Матеріали і методи дослідження

Експериментальна частина роботи виконана в бактеріологічній лабораторії на базі комунального закладу поліклінічного об'єднання у місті Кіровоград.

Об'єктом дослідження слугував біологічний матеріал — виділення зіву, носа та вух, а також мокротиння, кал та рідина з поверхонь поранень.

Кількість обстежених пацієнтів з підозрою на кандидоз за період з січня 2013 по серпень 2013 року склала 63 особи.

Для діагностики застосовували мікроскопічні, культуральні та біохімічні методи дослідження.

Методика дослідження морфології клітин

Патологічний матеріал, підготовлений для мікроскопічного вивчення, в нефарбованих (суміш рівних обсягів спирту та гліцерину, подвійний розчин Люголю) і забарвлених аніліновими барвниками препаратах досліджували мікроскопічно.

Кількість дріжджових клітин у кожному полі зору служила орієнтиром при підготовці серійних розведень для кількісного посіву на щільні живильні середовища: поодинокі клітини в полі зору при великому збільшенні мікроскопу (Х400) свідчили про їхній зміст порядку десятків тисяч в 1 мл досліджуваного матеріалу [1, 26].

Забарвлені клітини дріжджеподібних грибів видні виразно. По Граму вони представляються темно-фіолетовими або забарвленими нерівномірно: периферичні шари клітин — у фіолетовий, а середина — в рожевий. Зустрічаються рожеві, грамнегативні клітини.

На синьому фоні патологічного матеріалу, забарвленого по Циль — Нільсену, дрожжеподібні гриби представляються синіми з рожево-жовтими дрібнозернистими включеннями ліпоідів.

В мазках, забарвлених по Романовському — Гимза, видні рожево-фіолетові клітини дріжджеподібних грибів, волютин — темно-фіолетовий [48].