Організація виробництва

Міжнародний гуманитарно-экономический институт.

Курсова робота з дисципліни «Організація производства».

студентки 4-ого курсу заочного відділення факультету ЭиУ групи № 7.

Выполнила: Коротченко Олена Алексеевна Проверил: Королько Аркадій Антонович.

р. Мінськ, 2002 г.

Запровадження З усіх методів організації виробництва найбільш досконалим зі своєї чіткості й завершеності є потоковий, у якому предмет праці процесі обробки слід за встановленому щонайкоротшого маршруту із заздалегідь заданим фіксованим темпом.

Однією з умов потокової організації виробництва є стійка концентрація щодо одного виробничому ланці значних моментів випуску однорідної чи конструктивно-технологически схожою продукции.

У масовому виробництві, характеризующемся стійким випуском однорідної продукції, потік є основним методом осередку. Застосовується і при крупносерийном випуску продукції, особливо у ділянках, де випускаються вузли і деталі широко він. При одиничному їх виробництві використовують елементи поточного виробництва виготовлення уніфікованих деталей і узлов.

Потокова організація виробництва характеризується такими признаками:

1) поділ виробничого процесу деякі операції, і тривалі їх закріплення за певним робочим местом;

2) поділ кожного працівника місця виконання певної операції з їх постійним закріпленням однієї чи обмеженої кількості технологічно подібних предметів труда;

3) узгоджене і ритмічне виконання всіх операцій з урахуванням єдиного розрахункового такту (ритму) потокової линии;

4) розміщення робочих місць у суворій відповідності з исследовательностью технічного процесса;

5) передача оброблюваних деталей з операції у операцію з мінімальним перервою і з допомогою спеціальних транспортних устройств.

У поточном виробництві найповніше виражені основні засади високоефективної організації виробничого процесу насамперед принципу прямоточности, безперервності і ритмичности.

Основним ланкою поточного виробництва є потокова лінія, тобто. сукупність спеціалізованих робочих місць розташованих відповідно до технологічному процесові і виконують окрему його часть.

Залежно від рівня спеціалізації виробництва, обсягу й характеру випуску продукції, застосовуваної техніки і технології потокові лінії класифікуються за низкою признаков.

По номенклатурі оброблюваних виробів виділяють постоянно-поточные однопредметные лінії, що їх закріплюються на тривалий час обробка чи складання одного найменування продукції, що можна за умов масового производства;

— постоянно-поточные многопредметные лінії, у яких ведеться обробка кількох найменувань вироби, подібних в конструктивному і технологічно до рівня без переналагодження устаткування; такі лінії застосовуються коли трудомісткість робіт з одному найменуванням вироби не достатня для повне завантаження робочих мест.

За методом обробки закріплених предметів различают:

. переменно-поточные лінії, створювані для поочередной обробки кількох найменувань деталей (виробів), які мають подібні технологічні маршрути; під час переходу від виготовлення однієї деталі до виготовлення інший проводиться переналагодження устаткування потокової лінії; терміни запуску у виробництві виготовленої продукції регулюються стандартним графіком, застосовується у серійному производстве;

. групові потокові лінії, у яких обробляється чи збирається по типовим технологічних процесів однією й тому самому устаткуванні значна номенклатура продукції, близькій за формами предмета праці, має загальний технологічний маршрут, з допомогою груповий оснастки, але не матимуть переналагодження устаткування. За рівнем безперервності виробництва выделяют:

. безперервні потокові лінії, є сучасної формою поточного виробництва; у ньому тривалість кожну операцію дорівнює чи кратна такту: предмети роботи з однієї операції у іншу переміщаються поштучно і пролежування, застосовується паралельний метод руху предметів праці; вони забезпечують сувору ритмічність і найбільш коротку тривалість виробничого цикла.

. прерывные (прямоточні) лінії, вони мають чіткої синхронізації всіх операцій, на окремих, більш трудомістких операціях утворюється оборотний заділ, в обробці якого залучаються додаткові робочі місця: робота ведеться партіями за стандартним графіку; застосовуються прямоточні при обробки трудомісткість деталей на разнотипности устаткуванні в механічних цехах і за серійному типі производства.

Для потокової лінії характерно, застосувати спеціальні транспортні устрою, які виконують функцію як переміщення предметів праці з однієї робочого місця інше, але вони часто й підтримки такту роботи потокової линии.

