Анализ економічного становища Болгарії 1995г

смотреть на реферати схожі на «Аналіз економічного становища Болгарії 1995 р. «.

Дипломатична Академія при МЗС РФ.

Реферат по курсу.

«Аналіз економічного становища розвинених країн» на тему.

«Аналіз економічного становища Болгарии».

Виконав: слухач д/о 1 курса,.

1 потоку, 2 группы.

Зенкин Д.В.

Москва-1997 1. Валовий внутрішній продукт.

1.1. Динаміка ВВП.

Згідно з опублікованими Національним статистичним інститутом (НСИ) Болгарії даним, темпи приросту ВВП цінах базового періоду у період 1990; 1991гг. составляли:

Таблиця 1−1.

Темпи приросту виробленого ВВП Болгарии.

|1990 |1991 |1992 |1993 |1994 |1995 | |-9,10 |-16,70 |-12,40 |-6,20 |1,40 |2,50 |.

Джерело: Публікації НСИ.

Загальний висновок, якого можна дійти, виходячи з цих даних, у тому, що тільки починаючи з 1994 р. після багаторічного падіння темпи приросту ВВП придбали позитивні значення. Проте робити поспішного виведення про корінне повороті би в економічному розвитку страны.

Процес стабілізації болгарської економіки нічого очікувати плавним, і можна очікувати й коливань у спільній тенденції наростання приросту ВВП. За всією видимості той процес супроводжуватиметься як позитивними (результат тривалого кризи та стагнації економіки), і негативними (результат нестабільного стану, невирішених поточно-економічних проблем, неясною структурної політики) явлениями.

За оцінками Організації економічної та розвитку (ОЕСР) у країнах ЦСЄ 1997 р. очікується приросту ВВП між 4 і шість відсотками щорічно, тоді як прогнози по Болгарії перебувають істотно нижче мінімального значення цих рамок (3,0%).

Причинами настільки песимістичного прогнозу щодо Болгарії, по думці ОЕСР, є помилки у економічну політику, структурні недоліки фінансового сектори й уповільнення темпів приватизации.

На рис.1−1 зображено динаміка змін темпи зростання ВВП у період 1981;1995г. Поруч із зміни темпів аппроксимированы з допомогою полинома п’ятого ступеня, щоб проілюструвати характер змін коливання фактичних значень навколо цього тренда.

Рис. 1−1.

Темп приросту ВВП у період 1981;1995гг. [pic].

У цьому тлі у наступні 3 роки можуть дожидатися такі темпи приросту фізичного обсягу ВВП:

Таблиця 1−2.

| | |Прогноз темпів приросту ВВП період 1996;1998гг. (%) | |Рік |Нижня |Середнє |Верхня | | |кордон |значення |кордон | |1996 |1,6 |3,0 |3,70 | |1997 |2,80 |3,30 |3,50 | |1998 |1,90 |4,20 |4,80 |.

Результати прийняття тієї чи іншої альтернативного варіанта кордонів зміни темпів приросту ВВП рамках аналізованого періоду можна узагальнити у таких выводах:

1. Повільний вихід з кризи, його присутність серед майбутньому ризику економічної хитання й невизначеності значні коливання близько основний траєкторії развития.

2. Забезпечення швидшого розвитку і збільшення можливостей задоволення потреб населення віддаленішому периоде.

3. Формування економічно та соціально доцільною структури економіки та створення умов підвищення її эффективности.

Для реального рівня виробленого ВВП, нижче наведено його абсолютні значення з урахуванням чотирьох цінових баз: поточних цін, цін 1994 р., цін 1989 г. й цін попереднього года:

Таблиця 1−4.

| | |Вироблений ВВП Болгарії (млрд.лв.) | | | | | |Ціни | |Рік |Поточні ціни |Ціни 1994 р. |Ціни 1989 г. |попереднього | | | | | |року | |1989 |39,60 |711,50 |39,60 |- | |1990 |45,40 |646,80 |36,0 |- | |1991 |135,70 |592,40 |39,80 |- | |1992 |200,80 |549,20 |- |42,30 | |1993 |298,90 |536,00 |- |123,60 | |1994 |555,40 |555,40 |- |187,70 | |1995 |852,00 |569,30 |- |192,80 | |1996 |1211,00 |586,40 |- |- | |1997 |1601,3 |605,70 |- |- | |1998 |2052,3 |631,20 |- |- |.

