Аудит

Аудит

Реферат виконав: Пензин Про. И.

Министерство спільного освітнього і професійної освіти Російської Федерации Кубанский Інститут Міжнародного Підприємництва і Менеджмента Кафедра Міжнародного Підприємництва і Менеджмента Краснодар 2000 г.

I. Права і обов’язки перевірених организаций.

Взаимоотношения аудитора і клієнта будуються з урахуванням добровільності і возмездности. Конфлікти з-поміж них можна розв’язати лише судом або арбітражним судом. Клієнт і аудитор вправі самостійно вибрати одне одного. Аудиторська послуга оплачується відповідно до договору.

На керівника та інших посадових осіб проверяемого економічного суб'єкта покладаються такі обязанности:

1). Створювати аудитору (аудиторської фірмі) умови для своєчасного і сповненого проведення аудиторської перевірки, представляти всю документацію, необхідну її проведення, і навіть давати на запит аудитора роз’яснення і пояснення в усній і письмовій формах,.

2). Оперативно усувати виявлені аудиторської перевіркою порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської отчётности.

Запрещается робити будь-які дії із метою обмеження кола питань, які підлягають з’ясовуванню під час проведення аудиторської проверки.

Кроме обов’язків кожен проверяемый економічний суб'єкт має і певні права:

1). Отримувати від аудитора (аудиторської фірми) вичерпну інформацію вимоги законодавства, що стосуються проведення аудиторської перевірки, своїх правах і обов’язки сторон,.

2). Ознайомитися з висновком аудитора (аудиторської фирмы),.

3). Отримувати від аудитора (аудиторської фірми) вичерпну інформацію про нормативні акти, на яких грунтуються й зауваження і висновки аудитора (аудиторської фирмы).

II. Правове регулювання аудиторської деятельности..

1. Правові основи здійснення аудиторську діяльність визначаються «Тимчасовими правилами аудиторську діяльність Російській Федерації» (далі Правила), діючими до прийняття відповідного закона.

Правила застосовуються під час здійснення аудиторських перевірок деятельности:

а) економічних суб'єктів, під якими розуміються створені відповідно до законодавством РФ підприємства, незалежно від організаційно-правових форм, форм власності і деяких видів діяльності, і навіть громадяни, здійснюють самостійну підприємницьку деятельность, б) органів державної влади управління всіх рівнів, які мають регіони та інші структури, виступають на господарському обігу як суб'єктів хозяйствования, в) органів місцевого самоврядування, які мають міста Київ і райони як суб'єктів хозяйствования.

2. Аудиторська діяльність — аудит є підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) у здійсненні незалежного позавідомчого фінансового контролю. Аудиторські фірми та самостійно працюючі аудитори ставляться до економічним суб'єктам, т. е. суб'єктам господарського права.

При проведенні аудиторської перевірки й складання укладання аудитори незалежні від проверяемого економічного суб'єкта, і навіть від будь-якої третю сторону, зокрема від державні органи, поручивших їм проведення перевірки, і навіть власників та керівників аудиторської фірми, у якій працюють. Свою діяльність аудитори здійснюють з урахуванням закону. Гарантіями дотримання принципу незалежності є також закріплені в Правилах обмеження щодо кола аудиторів, котрі мають проведення перевірок фінансової діяльності конкретного суб'єкта. Так, аудиторська перевірка неспроможна проводитися аудиторськими фірмами щодо економічних суб'єктів, можуть бути їх засновниками, власниками, акціонерами, кредиторами, страховиками (повний перелік обмежень приведено у ст. 11 Правил). Санкцією за недотримання зазначених правил, якщо обставини, виключають можливість проведення аудиторської перевірки, відомими після підписання договору чи дачі доручення його проведення, є припинення аудиту, розірвання договору чи відгук доручення. Що стосується навмисного приховування аудитором (аудиторської фірмою) даних обставин на винну бік накладається відповідальність як повного відшкодування економічному суб'єкту понесених витрат. Наявність у діях аудиторів наміру для закупівлі прав поза даного договору чи доручення є необхідною підставою для анулювання ліцензії на здійснення аудиторської деятельности.

3. Основними цілями аудиторську діяльність являются:

а) встановлення достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності економічних субъектов.

Достоверность є форму виявлення істини, обгрунтовану у спосіб. Основою достовірності бухгалтерської звітності є істотних порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, і складання фінансової звітності. Підтвердження аудитором відповідності здійснення такій фінансовій діяльності підприємства встановленими нормами є умовою визнання достовірності отчетности.