Застосовувані транспортні влаштування у поточном виробництві діляться на біс привідні (схили, склизы-желоба та інших.) і привідні. Приводні устрою діляться на підйомно-транспортні механізми (мостові крани, кранбалки, електрокари, автонавантажувачі та інших.) і конвейеры.

Організація поточного виробництва передбачає провести ряд організаційно-технічних заходів у розрахунку показників роботи лінії. Високі вимоги висуваються до вибору та розміщення устаткування, якості і точності оснастки, якості матеріалів, отработанности конструкцій і прогресивності технічних процесів, обслуговування основного виробництва, плануванню й обліку. Конструкція вироби мусить бути оброблена стабільно із широкою застосуванням стандартних і уніфікованих деталей та вузлів. Важливе значення мають технологічні конструкції, щоб забезпечити мінімальну трудомісткість і собівартість їх виготовлення, мінімальну матеріаломісткість: конструкція вироби слід розробити за принципом взаємозамінності деталей та вузлів; високу якість конструкції має сприяти її устойчивости.

Найважливішими передумовами ефективності потокової організації продукування є стабільність на тривалий час такий і значні ??? своєї продукції, спеціалізація робочих місць і розташування їх за ходу технологічного процесу. У той самий час вузька спеціалізація робочих місць, їх тривале закріплення за певним робочим, жорстка регламентація праці призводять до одноманітності праці, знижують змістовність роботи. Організація поточного виробництва повинен мати умови, що потребує розробки та застосування досконаліших форм його организации.

|Исходные дані до виконання курсової роботи Варіант 6 | |5 |Фрезерная |4,19 |1,60 | |10 |Фрезерная |6,22 |2,38 | |15 |Расточная |3,86 |1,48 | |20 |Сверлильная |5,17 |1,98 |.

2. Розрахунок основних параметрів потокової линии.

2.1. Розрахунок такту випуску і вибір виду потокової линии.

[pic] де Fд — дійсний річний фонд роботи устаткування потокової лінії (3950), N — програма випуску (95 000 деталей).

[pic].

2.2. Вибір типу потокової линии.

При обгрунтуванні виду потокової лінії особливу увагу приділяють з’ясовуванню можливостей синхронізації операцій, тобто. створенню рівності чи кратності часу операцій такту випуску, тобто. має виконуватися условие:

[pic].

где S1, S2,Sn — відповідно кількість устаткування суміжних операціях; tшт1, tшт2,tштn — трудомісткість суміжних операцій. Оскільки дане умова не виконується, тобто. час здійснення операції не і не кратно такту, то потокова лінія належить до прерывно-поточной.

2.3. Розрахунок потрібного кількості, устаткування (робочих місць) на потокової линии.

[pic].

Розрахунковий кількість робочих місць, зазвичай,. Виходить дробовим. Тож за кожну операцію встановлюється прийняте число устаткування Sпр шляхом округлення розрахункового кількості Sp до цілого вересня велику бік. Округлення в менший бік допускається при перевантаження устаткування трохи більше 6%.

2.4. Розрахунок коефіцієнта завантаження оборудования.

где Sp — розрахункове кількість устаткування, Sпр — прийняте кількість устаткування; Результати підрахунків зводяться в таблице.

Таблиця. Кількість устаткування (робочих місць) на потокової линии.

|№ |Найменування операции|Наименование і модель |Параметри | |опер| |устаткування | | |ации| | | | | | | |tшт |Sp |Snp |nз | |05 |Фрезерная |Вертикально-фрезерный |4,19|1,68|2,0 |84 | | | |6Р12 | | | | | |10 |Фрезерная |Горизонтально-фрезерны|6,22|2,50|3,0 |83 | | | |і 6Н80Г | | | | | |15 |Расточная |Горизонтально-расточно|3,86|1,55|2,0 |77 | | | |і 2705 В | | | | | |20 |Сверлильная |Вертикально-сверлильны|5,17|2,08|3,0 |69 | | | |і 2С135 | | | | |.

2.5. Визначення величини виробничої площі потокової линии.

Величина виробничої площі потокової лінії то, можливо визначено формулой:

где Si — кількість однойменного устаткування; fyi — питома площа на одиницю устаткування, m — кількість найменувань моделей устаткування; F = 125 (м2).

Отримане значення величини виробничої площі то, можливо уточнено по плануванні потокової лінії. Під час розробки планування потокової лінії макети устаткування добираються за каталогам відповідно до моделі станков.

При розміщення верстатів на плануванні слід передбачити найкоротші шляху руху деталі не допускаючи зворотних движений.