Джерело: Публікації НСИ.

Якщо прогнозовані величини виявляться вірними, те з цього можна дійти невтішного висновку, що до 1998 р. Болгарія зможе за величиною ВВП досягти рівня 1989 г. (при яку можна цінової базі 1994 р.). Досягнутого рівень у 1998 р. буде ледь досягати 89% обсягу ВВП зазначеного базисного періоду. Що стосується, якщо темпи зростання ВВП виявляться поблизу згаданого вище нижньої межі, то різниця — буде ще більше значної. Навіть за умови досягнення верхньої межі цей показник становитиме лише 90% від величини 1989 г.

1.2. Зміни у структурних характеристиках ВВП.

Термін «структурні зміни» зачіпає співвідношення різних секторів економіки. У 1995 р. третину ВВП було зроблено приватному секторі, проти 7% в 1989 г. Частка приватного сектору найвища у сфері послуг і сільське господарство. Тенденція збільшення вкладу приватного сектора зробленому ВВП простежуватиметься і у наступні роки, переважно за рахунок проведення масової приватизації. У 1998 р. частка приватного сектора ВВП може сягнути рівня 60−65%.

Необхідність якнайшвидшої приватизації реального сектора досі залишалася другою плані, що робить досягнуто не було ожидавшийся позитивний ефект на виробничу сферу. Недооцінений рівень «неофіційної приватизації». Незаконна приватизація довгострокових активів і доходів у реальному секторі та банківську систему досягла величезних розмірів, кидаючи виклик суспільству значимістю економічних та соціальних последствий.

Структурні проблеми ВВП на окремі сектори носять багатоманітний і разнонаправленный характер. Здебільшого вони залежить від специфіки одного чи іншого сектора. Тоді, як сільського господарства і послуг характерні суттєві коливання, у промисловості ці зміни помітні в значно меншою мірою й відзначаються набагато більшою стабільністю і наміченої стійкою тенденцією повільного зниження частки промисловості, у ВВП. Цей процес, розпочатий ще на початку 80-х, триває й у 90-х. Темпи розвитку на промисловості відстають з річним запізненням від темпів ВВП, причому найбільший спад зафіксували 1991 р. У сільське господарство найменший темп був у 1993 р., як і раніше, що негативні значення виробленого ВВП цій галузі простежувалися і раніше, особливо у 1983 г., 1985 р. і 1987 р. У сфері послуг також спостерігаються суттєві коливання, проте спади темпів менш яскраво виражені. У досліджуваному періоді було зафіксовано найбільш низький темп приросту національного доходу, що склав 1991 р. -22%, можна було б порівняти хіба під аналогічною показником в повоєнному 1945 г.

Оцінюючи майбутню секторную структуру ВВП, треба сказати коливні зміни у сільське господарство, загалом складові негативну величину, коливання сфери послуг біля нульової позначки і слабку, але стійку тенденцію підвищення частки промисловості, яка, проте, не може суттєво вплинути спільний темп приросту ВВП. Чи можна розцінювати як економічно виправдану і логічну тенденцію компліментарних значень у розвитку сільського господарства і послуг. Зрозуміло, що це зіграло позитивну роль підтримці і плавному зміні загального темпу, уникнути різкий спад, проте важко знайти розумне що цього факта.

Що стосується виробничої структури Болгарію не безпідставно можна порівняти з декотрими розвиненими європейськими країнами, близькими до неї по масштабам та його економічної структурі (см. табл.3−5).