Осуществляя своїх функцій для встановлення достовірності бухгалтерської звітності економічних суб'єктів, аудитор діє і як у публічних інтересах, оцінюючи діяльність підприємства для яка вселяє знання, і у приватних інтересах самого суб'єкта, зацікавлений у істинності своїх поглядів на відповідність дійсного стану речей для підприємства викладеного в інших формах отчетности.

б) встановлення відповідності скоєних економічними суб'єктами фінансових і місцевих господарських операцій нормативних актів, які у Російської Федерації. Під час проведення аудиторської перевірки аудитори вільні у виборі досліджуваних проблем. Керівнику й іншим посадових осіб проверяемого суб'єкта забороняється робити будь-які дії з обмеження кола питань, які підлягають з’ясовуванню при проведенні аудиторської проверки.

4. Аудит може проводиться:

а) фізичними особами, здійснюють самостійну підприємницьку діяльність й зареєстрованими у ролі таких, б) юридичних осіб (аудиторськими фірмами), зареєстрованих як підприємства незалежно від форми і виду власності (зокрема іноземні й створення що з іноземними юридичними і фізичними особами), будь-який організаційно-правовою форми, передбаченої законодавством РФ, крім форми акціонерного суспільства відкритого типу. Форма акціонерного товариства відкритого типу неспроможна бути сприйнята аудиторської фірмою, оскільки Тимчасові Правила містять спеціальні вимоги, які пред’являються членам фірми, дотримання яких можливе лише за їх персонификации.

5. Державне регулювання аудиторську діяльність до здійснюється Комісією по аудиторську діяльність за Президента РФ і має характер прямого впливу. Воно заключается:

а) у проведенні атестації на право здійснення аудиторську діяльність із видачею кваліфікаційного аттестата, б) у видачі ліцензії за проведення аудиторську діяльність і включення до державний реєстр аудиторів і аудиторських фирм.

Условиями здійснення аудиторську діяльність є: реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності, отримання кваліфікаційного атестата аудиторами, бажаючими працювати самостійно, чи що діють у складі аудиторської фірми виходячи з укладеного із нею трудової угоди (контракту), отримання ліцензії за проведення аудиторську діяльність і включення до державний реєстр аудиторів і аудиторських фірм. Сукупність перелічених умов є необхідною і достатньою підставою законності цього виду деятельности.

5. Порядок проведення атестації на право здійснення аудиторську діяльність затверджений Урядом РФ 6 травня 1994 р.

Организация проведення атестації возложена:

на Міністерство фінансів РФ — з аудиту британське підприємств, об'єднань, товарних і фондових бірж, інвестиційних, пенсійних, суспільних та інших фондів, і навіть громадян, здійснюють самостійну підприємницьку деятельность, на Федеральну службу Росії з нагляду за страхової діяльністю — з аудиту британське страхових організацій корисною і товариств взаємного страхования, на ЦБ РФ — по аудиту банків та кредитних установ, і навіть їх спілок і ассоциаций.

Аттестация на право здійснення аудиторську діяльність передбачає здачу за певну платню претендентом кваліфікаційного іспиту спеціально створеної атестаційної комісії. До атестації допускаються особи, задовольняють викладених у п. 21 Правил вимогам. Зокрема, претенденти повинен мати вище або середню спеціальну економічне, або юридичну освіту, спеціальний стаж роботи менше трьох років із останніх п’яти (як аудитора, бухгалтера, економіста, науковця чи викладача по економічному профілю тощо.), не мати судимості із застосуванням покарання позбавленні права діяльність у сфері фінансово-господарських відносин (в протягом відбування покарання й до зняття судимости).

Лица. успішно минулі атестацію, отримують кваліфікаційний атестат аудитора єдиного зразка, що має бути виданий в місячний строк від часу проведення атестації. Обличчя, не минуле атестацію, може оскаржити відмова кваліфікаційної комісії у видачі атестата у суді в в місячний строк з повідомлення про подібному решении.

Квалификационный атестат підтверджує відповідність професійних навичок майбутнього аудитора вимогам, викладених у нормативні акти і які висуваються кваліфікаційної комісією, з метою забезпечення у подальшому кваліфікаційного проведення аудита.

6. Аудитори, працюючі самостійно, і навіть аудиторські фірми можуть займатися аудиторської діяльністю лише після отримання ліцензії, тобто. дозволу компетентного державний орган за проведення цього виду підприємницької деятельности.

«Порядок видачі ліцензії за проведення аудиторську діяльність» затверджений постановою Уряди РФ від 6 травня 1994 р. Ліцензування здійснюється з метою забезпечення контролю держави над дотриманням вимог законодавства РФ, що ставляться до аудиторської деятельности.

