171|-14 025 789| | | | | | |3 |.

Нині під впливом інфляційних процесів ціни продовжують підвищуватися. Це на отримані результати, узагальнених в таблиці 2.3.4.

У грудні 1996 р. під час використання методу ЛИФО отримані найвищі витрати вугілля виробництва (22 826 934 576 крб.), виробнича собівартість шихти (23 710 99 143 рублів), повна собівартість коксу (31 029 979 497 рублів). Через війну виникає мінімальний прибуток від реалізації коксу (4 767 180 519 рублів) і найменший залишок вугілля наприкінці місяці (2 012 817 049 рублів), що призвело для отримання економії за даними показниками, тоді як що використовуються заводу методом середньої фактичну вартість, у сумі 31 526 951 рублей.

І навпаки, методом ФИФО отримано найнижчий витрата вугілля на виробництво (22 751 881 387 рублів) і, по виробничої собівартості шихти (23 635 945 954 рублів) та повної собівартості коксу (31 017 926 308 рублів). Це спричинило збільшення прибуток від реалізації коксу та підвищення залишків на яких складах вугілля на 43 526 238 рублів проти що використовуються методом.

За аналогією, у грудні 1997 р. методом ЛИФО отримана найбільша сума по витраті вугілля виробництва (24 744 360 270 рублів), і найменша прибуток від коксу (1 565 398 171 рублів), і навіть вартість залишків вугілля наприкінці січня (31 187 944 932 рублів). Економія двом останнім показниками становила 140 257 893 рублей.

За методом ФИФО зростання прибутку від коксу і залишків вугілля на яких складах становила 16 531 326 рублей.

У разі ціни підвищувалися, під час використання методу ЛИФО завод має високий собівартість реалізованого коксу (через високі ціни) в слідстві низьку собівартість однієї раніше поставленого вугілля, внаслідок виникає мінімальний прибуток. І навпаки, методом ФИФО виникає сама низька собівартість реалізованого коксу у слідстві низькі ціни на раніше придбане сировину й внаслідок — найвища прибуток. У період зниження цін спостерігатиметься зворотний процес. За методом ЛИФО буде отримано більше ніж у методу ФИФО. Вочевидь, що метод оцінки товарних запасів набуває найважливіше значення під час тривалих періодів коливання цін одному напрямку як і бік підвищення, і зниження. Прибуток, отримана методом середньої вартості, перебуває дето між величинами, подсчитанными методами ЛИФО і ФИФО.

СПІЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖЕЙ.

Зміна на АТ «Х» методу оцінки виробничих запасів по середньої фактичну вартість на метод-ЛИФО, або метод-ФИФО потягне у себе зміна сум податкових платежей.

Податок на имущество:

Об'єктом оподаткування є майно підприємства у його вартісному вираженні, яка була на балансі цього підприємства, що було сукупність основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат. Для цілей оподатковування визначається середньорічна вартість майна підприємства за звітний період (квартал півріччя, 9 місяців, рік). Проведені нами розрахунки за грудень 1996 р. і січень 1997 р. неможливо виходити конкретних сум платежів з цьому податку за 1 квартал 1997 р. Хотілося б відзначити загальні тенденції зміни платежів з податку имущество.

При методі ФИФО в квартальному балансі буде показано більшу суму залишків виробничих запасів, аніж за методі середніх фактичних цін, що збільшить середньорічну вартість майна, і суму платежа.

При методі ЛИФО в квартальному балансі буде відбито меншу суму залишків виробничих запасів, аніж за методі середніх фактичних цін, що зменшить середньорічну вартість майна, і суму що підлягає до сплати налога.

Податок на прибыль:

Об'єктом оподаткування є валова прибуток, яка є сумою прибутку (збитку) від продукції (робіт, послуг), основних фондів, іншого майна підприємства міста і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених у сумі витрати за цими операціям. Залежно від прийнятого методу оцінки виробничих запасів, об'єкт оподаткування буде различен.