Таблиця 1−5.

| | |Макропроизводственная структура ВВП країн на початку 1990;х| |років (%) | |Країна | |Галузі | | | | |1 |3 |6 |7 | |Болгарія |8,70 |62,40 |8,0 |8,30 | |Австрія |3,80 |31,80 |27,40 |25,10 | |Бельгія |2,20 |24,90 |30,80 |32,90 | |Греція |17,70 |18,40 |19,0 |32,40 | |Данія |5,70 |24,0 |27,90 |31,0 | |Норвегія |3,70 |17,50 |26,80 |24,10 | |Фінляндія |7,40 |26,0 |23,20 |28,60 | |Нідерланди |5,10 |24,60 |23,60 |33,50 | |Швеція |3,70 |28,40 |22,30 |31,50 |.

позначення і найменування деяких отраслей:

1 — сільське господарство й рыболовство.

3 — переробна промышленность.

6 — транспорт і торговля.

7 — услуги.

Застосовувана модель індустріалізації і що використовувалися у Болгарії промислові технології сприяли розвитку провадження з високими енергетичними і матеріальними витратами одиницю продукції. У цьому переважна більшість енергоносіїв є й сировини ввозили ззовні. До цього часу проти іншими у Болгарії усе є досить високої частка сільського господарства. Така структура найбільш й у та розвитку країн, експортерів первинних і лише частково перероблених сільськогосподарських товаров.

Ці в момент зміни у структурі виробництва повільно й болісно коректують сформовані структурні диспропорції. Мабуть, через інерційності виробничих структур, особливо в досягненні певного економічного рівня, це продовження й у будущем.

Зміни у макроекономічної структурі більшості країн йдуть за стійкою тенденцією до модернізації, яке виражається у зниженні частки переробної в промисловості й збільшенні частки послуг. У табл.1−5 також помітна явне відставання розвитку третинного сектора економіки в Болгарії початку 90-х. Реформи болгарської економіки початку 1990;х років сприяли зниження обсягів матеріального виробництва та збільшення частки послуг. У час це — перший результат змін — у виробничої структурі Болгарії. У разі закладено небезпека інший крайності, яка може дуже несприятливої. Ефекти розвитку третинного сектора не виявляється у умовах недорозвиненості реального сектора економіки. Тому швидке розвиток сектора послуг втрачає всякий смысл.

Розвиток енергоємних деяких галузей і технологій, екологічно неприйнятних виробництв є наслідком цілого ряду причин, серед яких чільне його місце займає економічно нераціональна індустріальна політика Болгарії після Другої світової войны.

Майбутня реструктуризація та модернізацію болгарської економіки посилить потреба у інвестиційних товарах місцевого і іноземного виробництва. На початку існувала тісний зв’язок між зростанням переробних деяких галузей і торгівлею інвестиційними благами. Очікується, що лише після 2000 р. промислові технологій і гнучкі індустріальні системи, починаючи від комп’ютеризації і автоматизації всіх фаз (проектування, контроль і виробництво) розвиватимуться найшвидшими темпами. За оцінками ООН до 2000 р. виробництво інвестиційних товарів у країнах Центральній Азії та Східної Європи досягне 44%, при 55% в розвинених країн і 33% в странах.

Зміни у галузевої структурі економіки Болгарії швидше за все торкнуться микропроизводственной структури, це важко конкретизувати в у середньостроковому періоді. Проте якщо з запізненням кілька років це позначиться і макропроизводственной і галузевої структурі. У недалекому майбутньому технічний прогрес передусім вплине коштом праці, сировину й матеріали. Це позначиться на міцності, компактності, вазі, багатофункціональності, економічності та інших технічних і технологічних характеристиках товарів та послуг, що супроводжуються змінами у економічних параметрах. Зрозуміло, що зміни у такому маленькій країні як Болгарія що неспроможні статися за досить період, як і раніше, що зовнішнє вплив (технології, зовнішній ринок товарів хороших і послуг) прискорить той процес. Зміни торкнуться окремих виробництв, в особливості тих, котрим є відповідні ресурси, традиції, і зовнішні рынки.

Найімовірніша макроекономічна структура болгарської економіки на період до 2000 р. приведено в таблиці 1−6.