3. Розробка стандарт-плана роботи потокової линии.

Стандарт-план потокової лінії складається для регламентування розстановки робочих по операціями визначення їхніх завантаження, завантаження устаткування й послідовності його обслуговування, виявлення многостаночной роботи, за способом передачі деталей з операцію на операцію, видів тварин і розмірів досвіду між операциями.

Найбільш доцільний період обходу, тобто. час послідовного обслуговування робочих місць на лінії для деталей вагою до 10 кілограм приймається тривалістю одну зміну (480 мин).

4. Визначення величини межоперационных оборотних досвіду на потокової линии.

При організації та плануванні роботи потокових ліній мають місце такі види напрацювань: технологічний, транспортний, оборотний, страховой.

Технологічний заділ характеризується кількістю деталей, встановлених в момент на станках где P. S — кількість робочих місць (устаткування) на потокової лінії, n0 — кількість оброблюваних деталей на i робочому месте.

Якщо дійсний фонд робочого устаткування дорівнює 3950 годин (при 2-х змінній роботі), а й за рік треба випустити 95 000 штук кронштейнів, то одержимо за зміну 192 * (2 + 3 + 2 + 3) = 1920.

Транспортний — на цю кількість деталей, що у процесі передачі з одного операції у другую.

Zтр = (2 + 3 + 2 + 3) -1 = 9 (шт.).

Страхові заділи призначені забезпечення нормальної роботи потокової лінії при тимчасових затримках з подачі предметів праці де Tв — мінімальне час необхідне відновлення нормального режиму роботи потокової лінії, годину; tв — такт випуску деталей, мин.

Zстр=8.

Оборотний заділ утворюється між двома взаимоувязанными операціями при неоднаковою їх продуктивності. Цей вид досвіду утворюється лише з прерывно-поточных лініях, дозволяють організовувати безперервну роботу в робочих місць протягом певного періоду часу. Величина обігового межоперационного зачепила визначаться формулой.

[pic][pic] де T — період одночасної роботи устаткування суміжних операціях, хв; P. S — кількість устаткування суміжних операціях; t — трудомісткість суміжних операцій, мин.

[pic].

[pic].

Величина середнього розміру обігового межоперационного зачепила визначається по формуле.

[pic] де ZHI — заділ початку аналізованого відрізка часу, прим., ZKI — заділ наприкінці тієї самої часу, прим.; T — час одночасної роботи устаткування суміжних операціях, Tоб — період обходу потокової лінії, хв; n — число виділених фаз в періоді обхода.

Загальна норма лінійного зачепила на прерывно-поточных лініях визначається підсумовуванням його составляющих.

[pic].

5 Розрахунок прямих витрат з статтям собівартості продукції. 5.1. Розрахунок чисельності основних робочих місць виробляємо укрупненим методом виходячи з прийнятого кількості устаткування потокової лінії по формуле:

[pic] де Fд — дійсний річний фонд часу роботи устаткування (3950 годин), Fдр — дійсний річний фонд робочого дня, годину (1839).

1) на 5-ой операції фрезерувальники 4-ого разряда:

[pic].

2) на 10-ой операції фрезерувальники 4 разряда.

[pic].

3) на 15-ой операції расточники 5 разряда.

[pic].

4) на 20-ой операції сверловщики 4 разряда.

[pic].

Усього 16 людина — основні рабочие.

Чисельність допоміжних робочих приймемо 11% від кількості основних рабочих:

Rвсп = 2 человека.

Чисельність инженерно=технических працівників, службовців й молодшого обслуговуючого персоналу зазвичай визначається укрупненно залежно від від кількості основних та допоміжних робочих на потокової лінії: ІТП — 12−15%, Службовці - 4−6%, МОП — 1,5−2%.

Дані розрахунків потрібного кількості робочих всіх категорій | |Найменування категорій |По розрядам |Зс| | |працюючих | |ег| | | | |про | |1.|Затраты на матеріали |[pic] |+ |[pic] | |2.|Затраты по заробітної |[pic] |+ |[pic] | | |платі основних робочих | | | | |3.|Возмещение зносу |[pic] |+ |[pic] | | |спеціального інструмента | | | | |4.|Расходы утримання і |[pic] |+ |[pic] | | |експлуатацію устаткування| | | | |5.|Цеховые витрати |[pic] |+ |[pic] | |6.|Налоги зараховують на |[pic] |+ |[pic] | | |себестоимоть | | | | | |Разом цехова |[pic] | |[pic] | | |собівартість | | | | |7.|Общезаводские витрати |[pic] |+ |[pic] | | |Разом заводська |[pic] | |[pic] | | |собівартість | | | | |8.|Прочие виробничі и|[pic] |+ |[pic] | | |внепроизводственные | | | | | |витрати | | | | | |Разом повна |[pic] | |[pic] | | |собівартість продукції | | | |.