Организация ліцензійної роботи у сфері аудиту відповідного виду покладено на Міністерство фінансів РФ, Федеральну службу Росії з нагляду за страхової діяльністю з урахуванням виданої Комісією генеральної лицензии.

Инициатива на отримання ліцензії походить від самого суб'єкта, який подає заяву відповідної форми з жаданням видачі ліцензії із фотографією необхідних документов:

а) для самостійно працюючого аудитора — кваліфікаційний атестат і копії свідчення про державної регистрации, б) для аудиторської фірми — установчих документів, копії свідчення про державної реєстрації речових, даних про її керівників, їх заступників і аудиторах, мають кваліфікаційний аттестат.

Заявление про видачі ліцензії за проведення аудиторську діяльність має бути розглянуто протягом 60 днів із моменту уявлення всіх передбачених документов.

Специфика окремих видів господарську діяльність, потребує наявність спеціальних знань під час проведення аудиту, визначила видачу ліцензій двоякого типа:

а) на здійснення аудиторську діяльність стосовно підприємств певного виду, саме банків, бірж, позабюджетних фондів і інвестиційних інститутів, страховщиков, б) на здійснення загального аудиту інших економічних суб'єктів, крім переказаних у п. «а» (Див. п. 4 «Порядку видачі ліцензії за проведення аудиторську діяльність» — постанову Уряди № 482 від 6 травня 1994 г.).

Лицензии на здійснення аудиторську діяльність може бути анульовані лише з підставах, закріпленим в п. 24 Правил. Ці підстави таковы:

1. Виявлення після видачі ліцензії недостовірності відомостей, наданих на її получения.

2. Здійснення діяльності, не передбаченої типом виданої лицензии.

3. Розголошення отриманих у ході перевірки відомостей третіх осіб без дозволу власника (керівника) господарюючого суб'єкту (крім випадків, передбачених законодательством).

4. Вступ у чинність закону суду, що передбачає покарання, що позбавляє права суб'єкта на заняття аудитом.

5. Умисне приховування аудитором обставин, що виключатимуть можливість проведення аудиторської проверки.

6. Кількаразове некваліфіковане проведення аудиторських перевірок чи надання аудиторських услуг.

7. Особливістю діяльності аудиторських фірм і самостійних аудиторів був частиною їхнього спеціальна правосуб'єктність (господарська компетенція). Аудитори заслуговують надавати такі услуги:

а) здійснювати незалежні вневедомственные перевірки бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій та інших фінансових зобов’язань та вимог економічних суб'єктів (п. 3 Правил),.

б) надавати інші аудиторські послуги, саме послуги з постановці, відновлення та ведення бухгалтерського (фінансового) обліку, складання декларацій про доходи та бухгалтерської (фінансової) звітності, аналізу господарсько-фінансової діяльності, оцінці активів і пасивів економічного суб'єкта, консультуванню у питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства РФ, і навіть проводити навчання й надавати інші послуги з профілю своєї діяльності (п. 9).

Аудиторы і аудиторські фірми що неспроможні займатися якась інша підприємницької діяльністю, крім аудиторської і що з ней.

8. Аудиторська перевірка то, можливо обов’язкової і ініціативної. Ініціативна перевірка проходить за рішенню економічного суб'єкта. Обов’язкова аудиторська перевірка осуществляется:

а) у разі, прямо встановлених актами законодавства РФ. Так було в відповідність до п. 45 Закону РФ «Про банки та надійної банківської діяльність у РРФСР» діяльність банків підлягає щорічної перевірці аудиторськими організаціями, уповноваженими в відповідно до законодавства РФ за проведення таких перевірок. У відповідність до п. 37 Положення про інвестиційні фонди, фінансовий звіт фонду за результатами року засвідчується незалежним аудитором.

В відповідність з п. 10 ст. 9 Закону РФ «Про податок прибуток підприємств і закупівельних організацій» підприємства з іншими інвестиціями й іноземні юридичних осіб зобов’язані у порядку уявити податкові органи крім бухгалтерського звіт чи декларації про доходи висновок аудитора про достовірності отчета.

б) за дорученням державні органи дізнання і незалежність слідчого (за наявності санкції прокурора), прокурора, суду, арбітражного суду (п. 19 Правил).

При здійснення ініціативної аудиторської перевірки між економічним суб'єктом і аудитором (аудиторської фірмою) складається відносне оперативно-хозяйственное зобов’язання, об'єктом якого є дія з надання аудиторських послуг.