З використанням методу ФИФО у вигляді 2 «Звіт про фінансових результатів і використанні їх» по стор. 050 «Результат від продукції (робіт, послуг)» буде показано найбільша сума прибуток від реалізації продукції і на, по стор. 070 «Доходи й витрати від позареалізаційних операцій», більшу суму витрат у частини податок на имущество.

При методі ЛИФО найменша сума прибуток від реалізації продукції, а також найменша сума платежу з податку имущество.

ОБЩИЙ ВЫВОД.

ПО ПРАКТИЧНОМУ ЗАСТОСУВАННЮ МЕТОДІВ ОЦЕНКИ.

ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА АТ «Х».

Результати попередніх розділів дипломної роботи свідчать, що фінансове становище АТ «Х «в 1996 р. проти попереднім роком поліпшилося, проте за колишньому залишається на критичному уровне.

У цьому, використання методу ФИФО можуть призвести поліпшити показників ліквідності, в короткостроковій перспективі, позаяк у балансі постануть великі за вартістю залишки виробничих запасів. Велика прибуток від продукції збільшить показники рентабельності, але й суми платежів з податком з прибутку. Останнє, підприємствам, відчуває брак коштів для ведення поточної діяльності, загрожує великими сумами кредиторську заборгованість, у частині розрахунків із бюджетом за невчасне погашення яких застосовані економічні санкции.

Показуючи меншу собівартість реалізації, підприємство одержуватиме меншу суму коштів для поповнення виробничих запасів. У виду відсутності власних оборотних засобів підприємство муситиме залучати додаткові кредити для цієї цели.

Найбільш доцільно, у ситуації, використання методу ЛИФО. Це спричинить різке до зменшення сум платежів з податком з прибутку і податку на майно, і навіть підприємству, з виручкою від продукції повернеться більшу суму коштів, яку направляють для поповнення виробничих запасов.

Звісно, у питаннях методу ЛИФО можна зробити критичні зауваження. З тієї причини, що у балансі матеріальні запаси відбиті по цінами перших закупівель (попереднім цінами), ця оцінка часто вже не збігається з реальною оцінкою вартості матеріальних запасів. Отже такі балансові показники, як власні оборотні кошти й коефіцієнт покриття, має аналізувати з урахуванням сказаного выше.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

За підсумками проведеного аналізу отримана детальна характеристика господарську діяльність, зокрема оборотних засобів АТ «Х» за 1994; 1996 рр. що дозволяє виділити позитивні й негативні боку роботи предприятия.

Підприємство забезпечене основними фондами, ступінь придатності яких становить 60%.

Останнім часом, у зв’язку з погіршенням економічної ситуації країні завод також випробовує власні значні складнощі у роботі. Становище погіршується великими обсягами проведених планових капітальних ремонтів. Це спричинило скорочення випуску як основного виду продукції, і всього товарного випуску протягом трьох років (в порівняних цінах на 20%). Через війну знизилася фондовіддача і вироблення своєї продукції одного працівника ППП. Проте, в 1995 р. зниження відбувалося вищим темпами, ніж у 1996 г.

Зниження товарного випуску відбувалося і натомість скорочення питомих витрат за карбованець товарної продукції і на підвищення рентабельності реалізованої продукції. Конкретні цифри по названим чинникам наводяться в відповідних розділах дипломної работы.

Фінансове становище АТ «Х» поліпшилося щодо 1995 р., але залишається на незадовільний рівень. Також високий ризик неплатежеспособности.

Структура активу підприємства поліпшилася і з фінансової, і з виробничої точок зрения.

Зміна структури пасиву балансу свідчить про погіршення платоспроможності предприятия.

Позитивним моментом є ослаблення залежності АТ «Х» від зовнішніх джерел фінансування та поліпшення використання оборотних коштів підприємства. Проте протягом усього аналізованого періоду в підприємства власних оборотних засобів свідчить про його фінансової неустойчивости.

