Олігопольне ціноутворення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Центр післядипломної освіти

Контрольна робота

з дисципліни «Мікроекономіка»

Київ-2010

Формування підприємством-олігополістом політики стабілізації цін і маневрування капітальними витратами

Виходячи з визначення, олігополія (англ. Oligopoly) — структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим. Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального об'єму продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку.

Олігополія — переважаюча форма ринкової структури. До підприємств — олігополістів можна віднести підприємства автомобільної, сталеплавильної, нафтохімічної, електротехнічної галузей та комп’ютерної індустрії.

Олігополія характеризується наступними ознаками. По-перше, вона представлена відносно малою кількістю фірм, які панують на ринку відповідної галузі. Проте, чітко не визначено, яка саме відносно мала кількість фірм представляє олігополію. Можна сказати, що вона знаходиться між чистою монополією і монополістичною конкуренцією, і для різних галузей є різною. Іншою ознакою олігополії є виробництво однорідної, тобто стандартизованої, продукції (цинк, цемент, сталь тощо) або диференційованої продукції (автомобілі, сигарети, електротовари тощо). Наступною, третьою ознакою олігополії є взаємна залежність олігополістичних фірм щодо визначення цін і випуску продукції. Ця залежність фірм пояснюється їх малочисельністю і значним контролем ринку. Якщо одна з малочисельних захоче знизити ціну на свій продукт з метою збільшення своїх продаж, вона повинна передбачити можливу реакцію конкурентів на свої дії. Ця ж реакція може бути різною: конкуренти можуть залишити свої ціни на попередньому рівні; конкуренти можуть знизити свої ціни до рівня ціни фірми, яка початково вдалася до її зниження; конкуренти можуть знизити ціну в більшій мірі, ні фірма, яка вдалася до її зниження.

Отже, однією з особливостей олігополії є взаємозалежність фірм, що обумовлює необхідність обирати лінію своєї поведінки відповідно до дій і очікуваної реакції конкурентів.

Це означає, що при визначенні цін і обсягів виробництва для олігополіста поряд із значенням попиту на свій продукт важливим є врахування можливої реакції конкурентів, яка з однієї сторони, є в значній мірі непередбаченою, а з іншої сторони, яка в значній мірі впливає на попит на продукт олігополістичної фірми, а отже, і на її прибуток.

Незважаючи на розглянуті обставини та різні моделі олігополістичної поведінки, можна виділити дві основні тенденції щодо олігополістичного ціноутворення:

олігополістичні ціни мають тенденцію до стабільності, коли конкуренти не перебувають у змові один з одним, тобто діють незалежно, не домовляючись про ціну і частку свого ринку;

олігополістичні ціни можуть змінюватись, коли фірма проявляє тенденцію до співробітництва, вступаючи у таємну чи відкриту змову;

За умов нецінової конкуренції підприємство, як уже відомо може вибирати стратегічною змінною або обсяг виробництва, або ціну (але не одне й друге одночасно).

Щодо маневрування, то слід зазначити, що забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами — це співвідношення власних оборотних коштів та матеріальних запасів, тобто показник того, в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових. Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів визначається співвідношенням власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу.

олігополія ціноутворення споживач попит Коефіцієнт = Власні оборотні кошти / Власний капітал маневрування Коефіцієнт маневрування показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан. Деякі автори вважають оптимальним значення цього показника рівним 0,5, а для показника забезпеченості власними оборотними коштами матеріальних запасів пропонується критерій на рівні не нижче 0,6. Але ці критерії, що пропонуються, може бути взяти під сумнів.

Задача

Побудувати графіки кривих попиту споживачів X, Y, Z:

Спочатку будуємо графік 1 кривої споживачів Х

Q-quantityобсяг (кількість)

P-priceціна Рис. 1

Крива попиту споживачів У:

Рис. 2

Крива попиту Z:

Рис. 3

Визначити ринковий попит на продукцію та побудувати графік кривої ринкового попиту.

Загальна крива ринкового попиту зображується:

Рис. 4

На графіку зображені зсуви кривої попиту внаслідок дії нецінових факторів попиту.

Обчислити еластичність ринкового попиту за ціною. Проаналізувати та відобразити графічно залежність сукупного виторгу (доходу) та цінової еластичності ринкового попиту.

Еластичність ринкового попиту за ціною — це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу попиту до зміни ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит залишаються незмінними:

E=(:(),

Де і - це приріст, відповідно попиту і ціни (в нашому випадку

=Q), отже

=(Q/Q):(P/P)

Споживач Х:

=5/0:-6/5=0

=5/1:-6/4=;

=5/2:-6/3=;

=5/3:-6/2=;

=5/4:-6/1=;

=5/5:-6/0=0

Споживач Y:

=9/0:-6/6=0

=9/0:-6/5=0

=9/1:-6/4=-6

=9/3:-6/3=;

=9/5:-6/2=;

=9/7:-6/1=;

=9/9:-6/0=0

Споживач Z:

=6/1:-6/6=-6

=6/2:-6/5=;

=6/3:-6/4=-=;

=6/4:-6/5=-=;

=6/5:-6/25=-=;

=6/6:-6/1=;

=6/7:-6/0=0

Припустимо, що попит на цей товар з боку споживачів X і Y подвоївся, а з боку споживачів Z не змінився. Як це вплине на криві попиту споживачів X і Y?

У випадку, коли попит з боку споживачів X і Y подвоївся, і показники стали (0; 0; 2; 4; 6; 8; 10) та (0; 0; 2; 6; 10; 14; 18) маємо наступні графіки:

Рис. 5

Отже, бачимо, що при незмінних цінах попит на даний товар значно зріс.