Юридическим фактом виникнення даного правовідносини можна вважати укладений між економічним суб'єктом і аудитором (фірмою) договір услуг.

10. При здійсненні обов’язкового аудиту у разі, прямо встановлених актами законодавства РФ, між економічним суб'єктом і аудитором (фірмою) також складається оперативно-хозяйственное зобов’язання. Підставою його виникнення є юридичний склад: вимога законодавства і обов’язково укладений договір для подання послуг.

11. Інший характер має правоотношение, що у разі проведення обов’язкової аудиторської перевірки за дорученням державні органи. Ініціатива проведення аудиту у разі походить від державний орган. Наприклад, арбітражного суду, в встановлених законодавством випадках, може дати аудитору чи аудиторської фірмі доручення про проведення аудиторської перевірки, за наявності у виробництві справи в самісінький відношенні проверяемого підприємства.

13. За ухиляння економічного суб'єкта від проведення обов’язкової аудиторської перевірки або перешкоджання її проведенню нею за рішенням суду чи арбітражного суду з позовами, які висуваються прокурором, органами федерального казначейства, органами в державній податковій служби й органами податкової поліції (що діють у інтересах держави у захист його публічних інтересів), можуть бути накладені заходи майнової відповідальності перед державою вигляді стягнення штрафу, суми якого зараховуються до дохід республіканського бюджета.

Кроме того, адміністративному штрафу піддається керівник економічного субъекта.

13. Результатом аудиторської перевірки є висновок аудитора (аудиторської фірми). Цей документ має юридичне значення всім юридичних і фізичних осіб, органів державної влади управління, органів місцевого самоврядування і судових установ. Укладання аудитора (аудиторської фірми) за результатами перевірки, проведеної за дорученням державні органи, дорівнює висновку экспертизы.

Заключение

складається з трьох часток: ввідна, аналітичної і підсумковій (п. 18 Правил).

В ввідна частини указуються всі реквізити аудитора (аудиторської фирмы).

В аналітичної частини указываются:

а) найменування економічного суб'єкта, діяльність, протягом якого проводилася проверка, б) результати експертизи організації бухгалтерського обліку, складання відповідної звітності і стан внутрішнього контроля, в) чинники виявлених істотних порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, і складання фінансової звітності, які впливають її достовірність, а також порушень законодавства РФ під час проведення господарсько-фінансових операцій, яких завдали чи можуть зашкодити інтересам власників економічного суб'єкта, держави й третіх лиц.

В підсумковій частини аудиторського укладання міститься запис про підтвердженні достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності економічного суб'єкта. Саме цей частина укладання економічний суб'єкт зобов’язаний надати зацікавленим особам, що у нею концентрованому вигляді дається оцінка його господарської роботи і ведення фінансового учета.

Выводы, викладені у підсумковій частини аудиторського укладання, представляють публічний інтерес держави й приватний самих підприємства, потребує знанні справжнього стану фінансових дел.

Злоупотребление повноваженнями приватними нотаріусами і аудиторами (ст. 202).

1. Використання приватним нотаріусом або приватних аудитором своїх повноважень всупереч завданням своєї роботи і з метою вилучення вигод і переваг себе" чи інших або заподіяння шкоди іншим особам, якщо це діяння зашкодило істотної шкоди прав і законним інтересам громадян або організацій або охоронюваним законом інтересам суспільства, чи держави, — карається штрафом в розмірі від п’ятисот до восьмисот мінімальних розмірів оплати праці, або у вигляді зарплати чи іншого доходу засудженого у період від п’яти до максимально восьми місяців, або арештом терміном від трьох до шість місяців, або позбавленням волі терміном у три роки з позбавленням право обіймати певне місце праці чи займатися певної діяльністю терміном близько трьох лет.

2. І це діяння, досконале щодо явно неповнолітнього чи недієздатного особи або неодноразово, — карається штрафом у вигляді від семисот до тисячі мінімальних розмірів оплати праці, або у вигляді зарплати чи іншого доходу засудженого у період від сім місяців до один рік, або арештом терміном від чотирьох до шість місяців, або позбавленням свободи терміном до п’яти років із позбавленням право обіймати певне місце праці чи займатися певною діяльністю терміном близько трьох лет.

III. Аудиторський заключение..

Аудиторское висновок незалежний свідченням достовірності й об'єктивності фінансової звітності предприятия.