Дані розрахунків собівартості одиниці виробленої продукції зводимо в таблицю і складаємо калькуляцію продукції і на річного обсягу випуску. |N |Найменування статей |Умовне |Витрати на 1-цу |Витрати на | | |витрат |обозначени|продукции, млн.р.|годовой | | | |е | |випуск, млн. | |1.|Затраты на матеріали |[pic] |0,1614 |15 333,0 | |2.|Затраты по заробітної |[pic] |0,138 |13,098 | | |платі | | | | |3.|Возмещение зносу спец. |[pic] |0,345 |3,2745 | | |інструменту та оснастки | | | | |4.|Расходы на содежание і |[pic] |0,966 |9,169 | | |експлуатацію устаткування| | | | |5.|Цеховые витрати |[pic] |0,3 312 |31,4352 | |6.|Налоги зараховують на |[pic] |0,6 762 |6,41 802 | | |собівартість | | | | | |Підсумкова цехова |[pic] |[pic] |[pic] | | |собівартість | | | | |7.|Общезаводские витрати |[pic] |0,1 518 |14,4078 | | |Разом заводська |[pic] |0,16 222 |15 410,7978 | | |собівартість | | | | |8.|Прочие виробничі и|[pic] |0,552 |52,392 | | |внепроизводственные | | | | | |витрати | | | | | |Разом повна |[pic] |0,162 772 |15 463,1898 | | |собівартість продукції | | | |.

7. Розрахунок капітальних капіталовкладень у основні фонды.

Необхідно визначити величину капітальних капіталовкладень у такі групи основних фондів: 1) робочі машини та устаткування; 2) будівлі і споруди; 3) транспортні засоби; 4) дорогий інструмент і оснастку; 5) виробничий і Київський господарський инвентарь.

Загалом вигляді величина капітальний капіталовкладень у основні фонди визначається по формуле:

[pic] 7.1. Капітальні вкладення технологічне устаткування визначаються по формуле:

[pic] [pic] - кількість одноименого устаткування операції, [pic] - ціна одиниці однойменного устаткування, [pic] - коефіцієнт, враховує транспортні витрати (1,04−1,06), [pic] - коефіцієнт, враховує витрати на стоительные роботи (1,0), [pic] - коефіцієнт, враховує видатки монтаж (1,02−1,04), m — кількість операцій технологічного процесса.

[pic].

7.2. Капітальні вкладення будинку визначаються по формуле:

[pic] де [pic] - кількість одноименого устаткування операції, [pic] - величина удільної площі на одиницю устаткування, м2; [pic]- ціна кв. м виробничої площі, млн. рублів; [pic]- коефіцієнт, враховує додаткову площа ([pic]= 1,27).

[pic].

7.3. Капітальні вкладення транспортні засоби. Розмір цієї структурної складової капітальних вкладень розраховується згідно з застосовуваним виглядом транспортних засобів. Найбільш зручним виглядом межоперационного транспорту є підвісної приводний пульсуючий конвеєр, який найповніше відповідає умовам поточного виробництва. Розмір капітальних капіталовкладень у тому випадку визначається по формуле:

[pic] где[pic]- довжина робочої частини конвеєра, м; [pic] - ціна одного погонного метри конвеєра, млн. руб; [pic]- крок конвеєра, тобто. відстань між робочими місцями на потокової лінії, м; [pic]- прийняте количесто устаткування потокової лінії, од; [pic]- коефіцієнт враховує додаткову довжину конвеєра ([pic]= 1,18).

Крок конвеєра модно визначити по формуле:

[pic] де V — швидкість ковейера, м/мин; [pic] - такт випуску виробів, хв ([pic] = 2,49).

[pic].

7.4. Капітальні вкладення дорогий інструмент і оснастку можна визначити по прейскурантам чи з формуле:

[pic] де [pic] - кількість оснастки одного найменування, прим; [pic] - ціна одиниці оснастки даного найменування, млн. р; m — кількість найменувань оснастки і инструмента.

Наближено капитальнве влодения в дорогий инстремент і оснастку можна визначити по формуле:

[pic] де [pic] - коефіцієнт, враховує вартість оснастки і інструмента ([pic]= 0,02−0,08).

