Розвиток спинного мозку

Коли в ембріона головний мозок знаходиться на стадії мозкових пухирів, спинний мозок досягає значних розмірів. На ранніх стадіях розвитку плоду спинний мозок заповнює всю порожнину хребетного каналу. Потім хребетний стовп випереджає в рості спинний мозок і до моменту народження закінчується на рівні III поперекового хребця. У новонароджених довжина спинного мозку — 14−16 см — до 10 років подвоюється. На поперековому зрізі спинного мозку дітей раннього віку відмічається перевага передніх рогів над задніми. Провідні шляхи досить розвинені вже на момент народження. Мієлінізація їх волокон закінчується до 3-х місяців, тоді як у периферичних нервах тягнеться до 3-х років і більше.

Із збільшенням маси спинного мозку змінюється і його довжина, яка у чоловіків досягає 46 см, а у жінок 41 — 42 см. Під час розвитку спинний мозок не встигає за ростом хребта, і тому у дитини спинний мозок виповнює лише дві третини хребтового каналу.

Еволюційний процес

• 1. 3 нейробластів крильної пластинки розвиваються нервові клітини, які формують задні роги спинного мозку, а з основної - мотонейрони передніх рогів. Між передніми й задніми рогами формуються вставні нейрони автономної (вегетативної) нервової системи, які утворюють бічні роги. Нейрити передніх рогів утворюють передні, або вентральні, спинномозкові корінці. Зі спинальних вузлів утворюються задні чутливі спинномозкові корінці. Особливістю задніх корінців є наявність заднього чутливого вузла — спинномозкового ганглія. Передні й задні корінці об'єднані ганглієм і вкриті мієліновою оболонкою.
• 2. У ссавців спинний мозок закінчується тонкою кінцевою ниткою, яка відходить від потовщеного мозкового конуса. Особливістю бічних канатиків є наявність великої кількості волокон передніх і бічних пірамідних шляхів. Встановлена пряма залежність кількості волокон пірамідних шляхів від висоти розташування еволюційних сходів. Так, у собак волокна пірамідних шляхів становлять 7% усієї білої речовини спинного мозку, у мавп — 20, а в людини — 30%.
• 3. Вищі відділи ЦНС здійснюють контроль за діяльністю спинного мозку. Цей процес називають церебральним домінуванням, і в наслідок цього функції спинного мозку обмежуються, як правило простими рефлекторними реакціями. Травма у людини спинного мозку спричинює негативний двобічний параліч (параплегія) усіх довільних м’язових рухів, керованих сегментами спинного мозку. Чутливість частин тіла втрачається. Артеріальний тиск у людини у випадках спінального шоку впродовж перших днів може знижуватися до 40 мм рт. ст., проте через кілька днів зростає до 70−80 мм рт. ст. У людини відновлення вегетативних рефлексів настає через 1−3 міс; а рухових через 6−12 міс.
• 4. Провідні шляхи спинного мозку поділяються на висхідні, якими імпульси йдуть від чутливих і вставних нейронів знизу вгору у висхідному напрямку, й низхідні, які несуть імпульси від розміщених вище нервових центрів до рухових нейронів, розміщених на різних рівнях спинного мозку.
• 5. До висхідних шляхів спинного мозку належать: тонкий, клиноподібний пучки, спинноталамічний, передній і задній спинно-мозочкові шляхи. Тонкий і клиноподібний пучки — це шляхи глибокої пропріоцептивної м’язово-суглобової чутливості кінцівок і тулуба.
• 6. Латеральний спинно-таламічний шлях лежить у бічних канатиках спинного мозку. Проводить цей шлях температурні та больові імпульси від рецепторів шкіри, слизових оболонок.
• 7. Перший нейрон переднього спинно-мозочкового шляху (Говерса) розміщених теж у спинальному ганглії, його аксони в складі задніх чутливих корінців ідуть до проміжної частини сірої речовини спинного мозку. Далі волонка цього шляху йдуть до довгастого мозку, мосту й пластинки покришки середнього мозку, де відбувається перехрещування тих волокон, які не перехрещувалися в спинному мозку.
• 8. Задній спинно-мозочковий шлях (Флексіга) починається від першого нейрона, який є у спинальному ганглії. Його аксон у складі заднього корінця надходить в сіру речовину заднього рогу спинного мозку.
• 9. Низхідні провідні шляхи складаються з переднього та бічного кірково-спинномозкового, або пірамідного шляхів, червоноядерно-спиноозового, покришко-спинномозкового та присінкові-спинномозкового шляхів.
• 10. Найчастіше травми шийного відділу хребта та спинного мозку трапляються як наслідок пірнання в неглибоку річку з берега вниз головою.