Аудиторское висновок то, можливо позитивним (т. е. безумовним), умовно позитивним, — які б фінансову звітність з певними обмеженнями, негативним, коли аудитор неспроможна з упевненістю підтвердити достовірність фінансової звітності. Якщо аудитор неспроможне дати ніякого укладання, приймає рішення про усунення него.

Положительное аудиторський висновок підтверджує, що «фінансове звітність підприємства у основному правильно відбиває його фінансове становище, прибуток і збитки, рух коштів, а бухгалтерський облік відповідає вимогам законодавства і нормативних актів бухгалтерського учёта.

Положительное аудиторський висновок видається, якщо аудитор переконаний, что:

Финансовая звітність підготовлена сумлінно, з урахуванням достовірних свідків і об'єктивних даних бухгалтерського учёта, Бухгалтерский облік відповідає певним принципами вимогам, а облікова політика підприємства обрано правильно, Своевременно і повністю внесено податків і інші обов’язкові платежи, Соответствующим чином у додатках і поясненнях до отчётам розкрито всі питання, мають ставлення до фінансової отчётности, Внутренний контроль надійно підтверджує ефективність яких і доцільність господарських операций, Данные фінансової звітності не суперечать відомим аудитору даними про предприятии.

Условно позитивне аудиторський висновок підтверджує достовірність фінансової звітності з обмеженнями, якщо непевність і незгоду аудитора мають значиме, але з существнное значение.

Аудитор може не може зробити беззастережний позитивний висновок, якщо є невпевненість у можливостей його сформулювати чи має місце незгоду, при якому думка аудитора розходиться чи суперечить змісту фінансової отчётности.

Неуверенность аудитора виникає, якщо він може мати простий всієї необхідної інформації та пояснень через брак задовільних учётных записів, чи то з неможливості виконати необхідні аудиторські процедури, коли є підозри у приховуванні окремих документів і майже фактів, через недостатність або відсутність внутрішнього контролю та т. п.

Несогласие аудитора можуть вызвать:

Расхождения у часу із тодішнім керівництвом підприємства з окремим фактам господарської роботи і показників фінансової отчетности, Несогласие з методами оцінки об'єктів обліку, правильності розрахунків амортизації та інших розрахункових значений, Несоответствие кореспонденції рахунків економічному і правовому змісту перевірених господарських операций, Различие в тлумаченні і застосування законодавчих актів, положень цих та інших нормативних документов, Неадекватная облікова політика підприємства, впливає на достовірність фінансової информации.

В цьому випадку в укладанні необхідно зазначити відмова аудитора від думки у конкретній питання («у зв’язку з…»), якщо він впевнений, але вважає саме питання незначним для фінансової звітності, чи його незгоду («крім…»), якщо аудитор висловлює іншу думку з конкретного питання, котрий є істотним для характеристики фінансової отчётности.

Во першій-ліпшій нагоді обмеження нічого не винні залишати у користувачів сумнівів щодо їх алегоричної суті і значення розуміння змісту фінансової звітності. Аудитор повинен відбити у висновку всі питання, які, на його думку, впливають на стан фінансової отчётности.

Отрицательное аудиторський висновок видається у випадках, коли невпевненість аудитора в достовірності фінансової звітності настільки велике, що, на його думку, може вводити на оману користувачів не дозволяє дійти невтішного висновку правильність і об'єктивності фінансової отчётности.

В аудиторському укладанні необхідно чітко сформулювати причини, якими аудитор вважає фінансову звітність не відповідної чинного законодавства і нормативних актів бухгалтерського учёта.

Отказ від аудиторського укладання можливий за тому випадку, коли невпевненість чи обмеження обсягу перевірки настільки важливі, що ні дають аудитору підстав щодо виведення про стан фінансової звітності. Наприкінці необхідно чітко й виразно вказати, чому висновок невозможен.

Если підприємство у ході аудиторської перевірки чи влітку після неї усуне суттєві вади суспільства і порушення у бухгалтерському обліку, дотримання законодавства і інших нормативних актів, внесёт зміни у фінансову звітність, то аудитор може замінити негативне чи умовно позитивний висновок відповідно на умовно позитивне (і навіть позитивне) і положительное.

Замене аудиторського укладання має перевірка виправлень, уточнень і доповнень, внесённых в бухгалтерський облік, у внутрішній контроль й у фінансову звітність підприємства. Про цю перевірці складається окремий звіт аудитора.

Список литературы

1. Аренс Еге. А., Лоббек Дж. До. Аудит. — М.: 1995.

2. Робертсон Джек До. Аудит М.: 1993.

3. Шеремет А. Д., Суйц У. П. Аудит: навчальних посібників. — М.: ИНФРА-М, 1995.