За 1994;1996 рр. всі отримані показники платоспроможності перебувають у критичний рівень. Значення коефіцієнта відновлення платоспроможності свідчить про відсутність реальній можливості поголовно у АТ «Х» відновити його до найближчого время.

За період спостерігалося поліпшення використання оборотних засобів предприятия.

У структурі оборотних засобів як раніше залишається найбільшої частка дебіторську заборгованість 62,7%, хоча вона знизилась за 1996 р. на 16,6%. Прискорення оборотності оборотних засобів на 113 днів вивільнило з обороту кошти у сумі 139 909 933 тис. крб. Поліпшення оборотності спостерігалося з усіх груп оборотних засобів, в т. год., по дебіторську заборгованість (тривалість одного обороту в днях скоротилася на 120 днів (чи 3,4 місяці)), за матеріальними оборотним засобам на 17 днів, і навіть за групою кошти й короткострокові фінансові вложения.

Збільшення рентабельності обігових коштів у динаміці протягом трьох років свідчить про зростання величини чистий прибуток за кожен карбованець, вкладений в поточні активы.

За 1996 р. спостерігалося поліпшення використання матеріальних витрат у виробництві продукції, в т. год. витрат шихти виробництва кокса.

Сума дебіторську заборгованість у період скоротилася. Це було наслідком погашення дебіторську заборгованість, і навіть списання на фінансовий результат простроченої задолженности.

Дані балансу свідчать про збільшення залишку коштів наприкінці року. Збільшення залишку наприкінці року відбувся за всі показниками коштів, виняток становив валютний счет.

Слід зазначити, що висока питома вага у структурі реалізації займають взаємозаліки (84,6%), що знижує надходження коштів на рахунки предприятия.

Отже недостатність коштів на оплату за рахунками поточних зобов’язань на розрахунковий рахунок призвела до необхідності витрати коштів валютного счета.

За підсумками проведеного аналізу та зроблених висновків можна запропонувати деякі заходи щодо поліпшенню фінансового становища АТ «Х»:

1. Наближення вітчизняних правил ведення бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів, і навіть вдосконалення податкового законодавства потребує створення умов постійного підвищення кваліфікаційного рівня працівників бухгалтерии.

2. Приховані втрати від інфляції склали 162 рубля із першого тис. крб. дебіторську заборгованість. У межах цієї суми підприємству доцільно вибрати величину знижки з договірної ціни за умови дострокової оплати по договору-поставке. Умови надання знижки повинні прагнути бути обов’язково обумовлено під час укладання договора.

3. Зміна прийнятого облікової політикою на АТ «Х» методу оцінки виробничих запасів (по середньої фактичну вартість) на метод-ЛИФО, найдоцільніше, у цій ситуации.

Це спричинить різке до зменшення сум платежів з податком з прибутку і податку на майно, і навіть підприємству, з виручкою від продукції повернеться більшу суму коштів, яку направляють для поповнення виробничих запасов.

Звісно, у питаннях методу ЛИФО можна зробити критичні зауваження. З тієї причини, що у балансі матеріальні запаси відбиті по цінами перших закупівель (попереднім цінами), ця оцінка часто вже не збігається з реальною оцінкою вартості матеріальних запасів. Отже, такі балансові показники, як власні оборотні кошти й коефіцієнт покриття, має аналізувати з урахуванням сказаного выше.

ПОДІЛ 3. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УЧЕТА.

ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСОВ.

Продаж товарів — основне джерело доходу роздрібної й оптової торгівлі. У вартісному вираженні запаси товарів, призначені для продажу, становлять переважну частину активів торгової фірми. Собівартість реалізованих товарів є найбільшою сумою виручці, отриманої від, що у таких фірмах товари постійно купуються і продаються. Цю витрату часто перевищують рівень всіх інших витрат, разом взятых.