Таблиця 1−6.

| | |Структура ВВП Болгарії період 1991;2000 рр. (%) | |Роки |Сільське |Індустрія |Послуги |Усього | | |господарство | | | | |1991 |12,1 |46,1 |41,8 |100,0 | |1992 |11,5 |45,5 |43,0 |100,0 | |1993 |9,1 |44,8 |46,1 |100,0 | |1994 |9,9 |44,2 |45,9 |100,0 | |1995 |10,1 |43,7 |46,2 |100,0 | |1996 |10,8 |42,6 |46,6 |100,0 | |1997 |11,3 |41,8 |46,9 |100,0 | |1998 |10,8 |41,3 |47,9 |100,0 | |1999 |10,4 |40,8 |48,8 |100,0 | |2000 |10,1 |40,1 |49,8 |100,0 |.

У первинних галузях частка видобувної промисловості знижуватиметься швидше частки сільського господарства. Це випливає з необхідності збереження невідновлюваних ресурсів країни й раціональнішого використання поновлюваних. У переробної промисловості зниження частки металургії має відбутися переважно з допомогою чорної, тоді як кольорова збереже земельну частку в ВВП, що й так незначна. Двовідсоткове зниження частки машинобудування і електроніки може бути закономірним, якщо мати у вигляді загальний спад виробленого ВВП. Аналогічної представляється ситуація випадках із текстильної, трикотажної і харчової промисловістю. Зміни у структурі послуг відбуватимуться з допомогою швидшого розвитку транспорту, й послуг у громадському секторі, попри що намітився бум послуг у приватному секторе.

Спожитий країною ВВП продовженні багато років перевищував произведённый. У період 1995;1998г. швидше за все збережеться ситуація, коли використаний валовий продукт протягом менше произведённого. Це обумовлюватиметься двома основними причинами. По-перше, це — позитивне зовнішньоторговельне сальдо. По-друге, — великі обсяги виплат з зовнішнього боргу. Досить, що з очікуваний в 1996 р. ВВП розмірі 1150 млрд. левів виплати за обслуговування зовнішнього боргу становитимуть близько 100 млрд. левів чи 8,7% від валовий продукт. Такі зовнішні виплати за період 1996; 1998 р. найближчими роками сильно обмежать потенціал внутрішнього накопичення. Отже, попри позитивний темп приросту ВВП 1994 р., фізичний обсяг його головних компонентів (кінцеве споживання, валове накопичення) знизився, що особливо помітно щодо накопичення. Нагромадження знижувалося й у перебігу 1995 р. Частка кінцевого споживання незначно перевищувала 90%. Очевидно це завжди буде максимумом. Передбачається тенденція відносного зниження при абсолютному увеличении.

У перебігу тривалого періоду зростання болгарської економіки забезпечувався у вигляді збільшення накопичення, при перевищенні використаного продукту над виробленим, інакше кажучи з допомогою зовнішніх джерел. Жодна економіка в кризової ситуації неспроможна досягти пожвавлення та сталого зростання без зовнішніх джерела фінансування. Питання зводиться до місцевих умов їх отримання й термінів їх. Відбувається та відшуковування внутрішніх резервів. До цього часу обсяг валютних заощаджень населення становить офіційний валютний резерв країни. У обстановці довіри й стабільності ці гроші міг би використовуватися для інвестиційних целей.

Снизившееся абсолютне споживання й зміни у його структуру зажадають виділення дедалі більших коштів на цього. Це збільшить напруження у пропорціях між накопиченням і споживанням, і навіть обмежить можливості виділення громадських фондів споживання. Мабуть, частка споживання населення тривалий час збережеться лише на рівні трьох чвертей, що за умови недостатньо швидкого зростання виробленого продукту зможе компенсувати абсолютне збіднення великої частини населения.