[pic] 7.5. Капітальні вкладення виробничий інвентар, зазвичай визначаються укрупненно по формуле:

[pic] де [pic] - коефіцієнт враховує вартість виробничого інвентарю в вартості обладнання ([pic]= 0,01−0,02).

Кинв= 78,21 (млн.р).

Дані розрахунків представлені у таблиці |N |Структура капітальних вкладень |Сума, млн. | | | |крб. | |1.|Капитальные вкладення устаткування |3910,5 | |2.|Капитальные вкладення будинку |390,525 | |3.|Капитальные вкладення транспортні засоби |49,00 | |4.|Капитальные вкладення дорогий інструмент і |312,84 | | |оснастку | | |5.|Капитальные вкладення виробничий інвентар |78,21 | | |Разом Кобщ |4741,075 |.

8. Розрахунок річного обсягу продукції умовах відпускних цін, і чистої прибыли.

Розрахунок річного обсягу продукції умовних відпускні ціни і чистої прибутку визначаються наступній последовательности.

8.1. Визначити податку недвижимость:

[pic] де [pic]- вартість основних фондів, млн.р.; [pic]- ставки податку на нерухомість,% ([pic]=1,0%).

[pic] 8.2. Визначимо велиину чистої прибыли:

[pic] де Р — рентабельність провадження у чистої прибыли.

Пч = 948,215 (млн. крб.) 8.3. Визначаємо величину оподатковуваної прибыли:

[pic] де [pic] - ставки податку з прибутку, % 8.4. Визначаємо величину податку прибыль:

[pic] 8.5. Визначимо величину балансовою прибыли:

[pic] 8.6. Визначаємо обсяг продукції умовних оптових ценах:

[pic] де Сп — повна собівартість продукції, млн.руб.

Qопт = 16 865,19 8.7. Визначаємо величину доданої стоимости:

[pic] 8.8. Определям величину ПДВ (Пдв = 20%):

[pic] 8.9. Визначаємо обсяг продукції умовах відпускних цен:

[pic] 8.10. Визначаємо умовну відпускну ціну одиниці продукции:

[pic].

9. Розрахунок основних техніко-економічних показників розробленого технічного процесса.

9.1. Визначаємо величину чистої прибыли:

Пч = Qопт — (Сп + Нп + Нпр + Нд. с) = 948,212 9.2. Визначаємо величину рентабельності по чистої прибыли:

[pic] 9.3. Визначаємо річний економічний эффект:

Э=Пч — Єн* Кобщ=948,212−0,15*4741,075=237,052 (млн. руб.).

9.4. Визначаємо термін повернення инвестиций.

[pic].

Дані розрахунків основних техніко-економічних показників |N |Найменування показників |Ед. |Значення | | | |виміру | | |1.|Годовой обсяг продукції натуральному |прим. |95 000 | | |вираженні | | | |2.|Годовой обсяг продукції в умовних відпускних |млн.р. |17 171,63 | | |цінах | | | |3.|Стоимость основних фондів |млн.р. |4741,075 | |4.|Численность основних робочих |чол. |16 | |5.|Величина фонду зарплати |млн.р. |13,098 | |6.|Среднемесячная з.п. робочого |млн.р. |0,068 | |7.|Производительность праці робочого | |1073,23 | |8.|Фондоворуженность | |296,3 | |9.|Фондоотдача |руб/руб |3,62 | |10|Себестоимость річного випуску продукції |млн.р. |15 463,19 | |. | | | | |11|Себестоимость одиниці виробленої продукції |млн.р. |0,1628 | |. | | | | |12|Суммарные матеріальні витрати |млн.р. |15 333,0 | |. | | | | |13|Рентабельность |% |20 | |. | | | | |14|Экономический ефект |млн.р. |237,052 | |. | | | | |15|Период повернути інвестиції |років |5 | |. | | | |.

1. Кожевин Р., Синиця П. М. «Організація виробництва»; Мн.; ИП.

«Экоперспектива» 1998 г.

2. «Економіка підприємства» Під загальною редакцією А. І. Руденко, Мінськ 1995 г.

3. Сачко А. З., Бабук І. М. «Організація і планування машинобудівного виробництва», Мінськ 1985 г.

4. Т.А. Калінін «Організація виробництва. Навчально-методичне посібник по курсовому і дипломному проектування», Мінськ 1993 р. ———————————- [pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].

[pic].