На промислових підприємствах виділяють три виду матеріальних запасів: сировину, напівфабрикати (що їх називають «незавершене виробництво ») і готова на продаж продукция.

Активи підприємства можна розділити на дві категорії. Фінансові активи і активи, які становлять непотраченные витрати, які були наведені у відповідність до доходів. До цих активам належать витрати, оплачені авансом (витрати майбутніх періодів), матеріальні запаси, нерухомість, будівлі і устаткування, природні ресурси, і нематеріальні активы.

Важливою облікової проблемою, що належить до другому типу активів, є застосування правила відповідності визначення прибутку, що передбачає необхідність вирішити дві основні вопроса:

1) Яка частка активів фактично використана у цьому звітному періоді і бути відбито як в Звіті прибутки і убытках.

2) Яка частка активів є невикористаної і бути показано балансі як активов.

Товарні запаси містять у собі все товари, які у володінні фірми і призначені на продаж, зокрема і товари їсти дорогою. Товарні запаси ставляться до оборотних коштів, оскільки вважається, саме це протягом один рік звичайно трансформуються в грошову наличность.

Американський інститут присяжних бухгалтерів зазначає, що «основний метою обліку матеріальних запасів є точне визначення прибутку шляхом зіставлення відповідних витрат із низьким достатком». Зауважимо, що мета — найточніше визначення прибутку, а чи не фактичну вартість матеріальних запасів. Ці мету іноді несумісні, особливо у тому разі, коли мета визначення прибутку має переважне значення по порівнянню із відображенням дійсною (фактичної) вартості матеріальних запасів баланса.

Валова прибуток від, отримана протягом звітний період, підраховується шляхом вирахування собівартості реалізованих товарів з виручки від продажу за звітний період. Розмір собівартості реалізованої продукції визначається відніманням вартості запасів наприкінці звітного періоди з вартості товарів на продаж. У зв’язку з цим що стоїть вартість кінцевих запасів, тим нижче буде собівартість реалізованих товарів хороших і відповідно вище валова прибуток. І навпаки, що менше вартість матеріальних запасів у кінці звітний період, то вище собівартість реалізованої продукції і на нижче валова прибуток. Отже, від величини вартості кінцевих запасів залежить, яка частина собівартості товарів для продажу буде віднята від суми нетто — реалізації як його собівартість і яка частина перенесена наступного року звітний період як початкові запасы.

Основною проблемою у поділі товарів, готові до продажу, на реалізовані і нереалізовані є питання віднесення витрат до нереалізованої продукції, т. е. до кінцевим запасам. Це своє чергу дозволяє визначити собівартість реалізованих товарів, бо коли якась частина вартості товарів на продаж належить до кінцевим запасам, то залишок становить собівартість реалізованих товаров.

Через це помилка, припущена у визначенні вартості матеріальних запасів наприкінці звітний період, тягне у себе відповідну помилку у визначенні валовий і чистий прибуток в звіті про прибутках і збитках. І це веде до неправильного відображенню у балансі активів і власного капіталу. Наслідки завищення чи заниження вартості матеріальних запасів наочно продемонстровані з урахуванням прикладів, наведених нижче. У кожному прикладі вартість початкових запасів, нетто-покупок і товарів на продаж вказані правильно. Що ж до вартості кінцевих запасів, то першому прикладі вони відбиті правильно, у другому — вартість завищена на 6 000 доларів. Вартість товарів для продажу дорівнює 70 000 доларів. Розбіжність у чистий прибуток пов’язані з розподілом 70 000 доларів. Між вартістю кінцевих запасів і собівартістю реалізованих товаров.

У зв’язку з тим, що матеріальні запаси наприкінці звітний період у те водночас є матеріальними запасами початку наступного періоду, помилка у тому оцінці стимулюватиме показники як звітного, і майбутнього періодів. Використовуючи цифри з першого і другого прикладів, продемонструємо перехідний ефект на звітах прибутки і збитках протягом двох наступних друг за іншому года.