Структура ВВП за елементами кінцевого користування у останні сім років й у регресивною економіки із незначною рівнем накопичення довгострокових активів (див. табл.1−7). Якщо до зниження 3,6 разу відносної частки накопичення довгострокових активів додати його примітивну структуру, обмежену спрямованість і неприйнятно низький технологічний рівень, то картина стає ще більше тревожной:

Таблиця 1−7.

| | |Структура ВВП за елементами кінцевого користування (%) [1] | |елементи |1988|1989|1990|1991|1992|1993|1994| |Кінцеве споживання |68,3|70,2|73,9|73,1|86,0|93,2|90,9| |Валове накопичення | | | | | | | | |довгострокових активів |26,8|26,1|21,3|18,2|16,2|11,9|9,8 |.

Джерело: НСИ, Економіка Болгарії (статистичний збірник), Софія, 1992, с. 20, НСИ, Статистичний довідник, Софія, 1995, с. 106. 2. Державний долг.

Наприкінці 1995 р. державний борг перевищив астрономічне для Болгарії число в 1000 млрд.лв. Проте частка боргу ВВП знизилася на 25,5% рівня 122,3%.

У реальному вираженні 1989 г. спостерігалася наступна що зміни державного долга:

Рис. 2−1.

Реальний державний борг у цінах 1990 р. [pic].

Останні 3−4 року відбулися великі операції, які сильний вплив до рівня і структуру боргу. Зниження зовнішнього боргу, що сталося 1994 р., компенсувалося новими позиками. Через це зовнішній борг продовжує надавати стагнирующий ефект через відволікання внутрішніх ресурсів з його обслуговування. Це призводить для серйозного погіршення інвестиційного клімату в стране.

3. Валютна політика та валютний курс.

Наприкінці 1994 р. і на початку 1995 р. під тиском МВФ його з нової гостротою піднято питання зміни плаваючого валютного курсу фіксований чи яке регулюється ползущий. Проте дискусії не сприяли скільки-небудь ефективному результату і валютна політика залишилася у своїх старих позициях.

Попри те що, що у 1995 р. БНБ нагромаджував резерви озираючись на обслуговування зовнішнього боргу, чимала частка цього резерву призначалася підтримки своєї політики на валютному ринку. Це особливо помітно в кінці року, коли БНБ вимушений був активно реалізовувати тверду валюту, аби запобігти різкого знецінювання леви (см. рис.1−3).

Рис. 3−1.

Валютний ринок [pic].

Значну роль стабілізації валютного курсу зіграло стан валютного резерву, що у 1995 р. помітно зросла з 899 млн. у грудні рівня 1,25 млрд. на початку 1996 р. (см. рис.3−2).

Рис. 3−2.

Зміна валютних резервів і середньомісячного валютного курса.

[pic].

Рівень доларизації болгарської економіки, измеряющийся співвідношенням валютних депозитів у банківській системі до терміновим і накопичувальним левовым депозитах, швидше за все найближчими роками збережеться лише на рівні 40−50%.

Рис. 3−3.

Доларизація экономики.

[pic].

4. Платіжний баланс й зовнішня торговля.

У минулому 1995 р. було виявлено ознаки стабілізації платіжного балансу (см. рис.4−1).

Рис. 4−1.

Платіжний баланс [pic].

У 1995 р. сальдо по поточними рахунками досягло позитивної величини в 410 млн. Найбільшим чином цьому сприяв позитивний торговий баланс площею близько 443 млн. Експорт становить близько 4900 млн. (збільшення на 24% проти 1994 р.), а імпорт — 4440 млн. (збільшення на 12%). Проте, в оцінці настільки високих темпів, слід мати у вигляді, що ці вартісні обсяги певною мірою були наслідком цінового чинника — знецінювання долара США проти основними європейськими валютами. Тоді як переважна частина надходжень від цього до Європейського Союзу (що становить 38% від загального обсягу експорту Болгарії) саме у європейських валютах. За всіх інших рівних умов знецінення долара викликає лише збільшення надходжень від цього, і аж ніяк зростання його виробництва фізичного обсягу. З цієї причини досягнуті темпи годі переоцінювати і тлумачити їх, як стабільну тенденцію. І це однаковою мірою стосується й импорту.

4.1. Географічна характеристика зовнішньої торговли.

У цілому нині географічна структура зовнішньої торгівлі залишається дуже стабільною. Трьома основними напрямами товарообігу усе ще Європейський Союз (ЄС), Центральна і Східну Європу (ЦСЄ) і Балканські країни (БС), які мають майже однакові частки і охоплюють близько 90 відсотків% усього зовнішньоторгового обороту Болгарії. У 1995 р. їх відносні частки експорті й імпорті країни склали: ЄС — експорт 38,1%, імпорт — 40,2%, ЦСЄ - експорт 33,5%, імпорт 42,9%, БС — експорт 29,5%, імпорт 12,8% (см. рис.3−27 і 3−28).

4.2. Структурна характеристика зовнішньої торговли.

У експорті найвищий відносну частку мають продукти тваринного і рослинного походження, харчові продукти, напої і тютюн (20,5%), неблагородні метали (20,2%) і вироби хімічної промисловості (19,6%). У імпорті традиційно перше місце займає ввезення мінеральних продуктів і палива (28,5%), котрого супроводжує ввезення машин і устаткування (21,8%).

Рис. 4−2.

Структура експорту за групами товаров.

[pic].

Рис. 4−3.

Структура імпорту за групами товаров.

[pic].

1 — продукти тварини рослинного походження, харчові продукти, напої, табак,.

2 — мінеральні продукти і горючее,.

3 — хімічні продукти, пластмаси, каучук,.

4 — неблагородні метали і вироби з них,.

5 — машини, транспортні засоби, апарати і инструменты,.

6 — текстиль, шкіра, одяг, взуття, меблі та інших., промислові споживчі товары,.

7 — вироби дерев’янний, папір, кераміка, стекло.

Зберігається несприятлива тенденція експорту товарів з низькою ступенем обробки, особливо до країн Європейського союза.

Сальдо послуг у платіжного балансу продовжує залишатися негативним і погіршується як у поточними рахунками, і у загальному балансі. У 1995 р. його розміри досягли величини -195 млн. Негативний баланс про послуги залежить виключно від виплат по зовнішньої заборгованості. Сальдо виплачених і збереження одержаних відсотків залишається за низькому негативному рівні (близько 440 млн.), що у найбільшою мірою результат виплачених за угодою з Лондонським клубом сум загальним обсягом 273,3 млн долл.

Рахунок операцій із капіталом виявився сильно від'ємним близько 50 млн. Погашення раніше відпущених Болгарії позик становитимуть приблизно 290 млн долл. 2] У 1995 р. вперше останніми роками Болгарія не користувалася позиками ні з лінії МВФ, ні з Г-24, ЄС або ЄАВТ. Єдиною країною, до кредитів якої країна вдавалася в 1995 р. була Японія, причому її позики становили близько 60 млн. Доступ торгових банків на міжнародні кредитні ринки дуже обмежений. Причини грунтуються на низькому кредитному рейтингу країни й політичної та економічної нестабільність у регіоні. Чимале вплив також надають високий рівень зовнішньою і внутрішньою заборгованості країни й кризовий стан банківської системы.

Значне позитивний вплив на сальдо операцій із капіталом надає приплив валюти, чиє походження зі статистичної погляду зрозуміло. Експертні оцінки обсягу подібного капіталу 1995 р. коливаються від 200 до 250 млн долл. 3].

Загальний баланс року становить позитивну величину близько 470 млн, а збільшення резервів БНБ — близько 200 млн долл.

———————————- [1] Суми елементів кінцевого користування нерівні 100%, що у таблицю включено все елементи кінцевого споживання, торгові сальдо, потери.

[2] У цю суму включені погашення боргу поставкам природного газу Ямбургскому соглашению.

[3] Можливими джерелами цього капіталу є: хоч надходження від «прикордонної «торгівлі, б) приплив короткострокового спекулятивного капіталу результаті високої диференціації банківського відсотка, в) незареєстровані переклади прибутків, дивідендів та інші доходів болгарськими фірмами та громадянами, які працюють за границей.